У новому випуску тижневика #ICUWeekly:

🪶 Скромний старт валютних пом'якшень від НБУ
⏲️ Зниження облікової ставки все-таки почнеться раніше
🦅 Світові ринки ігнорять "яструбині" центробанки
📈 Українські єврооблігації знову дорожчають

Детально про все — за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly190623

​​Півдню потрібна наша допомога!

Відсьогодні в застосунку Дія можна придбати військову облігацію Нова Каховка. Окуповане місто стало черговою жертвою російського терору, який після знищення Каховської ГЕС обернувся екоцидом цілого регіону. Кожна придбана облігація — це ваша інвестиція в евакуацію та відновлення постраждалих районів Херсонщини та Миколаївщини.

➡️ Ставка сьогодні — 18,5% річних (через ICU)
🗓️ Погашення — травень 2024
🫂Міцне плече, яке ви підставляєте рідним українцям — безцінне 💙💛

Цього тижня інвестори через ICU отримають понад 360 млн виплат за військовими паперами Маріуполь й ми запрошуємо всіх реінвестувати у військові ОВДП та підтримувати Перемогу України.

Нові інвестори можуть обрати "Військові облігації" на головному екрані застосунку Дія та інвестувати через ICU, щоб отримати всі переваги одного з найбільших брокерів країни: https://online.icu/

Долучайтесь — кожна інвестиція має значення!

€50 млрд фіндопомоги від ЄС до 2027 року — вдосталь чи замало для наближення перемоги та повоєнної відбудови? Пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/jZQ8wvSK9nk

🗓️ Зобов'язання підтримувати Україну з визначеними сумами на роки вперед — це вже хороша новина. Минулого року фактично горизонт планування був в кращому випадку місяць — щомісяця було незрозуміло надійдуть кошти західної допомоги чи не надійдуть, доведеться друкувати гривню Нацбанку чи не доведеться.

✅ Зараз фінансування на 2023 рік вже є визначеним, гроші західних партнерів надходять рівномірно й своєчасно. А вже на наступні 4 роки ми маємо програму МВФ до 2027 року й ось тепер Європейський Союз оголосив свої зобов'язання. Бракує ще одного ключового партнера — це США, де є певна невизначеність пов'язана з виборами наступного року.

🧭 Важливо, що така фінансова підтримка від західних партнерів дає іноземним інвесторам розуміння, як Україна буде розвиватися далі. Це дозволить їм з більшою впевненістю інвестувати гроші в післявоєнне відновлення. Навіть така величезна сума як €50 млрд є значно меншою, ніж масштаб збитків та обсяг вкладень, необхідних для відбудови. Але така підтримка ЄС буде зеленим сигналом для інших, в тому числі для приватного капіталу.

🥶 Питанням номер один додаткового фінансування України залишаються російські заморожені активи. Юристи пропонують різного роду шляхи для того, щоб використати ці кошти й звучать оцінки в 5-7 років лише на судові справи. З іншого боку, гучнішими стають голоси тих, хто обурений, чому за російські воєнні злочини повинні платити платники податків ЄС чи США. Ми говоримо про величезні суми інвестицій, десятки, можливо, навіть сотні мільярдів доларів в перспективі кількох повоєнних років.

🧽 Стурбованість міжнародних партнерів викликає й потенціал України якісно "абсорбувати" масштабну фінансову допомогу. В довоєнні роки Україна могла освоїти максимум приблизно $5 мільярдів на рік. Створити рамки в яких з'явиться додатковий ресурс, який буде спрямований в відбудову, насправді є дуже нетривіальною задачею. Самих коштів тут недостатньо.

🛑 Жорсткі сигнали центробанків та слабкі економічні дані загальмували ралі акцій
📈 На позитивних новинах щодо України вітчизняні єврооблігації продовжують дорожчати
🧭 Нацбанк зробив черговий невеликий крок з валютної лібералізації, ринок не відреагував

Дешифруємо фінансові ринки минулого тижня в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly260623

Платіжні системи та банки домовилися з 1 липня підвищити так звану interchange комісію за безготівкові платежі з 0.7% до 0.9%. Що це означає й хто заплатить за зростання, пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/d95yVp-vsVw

💳 Безготівкові платежі лише на перший погляд можуть здаватися безкоштовними. З отримувача ваших коштів, наприклад магазину, стягується комісія – це плата за утримання платіжної інфраструктури, яку встановлюють банки та платіжні системи, такі як Mastercard чи Visa. Вона забезпечує роботу терміналів й карток та робить можливою «магію» майже миттєвого безготівкового розрахунку на касі супермаркету.

🇪🇺 Напередодні війни точилися великі дискусії про те, яким має бути розмір комісії. Є підхід Європейського Союзу, де комісії на досить низькому рівні, але інколи можна побачити обмеження на маленькі суми — торгові точки не приймають безготівкові платежі менше одного чи п'яти євро.

🇺🇸 Натомість у США комісії є вищими, що дозволяє пропонувати клієнтам різноманітні заохочення, коли частина цієї комісії повертається на рахунок клієнта у вигляді грошей чи якихось знижок. В США часто вживається термін милі, українці ж накопичують кешбеки. До війни в Україні ці комісії сягали 2% й навіть більше. Ті, хто активно користувався картками, на цьому могли вигравати, збираючи кешбеки й бонуси. Це стимулювало безготівкові розрахунки.

🤑 Загалом від розміру комісій найбільше виграє або програє продавець, до термінала якого ви прикладаєте свою картку. Й передусім це великі мережі супермаркетів та ритейлери, оскільки на їхніх обсягах зростання комісії на 0.2% - це величезні гроші. Для умовної вуличної кав’ярні столика, це не так принципово – їй важливіше утримати клієнта, а не зекономити на комісії. Якщо у клієнта є тільки картка чи телефон й немає готівки, то він просто піде до іншої кав’ярні. А на масштабах Розетки чи Ашану це колосальні гроші, і вони борються за кожну десяту відсотка комісії.

⚖️ На виході в Україні ми отримуємо щось середнє між європейською й американською системами – кешбек-винагороди для клієнтів скоріше за все тепер будуть мінімальні. Водночас комісії для ритейлерів будуть дещо вищими за європейські, оскільки середній чек в Україні, на жаль, менший за європейський. А отже потрібно трошки більше комісій, щоб банки й платіжні системи могли підтримувати свою платіжну інфраструктуру в належному стані.

🧮 Для споживачів це підвищення, скоріш за все, пройде непомітним. Навіть гіпотетичне зростання ціни в 0.2% - це 20 копійок на умовні 100 грн – це не дуже відчутно для пересічного покупця. Натомість банки та продавці, які користуються їх терміналами, будуть намагатися домовитися поміж собою. Вже є спроби окремих банків притримати підвищення комісії з розрахунком на збереження лояльності існуючих клієнтів та залучення в такий спосіб нових.

💵 Українці з початку літа продають більше валюти, аніж купують
🤞 Світові ринки ігнорують центробанки й чекають на "м’яке приземлення"
🏋️ З початку війни держборг зріс вже на майже на 35%

Фінансовий тиждень у цифрах, графіках та прогнозах — в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly030723

​​Інвестиція в державні облігації — відмінне заспокійливе! Цього тижня свої виплати отримують інвестори у військову облігацію "Луганськ" в Дії й ми нагадуємо, що реінвестувати в Перемогу — це краще рішення в бентежні часи 😉

Ставки в Дії через ICU сьогодні:
➡️ Сімферополь (січень 2025) - 20%
➡️ Ялта (червень 2024) - 18.5%
➡️ Нова Каховка (травень 2024) - 18.2%
➡️ Севастополь (березень 2024) - 18.2%
➡️ Донецьк (вересень 2023) - 14.7%

Встигніть зафіксувати вищі ставки та підтримайте Україну в критично важливий період 💙💛

Нові інвестори — обирайте "Військові облігації" на головному екрані застосунку Дія, інвестуйте через ICU та отримуйте всі переваги одного з найбільших брокерів країни: https://online.icu/

📉 ФРС знову готова підіймати ставки — ринки на негативі
📍 НБУ презентував дорожню карту пом'якшення валютних обмежень — поки без часових рамок
🏋️ Українці продовжують продавати більше валюти, аніж купувати — гривня мінімально укріпилася
⛰️ Міжнародні резерви на історичному максимумі — вищі за всі прогнози

Тримаємо руку на пульсі світових та українських фінансових ринків у нашому тижневику — читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly100723

​​▶️ Від постійних обговорень та зітхань про неготовність України до пенсійної реформи потрібно нарешті до конкретних дій з її втілення.

Більшість "критики" пенсійної реформи базується на двох основних пунктах:

💸 "Інфляція все знищить". В Україні за останні пару десятиліть були три піки інфляції — у 2008, 2015 та 2022 роках. В ці роки дійсно інструменти на фінансовому ринку не здатні були подолати зростання цін. Проте в періоди між кризами ставки навіть за найконсервативнішими депозитами та ОВДП давали дохідність вищу за інфляцію.

Тож на довших проміжках (а саме на них працюють пенсійні накопичення), інфляцію в Україні можна долати й показники кращих українських пенсійних фондів — найкращий тому доказ: https://bit.ly/3TukIH8. Якщо відносно невеликі приватні фонди без державної підтримки перемагають інфляцію, то в рамках урядової реформи це можна робити ще ефективніше.

📊 "Немає куди інвестувати". Це ще одна неправда, яку часто поширюють експерти-теоретики, які жодного дня не керували реальними активами. ОВДП, депозити, валюта, корпоративні та муніципальні облігації, невеликі обсяги іноземних цінних паперів — це більш ніж достатньо, щоб мати збалансований базовий пенсійний портфель.

Ба більше, саме відносна простота та передбачуваність цих інструментів робить їх оптимальними для стартового етапу реформи. Ми як ніхто знаємо, як гостро реагують інвестори навіть на найменші коливання дохідності. Пересічний українець не готовий до гойдалок "розвинутого фондового ринку", коли портфель часто-густо міняє плюс на мінус. То ж старт реформи в межах цього (наразі 100% ефемерного) ринку лише додатково зневірить українців, які прагнуть стабільності.

⌛ У світовій практиці найстійкішими виявилися системи з поступовим розгортанням реформи. Цим шляхом йшли, наприклад, в Чилі та Польщі. Вони починали з невеликих відрахувань та консервативних інструментів, а потім масштабувалися й відкалібровували співвідношення ризику й дохідності. Таким шляхом і має йти Україна, поки вікно можливостей залишається відкритим.

Можна нескінченно дискутувати про "не на часі" та малювати непотоплюваний пенсійний крейсер ідеального майбутнього. Але в буремних реаліях сучасної економіки більший потенціал має маневрова реформа, яку можна гнучко адаптувати та змінювати. Тож час переходити до дій.

Дивіться виступ директора з управління активами ICU Григорія Овчаренка на круглому столі «Проблематика та перспективи реформування пенсійної системи України в контексті євроінтеграції та війни»: https://youtu.be/ZZDJQj5zXeo

Ви можете заощаджувати на пенсію самостійно вже зараз через гривневий (https://dynasty.icu/) або валютний (https://turbota.icu/) недержавні пенсійні фонди (НПФ) під управлінням ICU.

Як працюють НПФ, дивіться в серії відео за посиланням: https://bit.ly/NPF-how

Інфляція щомісяця нижча – настав час знижувати облікову ставку. Що це змінить, коментує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків:

🏷️ Інфляція сповільнюється швидше за всі прогнози. У травні вона становила 15,3% в річному вимірі, а в червні вже 12.8%. Варто нагадати, що сповільнення інфляції не означає зниження цін — вони просто продовжують зростати меншими темпами, ніж до того. Якщо взяти період півтора року, то сумарно ціни виросли майже на третину. Це багато.

📉 Але відчутне вповільнення інфляції — це факт й воно матиме наслідки вже зовсім скоро, адже за два тижні буде перегляд облікової ставки. Нацбанк найімовірніше знизить її з поточних 25% на декілька відсоткових пунктів. Що це означатиме? Ставки за депозитами в гривні та за облігаціями поступово також підуть вниз. Вони навряд вже будуть вищими за ті рівні, які ми бачимо зараз. Тож є сенс фіксувати дохідності інвестицій, поки це можливо.

🔮 Що буде з інфляцією далі? Навряд чи ми бачитимемо таке ж стрімке зниження цін. Таргетованого рівня в 5% річної інфляції, до якої ми прагнемо, Україна досягне ще не скоро. Один із драйверів цін, який в минулому зростав досить повільно, це так звані адміністративно регульовані ціни — те, що в народі називають комуналкою.

🏭 Ціни на комунальні послуги минулого року практично не підвищували — й так було дуже багато негативу навкруги. Але економіка невблаганна й зі зростанням цін взагалі в економіці, ціни на комуналку також доведеться найближчим часом підвищувати. І це позначиться на інфляції, яка можливо в деякі місяці буде навіть вища від тих значень, які ми бачимо сьогодні.

Відеокоментар - за посиланням: https://youtu.be/_fIyUvN2kMM

⏬ Падіння інфляції в США бадьорить світові ринки
🏎️ Ралі українських єврооблігацій продовжується
⚖️ Дисбаланс валютного ринку зменшився
📉 Інфляція в Україні продовжує падати, вказуючи що облікова ставка занадто висока

Трохи збалансованої аналітичної прохолоди в цей спекотний день — за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly170723

⚖️ Коли в Україні знову буде плаваючий курс долара?

Між рядків стратегії валютної лібералізації НБУ читає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків ⬆️

​​Барабани в укриттях та оновлення бруківки на фоні рекордних міжнародних резервів створюють враження наявності "зайвих" грошей в України під час війни. Чому це далеко не так, коментує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/5X1nBeCTN8o

🚜 Нові інфраструктурні проекти — одна з перемог реформи децентралізації. В другій половині 2010-х гроші прийшли на місця й місцева влада їх почала щедро витрачати на благоустрій. Людям це сподобалося й на попередніх виборах майже всі мери великих міст були переобрані у першому турі.

🥁 Зараз муніципалітети частково продовжують за інерцією працювати по-довоєнному. На кожну гривню видатків, які дійсно потрібні для роботи комунального господарства, припадає пару гривень на ініціативи різного рівня доцільності й нагальності.

➡️ В умовах війни це болить людям й скоріше за все, Україну чекає реформа міжбюджетних відносин, спрямована на ліквідацію таких викривлень, коли є надлишок коштів в певних громадах й брак їх в якихось інших важливих сферах. Найбільшим плюсом тут є збільшення уваги платників податків до контролю за використанням їхніх коштів.

📈 Зі схожою проблемою Україна стикається й на макрорівні. Вже скоро потрібно представляти бюджет-2024 з новими потребами по міжнародній допомозі. І наші урядовці безсумнівно зустрічатимуться з критикою, що просять забагато, мовляв, ефективність використання донорських коштів низька. Тим паче, що свіжа статистика рапортує про рекордні міжнародні резерви України.

🧮 Разом з тим рекордні резерви наразі — це не ознака багатства України й не зайві гроші. Це, скоріше, похідна гігантського воєнного дефіциту бюджету. Для партнерів ми вимірюємо потребу в коштах у валюті, а от велика частина видатків йде в гривні. До того ж встановлені жорсткі валютні обмеження, які суттєво знизили обсяг відтоку валюти з країни. Ця курсова різниця акумулюється в резервах на гірші часи, які мають рано чи пізно настати, адже міжнародна допомога не буде нескінченною.

🔮 Якщо зараз зменшити обсяг допомоги, то ми не зможемо покривати бюджетний дефіцит й резерви дуже швидко падатимуть. Тож поточні резерви ніби й великі, але все ще недостатні для комфортного повоєнного майбутнього.

🌾 Міжбанківський валютний ринок одразу відчув психологічний вплив колапсу "зернової угоди"
🤞 Світові ринки укріплюються в думці, що рецесії наразі вдасться уникнути
🧮 Наближення зниження облікової ставки тисне на дохідності ОВДП

Детальний огляд фінансового тижня від аналітиків ICU традиційно чекає на вас за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly240723

​​Річна інфляція вже 12,8%, а облікова ставка все ще 25%. Чи не настав час переглянути status quo й почати послаблювати монетарну політику — головне питання чергового опитування #ICUбарометр: https://bit.ly/BarometrJul23

📉 Під час минулого перегляду члени правління НБУ спрогнозували підвищення ставки в липні або вересні. Стрімке зниження інфляції у червні до 12.8% у річному вимірі додає аргументів швидшому перегляду ставки. Звісно Нацбанк вже не раз займав консервативну позицію, але збереження ставки 25% ще два місяці в умовах вдвічі меншої інфляції вже виглядає малореалістичним.

🔮 Яким може бути потенційне зниження ставки? Знову ж Нацбанк в минулому дивував динамічними рішеннями. Проте чи наважиться регулятор на різке послаблення в умовах воєнної невизначеності? Чи, можливо, серія поступових кроків вниз — краща стратегія у волатильних реаліях війни?

💵 Також наше традиційне додаткове питання — коли час відмовитися від фіксованого курсу 36.6 грн/$? НБУ наразі не ділиться таймлайном валютної лібералізації й нам цікаві ваші очікування — чи варто закріплювати курс до Перемоги, чи є потреба поступово повертатися до більш ринкових умов.

Чекаємо на ваші думки за посиланням.

Дякуємо всім, хто ділиться своєю експертизою та допомагає формувати ринкові очікування 💪

​​📊 Більше зростання ВВП, нижча інфляція, стабільна гривня, рекордні резерви та все вищі борги — динаміка української економіки суттєво перевищує очікування завдяки безперебійним припливам міжнародної фінансової допомоги.

Невеликий тизер нашого нового макропрогнозу на 2023-2024 роки на картинці нижче ⬇️

Повна версія українською coming very soon ⏱️

​​UPD:⚡️НБУ знизив облікову ставку до 22%

​​Учасники опитування #ICUбарометр цього разу вирішили трошки побешкетувати й голосували оптимістично й навіть трошки зухвало 😉

➡️ Лише кожен шостий вважає, що Нацбанк поки не чіпатиме ставку. Тим часом майже 70% очікує зниження ставки на 2 процентні пункти й більше — з них понад 15% готові побачити сьогодні відразу ставку 20%.

➡️ На місці НБУ відразу на 5 процентних пунктів ставку знизила б третина опитаних, а лишити не змінною її готові менш як 15% респондентів.

➡️ Щодо питання, коли починати відпускати курс, трошки менш як третина опитаних тримала б незмінний курс до Перемоги. Біля чверті опитаних хочуть бачити гнучкий курс вже у 2023 році. Проте найбільша частка наразі не готова поспішати — понад 40% чекають плаваючий курс вже в 2024.

Вдячні всім, хто голосує! Рішення правління НБУ буде традиційно оголошене о 14:00 за посиланням: https://www.youtube.com/live/HkreeRLKEck