​​Невеликий тізер нашого чергового макроекономічного звіту - суворі цифри української економічної реальності та найближчого майбутнього.

Українська економіка вистояла нищівні удари війни, але зазнала тяжких втрат. Відновлення буде довгим та складним процесом з багатьма викликами та перешкодами.

Детальний макрозвіт українською опублікуємо найближчими днями. Англійську версію можна завантажити вже зараз за посиланням: https://bit.ly/3BxzMhe

➡️ Поки ЗСУ блискуче виганяли окупанта з Харківщини, НБУ зберіг облікову ставку та підтвердив наміри зберігати фіксований курс 36.6 грн/$. Також були опубліковані нові дані щодо інфляції (вона зростає) й валютних резервів (вони теж виросли, що добре). Світові ринки тим часом відновили зростання після трьох тижнів падіння.

Читайте детальний огляд з фінансового фронту в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly120922

🏛 Чому в Україні так багато державних банків та потрібен Києву черговий муніципальний банк? 🏛

Дивіться відеокоментарі @DemkivM, #ICUresearch:

➡️ про частку держави в банках: https://youtu.be/qucSajsMUBI

➡️ про ідею нового муніципального банка в Києві: https://youtu.be/jAdbCUVsGsA

​​Як і обіцяли, публікуємо наш докладний макроекономічний огляд про складний шлях, який пройшла українська економіка за 200+ днів повномасштабної війни, та про не менш складну дорогу до відновлення попереду.

Коротке резюме:

↘️ У середньостроковій перспективі динаміка реального ВВП матиме L-подібну форму - втрата матеріальних активів та людського капіталу в поєднанні зі складною безпековою ситуацією означає, що відновлення ВВП буде дуже повільним.
📈 Інфляція очікувано прискорилася, проте не вийшла з-під контролю. Наразі переважає очікування, що вона почне уповільнюватися з початку 2023 року.
⚖️ Зовнішні дисбаланси залишаються дуже великими, оскільки економіка втратила частину експортного потенціалу, а відтік капіталу зберігається в значних обсягах.
💵 Однокрокова девальвація гривні наприкінці липня мала швидкий позитивний ефект для валютного ринку, проте до кінця 2023 року може знадобитися ще кілька раундів девальвації, щоб знизити надлишковий попит на іноземну валюту.
🤝 Українська економіка залишатиметься критично залежною від міжнародної фінансової допомоги протягом наступних років. Іноземні гранти й кредити будуть необхідні для фінансування видатків бюджету та поповнення резервів НБУ.
💰 Зовнішнє фінансування сягне близько $30 млрд у 2022 році, проте його притік, імовірно, знизиться наступного року. За нашими оцінками, економіка потребуватиме не менше $20 млрд у 2023 році, щоб працювати без значних шоків. Суттєва частина такого фінансування, ймовірно, буде надана МВФ.

Повний звіт авторства Віталія Ваврищука, #ICUresearch, завантажуйте за посиланням:

https://bit.ly/3RIhxvr

​​➡️ Дано: країну в стані повномасштабної війни
❓ Завдання: залучити якнайбільше інвестицій в найкоротші терміни
🔍 Вирішують: засновник ICU Макар Пасенюк, Джованні Сальветті з Rothschild & Co та Андрій Коболєв з інвесткомпанії Eney

Що може привабити інвесторів в Україну під час та після війни, читайте у дискусії трьох професійних інвестбанкірів на онлайн-шпальтах Forbes-Україна:

https://bit.ly/war-invest-ua

​​📈 З початку року чистий продаж валюти НБУ перевищив $15 млрд - ці інтервенції регулятора забезпечують фіксований курс гривні та вирівнюють дисбаланси на валютному ринку.

📉 Водночас загальний обсяг українських валютних резервів скоротився лише на $5.5 млрд - з $31 млрд наприкінці 2021 року до $25,4 млрд у серпні 2022 року.

"Спонсорами" українських резервів та стійкості української валюти у часи війни стають міжнародні партнери - отриману від них іноземну валюту НБУ спрямовує на міжбанківський ринок і таким чином компенсує її дефіцит.

❓ Чи вистачатиме й надалі міжнародної допомоги для підтримання пільгового фіксованого курсу? Все залежить від дисбалансів ринку та потреби в інтервенціях.

➡️ В травні та червні дисбаланси були вищі й тоді ще слабка міжнародна допомога не компенсувала витрат резервів на їх вирівнювання. Це призвело до девальвації гривні в липні.

➡️ Наразі НБУ отримує більше, ніж витрачає. У серпні було зафіксовано значне зростання резервів — на $3 млрд. Помітним буде і зростання резервів у вересні, адже ЄС погодив для України новий транш кредиту загальним обсягом 5 млрд євро. Ще 3 млрд євро від ЄС мають надійти у жовтні.

➡️ В останні місяці року резерви знову будуть падати й, за нашим прогнозом, складуть $23−24 млрд - це пристойний рівень, що не допускати значної девальвації гривні.

⏳ У 2023 році для того, щоб НБУ міг компенсувати дефіцит валюти на ринку, а курсові ризики залишалися контрольованими, потрібно буде близько $20 млрд міжнародної допомоги.

За такого сценарію резерви будуть близькими до $20 млрд на кінець 2023 року, тобто залишатимуться на відносно безпечному рівні. Послаблення гривні за таким сценарієм теж буде достатньо помірним — це буде планова корекція курсу з метою усунення зовнішніх дисбалансів, а не вимушена неконтрольована девальвація.

Як працюють резерви НБУ у час війни, читайте у колонці голови департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталія Ваврищука:

https://bit.ly/war-reserves

​​🇪🇺 Економічна криза в ЄС невідворотна, вважають вже 80% економічних експертів, опитаних Bloomberg. Головна причина - нестача енергоносіїв через відмову рф постачати газ.

📉 Фахівці очікують мінімум два квартали падіння європейської економіки. Найсильніше рецесія вдарить по важковаговику європейської економіки - Німеччині, яка водночас найбільш залежна від постачання газу з росії.

❄️ Домогосподарства та компанії в ЄС готуються до жорстких заходів економії енергоресурсів після того, як Росія припинила постачання газу в регіон. Паралельно на економіку тисне рекордна інфляція та "вузькі місця" в ланцюжках постачання.

😔 Опитування щодо ділової активності показують, що вона скорочується з липня з невеликими перспективами поліпшення в найближчій перспективі.

📈 Очікується, що інфляція в Євросоюзі досягне піка на рівні 9.6% наприкінці цього року. Це в 5 разів вище таргету ЄЦБ в 2%, повернення до якого прогнозують не раніше 2024 року.

🔎 Офіційно європейський центробанк прогнозує "стагнацію", а не падіння економіки, й посилює риторику щодо підвищення облікової ставки для боротьби зі зростанням цін. Тим часом економісти вважають, що час для таких дій сплив.

Огляд перспектив європейської економіки від Bloomberg: https://bloom.bg/3S7riTO

😧 інфляція робить світовим ринкам боляче
🛒 ажіотаж на валютному ринку наростає
👍 інвестори в єврооблігації оцінили успіхи ЗСУ
📈 уряд презентував бюджет-2023 з рекордним дефіцитом

Головне зі світу фінансів - від глобального до локального - в нашому тижневику #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly190922

​​Презентували всій Україні наші макроекономічні прогнози в ефірі "Єдиних новин"! Керівник відділу макроекономічних досліджень Віталій Ваврищук розповів:

➡️ Що буде з українською економікою та цінами до кінця 2022 та в наступному році: https://youtu.be/BfwOXE6ncKY

Українська економіка в цьому році впаде на понад третину, але у 2023 почне поступово відновлюватися й зросте на рівні 4%. Інфляція - вічний супутник будь-якої кризи - також досягне болючого піка в 30% у 2022 й теж почне спадати у 2023. Ситуація з цінами складна, але контрольована, гіперінфляції не буде. Загалом навіть ці досить похмурі цифри позитивніші за прогнози на початку повномасштабної війни.

➡️ Що впливатиме на курс гривні в час війни: https://youtu.be/cjFEjcXQ05I

В умовах війни є безліч непередбачуваних негативних факторів, які впливають на курс валют. Єдиним "антидотом" для них в умовах війни є міжнародна допомога - кредити й гранти - обсяг яких у цьому році може сягнути $30 млрд. Ці кошти створюють запас міцності, який допомагає НБУ тримати курс у прийнятних межах. У випадку погіршення ситуації на ринку Нацбанк може ще трохи скоригувати офіційний курс в цьому році, але це не буде значне падіння. Ситуація, як і з інфляцією, залишається контрольованою.

➡️ Чи "потягне" Україна тягар воєнних боргів: https://youtu.be/cjFEjcXQ05I

Співвідношення боргу до ВВП у 2023 році наблизиться до 100%. Таке високе навантаження надзвичайно сильно обмежить можливості України залучати ринкові позики у майбутньому. Спільно з МВФ та офіційними кредиторами Україна буде працювати над механізмами полегшення цього тягаря, зокрема через списання частини боргу. Тож цифру близько 100% можна обережно вважати піком, після якого Україна може вийти на тренд зниження боргового навантаження.

➡️ Коли економіка повернеться на довоєнні рівні: https://youtu.be/BfwOXE6ncKY

За реалістичного оптимістичного сценарію перемоги та повернення окупованих територій відновлення економіки питання приблизно п'яти років, враховуючи величезні втрати в промисловості та інфраструктурі.

Завантажуйте новий макроекономічний огляд ICU за посиланням: https://bit.ly/3RIhxvr

​​Тим часом Росія добиває ногами свою "курку, що несе золоті яйця" - самосанкції призвели до того, що невеликий імпортер Алжир наразі поставляє до ЄС більше блакитного палива, аніж країна-бензоколонка 🐷.

Сподіваємося, цей тренд збережеться назавжди 🤞

💰 ОВДП під 20+% - Нацбанк хоче продавати цінні папери зі свого портфеля, щоб мотивувати українців заощаджувати, а не витрачати та "інвестувати" в споживання й, відповідно, в інфляцію.

Така ініціатива народилася, тому що наразі Мінфін та Нацбанк мають різні позиції щодо ставок.

➡️ Мінфін не хоче нарощувати й так значний тягар обслуговування боргу, підвищуючи ставки за паперами. В умовах інфляції 20+% це призводить до низького попиту на аукціонах Мінфіну, а недостачу фінансування бюджету покривають емісією НБУ та зовнішньою допомогою.

➡️ Нацбанк своєю чергою хоче ефективніше стримувати інфляцію, "виймаючи" гроші з ринку - саме на це спрямована ініціатива продавати ОВДП зі ставкою, ближчою до інфляційних реалій.

❗️ Варто відзначити, що на відміну від аукціонів Мінфіну, купівля паперів у НБУ не приноситиме кошти у бюджет. Фактично, це буде зворотна емісія, коли Нацбанк абсорбуватиме кошти, які він раніше "надрукував".

❔ Викликом для цього інвестиційного продукту буде його "довжина", адже повне погашення цих облігацій відбуватиметься у 2033–2052 роках. Але й тут є вихід - уже відомо, що регулятор розглядає варіант опціону з обов'язковим викупом. Тобто інвестор не муситиме тримати папери десятиліттями, а зможе за бажанням продати їх НБУ назад, коли захоче.

Фінансовий аналітик ICU @DemkivM прокоментував ініціативу НБУ в ефірі Espreso.TV: https://youtu.be/BLFT5LoCpSs

Детальний огляд ініціативи читайте в матеріалі Ліги з коментарями Михайла: https://bit.ly/3DHUrAJ

​​У 2023 році МВФ має стати одним з ключових інвесторів в стабільність української економіки. Можливо, саме тому перемовини з фондом є тривалими та складними.

Попередня сума в $5 млрд, яка озвучувалася в ЗМІ не відповідає викликам, які стоять перед Україною наступного року. Для порівняння в червні лише інтервенції Нацбанку склали $4 млрд. Загальна оцінка потреб у зовнішньому фінансуванні наступного року наближається до $40 млрд. Тож очевидно, що уряд працюватиме над збільшенням обсягів кредитування.

Вищі запити є досить реалістичними, враховуючи нещодавню історію фонду. Зокрема, Аргентина у 2018 році отримала трирічну програму на $50 млрд.

"Я думаю, що частка МВФ у фінансуванні бюджету наступного року буде більшою, ніж у 2022 році. Можливо, для досягнення компромісу обидві сторони підуть назустріч одна одній – МВФ погодиться на збільшення суми, а Україна – на додаткові умови", - припустив у коментарі РБК-Україна фінансовий аналітик ICU @DemkivM.

Читайте розбір ситуації щодо нової програми МВФ за посиланням: https://bit.ly/3StolwY

У черговому випуску #ICUWeekly "несеться":

➡️ Світові ринки падають, розуміючи, що ключові ставки будуть вищі й довше
➡️ Інформаційний фон з "ядеркою", "референдумами" та нечастковою мобілізацією знову штовхає ціни на українські єврооблігації униз
➡️ Тягне донизу цей інформаційний шум й курс гривні - НБУ не вдається наситити ринок готівковою валютою

Детально читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly260922

​​🛢 У зв'язку з санкціями Росія активно переорієнтовує свою нафту на азійські ринки, проте заробляє на цьому набагато менше. Азійці готові купувати токсичний російський Urals на 20-30% дешевше за нафту марки Brent, яка є світовим еталоном.

🇮🇳 Індія, яка, наприклад, до війни вона майже не імпортувала нафту з РФ, в серпні закупила 765,000 барелів/день. Нарощують закупівлі й 🇨🇳 Китай з 🇹🇷 Туреччиною. Зі збільшенням обсягів знижка може зрости. Якщо Росія домовиться про довгострокові угоди з азійськими країнами, а вона, схоже, має намір це зробити, вони вимагатимуть кращої ціни в обмін на гарантований ринок збуту.

🇪🇺 Експорт в ЄС відчутно знизився з лютого, але все ще становить 1+ млн барелів/добу, в основному в Італію та Нідерланди.

Нагадаємо, що ЄС почне поступово вводити ембарго на російську нафту вже з грудня 2022 року. Окрім подальшого скорочення закупівель європейським страховим компаніям, які домінують на світовому ринку морських перевезень, буде заборонено надавати страхове покриття суднам, що перевозять російську нафту. Це може вплинути й на успіхи переорієнтації поставок нафти РФ поза ЄС.

Як війна в Україні "перекроїла" світові паливні ринки й хто від цього виграє (не Росія), читайте у великій оглядовій статті The Economist:

https://econ.st/3Rfx7xh

😞 Новини про "ядерку", мобілізацію та "референдуми" роз'ятрили й без того напружений валютний ринок. Додатковий ажіотажний попит тягне курс догори в бік 42+ грн/$.

💵 Вдосталь наситити цей попит наразі не можуть ні значний імпорт готівкової валюти банками (понад $500 млн у серпні), ані продаж НБУ банкам готівки за безготівку. НБУ продав майже $100 млн готівкової валюти за безготівкову минулого понеділка, але попит на валюту в касах це не задовольнило.

Цікаво, що українці набагато активніше скуповують долар в порівнянні з євро. Якщо на готівкових аукціонах НБУ американську валюту розбирають повністю, то євро навіть залишається. Тому купити європейську в банках валюту загалом трохи легше.

➡️ На міжбанківському ринку попит на валюту теж зріс, що призвело до збільшення інтервенцій НБУ до $737 млн – найбільшого обсягу з другого тижня липня.

НБУ минулого тижня відзначив, що попри зростання дисбалансів курс поки не переглядатимуть - резервів на згладжування достатньо.

🤑 Проте готівковий курс й надалі "штормитиме" на новинах про спроби анексії українських територій й психологічні чинники превалюватимуть на ринку.

Відеокоментар @DemkivM, #ICUresearch, про дефіцит готівкової валюти на ринку дивіться за посиланням:

https://youtu.be/AIXQiS7CVP4

📈 Інфляція в Німеччині вперше з часів Другої світової стала двозначною, неочікувано сягнувши 10.9% у річному вимірі: https://bloom.bg/3SpNHw3

📉 Тим часом песимізм щодо економічного майбутнього єврозони на фоні рекордної інфляції та зими без російського газу впав до найнижчих рівнів з часів розпалу коронакризи: https://bloom.bg/3RC4N8R

😔 Світові ринки пригнічені через чимраз вищі ризики більшої та тривалішої рецесії
⚖️ Збалансованість готівкового ринку покращилася, але попит на валюту все ще переважає
💰 Хороші показники платіжного балансу у серпні допомогли НБУ наростити резерви на 14% до $25.4 млрд

Тижневик #ICUWeekly до вашої уваги за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly031022

​​💵 В часи високої та тривалої інфляції, енергетичної волатильності та ослаблення економік майже по всьому світу долар закріплює свої позиції "прихистку" для знервованих інвесторів. За останні два роки індекс долара до інших ключових валют зріс на 18%.

Головні драйвери популярності "зеленого" - відносна стійкість американської економіки перед глобальними викликами, а також високі ставки Федеральної резервної системи. Дохідність десятирічних казначейських облігацій США нещодавно перевищила 4% вперше з початку світової фінансової кризи. Інвестори обирають дохідні та надійні американські папери й тікають з ризикованих активів.

Зворотна сторона сильного долара - падіння інших валют. Нищівний удар припав на 💷 фунт стерлінгів, який пірнув донизу на новинах про рішення уряду провести найбільше зниження податків в країні з 1970-х років. Рішення ж Банку Японії лишати ставки низькими попри світовий контекст різко потягнуло 💴 єну вниз, змусивши японський уряд здійснити інтервенцію для підтримки курсу вперше з часів азійської фінансової кризи 1998 року. Резервний банк Індії 🇮🇳 також виходив на ринок для укріплення рупії.

В умовах постпандемічного ослаблення, зростання цін та енергетичної кризи в Європі, складно спрогнозувати коли світова економіка оклигає. В таких умовах можна припустити, що долар продовжуватиме "качати м'язи" та домінувати на фінансових ринках.

Головна новина останніх 24 годин - відставка голови НБУ Кирила Шевченка.

➡️ І в мирний час, й особливо під час війни, НБУ впливає на ключові аспекти економіки - курс валют та валютні регуляції, облікову ставку, з якою корелюють ставки за заощадженнями, емісію, без якої у воєнний час не обійтися, і багато іншого.
➡️ Попри занепокоєння при призначенні Кирила Шевченка за його каденції НБУ зберіг незалежність й впроваджував часто непопулярні рішення, зокрема, відчутно підвищував облікову ставку. Не обійшлося звісно й без промахів, зокрема, кадрових втрат та певних тактичних прорахунків з контролем відтоку капіталу на початку війни.
➡️ Відсутність консенсусу між Нацбанком та Мінфіном щодо обсягів емісій та ставок за державними облігаціями - ключова проблема, підхід до вирішення якої стане лакмусовим папірцем щодо позиції нового керівника. Зараз НБУ виступає за підвищення ставок за ОВДП до більш ринкових та зменшення емісії. Зокрема, регулятор мав план продавати облігації зі свого портфеля за вищими ставками.
➡️ Очевидно, що зміна керівника НБУ буде контрольованою та швидкою - зараз Україна не може дозволити собі лишатися без керівника ключової інституції.
➡️ Головний претендент на посаду очільника НБУ за даними джерел - ексголова Ощадбанку Андрій Пишний. Насправді вимоги до голови НБУ є досить жорсткими й претендентів, які на 100% їм відповідають, не так багато. Більшість потенційних кандидатів вже наразі займають високі посади в банківській сфері. Окрім того, не можуть претендувати на посаду колишні члени Ради НБУ - наглядового органу Нацбанку.

Наш фінансовий аналітик @DemkivM прокоментував кадрові зміни в НБУ в ефірі Еспресо.TV: https://youtu.be/IGnnrqYrhow

Три факти: 1) Росія - держава-терорист; 2) Україна - переможе; 3) наш фінансовий тижневик виходить щопонеділка.

Головні теми:

➡️ Зменшення психологічних чинників та зусилля НБУ з насичення готівкового ринку валютою посприяли укріпленню курсу гривні минулого тижня
➡️ Валові резерви НБУ знизилися, бо інтервенції з продажу валюти зросли, а приплив міжнародної допомоги скоротився
➡️ Сильні дані про зайнятість в США дають ФРС більше свободи в подальшому впровадженні жорсткої політики й підвищенні ставок

Про це й не тільки читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly101022

​​Останні 230 днів є тільки два настрої...

Конвертувати емоції в заощадження й підтримати армію та державний бюджет можна за посиланням: https://online.icu/investments/

Умови інвестування:
• дохідності від 11 до 21% річних залежно від випуску ОВДП
• мінімальна інвестиція - 1000 грн
• терміни інвестування від 1 місяця до 5 років
• комісії за угоди з гривневими ОВДП відсутні
• достроковий продаж ОВДП у будь-який момент на ринкових умовах

Реєстрація онлайн, зручний мобільний додаток та професійна підтримка.

Детально про ОВДП на сайті: https://online.icu/