➡️ Світові центробанки змушені реагувати на високу інфляцію різкішим підвищенням ставок, водночас ризикуючи переохолодити економіки й спровокувати рецесію
➡️ Падіння ставок за українськими єврооблігаціями триває на фоні негативних глобальних трендів та невизначеності перспектив завершення війни
➡️ Готівковий ринок валюти продовжує коливатися на досягнутих раніше рівнях, спред між курсами купівлі й продажу іноземної валюти звужується

Про це й не тільки - в черговому випуску #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly200622

Чи виправдана емісія грошей НБУ в час війни та що спричинило глобальний інфляційний тренд, який накладається на воєнну інфляцію в Україні?

Дивіться відеокоментар фінансового аналітика @DemkivM для Еспресо:

https://youtu.be/NhWsy__7Ibs

​​Поки світ роздумує над перспективами універсального доходу для всіх громадян, війна змушує Україну робити політику щодо безробіття більш жорсткою.

Одночасно уряд a) анонсував, що виплати за безробіттям відтепер триватимуть лише місяць, після чого безробітних залучатимуть до оплачуваних суспільних робіт та б) запустив грантову програму, в межах якої на новий мікробізнес можна отримати пільговий кредит до 250 тис. грн.

Держава намагається оптимізувати витрати, "знявши з шиї" частину з 300 тис. офіційних "безробітних", які насправді працюють неофіційно й отримують державні виплати. Справжнім безробітним пропонують альтернативи у вигляді суспільних робіт або можливості відкрити власний бізнес. Просто "сидіти на допомозі" більше не вийде.

Перспективи воєнного експерименту з безробіттям прокоментував фінансовий аналітик ICU @DemkivM:

https://youtu.be/J3OOGLx7kto

Страхи світової кризи ростуть разом з надіями інвесторів на менш жорстку політику центробанків; НБУ продовжує фінансувати бюджет; українські єврооблігації продовжують втрачати позиції; гривня тримає баланс.

Аналіз чергового мінливого фінансового тижня в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly270622

​​Дефолт росії офіційно настав, коли вже стало очевидним, що економічні та фінансові важелі не зупинять війну тут і зараз. Формальне закриття доступу до міжнародних ринків зараз - це, скоріше, чергова символічна "чорна мітка" токсичності рф, як партнера, а не дієвий інструмент протидії агресору.

Що тепер буде з російськими боргами, наскільки швидко рф може відновити позиції на міжнародних ринках та як дефолт росії вплине на Україну, читайте у бліц-інтерв'ю керівника відділу макроекономічних досліджень ICU Віталія Ваврищука для НВ:

https://bit.ly/ru-default

​​Офіційна інфляція впевнено наближається до 20% й за прогнозами регуляторів перевищить цей показник до кінця року. Разом з тим, в публічному просторі наростає сентимент, що офіційні дані й зміни на цінниках в магазинах - дві різні реальності.

Істина, традиційно, посередині. На традиційні психологічні патерни вибіркового сприйняття зростання цін накладається тривога та гіперчутливість до негативу, спричинена війною. Офіційна статистика водночас "шкутильгає", адже збір статистики спотворений бойовими діями та нерівномірністю економічної активності в різних регіонах.

На виході ми маємо надчутливих споживачів, які емоційно реагують на показники, сформовані з багатьма "але". І ту, й ту сторону потрібно сприймати із додатковою порцією здорового скепсису.

Нижче два посилання, які допоможуть краще зрозуміти мінливу природу "відчуття інфляції" та його офіційного індикатора:

➡️ Колонка Михайла Демківа, #ICUresearch від 2019 року про те, як психологія впливає на наше сприйняття цін: http://bit.ly/2kqwhV9

➡️ Які перестороги потрібно мати щодо офіційної статистики по зростанню цін у час війни, пояснює Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://bit.ly/war-infla

Чому золото важливе на сучасних міжнародних ринках та як санкції на російське золото можуть вплинути на агресора?

Традиційний щотижневий фінансовий експлейнер від @DemkivM, #ICUresearch - за посиланням:

https://youtu.be/RaN9sewchu4

На світових ринках не по-літньому прохолодно, НБУ балансує курс гривні інтервенціями, держборг зростає, ринок ОВДП млявий, а євробондів - на мінімумі.

Чим запам'ятався минулий фінансовий тиждень в Україні та світі, читайте в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly040722

​​Вже понад місяць минув з моменту підвищення облікової ставки до 25%, а рух у ставках на фінансових ринках все ще мінімальний.

Мінфін попри падіння залучень за військовими облігаціями продовжує тримати фіксовані ставки в межах 9.5%-11.5%. Депозити в середньому наближаються до 9% (без врахування податків), але деякі банки вже пропонують ставки 12-15% річних на короткий строк.

Тож ринок продовжує знаходитися у підвішеному стані, очікуючи кроків від Мінфіну в сторону більш ринкових ставок. Без цих кроків більшість банків не мають стимулу тягнутися в сторону облікової й відчутно підвищувати ставки за вкладами.

Як Мінфін може збільшити залучення до бюджету та запустити цінову конкуренцію за інвесторів, читайте в колонці старшого фінансового аналітика ICU Тараса Котовича:

https://bit.ly/3aeOUp7

​​До початку повномасштабної війни гегемонія долара на валютному ринку Україну була безперечною - він складав щонайменше 75% валютного обороту в країні. Тому рішення НБУ прив'язати курс гривні до долара було абсолютно логічним. Нагадаємо, що курс євро та інших валют зараз визначається, виходячи з котирувань цих валют до долара на світових ринках.

Але війна змінила акценти - порти в Україні закриті й майже весь експорт йде через ЄС. Водночас під впливом глобальних факторів долар почав укріплюватися, "тягнучи" курс гривні догори проти майже всіх світових валют. І якщо 24 лютого офіційний курс євро в країні був близько 33 грн, зараз він ледь вищий 30 грн.

Така штучно "сильна" гривня робить й без того обмежений експорт дорожчим для споживачів й менш конкурентним. З іншого боку штучно "дешевше" євро робить вигіднішим імпорт з ЄС, що додатково тисне на крихкий торговий баланс України.

Такий дисбаланс свідчить, що, озираючись назад, більш оптимально було б прив'язати гривню до євро, яке де-факто стало головною валютою міжнародних розрахунків. Більш ринковий курс гривні до євро стимулював би експортну виручку й стримував би імпорт.

Звичайно, це ситуація з категорії "якби ж знаття" й наразі змінювати валюту прив'язки вже запізно. Нарощені дисбаланси все активніше штовхають українських регуляторів відмовитися від фіксації й валют й повернутися до плаваючого курсу.

Вплив свіжих трендів на світових ринках на Україну в ефірі Еспресо ТВ прокоментував фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/0kBlLEFvkNc

​​Війна, височезна інфляція, світова криза майорить на горизонті... Заощаджувати в Україні у 2022 році - завдання з багатьма невідомими та безліччю "зірочок".

На жаль, стрибнути вище голови та вийти в крутий плюс в цьому році навряд вийде. А от зберегти частину заощаджень та мінімізувати ризики можна.

Як? Читайте в огляді інструментарію для інвесторів-2022 від фінансового аналітика ICU Михайла Демківа для Суспільного:

https://bit.ly/save_2022

Турбулентність на валютному ринку, тривожні темпи падіння валютних резервів НБУ, зростання темпів інфляції, затишшя на ринку ОВДП та невелике полегшення на світових ринках.

Підводимо риску під черговим фінансовим тижнем у #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly110722

​​"Міцна" гривня, прив'язана до долара, створює проблеми для українського експорту та змушує Нацбанк все активніше балансувати валютний ринок.

"Міцна гривня зараз створює проблеми для платіжного балансу й експортерів, і подальше спалювання резервів такими темпами неприпустиме", - відзначає Віталій Ваврищук, #ICUreseach.

Поступово дисбаланси накопичуються й напруга на міжбанку зростає. Це переводить питання повернення до гнучкого курсу з площини "так чи ні?" в площину "коли?"

Поки НБУ не дав жодних сигналів, яку політику планують впроваджувати. Віталій вважає, що повністю гнучкого курсу до кінця 2022 року очікувати не варто. Проте можливі сценарії поступової лібералізації курсу, такі як:
- одноразове ослаблення до нового більш ринкового рівня
- створення фіксованого коридору для курсу
- формальна відмова від фіксації з підтримкою курсу у прийнятному діапазоні за допомогою інтервенцій.

Які перспективи "вільного плавання" гривні, читайте в огляді Forbes з коментарями Віталія за посиланням:

https://bit.ly/3c4vmUT

​​€1 = $1 вперше за 20 років. На фоні глобальної інфляції, газового шантажу з боку РФ та повномасштабної війни на європейському континенті, міжнародні інвестори обирають "тихішу гавань" у вигляді доларових активів.

Підживлює інтерес інвесторів до долара й зростання ключової відсоткової ставки в США до 1,5-1,75%, в той час, як ЄЦБ зберігає м'якшу політику й ставку мінус 0.5%. Вищі ставки роблять американські цінні папери ще більш привабливими в умовах невизначеності в європейському регіоні.

Глибше розібратися з темою "слабкого євро" та його наслідків допоможуть посилання нижче:

➡️ Детальніше про причини ослаблення євро в матеріалі РБК-Україна з коментарями керівника служби продажу казначейських продуктів "Банку Авангард" Юрія Крохмаля: https://bit.ly/3aC1ejq
➡️ Три причини дешевшого євро та його вплив на Україну в матеріалі Forbes з коментарями Михайла Демківа, #ICUresearch: https://bit.ly/3P6RpsP
➡️ Як курс євро впливає на український торговельний баланс? Відеокоментар Михайла Демківа для Еспресо.TV: https://youtu.be/J9ci2qfRedw

​​Україна відповідально обслуговує свій держборг з початку війни. Проте все частіше лунають думки про необхідність відкласти (без зміни умов) чи реструктурувати (зі зміною умов) боргові виплати.

Урядова позиція наразі відображає мінливу ситуацію щодо перспектив війни та фінансування бюджету від партнерів України - остаточні рішення щодо пікових вересневих виплат прийматимуться ближче осені.

Проте навіть якщо Україна вирішить у той чи інший спосіб переформатувати виплати, очевидно, що:
а) інвестори готові до цього й це видно по мінімальних цінах українських євробондів;
б) інвестори розуміють, що причина можливих змін у графіку виплат не провал боргової політики України, а майже пів року повномасштабної війни. Тож це навряд вплине на позиції України на міжнародних ринках після перемоги.

Наразі після заяви МВФ про очікування "акуратного" обслуговування боргу Україною, ціни євробондів навіть пішли догори. Тож ситуація залишається неоднозначною та чутливою до факторів, які складно прогнозувати.

Можливі сценарії змін в обслуговуванні держборгу читайте в огляді РБК-Україна з коментарями Тараса Котовича, #ICUresearch:

https://bit.ly/3INcXIv

➡️ Гривня продовжує втрачати позиції, проте вже не так різко
➡️ На новинах про можливу реструктуризацію євробондів Нафтогазу єврооблігації України намацали нове дно
➡️ Надвисока інфляція в США підживлює волатильність на глобальних ринках

Аналізуємо головне з минулого фінансового тижня в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly180722

​​Сім тижнів з обліковою ставкою 25% - що далі? Запрошуємо фінансову спільноту долучитися до традиційного опитування #ICUбарометр:

https://bit.ly/dsve32dk

З моменту підвищення ставки інфляція перевищила 21%, в той час, як ставки за гривневими ОВДП лишилися незмінними, а депозити зробили мінімальні ривки й в середньому сягнули майже 9% річних.

В умовах наростання валютних дисбалансів та невизначеності щодо фінансування бюджету в умовах війни, вплив облікової ставки на ринок проявляється ще повільніше, аніж зазвичай.

Куди попрямує Нацбанк на черговому монетарному роздоріжжі? Робитиме політику жорсткішою, стимулюючи більш відчутну реакцію ринку? Знижуватиме ставку, наближаючи її до ринкових реалії? Чи, можливо, є сенс взяти паузу та спрямувати зусилля на вирівнювання ситуації на валютному ринку?

Діліться своїми очікуваннями та баченням ідеальної, на вашу думку, політики за посиланням: https://bit.ly/dsve32dk

Рішення правління НБУ - традиційно в четвер пообідді.

​​Відтермінування виплат за держборгом - безвихідь чи гра в довгу? Український уряд планує домовитися із тримачами єврооблігацій про відтермінування платежів на два роки. Ми зібрали основні аргументи «за» та «проти» реструктуризації єврооблігацій найближчим часом.

Аргументи «за»:
➡️ економія урядом майже 5 млрд дол. США протягом наступних двох років критично важлива в умовах високого дефіциту бюджету;
➡️ потреба в реструктуризації є виключно наслідком війни, а не наслідком поганої макроекономічної чи боргової політики, й тому не матиме довгострокового негативного впливу на позиції України на міжнародних ринках;
➡️ співвідношення державного боргу до ВВП України може наблизитися до 100% наприкінці 2022 року. Це дуже високе боргове навантаження, тож варто взяти паузу й оцінити стійкість боргу та здатність його обслуговувати у майбутньому;
➡️ не допускається сценарій, коли дешеве офіційне фінансування від країн-партнерів використовується для обслуговування дорогих комерційних кредитів держави;
➡️ створення більш рівних умов для іноземних кредиторів, які інвестували в український гривневий борг (ОВДП), який неможливо вивести за кордон як мінімум до квітня 2023 року через обмеження на рух капіталу, та тримачів єврооблігацій.

Аргументи «проти»:
➡️ офіційна підтримка України міжнародними партнерами України є безпрецедентно високою, нові кредити є дуже довгими та дешевими. Тож використання невеликої частини цих нових кредитів для обслуговування старих дало б можливість уникнути ризиків дефолту.
➡️ єврооблігації становили лише 20% від загального державного боргу наприкінці 2021 року, і ця частка знизиться до 15% наприкінці 2022 року. Реструктуризація невеликої частини державного боргу не вирішує докорінно проблему із високим борговим навантаженням України.

Варто розуміти, що після завершення мораторію на виплати, коли буде більше ясності про стан післявоєнної економіки, уряд ймовірно знову ініціює переговори про нові умови за єврооблігаціями.

​​Фінансова спільнота прагне стабільності хоча б в монетарній політиці й переконана, що наразі корегувати облікову ставку 25% не потрібно - таку позицію підтримали понад 75% опитаних.

За різної сили зниження ставки виступило трохи більш як 15% "голубів", тоді як "орлів", які чекають зростання ставки, знайшлося всього 5%.

Дізнаємося, чи після підвищення фіксованого курсу на 25%, магія цифри 25 спрацює й для ключової ставки сьогодні о 14:00 за посиланням:

youtu.be/bvCuXwQKQVU

Вдячні всім, хто поділився своєю думкою!

⚡⚡⚡ НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%