​​Останні 230 днів є тільки два настрої...

Конвертувати емоції в заощадження й підтримати армію та державний бюджет можна за посиланням: https://online.icu/investments/

Умови інвестування:
• дохідності від 11 до 21% річних залежно від випуску ОВДП
• мінімальна інвестиція - 1000 грн
• терміни інвестування від 1 місяця до 5 років
• комісії за угоди з гривневими ОВДП відсутні
• достроковий продаж ОВДП у будь-який момент на ринкових умовах

Реєстрація онлайн, зручний мобільний додаток та професійна підтримка.

Детально про ОВДП на сайті: https://online.icu/

​​Поки на горизонті майорить глобальна рецесія, долар сягнув максимуму за 20 років. Чому американська валюта домінує в умовах невизначеності та наскільки залізобетонними є позиції $, проаналізував Олександр Мартиненко, #ICUresearch: https://bit.ly/3CuQSeY

Коротко:

➡️ Пандемія потрощила логістичні ланцюжки й скоротила пропозицію товарів у світі. Економіки по всьому світу почали падати, змусивши уряди друкувати й заливати ринки грошима підтримки. Коли обмеження зняли, попит віджив, а пропозиція не повернулася. Росія почала війну й ще більше погіршила ситуацію, особливо у сфері енергетики. У сухому залишку - дисбаланси, надвисока інфляція, привид рецесії. Регулятори вимушені підвищувати ставки та продавати раніше куплені ринкові активи, вимиваючи ліквідність з ринків.

➡️ США в цих похмурих умовах виглядає "бодрячком" - вони економічно стабільніші, енергетично незалежні, рішуче підвищують ставки. У світі зараз дуже важко знайти кращі дохідності й нижчі ризики ніж у короткострокових казначейських облігацій США. Працює на долар і його реноме безпечної гавані - головної резервної валюти, валюта міжнародної торгівлі та боргових транзакцій.

➡️ Тим часом в Китаї - криза переінвестованого сектору нерухомості й наджорсткі карантинні обмеження. В Європі – енергокриза через кабальну залежність від російських енергоносіїв. У Великобританії – енергокриза та криза недовіри до уряду після його незграбних спроб підживити економіку коштом держбюджету. В Японії – занадто м’яка політика центробанку.

➡️ Надто сильний долар - погано для світової економіки. Дорожчий долар - це дорожчі міжнародні розрахунки, а значить дорожчий імпорт, вища інфляція, слабший попит та слабкіші економіки. Програватимуть економіки з великою залежністю від імпорту, зі значним борговим навантаженням у доларі, особливо, економіки, що розвиваються.

➡️ Сценарії, коли долар "поступиться троном", наразі виглядають дуже гіпотетичними. ФРС не має намірів знижувати ставки раніше ніж у 2024 році. Інфляція може залишатися високою ще довго, й американський центробанк рішучий боротися з нею навіть через послаблення економіки. Закінчення війни могло б підбадьорити євро, зменшити невизначеність в енергетичній сфері й розвернути доларовий тренд. Проте перспективи швидкого завершення бойових дій наразі мінливі.

Детально з графіками читайте за посиланням: https://bit.ly/3CuQSeY

Інфляція у вересні виявилася меншою за прогноз Нацбанку, проте говорити про перелом інфляційного тренду, на жаль, не можна.

Основна причина трошки нижчих за прогнозовані темпів зростання цін - краща ситуація на ринку пального та, відповідно, трохи нижчі ціни, аніж закладалися в прогноз. За іншими групами товарів та послуг ціни прогнозовано зростають, зокрема, через валютні фактори - через різке зростання курсу імпорт значно подорожчав.

Ну й звичайно, найбільш кричущим на цінниках останнім часом стало зростання цін на яйця, яке пов'язане з порушенням виробничих процесів на початку війни.

Короткий огляд інфляційних трендів та "яєчної цінової лихоманки" - у відеокоментарі @DemkivM, #ICUresearch для Еспресо.TV:

https://youtu.be/1_l8pBr3XJA

Інформаційний ковток стабільності в ці буремні часи - наш тижневик #ICUWeekly. В цьому номері:

➡️ Валютний ринок зберігає спокій попри ракети й "мопеди"
➡️ Висока інфляція в США тягне ринки донизу
➡️ Інфляція прогнозовано рухається в бік 30%

Читати: https://bit.ly/ICUWeekly171022

​​Пропонуємо сьогодні провести "романтичні" пікові години з невеличким інтелектуальним челенджем - спрогнозувати, чи зміниться облікова ставка з приходом нового очільника НБУ Андрія Пишного: https://bit.ly/3eCpW58

В минулих прогнозах НБУ все було досить однозначно - незмінна ставка до другого кварталу 2024 року. Проте зміна керівництва часто відкриває вікна можливостей для зміни status quo. Тож чи можливе калібрування ставки в умовах посилення російського терору?

Також традиційне додаткове запитання - чи доцільна ідея НБУ продавати ОВДП зі свого портфеля з потенційно вищими ставками? Чи, можливо, новому керівнику вдасться знайти консенсус з урядом для вирішення дилеми низьких залучень на внутрішньому ринку.

Вимикайте зайві прилади й нумо голосувати: https://bit.ly/3eCpW58

​​Попри виклики війни український фінансовий сектор продовжує розвиватися. В Україні можуть з'явитися середньо- та довгострокові інвестиційні рахунки. Відповідний законопроєкт вже зареєстрований у Верховній Раді.

На цих рахунках інвестори можуть зберігати будь-які цінні папери (акції, корпоративні облігації, ОВДП) й доходи з них не будуть оподатковуватися за двох умов:
➡️ термін інвестування за паперами має бути не менше 1095 днів для середньострокових рахунків або 3650 днів для довгострокових рахунків
➡️ загальна сума інвестицій на рахунку не може перевищувати 300 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн у 2023 році).

Аналогічні рахунки популярні в багатьох розвинених країнах світу. На IRA (Individual Retirement Accounts) в США понад $11 трильйонів та в середньому $220 тис. на рахунку. Індивідуальні накопичувальні рахунки мають 17% британців, які тримають там понад 600 млрд фунтів. Схожі рахунки є в Японії, Канаді та плануються на загальноєвропейському рівні.

Такими пільговими умовами держава прагне популяризувати довгострокові інвестиції, які будуть надзвичайно важливі для відновлення економіки після перемоги у війні.

За яких умов ці рахунки зможуть ефективно працювати в Україні, читайте в колонці керуючого активами ICU в Україні Григорія Овчаренка:

https://bit.ly/3MMpP3O

​​UPD: Нацбанк очікувано зберіг облікову ставку на рівні 25%

➡️ Ні, наразі немає простору для перегляду облікової ставки, вважає абсолютна більшість фінансової спільноти. Опитані #ICUбарометр вважають, що новий керівник Нацбанку не змінюватиме монетарну політику, а зосереджуватиметься на тому, щоб облікова ставка 25% краще відображала реалії ринку.

➡️ Так, Нацбанку варто продавати ОВДП зі свого портфеля, вважає майже 70% опитаних. Респонденти вважають, що для досягнення більш ринкового рівня ставок регулятор має йти на нестандартні кроки.

Вдячні всім, хто попри напружену безпекову ситуацію ділиться своєю експертизою 💖

Рішення НБУ та новий макропрогноз можна буде дізнатися о 14:00 за посиланням:

https://youtu.be/JsnAEbmFDEM

💰 Верховна Рада ухвалила зміни до Бюджету-2022, розширивши воєнні видатки на 387 млрд грн, які мають бути залучені через внутрішні запозичення.

🖨 Враховуючи невисокий попит на ОВДП-аукціонах Мінфіну, основним внутрішнім джерелом залишається емісія грошей НБУ. Але друк ще понад 380 млрд грн на додачу до вже надрукованих 327 млрд грн - це відчутний удар по макростабільності та значний драйвер інфляції. Тому це рішення трошки напружило фінансову спільноту.

❓ Проте НБУ оголосив, що буде друкувати кошти в межах попередньо визначених лімітів - 30 млрд грн щомісяця до кінця року. То звідки ж буде залучено ще 300+ млрд?

🧮 Диявол криється в деталях та тонкощах обліку коштів. Формально Мінфін не може фінансувати армію з коштів іноземних партнерів. Тому міжнародну допомогу доводиться "українізувати" та проводити до бюджету за правильними статтями як внутрішні запозичення.

Тож кошти на армію є, безконтрольного друку не буде, все під контролем.

Дивіться відеокоментар @Demkiv_M, #ICUresearch для Еспресо.TV:

https://youtu.be/cdlesi8E64g

➡️ Буремний тиждень на світових ринках закінчився оптимістичним ралі
➡️ Плани НБУ зберігати курс 36.6 грн/$ підбадьорили валютний ринок попри російський терор
➡️ НБУ лишив облікову ставку незмінною та відмовився від ідеї продавати ОВДП зі свого портфеля

П'ятірку головних фінансових тем минулого тижня проаналізували в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly241022

​​За останні два тижні Україна пережила декілька хвиль "ракетно-мопедного" терору Росії. Й здавалося б знищення інфраструктури та дрони-камікадзе по всій країні на фоні зміни керівництва НБУ мали б згустити хмари на валютному ринку, проте готівковий курс гривні до долара навпаки досить впевнено укріпився.

➡️ Виглядає так, що за вісім місяців повномасштабної панічні сплески попиту на валюту, пов'язані з російським терором, втратили свою інтенсивність. Українці та бізнес адаптувалися та налаштовані триматися. Гарним фундаментом для такого настрою стала краща забезпеченість ринку готівковою валютою, яка зменшує ефект панічних настроїв, задовольняючи надлишковий попит.

➡️ Другий заспокійливий фактор - риторика НБУ. Минулого тижня регулятор підтвердив плани найближчим часом не переглядати фіксований курс 36.6 грн/$. Ці новини особливо тепло сприйняв готівковий ринок, де курс продажу рухається в сторону 40 грн/$, а спред між купівлею/продажем звужується.

❗️ Ситуація трохи складніша на безготівковому ринку, де попит і надалі значно перевищує пропозицію. Потреби імпортерів зростають, особливо в умовах початку опалювального сезону та потреби у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури. Водночас Росія ще й уповільнює роботу зернового коридору та погрожує загалом розірвати зернову угоду, що зменшить приплив валюти.

НБУ вже зараз витрачає значні обсяги резервів на підтримання офіційного курсу на міжбанку. Минулого тижня подекуди денні дисбаланси сягали майже $170 млн, хоча за підсумками тижня інтервенції НБУ зменшилися до $570 млн у порівнянні з $603-608 млн у попередні два тижні

Проте у разі зростання обсягів інтервенцій НБУ може бути вимушений переглянути доцільність збереження офіційного курсу незмінним, навіть попри значні обсяги надходжень міжнародної допомоги.

​​Невеличкий додаток до вчорашнього посту про відносний спокій на валютному ринку. Наш аналітик @DemkivM помітив, що в у вересні банки імпортували $721млн готівкової валюти (90% - долар, 10% - євро) - відчутно більше ніж у попередні місяці.

"Додатковий аргумент, чому в касах її (валюти - ред.) побільшало," - відзначив Михайло.

​​⛽️ Російський експорт нафти та газу НІКОЛИ не повернеться до рівнів 2021 року, а його частка у світовому експорті зменшиться вдвічі до 2030 року, йдеться в новому звіті Міжнародного енергетичного агентства (IEA): https://bit.ly/3THMu3O

🔥 Російське вторгнення в Україну спричинило глобальну переорієнтацію світового ринку енергоносіїв, в результаті якого позиції РФ значно погіршилися. Аналітики відзначають, що розрив ЄС з Росією відбувається зі швидкістю, яку мало хто уявляв собі можливою. Євросоюз залишається налаштованим вийти на нульовий рівень імпорту з країни-агресора.

🛢 В агентстві переконані, що Росії не вдасться знайти альтернативні ринки для всіх потоків, що йшли в ЄС. У 2025 році видобуток нафти в Росії буде нижчим на 2 мільйони барелів на день, ніж у 2021, а видобуток газу - на 200 мільярдів кубометрів. Довгострокові перспективи послаблюються невизначеністю щодо попиту, а також обмеженим доступом до міжнародного капіталу і технологій для розробки більш складних родовищ і проектів СПГ.

🇨🇳 Азія не врятує Росію, особливо в розрізі газу. За прогнозами попит на газ в Китаї зростатиме в середньому на 2% до 2030 року. Китай активно переходить на відновлювальну енергію та електрику в теплогенерації, а також укладає довгострокові контакти на скраплений газ.

Загалом війна Росії завершує "золоту епоху газу" та вчергове демонструє важливість енергетичної незалежності та чистої енергії.

Країну-бензоколонку чекають тяжкі часи. 😈

На картинці спочатку показується, яким мав бути російський експорт нафти та газу до 2030 року без війни, а нижче - яким він буде, виходячи з теперішніх реалій.

​​МВФ анонсувала в Україні SMP (Staff-Monitored Program) - моніторингову програму, яка не передбачає виділення коштів. Що це означає і чи буде кредитна програма від МВФ у 2023 році?

➡️ Оскільки жодна зі звичних програм МВФ не "заточена" під країну у стані війни, МВФ запроваджує моніторингову програму на перехідний період, щоб тісніше спостерігати за економічними діями уряду та калібрувати допомогу міжнародних донорів Україні.

▶️ "З великою ймовірністю можна говорити, що вже наступного року вона переросте у повноцінну кредитну програму", - вважає керівник департаменту макроекономічних. досліджень ICU Віталій Ваврищук.

➡️ У МВФ розраховують, що моніторингова програма допоможе встановити макроекономічні рамки та ключові короткострокові політики для України на етапі відновлення. Скоріше за все, фонд виступатиме координатором пакета фіндопомоги, в межах якого вже є домовленість про 36 млрд від США та ЄС, а також вливання від ЄБРР, Світового банку та Європейського інвестиційного банку.

▶️ "Обіцяної допомоги, якщо вона надходитиме вчасно, вже достатньо для того, щоб резерви НБУ протягом наступного року залишалися на комфортному рівні. А от в частині фінансування дефіциту потреба може вирости, якщо реалізується негативний сценарій із роботою енергетичної інфраструктури", - відзначає Віталій.

➡️ Будь-яка зі стандартних програм МВФ націлена передусім на те, щоби повернути економіку на шлях стійкого відновлення. Після завершення програми економіка має продовжити розвиток без зовнішньої допомоги. Але зараз для України така перспектива поки що не проглядається. Тому всі програми фінансової допомоги доти, доки ситуація кардинально не зміниться, будуть поки що спрямовані виключно на підтримку життєздатності країни.

Детально про моніторингову програму та перспективи співпраці з МВФ читайте в матеріалі РБК-Україна з коментарями Віталія: https://bit.ly/3gYIKfz

Завершуємо черговий складний понеділок традиційною фінансовою аналітикою та прогнозами:

🙃 Украй слабкі фінансові квартальні звіти й погані прогнози від низки великих технологічних корпорацій лише тимчасово засмутили світові ринки.
🏋️‍♂️ Гривня другий тиждень поспіль посилює позиції на впевненій риториці НБУ та кращому насиченні ринку готівкою
⚖️ Держборг у вересні не змінився ($98.1 млрд) через гранти міжнародних партнерів, але продовжить прямувати до показника 85% боргу до ВВП на кінець року

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly311022

💰 Кабмін ухвалив фінальну редакцію бюджету-2023, в якій прибуток НБУ, котрий регулятор має виплатити в бюджет, зріс з попередньо закладених 19 млрд до 71 млрд грн.

З боку може виглядати, як спроба швидко залатати чергову нестачу в воєнному бюджеті, змусивши Нацбанк "матеріалізувати" додаткові гроші.

🧮 Проте, на думку нашого фінансового аналітика @DemkivM, 70 млрд грн - реалістична цифра. НБУ дійсно впродовж року отримав суттєві прибутки, зокрема від своїх валютних активів через девальвацію гривні.

🗳Навіщо ж було занижувати цифру до 20 млрд грн в першому читанні? Тут ми вже входимо на територію особливостей політичного процесу.

Додаткові 50 млрд допомагають Мінфіну зробити процес голосування за бюджет більш передбачуваним, закривши цими коштами деякі бажані для депутатів статті бюджету. Наприклад, в бюджет було закладено створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії обсягом понад 35.5 млрд грн, виділення коштів, з якого погоджуватиметься ВРУ.

Кейс на перетині політики та фінансів Михайло прокоментував в ефірі Еспресо.TV: https://youtu.be/Plgq-6lDiqA

​​Українські єврооблігації - гігантська дохідність💰 з гігантськими ризиками📈.

Вітчизняні євробонди були на хвилі хайпу перед початком війни через солідні валютні % в умовах низьких ставок за депозитами.

Війна стала reality check-ом для оптимістичних інвесторів в зовнішній борг України. Економічний та геополітичний шоки війни максимізували одночасно дохідності за євробондами та їхні ризики.

З одного боку, 30%-60%-90% річних у доларі - це дуже й дуже багато.

З іншого боку, перспективи виплат за українськими євробондами оповиті невизначеністю. Окрім вже ухваленої реструктуризації, можливі подальші відстрочки та навіть списання боргів. Окрім того, виводити валюту з країни складно, тож реально інвестувати зараз можна лише з закордонних рахунків.
Війна та довгострокові перспективи української економіки залишаються двома великими "зірочками" поруч з привабливими цінами українських паперів.

Загалом українські єврооблігації зараз можна назвати вже навіть не стільки борговими цінними паперами, скільки ставкою на перемогу України — повноцінну, справжню, зі значними репараціями, які надійдуть в її економіку.

Інформація для міркувань на тему чи buy the dip українських євробондів - у колонці Михайла Демківа, #ICUresearch та трейдера ICU Віталія Сівача:

https://bit.ly/3Ur6Xts

➡️ Нові руйнування інфраструктури трошки ослабили зміцнілу раніше гривню
➡️ Краща зовнішня торгівля товарами та великі міжнародні гранти підтримали поточний рахунок України у вересні
➡️ Федеральна резервна система підвищила ставки та надіслала нові тривожні сигнали для світових ринків

Наші аналітики підводять риску під минулим фінансовим тижнем за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly071122

​​До дня української писемності зазирнемо на 150 років назад в історію фінансової мови України 🇺🇦

Російська пропаганда завжди таврувала українську мову як суто "селянську" та "неосвічену". Насправді це була мова середнього класу, якою вівся бізнес та торгувалися цінні папери.

Наприклад, Іван Франко у XIX столітті купував "обліги" на аукціонах-ліцитаціях, носив гроші в каси-щадниці, оплачував ратами-частинами земельні ділянки та критикував австро-угорське Міністерство скарбу. Українська лунала на ярмарках та в банках, нею укладалися договори та випускалися векселі й інші цінні папери. Мова допомагала економіці рухатися, а людям багатіти.

Фінансова українська мова з часів Франка змінилася - відкинула одні запозичення та назбирала інших, залишаючись дзеркалом багатої та складної історії Україні на перетині імперій та торговельних шляхів.

Сьогодні ми вже хеджуємо ризики, купуємо бонди та слідкуємо за цінами на ф'ючерси - сучасна фінансова мова відображає наш глобальний вектор розвитку і допомагає акумулювати ресурси на боротьбу до Перемоги.

Пам'ятаймо багате минуле й продовжувати будувати ще багатше майбутнє. Зі святом

Головна економічна новина тижня - відчуження стратегічних підприємств («Мотор Січ», «КрАЗ», «Укрнафта», «Укртатнафта», Запорізький трансформаторний завод).

В ефірі Еспресо.TV наш фінансовий аналітик Михайло Демків розповів:

➡️ Навіщо державі ці підприємства у воєнний час?
➡️ Чи вплине це рішення на інвестиційну привабливість України в майбутньому?
➡️ Хто керуватиме відчуженими стратегічними підприємствами?
➡️ Як найкраще компенсувати втрати акціонерам?

Дивіться відеокоментар за посиланням:
https://youtu.be/wZuym__uNuQ

​​Україні потрібна пенсійна реформа з обов'язковим накопичувальним рівнем! І не в ефемерному майбутньому, де всі українці стали фінансово освіченими "атлантами", правова система працює як годинник, а локальний фондовий ринок дихає в спину Wall Street, а тут і зараз.

На створення "тепличних" умов для накопичувальних пенсій потрібні десятиліття, протягом яких стан демографії погіршуватиметься, навантаження солідарної системи лише зростатиме, а прості українці все більше зневірятимуться у реформі.

🚀 Навпаки, реформа має стати двигуном перетворень в фінансовій, соціальній та правовій сферах.

➡️ Кожен українець має побачити у Дії свій пенсійний рахунок, куди йтиме відсоток його зарплати й де зростатимуть його особисті активи. Це дасть розуміння, що це взагалі можливо, знищить міфи про "піраміди" та "всепропало" й стимулюватиме розвиток фінансової грамотності.

➡️ Реформа має принести нові кошти на фондовий ринок. Так, спочатку вони йтимуть в ОВДП та депозити. Але ці найнадійніші наразі інструменти закладуть фундамент довіри до реформи. До чого більше готові травмовані фінансовою нестабільністю українці - до фіксованої (хай і консервативної) дохідності ОВДП та депозитів чи до волатильності розвинутих фондових ринків? Перші мають стати багаторічною підготовкою до реалій зрілих ринків.

➡️ Лише коли українці побачать, що особиста пенсія - це можливо, ми зможемо отримати ту громадську підтримку, яка необхідна для укріплення правового захисту заощаджень. Без цієї підтримки жоден закон чи наглядовий орган не створять ідеальні умови для реформи.

➡️ Інфляція - критична проблема, яку, проте, можливо вирішити на довготерміновому проміжку. Казати, що реформа неможлива, бо протягом одного року дохідності інструментів нижчі за інфляцію - шкідливе спрощення, яке нівелюватиме будь-яку реформу. До війни на інтервалах від 3 років якісні пенсійні фонди перевищували показники інфляції, і це попри неможливість інвестування в іноземні цінні папери на той час: http://bit.ly/3TukIH8

🔥 Нам потрібна базова робоча пенсійна реформа, minimum viable product, який запалить українців візією змін. Цей MVP потім можна вдосконалювати та калібрувати в напрямку ідеалу. Так, це теж буде складний процес. Але він буде ефективнішим за сотні круглих столів та десяток нових концепцій на шляху до "ідеальних умов".

Реформа освіти, медична реформа, земельна реформа - ці тектонічні зміни запускалися в реаліях незалежної України, а не в країнах мрій. Депутатам та експертній спільноті варто зосередитися на запуску реформи, а не вирішувати, що перше - курка чи яйце. Тим більше зараз, коли війна згуртувала націю і є вікно можливостей для реальних змін, а не їх обговорень.

Детально про відсотки, гарантії, інфляцію та інші (псевдо)перепони на шляху пенсійної реформи, читайте в лонгріді від директора з управління активами ICU в Україні Григорія Овчаренка для Економічної правди:

https://bit.ly/pension-reformNOW