😱Паніка та істерика на європейському ринку газу цього тижня сягнула піку з рекордними цінами на рівні $3700/тис. куб. м.

Газпрому своєю риторикою та скороченнями поставок газу в ЄС вдалося накрутити ринок, що все буде погано. Свідомо чи несвідомо підхопила хвилю "все-пропало" хайпу й частка західних аналітиків та журналістів. Такий інформаційний фон розжарив ринки до межі.

Підіграли росії й пасивні європейські регулятори, які просто спостерігали за пожежею на ринку.

❓Проте чи є економічні підстави для цін під $4000/тис. куб. м? ❓

Рівень запасів газу в європейських сховищах сягає 80%, що на 1% вище ніж у середньому за останні п’ять років. Такий показник допомогли забезпечити, зокрема, заходи жорсткої економії - споживання газу в ЄС за перші п’ять місяців цього року впало на 11%. Окрім того, за перші півріччя на 55% зросло постачання скрапленого газу.

➡️ Тож критичного дефіциту газу поки немає, але росія активно працює над створенням його видимості.

Проте нахабство росії може зіграти проти неї, адже воно вже змусило ЄС анонсувати надзвичайні заходи з обмеження росту цін в енергосекторі. Їх оголошення вмить змусило "ринкові" ціни на початку цього тижня впасти відразу на 20%.

Своїми діями росія також продовжує підсилювати політичну волю щодо більшої газоефективності ЄС та пошуку альтернативних шляхів забезпечення енергією.

Черговий раунд російських газових ігор у колонці для НВ аналізує Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

https://bit.ly/3wPTa6D

​​Чи буде гривня девальвувати далі й наскільки далеко від 36.6 грн/$?

➡️ Корекція офіційного курсу до 36.6 грн/$ спрацювала й дала досить помітний та швидкий ефект, адже вдалося стабілізувати готівковий курс. Проте вжитих Нацбанком заходів не достатньо, щоб повністю вирівняти валютний ринок й дисбаланси залишаються значними.

🤔 Попри рекордну підтримку партнерів в кінці літа обсяг інтервенцій на валютному ринку зараз становить близько $400–500 млн на тиждень, або $2 млрд на місяць. Це значно менше, ніж до липневої девальвації, але все ще досить багато.

💸Окрім нестачі валюти на ринку через дефіцит зовнішньої торгівлі, навіть після реструктуризації зовнішніх боргів Україна має платити значні суми на користь офіційних кредиторів. Наприклад, тільки Міжнародному валютному фонду потрібно у вересні повернути понад $600 млн. Ці боргові платежі разом із регулярними інтервенціями продовжують тиснути на резерви НБУ.

😔Тож подальше ослаблення гривні невідворотне. Ініціативи щодо податкових зборів на купівлю валюти або підвищення імпортних мит могли б частково відтермінувати цей процес, але суттєво знизити дисбаланси й досягти тривалого ефекту можна тільки через нове ослаблення гривні.

❓ Яким може бути наступний етап девальвації ❓

➡️ Ми прогнозуємо, що до кінця 2023 року офіційний курс ослабне в межах 25% - аналогічно до першого етапу девальвації, який відбувся в липні.
➡️ Це може відбутися водночас або у кілька кроків. Якщо НБУ й далі буде дотримуватись логіки скорочення розриву з готівковим ринком, перший крок девальвації становитиме близько 10%.
➡️ Ймовірність двох сценаріїв до кінця поточного року – утримання офіційного курсу незмінним чи помірна девальвація в межах 10% – приблизно однакові.

🕛 Визначальними факторами будуть динаміка надходження міжнародної допомоги у 2022 році та очікування щодо її надходження у 2023-му. Якщо Україна у 2023 році гарантовано отримає принаймні $25 млрд допомоги, Нацбанк може не поспішати з девальвацією. Якщо ця сума буде значно нижчою, ніж $20 млрд, доведеться скорочувати інтервенції й знов девальвувати гривню.

🤫 Про перехід до гнучкого курсу говорити зарано, про що активно комунікують регулятори. За нашими прогнозами Україна житиме в умовах фіксованого курсу ще принаймні до кінця першого кварталу 2023 року. Але час від часу цей фіксований рівень може змінюватись.

Більше читайте в матеріалі Forbes-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://bit.ly/3enMh65

↘️ На світових ринках третій поспіль тиждень падіння
↘️ Українські єврооблігації втратили понад 10% і впритул наблизилися до мінімальних значень
🔄 Валютний ринок в хиткій рівновазі без особливих коливань на міжбанку та готівковому ринку
↘️ Державний борг України через перерахунок по курсу 36.6 грн/$ зменшився на 8%
↗️ Значний дефіцит торгівлі у липні перекрили перекази мігрантів та міжнародні гранти

Детально кожен з пунктів аналізуємо в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly050922

​​➡️ Три місяці облікової ставки 25% - чи є простір для змін? Долучайтеся до опитування #ICUбарометр: https://bit.ly/3RB7tUo

Інфляція міцно закріплюється вище 20%, ставки за депозитами ледь перевищують 10%, за ОВДП сягають 16%, валютний ринок хитко врівноважується близько 40 грн/$ - 90 днів жорсткої монетарної політики слабко відобразилися на фінансовому ринку.

❓Чи варто "закрутити гайки" ще трошки? Чи накопичені воєнні дисбаланси занадто сильні, щоб регулювати їх традиційними методами? Чи, можливо, варто наблизити ставку ближче до реалій ринку?

Цього тижня також цікавимося вашою думкою щодо необхідності подальшої девальвації гривні та валюти прив'язки офіційного курсу. Залишайте свої думки за посиланням:

https://bit.ly/3RB7tUo

​​Фінансова спільнота не бачить перспектив зміни облікової ставки на сьогоднішньому засіданні правління НБУ - збереження 25% прогнозують 90%+ опитаних, тож інтрига мінімальна. Графік голосування можна побачити за посиланням: https://bit.ly/3TOrjxo

Набагато більш інтригуючі результати щодо питання по курсу. Відносна більшість опитаних 42% вважає, що "температуру" на валютному ринку варто тримати на 36.6 грн/$. Проте майже третина спільноти вважає, що курс має бути ближчим до вулиці, а ще понад 10% - що навіть вищим за поточні готівкові рівні. Ще майже 15% респондентів впевнені, що курс готовий до вільного плавання.

Щодо прив'язки до долара чи євро понад 60% проголосували консервативно за американську валюту. Графік - тут: https://bit.ly/3RGhorM

Вдячні всім, хто проголосував! Чекаємо рішення щодо облікової ставки та інші оголошення щодо монетарної політики від НБУ сьогодні о 14:00 за посиланням: https://youtu.be/yazS2H9K3ac

⚡️ НБУ очікувано залишив ставку на рівні 25% ⚡️

​​Емісія (друк) грошей - надзвичайно гірка пігулка для економіки. Вона штовхає інфляцію догори, тисне на валютні резерви та загалом розбещує уряд грошима з повітря, які завжди можна додрукувати, коли "дуже треба".

Проте під час війни цю гіркоту доводиться терпіти, адже кошти на військові та гуманітарні видатки потрібні тут і зараз. Чекати, поки західна допомога пройде всі кола пекла бюрократії, означає недофінансовувати критично важливі видатки бюджету.

Емісія дозволяє швидко закривати розриви ліквідності уряду, коли такі виникають, - запустити "верстат" та "надрукувати" кошти можна менш як за добу. Жодне інше джерело фінансування не дає такої швидкості.

На жаль, війна створює умови за яких доводиться повертатися до шкідливих звичок заради перемоги. Проте уряду потрібно постійно нагадувати, що емісія - не панацея й потрібна перехідна політика поступового повернення до більш ринкових методів фінансування бюджету, зокрема, через нарощування підтримки партнерів та активізацію ринку ОВДП.

Про "плюси" та мінуси друкарського верстата читайте в матеріалі 24 каналу з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/emit-or-lose

📈 Українці вперше з початку війни почали купувати більше валюти, аніж продавати. Але це не означає, що вони стали багатші та масово побігли скуповувати долар.

💵 Насправді поступове зменшення обмежень на валютному ринку нарешті створило пропозицію валюти, яка насичує відкладений попит спраглих до заощаджень в міцній валюті українців.

🏛 Нагадаємо, що НБУ поступово дозволяв банкам продавати спочатку 50%, а зараз вже 100% купленої в населення безготівкової валюти. Також регулятор проводить інтервенції, обмінюючи безготівковий долар на готівковий. Окрім того, влітку українці отримали можливість купувати валюту онлайн з розміщенням на депозит.

Всі ці послаблення роблять валюту доступнішою й тренд на її закупи буде тривати.

Дивіться відеокоментар @DemkivM, #ICUresearch про ситуацію на валютному ринку на телеканалі Еспресо: https://youtu.be/N20yAupZOm8

​​Невеликий тізер нашого чергового макроекономічного звіту - суворі цифри української економічної реальності та найближчого майбутнього.

Українська економіка вистояла нищівні удари війни, але зазнала тяжких втрат. Відновлення буде довгим та складним процесом з багатьма викликами та перешкодами.

Детальний макрозвіт українською опублікуємо найближчими днями. Англійську версію можна завантажити вже зараз за посиланням: https://bit.ly/3BxzMhe

➡️ Поки ЗСУ блискуче виганяли окупанта з Харківщини, НБУ зберіг облікову ставку та підтвердив наміри зберігати фіксований курс 36.6 грн/$. Також були опубліковані нові дані щодо інфляції (вона зростає) й валютних резервів (вони теж виросли, що добре). Світові ринки тим часом відновили зростання після трьох тижнів падіння.

Читайте детальний огляд з фінансового фронту в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly120922

🏛 Чому в Україні так багато державних банків та потрібен Києву черговий муніципальний банк? 🏛

Дивіться відеокоментарі @DemkivM, #ICUresearch:

➡️ про частку держави в банках: https://youtu.be/qucSajsMUBI

➡️ про ідею нового муніципального банка в Києві: https://youtu.be/jAdbCUVsGsA

​​Як і обіцяли, публікуємо наш докладний макроекономічний огляд про складний шлях, який пройшла українська економіка за 200+ днів повномасштабної війни, та про не менш складну дорогу до відновлення попереду.

Коротке резюме:

↘️ У середньостроковій перспективі динаміка реального ВВП матиме L-подібну форму - втрата матеріальних активів та людського капіталу в поєднанні зі складною безпековою ситуацією означає, що відновлення ВВП буде дуже повільним.
📈 Інфляція очікувано прискорилася, проте не вийшла з-під контролю. Наразі переважає очікування, що вона почне уповільнюватися з початку 2023 року.
⚖️ Зовнішні дисбаланси залишаються дуже великими, оскільки економіка втратила частину експортного потенціалу, а відтік капіталу зберігається в значних обсягах.
💵 Однокрокова девальвація гривні наприкінці липня мала швидкий позитивний ефект для валютного ринку, проте до кінця 2023 року може знадобитися ще кілька раундів девальвації, щоб знизити надлишковий попит на іноземну валюту.
🤝 Українська економіка залишатиметься критично залежною від міжнародної фінансової допомоги протягом наступних років. Іноземні гранти й кредити будуть необхідні для фінансування видатків бюджету та поповнення резервів НБУ.
💰 Зовнішнє фінансування сягне близько $30 млрд у 2022 році, проте його притік, імовірно, знизиться наступного року. За нашими оцінками, економіка потребуватиме не менше $20 млрд у 2023 році, щоб працювати без значних шоків. Суттєва частина такого фінансування, ймовірно, буде надана МВФ.

Повний звіт авторства Віталія Ваврищука, #ICUresearch, завантажуйте за посиланням:

https://bit.ly/3RIhxvr

​​➡️ Дано: країну в стані повномасштабної війни
❓ Завдання: залучити якнайбільше інвестицій в найкоротші терміни
🔍 Вирішують: засновник ICU Макар Пасенюк, Джованні Сальветті з Rothschild & Co та Андрій Коболєв з інвесткомпанії Eney

Що може привабити інвесторів в Україну під час та після війни, читайте у дискусії трьох професійних інвестбанкірів на онлайн-шпальтах Forbes-Україна:

https://bit.ly/war-invest-ua

​​📈 З початку року чистий продаж валюти НБУ перевищив $15 млрд - ці інтервенції регулятора забезпечують фіксований курс гривні та вирівнюють дисбаланси на валютному ринку.

📉 Водночас загальний обсяг українських валютних резервів скоротився лише на $5.5 млрд - з $31 млрд наприкінці 2021 року до $25,4 млрд у серпні 2022 року.

"Спонсорами" українських резервів та стійкості української валюти у часи війни стають міжнародні партнери - отриману від них іноземну валюту НБУ спрямовує на міжбанківський ринок і таким чином компенсує її дефіцит.

❓ Чи вистачатиме й надалі міжнародної допомоги для підтримання пільгового фіксованого курсу? Все залежить від дисбалансів ринку та потреби в інтервенціях.

➡️ В травні та червні дисбаланси були вищі й тоді ще слабка міжнародна допомога не компенсувала витрат резервів на їх вирівнювання. Це призвело до девальвації гривні в липні.

➡️ Наразі НБУ отримує більше, ніж витрачає. У серпні було зафіксовано значне зростання резервів — на $3 млрд. Помітним буде і зростання резервів у вересні, адже ЄС погодив для України новий транш кредиту загальним обсягом 5 млрд євро. Ще 3 млрд євро від ЄС мають надійти у жовтні.

➡️ В останні місяці року резерви знову будуть падати й, за нашим прогнозом, складуть $23−24 млрд - це пристойний рівень, що не допускати значної девальвації гривні.

⏳ У 2023 році для того, щоб НБУ міг компенсувати дефіцит валюти на ринку, а курсові ризики залишалися контрольованими, потрібно буде близько $20 млрд міжнародної допомоги.

За такого сценарію резерви будуть близькими до $20 млрд на кінець 2023 року, тобто залишатимуться на відносно безпечному рівні. Послаблення гривні за таким сценарієм теж буде достатньо помірним — це буде планова корекція курсу з метою усунення зовнішніх дисбалансів, а не вимушена неконтрольована девальвація.

Як працюють резерви НБУ у час війни, читайте у колонці голови департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталія Ваврищука:

https://bit.ly/war-reserves

​​🇪🇺 Економічна криза в ЄС невідворотна, вважають вже 80% економічних експертів, опитаних Bloomberg. Головна причина - нестача енергоносіїв через відмову рф постачати газ.

📉 Фахівці очікують мінімум два квартали падіння європейської економіки. Найсильніше рецесія вдарить по важковаговику європейської економіки - Німеччині, яка водночас найбільш залежна від постачання газу з росії.

❄️ Домогосподарства та компанії в ЄС готуються до жорстких заходів економії енергоресурсів після того, як Росія припинила постачання газу в регіон. Паралельно на економіку тисне рекордна інфляція та "вузькі місця" в ланцюжках постачання.

😔 Опитування щодо ділової активності показують, що вона скорочується з липня з невеликими перспективами поліпшення в найближчій перспективі.

📈 Очікується, що інфляція в Євросоюзі досягне піка на рівні 9.6% наприкінці цього року. Це в 5 разів вище таргету ЄЦБ в 2%, повернення до якого прогнозують не раніше 2024 року.

🔎 Офіційно європейський центробанк прогнозує "стагнацію", а не падіння економіки, й посилює риторику щодо підвищення облікової ставки для боротьби зі зростанням цін. Тим часом економісти вважають, що час для таких дій сплив.

Огляд перспектив європейської економіки від Bloomberg: https://bloom.bg/3S7riTO

😧 інфляція робить світовим ринкам боляче
🛒 ажіотаж на валютному ринку наростає
👍 інвестори в єврооблігації оцінили успіхи ЗСУ
📈 уряд презентував бюджет-2023 з рекордним дефіцитом

Головне зі світу фінансів - від глобального до локального - в нашому тижневику #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly190922

​​Презентували всій Україні наші макроекономічні прогнози в ефірі "Єдиних новин"! Керівник відділу макроекономічних досліджень Віталій Ваврищук розповів:

➡️ Що буде з українською економікою та цінами до кінця 2022 та в наступному році: https://youtu.be/BfwOXE6ncKY

Українська економіка в цьому році впаде на понад третину, але у 2023 почне поступово відновлюватися й зросте на рівні 4%. Інфляція - вічний супутник будь-якої кризи - також досягне болючого піка в 30% у 2022 й теж почне спадати у 2023. Ситуація з цінами складна, але контрольована, гіперінфляції не буде. Загалом навіть ці досить похмурі цифри позитивніші за прогнози на початку повномасштабної війни.

➡️ Що впливатиме на курс гривні в час війни: https://youtu.be/cjFEjcXQ05I

В умовах війни є безліч непередбачуваних негативних факторів, які впливають на курс валют. Єдиним "антидотом" для них в умовах війни є міжнародна допомога - кредити й гранти - обсяг яких у цьому році може сягнути $30 млрд. Ці кошти створюють запас міцності, який допомагає НБУ тримати курс у прийнятних межах. У випадку погіршення ситуації на ринку Нацбанк може ще трохи скоригувати офіційний курс в цьому році, але це не буде значне падіння. Ситуація, як і з інфляцією, залишається контрольованою.

➡️ Чи "потягне" Україна тягар воєнних боргів: https://youtu.be/cjFEjcXQ05I

Співвідношення боргу до ВВП у 2023 році наблизиться до 100%. Таке високе навантаження надзвичайно сильно обмежить можливості України залучати ринкові позики у майбутньому. Спільно з МВФ та офіційними кредиторами Україна буде працювати над механізмами полегшення цього тягаря, зокрема через списання частини боргу. Тож цифру близько 100% можна обережно вважати піком, після якого Україна може вийти на тренд зниження боргового навантаження.

➡️ Коли економіка повернеться на довоєнні рівні: https://youtu.be/BfwOXE6ncKY

За реалістичного оптимістичного сценарію перемоги та повернення окупованих територій відновлення економіки питання приблизно п'яти років, враховуючи величезні втрати в промисловості та інфраструктурі.

Завантажуйте новий макроекономічний огляд ICU за посиланням: https://bit.ly/3RIhxvr

​​Тим часом Росія добиває ногами свою "курку, що несе золоті яйця" - самосанкції призвели до того, що невеликий імпортер Алжир наразі поставляє до ЄС більше блакитного палива, аніж країна-бензоколонка 🐷.

Сподіваємося, цей тренд збережеться назавжди 🤞

💰 ОВДП під 20+% - Нацбанк хоче продавати цінні папери зі свого портфеля, щоб мотивувати українців заощаджувати, а не витрачати та "інвестувати" в споживання й, відповідно, в інфляцію.

Така ініціатива народилася, тому що наразі Мінфін та Нацбанк мають різні позиції щодо ставок.

➡️ Мінфін не хоче нарощувати й так значний тягар обслуговування боргу, підвищуючи ставки за паперами. В умовах інфляції 20+% це призводить до низького попиту на аукціонах Мінфіну, а недостачу фінансування бюджету покривають емісією НБУ та зовнішньою допомогою.

➡️ Нацбанк своєю чергою хоче ефективніше стримувати інфляцію, "виймаючи" гроші з ринку - саме на це спрямована ініціатива продавати ОВДП зі ставкою, ближчою до інфляційних реалій.

❗️ Варто відзначити, що на відміну від аукціонів Мінфіну, купівля паперів у НБУ не приноситиме кошти у бюджет. Фактично, це буде зворотна емісія, коли Нацбанк абсорбуватиме кошти, які він раніше "надрукував".

❔ Викликом для цього інвестиційного продукту буде його "довжина", адже повне погашення цих облігацій відбуватиметься у 2033–2052 роках. Але й тут є вихід - уже відомо, що регулятор розглядає варіант опціону з обов'язковим викупом. Тобто інвестор не муситиме тримати папери десятиліттями, а зможе за бажанням продати їх НБУ назад, коли захоче.

Фінансовий аналітик ICU @DemkivM прокоментував ініціативу НБУ в ефірі Espreso.TV: https://youtu.be/BLFT5LoCpSs

Детальний огляд ініціативи читайте в матеріалі Ліги з коментарями Михайла: https://bit.ly/3DHUrAJ

​​У 2023 році МВФ має стати одним з ключових інвесторів в стабільність української економіки. Можливо, саме тому перемовини з фондом є тривалими та складними.

Попередня сума в $5 млрд, яка озвучувалася в ЗМІ не відповідає викликам, які стоять перед Україною наступного року. Для порівняння в червні лише інтервенції Нацбанку склали $4 млрд. Загальна оцінка потреб у зовнішньому фінансуванні наступного року наближається до $40 млрд. Тож очевидно, що уряд працюватиме над збільшенням обсягів кредитування.

Вищі запити є досить реалістичними, враховуючи нещодавню історію фонду. Зокрема, Аргентина у 2018 році отримала трирічну програму на $50 млрд.

"Я думаю, що частка МВФ у фінансуванні бюджету наступного року буде більшою, ніж у 2022 році. Можливо, для досягнення компромісу обидві сторони підуть назустріч одна одній – МВФ погодиться на збільшення суми, а Україна – на додаткові умови", - припустив у коментарі РБК-Україна фінансовий аналітик ICU @DemkivM.

Читайте розбір ситуації щодо нової програми МВФ за посиланням: https://bit.ly/3StolwY

У черговому випуску #ICUWeekly "несеться":

➡️ Світові ринки падають, розуміючи, що ключові ставки будуть вищі й довше
➡️ Інформаційний фон з "ядеркою", "референдумами" та нечастковою мобілізацією знову штовхає ціни на українські єврооблігації униз
➡️ Тягне донизу цей інформаційний шум й курс гривні - НБУ не вдається наситити ринок готівковою валютою

Детально читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly260922