📉 Індекси американських акцій мали найгірший тиждень за пів року — що сталося?
💸 НБУ продовжує робити чималі валютні інтервенції — чого очікує ринок?
📊 ВВП помітно зріс у 2-му кварталі — як економіка закінчить 2023 рік?

Deep-dive у головні фінансові теми минулого тижня за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly250923

​​🧮 Чому середня пенсія в Україні складає близько 5 тис. грн?

🤔 В публічному дискурсі корумповані чиновники, політики-популісти та олігархи — головні винуватці злочинно низького рівня пенсійного забезпечення в Україні. Й хоча десятиліття корупції й популізму безсумнівно негативно вплинули на добробут сучасних пенсіонерів, велика частка проблеми лежить в самому дизайні пенсійної системи та її відповідності демографічній ситуації.

📊 На початок 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, на обліку Пенсійного фонду України налічувалося 10,8 млн пенсіонерів. При цьому кількість застрахованих осіб (найманих працівників) склала всього 9,8 млн осіб, тобто менше, ніж пенсіонерів.

📉 В таких умовах сумарно за 2021 рік надходження до фонду становили близько 2,4 тисячі гривень в перерахунку на одного пенсіонера. Все інше до умовних 5 тис. грн додає держава з інших надходжень бюджету. Так працює сучасна солідарна система, математика якої очевидно відірвана від економічних реалій.

➡️ Як можна змінити цей сумний статус-кво? На жаль, простих та швидких рішень тут немає. На рівні країни це впровадження накопичувальних пенсій (https://bit.ly/pension-reformNOW), суттєве економічне зростання, коли реальні доходи (й відрахування) працівників зростуть та покращення демографії через імміграцію в Україну. А на рівні окремої родини — системні особисті заощадження (самостійне інвестування, недержавні пенсійні фонди чи "захисні активи" типу нерухомості).

Складний клубок пенсійної демографії та економіки в колонці для Еспресо розплутує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків:

https://tinyurl.com/3fu8t3vx

Життєва ситуація...

​​Мережею шириться з̶р̶а̶д̶о̶н̶ь̶к̶а̶ думка, що через початок виборчого циклу США відмовляться від фінансової підтримки України наступного року.

😓 Вибори в США та можлива затримка з затвердженням позик чи грантів — це дійсно найбільший ризик у частині зовнішнього фондування бюджету-2024. Кошти від ЄС, найімовірніше, надходитимуть приблизно в таких же обсягах, як і цьогоріч – €1.5 млрд щомісяця.

🇺🇸 Політика в США — це публічний та часто драматичний процес, особливо перед виборами. Обидві партії розігрівають електорат гучними заявами, а потім сходяться десь посередині. Заяви протрампівського крила про "жодних чеків Україні" - частина цього дискурсу й наразі не відображає сентименту більшості конгресменів.

📊 Наш базовий сценарій передбачає, що допомога надходитиме регулярно, але в порівнянні з фінансуванням 2023 року можливі більші затримки для проходження передвиборчих політичних перешкод.

🔮 А що якщо США все-таки повністю перестануть фінансувати український бюджет? Це буде боляче, але не кінець світу. Уряд може "різати" й переформатовувати бюджет, нарощувати внутрішні запозичення й звісно вдаватися до "друку" гривні. На жаль, можна упевнено говорити, що за відсутності допомоги від США Україні не уникнути значної емісії.

Читайте огляд перспектив фінансової допомоги США для України у статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://tinyurl.com/2aypewb9

​​Підтримуєш агресора — втрачаєш інвестиції. Підтримуєш Україну — отримуєш інвестиції.

🗳️ Bloomberg проаналізував, що міжнародні інвестори скорочують прямі інвестиції в країни, які під час голосувань в ООН не засуджують росію або утримуються. Країни, які підтримують Україну, зокрема США та деякі країни G7, навпаки мають приплив іноземних інвестицій.

↪️ З $1,2 трлн, інвестованих у 2022 році в нові проєкти, близько $180 млрд перемістилися між геополітичними блоками — від країн, які відмовилися засудити російське вторгнення, до тих, хто його засудив.

Як геополітика все більше впливає на світову економіку — читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2p8h8puf

​​📣 Відповідаємо на три важливі запитання про режим керованої гнучкості обмінного курсу.

1️⃣ Чи правда, що НБУ відпустив курс у вільне плавання?

Ні, це не так. НБУ перейшов до керованої гнучкості обмінного курсу. Цей режим відрізняється від того, що діяв до 24 лютого 2022 року, коли НБУ лише згладжував курсові коливання.
Довоєнний режим зараз не підходить, адже на ринку є структурний дефіцит валюти, який за плавання курсу призводив би до постійного послаблення гривні.

Натомість за керованої гнучкості НБУ компенсуватиме цю структурну різницю між попитом та пропозицією валюти. Завдяки цьому курс зможе рухатися в обидва боки: як зростати, так і знижуватися.

До того ж НБУ суттєво обмежуватиме рухи курсу, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Національний банк має значний обсяг міжнародних резервів – близько 40 млрд дол. США на початок вересня. Це посилює нашу спроможність зберігати курсову стійкість.

2️⃣ Що зміниться для населення?

Правила встановлення готівкового карткового курсу залишаться без змін. Саме у цих сегментах ринку купує та продає валюту населення.

Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився нижче 37,2 грн/дол. США.

Важливо, що зусилля НБУ й надалі спрямовуються на мінімізацію різниці між готівковим та офіційним курсом.

Для цього є достатньо інструментів і ресурсів.
Зокрема, НБУ може вжити заходів, як для збільшення можливостей банків задовольняти попит клієнтів на готівкову валюту, так і для розширення можливостей клієнтів купувати валюту на готівковому ринку та в онлайні.

3️⃣ Навіщо було переходити до керованої гнучкості курсу?

Український та світовий досвід свідчить, що тривала фіксація обмінного курсу призводить до виникнення дисбалансів та викликає значні проблеми в майбутньому. Це може не тільки послабити економіку та фінансову систему зараз, а й ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України.

Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008-го та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу.

Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково. Йдеться про накопичення валютних дисбалансів, вичерпання міжнародних резервів, вимушену глибоку девальвацію та значний економічний спад.

До того ж, довготривала фіксація курсу створює оманливе відчуття його стабільності. Чим довше НБУ утримував би цей режим, тим важче б було з нього виходити.

Щоб уникнути всіх цих негативних наслідків, Національний банк поступово, створивши всі необхідні передумови, збільшує гнучкість курсу та переходить до режиму керованої гнучкості.

Незмінним пріоритетом НБУ залишатиметься збереження курсової стійкості.

🫳 НБУ переходить до режиму гнучкого курсу — можлива тимчасова волатильність та зростання інтервенцій
😰 Світові ринки падають через очікування вищих ставок й цін на нафту, а також ризики економічної нестабільності в США
🔺 Державний борг України зріс до $134 млрд — на 0.8% у серпні й на 20% з початку 2023 року

Розбір минулого фінансового тижня та свіжі прогнози — за посиланням:
https://tinyurl.com/Weekly021023

🧮 НБУ зважився на довгоочікуваний крок та після 18 місяців відмовився від режиму фіксованого обмінного курсу. Новий режим передбачає, що офіційний курс гривні тепер буде змінюватися щодня, а НБУ прагнутиме, щоб коливання відбувалися в обидва боки.

⏹️ Фіксуючи курс гривні, НБУ створив для економіки номінальний якір, що стабілізував очікування населення та бізнесу та надав комфорт учасникам ринку. Фіксація курсу стала одним із ключових факторів, що дав змогу знизити темпи інфляції до однознакових показників у серпні 2023 року. Водночас НБУ змушений був витрачати у середньому $500 млн щотижня на інтервенції з продажу валюти протягом 2022 року та 9 місяців 2023 року, щоб забезпечити збалансованість ринку.

🫰 Фіксований обмінний курс відіграв важливу роль у забезпеченні макроекономічної стабілізації, проте він означав, що гривня залишалася значно переоціненою. Це призвело до накопичення значних зовнішніх дисбалансів. Дефіцит торгівлі товарами цьогоріч сягне 16-17% ВВП, що є історичним рекордом. Витрати мігрантів за кордоном стимулюють дефіцит торгівлі послугами. Зняття валютної готівки населенням в Україні та за кордоном створює додатковий тиск на зовнішні рахунки.

✋Водночас НБУ чітко дав зрозуміти, що не планує найближчим часом коригувати обмінний курс так, щоб повністю усунути дисбаланси зовнішніх рахунків. Проте це може стати його ціллю у більш віддаленому періоді. НБУ запевнив ринок, що найближчим часом значне відхилення курсу гривні від поточного рівня небажане, і НБУ цього не допустить.

⚖️ На нашу думку, попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців. Значна та швидка девальвація чи висока волатильність офіційного курсу підірвали би довіру до гривні з боку бізнесу та населення та спровокували би купівлю іноземної валюти у значних обсягах.

😓 Ринок, ймовірно, функціонуватиме наступні кілька тижнів в умовах підвищеної нервовості. Волатильність готівкового обмінного курсу зросте, які й попит на валюту на міжбанківському ринку. Це вимагатиме від НБУ більших обсягів інтервенцій з продажу валюти. Проте ситуація, найімовірніше, стабілізується протягом кількох тижнів.

🗓️ Ми очікуємо, що курс гривні не буде помітно відхилятися від поточного рівня у наступні кілька місяців, проте керованої повільної девальвації не уникнути у тривалішому періоді – у 2024 та 2025 роках. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці 2024 року на рівні 42 грн/$. Це означає, що дохідність за гривневими інструментами загалом дасть змогу знівелювати валютні ризики.

Коротку аналітичну записку про новий курсовий режим від керівника департаменту макродосліджень ICU Віталія Ваврищука читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2tpewsvx

🧮 Скільки коштував НБУ перший день переходу до режиму "керованої гнучкості", порахував наш фінансовий аналітик Михайло Демків ⬇️

​​📈 З початку повномасштабного вторгнення портфель фізосіб в ОВДП зріс майже вдвічі — з 25 млрд грн в лютому 2022 року до близько 50 млрд станом на жовтень 2023 року.

➕ Онлайн торгівля, спрощена реєстрація, вищі ставки та низькі (або й нульові 😉) комісії, запуск купівлі в Дії — все це сприяло популяризації й демократизації інвестицій в державні облігації.

✅ ОВДП все частіше стають must-have інвестиційних портфелів українців. І якщо раніше це були переважно великі чеки від досвідчених інвесторів, то зараз ми все частіше бачимо купівлі по декілька тисяч від новачків, які тестують інструмент й потім поступово нарощують свій портфель 💙💛

Про стан справ на ринку ОВДП в другий рік повномасштабної війни та перспективи корпоративних, муніципальних та єврооблігацій — читайте в інтерв'ю керівника брокерського підрозділу ICU Андрія Величка для Ліги: https://tinyurl.com/3nj8vmxv

​​🤔 Керована гнучкість курсу є, а лихоманки на валютному ринку нема. То що ж змінилося? НБУ, як і обіцяв, почав дуже плавно давати курсу ширший простір для плавання. Але для тих, хто постійно не слідкує за тонкощами ринку, це все може виглядати чимось абстрактним.

🎧 Краще зрозуміти шлях від фіксованої через контрольовано-гнучку до майбутньої вільноплаваючої гривні допоможе подкаст Хроніки економіки від Економічної правди, в гості до якого завітав керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.

Всередині:
➡️ Чому курс фіксували та так довго тримали зафіксованим?
➡️ Чим "розфіксування" курсу 2023 року кардинально відрізняється від курсових стрибків 2008 та 2014-2015 років?
➡️ Що таке "керована гнучкість" на практиці й чим вона відрізняється від режиму інтервенцій НБУ до повномасштабного вторгнення?
➡️ Як можна визначити "структурний дефіцит валюти", на погашення якого працюватиме НБУ?
➡️ Чого очікувати на готівковому ринку валюти в нових курсових умовах?
➡️ Чи випередить девальвація ставки за гривневими інструментами?

35-хвилинний deep-dive в нові курсові реалії — за посиланням: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

В черговому випуску #ICUWeekly:

⚖️ підбиваємо підсумки першого тижня "керованої гнучкості" на міжбанку та готівковому ринку;
🌐 аналізуємо, чому на світових ринках стрімко дешевшають облігації й дещо дорожчають акції;
📉 окреслюємо майбутні ризики для валютних резервів НБУ, які скорочуються вже два місяці поспіль;
🔎 традиційно оглядаємо ринки ОВДП та єврооблігацій.

Ваш тижневий аналітичний мінімум — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly091023

​​Підсумки першого тижня нового курсового режиму — чому майже нічого не змінилося й скільки коштувало не допустити паніки на валютному ринку:

📈 Наскільки зріс попит на валюту минулого тижня? З вівторка до п'ятниці на міжбанківському ринку юрособи придбали $1.4 млрд валюти — це на 44% більше, аніж за аналогічний період у попередній тиждень. Водночас пропозиція валюти зменшилася – за чотири дні юрособи продали лише $629 млн, що на 14% менше за такий же період у попередній тиждень.

🫰 На скільки зросли інтервенції НБУ? За минулий тиждень НБУ продав із міжнародних резервів майже $1.2 млрд, зокрема приблизно $520 млн у вівторок, $240 у середу та трохи більш як $110 млн в четвер та п'ятницю. Це найбільший тижневий обсяг інтервенцій із травня 2022 року. Завдяки таким масштабним інтервенціям НБУ зберіг офіційний курс практично незмінним відносно попереднього тижня.

😲 Чи бурхливо відреагував готівковий ринок? Роздрібний ринок активізувався ще у понеділок, коли було оголошено перехід до гнучкого курсоутворення. Можливість купувати валюту онлайн спричинила хвилю активності фізичних осіб, і денний обсяг придбаної безготівкової валюти в понеділок склав $85.9 млн – найбільше від початку великої війни.

🛒 Скільки валюти закупило населення? Загалом за чотири робочі дні минулого тижня населення купило безготівкової валюти на $210 млн – це більше ніж удвічі більше за аналогічний період попереднього тижня. Водночас купівля готівкової з вівторка по п'ятницю навпаки зменшилася на 2% до $317 млн.

💸 Чи подорожчав долар для населення? Після незначних коливань у перші дні нового режиму готівковий курс у системно важливих банках за підсумками минулого тижня майже не змінився порівняно з останнім днем вересня – 37.4-38.1 грн/$.

🔮 Чого чекати далі? Наразі офіційний курс коливається навколо колишнього фіксованого рівня, а курси в обмінниках, для онлайн-купівлі та депозитів "плавають" в тих же межах, що і до рішення НБУ. Вже наприкінці минулого тижня інтервенції НБУ стабілізувалися й не виглядає, що вони знову різко зростатимуть. Тож ситуація на ринку залишається під контролем НБУ, як він й гарантував у своїх комунікаціях.

У кожного свій шлях 😎

​​Новий курсовий режим передбачає, що НБУ "на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит валюти" на ринку. Що це за дефіцит та як НБУ може його приборкувати, в подкасті Хроніки Економіки розповів Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

📊 Поки існував режим фіксованого обмінного курсу, на міжбанку був певний обсяг дефіциту валюти. Залежно від сезону щомісяця він міг становити від $400 до $500 мільйонів, якщо не враховувати ситуативні стрибки останніх тижнів.

⚖️ Що раніше робив Національний банк? У кожен конкретний день він виходив на ринок і продавав рівно стільки валюти, скільки потрібно було, щоб закрити надлишковий попит. Інтервенції дорівнювали різниці між тим, що купували, і тим, що продавали на ринку.

➡️ В новому режимі регулятор може дуже поступово пробувати вирівняти обсяг інтервенцій на міжбанківському ринку. Тобто в певний момент у віддаленій перспективі він вже не буде гадати й закривати різний дефіцит щодня. Інтервенції, швидше за все, стануть більш рівномірними.

🪢 У таких умовах за результатами кожного дня на міжбанківському ринку буде складатися ситуація, коли загальна пропозиція валюти може перевищувати загальний попит або навпаки. І, відповідно, може бути певна волатильність курсу з дня у день.

👍 Дуже бажаний результат для Національного банку, щоб курс, залишаючись в прийнятних межах, коливався в обидві сторони. Це допоможе стабілізувати курсові очікування населення та бізнесу.

Нашу детальну аналітичну записку по новому курсовому режиму читайте за посиланням: https://tinyurl.com/fd8rc368

Знову понеділок, а значить вйо до нашого аналітичного тижневика:

⏫ У другий тиждень "контрольованої гнучкості" гривня зміцнилася, хоч НБУ продав удвічі менше валюти
😓 Світові ринки пригнічені неоднозначними даними про інфляцію в США та загостренням протистояння між Ізраїлем та Хамасом
🌾 Інфляція у річному вимірі гальмує навіть швидше за прогнози. Основна причина — високий урожай.

Детальніше — читайте за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly161023

​​Чим нещодавній перехід до "контрольованої гнучкості" курсу докорінно відрізняється від болючих різких стрибків гривні в минулому? Чому тепер усе інакше в подкасті Хроніки Економіки розповів Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

↩️ Ключова відмінність полягає в тому, що у 2008 чи 2014 році зміна курсової політики була, по суті, вимушеним кроком, коли Нацбанк уже просто не міг утримувати фіксований курс. Перед тим, як регулятор відпускав курс і відбувалася різка девальвація, він практично повністю вичерпував свої міжнародні резерви.

😬 В таких умовах весь ринок і навіть ті, хто не дуже слідкує за економікою, читали новини й чітко усвідомлювали, що у центрального банку залишається ресурсів буквально на кілька тижнів чи на місяць, щоб утримувати курс. Окрім того, тоді ми спостерігали різке погіршення практично за кожним макроекономічним показником. Інфляція прискорювалася, економіка скорочувалася, безробіття — зростало.

💥 Тобто девальвація відбувалася як апогей економічної кризи, коли вже просто не було іншого вибору, окрім як відпустити курс гривні й трошки збити пожежу на валютному ринку.

🔜 Цього разу ситуація докорінно відрізняється. В першу чергу, перехід до гнучкого курсу – це сплановане завчасно, задовго до вересня, рішення. Ринок не мав чіткого розуміння, коли це відбудеться, але завдяки регулярним і послідовним комунікаціям НБУ всі розуміли, що перехід до гнучкого курсоутворення – це виключно питання часу.

💰 По-друге, резерви Національного банку на історично найвищому рівні й рівень резервів можна назвати комфортним. Національний банк має ресурси для того, щоб задовольняти надлишковий попит на валюту. Всі усвідомлювали, що оголошення про гнучкість курсу спровокує підвищений попит і з боку бізнесу, і з боку населення. Було повне розуміння, що в перші дні доведеться продавати валюти більше, ніж зазвичай. Але поточний рівень резервів позначає, що Національний банк в цьому плані залишався в повному комфорті.

😃 Серед інших сприятливих факторів: відсутність панічних настроїв та відтоку депозитів й відчутно вища довіра до банківської системи. Дохідність за гривневими депозитами й за ОВДП залишається високою. Маючи можливість, наприклад, зафіксувати ставку заощаджень в ОВДП під 17-18% на декілька років, інвестори наразі не сприймають іноземну валюту як єдиний захисний актив, адже гривнева дохідність може перекривати темпи девальвації.

Державні облігації 🏹 прямо в 🎯

​​😓 Уявляти себе старим і бідним — досить неприємний мисленнєвий експеримент. Майбутнє повне невизначеності, а це тривожно, стресово й страшно. Тому розмови про пенсію можуть викликати заперечення, злість, неприйняття — повний букет негативних захисних емоційних реакцій.

Визнання проблеми — перший крок до її вирішення. "Чіпати травичку" реальності за вікном та переглядати усталені погляди — це те, за що майбутні ви подякуєте собі. Пройдімося по найпоширеніших реакціях на тему особистих заощаджень на пенсію:

"Куди пішли всі мої податки, які я платив роками?"

Вони пішли на підтримку нашого спільного пострадянського соціального договору, частиною якого є міф "хороших пенсій". Он вони ген за поворотом, оберіть оцього чи оцього політика й він зробить всім хороші пенсії й нікому не треба буде нічого для цього робити. Але це ніколи не станеться. Солідарна пенсійна система не може працювати ефективно в реаліях демографії XXI століття, тим паче української. Ваші податки йдуть на нинішніх пенсіонерів і їх вже не вистачає. Чи заплатить хтось за вас через 20-30 років? Навряд. Вірити в високу державну солідарну пенсію — це жити у світі ілюзій. Ваша пенсія — це ваше завдання.

"Якось воно буде, я буду заробляти й заощаджувати більше в майбутньому."

Приємно уявляти себе здоровим і багатим. Але кому, як не українцям знати, що життя мінливе. Війни, хвороби, економічні кризи — це все ставатиметься, як би нам не хотілося закривати очі й бачити майбутнє світлим і райдужним. Делегувати турботи за свою пенсію майбутньому собі — не дуже конструктивно. Наше майбутнє "я" дійсно може бути успішнішим й багатшим, але так само ймовірно, що воно буде більш стомленим, можливо хворим та у більш скрутному фінансовому становищі. Ефемерне заможне майбутнє — це теж ілюзія. Заощаджувати треба вже сьогодні.

"Я маю заощадження й резервний фонд. Вони потім стануть моєю пенсією."

Якщо не стануть вашим новим авто, витратою на неочікувану операцію чи освіту для дітей. Пенсія — це не "заначка", не гроші на "чорний день", не абстрактні заощадження. Це кошти, які мають одну ціль — забезпечувати ваше життя через 20-30-40 років. Якщо ви можете легко витратити свої "пенсійні" кошти — ви не заощаджуєте на пенсію, а лише тішите себе такою ілюзією. Недарма страхові пенсійні програми та пенсійні фонди часто жорстко обмежують доступ вкладників до їх пенсійних заощаджень. Пенсія — це про системність та дисципліну, а не про емоційні чи неочікувані витрати.

Ці reality checks можуть здатися елементарними, але часто саме такі базові патерни стримують людей від першого кроку до свого пенсійного капіталу.

Нам тут саме час згадати, що ми керуємо недержавними пенсійними фондами 😉. Але ми будемо щиро раді, якщо ви просто розірвете для себе зачароване коло міфів та ілюзій й почнете заощаджувати на пенсію так, як ви вважаєте за потрібне. Чим більше людей так робитимуть, тим швидше ця здорова практика пошириться й українці будуть більше впевнено й менш тривожно дивитися у віддалене майбутнє.

Корисні посилання:
❓Що таке НПФ та як він працює: https://tinyurl.com/34shn4er
📝 Чому Україні потрібна пенсійна реформа: https://bit.ly/pension-reformNOW
📊 Рейтинг найдохідніших НПФ на проміжку до 10 років: https://tinyurl.com/55arbvjf та у 2023 році: https://tinyurl.com/msy2kx6m

Коротко й по суті про головне на фінансових ринках минулого тижня:

⚖️ офіційна гривня трохи ослабла попри зростання інтервенцій НБУ, а готівковий ринок продовжив заспокоюватися
📉 світові ринки падають через страх тривалих високих ставок ФРС й ескалації конфлікту на Близькому Сході
⬇️ невизначеність щодо фінансової допомоги від США тисне на ціни українських єврооблігацій

Детально — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly231023