​​📈 4 з 5 найдохідніших недержавних пенсійних фондів України з початку цього року — це фонди, якими керує ICU. У 2023 році попри все ще складні економічні умови наші фонди відчутно випереджають темпи інфляції та середні ставки за депозитами.

Загалом під нашим управлінням в Україні вже понад 3 млрд грн інвестиційних та пенсійних активів й ми допомагаємо примножувати майбутні пенсії понад 118 тис. українців. Це велика честь та відповідальність, особливо зараз.

Ви можете почати будувати пенсійний капітал вже сьогодні, обравши фонд відповідно до своїх інвестиційних цілей, — наш флагманський гривневий НПФ Династія (https://dynasty.icu/) або новий НПФ Турбота (https://turbota.icu/) у валюті (дохідність 6.6% в доларі з початку цього року).

📽️ Як працює НПФ — дивіться у відео: https://bit.ly/NPF-how
📊 Рейтинг найдохідніших НПФ на проміжку до 10 років — за посиланням: https://bit.ly/3TukIH8

​​🌍 Відтепер придбати державні облігації онлайн та інвестувати в Перемогу України можуть приватні інвестори з усього світу — ми відкрили доступ до нашої платформи ICU Trade для іноземців!

З початку повномасштабного вторгнення ми отримували багато запитів як від діаспори, так і від просто небайдужих іноземців, які хотіли придбати військові облігації. На той час такої можливості в Україні не було через відсутність потрібного для цих операцій нормативного поля та технічних рішень. Тепер, завдяки спільній роботі учасників фінансового ринку з Міністерством фінансів України, НКЦПФР та НБУ, ринок ОВДП фактично відкрито для всього світу.

Це вперше в українській історії, коли фізичні особи з закордону мають можливість напряму самостійно інвестувати в українські цінні папери онлайн. Нерезиденти можуть пройти віддалену реєстрацію в ICU Trade та купувати й продавати облігації внутрішньої державної позики, так само як зараз це роблять громадяни України. Послуга буде недоступна громадянам росії та білорусі.

Ми зберігаємо для іноземців ті ж самі ставки та нульові комісії, які діють і для українських інвесторів. Детально про умови можна прочитати за посиланням.

Ми вдячні НБУ, НКЦПФР та Міністерству фінансів за спільні зусилля, які дозволяють надавати такі послуги іноземним інвесторам. Це великий крок вперед для нашого фінансового ринку.

Наразі ми вже маємо невелику чергу з громадян США, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Великобританії, Австралії, Канади, які хочуть інвестувати в державні облігації. Реєстрація інвесторів з деяких країн може потребувати більше часу через різницю в правовому полі та особливості роботи їхніх мобільних операторів. Але ми допоможемо кожному пройти цей процес якнайшвидше.

Якщо у вас є друзі, родичі чи знайомі за кордоном, яким було б цікаво долучитися, поділіться з ними цим постом!

Детальний реліз про запуск проекту — за посиланням.

🫣 Інфляція в США зросла вище за прогнози, але задовольнила ринки
🍂 Українці та бізнес чекають на гнучкий курс й закуповуються валютою
📃 Бюджет-2024 - аналізуємо параметри та ризики головного фінансового документа

Це + нова облікова ставка та ситуація ринках ОВДП та єврооблігацій — у нашому щотижневому огляді за посиланням:

https://tinyurl.com/Weekly180523

Невеликі підсумки ОВДП-літа 2023 року:

📈 Клієнти ICU Trade за три місяці літа купили на 15% більше державних облігацій, аніж навесні; кількість угод зросла на 39%
🇺🇦 На 12% збільшилися вкладення у військові випуски облігацій — вони склали 54% всього обсягу інвестицій влітку й 67% кількості угод

🏆 Топ-5 облігацій літа за попитом:
1️⃣ січень 2025 - 19.15% (військові)
2️⃣ вересень 2023 - в діапазоні 14.5%-12% (військові)
3️⃣ листопад 2023 - 16.5% (звичайні)
4️⃣ найдовші 2027 - в діапазоні 20%-19.75% (звичайні)
5️⃣ червень 2024 - 18% (військові)

Вдячні всім, хто продовжує інвестувати в Перемогу 💙💛

Ставки сьогодні в межах 16.5%-19.75%. Реєстрація в ICU Trade для нових інвесторів за посиланням: https://online.icu/investments/

​​🧮 У 2023 році кошти, залучені від державних облігацій, є другим за обсягом джерелом фінансування воєнного бюджету України.

🤝🏻 Кожен громадянин, громада чи бізнес, які інвестують в державні облігації, допомагають державі виплачувати зарплати військовим, закуповувати озброєння та фінансувати відбудову й соціальні видатки.

📉 Окрім того, внутрішні запозичення (особливо в гривні) допомагають зменшити потребу в зовнішніх валютних кредитах, залучаючи ресурс зсередини країни.

Детальна розбивка джерел фінансування бюджету: https://tinyurl.com/4hyurkm4

​​Відтепер іноземні інвестори-фізичні особи можуть онлайн купувати українські ОВДП. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Мінфіну України, НКЦПФР, НБУ та фінансової групи ICU, яка реалізує доступ до облігацій на своїй онлайн платформі ICU Trade. Наразі нерезиденти можуть пройти віддалену реєстрацію у брокера та купувати й продавати облігації внутрішньої державної позики так само, як зараз це роблять громадяни України. Що важливо, послуга буде недоступна резидентам рф та білорусі.

З початком повномасштабної агресії рф проти України багато іноземних громадян висловили бажання підтримати Україну шляхом купівлі державних облігацій без необхідності фізичної присутності в Україні. На той час такої можливості в Україні не було через відсутність необхідного для онлайн операцій нормативного поля та технічних рішень. Тепер, завдяки спільній роботі учасників ринку з Міністерством фінансів України, НКЦПФР та НБУ, ринок ОВДП для іноземців-фізичних осіб став доступним віддалено.

Податок на прибуток від ОВДП в Україні відсутній. Більше про всі умови купівлі державних облігацій за посиланнями у коментарях.

Деталі: http://surl.li/ljssp

📉 Індекси американських акцій мали найгірший тиждень за пів року — що сталося?
💸 НБУ продовжує робити чималі валютні інтервенції — чого очікує ринок?
📊 ВВП помітно зріс у 2-му кварталі — як економіка закінчить 2023 рік?

Deep-dive у головні фінансові теми минулого тижня за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly250923

​​🧮 Чому середня пенсія в Україні складає близько 5 тис. грн?

🤔 В публічному дискурсі корумповані чиновники, політики-популісти та олігархи — головні винуватці злочинно низького рівня пенсійного забезпечення в Україні. Й хоча десятиліття корупції й популізму безсумнівно негативно вплинули на добробут сучасних пенсіонерів, велика частка проблеми лежить в самому дизайні пенсійної системи та її відповідності демографічній ситуації.

📊 На початок 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, на обліку Пенсійного фонду України налічувалося 10,8 млн пенсіонерів. При цьому кількість застрахованих осіб (найманих працівників) склала всього 9,8 млн осіб, тобто менше, ніж пенсіонерів.

📉 В таких умовах сумарно за 2021 рік надходження до фонду становили близько 2,4 тисячі гривень в перерахунку на одного пенсіонера. Все інше до умовних 5 тис. грн додає держава з інших надходжень бюджету. Так працює сучасна солідарна система, математика якої очевидно відірвана від економічних реалій.

➡️ Як можна змінити цей сумний статус-кво? На жаль, простих та швидких рішень тут немає. На рівні країни це впровадження накопичувальних пенсій (https://bit.ly/pension-reformNOW), суттєве економічне зростання, коли реальні доходи (й відрахування) працівників зростуть та покращення демографії через імміграцію в Україну. А на рівні окремої родини — системні особисті заощадження (самостійне інвестування, недержавні пенсійні фонди чи "захисні активи" типу нерухомості).

Складний клубок пенсійної демографії та економіки в колонці для Еспресо розплутує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків:

https://tinyurl.com/3fu8t3vx

Життєва ситуація...

​​Мережею шириться з̶р̶а̶д̶о̶н̶ь̶к̶а̶ думка, що через початок виборчого циклу США відмовляться від фінансової підтримки України наступного року.

😓 Вибори в США та можлива затримка з затвердженням позик чи грантів — це дійсно найбільший ризик у частині зовнішнього фондування бюджету-2024. Кошти від ЄС, найімовірніше, надходитимуть приблизно в таких же обсягах, як і цьогоріч – €1.5 млрд щомісяця.

🇺🇸 Політика в США — це публічний та часто драматичний процес, особливо перед виборами. Обидві партії розігрівають електорат гучними заявами, а потім сходяться десь посередині. Заяви протрампівського крила про "жодних чеків Україні" - частина цього дискурсу й наразі не відображає сентименту більшості конгресменів.

📊 Наш базовий сценарій передбачає, що допомога надходитиме регулярно, але в порівнянні з фінансуванням 2023 року можливі більші затримки для проходження передвиборчих політичних перешкод.

🔮 А що якщо США все-таки повністю перестануть фінансувати український бюджет? Це буде боляче, але не кінець світу. Уряд може "різати" й переформатовувати бюджет, нарощувати внутрішні запозичення й звісно вдаватися до "друку" гривні. На жаль, можна упевнено говорити, що за відсутності допомоги від США Україні не уникнути значної емісії.

Читайте огляд перспектив фінансової допомоги США для України у статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://tinyurl.com/2aypewb9

​​Підтримуєш агресора — втрачаєш інвестиції. Підтримуєш Україну — отримуєш інвестиції.

🗳️ Bloomberg проаналізував, що міжнародні інвестори скорочують прямі інвестиції в країни, які під час голосувань в ООН не засуджують росію або утримуються. Країни, які підтримують Україну, зокрема США та деякі країни G7, навпаки мають приплив іноземних інвестицій.

↪️ З $1,2 трлн, інвестованих у 2022 році в нові проєкти, близько $180 млрд перемістилися між геополітичними блоками — від країн, які відмовилися засудити російське вторгнення, до тих, хто його засудив.

Як геополітика все більше впливає на світову економіку — читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2p8h8puf

​​📣 Відповідаємо на три важливі запитання про режим керованої гнучкості обмінного курсу.

1️⃣ Чи правда, що НБУ відпустив курс у вільне плавання?

Ні, це не так. НБУ перейшов до керованої гнучкості обмінного курсу. Цей режим відрізняється від того, що діяв до 24 лютого 2022 року, коли НБУ лише згладжував курсові коливання.
Довоєнний режим зараз не підходить, адже на ринку є структурний дефіцит валюти, який за плавання курсу призводив би до постійного послаблення гривні.

Натомість за керованої гнучкості НБУ компенсуватиме цю структурну різницю між попитом та пропозицією валюти. Завдяки цьому курс зможе рухатися в обидва боки: як зростати, так і знижуватися.

До того ж НБУ суттєво обмежуватиме рухи курсу, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Національний банк має значний обсяг міжнародних резервів – близько 40 млрд дол. США на початок вересня. Це посилює нашу спроможність зберігати курсову стійкість.

2️⃣ Що зміниться для населення?

Правила встановлення готівкового карткового курсу залишаться без змін. Саме у цих сегментах ринку купує та продає валюту населення.

Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився нижче 37,2 грн/дол. США.

Важливо, що зусилля НБУ й надалі спрямовуються на мінімізацію різниці між готівковим та офіційним курсом.

Для цього є достатньо інструментів і ресурсів.
Зокрема, НБУ може вжити заходів, як для збільшення можливостей банків задовольняти попит клієнтів на готівкову валюту, так і для розширення можливостей клієнтів купувати валюту на готівковому ринку та в онлайні.

3️⃣ Навіщо було переходити до керованої гнучкості курсу?

Український та світовий досвід свідчить, що тривала фіксація обмінного курсу призводить до виникнення дисбалансів та викликає значні проблеми в майбутньому. Це може не тільки послабити економіку та фінансову систему зараз, а й ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України.

Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008-го та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу.

Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково. Йдеться про накопичення валютних дисбалансів, вичерпання міжнародних резервів, вимушену глибоку девальвацію та значний економічний спад.

До того ж, довготривала фіксація курсу створює оманливе відчуття його стабільності. Чим довше НБУ утримував би цей режим, тим важче б було з нього виходити.

Щоб уникнути всіх цих негативних наслідків, Національний банк поступово, створивши всі необхідні передумови, збільшує гнучкість курсу та переходить до режиму керованої гнучкості.

Незмінним пріоритетом НБУ залишатиметься збереження курсової стійкості.

🫳 НБУ переходить до режиму гнучкого курсу — можлива тимчасова волатильність та зростання інтервенцій
😰 Світові ринки падають через очікування вищих ставок й цін на нафту, а також ризики економічної нестабільності в США
🔺 Державний борг України зріс до $134 млрд — на 0.8% у серпні й на 20% з початку 2023 року

Розбір минулого фінансового тижня та свіжі прогнози — за посиланням:
https://tinyurl.com/Weekly021023

🧮 НБУ зважився на довгоочікуваний крок та після 18 місяців відмовився від режиму фіксованого обмінного курсу. Новий режим передбачає, що офіційний курс гривні тепер буде змінюватися щодня, а НБУ прагнутиме, щоб коливання відбувалися в обидва боки.

⏹️ Фіксуючи курс гривні, НБУ створив для економіки номінальний якір, що стабілізував очікування населення та бізнесу та надав комфорт учасникам ринку. Фіксація курсу стала одним із ключових факторів, що дав змогу знизити темпи інфляції до однознакових показників у серпні 2023 року. Водночас НБУ змушений був витрачати у середньому $500 млн щотижня на інтервенції з продажу валюти протягом 2022 року та 9 місяців 2023 року, щоб забезпечити збалансованість ринку.

🫰 Фіксований обмінний курс відіграв важливу роль у забезпеченні макроекономічної стабілізації, проте він означав, що гривня залишалася значно переоціненою. Це призвело до накопичення значних зовнішніх дисбалансів. Дефіцит торгівлі товарами цьогоріч сягне 16-17% ВВП, що є історичним рекордом. Витрати мігрантів за кордоном стимулюють дефіцит торгівлі послугами. Зняття валютної готівки населенням в Україні та за кордоном створює додатковий тиск на зовнішні рахунки.

✋Водночас НБУ чітко дав зрозуміти, що не планує найближчим часом коригувати обмінний курс так, щоб повністю усунути дисбаланси зовнішніх рахунків. Проте це може стати його ціллю у більш віддаленому періоді. НБУ запевнив ринок, що найближчим часом значне відхилення курсу гривні від поточного рівня небажане, і НБУ цього не допустить.

⚖️ На нашу думку, попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців. Значна та швидка девальвація чи висока волатильність офіційного курсу підірвали би довіру до гривні з боку бізнесу та населення та спровокували би купівлю іноземної валюти у значних обсягах.

😓 Ринок, ймовірно, функціонуватиме наступні кілька тижнів в умовах підвищеної нервовості. Волатильність готівкового обмінного курсу зросте, які й попит на валюту на міжбанківському ринку. Це вимагатиме від НБУ більших обсягів інтервенцій з продажу валюти. Проте ситуація, найімовірніше, стабілізується протягом кількох тижнів.

🗓️ Ми очікуємо, що курс гривні не буде помітно відхилятися від поточного рівня у наступні кілька місяців, проте керованої повільної девальвації не уникнути у тривалішому періоді – у 2024 та 2025 роках. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці 2024 року на рівні 42 грн/$. Це означає, що дохідність за гривневими інструментами загалом дасть змогу знівелювати валютні ризики.

Коротку аналітичну записку про новий курсовий режим від керівника департаменту макродосліджень ICU Віталія Ваврищука читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2tpewsvx

🧮 Скільки коштував НБУ перший день переходу до режиму "керованої гнучкості", порахував наш фінансовий аналітик Михайло Демків ⬇️

​​📈 З початку повномасштабного вторгнення портфель фізосіб в ОВДП зріс майже вдвічі — з 25 млрд грн в лютому 2022 року до близько 50 млрд станом на жовтень 2023 року.

➕ Онлайн торгівля, спрощена реєстрація, вищі ставки та низькі (або й нульові 😉) комісії, запуск купівлі в Дії — все це сприяло популяризації й демократизації інвестицій в державні облігації.

✅ ОВДП все частіше стають must-have інвестиційних портфелів українців. І якщо раніше це були переважно великі чеки від досвідчених інвесторів, то зараз ми все частіше бачимо купівлі по декілька тисяч від новачків, які тестують інструмент й потім поступово нарощують свій портфель 💙💛

Про стан справ на ринку ОВДП в другий рік повномасштабної війни та перспективи корпоративних, муніципальних та єврооблігацій — читайте в інтерв'ю керівника брокерського підрозділу ICU Андрія Величка для Ліги: https://tinyurl.com/3nj8vmxv

​​🤔 Керована гнучкість курсу є, а лихоманки на валютному ринку нема. То що ж змінилося? НБУ, як і обіцяв, почав дуже плавно давати курсу ширший простір для плавання. Але для тих, хто постійно не слідкує за тонкощами ринку, це все може виглядати чимось абстрактним.

🎧 Краще зрозуміти шлях від фіксованої через контрольовано-гнучку до майбутньої вільноплаваючої гривні допоможе подкаст Хроніки економіки від Економічної правди, в гості до якого завітав керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.

Всередині:
➡️ Чому курс фіксували та так довго тримали зафіксованим?
➡️ Чим "розфіксування" курсу 2023 року кардинально відрізняється від курсових стрибків 2008 та 2014-2015 років?
➡️ Що таке "керована гнучкість" на практиці й чим вона відрізняється від режиму інтервенцій НБУ до повномасштабного вторгнення?
➡️ Як можна визначити "структурний дефіцит валюти", на погашення якого працюватиме НБУ?
➡️ Чого очікувати на готівковому ринку валюти в нових курсових умовах?
➡️ Чи випередить девальвація ставки за гривневими інструментами?

35-хвилинний deep-dive в нові курсові реалії — за посиланням: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

В черговому випуску #ICUWeekly:

⚖️ підбиваємо підсумки першого тижня "керованої гнучкості" на міжбанку та готівковому ринку;
🌐 аналізуємо, чому на світових ринках стрімко дешевшають облігації й дещо дорожчають акції;
📉 окреслюємо майбутні ризики для валютних резервів НБУ, які скорочуються вже два місяці поспіль;
🔎 традиційно оглядаємо ринки ОВДП та єврооблігацій.

Ваш тижневий аналітичний мінімум — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly091023