Європейська організація з безпеки повітряної навігації (Євроконтроль) спрогнозувала, що обмеження в українському авіапросторі залишаться чинними до 2029 року. На чому базується песимістичний прогноз?

🎱 Євроконтроль, звичайно, ж не має якихось секретних знань про перспективи завершення війни в Україні. Регулятор просто оприлюднює свій прогноз про те, куди рухатиметься європейська галузь авіаперевезень. Базовий сценарій для них - ситуація буде такою, якою вона є зараз. Чому? Публічно вигідно бути, скажімо так, консерваторами й казати, що нічого не зміниться. Вони не хочуть закладати у свої прогнози якийсь надзвичайний позитив чи негатив.

⛔ З гучних заголовків можна було прочитати, що нібито аеропорти однозначно будуть закриті до 2029 року. Але, це не так. Навіть в самому прогнозі прямо йдеться, що у випадку різкої зміни ситуації (читай перемоги України) ситуація зміниться.

📈 Варто розуміти, що український ринок в принципі великий для авіаперевізників. Це 16 мільйонів пасажирів у 2021 році. В доковідному 2019 році в нас взагалі було 24 мільйони пасажирів. Звичайно, порівняно з сотнями мільйонів пасажирів в Європі, це не так багато, але це все ж таки це потенційний ринок.

🗓️ Для європейських компаній викликом є навіть не так неможливість літати в Україну, яка точно відновиться, як можливість літати НАД Україною загалом. А тут вже десятиліття є проблеми. Спочатку літаки перестали могти залітати в повітряний простір Криму, крім літаків країни-окупанта. Потім був збитий малайзійський Boeing на Донбасі. У 2021 році божевільний білоруський диктатор силою посадив літак Ryanair - це закрило ще і білоруський повітряний простір для багатьох європейських компаній. І пролітати над Україною стало вкрай складно, тому що навколо скрізь проблемні ділянки повітряного простору. У 2022 році Росія почала війну й отримала авіасанкції. Чи після перемоги ситуація покращиться? Не факт. А це впливає на планування маршрутів авіакомпаній, які через обліт дорожчають.

Традиційний тематичний відеокоментар Михайла Демківа для Еспресо.TV - за посиланням: https://youtu.be/p0gBnK9aAYU

​​Підтримка менталочки¹, прямий вклад в бюджет Перемоги та ще й спосіб вигідно заощадити - отримайте 3-в-1, інвестувавши в державні облігації через ICU Trade.

ICU Trade - це:
➡️ можливість купувати військові та більш дохідні невійськові облігації зі 100% державною гарантією виплати
➡️ дохідності від 15 до 23.5% річних в гривні залежно від випуску ОВДП
➡️ інвестиції від 1000 грн на термін від 1 місяця до 5 років
➡️ 0% оподаткування доходів на противагу 19.5% в депозитів
➡️ без комісій за відкриття, обслуговування та проведення угод за гривневими ОВДП
➡️ достроковий продаж ОВДП у будь-який момент на ринкових умовах

Поєднайте корисне з важливим - реєструйтеся за посиланням: https://online.icu/investments/

¹ не заміняє професійну психологічну допомогу

​​🛢️ У березні 2022 року відразу після початку війни Росія отримала від експорту нафти понад $22 млрд. Рік потому доходи агресора за березень 2023 року склали $12.7 млрд - це на 43% менше.

Bloomberg відзначає, що санкції ефективно "кусають" російські нафтові доходи, але ситуація може ускладнитись через рішення ОPEC+ скорочувати видобуток, що потягне ціни догори.

Російський преміум бленд ESPO, який йде на азійсько-тихоокеанські ринки, зараз торгується вже дорожче $75/барель.

Джерело: Bloomberg

🏷️ Інфляція в Україні стрімко падає порівняно з минулим роком
😒 Сповільнення інфляції в США не додало світовим ринкам надмірного оптимізму
🪙 Гривня протягом неактивного передвеликоднього тижня трошки ослабла
⬇️ Держстат опублікував детальні дані про падіння ВВП у 2022 році на 29.1%

Новий випуск #ICUWeekly поспішає до ваших девайсів:
https://bit.ly/ICUWeekly170423

​​Які облігації частіше обирають українські інвестори та чи цікавлять звичайних іноземців українські держоблігації - вийшла друга частина великого інтерв'ю заступниці директора ICU Євгенії Грищенко для Delo.ua про ринок ОВДП під час війни.

➡️ Коли влітку 2022 року запрацював ринок цінних паперів, нічого поганого не сталося. Зросла дохідність ОВДП на вторинному ринку – на первинному аукціоні облігації пропонували 14% дохідності, а на вторинному – 18-20%. Це не ті масштаби в порівнянні з тим, як падала дохідність євробондів за кордоном (торгуються за ціною близько 20% від номіналу). Тож можна вважати, що ринок відновився без форс-мажорів.

➡️ Згідно зі статистикою, станом на початок квітня українці тримають на руках ОВДП на суму майже 36 млрд грн. Структура цих інвестицій наступна: 17,7 млрд грн вкладені у гривневі облігації, а еквівалент 18,2 млрд грн – у валютні. З досвіду ICU можу сказати, що десь 70-80% клієнтів купують облігації в гривні, а 20-30% - у валюті.

➡️ Раніше для іноземців діяли правила фінансового моніторингу, які майже неможливо було витримати, наприклад, вимога особистої присутності при верифікації інвестора. Під час повномасштабної війни Нацбанк разом із національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спростили порядок реєстрації фізосіб-інвесторів, зокрема нерезидентів.

➡️ Ми працюємо над тим, щоб іноземці могли зареєструватися онлайн та купувати цінні папери через додаток ICU Trade. Все це спростить життя нерезидентам, що хочуть придбати українські облігації. Адже раніше треба було приїхати в наш київський офіс, показати паспорт, підписати документи. Всі процедури можна буде пройти онлайн.

➡️ У нас складений список із майбутніх іноземних інвесторів. В ньому є заявки від громадян Канади, США, Австралії, Ізраїлю, Польщі, Німеччини тощо. В основному з цих країн люди писали до ICU та цікавилися, як інвестувати, наприклад, у військові облігації.

➡️ Під час повномасштабної війни регулятори – Міністерство фінансів, НБУ, НКЦПФР, - своєчасно наводили лад на ринку цінних паперів та грошовому ринку, якщо виникали якісь складнощі та форс-мажори. А коли умови ринку є зрозумілими, українці та іноземці можуть спокійно інвестувати свої гроші в облігації.

Читайте повністю першу (https://bit.ly/3zEw2sD) і другу (https://bit.ly/43LiKs1) частину інтерв'ю.

Apple спільно з Goldman Sachs пропонує американським клієнтам можливість розміщувати депозити під 4,15% - це в десять разів вище за середню ставку по ринку. Чому техногігант намагається disrupt-нути консервативну американську банківську сферу, в ефірі Еспресо TV прокоментував Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU:

🏦 Великим корпораціям, таким як Apple, Facebook, Google та іншим, які мають мільярди користувачів по всьому світу, завжди пророкували вихід на банківський ринок, адже гріх не використати потенціал такої клієнтської бази. Й Apple досить давно вже не лише виробник смартфонів та лептопів, а й фінансова компанія.

🍎 Українцям з яблучними девайсами добре знайомий Apple Pay - сервіс для безконтактних та онлайн-платежів. Компанія також випускала в США кредитки й нещодавно запустила сервіс покупок на виплат (себто в розстрочку). І ось тепер з'явилася можливість відкривати депозитні рахунки (savings account), поки знову ж таки лише для американського ринку.

🧮 В США, де інфляція завжди була вкрай низькою, було заведено накопичувати залишки на рахунках, іноді під зовсім смішні, майже нульові ставки. Традиційні банки успішно з цього користувалися - й в США сформувався величезний прошарок інертних вкладників, чиї кошти просто лежать на рахунках під мізерні відсотки.

📈 Проте в останні роки інфляція пішла догори, сягнувши 8.5% у 2022 році. Відповідно зросла й облікова ставка ФРС, й ставки на ринку. Apple своїм продуктом фактично намагається перенести ефект збільшення ставок на депозитні ставки - це те що фінансисти називають "трансмісійним механізмом". НБУ зараз, до речі, працює над тим самим завданням в Україні.

💤 Наразі інфляція в США знизилася до близько 5% й в наступні 12 місяці вона, вочевидь, буде нижчою, ніж 5% - десь на рівні того, що пропонує Apple. Компанія вочевидь планує привабливими ставками розбудити "сплячих" вкладників, які замість майже нульових відсотків можуть отримувати дуже привабливі, але все ще ринкові 4.15% річних.

⚖️ Загалом, Apple працює над нарощенням частки сервісів в структурі свого бізнесу. Десятиліття тому вона складала 8%, зараз вже сягає 20%. Банківські послуги є важливою частиною цієї стратегії. Людині, яка окрім девайсів має ще й кредитку й депозит в Apple, буде все складніше залишити затишну екосистему компанії з Купертіно.

⌛ До чого призведе активізація Apple на банківському ринку найближчим часом? До певного відпливу депозитів з інших банків, в тому числі й самого Goldman Sachs, в новий продукт. Тільки в випадку Goldman Sachs це не так страшно, оскільки це буде перетік всередині банку з одного продукту на інший. А от для інших банків Apple з його рівнем довіри й клієнтською базою є потенційною проблемою.

Дивіться відео за посиланням: https://youtu.be/--PkrYBYFVg

🧮 За даними НБУ в першому кварталі 2023 року готівкової гривні в обігу стало менше одразу на 40 млрд грн (-5.6%). Водночас банкнот номіналу 1000 грн побільшало, тоді як купюр 100 грн, 200 грн та 500 грн відчутно поменшало.

📊 Загальний тренд з початку війни - Тараси та Лесі все більше поступаються популярністю Сковороді та Вернадському. Значне зростання інфляції другий рік поспіль породжує попит на вищі номінали.

❓ Чому зменшується кількість паперових грошей у 2023 році? Початок року - це традиційно сезон вищих витрат. Окрім того, покращення ситуації з енергопостачанням трохи знизило потребу в готівці. Частина коштів також могла осісти в банках у вигляді нових депозитів, ставки за якими поступово зростають.

🫤 Через слабкі макродані з США котирування акцій і облігацій помірно знизилися
🌾 Після обмеження експорту українських зернових в ЄС на міжбанку зріс дефіцит валюти, а готівковий курс послабився на 1%
🔻 Українські єврооблігації продовжують втрачати вартість під впливом глобального сентименту

#ICUWeekly з підсумками та прогнозами чергового фінансового тижня читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly240423

​​Почнуть чи не почнуть знижувати облікову ставку - ось в чому питання нашого традиційного #ICUбарометр.

Цього тижня окрім перегляду ставки Нацбанк також презентує свій макропрогноз, інфляційні (й не тільки) очікування в якому можуть помітно покращитися. Чи не буде це хорошим моментом розпочати цикл послаблення монетарної політики?

З іншого боку Нацбанк може бути консервативнішим в діях, аніж в прогнозах та продовжить вичікувати, щоб позитивна інфляційна динаміка закріпилася ще певний час.

Варто пам'ятати, що хоч формально ставка залишається 25%, ставки за депозитними сертифікатами овернайт для банків фактично складають 20%. Середньозважена ставка за депсертифікатами (овернайт та 3-місячними) у квітні склала майже 21%. Тож практично Нацбанк вже скорегував основні ставки, не знижуючи облікову.

Тож почнеться чи не почнеться - діліться своїми прогнозами за посиланням: https://bit.ly/BarometrApr23

Гривня відчутно укріпилася з початку року, а імпортні товари не поспішають дешевшати. Залежність між курсом валют та цінами, в ефірі Espreso.TV прокоментував Михайло Демків, #ICUresearch: https://youtu.be/Cp87TA49lXM

🌍 Перш за все варто пам'ятати, що більша частина імпорту закуповується не за готівковим курсом, укріплення якого ми спостерігаємо в касах банків та обмінниках. За офіційний імпорт розрахунки проходять в безготівковій формі за курсом близьким до офіційного курсу НБУ 36.6 грн/$.

🚣‍♂️ Коливання готівкового курсу можуть впливати на ціни в неформальному сегменті імпорту. Умовно, для "човників", які возять товар через кордон, купуючи його за готівку. Але це менша частина економіки.

➡️ Тож наразі очікувати, що ціни "ходитимуть" за курсом не варто. Загалом, імпортери не схильні коригувати ціни до падіння курсу навіть в мирні часи, коли нема обмежень на валютному ринку. У кожного товару є своя специфіка, але загалом можна виділити декілька причин "негнучкості" імпортного ціноутворення в сучасних реаліях.

📈 Перш за все, інфляція буває не лише у гривні. Ціни експортерів за кордоном також можуть зростати асинхронно з українським курсом валют. Ми спостерігаємо рекордну за багато десятиліть інфляцію у світі та ЄС, зокрема. Вона, на щастя, вже йде вниз, що має мати позитивний ефект на українські ціни. Але загалом ціни помітно зростають і в тих країнах, де вони цього не робили дуже-дуже давно.

🎢 Окрім того, є такий феномен як маховик цін - імпортери, поставивши певну ціну в гривні, мають достатню ринкову силу, для того, щоб її утримувати навіть якщо собівартість товару дещо знижується. Вони можуть собі це дозволити, споживачам це не подобається, але так працює ринок.

🤔 Важливим аспектом є й наше сприйняття цін. Економісти, які займаються поведінковою економікою, відзначають, що втрати людина відчуває в три рази гостріше, ніж здобутки. В нашому випадку втрати у вигляді зростання цін роблять нам відчутно боляче, а коли вони відкочуються, то ми не настільки ж співмірно радіємо. Дорога імпортна цибуля щовесни обурює всіх, а коли влітку вона дешевшає, ми просто не звертаємо на це уваги.

​​UPD: Облікову ставку очікувано зберегли на рівні 25%

➡️ Ставка залишиться незмінною й цього разу, вважають 70% фінансової спільноти, опитаної в межах #ICUбарометр. Тим часом ми бачимо, що відсоток тих, хто на місці регулятора не чіпав би ставку, з жовтня 2022 донині впала з 90% до 45%.

➡️ Щодо офіційного курсу 50+% респондентів очікують штилю й збереження курсу 36.6 грн/$ до кінця року. Ще по 23% бачать попереду одне підвищення фіксованого курсу. Ще така ж частка відчуває готовність України перейти до певного формату плаваючого курсу вже цього року.

Вдячні всім, хто ділиться своїми думками та формує ринкові очікування 😉

Новий макропрогноз НБУ та рішення по ставці - сьогодні о 14:00 за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=pqH4zAibI9Q

​​Сонячні десятиліття попереду, адже глобальна енергетична криза, спричинена вторгненням Росії в Україну, дала потужний поштовх розвитку відновлюваної енергетики:

📈 Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що відновні джерела енергії (сонце, вітер, біопаливо) випередять вугільну генерацію й стануть основним джерелом енергетичних потужностей у світі вже у 2025 році.

🌞 До 2027 року сама сонячна енергетика стане найбільшим джерелом енергетичних потужностей, закріпивши за собою статус "короля світових ринків електроенергії".

⚖️ Відновлювані джерела енергії будуть єдиним джерелом генерації електроенергії, частка якого, як очікується, зростатиме, тоді як частки вугілля, природного газу, атомної та нафтової генерації зменшуватимуться.

Джерело: https://bit.ly/44bkbQH

🤗 Світові ринки радіють хорошій звітності великих технологічних компаній попри тривожні макросигнали
⚖️ Гривня стабілізувалася, повернувшись до рівнів початку квітня
🛞 Мінфін успішно рефінансує погашені державні облігації, але ситуація може змінитися

Ці та ще три головні теми фінансового тижня розбираємо в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly010523

​​🧮 Беззаперечна перевага державних облігацій - 0% оподаткування.

На відміну від депозитів, де ви сплачуєте 19.5% податків, з ОВДП ви отримуєте максимум від своїх заощаджень, а 100% ваших інвестицій йдуть безпосередньо в бюджет на виплати ЗСУ та відбудову.

Інвестувати в облігації вже не складніше, аніж відкрити депозит, а ставки відчутно вищі, особливо враховуючи податкові пільги.

Не вагайтеся скористатися перевагами інвестицій в державні цінні папери - стати інвестором може кожен за посиланням: https://online.icu/investments/

Нижча інфляція та швидший перегляд ставки - які сигнали спіймав ринок з оновленого макропрогнозу НБУ на 2023 рік? Коментує фінансовий аналітик ICU, Михайло Демків: https://youtu.be/3xNKy2ZbGXs

🔮 Макрокартина 2023 року від регулятора стала оптимістичнішою в порівнянні з очікуваннями тримісячної давності. Читаючи прогнози НБУ та інших офіційних інституцій, варто пам’ятати, що вони зазвичай виходять з консервативних сценаріїв щодо закінчення війни й повоєнного відновлення. Тож те, що було оголошено - це достатньо приземлений погляд на майбутнє без захмарних очікувань.

💳 Наприклад, прогноз темпів інфляції змінили з 18,7% на кінець цього року на 14,8%. Якщо взяти за 2022-2023 роки, то сумарно цін зростуть на 45% за два роки. Це все ще дуже багато, але менше ніж очікувалося раніше.

🧐 Ми бачимо, що цей відносно позитивний інфляційний тренд змушує учасників ринку задумуватися про необхідність зафіксувати ставки на поточному високому рівні в очікуванні їх подальшого падіння. Нацбанк може знизити облікову ставку в 4-му кварталі або й раніше, і ставки ймовірно підуть вслід.

⬆️ Як реагує ринок? Вже зараз спостерігаємо серед клієнтів більший попит на довші облігації з погашенням у 2024-2025+ роках, ставки за якими ще близькі до або й перевищують 20%. Окрім того, вчора на черговому ОВДП-аукціоні Мінфіну ми побачили попит від банків вже на трирічні папери. Це перший за довгий час ринковий попит від банків на ОВДП такого терміну.

📊 Більші резерви, міцніша гривня та сильніші тривоги на світових ринках - детальний зріз фінансового тижня читайте в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly080523

​​Санкції проти енергетики РФ все ще "набирають обертів" - в результаті введення в лютому стелі для російських нафтопродуктів доходи від експорту й податків падають, але ефект ще не такий яскравий, як хотілося б. Голова департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко розповів Фокусу про ситуацію на енергетичному фронті: https://bit.ly/3LLeQar

🛢️ Головними альтернативними ринками збуту для російської сирої нафти залишаються Індія, Китай і Туреччина. Завдяки їх готовності приймати токсичну російську нафту обсяги експорту з РФ не зазнали суттєвих втрат з початку війни. Обсяг експорту нафти морем за перший квартал 2023 року зменшився лише на 12% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

⏱️ Експерти очікують зростання ефекту санкцій в цьому році, адже стеля цін діє лише декілька місяців. Росії буде все складніше знайти альтернативні ринки, хіба що за наявності великих знижок, які вже можна спостерігати на прикладі додаткових постачань до Туреччини, й навіть до Бразилії та країн Перської затоки.

🚢 За деякими свідченнями учасників ринку, російські нафтовидобувні компанії зараз усіма силами намагаються втримати обсяги виробництва, для чого готові йти на значні поступки іноземним покупцям. В умовах накладених санкцій російські компанії також стали активно залучати у ланцюги постачань торгових, страхових і транспортних посередників, яких вони самі засновують в іноземних юрисдикціях.

🧮 Середні витрати на добутий барель російських наявних родовищ наразі становлять приблизно $30, а перспективних нафтодобувних потужностей – трохи вище за $50. За середньої ціни експортної марки нафти Urals $50 за минулий квартал нафтовидобуток поточних проєктів залишається рентабельними. Водночас у російському бюджеті на 2023 рік для досягнення відносно безболісних рівнів дефіциту закладена експортна ціна нафти у $70 за барель.

🔥 Водночас втрати РФ від експорту газу виявилися значно більшим - експортні обсяги Газпрому за межі блоку СНД впали у 2022 році на 46% і цього року можуть впасти ще наполовину.

🌏 Щоби переспрямувати постачання природного газу з європейського ринку на азійський, Росії можуть знадобитися десятиріччя і десятки мільярдів доларів інвестицій, адже для цього потрібно буде збудувати додаткові трубопроводи й термінали зі скраплення газу.

🤝 Втім час і інвестиційні кошти – не єдина проблема, адже щоби гарантувати попит на нові обсяги газу потрібно укласти угоди з перспективними покупцями, а, наприклад, Китай наразі не поспішає укладати угоду про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2".

Дефолт в США – «гаряча» тема, яка раз на декілька років стає актуальною, виливаючись в гучні заголовки та похмурі прогнози. Нагнітання чи реальний ризик, пояснює Михайло Демків в коментарі Еспресо.TV: https://youtu.be/kpZkb_hsYUc

📈 Стелю держборгу в США після Другої світової війни підвищували вже понад 100 разів. Ліміт запозичення - частина системи стримувань державних видатків і його розширення це часто чисто технічний момент. Проте останнім часом американські конгресмени з обох сторін не втрачають можливості заробити політичних дивідендів на темі боргу.

⌛ Це призводить до затягування процесу й декілька років тому США вже прострочили дедлайн підвищення стелі. Певний час федеральний уряд не платив зарплати та не проводив інші видатки, але завжди платив за боргами. Ситуація досить швидко вирішилася й на згадку лишилися лише фото Дональда Трампа, який замість зарплати пригощав працівників Білого дому холодним МакДональдзом.

❓ Цього разу ситуація схожа й реалістичний сценарій – затримка деяких урядових виплат й зарплат на певний час з продовженням виплат за борговими зобов’язаннями. Оголошення дефолту через бюрократичну процедуру – занадто висока ціна за політичні ігри, яка принесе невизначеність на фінансові ринки та вдарить по престижу долара та США в цілому.

💸 Але уявімо гіпотетично, що політики заграються й США таки затримають виплати за держборгом. Чим це загрожує? В короткостроковій перспективі - поганим PR для США та коливаннями фондового ринку на гучних новинах. Але ринки все запам'ятають, тому в майбутньому Штатам доведеться доплачувати за майбутні запозичення певну додаткову ціну за ризик повторення дефолту. А довіра до США й долара зараз й так не на висоті.

🔮 В короткостроковій перспективі це все може не виглядати масштабною проблемою. Але якщо дивитися на перспективу десятиліть ефекти оцих "штрафних" відсотків будуть накопичуватися й тиснути на дефіцит бюджету США. А це загрожує нестачею коштів, наприклад, на соціальні програми, яка вимагатиме знову ж таки нових більших позик. Тож недалекоглядність нинішніх політиків, вона може мати суттєві наслідки для політиків майбутнього.

Прийом-прийом! На зв'язку #ICUResearch з черговим аналітичним тижневиком - відповідаємо на питання:

➡️ Чому на світових ринках неспокійно попри позитивні інфляційні новини?
➡️ Чи зростає попит на валюту з наближенням літа?
➡️ Інфляція в Україні вже нижче 18% - що стабілізує ціни?

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly150523

​​📈 Зростання ВВП ціною рекордної інфляції - неортодоксальна економічна доктрина Реджепа Ердогана в поєднанні з його нетривіальним вміння лавірувати геополітичною шахівницею викликають подив та спантеличення серед експертів.

💡 Головна ідея нової турецької економічної моделі Ердогана – стимулювання інвестицій коштом дешевих кредитів і підтримка експорту слабкою турецькою лірою, що мало б перетворити Туреччину в провідного промислового експортера, ліквідувати торговий дефіцит й згодом укріпити ліру.

🤔 Але в реальності низькі ставки й дешева ліра спричинили надвисоку інфляцію та утворили порочне коло, коли населення і бізнес намагаються позбавитись нацвалюти й тим самим провокують ще більшу інфляцію.

🍸 Проте, як продемонстрував перший тур виборів в Туреччині, "коктейль" реформ Ердогана все ще до смаку великій частині турецького електорату попри значні втрати, які понесла ліра та заощадження населення.

➡️ Як турецькому політику успішно вдається міксувати популізм, авторитаризм та realpolitik? Аналіз еклектичної ердоганоміки та її (анти)уроків для України читайте в матеріалі Фокусу з коментарями Олександра Мартиненка, #ICUresearch: https://bit.ly/42XDjAh

Банки звітують про рекордні прибутки попри економічні труднощі воєнного часу. Як це стало можливим?

🚀 Основним драйвером прибутків банку з початку війни є процентні доходи. Через війну зросла інфляція та облікова ставка, відповідно підвищилися ставки, передусім за депозитними сертифікатами НБУ (цінними паперами, в які банки вкладають зайву ліквідність на короткий строк).

🧮 Водночас українці почали тримати більше коштів на рахунках до вимоги, щоб вони завжди були під рукою в бентежні часи. Тож банки могли використовувати ці вільні кошти (які фактично під 0% лежать на рахунках) або залучати депозити у населення за нижчими ставками (12-13%), а потім інвестувати їх у дохідніші ОВДП (до 20%) та депсертифікати (20-25%). На різниці відсотків фінустанови й отримували чималий чистий процентний дохід.

⌛ Це звісно не могло тривати вічно й вже зараз ми бачимо, як НБУ поступово корегує дизайн монетарної політики з метою знизити цей розрив у ставках. Вже були знижені ставки за депсертифікатами та ускладнені вимоги для банків, які хочуть в них інвестувати. Оскільки Нацбанк планує знижувати ставку швидше, аніж прогнозувалося раніше, очевидно, що процентні доходи банків падатимуть.

🌐 Іншим джерелом заробітку для банків стали розрахунки за кордоном. Через різницю між офіційним та картковим курсом сьогодні, наприклад, українці за кордон платять за євро на 2 гривні дорожче, ніж офіційний курс, а це майже 4%. В окремі місяці літа ця різниця становила майже вдвічі більше - до 7%. Дорожче платять за валюту й українці всередині країни, оплачуючи послуги за кордоном, ті самі підписки на Netflix чи Google. Тож банки з великою кількістю роздрібних клієнтів змогли непогано заробити й на цьому.

➡️ Найближчим часом Нацбанк планує провести стрес-тести банків й накопичені доходи стануть в пригоді фінустановам - позбавлять власників фінустанов, зокрема й державу, потреби докапіталізовувати банки для досягнення нормативів НБУ. Але в будь-якому випадку нестандартна фінансова ситуація 2022 - початку 2023 років прямує до завершення й банки повертатимуться до звичних рівнів доходу

Дивіться відеокоментар Михайла Демківа, #ICUresearch за посиланням: https://youtu.be/FUc4W_qffjk