▶️ Світові регулятори нагадали, що ставки можуть й далі зростати та лишатися високими довго. Як ринки сприйняли ці повідомлення?
▶️ Готівковий курс гривні з початку року посилюється, наближаючись до карткових/офіційних курсів. Про що це свідчить?
▶️ Українські єврооблігації втратили 7-11% вартості за тиждень. Що відбувається?
Відповідаємо на ці та інші питання у черговому випуску нашого аналітичного щотижневика: https://bit.ly/ICUWeekly210223
▶️ Готівковий курс гривні з початку року посилюється, наближаючись до карткових/офіційних курсів. Про що це свідчить?
▶️ Українські єврооблігації втратили 7-11% вартості за тиждень. Що відбувається?
Відповідаємо на ці та інші питання у черговому випуску нашого аналітичного щотижневика: https://bit.ly/ICUWeekly210223
Telegraph
ICU Weekly від 21 лютого 2023 року
Ринки: Ринки готуються до ставок вище й надовше Стійка інфляція і сильні макроекономічні дані в США, а також нові «яструбині» коментарі представників ФРС змушують ринки переглядати свої очікування в бік вищих ставок, які залишаться на триваліший період. Широкий…
Нацбанк пропонує заборонити держбанкам закривати відділення під час війни. Чи на часі таке рішення?
📱 Закриття банківських відділень - глобальний тренд, який відображає реалії сучасної економіки. Як би нам не хотілося мати більше живого спілкування, дуже багато операцій повинні здійснюватися дистанційно. Просто так дешевше.
🧐В таких умовах рішення змушувати держбанки зберігати відділення виглядає неоднозначним. Усі державні банки мають управлінську автономію, незалежний менеджмент та наглядові ради експертизи яких більш ніж достатньо, щоб прийняти реалістичні та зважені рішення щодо скорочення чи збереження мережі відділень.
🏦 Окрім того, накладання мораторію суто на держбанки стане кроком назад у впровадженні політик єдиних правил для всіх фінустанов та зменшення втручання держави в банківську сферу. Чому держбанки повинні впроваджувати потенційно збиткові для себе рішення, поки комерційні банки продовжують працювати за бізнесовою логікою?
Чому державі не варто втручатися в операційну діяльність банків, коментує фінансовий аналітик ICU @DemkivM: https://youtu.be/siIsd7Ha7ZQ
📱 Закриття банківських відділень - глобальний тренд, який відображає реалії сучасної економіки. Як би нам не хотілося мати більше живого спілкування, дуже багато операцій повинні здійснюватися дистанційно. Просто так дешевше.
🧐В таких умовах рішення змушувати держбанки зберігати відділення виглядає неоднозначним. Усі державні банки мають управлінську автономію, незалежний менеджмент та наглядові ради експертизи яких більш ніж достатньо, щоб прийняти реалістичні та зважені рішення щодо скорочення чи збереження мережі відділень.
🏦 Окрім того, накладання мораторію суто на держбанки стане кроком назад у впровадженні політик єдиних правил для всіх фінустанов та зменшення втручання держави в банківську сферу. Чому держбанки повинні впроваджувати потенційно збиткові для себе рішення, поки комерційні банки продовжують працювати за бізнесовою логікою?
Чому державі не варто втручатися в операційну діяльність банків, коментує фінансовий аналітик ICU @DemkivM: https://youtu.be/siIsd7Ha7ZQ
YouTube
Чи потрібен мораторій на закриття відділень держбанків? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував ініціативу Національного банку запровадити мораторій на скорочення мережі відділень державних банків під час війни.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: h…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: h…
⚖️ Чому гривня продовжує рухатися в бік 39 грн/$?
📉 Чи вплинуло оголошення майбутньої програми з МВФ на ціни українських єврооблігацій?
🥊 Наскільки жорстко в США планують приборкувати інфляцію?
Зібрали мозаїку фінансового тижня в новому випуску #ICUweekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270223
📉 Чи вплинуло оголошення майбутньої програми з МВФ на ціни українських єврооблігацій?
🥊 Наскільки жорстко в США планують приборкувати інфляцію?
Зібрали мозаїку фінансового тижня в новому випуску #ICUweekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270223
Telegraph
ICU Weekly від 27 лютого 2023 року
Ринки: На ринках посилюються очікування вищої інфляції Провідні американські фондові індекси впали за минулий тиждень найбільше з середини грудня на тлі нових свідчень стійкості інфляції в США. Один із ключових для ФРС показників інфляції – базова складова…
Чому українська економіка не обвалилася так глибоко, як пророкували на початку війни рік тому? Декілька неочевидних причин:
🚁 Важливим фактором стримування падіння ВВП стало відчутне зростання зарплат військовослужбовців та широка соціальна допомога. Державні виплати, профінансовані як міжнародною допомогою, так і з бюджету, стимулювали споживання всередині країни та попит на різноманітні товари та послуги. Без цих виплат, які зросли в рази, економіка б обвалилася на ті 40%, про які говорили в лютому-березні.
🌍 Масова міграція українців, які тікали від війни, також неочікувано сприяла послабленню тиску на економіку. Замість українського бюджету соціальна підтримка мільйонів переселенців лягла на країни, які їх приймають. Оскільки багато секторів зараз працюють на половину потужностей, залучити всіх переселенців в економіку всередині країни було б складно. Зростала б кількість безробітних, які не роблять внеску й вимагають допомоги держави.
Про підсумки воєнної економіки минулого року та перспективи майбутнього економічного зростання України читайте в матеріалі РБК-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:
http://bit.ly/41qBv33
🚁 Важливим фактором стримування падіння ВВП стало відчутне зростання зарплат військовослужбовців та широка соціальна допомога. Державні виплати, профінансовані як міжнародною допомогою, так і з бюджету, стимулювали споживання всередині країни та попит на різноманітні товари та послуги. Без цих виплат, які зросли в рази, економіка б обвалилася на ті 40%, про які говорили в лютому-березні.
🌍 Масова міграція українців, які тікали від війни, також неочікувано сприяла послабленню тиску на економіку. Замість українського бюджету соціальна підтримка мільйонів переселенців лягла на країни, які їх приймають. Оскільки багато секторів зараз працюють на половину потужностей, залучити всіх переселенців в економіку всередині країни було б складно. Зростала б кількість безробітних, які не роблять внеску й вимагають допомоги держави.
Про підсумки воєнної економіки минулого року та перспективи майбутнього економічного зростання України читайте в матеріалі РБК-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:
http://bit.ly/41qBv33
Сьогодні день нарахування виплат за черговими вчасно погашеними випусками державних облігацій!
І найбільше в такі дні нас тішить, коли клієнти реінвестують отримані кошти, допомагаючи державі з тягарем воєнних витрат й далі примножуючи свій власний капітал.
Враховуючи, що ставки зараз подекуди сягають 23% річних, а дохід з облігацій не оподатковується, ОВДП є оптимальним гривневим інструментом для патріотичних інвесторів 💙💛
Ще не інвестуєте в Перемогу України? Реєструйтеся в ICU Trade за посиланням: https://online.icu/investments/
І найбільше в такі дні нас тішить, коли клієнти реінвестують отримані кошти, допомагаючи державі з тягарем воєнних витрат й далі примножуючи свій власний капітал.
Враховуючи, що ставки зараз подекуди сягають 23% річних, а дохід з облігацій не оподатковується, ОВДП є оптимальним гривневим інструментом для патріотичних інвесторів 💙💛
Ще не інвестуєте в Перемогу України? Реєструйтеся в ICU Trade за посиланням: https://online.icu/investments/
📫 Світові ринки сподіваються, що криза пройде повз, гривня сезонно укріпляється, держборг продовжує зростати під тягарем воєнних кредитів.
Перший весняний випуск нашого аналітичного щотижневика вже чекає на вас за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly060323
Перший весняний випуск нашого аналітичного щотижневика вже чекає на вас за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly060323
Telegraph
ICU Weekly від 6 березня 2023 року
Ринки: Ринки акцій знову хапаються за надію на «м’яке приземлення» економіки Підбадьорені новою порцією сильних економічних даних провідні індекси акцій зросли за минулий тиждень найбільше з кінця січня. Водночас вартість облігацій знову знизилася під тиском…
Збита з ніг війною українська економіка виходить з реанімації й навіть несміливо поглядає в бік зростання.
📊 Згідно з консенсус-прогнозом колег з Центру економічної стратегії за участі аналітиків ICU (див. повідомлення нижче), після стрімкого піке у 2022 році зростання/падіння цього року економіки коливатиметься довкола 0%.
📈 Більшість аналітиків вважають, що НБУ протягом року триматиме валютний ринок під контролем й гривня, якщо й девальвує, то не набагато вище вже знайомих українцям 41 грн/$.
🧮 Консенсус експертів щодо інфляції (16.9%) вже нижчий за раніше озвучений оптимістичний прогноз НБУ 18.7%.
Прогнози нашої аналітичної команди трошки оптимістичні за консенсус (ріст ВВП - 2%, курс - 40.2 грн/$, інфляція - 15%). За умови збереження підтримки міжнародних партнерів та успішного запуску програми з МВФ й без відчутного погіршення безпекової ситуації Україна має пройти цей рік без значних економічних втрат та з хорошими макропоказниками. В умовах другого року повномасштабної війни це вже дуже позитивний результат.
Розбір консенсус-прогнозу читайте в матеріалі Forbes: http://bit.ly/3L2GqBu
📊 Згідно з консенсус-прогнозом колег з Центру економічної стратегії за участі аналітиків ICU (див. повідомлення нижче), після стрімкого піке у 2022 році зростання/падіння цього року економіки коливатиметься довкола 0%.
📈 Більшість аналітиків вважають, що НБУ протягом року триматиме валютний ринок під контролем й гривня, якщо й девальвує, то не набагато вище вже знайомих українцям 41 грн/$.
🧮 Консенсус експертів щодо інфляції (16.9%) вже нижчий за раніше озвучений оптимістичний прогноз НБУ 18.7%.
Прогнози нашої аналітичної команди трошки оптимістичні за консенсус (ріст ВВП - 2%, курс - 40.2 грн/$, інфляція - 15%). За умови збереження підтримки міжнародних партнерів та успішного запуску програми з МВФ й без відчутного погіршення безпекової ситуації Україна має пройти цей рік без значних економічних втрат та з хорошими макропоказниками. В умовах другого року повномасштабної війни це вже дуже позитивний результат.
Розбір консенсус-прогнозу читайте в матеріалі Forbes: http://bit.ly/3L2GqBu
⛅ Українська економіка так активно оклигує, що на валютний ринок навіть повернувся фактор сезонності.
🔽 Ви, мабуть, помітили, що на табло обмінників красуються незвичні для останніх місяців цифри нижче 39 грн/$. Гривня потихеньку укріплялася після Нового року, а останніми тижнями прям активізувала рух в сторону офіційного курсу.
👨🌾 Наші аналітики припускають, що відчутним фактором цього укріплення став початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо. Саме тому зросла пропозиція валюти в усіх сегментах валютного ринку.
🤔 Разом з тим, зростає спред між цінами купівлі та продажу долара - минулого тижня він зріс з 67 копійок до 98 копійок. Тож банки не дуже поспішають знижувати курс продажу валюти. Це може свідчити, що вони наразі не переконані, що укріплення курсу є стійким трендом.
У будь-якому випадку сезонні коливання навіть в умовах фіксованого курсу є додатковим позитивним дзвіночком оздоровлення економіки.
Що окрім сезонності може тягнути курс вниз, читайте в розборі від Liga.net: http://bit.ly/3kYLzQm
🔽 Ви, мабуть, помітили, що на табло обмінників красуються незвичні для останніх місяців цифри нижче 39 грн/$. Гривня потихеньку укріплялася після Нового року, а останніми тижнями прям активізувала рух в сторону офіційного курсу.
👨🌾 Наші аналітики припускають, що відчутним фактором цього укріплення став початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо. Саме тому зросла пропозиція валюти в усіх сегментах валютного ринку.
🤔 Разом з тим, зростає спред між цінами купівлі та продажу долара - минулого тижня він зріс з 67 копійок до 98 копійок. Тож банки не дуже поспішають знижувати курс продажу валюти. Це може свідчити, що вони наразі не переконані, що укріплення курсу є стійким трендом.
У будь-якому випадку сезонні коливання навіть в умовах фіксованого курсу є додатковим позитивним дзвіночком оздоровлення економіки.
Що окрім сезонності може тягнути курс вниз, читайте в розборі від Liga.net: http://bit.ly/3kYLzQm
😰 Паніка та зневіра довкола банкрутства Silicon Valley Bank, 🏋️♂️ продовження укріплення гривні, 📉 закріплення тренду падіння інфляції та ще три головні теми минулого фінансового тижня - у нашому аналітичному щотижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly130323
📢 ICU - Інвестиції, капітал, Україна 📢
https://bit.ly/ICUWeekly130323
📢 ICU - Інвестиції, капітал, Україна 📢
Telegraph
ICU Weekly від 13 березня
Ринки: Ринки шоковані крахом каліфорнійського банку "Яструбині" заяви голови ФРС і припинення регулятором діяльності банку Silicon Valley Bank у США призвели до найбільшого падіння індексів акцій з початку року. Голова ФРС Джером Пауелл у своїх виступах у…
Питання, з яким не справляється штучний інтелект, але яке під силу нашій фінансовій спільноті - чи почне Нацбанк завчасно коригувати облікову ставку: https://bit.ly/BarometrMar23
З одного боку, регулятор прогнозував жорстку монетарну політику до завершення бойових дій не раніше наступного року. З іншого боку, інфляція вже декілька місяців падає й продовжить це робити. Є ризик опинитися в ситуації відчутного розриву між ставкою та інфляцією вже в найближчі місяці, що теж не є бажаним. Чи буде регулятор гнучко підлаштовувати ставку під зміни інфляції зараз чи робитиме більш відчутні кроки пізніше?
У традиційному додатковому запитанні цікавимося у вас, чи довго, на вашу думку, триватиме досить неочікуване укріплення готівкового курсу гривні?
Залишайте свої думки за посиланням до ранку четверга: https://bit.ly/BarometrMar23
З одного боку, регулятор прогнозував жорстку монетарну політику до завершення бойових дій не раніше наступного року. З іншого боку, інфляція вже декілька місяців падає й продовжить це робити. Є ризик опинитися в ситуації відчутного розриву між ставкою та інфляцією вже в найближчі місяці, що теж не є бажаним. Чи буде регулятор гнучко підлаштовувати ставку під зміни інфляції зараз чи робитиме більш відчутні кроки пізніше?
У традиційному додатковому запитанні цікавимося у вас, чи довго, на вашу думку, триватиме досить неочікуване укріплення готівкового курсу гривні?
Залишайте свої думки за посиланням до ранку четверга: https://bit.ly/BarometrMar23
Колапс Silicon Valley Bank - ознака системної фінансової кризи чи наслідок недбалого управління активами? Коротко про найбентежнішу тему останнього тижня:
➡️ Стратегія залучати від технологічного сектору депозити та вкладати їх в довгострокові казначейські зобов'язання США зіграла з SVB злий жарт, коли ставки почали зростати. З одного боку, корпоративним клієнтам стало вигідніше купувати нові дохідніші боргові папери, аніж тримати кошти на низькодохідних депозитах, й вони почали їх знімати. Водночас системне зростання ставок ФРС призвело до здешевшання облігацій в портфелі банку.
➡️ Спроби банку компенсувати відтік депозитів шляхом продажу паперів з портфеля вилилися в збитки в $1,8 млрд. Спроба залучити кошти для стабілізації ситуації через продаж акцій банку додатково налякала клієнтів банку й відтік депозитів набрав панічних масштабів. В дуже короткі терміни банк збанкрутував. Плюс-мінус схожа ситуація відбулася в меншому банку Signature.
➡️ Чи можна сказати, що ці банки - перші шальки доміно, які призведуть до падіння інших фінустанов США та ширшої кризи? Навряд. Згубна структура балансу SVB притаманна дуже небагатьом американським банкам. Й американські регулятори відразу кинулися "гасити пожежу" - уряд вже гарантував компенсувати 100% незастрахованих депозитів проблемних банків. У ФРС в арсеналі також є варіант тимчасово знизити ставки для заспокоєння ринків. Це, звісно, може негативно вплинути на все ще високу інфляцію та підвищити невизначеність щодо рецесії. Але не факт, що до цього взагалі дійде.
➡️ Чи може це вплинути на Україну? В короткостроковій перспективі невеликий шторм на американських ринках не зачепив ринки, що розвиваються, зокрема, українські єврооблігації. Прямого впливу на курс валют чи ціни в Україні це не матиме через майже повну виключеність зі світових ринків у зв'язку з війною. У випадку поглиблення кризи в довшій перспективі фінансові проблеми можуть змістити фокус уваги з війни в Україні на внутрішні фінансові негаразди, але знову ж не факт, що ситуація набере аж таких обертів.
Про тонкощі перипетій довкола SVB:
- читайте в колонці керівника департаменту корпоративного аналізу ICU Олександра Мартиненка: http://bit.ly/3Lqb3kl
- дивіться у відеокоментарі Михайла Демківа: https://youtu.be/c43-BwCm9Cs
➡️ Стратегія залучати від технологічного сектору депозити та вкладати їх в довгострокові казначейські зобов'язання США зіграла з SVB злий жарт, коли ставки почали зростати. З одного боку, корпоративним клієнтам стало вигідніше купувати нові дохідніші боргові папери, аніж тримати кошти на низькодохідних депозитах, й вони почали їх знімати. Водночас системне зростання ставок ФРС призвело до здешевшання облігацій в портфелі банку.
➡️ Спроби банку компенсувати відтік депозитів шляхом продажу паперів з портфеля вилилися в збитки в $1,8 млрд. Спроба залучити кошти для стабілізації ситуації через продаж акцій банку додатково налякала клієнтів банку й відтік депозитів набрав панічних масштабів. В дуже короткі терміни банк збанкрутував. Плюс-мінус схожа ситуація відбулася в меншому банку Signature.
➡️ Чи можна сказати, що ці банки - перші шальки доміно, які призведуть до падіння інших фінустанов США та ширшої кризи? Навряд. Згубна структура балансу SVB притаманна дуже небагатьом американським банкам. Й американські регулятори відразу кинулися "гасити пожежу" - уряд вже гарантував компенсувати 100% незастрахованих депозитів проблемних банків. У ФРС в арсеналі також є варіант тимчасово знизити ставки для заспокоєння ринків. Це, звісно, може негативно вплинути на все ще високу інфляцію та підвищити невизначеність щодо рецесії. Але не факт, що до цього взагалі дійде.
➡️ Чи може це вплинути на Україну? В короткостроковій перспективі невеликий шторм на американських ринках не зачепив ринки, що розвиваються, зокрема, українські єврооблігації. Прямого впливу на курс валют чи ціни в Україні це не матиме через майже повну виключеність зі світових ринків у зв'язку з війною. У випадку поглиблення кризи в довшій перспективі фінансові проблеми можуть змістити фокус уваги з війни в Україні на внутрішні фінансові негаразди, але знову ж не факт, що ситуація набере аж таких обертів.
Про тонкощі перипетій довкола SVB:
- читайте в колонці керівника департаменту корпоративного аналізу ICU Олександра Мартиненка: http://bit.ly/3Lqb3kl
- дивіться у відеокоментарі Михайла Демківа: https://youtu.be/c43-BwCm9Cs
UPD: Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 25%
Нацбанк поки не знижуватиме облікову ставку, але сентимент ринку щодо послаблення монетарної політики поступово зростає - такі результати опитування #ICUбарометр.
🔭 Попри те, що понад 80% респондентів впевнені, що сьогодні ставку збережуть на рівні 25%, впродовж останніх декількох голосувань ми бачимо, що частка опитаних, які чекають від Нацбанку більш рішучих кроків з калібрування монетарної політики стабільно зростає.
🧮 Від жовтня 2022 року до сьогодні відсоток "голубів" зріз з близько 5% до понад 40%, а частка тих, хто на місці НБУ зберігав би ставку й надалі впала з майже 90% до трохи більш як 50%.
💵 До відчутного укріплення гривні спільнота ставиться стримано. Чверть опитаних чекає на кінець року курс 40-41 грн/$, ще по 20% рівномірно розподілилися трохи нижче (39-40 грн/$) та вище (41-42 грн/$). Графік валютних очікувань - за посиланням.
Вдячні всім, хто долучається до голосувань! Рішення Нацбанку стане відомим сьогодні, традиційно о 14:00.
Нацбанк поки не знижуватиме облікову ставку, але сентимент ринку щодо послаблення монетарної політики поступово зростає - такі результати опитування #ICUбарометр.
🔭 Попри те, що понад 80% респондентів впевнені, що сьогодні ставку збережуть на рівні 25%, впродовж останніх декількох голосувань ми бачимо, що частка опитаних, які чекають від Нацбанку більш рішучих кроків з калібрування монетарної політики стабільно зростає.
🧮 Від жовтня 2022 року до сьогодні відсоток "голубів" зріз з близько 5% до понад 40%, а частка тих, хто на місці НБУ зберігав би ставку й надалі впала з майже 90% до трохи більш як 50%.
💵 До відчутного укріплення гривні спільнота ставиться стримано. Чверть опитаних чекає на кінець року курс 40-41 грн/$, ще по 20% рівномірно розподілилися трохи нижче (39-40 грн/$) та вище (41-42 грн/$). Графік валютних очікувань - за посиланням.
Вдячні всім, хто долучається до голосувань! Рішення Нацбанку стане відомим сьогодні, традиційно о 14:00.
👻 "Привид" банківської кризи перекинувся з США в Європу
🛑 Нацбанк де-факто зменшив облікову ставку, де-юре не змінивши її
⏹️ Укріплення гривні зупинилося після двох місяців зростання
🫰 Нерезиденти активізувалися на ринку ОВДП
Розбір головних фінансових тем тижня та прогнози - в щотижневику #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly200323
🛑 Нацбанк де-факто зменшив облікову ставку, де-юре не змінивши її
⏹️ Укріплення гривні зупинилося після двох місяців зростання
🫰 Нерезиденти активізувалися на ринку ОВДП
Розбір головних фінансових тем тижня та прогнози - в щотижневику #ICUWeekly за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly200323
Telegraph
ICU Weekly від 20 березня 2023 року
Видатки бюджету-2023 планують збільшити на рекордні 537 млрд грн - це констатація відходу від оптимістичного сценарію попередньої версії бюджету, згідно з якою бойові дії в Україні мали б тривати до осені. Де взяти додаткові понад пів трильйона на Перемогу?
💰 Безальтернативним варіантом залишаються пільгові кредити або гранти від міжнародних партнерів - їх потрібно буде більше. Останні оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні наразі коливаються в діапазоні $40-48 млрд. Окрім відносно гарантованих близько $30 млрд від США та ЄС, серед невикористаних наразі джерел фінансування залишається програма співпраці з МВФ. Окремі країни, такі як Норвегія, Канада, Японія теж обіцяли надавати фінансову підтримку Україні.
🫱 Є ресурс для збільшення залучень до бюджету й всередині країни. Зокрема, НБУ змінами нормативів щодо резервів та іншими політиками всіляко "мотивуватиме" банки трансформувати рекордну ліквідність на їх рахунках в купівлю державних облігацій. За перші повні місяці 2023 року попередній бюджетний план за ОВДП був виконаний на понад 90%, тож простір для подальшого зростання залучень існує.
🏦 Ще плюсик до бюджету - додаткові доходи від держбанків, які мають скласти близько 19 млрд грн. Переважно це будуть дивіденди від Привату, який продемонстрував кращі за очікувані фінансові показники.
💵 Полегшуватиме тягар поповнення бюджету й стабільна ситуація на валютному ринку. В попередньому варіанті бюджету був закладений курс понад 42 грн/$, який наразі виглядає песимістичним. За сильнішої гривні доларовий борг буде меншим й витрати на його обслуговування зменшаться приблизно на 50 млрд грн.
🧾 "Друкувати чи не друкувати" додаткові гривні, як минулого року, поки не виглядає актуальним питанням. Якщо уряду вдасться реалізувати вищезазначені політики, то емісії вдасться уникнути. Тут, звісно завжди є простір для форс-мажору.
Детальний розбір теми в матеріалі Forbes з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3FAjExh
Дивіться також відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/gBfpvBHLRps
💰 Безальтернативним варіантом залишаються пільгові кредити або гранти від міжнародних партнерів - їх потрібно буде більше. Останні оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні наразі коливаються в діапазоні $40-48 млрд. Окрім відносно гарантованих близько $30 млрд від США та ЄС, серед невикористаних наразі джерел фінансування залишається програма співпраці з МВФ. Окремі країни, такі як Норвегія, Канада, Японія теж обіцяли надавати фінансову підтримку Україні.
🫱 Є ресурс для збільшення залучень до бюджету й всередині країни. Зокрема, НБУ змінами нормативів щодо резервів та іншими політиками всіляко "мотивуватиме" банки трансформувати рекордну ліквідність на їх рахунках в купівлю державних облігацій. За перші повні місяці 2023 року попередній бюджетний план за ОВДП був виконаний на понад 90%, тож простір для подальшого зростання залучень існує.
🏦 Ще плюсик до бюджету - додаткові доходи від держбанків, які мають скласти близько 19 млрд грн. Переважно це будуть дивіденди від Привату, який продемонстрував кращі за очікувані фінансові показники.
💵 Полегшуватиме тягар поповнення бюджету й стабільна ситуація на валютному ринку. В попередньому варіанті бюджету був закладений курс понад 42 грн/$, який наразі виглядає песимістичним. За сильнішої гривні доларовий борг буде меншим й витрати на його обслуговування зменшаться приблизно на 50 млрд грн.
🧾 "Друкувати чи не друкувати" додаткові гривні, як минулого року, поки не виглядає актуальним питанням. Якщо уряду вдасться реалізувати вищезазначені політики, то емісії вдасться уникнути. Тут, звісно завжди є простір для форс-мажору.
Детальний розбір теми в матеріалі Forbes з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3FAjExh
Дивіться також відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/gBfpvBHLRps
Не встигла осісти курява після колапсу Silicon Valley Bank та декількох інших дрібних банків у США, як фантом масштабної банківської кризи виринув в ЄС. Просто на очах зазнав краху другий найбільший банк Швейцарії Credit Suisse. Що сталося?
🇨🇭 Ще у 2022 році фінансові результати діяльності деяких підрозділів банку значно погіршились, ринкова вартість його акцій впала на 53%. Credit Suisse в останні роки засвітився в декількох гучних скандалах, а його практики управління активами були далекими від консервативних ідеалів, які ми асоціюємо з "швейцарськими банками".
😱 Падіння Silicon Valley Bank 10 березня стало нагадуванням вкладникам Credit Suisse, що їхні кошти лежать не в дуже надійному місці, й мотивувало їх виводити кошти. Це збіглося з черговими новинами про суттєві недоліки у звітності банку. Також минулого тижня головний акціонер банку з Саудівської Аравії заявив, що відмовляється надавати банку подальшу підтримку.
🆘 Коли стало зрозумілим, що втечу інвесторів не зупинити, банк звернувся по допомогу до Швейцарського національного банку. Великий пакет державної підтримки не стримав падіння банку. Вже за декілька днів інший великий швейцарський банк, UBS, погодився придбати Credit Suisse за $3.25 млрд, що дорівнювало лише 40% ринкової капіталізації банку наприкінці тижня.
🧭 Все ще немає визначеності, що поодинокі кейси падіння банків в США та ЄС - ознака системної глобальної банківської кризи. Якщо у 2008 році кризу розпалили начебто надійні, але насправді сміттєві іпотечні облігації, то зараз проблемні банки не можуть справитися з управлінням реально високоякісними активами (переважно держоблігаціями США та інших розвинених країн) в умовах зростання ставок. Це кардинально різні ситуації.
🛟 В будь-якому випадку регулятори вже активно втручаються в ситуацію та обіцяють підтримувати банки ліквідністю. Це не дуже добре для довгострокової макроситуації, але може згасити тимчасову лихоманку на ринках.
Два матеріали на тему з коментарями аналітиків #ICUresearch:
➡️ Розбір колапсу Credit Suisse від Економічної правди: http://bit.ly/3lvkBjF
➡️ Що буде з коштами вкладників банку та чи багато там грошей українського походження, досліджував Forbes: http://bit.ly/3yVimco
🇨🇭 Ще у 2022 році фінансові результати діяльності деяких підрозділів банку значно погіршились, ринкова вартість його акцій впала на 53%. Credit Suisse в останні роки засвітився в декількох гучних скандалах, а його практики управління активами були далекими від консервативних ідеалів, які ми асоціюємо з "швейцарськими банками".
😱 Падіння Silicon Valley Bank 10 березня стало нагадуванням вкладникам Credit Suisse, що їхні кошти лежать не в дуже надійному місці, й мотивувало їх виводити кошти. Це збіглося з черговими новинами про суттєві недоліки у звітності банку. Також минулого тижня головний акціонер банку з Саудівської Аравії заявив, що відмовляється надавати банку подальшу підтримку.
🆘 Коли стало зрозумілим, що втечу інвесторів не зупинити, банк звернувся по допомогу до Швейцарського національного банку. Великий пакет державної підтримки не стримав падіння банку. Вже за декілька днів інший великий швейцарський банк, UBS, погодився придбати Credit Suisse за $3.25 млрд, що дорівнювало лише 40% ринкової капіталізації банку наприкінці тижня.
🧭 Все ще немає визначеності, що поодинокі кейси падіння банків в США та ЄС - ознака системної глобальної банківської кризи. Якщо у 2008 році кризу розпалили начебто надійні, але насправді сміттєві іпотечні облігації, то зараз проблемні банки не можуть справитися з управлінням реально високоякісними активами (переважно держоблігаціями США та інших розвинених країн) в умовах зростання ставок. Це кардинально різні ситуації.
🛟 В будь-якому випадку регулятори вже активно втручаються в ситуацію та обіцяють підтримувати банки ліквідністю. Це не дуже добре для довгострокової макроситуації, але може згасити тимчасову лихоманку на ринках.
Два матеріали на тему з коментарями аналітиків #ICUresearch:
➡️ Розбір колапсу Credit Suisse від Економічної правди: http://bit.ly/3lvkBjF
➡️ Що буде з коштами вкладників банку та чи багато там грошей українського походження, досліджував Forbes: http://bit.ly/3yVimco
4 роки та $15 млрд - нова програма України та МВФ та перша в історії програма Фонду з країною в умовах повномасштабної війни. Що всередині?
⌛ Для України це друга за обсягом програма, найбільша була у 2015 році. Тоді метою співпраці була реструктуризація боргу та повернення України на міжнародні ринки капіталу. Зараз мета більш прямолінійна - профінансувати дефіцит воєнного бюджету.
☂️ Але окрім цього МВФ є парасолькою для кредиторів, які виділяють набагато більші кошти (США та ЄС). Співпраця з Фондом є індикатором того, що Україна все правильно робить на шляху реформ. Це допоможе стишити голоси, щодо неефективного використання Україною коштів донорів.
✔️ Програма розділена на два етапи. Перший етап - найближчі 1.5 роки, протягом яких фокусом буде збереження стійкості бюджету та фінансової системи в умовах війни.
🧾 Україна зобов'язалася не вдаватися до реалізації політик зі скорочення обсягу зібраних податків. Тож ніяких різких податкових реформ з різким зниженням ставок. Також має покращитися контроль за податковими надходженнями, зокрема, через посилення Бюро економічної безпеки.
💸 Іншим наголосом співпраці буде максимальна якісна мобілізація внутрішніх ресурсів для фінансування бюджету - нарощування ринкових залучень через ОВДП без емісії. У фінансовому секторі у фокусі залишаються незалежність НБУ, оцінка якості банківських активів, завершення формування наглядових рад держбанків. Антикорупційний блок передбачає повернення обов'язкового декларування чиновників та публічність декларацій.
🕛 Другий етап - умовно "післявоєнний", орієнтований на відновлення та інтеграцію у ЄС. Від України чекають національну стратегію доходів, план з державних надходжень на 5 років. Також очікуються структурні реформи для макростабільності та відновлення економіки, зокрема, повернення до ринкового курсоутворення та наближення тарифів для населення до ринкових.
↪️ Запуск співпраці з МВФ зараз означає й те, що Україна не може дозволити собі обійтися без цих коштів. Зараз усі кошти партнерів надходять до загального фонду, з якого фінансуються невійськові витрати бюджету. Оновлений бюджет на 2023 рік передбачає на пів трильйона більше витрат на оборону й кошти фонду очевидно підуть на вивільнення ресурсів для фінансування армії.
❓ Коли надійдуть кошти? Враховуючи ситуацію в Україні та найвищий рівень співпраці України та фонду, затягувань чи негативних сюрпризів можна не чекати. Перший транш надійде протягом найближчих місяців.
Традиційний відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/LaKEi89Z1q0
Детально про програму - в статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3z0J9nz
⌛ Для України це друга за обсягом програма, найбільша була у 2015 році. Тоді метою співпраці була реструктуризація боргу та повернення України на міжнародні ринки капіталу. Зараз мета більш прямолінійна - профінансувати дефіцит воєнного бюджету.
☂️ Але окрім цього МВФ є парасолькою для кредиторів, які виділяють набагато більші кошти (США та ЄС). Співпраця з Фондом є індикатором того, що Україна все правильно робить на шляху реформ. Це допоможе стишити голоси, щодо неефективного використання Україною коштів донорів.
✔️ Програма розділена на два етапи. Перший етап - найближчі 1.5 роки, протягом яких фокусом буде збереження стійкості бюджету та фінансової системи в умовах війни.
🧾 Україна зобов'язалася не вдаватися до реалізації політик зі скорочення обсягу зібраних податків. Тож ніяких різких податкових реформ з різким зниженням ставок. Також має покращитися контроль за податковими надходженнями, зокрема, через посилення Бюро економічної безпеки.
💸 Іншим наголосом співпраці буде максимальна якісна мобілізація внутрішніх ресурсів для фінансування бюджету - нарощування ринкових залучень через ОВДП без емісії. У фінансовому секторі у фокусі залишаються незалежність НБУ, оцінка якості банківських активів, завершення формування наглядових рад держбанків. Антикорупційний блок передбачає повернення обов'язкового декларування чиновників та публічність декларацій.
🕛 Другий етап - умовно "післявоєнний", орієнтований на відновлення та інтеграцію у ЄС. Від України чекають національну стратегію доходів, план з державних надходжень на 5 років. Також очікуються структурні реформи для макростабільності та відновлення економіки, зокрема, повернення до ринкового курсоутворення та наближення тарифів для населення до ринкових.
↪️ Запуск співпраці з МВФ зараз означає й те, що Україна не може дозволити собі обійтися без цих коштів. Зараз усі кошти партнерів надходять до загального фонду, з якого фінансуються невійськові витрати бюджету. Оновлений бюджет на 2023 рік передбачає на пів трильйона більше витрат на оборону й кошти фонду очевидно підуть на вивільнення ресурсів для фінансування армії.
❓ Коли надійдуть кошти? Враховуючи ситуацію в Україні та найвищий рівень співпраці України та фонду, затягувань чи негативних сюрпризів можна не чекати. Перший транш надійде протягом найближчих місяців.
Традиційний відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/LaKEi89Z1q0
Детально про програму - в статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3z0J9nz
YouTube
$15 млрд на 4 роки: що передбачає нова програма МВФ для України? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував нову унікальну програму співпраці України та Міжнародного валютного фонду.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces…
Війна боляче вдарила по українському фінансовому сектору й недержавні пенсійні фонди (НПФ) не стали виключенням.
Інфляція, девальвація, зростання облікової ставки, переоцінка вартості ОВДП, низькі ставки за депозитами, відчуження акцій частини українських компаній, падіння світових індексів - це далеко не повний перелік викликів, з якими стикнулися українські пенсійні фонди в перший рік війни.
Проте попри всі труднощі індустрія НПФ продовжила працювати. За 2022 рік активи системи недержавного пенсійного забезпечення зросли на 263,2 млн (6,8%) до 4,14 млрд гривень. Вісім пенсійних фондів перевищили середньорічний показник дохідності за річними депозитами (9,75%), але очікувано жоден не перевищив інфляцію.
Кризовий рік водночас підкреслив дієвість консервативних стратегій кращих українських НПФ. Хоч подолати раптову надвисоку воєнну інфляцію їм не вдалося, проте на відрізках 5+ років топовим НПФ вдається зберігати заощадження від інфляції. Наприклад, дохідність нашого флагманського НПФ "Династія" на понад 5% випередила інфляцію останніх 10 років.
Інтерактивна інфографіка з дохідностями топ-10 відкритих НПФ України за 1-3-5-10 років доступна за посиланням: https://bit.ly/3TukIH8
Огляд першого воєнного року для НПФ читайте в колонці директора з управління активами ICU в Україні Григорія Овчаренка: http://bit.ly/40vf4IH
Інфляція, девальвація, зростання облікової ставки, переоцінка вартості ОВДП, низькі ставки за депозитами, відчуження акцій частини українських компаній, падіння світових індексів - це далеко не повний перелік викликів, з якими стикнулися українські пенсійні фонди в перший рік війни.
Проте попри всі труднощі індустрія НПФ продовжила працювати. За 2022 рік активи системи недержавного пенсійного забезпечення зросли на 263,2 млн (6,8%) до 4,14 млрд гривень. Вісім пенсійних фондів перевищили середньорічний показник дохідності за річними депозитами (9,75%), але очікувано жоден не перевищив інфляцію.
Кризовий рік водночас підкреслив дієвість консервативних стратегій кращих українських НПФ. Хоч подолати раптову надвисоку воєнну інфляцію їм не вдалося, проте на відрізках 5+ років топовим НПФ вдається зберігати заощадження від інфляції. Наприклад, дохідність нашого флагманського НПФ "Династія" на понад 5% випередила інфляцію останніх 10 років.
Інтерактивна інфографіка з дохідностями топ-10 відкритих НПФ України за 1-3-5-10 років доступна за посиланням: https://bit.ly/3TukIH8
Огляд першого воєнного року для НПФ читайте в колонці директора з управління активами ICU в Україні Григорія Овчаренка: http://bit.ly/40vf4IH
📈 Попри турботи щодо стабільності банків глобальні фондові ринки зростають
⏰ Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США відстрочили Україні виплати за зовнішнім боргом до завершення програми МВФ у 2027 році
🥊 Гривня повернула втрачені раніше позиції, укріпившись за минулий тиждень майже на пів відсотка
Коротко про головне на ринках світу та України, читайте в нашому аналітичному тижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270323
⏰ Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США відстрочили Україні виплати за зовнішнім боргом до завершення програми МВФ у 2027 році
🥊 Гривня повернула втрачені раніше позиції, укріпившись за минулий тиждень майже на пів відсотка
Коротко про головне на ринках світу та України, читайте в нашому аналітичному тижневику за посиланням:
https://bit.ly/ICUWeekly270323
Telegraph
ICU Weekly від 27 березня 2023 року
Ринки: Фондові індекси зростають попри знервованість через банки ФРС і низка європейських центральних банків підвищили ставки минулого тижня попри продовження кризи довіри до банківського сектору. Утім, ринки не залишали надій на підтримку банків регуляторами…
⚡⚡⚡ Наш новий макропрогноз на 2023 рік - українська економіка стабілізувалася, і якщо не відбудеться подальшої ескалації війни, то ми очікуємо загалом достатньо передбачуваного розвитку подій до кінця року:
🏭 Реальний ВВП залишатиметься на близькому до торішнього рівні після падіння на 29%. Ми очікуємо на ледь помітне економічне відновлення завдяки покращенню безпекової ситуації та логістики.
🛍️ Ми все більше впевнюємося, що споживча інфляція різко уповільниться цього року через слабкий приватний попит, стабільні тарифи та фіксований обмінний курс.
⬇️ Нижча інфляція в поєднанні зі зниженням тиску на валютному ринку спонукала НБУ відмовитися від жорсткої риторики в частині монетарної політики, і ми очікуємо, що облікову ставку вперше буде знижено у квітні або червні.
💰 У частині зовнішнього сектору ключовим ризиком буде зростання дефіциту торгівлі товарами та продовження відпливу приватного капіталу з України. Проте, як і минулого року, ці ризики будуть нівелюватися кредитами та грантами від міжнародних партнерів України.
🙏 Така допомога залишатиметься критично важливою для забезпечення стабільності валютного ринку й фінансування величезного дефіциту державного бюджету та допоможе НБУ втримати резерви на рівні понад $30 млрд.
💵 НБУ матиме змогу утримувати курс гривні до долара на поточному рівні в найближчі кілька кварталів, проте може незначно послабити його наприкінці року, щоб знизити зовнішні дисбаланси економіки. Рішення про можливу зміну курсу переважно залежатиме від очікувань з приводу розміру міжнародної допомоги на 2024 рік.
⚖️ Дефіцит бюджету, ймовірно, залишиться на рівні близько 28% ВВП. Зовнішнє фінансування буде єдиним джерелом для його покриття.
🤝 Україна близька до старту нової програми співпраці із МВФ. Це означає не лише наявність вимог до фіскальної, монетарної, енергетичної політики, але й певну додаткову гнучкість у частині фінансування бюджету в разі появи непередбачуваних обставин.
Детальний 10-сторінковий звіт про перспективи економіки до кінця року від #ICUresearch доступний за посиланням:
https://bit.ly/MacroInsight2023
🏭 Реальний ВВП залишатиметься на близькому до торішнього рівні після падіння на 29%. Ми очікуємо на ледь помітне економічне відновлення завдяки покращенню безпекової ситуації та логістики.
🛍️ Ми все більше впевнюємося, що споживча інфляція різко уповільниться цього року через слабкий приватний попит, стабільні тарифи та фіксований обмінний курс.
⬇️ Нижча інфляція в поєднанні зі зниженням тиску на валютному ринку спонукала НБУ відмовитися від жорсткої риторики в частині монетарної політики, і ми очікуємо, що облікову ставку вперше буде знижено у квітні або червні.
💰 У частині зовнішнього сектору ключовим ризиком буде зростання дефіциту торгівлі товарами та продовження відпливу приватного капіталу з України. Проте, як і минулого року, ці ризики будуть нівелюватися кредитами та грантами від міжнародних партнерів України.
🙏 Така допомога залишатиметься критично важливою для забезпечення стабільності валютного ринку й фінансування величезного дефіциту державного бюджету та допоможе НБУ втримати резерви на рівні понад $30 млрд.
💵 НБУ матиме змогу утримувати курс гривні до долара на поточному рівні в найближчі кілька кварталів, проте може незначно послабити його наприкінці року, щоб знизити зовнішні дисбаланси економіки. Рішення про можливу зміну курсу переважно залежатиме від очікувань з приводу розміру міжнародної допомоги на 2024 рік.
⚖️ Дефіцит бюджету, ймовірно, залишиться на рівні близько 28% ВВП. Зовнішнє фінансування буде єдиним джерелом для його покриття.
🤝 Україна близька до старту нової програми співпраці із МВФ. Це означає не лише наявність вимог до фіскальної, монетарної, енергетичної політики, але й певну додаткову гнучкість у частині фінансування бюджету в разі появи непередбачуваних обставин.
Детальний 10-сторінковий звіт про перспективи економіки до кінця року від #ICUresearch доступний за посиланням:
https://bit.ly/MacroInsight2023
Держборг України станом на кінець першого року війни становив понад 80% ВВП, а у 2023 році може сягнути 90%. Чи "потягне" Україна такі зобов'язання?
🔢 Варто розуміти, що ті борги, які Україна зараз швидко накопичує надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів (урядів інших країн). Є висока ймовірність їхнього перегляду та списання в майбутньому після Перемоги.
🧮 Тому висока цифра боргу до ВВП, хоч і не є чимось позитивним для економіки, але й не є вироком. Після 2014 року ми вже бачили показник понад 80% й завдяки виваженій борговій політиці та реформам його вдалося знизити до трохи більш як 50% перед початком війни. Тобто місія НЕ impossible. Тим паче, що західні партнери готові йти назустріч країні, яка постраждала від російської агресії.
🤝 Минулого року, наприклад, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже днями офіційні кредитори - Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США - погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Також впродовж року Мінфін проведе переговори й з приватними кредиторами та домовиться про подібні відтермінування, щоб всі кредитори були на однакових умовах.
⏱️ Водночас додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Звичайно, ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. Проте попереднє відстрочення передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й велике економічне відновлення після. Наразі, такий горизонт відтермінувався точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.
Відеокоментар про тягар воєнного боргу від @DemkivM, #ICUresearch дивіться за посиланням:
https://youtu.be/GqPFWJnp-QQ
🔢 Варто розуміти, що ті борги, які Україна зараз швидко накопичує надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів (урядів інших країн). Є висока ймовірність їхнього перегляду та списання в майбутньому після Перемоги.
🧮 Тому висока цифра боргу до ВВП, хоч і не є чимось позитивним для економіки, але й не є вироком. Після 2014 року ми вже бачили показник понад 80% й завдяки виваженій борговій політиці та реформам його вдалося знизити до трохи більш як 50% перед початком війни. Тобто місія НЕ impossible. Тим паче, що західні партнери готові йти назустріч країні, яка постраждала від російської агресії.
🤝 Минулого року, наприклад, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже днями офіційні кредитори - Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США - погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Також впродовж року Мінфін проведе переговори й з приватними кредиторами та домовиться про подібні відтермінування, щоб всі кредитори були на однакових умовах.
⏱️ Водночас додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Звичайно, ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. Проте попереднє відстрочення передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й велике економічне відновлення після. Наразі, такий горизонт відтермінувався точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.
Відеокоментар про тягар воєнного боргу від @DemkivM, #ICUresearch дивіться за посиланням:
https://youtu.be/GqPFWJnp-QQ
YouTube
Борговий тягар війни: чи потягне Україна? - Михайло Демків, ICU
Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в ефірі ЕспресоTV прокоментував ситуацію з борговим навантаженням України в умовах війни.
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces
Twitter:…
Найцікавіше про економіку та фінанси в соцмережах ICU:
Telegram: https://bit.ly/ICUkraine
Facebook: http://bit.ly/ICUfaces
Twitter:…