​​Почнуть чи не почнуть знижувати облікову ставку - ось в чому питання нашого традиційного #ICUбарометр.

Цього тижня окрім перегляду ставки Нацбанк також презентує свій макропрогноз, інфляційні (й не тільки) очікування в якому можуть помітно покращитися. Чи не буде це хорошим моментом розпочати цикл послаблення монетарної політики?

З іншого боку Нацбанк може бути консервативнішим в діях, аніж в прогнозах та продовжить вичікувати, щоб позитивна інфляційна динаміка закріпилася ще певний час.

Варто пам'ятати, що хоч формально ставка залишається 25%, ставки за депозитними сертифікатами овернайт для банків фактично складають 20%. Середньозважена ставка за депсертифікатами (овернайт та 3-місячними) у квітні склала майже 21%. Тож практично Нацбанк вже скорегував основні ставки, не знижуючи облікову.

Тож почнеться чи не почнеться - діліться своїми прогнозами за посиланням: https://bit.ly/BarometrApr23

Гривня відчутно укріпилася з початку року, а імпортні товари не поспішають дешевшати. Залежність між курсом валют та цінами, в ефірі Espreso.TV прокоментував Михайло Демків, #ICUresearch: https://youtu.be/Cp87TA49lXM

🌍 Перш за все варто пам'ятати, що більша частина імпорту закуповується не за готівковим курсом, укріплення якого ми спостерігаємо в касах банків та обмінниках. За офіційний імпорт розрахунки проходять в безготівковій формі за курсом близьким до офіційного курсу НБУ 36.6 грн/$.

🚣‍♂️ Коливання готівкового курсу можуть впливати на ціни в неформальному сегменті імпорту. Умовно, для "човників", які возять товар через кордон, купуючи його за готівку. Але це менша частина економіки.

➡️ Тож наразі очікувати, що ціни "ходитимуть" за курсом не варто. Загалом, імпортери не схильні коригувати ціни до падіння курсу навіть в мирні часи, коли нема обмежень на валютному ринку. У кожного товару є своя специфіка, але загалом можна виділити декілька причин "негнучкості" імпортного ціноутворення в сучасних реаліях.

📈 Перш за все, інфляція буває не лише у гривні. Ціни експортерів за кордоном також можуть зростати асинхронно з українським курсом валют. Ми спостерігаємо рекордну за багато десятиліть інфляцію у світі та ЄС, зокрема. Вона, на щастя, вже йде вниз, що має мати позитивний ефект на українські ціни. Але загалом ціни помітно зростають і в тих країнах, де вони цього не робили дуже-дуже давно.

🎢 Окрім того, є такий феномен як маховик цін - імпортери, поставивши певну ціну в гривні, мають достатню ринкову силу, для того, щоб її утримувати навіть якщо собівартість товару дещо знижується. Вони можуть собі це дозволити, споживачам це не подобається, але так працює ринок.

🤔 Важливим аспектом є й наше сприйняття цін. Економісти, які займаються поведінковою економікою, відзначають, що втрати людина відчуває в три рази гостріше, ніж здобутки. В нашому випадку втрати у вигляді зростання цін роблять нам відчутно боляче, а коли вони відкочуються, то ми не настільки ж співмірно радіємо. Дорога імпортна цибуля щовесни обурює всіх, а коли влітку вона дешевшає, ми просто не звертаємо на це уваги.

​​UPD: Облікову ставку очікувано зберегли на рівні 25%

➡️ Ставка залишиться незмінною й цього разу, вважають 70% фінансової спільноти, опитаної в межах #ICUбарометр. Тим часом ми бачимо, що відсоток тих, хто на місці регулятора не чіпав би ставку, з жовтня 2022 донині впала з 90% до 45%.

➡️ Щодо офіційного курсу 50+% респондентів очікують штилю й збереження курсу 36.6 грн/$ до кінця року. Ще по 23% бачать попереду одне підвищення фіксованого курсу. Ще така ж частка відчуває готовність України перейти до певного формату плаваючого курсу вже цього року.

Вдячні всім, хто ділиться своїми думками та формує ринкові очікування 😉

Новий макропрогноз НБУ та рішення по ставці - сьогодні о 14:00 за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=pqH4zAibI9Q

​​Сонячні десятиліття попереду, адже глобальна енергетична криза, спричинена вторгненням Росії в Україну, дала потужний поштовх розвитку відновлюваної енергетики:

📈 Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що відновні джерела енергії (сонце, вітер, біопаливо) випередять вугільну генерацію й стануть основним джерелом енергетичних потужностей у світі вже у 2025 році.

🌞 До 2027 року сама сонячна енергетика стане найбільшим джерелом енергетичних потужностей, закріпивши за собою статус "короля світових ринків електроенергії".

⚖️ Відновлювані джерела енергії будуть єдиним джерелом генерації електроенергії, частка якого, як очікується, зростатиме, тоді як частки вугілля, природного газу, атомної та нафтової генерації зменшуватимуться.

Джерело: https://bit.ly/44bkbQH

🤗 Світові ринки радіють хорошій звітності великих технологічних компаній попри тривожні макросигнали
⚖️ Гривня стабілізувалася, повернувшись до рівнів початку квітня
🛞 Мінфін успішно рефінансує погашені державні облігації, але ситуація може змінитися

Ці та ще три головні теми фінансового тижня розбираємо в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly010523

​​🧮 Беззаперечна перевага державних облігацій - 0% оподаткування.

На відміну від депозитів, де ви сплачуєте 19.5% податків, з ОВДП ви отримуєте максимум від своїх заощаджень, а 100% ваших інвестицій йдуть безпосередньо в бюджет на виплати ЗСУ та відбудову.

Інвестувати в облігації вже не складніше, аніж відкрити депозит, а ставки відчутно вищі, особливо враховуючи податкові пільги.

Не вагайтеся скористатися перевагами інвестицій в державні цінні папери - стати інвестором може кожен за посиланням: https://online.icu/investments/

Нижча інфляція та швидший перегляд ставки - які сигнали спіймав ринок з оновленого макропрогнозу НБУ на 2023 рік? Коментує фінансовий аналітик ICU, Михайло Демків: https://youtu.be/3xNKy2ZbGXs

🔮 Макрокартина 2023 року від регулятора стала оптимістичнішою в порівнянні з очікуваннями тримісячної давності. Читаючи прогнози НБУ та інших офіційних інституцій, варто пам’ятати, що вони зазвичай виходять з консервативних сценаріїв щодо закінчення війни й повоєнного відновлення. Тож те, що було оголошено - це достатньо приземлений погляд на майбутнє без захмарних очікувань.

💳 Наприклад, прогноз темпів інфляції змінили з 18,7% на кінець цього року на 14,8%. Якщо взяти за 2022-2023 роки, то сумарно цін зростуть на 45% за два роки. Це все ще дуже багато, але менше ніж очікувалося раніше.

🧐 Ми бачимо, що цей відносно позитивний інфляційний тренд змушує учасників ринку задумуватися про необхідність зафіксувати ставки на поточному високому рівні в очікуванні їх подальшого падіння. Нацбанк може знизити облікову ставку в 4-му кварталі або й раніше, і ставки ймовірно підуть вслід.

⬆️ Як реагує ринок? Вже зараз спостерігаємо серед клієнтів більший попит на довші облігації з погашенням у 2024-2025+ роках, ставки за якими ще близькі до або й перевищують 20%. Окрім того, вчора на черговому ОВДП-аукціоні Мінфіну ми побачили попит від банків вже на трирічні папери. Це перший за довгий час ринковий попит від банків на ОВДП такого терміну.

📊 Більші резерви, міцніша гривня та сильніші тривоги на світових ринках - детальний зріз фінансового тижня читайте в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly080523

​​Санкції проти енергетики РФ все ще "набирають обертів" - в результаті введення в лютому стелі для російських нафтопродуктів доходи від експорту й податків падають, але ефект ще не такий яскравий, як хотілося б. Голова департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко розповів Фокусу про ситуацію на енергетичному фронті: https://bit.ly/3LLeQar

🛢️ Головними альтернативними ринками збуту для російської сирої нафти залишаються Індія, Китай і Туреччина. Завдяки їх готовності приймати токсичну російську нафту обсяги експорту з РФ не зазнали суттєвих втрат з початку війни. Обсяг експорту нафти морем за перший квартал 2023 року зменшився лише на 12% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

⏱️ Експерти очікують зростання ефекту санкцій в цьому році, адже стеля цін діє лише декілька місяців. Росії буде все складніше знайти альтернативні ринки, хіба що за наявності великих знижок, які вже можна спостерігати на прикладі додаткових постачань до Туреччини, й навіть до Бразилії та країн Перської затоки.

🚢 За деякими свідченнями учасників ринку, російські нафтовидобувні компанії зараз усіма силами намагаються втримати обсяги виробництва, для чого готові йти на значні поступки іноземним покупцям. В умовах накладених санкцій російські компанії також стали активно залучати у ланцюги постачань торгових, страхових і транспортних посередників, яких вони самі засновують в іноземних юрисдикціях.

🧮 Середні витрати на добутий барель російських наявних родовищ наразі становлять приблизно $30, а перспективних нафтодобувних потужностей – трохи вище за $50. За середньої ціни експортної марки нафти Urals $50 за минулий квартал нафтовидобуток поточних проєктів залишається рентабельними. Водночас у російському бюджеті на 2023 рік для досягнення відносно безболісних рівнів дефіциту закладена експортна ціна нафти у $70 за барель.

🔥 Водночас втрати РФ від експорту газу виявилися значно більшим - експортні обсяги Газпрому за межі блоку СНД впали у 2022 році на 46% і цього року можуть впасти ще наполовину.

🌏 Щоби переспрямувати постачання природного газу з європейського ринку на азійський, Росії можуть знадобитися десятиріччя і десятки мільярдів доларів інвестицій, адже для цього потрібно буде збудувати додаткові трубопроводи й термінали зі скраплення газу.

🤝 Втім час і інвестиційні кошти – не єдина проблема, адже щоби гарантувати попит на нові обсяги газу потрібно укласти угоди з перспективними покупцями, а, наприклад, Китай наразі не поспішає укладати угоду про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2".

Дефолт в США – «гаряча» тема, яка раз на декілька років стає актуальною, виливаючись в гучні заголовки та похмурі прогнози. Нагнітання чи реальний ризик, пояснює Михайло Демків в коментарі Еспресо.TV: https://youtu.be/kpZkb_hsYUc

📈 Стелю держборгу в США після Другої світової війни підвищували вже понад 100 разів. Ліміт запозичення - частина системи стримувань державних видатків і його розширення це часто чисто технічний момент. Проте останнім часом американські конгресмени з обох сторін не втрачають можливості заробити політичних дивідендів на темі боргу.

⌛ Це призводить до затягування процесу й декілька років тому США вже прострочили дедлайн підвищення стелі. Певний час федеральний уряд не платив зарплати та не проводив інші видатки, але завжди платив за боргами. Ситуація досить швидко вирішилася й на згадку лишилися лише фото Дональда Трампа, який замість зарплати пригощав працівників Білого дому холодним МакДональдзом.

❓ Цього разу ситуація схожа й реалістичний сценарій – затримка деяких урядових виплат й зарплат на певний час з продовженням виплат за борговими зобов’язаннями. Оголошення дефолту через бюрократичну процедуру – занадто висока ціна за політичні ігри, яка принесе невизначеність на фінансові ринки та вдарить по престижу долара та США в цілому.

💸 Але уявімо гіпотетично, що політики заграються й США таки затримають виплати за держборгом. Чим це загрожує? В короткостроковій перспективі - поганим PR для США та коливаннями фондового ринку на гучних новинах. Але ринки все запам'ятають, тому в майбутньому Штатам доведеться доплачувати за майбутні запозичення певну додаткову ціну за ризик повторення дефолту. А довіра до США й долара зараз й так не на висоті.

🔮 В короткостроковій перспективі це все може не виглядати масштабною проблемою. Але якщо дивитися на перспективу десятиліть ефекти оцих "штрафних" відсотків будуть накопичуватися й тиснути на дефіцит бюджету США. А це загрожує нестачею коштів, наприклад, на соціальні програми, яка вимагатиме знову ж таки нових більших позик. Тож недалекоглядність нинішніх політиків, вона може мати суттєві наслідки для політиків майбутнього.

Прийом-прийом! На зв'язку #ICUResearch з черговим аналітичним тижневиком - відповідаємо на питання:

➡️ Чому на світових ринках неспокійно попри позитивні інфляційні новини?
➡️ Чи зростає попит на валюту з наближенням літа?
➡️ Інфляція в Україні вже нижче 18% - що стабілізує ціни?

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly150523

​​📈 Зростання ВВП ціною рекордної інфляції - неортодоксальна економічна доктрина Реджепа Ердогана в поєднанні з його нетривіальним вміння лавірувати геополітичною шахівницею викликають подив та спантеличення серед експертів.

💡 Головна ідея нової турецької економічної моделі Ердогана – стимулювання інвестицій коштом дешевих кредитів і підтримка експорту слабкою турецькою лірою, що мало б перетворити Туреччину в провідного промислового експортера, ліквідувати торговий дефіцит й згодом укріпити ліру.

🤔 Але в реальності низькі ставки й дешева ліра спричинили надвисоку інфляцію та утворили порочне коло, коли населення і бізнес намагаються позбавитись нацвалюти й тим самим провокують ще більшу інфляцію.

🍸 Проте, як продемонстрував перший тур виборів в Туреччині, "коктейль" реформ Ердогана все ще до смаку великій частині турецького електорату попри значні втрати, які понесла ліра та заощадження населення.

➡️ Як турецькому політику успішно вдається міксувати популізм, авторитаризм та realpolitik? Аналіз еклектичної ердоганоміки та її (анти)уроків для України читайте в матеріалі Фокусу з коментарями Олександра Мартиненка, #ICUresearch: https://bit.ly/42XDjAh

Банки звітують про рекордні прибутки попри економічні труднощі воєнного часу. Як це стало можливим?

🚀 Основним драйвером прибутків банку з початку війни є процентні доходи. Через війну зросла інфляція та облікова ставка, відповідно підвищилися ставки, передусім за депозитними сертифікатами НБУ (цінними паперами, в які банки вкладають зайву ліквідність на короткий строк).

🧮 Водночас українці почали тримати більше коштів на рахунках до вимоги, щоб вони завжди були під рукою в бентежні часи. Тож банки могли використовувати ці вільні кошти (які фактично під 0% лежать на рахунках) або залучати депозити у населення за нижчими ставками (12-13%), а потім інвестувати їх у дохідніші ОВДП (до 20%) та депсертифікати (20-25%). На різниці відсотків фінустанови й отримували чималий чистий процентний дохід.

⌛ Це звісно не могло тривати вічно й вже зараз ми бачимо, як НБУ поступово корегує дизайн монетарної політики з метою знизити цей розрив у ставках. Вже були знижені ставки за депсертифікатами та ускладнені вимоги для банків, які хочуть в них інвестувати. Оскільки Нацбанк планує знижувати ставку швидше, аніж прогнозувалося раніше, очевидно, що процентні доходи банків падатимуть.

🌐 Іншим джерелом заробітку для банків стали розрахунки за кордоном. Через різницю між офіційним та картковим курсом сьогодні, наприклад, українці за кордон платять за євро на 2 гривні дорожче, ніж офіційний курс, а це майже 4%. В окремі місяці літа ця різниця становила майже вдвічі більше - до 7%. Дорожче платять за валюту й українці всередині країни, оплачуючи послуги за кордоном, ті самі підписки на Netflix чи Google. Тож банки з великою кількістю роздрібних клієнтів змогли непогано заробити й на цьому.

➡️ Найближчим часом Нацбанк планує провести стрес-тести банків й накопичені доходи стануть в пригоді фінустановам - позбавлять власників фінустанов, зокрема й державу, потреби докапіталізовувати банки для досягнення нормативів НБУ. Але в будь-якому випадку нестандартна фінансова ситуація 2022 - початку 2023 років прямує до завершення й банки повертатимуться до звичних рівнів доходу

Дивіться відеокоментар Михайла Демківа, #ICUresearch за посиланням: https://youtu.be/FUc4W_qffjk

🔥 Гривня на максимумі з початку року, українські єврооблігації раптово подорожчали на 10%, а світові ринки прикуті до політичних баталій щодо "боргової стелі" США.

Поки БНР прямує до звільнення, читайте наш аналітичний щотижневик за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly220523

Нацбанк опублікував свою нову стратегію на час війни - візію фінансового регулятора аналізує Михайло Демків, #ICUResearch:

1️⃣ Нацбанк – консервативна інституція, що не змінює кардинально свою політику зі зміною керівника та не схильна до надмірного оптимізму. Тож новий документ – це оновлення та адаптація попередньої стратегії до суворих реалій війни та планів регулятора на поствоєнне відновлення.

2️⃣ Нова стратегія не має часових рамок, як попередня, що була розрахована до 2025 року. Натомість тепер є не конкретний рік виконання цілей, а два часові періоди – під час війни та після, коли має розпочатися повноцінне відновлення.

3️⃣ З об’єктивних причин НБУ змінив макроцілі на більш приземлені. Якщо попередня стратегія включала такі цілі, як інноваційний розвиток, фінансова інклюзія та розвиток фінансових ринків, то під час війни цілі значно прозаїчніші – стійкість гривні, фінансова стабільність чи відновлення країни.

4️⃣ До прикладу, однією з цілей є інфляція нижче 15% - це відчутно більше в порівнянні з довоєнними цільовими показниками. І попередній таргет інфляції 5±1% ми досягнемо напевно, аж на кінець 2025 року, коли за прогнозами самого Нацбанку інфляція становитиме вже помірні 6%. Тож стратегія є відображенням ризиків та невизначеності війни.

5️⃣ Стратегія однозначно фіксує рух в сторону валютної лібералізації, інфляційного таргетування і гнучкого курсоутворення. Це все знайомі Україні речі, які ще у січні минулого року здавалися непохитними підвалинами реформованої української фінансової сфери. Через війну, на жаль, доведеться повторно пройти цим шляхом.

Відеокоментар на тему за посиланням: https://youtu.be/9YXYGEU9Mn4

Детальний огляд стратегії на онлайн-шпальтах Forbes-Україна: https://bit.ly/3MUlvB9

​​Попри те, що темпи зростання цін в Україні залишаються відчутними, воєнний інфляційний тренд наразі йде на спад набагато швидшими темпами, аніж прогнозувалося раніше. Серед найвагоміших факторів, які сприяють приборканню інфляції:

🔽 Слабкість внутрішнього споживчого попиту. Стагнація доходів населення та значне зменшення кількості споживачів через еміграцію може спонукати виробників до роботи з нижчою маржою заради збереження клієнтської бази;

🏭 Відсутність намірів влади значно переглядати комунальні тарифи. Підняття тарифів, яке вже давно назріло, навряд чи відбудеться протягом поточного року, й заради збереження купівельної спроможності населення Держбюджет та державні монополії візьмуть тягар збитків на себе;

⚖️ Стабільний обмінний курс. Прибутковість багатьох імпортних операцій значно зросла минулого року через існування подвійних курсів на готівковому та безготівковому ринках. Тож імпортери мають значний резерв для зниження маржі;

🥕 Зниження світових цін на агропродукцію. Воно відбувалося протягом минулого року й лише зараз тренд дуже поступово розвертається. При цьому внутрішня пропозиція овочів та фруктів має зрости завдяки визволенню значних територій на півдні України.

Детальний огляд останніх інфляційних трендів з коментарями #ICUresearch читайте за посиланням: https://bit.ly/45p0plD

📫 Готівковий ринок насичений валютою, 🇺🇦 єврооблігації знову втрачають в ціні, а світові ринки прикуті до фіналу саги з "борговою стелею" США.

Розкручуємося після складного дня фінансовою аналітикою й прогнозами за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly290523

​​🫰 Чи є ще порох в криптопорохівницях? Запрошуємо всіх, хто шукає експертизу в криптосфері без хайпу та скаму, на Kyiv Invest Meetup #20 від @iPlanua, партнером якого виступає ICU.

🤳 Цього разу системно та зі здоровим скепсисом поговоримо про інвестиції у ринок децентралізованих фінансів (DeFi) та інших інноваційних технологій.

🔥 Мітапи від iplan.ua - це 4,5 години практичних знань та нетворікінгу від СЕО та партнерів компаній, фінансових пленерів, успішних інвесторів🔝 Живе спілкування, корисні знайомства, спільнота однодумців - чекаємо на вас 8 червня, з 17.00-21.45 в Unit.City.

🔖 Квитки, спікери та подробиці за посиланням: https://bit.ly/3MMwI5w

📉 Готівковий валютний ринок насичений, гривня потрошки укріплюється далі
😮‍💨 Ринки видихнули після затвердження нової боргової стелі США й пішли догори
↪️ Іноземні інвестори після паузи знову купують державні облігації України
🤝 Україна очікувано успішно пройшла перший перегляд програми з МВФ

Тримаємо руку на пульсі світових та українських ринків в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly050623

🧮 Валютні депозити під "майже 0%" все менше приваблюють українців — банки втрачають вклади у доларі, адже населення не бачить сенсу "запарюватися" з віртуальним депозитом, коли тверда готівка коштує вже майже так само.

😤 Минулого року, коли розрив між різними курсами гривні сягав 10%, валютні депозити на 3 та 6 місяців відчутно допомогли "випустити валютну пару" на ринку. Тим паче, що на різниці "депозитного" та готівкового курсу можна було непогано заробити — купувати долар на депозит по 37 та продавати його в обміннику по 42 й так по колу. Зараз така "маржа" вже майже невідчутна.

⏫ Оскільки банкам доляр та клієнти теж потрібні, вони рано чи пізно будуть підвищувати ставки за валютними вкладами з нуля до чогось більш притомного. Й хоч поки гіганти ринку Приват та Ощад не роблять таких рухів, банки середнього та дрібного калібру вже поступово нарощують ставки. 2-3% річних в доларі вже стає чимось більш реальним.

Традиційний коментар на актуальну тему від Михайла Демківа — за посиланням: https://youtu.be/rl7QIG7TA5I

​​Банки й обмінники не хочуть приймати старі й зношені купюри або просять за це солідну комісію. Що ж це коїться? Ситуацію розбирає Михайло Демків, #ICUresearch: https://bit.ly/3NiSNdn

💵 Готівкова валюта має однозначну перевагу – маючи її на руках ви менше відчуваєте на собі вплив валютних обмежень. Але готівці загалом притаманні інші проблеми: питання безпеки, фізичне пошкодження та застарівання.

🏦 Іноземні центральні банки періодично змінюють дизайн своїх банкнот та монет, часто для боротьби із підробками. Як правило, банкноти попередніх серій виводять з обігу поступово – при потраплянні в каси центробанків старі банкноти не повертаються назад в обіг, а замінюються на нові. Саме тому ми більше не бачимо в банкоматах чи на базарах лампових гривень старого зразка.

💸 З доларом трошки інша історія — всі банкноти, випущені ФРС залишаються законним засобом платежу. Навіть столітню купюру можна використовувати для оплати. І банкноти до 2013 року випуску, і навіть 1996 року випуску залишаються в обігу й всі повідомлення про їх виведення є фейком. Такого роду страшилки з’являються періодично й в Україні й за кордоном.

🛑 Чому банки (навіть державні) й обмінники раптом почали "крутити носом" й відмовлятися брати американські банкноти старішого зразка чи з дефектами? Минулого року, коли був лютий дефіцит готівкової валюти в Україні, а імпорт банкнот літаками став неможливим через унабой юнсур, обмінники приймали все, що їм приносили — нові, старі, надірвані, зігнуті банкноти й навіть ті, які «світилися» або мали інші сліди ймовірно незаконного заволодіння ними. А клієнти так само були готові купувати будь-що, що їм пропонували.

⌛ Зараз ситуація змінилася. Ажіотажний попит на валюту вдалося збити, а офіційний та готівковий курси зблизилися. Клієнти стали більш перебірливими і їх можна звісно зрозуміти — навіщо їм стара пожована песиком банкнота. Якщо в банках та обмінниках накопичився певний обсяг такої готівки, то вони починають шукати шляхи, як його хоча б не збільшити. Звідси й комісії за приймання й відмови приймати подібні банкноти взагалі.

➡️ Чи штрафи й адміністративний тиск від регулятора можуть виправити ситуацію? Скоріше за все, ні. Якщо для банків та обмінників це будуть лише збитки, вони шукатимуть шляхи їх уникати. Можливо на держбанки покладуть соціальну функцію прийому старих і зношених банкнот з подальшим їх обміном закордоном на нові, але це знову ж не зовсім збалансоване рішення.

💰 Один з варіантів — брати такі банкноти на строковий депозит. Тоді для банку з’являється шанс заробити на обміні. Хтось понесе долари на такий депозит, хтось ні, але напруга може впасти, враховуючи що некрасиві банкноти як-не-як, а знову почнуть приймати.