⛅ Українська економіка так активно оклигує, що на валютний ринок навіть повернувся фактор сезонності.
🔽 Ви, мабуть, помітили, що на табло обмінників красуються незвичні для останніх місяців цифри нижче 39 грн/$. Гривня потихеньку укріплялася після Нового року, а останніми тижнями прям активізувала рух в сторону офіційного курсу.
👨🌾 Наші аналітики припускають, що відчутним фактором цього укріплення став початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо. Саме тому зросла пропозиція валюти в усіх сегментах валютного ринку.
🤔 Разом з тим, зростає спред між цінами купівлі та продажу долара - минулого тижня він зріс з 67 копійок до 98 копійок. Тож банки не дуже поспішають знижувати курс продажу валюти. Це може свідчити, що вони наразі не переконані, що укріплення курсу є стійким трендом.
У будь-якому випадку сезонні коливання навіть в умовах фіксованого курсу є додатковим позитивним дзвіночком оздоровлення економіки.
Що окрім сезонності може тягнути курс вниз, читайте в розборі від Liga.net: http://bit.ly/3kYLzQm
🔽 Ви, мабуть, помітили, що на табло обмінників красуються незвичні для останніх місяців цифри нижче 39 грн/$. Гривня потихеньку укріплялася після Нового року, а останніми тижнями прям активізувала рух в сторону офіційного курсу.
👨🌾 Наші аналітики припускають, що відчутним фактором цього укріплення став початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо. Саме тому зросла пропозиція валюти в усіх сегментах валютного ринку.
🤔 Разом з тим, зростає спред між цінами купівлі та продажу долара - минулого тижня він зріс з 67 копійок до 98 копійок. Тож банки не дуже поспішають знижувати курс продажу валюти. Це може свідчити, що вони наразі не переконані, що укріплення курсу є стійким трендом.
У будь-якому випадку сезонні коливання навіть в умовах фіксованого курсу є додатковим позитивним дзвіночком оздоровлення економіки.
Що окрім сезонності може тягнути курс вниз, читайте в розборі від Liga.net: http://bit.ly/3kYLzQm
😰 Паніка та зневіра довкола банкрутства Silicon Valley Bank, 🏋️♂️ продовження укріплення гривні, 📉 закріплення тренду падіння інфляції та ще три головні теми минулого фінансового тижня - у нашому аналітичному щотижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly130323
📢 ICU - Інвестиції, капітал, Україна 📢
https://bit.ly/ICUWeekly130323
📢 ICU - Інвестиції, капітал, Україна 📢
Telegraph
ICU Weekly від 13 березня
Ринки: Ринки шоковані крахом каліфорнійського банку "Яструбині" заяви голови ФРС і припинення регулятором діяльності банку Silicon Valley Bank у США призвели до найбільшого падіння індексів акцій з початку року. Голова ФРС Джером Пауелл у своїх виступах у…
Питання, з яким не справляється штучний інтелект, але яке під силу нашій фінансовій спільноті - чи почне Нацбанк завчасно коригувати облікову ставку: https://bit.ly/BarometrMar23
З одного боку, регулятор прогнозував жорстку монетарну політику до завершення бойових дій не раніше наступного року. З іншого боку, інфляція вже декілька місяців падає й продовжить це робити. Є ризик опинитися в ситуації відчутного розриву між ставкою та інфляцією вже в найближчі місяці, що теж не є бажаним. Чи буде регулятор гнучко підлаштовувати ставку під зміни інфляції зараз чи робитиме більш відчутні кроки пізніше?
У традиційному додатковому запитанні цікавимося у вас, чи довго, на вашу думку, триватиме досить неочікуване укріплення готівкового курсу гривні?
Залишайте свої думки за посиланням до ранку четверга: https://bit.ly/BarometrMar23
З одного боку, регулятор прогнозував жорстку монетарну політику до завершення бойових дій не раніше наступного року. З іншого боку, інфляція вже декілька місяців падає й продовжить це робити. Є ризик опинитися в ситуації відчутного розриву між ставкою та інфляцією вже в найближчі місяці, що теж не є бажаним. Чи буде регулятор гнучко підлаштовувати ставку під зміни інфляції зараз чи робитиме більш відчутні кроки пізніше?
У традиційному додатковому запитанні цікавимося у вас, чи довго, на вашу думку, триватиме досить неочікуване укріплення готівкового курсу гривні?
Залишайте свої думки за посиланням до ранку четверга: https://bit.ly/BarometrMar23
Колапс Silicon Valley Bank - ознака системної фінансової кризи чи наслідок недбалого управління активами? Коротко про найбентежнішу тему останнього тижня:
➡️ Стратегія залучати від технологічного сектору депозити та вкладати їх в довгострокові казначейські зобов'язання США зіграла з SVB злий жарт, коли ставки почали зростати. З одного боку, корпоративним клієнтам стало вигідніше купувати нові дохідніші боргові папери, аніж тримати кошти на низькодохідних депозитах, й вони почали їх знімати. Водночас системне зростання ставок ФРС призвело до здешевшання облігацій в портфелі банку.
➡️ Спроби банку компенсувати відтік депозитів шляхом продажу паперів з портфеля вилилися в збитки в $1,8 млрд. Спроба залучити кошти для стабілізації ситуації через продаж акцій банку додатково налякала клієнтів банку й відтік депозитів набрав панічних масштабів. В дуже короткі терміни банк збанкрутував. Плюс-мінус схожа ситуація відбулася в меншому банку Signature.
➡️ Чи можна сказати, що ці банки - перші шальки доміно, які призведуть до падіння інших фінустанов США та ширшої кризи? Навряд. Згубна структура балансу SVB притаманна дуже небагатьом американським банкам. Й американські регулятори відразу кинулися "гасити пожежу" - уряд вже гарантував компенсувати 100% незастрахованих депозитів проблемних банків. У ФРС в арсеналі також є варіант тимчасово знизити ставки для заспокоєння ринків. Це, звісно, може негативно вплинути на все ще високу інфляцію та підвищити невизначеність щодо рецесії. Але не факт, що до цього взагалі дійде.
➡️ Чи може це вплинути на Україну? В короткостроковій перспективі невеликий шторм на американських ринках не зачепив ринки, що розвиваються, зокрема, українські єврооблігації. Прямого впливу на курс валют чи ціни в Україні це не матиме через майже повну виключеність зі світових ринків у зв'язку з війною. У випадку поглиблення кризи в довшій перспективі фінансові проблеми можуть змістити фокус уваги з війни в Україні на внутрішні фінансові негаразди, але знову ж не факт, що ситуація набере аж таких обертів.
Про тонкощі перипетій довкола SVB:
- читайте в колонці керівника департаменту корпоративного аналізу ICU Олександра Мартиненка: http://bit.ly/3Lqb3kl
- дивіться у відеокоментарі Михайла Демківа: https://youtu.be/c43-BwCm9Cs
➡️ Стратегія залучати від технологічного сектору депозити та вкладати їх в довгострокові казначейські зобов'язання США зіграла з SVB злий жарт, коли ставки почали зростати. З одного боку, корпоративним клієнтам стало вигідніше купувати нові дохідніші боргові папери, аніж тримати кошти на низькодохідних депозитах, й вони почали їх знімати. Водночас системне зростання ставок ФРС призвело до здешевшання облігацій в портфелі банку.
➡️ Спроби банку компенсувати відтік депозитів шляхом продажу паперів з портфеля вилилися в збитки в $1,8 млрд. Спроба залучити кошти для стабілізації ситуації через продаж акцій банку додатково налякала клієнтів банку й відтік депозитів набрав панічних масштабів. В дуже короткі терміни банк збанкрутував. Плюс-мінус схожа ситуація відбулася в меншому банку Signature.
➡️ Чи можна сказати, що ці банки - перші шальки доміно, які призведуть до падіння інших фінустанов США та ширшої кризи? Навряд. Згубна структура балансу SVB притаманна дуже небагатьом американським банкам. Й американські регулятори відразу кинулися "гасити пожежу" - уряд вже гарантував компенсувати 100% незастрахованих депозитів проблемних банків. У ФРС в арсеналі також є варіант тимчасово знизити ставки для заспокоєння ринків. Це, звісно, може негативно вплинути на все ще високу інфляцію та підвищити невизначеність щодо рецесії. Але не факт, що до цього взагалі дійде.
➡️ Чи може це вплинути на Україну? В короткостроковій перспективі невеликий шторм на американських ринках не зачепив ринки, що розвиваються, зокрема, українські єврооблігації. Прямого впливу на курс валют чи ціни в Україні це не матиме через майже повну виключеність зі світових ринків у зв'язку з війною. У випадку поглиблення кризи в довшій перспективі фінансові проблеми можуть змістити фокус уваги з війни в Україні на внутрішні фінансові негаразди, але знову ж не факт, що ситуація набере аж таких обертів.
Про тонкощі перипетій довкола SVB:
- читайте в колонці керівника департаменту корпоративного аналізу ICU Олександра Мартиненка: http://bit.ly/3Lqb3kl
- дивіться у відеокоментарі Михайла Демківа: https://youtu.be/c43-BwCm9Cs
UPD: Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 25%
Нацбанк поки не знижуватиме облікову ставку, але сентимент ринку щодо послаблення монетарної політики поступово зростає - такі результати опитування #ICUбарометр.
🔭 Попри те, що понад 80% респондентів впевнені, що сьогодні ставку збережуть на рівні 25%, впродовж останніх декількох голосувань ми бачимо, що частка опитаних, які чекають від Нацбанку більш рішучих кроків з калібрування монетарної політики стабільно зростає.
🧮 Від жовтня 2022 року до сьогодні відсоток "голубів" зріз з близько 5% до понад 40%, а частка тих, хто на місці НБУ зберігав би ставку й надалі впала з майже 90% до трохи більш як 50%.
💵 До відчутного укріплення гривні спільнота ставиться стримано. Чверть опитаних чекає на кінець року курс 40-41 грн/$, ще по 20% рівномірно розподілилися трохи нижче (39-40 грн/$) та вище (41-42 грн/$). Графік валютних очікувань - за посиланням.
Вдячні всім, хто долучається до голосувань! Рішення Нацбанку стане відомим сьогодні, традиційно о 14:00.
Нацбанк поки не знижуватиме облікову ставку, але сентимент ринку щодо послаблення монетарної політики поступово зростає - такі результати опитування #ICUбарометр.
🔭 Попри те, що понад 80% респондентів впевнені, що сьогодні ставку збережуть на рівні 25%, впродовж останніх декількох голосувань ми бачимо, що частка опитаних, які чекають від Нацбанку більш рішучих кроків з калібрування монетарної політики стабільно зростає.
🧮 Від жовтня 2022 року до сьогодні відсоток "голубів" зріз з близько 5% до понад 40%, а частка тих, хто на місці НБУ зберігав би ставку й надалі впала з майже 90% до трохи більш як 50%.
💵 До відчутного укріплення гривні спільнота ставиться стримано. Чверть опитаних чекає на кінець року курс 40-41 грн/$, ще по 20% рівномірно розподілилися трохи нижче (39-40 грн/$) та вище (41-42 грн/$). Графік валютних очікувань - за посиланням.
Вдячні всім, хто долучається до голосувань! Рішення Нацбанку стане відомим сьогодні, традиційно о 14:00.
👻 "Привид" банківської кризи перекинувся з США в Європу
🛑 Нацбанк де-факто зменшив облікову ставку, де-юре не змінивши її
⏹️ Укріплення гривні зупинилося після двох місяців зростання
🫰 Нерезиденти активізувалися на ринку ОВДП
Розбір головних фінансових тем тижня та прогнози - в щотижневику #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly200323
🛑 Нацбанк де-факто зменшив облікову ставку, де-юре не змінивши її
⏹️ Укріплення гривні зупинилося після двох місяців зростання
🫰 Нерезиденти активізувалися на ринку ОВДП
Розбір головних фінансових тем тижня та прогнози - в щотижневику #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly200323
Telegraph
ICU Weekly від 20 березня 2023 року
Видатки бюджету-2023 планують збільшити на рекордні 537 млрд грн - це констатація відходу від оптимістичного сценарію попередньої версії бюджету, згідно з якою бойові дії в Україні мали б тривати до осені. Де взяти додаткові понад пів трильйона на Перемогу?
💰 Безальтернативним варіантом залишаються пільгові кредити або гранти від міжнародних партнерів - їх потрібно буде більше. Останні оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні наразі коливаються в діапазоні $40-48 млрд. Окрім відносно гарантованих близько $30 млрд від США та ЄС, серед невикористаних наразі джерел фінансування залишається програма співпраці з МВФ. Окремі країни, такі як Норвегія, Канада, Японія теж обіцяли надавати фінансову підтримку Україні.
🫱 Є ресурс для збільшення залучень до бюджету й всередині країни. Зокрема, НБУ змінами нормативів щодо резервів та іншими політиками всіляко "мотивуватиме" банки трансформувати рекордну ліквідність на їх рахунках в купівлю державних облігацій. За перші повні місяці 2023 року попередній бюджетний план за ОВДП був виконаний на понад 90%, тож простір для подальшого зростання залучень існує.
🏦 Ще плюсик до бюджету - додаткові доходи від держбанків, які мають скласти близько 19 млрд грн. Переважно це будуть дивіденди від Привату, який продемонстрував кращі за очікувані фінансові показники.
💵 Полегшуватиме тягар поповнення бюджету й стабільна ситуація на валютному ринку. В попередньому варіанті бюджету був закладений курс понад 42 грн/$, який наразі виглядає песимістичним. За сильнішої гривні доларовий борг буде меншим й витрати на його обслуговування зменшаться приблизно на 50 млрд грн.
🧾 "Друкувати чи не друкувати" додаткові гривні, як минулого року, поки не виглядає актуальним питанням. Якщо уряду вдасться реалізувати вищезазначені політики, то емісії вдасться уникнути. Тут, звісно завжди є простір для форс-мажору.
Детальний розбір теми в матеріалі Forbes з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3FAjExh
Дивіться також відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/gBfpvBHLRps
💰 Безальтернативним варіантом залишаються пільгові кредити або гранти від міжнародних партнерів - їх потрібно буде більше. Останні оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні наразі коливаються в діапазоні $40-48 млрд. Окрім відносно гарантованих близько $30 млрд від США та ЄС, серед невикористаних наразі джерел фінансування залишається програма співпраці з МВФ. Окремі країни, такі як Норвегія, Канада, Японія теж обіцяли надавати фінансову підтримку Україні.
🫱 Є ресурс для збільшення залучень до бюджету й всередині країни. Зокрема, НБУ змінами нормативів щодо резервів та іншими політиками всіляко "мотивуватиме" банки трансформувати рекордну ліквідність на їх рахунках в купівлю державних облігацій. За перші повні місяці 2023 року попередній бюджетний план за ОВДП був виконаний на понад 90%, тож простір для подальшого зростання залучень існує.
🏦 Ще плюсик до бюджету - додаткові доходи від держбанків, які мають скласти близько 19 млрд грн. Переважно це будуть дивіденди від Привату, який продемонстрував кращі за очікувані фінансові показники.
💵 Полегшуватиме тягар поповнення бюджету й стабільна ситуація на валютному ринку. В попередньому варіанті бюджету був закладений курс понад 42 грн/$, який наразі виглядає песимістичним. За сильнішої гривні доларовий борг буде меншим й витрати на його обслуговування зменшаться приблизно на 50 млрд грн.
🧾 "Друкувати чи не друкувати" додаткові гривні, як минулого року, поки не виглядає актуальним питанням. Якщо уряду вдасться реалізувати вищезазначені політики, то емісії вдасться уникнути. Тут, звісно завжди є простір для форс-мажору.
Детальний розбір теми в матеріалі Forbes з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3FAjExh
Дивіться також відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/gBfpvBHLRps
Не встигла осісти курява після колапсу Silicon Valley Bank та декількох інших дрібних банків у США, як фантом масштабної банківської кризи виринув в ЄС. Просто на очах зазнав краху другий найбільший банк Швейцарії Credit Suisse. Що сталося?
🇨🇭 Ще у 2022 році фінансові результати діяльності деяких підрозділів банку значно погіршились, ринкова вартість його акцій впала на 53%. Credit Suisse в останні роки засвітився в декількох гучних скандалах, а його практики управління активами були далекими від консервативних ідеалів, які ми асоціюємо з "швейцарськими банками".
😱 Падіння Silicon Valley Bank 10 березня стало нагадуванням вкладникам Credit Suisse, що їхні кошти лежать не в дуже надійному місці, й мотивувало їх виводити кошти. Це збіглося з черговими новинами про суттєві недоліки у звітності банку. Також минулого тижня головний акціонер банку з Саудівської Аравії заявив, що відмовляється надавати банку подальшу підтримку.
🆘 Коли стало зрозумілим, що втечу інвесторів не зупинити, банк звернувся по допомогу до Швейцарського національного банку. Великий пакет державної підтримки не стримав падіння банку. Вже за декілька днів інший великий швейцарський банк, UBS, погодився придбати Credit Suisse за $3.25 млрд, що дорівнювало лише 40% ринкової капіталізації банку наприкінці тижня.
🧭 Все ще немає визначеності, що поодинокі кейси падіння банків в США та ЄС - ознака системної глобальної банківської кризи. Якщо у 2008 році кризу розпалили начебто надійні, але насправді сміттєві іпотечні облігації, то зараз проблемні банки не можуть справитися з управлінням реально високоякісними активами (переважно держоблігаціями США та інших розвинених країн) в умовах зростання ставок. Це кардинально різні ситуації.
🛟 В будь-якому випадку регулятори вже активно втручаються в ситуацію та обіцяють підтримувати банки ліквідністю. Це не дуже добре для довгострокової макроситуації, але може згасити тимчасову лихоманку на ринках.
Два матеріали на тему з коментарями аналітиків #ICUresearch:
➡️ Розбір колапсу Credit Suisse від Економічної правди: http://bit.ly/3lvkBjF
➡️ Що буде з коштами вкладників банку та чи багато там грошей українського походження, досліджував Forbes: http://bit.ly/3yVimco
🇨🇭 Ще у 2022 році фінансові результати діяльності деяких підрозділів банку значно погіршились, ринкова вартість його акцій впала на 53%. Credit Suisse в останні роки засвітився в декількох гучних скандалах, а його практики управління активами були далекими від консервативних ідеалів, які ми асоціюємо з "швейцарськими банками".
😱 Падіння Silicon Valley Bank 10 березня стало нагадуванням вкладникам Credit Suisse, що їхні кошти лежать не в дуже надійному місці, й мотивувало їх виводити кошти. Це збіглося з черговими новинами про суттєві недоліки у звітності банку. Також минулого тижня головний акціонер банку з Саудівської Аравії заявив, що відмовляється надавати банку подальшу підтримку.
🆘 Коли стало зрозумілим, що втечу інвесторів не зупинити, банк звернувся по допомогу до Швейцарського національного банку. Великий пакет державної підтримки не стримав падіння банку. Вже за декілька днів інший великий швейцарський банк, UBS, погодився придбати Credit Suisse за $3.25 млрд, що дорівнювало лише 40% ринкової капіталізації банку наприкінці тижня.
🧭 Все ще немає визначеності, що поодинокі кейси падіння банків в США та ЄС - ознака системної глобальної банківської кризи. Якщо у 2008 році кризу розпалили начебто надійні, але насправді сміттєві іпотечні облігації, то зараз проблемні банки не можуть справитися з управлінням реально високоякісними активами (переважно держоблігаціями США та інших розвинених країн) в умовах зростання ставок. Це кардинально різні ситуації.
🛟 В будь-якому випадку регулятори вже активно втручаються в ситуацію та обіцяють підтримувати банки ліквідністю. Це не дуже добре для довгострокової макроситуації, але може згасити тимчасову лихоманку на ринках.
Два матеріали на тему з коментарями аналітиків #ICUresearch:
➡️ Розбір колапсу Credit Suisse від Економічної правди: http://bit.ly/3lvkBjF
➡️ Що буде з коштами вкладників банку та чи багато там грошей українського походження, досліджував Forbes: http://bit.ly/3yVimco
4 роки та $15 млрд - нова програма України та МВФ та перша в історії програма Фонду з країною в умовах повномасштабної війни. Що всередині?
⌛ Для України це друга за обсягом програма, найбільша була у 2015 році. Тоді метою співпраці була реструктуризація боргу та повернення України на міжнародні ринки капіталу. Зараз мета більш прямолінійна - профінансувати дефіцит воєнного бюджету.
☂️ Але окрім цього МВФ є парасолькою для кредиторів, які виділяють набагато більші кошти (США та ЄС). Співпраця з Фондом є індикатором того, що Україна все правильно робить на шляху реформ. Це допоможе стишити голоси, щодо неефективного використання Україною коштів донорів.
✔️ Програма розділена на два етапи. Перший етап - найближчі 1.5 роки, протягом яких фокусом буде збереження стійкості бюджету та фінансової системи в умовах війни.
🧾 Україна зобов'язалася не вдаватися до реалізації політик зі скорочення обсягу зібраних податків. Тож ніяких різких податкових реформ з різким зниженням ставок. Також має покращитися контроль за податковими надходженнями, зокрема, через посилення Бюро економічної безпеки.
💸 Іншим наголосом співпраці буде максимальна якісна мобілізація внутрішніх ресурсів для фінансування бюджету - нарощування ринкових залучень через ОВДП без емісії. У фінансовому секторі у фокусі залишаються незалежність НБУ, оцінка якості банківських активів, завершення формування наглядових рад держбанків. Антикорупційний блок передбачає повернення обов'язкового декларування чиновників та публічність декларацій.
🕛 Другий етап - умовно "післявоєнний", орієнтований на відновлення та інтеграцію у ЄС. Від України чекають національну стратегію доходів, план з державних надходжень на 5 років. Також очікуються структурні реформи для макростабільності та відновлення економіки, зокрема, повернення до ринкового курсоутворення та наближення тарифів для населення до ринкових.
↪️ Запуск співпраці з МВФ зараз означає й те, що Україна не може дозволити собі обійтися без цих коштів. Зараз усі кошти партнерів надходять до загального фонду, з якого фінансуються невійськові витрати бюджету. Оновлений бюджет на 2023 рік передбачає на пів трильйона більше витрат на оборону й кошти фонду очевидно підуть на вивільнення ресурсів для фінансування армії.
❓ Коли надійдуть кошти? Враховуючи ситуацію в Україні та найвищий рівень співпраці України та фонду, затягувань чи негативних сюрпризів можна не чекати. Перший транш надійде протягом найближчих місяців.
Традиційний відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/LaKEi89Z1q0
Детально про програму - в статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3z0J9nz
⌛ Для України це друга за обсягом програма, найбільша була у 2015 році. Тоді метою співпраці була реструктуризація боргу та повернення України на міжнародні ринки капіталу. Зараз мета більш прямолінійна - профінансувати дефіцит воєнного бюджету.
☂️ Але окрім цього МВФ є парасолькою для кредиторів, які виділяють набагато більші кошти (США та ЄС). Співпраця з Фондом є індикатором того, що Україна все правильно робить на шляху реформ. Це допоможе стишити голоси, щодо неефективного використання Україною коштів донорів.
✔️ Програма розділена на два етапи. Перший етап - найближчі 1.5 роки, протягом яких фокусом буде збереження стійкості бюджету та фінансової системи в умовах війни.
🧾 Україна зобов'язалася не вдаватися до реалізації політик зі скорочення обсягу зібраних податків. Тож ніяких різких податкових реформ з різким зниженням ставок. Також має покращитися контроль за податковими надходженнями, зокрема, через посилення Бюро економічної безпеки.
💸 Іншим наголосом співпраці буде максимальна якісна мобілізація внутрішніх ресурсів для фінансування бюджету - нарощування ринкових залучень через ОВДП без емісії. У фінансовому секторі у фокусі залишаються незалежність НБУ, оцінка якості банківських активів, завершення формування наглядових рад держбанків. Антикорупційний блок передбачає повернення обов'язкового декларування чиновників та публічність декларацій.
🕛 Другий етап - умовно "післявоєнний", орієнтований на відновлення та інтеграцію у ЄС. Від України чекають національну стратегію доходів, план з державних надходжень на 5 років. Також очікуються структурні реформи для макростабільності та відновлення економіки, зокрема, повернення до ринкового курсоутворення та наближення тарифів для населення до ринкових.
↪️ Запуск співпраці з МВФ зараз означає й те, що Україна не може дозволити собі обійтися без цих коштів. Зараз усі кошти партнерів надходять до загального фонду, з якого фінансуються невійськові витрати бюджету. Оновлений бюджет на 2023 рік передбачає на пів трильйона більше витрат на оборону й кошти фонду очевидно підуть на вивільнення ресурсів для фінансування армії.
❓ Коли надійдуть кошти? Враховуючи ситуацію в Україні та найвищий рівень співпраці України та фонду, затягувань чи негативних сюрпризів можна не чекати. Перший транш надійде протягом найближчих місяців.
Традиційний відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/LaKEi89Z1q0
Детально про програму - в статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3z0J9nz
YouTube
$15 млрд на 4 роки: що передбачає нова програма МВФ для України? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував нову унікальну програму співпраці України та Міжнародного валютного фонду.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces…
Війна боляче вдарила по українському фінансовому сектору й недержавні пенсійні фонди (НПФ) не стали виключенням.
Інфляція, девальвація, зростання облікової ставки, переоцінка вартості ОВДП, низькі ставки за депозитами, відчуження акцій частини українських компаній, падіння світових індексів - це далеко не повний перелік викликів, з якими стикнулися українські пенсійні фонди в перший рік війни.
Проте попри всі труднощі індустрія НПФ продовжила працювати. За 2022 рік активи системи недержавного пенсійного забезпечення зросли на 263,2 млн (6,8%) до 4,14 млрд гривень. Вісім пенсійних фондів перевищили середньорічний показник дохідності за річними депозитами (9,75%), але очікувано жоден не перевищив інфляцію.
Кризовий рік водночас підкреслив дієвість консервативних стратегій кращих українських НПФ. Хоч подолати раптову надвисоку воєнну інфляцію їм не вдалося, проте на відрізках 5+ років топовим НПФ вдається зберігати заощадження від інфляції. Наприклад, дохідність нашого флагманського НПФ "Династія" на понад 5% випередила інфляцію останніх 10 років.
Інтерактивна інфографіка з дохідностями топ-10 відкритих НПФ України за 1-3-5-10 років доступна за посиланням: https://bit.ly/3TukIH8
Огляд першого воєнного року для НПФ читайте в колонці директора з управління активами ICU в Україні Григорія Овчаренка: http://bit.ly/40vf4IH
Інфляція, девальвація, зростання облікової ставки, переоцінка вартості ОВДП, низькі ставки за депозитами, відчуження акцій частини українських компаній, падіння світових індексів - це далеко не повний перелік викликів, з якими стикнулися українські пенсійні фонди в перший рік війни.
Проте попри всі труднощі індустрія НПФ продовжила працювати. За 2022 рік активи системи недержавного пенсійного забезпечення зросли на 263,2 млн (6,8%) до 4,14 млрд гривень. Вісім пенсійних фондів перевищили середньорічний показник дохідності за річними депозитами (9,75%), але очікувано жоден не перевищив інфляцію.
Кризовий рік водночас підкреслив дієвість консервативних стратегій кращих українських НПФ. Хоч подолати раптову надвисоку воєнну інфляцію їм не вдалося, проте на відрізках 5+ років топовим НПФ вдається зберігати заощадження від інфляції. Наприклад, дохідність нашого флагманського НПФ "Династія" на понад 5% випередила інфляцію останніх 10 років.
Інтерактивна інфографіка з дохідностями топ-10 відкритих НПФ України за 1-3-5-10 років доступна за посиланням: https://bit.ly/3TukIH8
Огляд першого воєнного року для НПФ читайте в колонці директора з управління активами ICU в Україні Григорія Овчаренка: http://bit.ly/40vf4IH
📈 Попри турботи щодо стабільності банків глобальні фондові ринки зростають
⏰ Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США відстрочили Україні виплати за зовнішнім боргом до завершення програми МВФ у 2027 році
🥊 Гривня повернула втрачені раніше позиції, укріпившись за минулий тиждень майже на пів відсотка
Коротко про головне на ринках світу та України, читайте в нашому аналітичному тижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270323
⏰ Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США відстрочили Україні виплати за зовнішнім боргом до завершення програми МВФ у 2027 році
🥊 Гривня повернула втрачені раніше позиції, укріпившись за минулий тиждень майже на пів відсотка
Коротко про головне на ринках світу та України, читайте в нашому аналітичному тижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270323
Telegraph
ICU Weekly від 27 березня 2023 року
Ринки: Фондові індекси зростають попри знервованість через банки ФРС і низка європейських центральних банків підвищили ставки минулого тижня попри продовження кризи довіри до банківського сектору. Утім, ринки не залишали надій на підтримку банків регуляторами…
⚡⚡⚡ Наш новий макропрогноз на 2023 рік - українська економіка стабілізувалася, і якщо не відбудеться подальшої ескалації війни, то ми очікуємо загалом достатньо передбачуваного розвитку подій до кінця року:
🏭 Реальний ВВП залишатиметься на близькому до торішнього рівні після падіння на 29%. Ми очікуємо на ледь помітне економічне відновлення завдяки покращенню безпекової ситуації та логістики.
🛍️ Ми все більше впевнюємося, що споживча інфляція різко уповільниться цього року через слабкий приватний попит, стабільні тарифи та фіксований обмінний курс.
⬇️ Нижча інфляція в поєднанні зі зниженням тиску на валютному ринку спонукала НБУ відмовитися від жорсткої риторики в частині монетарної політики, і ми очікуємо, що облікову ставку вперше буде знижено у квітні або червні.
💰 У частині зовнішнього сектору ключовим ризиком буде зростання дефіциту торгівлі товарами та продовження відпливу приватного капіталу з України. Проте, як і минулого року, ці ризики будуть нівелюватися кредитами та грантами від міжнародних партнерів України.
🙏 Така допомога залишатиметься критично важливою для забезпечення стабільності валютного ринку й фінансування величезного дефіциту державного бюджету та допоможе НБУ втримати резерви на рівні понад $30 млрд.
💵 НБУ матиме змогу утримувати курс гривні до долара на поточному рівні в найближчі кілька кварталів, проте може незначно послабити його наприкінці року, щоб знизити зовнішні дисбаланси економіки. Рішення про можливу зміну курсу переважно залежатиме від очікувань з приводу розміру міжнародної допомоги на 2024 рік.
⚖️ Дефіцит бюджету, ймовірно, залишиться на рівні близько 28% ВВП. Зовнішнє фінансування буде єдиним джерелом для його покриття.
🤝 Україна близька до старту нової програми співпраці із МВФ. Це означає не лише наявність вимог до фіскальної, монетарної, енергетичної політики, але й певну додаткову гнучкість у частині фінансування бюджету в разі появи непередбачуваних обставин.
Детальний 10-сторінковий звіт про перспективи економіки до кінця року від #ICUresearch доступний за посиланням:
https://bit.ly/MacroInsight2023
🏭 Реальний ВВП залишатиметься на близькому до торішнього рівні після падіння на 29%. Ми очікуємо на ледь помітне економічне відновлення завдяки покращенню безпекової ситуації та логістики.
🛍️ Ми все більше впевнюємося, що споживча інфляція різко уповільниться цього року через слабкий приватний попит, стабільні тарифи та фіксований обмінний курс.
⬇️ Нижча інфляція в поєднанні зі зниженням тиску на валютному ринку спонукала НБУ відмовитися від жорсткої риторики в частині монетарної політики, і ми очікуємо, що облікову ставку вперше буде знижено у квітні або червні.
💰 У частині зовнішнього сектору ключовим ризиком буде зростання дефіциту торгівлі товарами та продовження відпливу приватного капіталу з України. Проте, як і минулого року, ці ризики будуть нівелюватися кредитами та грантами від міжнародних партнерів України.
🙏 Така допомога залишатиметься критично важливою для забезпечення стабільності валютного ринку й фінансування величезного дефіциту державного бюджету та допоможе НБУ втримати резерви на рівні понад $30 млрд.
💵 НБУ матиме змогу утримувати курс гривні до долара на поточному рівні в найближчі кілька кварталів, проте може незначно послабити його наприкінці року, щоб знизити зовнішні дисбаланси економіки. Рішення про можливу зміну курсу переважно залежатиме від очікувань з приводу розміру міжнародної допомоги на 2024 рік.
⚖️ Дефіцит бюджету, ймовірно, залишиться на рівні близько 28% ВВП. Зовнішнє фінансування буде єдиним джерелом для його покриття.
🤝 Україна близька до старту нової програми співпраці із МВФ. Це означає не лише наявність вимог до фіскальної, монетарної, енергетичної політики, але й певну додаткову гнучкість у частині фінансування бюджету в разі появи непередбачуваних обставин.
Детальний 10-сторінковий звіт про перспективи економіки до кінця року від #ICUresearch доступний за посиланням:
https://bit.ly/MacroInsight2023
Держборг України станом на кінець першого року війни становив понад 80% ВВП, а у 2023 році може сягнути 90%. Чи "потягне" Україна такі зобов'язання?
🔢 Варто розуміти, що ті борги, які Україна зараз швидко накопичує надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів (урядів інших країн). Є висока ймовірність їхнього перегляду та списання в майбутньому після Перемоги.
🧮 Тому висока цифра боргу до ВВП, хоч і не є чимось позитивним для економіки, але й не є вироком. Після 2014 року ми вже бачили показник понад 80% й завдяки виваженій борговій політиці та реформам його вдалося знизити до трохи більш як 50% перед початком війни. Тобто місія НЕ impossible. Тим паче, що західні партнери готові йти назустріч країні, яка постраждала від російської агресії.
🤝 Минулого року, наприклад, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже днями офіційні кредитори - Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США - погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Також впродовж року Мінфін проведе переговори й з приватними кредиторами та домовиться про подібні відтермінування, щоб всі кредитори були на однакових умовах.
⏱️ Водночас додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Звичайно, ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. Проте попереднє відстрочення передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й велике економічне відновлення після. Наразі, такий горизонт відтермінувався точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.
Відеокоментар про тягар воєнного боргу від @DemkivM, #ICUresearch дивіться за посиланням:
https://youtu.be/GqPFWJnp-QQ
🔢 Варто розуміти, що ті борги, які Україна зараз швидко накопичує надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів (урядів інших країн). Є висока ймовірність їхнього перегляду та списання в майбутньому після Перемоги.
🧮 Тому висока цифра боргу до ВВП, хоч і не є чимось позитивним для економіки, але й не є вироком. Після 2014 року ми вже бачили показник понад 80% й завдяки виваженій борговій політиці та реформам його вдалося знизити до трохи більш як 50% перед початком війни. Тобто місія НЕ impossible. Тим паче, що західні партнери готові йти назустріч країні, яка постраждала від російської агресії.
🤝 Минулого року, наприклад, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже днями офіційні кредитори - Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США - погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Також впродовж року Мінфін проведе переговори й з приватними кредиторами та домовиться про подібні відтермінування, щоб всі кредитори були на однакових умовах.
⏱️ Водночас додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Звичайно, ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. Проте попереднє відстрочення передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й велике економічне відновлення після. Наразі, такий горизонт відтермінувався точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.
Відеокоментар про тягар воєнного боргу від @DemkivM, #ICUresearch дивіться за посиланням:
https://youtu.be/GqPFWJnp-QQ
YouTube
Борговий тягар війни: чи потягне Україна? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував ситуацію з борговим навантаженням України в умовах війни.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces
Twitter:…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces
Twitter:…
🥊 Гривня завдає удар у відповідь й після нетривалого послаблення продовжує укріплюватися
🧮 З початку року уряд залучив за ОВДП більше, аніж виплатив
😌 Криза довіри до банківського ринку вщухає, світові ринки тішаться
🧩 Нова програма з МВФ передбачає чергову реструктуризацію суверенних єврооблігацій України
Фокусуємося на головному з насиченого фінансового тижня в #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly030423
🧮 З початку року уряд залучив за ОВДП більше, аніж виплатив
😌 Криза довіри до банківського ринку вщухає, світові ринки тішаться
🧩 Нова програма з МВФ передбачає чергову реструктуризацію суверенних єврооблігацій України
Фокусуємося на головному з насиченого фінансового тижня в #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly030423
Telegraph
ICU Weekly від 3 квітня 2023 року
Ринки: Ринки надихаються ознаками подальшого сповільнення інфляції Минулого тижня напруженість навколо банківського сектору продовжувала поступово вщухати. Тож ринки акцій із піднесенням вітали новини про подальше уповільнення інфляції в Європі та США й показати…
Війна не лише обмежила варіанти інвестицій для українців, але й в рази підвищила фактор "тривожності" доступних альтернатив. Ми переймаємося, що от-от "вдарить грім" чи то пак прилетить ракета й в результаті можемо ігнорувати навіть відносно надійні опції заощаджень.
Саме про інвестиції в такі бентежні часи наш старший фінансовий аналітик Тарас Котович розповів в новому випуску подкасту Економічної правди Хроніки економіки: http://bit.ly/3Km0RbB
💵 Чому долар, який лежить без діла, - це не заощадження, а заспокоєння?
🧮 Валютні депозити на три місяці втрачають привабливість через укріплення гривні. Чи почне гривня падати і які є альтернативи?
🇺🇦 Військові й невійськові облігації - в чому різниця та які дохідніші?
🏗️ Чи є сенс під час війни інвестувати в нерухомість? А в землю?
🪄 Які є інші нестандартні способи інвестицій?
30+ хвилин концентрованої експертизи слухайте за посиланням: http://bit.ly/3Km0RbB
Саме про інвестиції в такі бентежні часи наш старший фінансовий аналітик Тарас Котович розповів в новому випуску подкасту Економічної правди Хроніки економіки: http://bit.ly/3Km0RbB
💵 Чому долар, який лежить без діла, - це не заощадження, а заспокоєння?
🧮 Валютні депозити на три місяці втрачають привабливість через укріплення гривні. Чи почне гривня падати і які є альтернативи?
🇺🇦 Військові й невійськові облігації - в чому різниця та які дохідніші?
🏗️ Чи є сенс під час війни інвестувати в нерухомість? А в землю?
🪄 Які є інші нестандартні способи інвестицій?
30+ хвилин концентрованої експертизи слухайте за посиланням: http://bit.ly/3Km0RbB
Про зміни в портреті ОВДП-інвестора під час війни та підсумки першого року ринку військових облігацій - заступниця директора ICU Євгенія Грищенко дала велике інтерв'ю DeloUA.
Головні тези з першої частини:
➡️ У мирний час люди вважали, що інвестувати у цінні папери – це складно, дорого, незрозуміло. Але після 24 лютого люди почали активно купувати військові облігації. За перший місяць війни наша компанія змогла залучити 150 млн гривень. Це було унікальне досягнення.
➡️ До повномасштабної війни середній вік інвестора складав 30-55 років. Люди мали достаток вище середнього. Наші клієнти були з фінансового або майже фінансового сектору. Тобто, вони розуміли, що таке ринок цінних паперів.
➡️ Зараз розширилася географія вкладників, змінився й соціальний статус. Багато прийшло новачків з невеликими, але частими вкладеннями. Часто серед інвесторів військові або їхні дружини чи батьки.
➡️ Раніше клієнти купували цінні папери на неостанні гроші, оскільки в них були кошти на депозитах та в інших інструментах. Зараз інвестор у військові ОВДП з різним достатком. Він може через "Дію" або напряму у брокера купити навіть одну облігацію, вартістю 1000 грн.
➡️ До повномасштабної війни при погашенні цінних паперів був такий тренд: клієнти забирали близько 30% грошей, а 70% - реінвестували у нові облігації. Зараз тенденція змінилася: наприклад, коли в березні-2023 Міністерство фінансів гасило річні військові ОВДП, клієнти реінвестували у нові папери 85% коштів і тільки близько 15% - виводили.
Читайте першу частину інтерв'ю за посиланням: http://bit.ly/3zEw2sD
Головні тези з першої частини:
➡️ У мирний час люди вважали, що інвестувати у цінні папери – це складно, дорого, незрозуміло. Але після 24 лютого люди почали активно купувати військові облігації. За перший місяць війни наша компанія змогла залучити 150 млн гривень. Це було унікальне досягнення.
➡️ До повномасштабної війни середній вік інвестора складав 30-55 років. Люди мали достаток вище середнього. Наші клієнти були з фінансового або майже фінансового сектору. Тобто, вони розуміли, що таке ринок цінних паперів.
➡️ Зараз розширилася географія вкладників, змінився й соціальний статус. Багато прийшло новачків з невеликими, але частими вкладеннями. Часто серед інвесторів військові або їхні дружини чи батьки.
➡️ Раніше клієнти купували цінні папери на неостанні гроші, оскільки в них були кошти на депозитах та в інших інструментах. Зараз інвестор у військові ОВДП з різним достатком. Він може через "Дію" або напряму у брокера купити навіть одну облігацію, вартістю 1000 грн.
➡️ До повномасштабної війни при погашенні цінних паперів був такий тренд: клієнти забирали близько 30% грошей, а 70% - реінвестували у нові облігації. Зараз тенденція змінилася: наприклад, коли в березні-2023 Міністерство фінансів гасило річні військові ОВДП, клієнти реінвестували у нові папери 85% коштів і тільки близько 15% - виводили.
Читайте першу частину інтерв'ю за посиланням: http://bit.ly/3zEw2sD
🏄♂️ Приплив готівки на валютний ринок тримає гривню на хвилі укріплення
📊 Валютні резерви зросли на понад 10% за місяць
✋ Рішення ОПЕК+ скорочувати видобуток нафти та слабкі економічні дані стримують ріст світових ринків
Детальний розбір чергового фінансового тижня читайте в нашому тижневику за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly100423
📊 Валютні резерви зросли на понад 10% за місяць
✋ Рішення ОПЕК+ скорочувати видобуток нафти та слабкі економічні дані стримують ріст світових ринків
Детальний розбір чергового фінансового тижня читайте в нашому тижневику за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly100423
Telegraph
ICU Weekly від 10 квітня 2023 року
Ринки: Ринки менш схильні до ризиків на тлі слабких економічних даних Сигнали уповільнення економічної активності й охолодження ринків праці минулого тижня послабили позиції акцій і підтримали вартість малоризикових облігацій. Позаминулої неділі блок країн…
З початку року готівковий курс гривні укріпився вже майже на 7% - тренд на зближення готівкового курсу з офіційним триває вже 4-й місяць. Проаналізуємо свіжу статистику з валютного ринку.
⚖️ За даними НБУ, у березні на роздрібному ринку - готівкою та в безготівковій формі (на валютні депозити) - українці придбали $1.82 млрд валюти. Це навіть трохи більше, ніж у попередні місяці.
📈 Водночас населення продало більше валюти - $1.39 млрд у березні. Тому загалом баланс ринку покращився: чиста купівля (купівля валюти мінус продаж валюти) скоротилася до $0.43 млрд проти $0.5 млрд у лютому та $0.56 млрд у січні.
💵 Варто відзначити, що активність на ринку зміщується в бік готівки: купівля готівки зросла з $1.3 млрд в січні до $1.5 млрд у березні. Тим часом купівля безготівки впала з $0.5 млрд у січні до $0.3 млрд у березні. Очевидно, що з укріпленням гривні кількість охочих купувати валюту на депозити зменшується.
➡️ Тож загалом спостерігаємо здоровіший баланс роздрібного ринку й солідний приплив валюти на ринок. Це сприяє ще більшому укріпленню гривні та зближенню курсів у касах та обмінниках із курсами для карткових розрахунків та офіційним курсом.
❓ Чому українці більш впевнено продають валюту? Причин цілий спектр - від позитивного сентименту закінчення складної зими та нової програми з МВФ до розпалу аграрного сезону та зростання дохідностей гривневих інструментів.
Детальніше про валютну відлигу можна прочитати в матеріалі Фокусу з коментарями аналітиків ICU: http://bit.ly/3Kr9j8j
⚖️ За даними НБУ, у березні на роздрібному ринку - готівкою та в безготівковій формі (на валютні депозити) - українці придбали $1.82 млрд валюти. Це навіть трохи більше, ніж у попередні місяці.
📈 Водночас населення продало більше валюти - $1.39 млрд у березні. Тому загалом баланс ринку покращився: чиста купівля (купівля валюти мінус продаж валюти) скоротилася до $0.43 млрд проти $0.5 млрд у лютому та $0.56 млрд у січні.
💵 Варто відзначити, що активність на ринку зміщується в бік готівки: купівля готівки зросла з $1.3 млрд в січні до $1.5 млрд у березні. Тим часом купівля безготівки впала з $0.5 млрд у січні до $0.3 млрд у березні. Очевидно, що з укріпленням гривні кількість охочих купувати валюту на депозити зменшується.
➡️ Тож загалом спостерігаємо здоровіший баланс роздрібного ринку й солідний приплив валюти на ринок. Це сприяє ще більшому укріпленню гривні та зближенню курсів у касах та обмінниках із курсами для карткових розрахунків та офіційним курсом.
❓ Чому українці більш впевнено продають валюту? Причин цілий спектр - від позитивного сентименту закінчення складної зими та нової програми з МВФ до розпалу аграрного сезону та зростання дохідностей гривневих інструментів.
Детальніше про валютну відлигу можна прочитати в матеріалі Фокусу з коментарями аналітиків ICU: http://bit.ly/3Kr9j8j
Європейська організація з безпеки повітряної навігації (Євроконтроль) спрогнозувала, що обмеження в українському авіапросторі залишаться чинними до 2029 року. На чому базується песимістичний прогноз?
🎱 Євроконтроль, звичайно, ж не має якихось секретних знань про перспективи завершення війни в Україні. Регулятор просто оприлюднює свій прогноз про те, куди рухатиметься європейська галузь авіаперевезень. Базовий сценарій для них - ситуація буде такою, якою вона є зараз. Чому? Публічно вигідно бути, скажімо так, консерваторами й казати, що нічого не зміниться. Вони не хочуть закладати у свої прогнози якийсь надзвичайний позитив чи негатив.
⛔ З гучних заголовків можна було прочитати, що нібито аеропорти однозначно будуть закриті до 2029 року. Але, це не так. Навіть в самому прогнозі прямо йдеться, що у випадку різкої зміни ситуації (читай перемоги України) ситуація зміниться.
📈 Варто розуміти, що український ринок в принципі великий для авіаперевізників. Це 16 мільйонів пасажирів у 2021 році. В доковідному 2019 році в нас взагалі було 24 мільйони пасажирів. Звичайно, порівняно з сотнями мільйонів пасажирів в Європі, це не так багато, але це все ж таки це потенційний ринок.
🗓️ Для європейських компаній викликом є навіть не так неможливість літати в Україну, яка точно відновиться, як можливість літати НАД Україною загалом. А тут вже десятиліття є проблеми. Спочатку літаки перестали могти залітати в повітряний простір Криму, крім літаків країни-окупанта. Потім був збитий малайзійський Boeing на Донбасі. У 2021 році божевільний білоруський диктатор силою посадив літак Ryanair - це закрило ще і білоруський повітряний простір для багатьох європейських компаній. І пролітати над Україною стало вкрай складно, тому що навколо скрізь проблемні ділянки повітряного простору. У 2022 році Росія почала війну й отримала авіасанкції. Чи після перемоги ситуація покращиться? Не факт. А це впливає на планування маршрутів авіакомпаній, які через обліт дорожчають.
Традиційний тематичний відеокоментар Михайла Демківа для Еспресо.TV - за посиланням: https://youtu.be/p0gBnK9aAYU
🎱 Євроконтроль, звичайно, ж не має якихось секретних знань про перспективи завершення війни в Україні. Регулятор просто оприлюднює свій прогноз про те, куди рухатиметься європейська галузь авіаперевезень. Базовий сценарій для них - ситуація буде такою, якою вона є зараз. Чому? Публічно вигідно бути, скажімо так, консерваторами й казати, що нічого не зміниться. Вони не хочуть закладати у свої прогнози якийсь надзвичайний позитив чи негатив.
⛔ З гучних заголовків можна було прочитати, що нібито аеропорти однозначно будуть закриті до 2029 року. Але, це не так. Навіть в самому прогнозі прямо йдеться, що у випадку різкої зміни ситуації (читай перемоги України) ситуація зміниться.
📈 Варто розуміти, що український ринок в принципі великий для авіаперевізників. Це 16 мільйонів пасажирів у 2021 році. В доковідному 2019 році в нас взагалі було 24 мільйони пасажирів. Звичайно, порівняно з сотнями мільйонів пасажирів в Європі, це не так багато, але це все ж таки це потенційний ринок.
🗓️ Для європейських компаній викликом є навіть не так неможливість літати в Україну, яка точно відновиться, як можливість літати НАД Україною загалом. А тут вже десятиліття є проблеми. Спочатку літаки перестали могти залітати в повітряний простір Криму, крім літаків країни-окупанта. Потім був збитий малайзійський Boeing на Донбасі. У 2021 році божевільний білоруський диктатор силою посадив літак Ryanair - це закрило ще і білоруський повітряний простір для багатьох європейських компаній. І пролітати над Україною стало вкрай складно, тому що навколо скрізь проблемні ділянки повітряного простору. У 2022 році Росія почала війну й отримала авіасанкції. Чи після перемоги ситуація покращиться? Не факт. А це впливає на планування маршрутів авіакомпаній, які через обліт дорожчають.
Традиційний тематичний відеокоментар Михайла Демківа для Еспресо.TV - за посиланням: https://youtu.be/p0gBnK9aAYU
YouTube
Від чого залежить відновлення авіасполучення з Україною? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував новий звіт Євроконтролю – організації, яка поєднує європейських диспетчерів - щодо перспектив відновлення авіасполучення в Україні.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:…
Підтримка менталочки¹, прямий вклад в бюджет Перемоги та ще й спосіб вигідно заощадити - отримайте 3-в-1, інвестувавши в державні облігації через ICU Trade.
ICU Trade - це:
➡️ можливість купувати військові та більш дохідні невійськові облігації зі 100% державною гарантією виплати
➡️ дохідності від 15 до 23.5% річних в гривні залежно від випуску ОВДП
➡️ інвестиції від 1000 грн на термін від 1 місяця до 5 років
➡️ 0% оподаткування доходів на противагу 19.5% в депозитів
➡️ без комісій за відкриття, обслуговування та проведення угод за гривневими ОВДП
➡️ достроковий продаж ОВДП у будь-який момент на ринкових умовах
Поєднайте корисне з важливим - реєструйтеся за посиланням: https://online.icu/investments/
¹ не заміняє професійну психологічну допомогу
ICU Trade - це:
➡️ можливість купувати військові та більш дохідні невійськові облігації зі 100% державною гарантією виплати
➡️ дохідності від 15 до 23.5% річних в гривні залежно від випуску ОВДП
➡️ інвестиції від 1000 грн на термін від 1 місяця до 5 років
➡️ 0% оподаткування доходів на противагу 19.5% в депозитів
➡️ без комісій за відкриття, обслуговування та проведення угод за гривневими ОВДП
➡️ достроковий продаж ОВДП у будь-який момент на ринкових умовах
Поєднайте корисне з важливим - реєструйтеся за посиланням: https://online.icu/investments/
¹ не заміняє професійну психологічну допомогу