У кожного свій шлях 😎

​​Новий курсовий режим передбачає, що НБУ "на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит валюти" на ринку. Що це за дефіцит та як НБУ може його приборкувати, в подкасті Хроніки Економіки розповів Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

📊 Поки існував режим фіксованого обмінного курсу, на міжбанку був певний обсяг дефіциту валюти. Залежно від сезону щомісяця він міг становити від $400 до $500 мільйонів, якщо не враховувати ситуативні стрибки останніх тижнів.

⚖️ Що раніше робив Національний банк? У кожен конкретний день він виходив на ринок і продавав рівно стільки валюти, скільки потрібно було, щоб закрити надлишковий попит. Інтервенції дорівнювали різниці між тим, що купували, і тим, що продавали на ринку.

➡️ В новому режимі регулятор може дуже поступово пробувати вирівняти обсяг інтервенцій на міжбанківському ринку. Тобто в певний момент у віддаленій перспективі він вже не буде гадати й закривати різний дефіцит щодня. Інтервенції, швидше за все, стануть більш рівномірними.

🪢 У таких умовах за результатами кожного дня на міжбанківському ринку буде складатися ситуація, коли загальна пропозиція валюти може перевищувати загальний попит або навпаки. І, відповідно, може бути певна волатильність курсу з дня у день.

👍 Дуже бажаний результат для Національного банку, щоб курс, залишаючись в прийнятних межах, коливався в обидві сторони. Це допоможе стабілізувати курсові очікування населення та бізнесу.

Нашу детальну аналітичну записку по новому курсовому режиму читайте за посиланням: https://tinyurl.com/fd8rc368

Знову понеділок, а значить вйо до нашого аналітичного тижневика:

⏫ У другий тиждень "контрольованої гнучкості" гривня зміцнилася, хоч НБУ продав удвічі менше валюти
😓 Світові ринки пригнічені неоднозначними даними про інфляцію в США та загостренням протистояння між Ізраїлем та Хамасом
🌾 Інфляція у річному вимірі гальмує навіть швидше за прогнози. Основна причина — високий урожай.

Детальніше — читайте за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly161023

​​Чим нещодавній перехід до "контрольованої гнучкості" курсу докорінно відрізняється від болючих різких стрибків гривні в минулому? Чому тепер усе інакше в подкасті Хроніки Економіки розповів Віталій Ваврищук, #ICUresearch: https://tinyurl.com/3mk9b6u8

↩️ Ключова відмінність полягає в тому, що у 2008 чи 2014 році зміна курсової політики була, по суті, вимушеним кроком, коли Нацбанк уже просто не міг утримувати фіксований курс. Перед тим, як регулятор відпускав курс і відбувалася різка девальвація, він практично повністю вичерпував свої міжнародні резерви.

😬 В таких умовах весь ринок і навіть ті, хто не дуже слідкує за економікою, читали новини й чітко усвідомлювали, що у центрального банку залишається ресурсів буквально на кілька тижнів чи на місяць, щоб утримувати курс. Окрім того, тоді ми спостерігали різке погіршення практично за кожним макроекономічним показником. Інфляція прискорювалася, економіка скорочувалася, безробіття — зростало.

💥 Тобто девальвація відбувалася як апогей економічної кризи, коли вже просто не було іншого вибору, окрім як відпустити курс гривні й трошки збити пожежу на валютному ринку.

🔜 Цього разу ситуація докорінно відрізняється. В першу чергу, перехід до гнучкого курсу – це сплановане завчасно, задовго до вересня, рішення. Ринок не мав чіткого розуміння, коли це відбудеться, але завдяки регулярним і послідовним комунікаціям НБУ всі розуміли, що перехід до гнучкого курсоутворення – це виключно питання часу.

💰 По-друге, резерви Національного банку на історично найвищому рівні й рівень резервів можна назвати комфортним. Національний банк має ресурси для того, щоб задовольняти надлишковий попит на валюту. Всі усвідомлювали, що оголошення про гнучкість курсу спровокує підвищений попит і з боку бізнесу, і з боку населення. Було повне розуміння, що в перші дні доведеться продавати валюти більше, ніж зазвичай. Але поточний рівень резервів позначає, що Національний банк в цьому плані залишався в повному комфорті.

😃 Серед інших сприятливих факторів: відсутність панічних настроїв та відтоку депозитів й відчутно вища довіра до банківської системи. Дохідність за гривневими депозитами й за ОВДП залишається високою. Маючи можливість, наприклад, зафіксувати ставку заощаджень в ОВДП під 17-18% на декілька років, інвестори наразі не сприймають іноземну валюту як єдиний захисний актив, адже гривнева дохідність може перекривати темпи девальвації.

Державні облігації 🏹 прямо в 🎯

​​😓 Уявляти себе старим і бідним — досить неприємний мисленнєвий експеримент. Майбутнє повне невизначеності, а це тривожно, стресово й страшно. Тому розмови про пенсію можуть викликати заперечення, злість, неприйняття — повний букет негативних захисних емоційних реакцій.

Визнання проблеми — перший крок до її вирішення. "Чіпати травичку" реальності за вікном та переглядати усталені погляди — це те, за що майбутні ви подякуєте собі. Пройдімося по найпоширеніших реакціях на тему особистих заощаджень на пенсію:

"Куди пішли всі мої податки, які я платив роками?"

Вони пішли на підтримку нашого спільного пострадянського соціального договору, частиною якого є міф "хороших пенсій". Он вони ген за поворотом, оберіть оцього чи оцього політика й він зробить всім хороші пенсії й нікому не треба буде нічого для цього робити. Але це ніколи не станеться. Солідарна пенсійна система не може працювати ефективно в реаліях демографії XXI століття, тим паче української. Ваші податки йдуть на нинішніх пенсіонерів і їх вже не вистачає. Чи заплатить хтось за вас через 20-30 років? Навряд. Вірити в високу державну солідарну пенсію — це жити у світі ілюзій. Ваша пенсія — це ваше завдання.

"Якось воно буде, я буду заробляти й заощаджувати більше в майбутньому."

Приємно уявляти себе здоровим і багатим. Але кому, як не українцям знати, що життя мінливе. Війни, хвороби, економічні кризи — це все ставатиметься, як би нам не хотілося закривати очі й бачити майбутнє світлим і райдужним. Делегувати турботи за свою пенсію майбутньому собі — не дуже конструктивно. Наше майбутнє "я" дійсно може бути успішнішим й багатшим, але так само ймовірно, що воно буде більш стомленим, можливо хворим та у більш скрутному фінансовому становищі. Ефемерне заможне майбутнє — це теж ілюзія. Заощаджувати треба вже сьогодні.

"Я маю заощадження й резервний фонд. Вони потім стануть моєю пенсією."

Якщо не стануть вашим новим авто, витратою на неочікувану операцію чи освіту для дітей. Пенсія — це не "заначка", не гроші на "чорний день", не абстрактні заощадження. Це кошти, які мають одну ціль — забезпечувати ваше життя через 20-30-40 років. Якщо ви можете легко витратити свої "пенсійні" кошти — ви не заощаджуєте на пенсію, а лише тішите себе такою ілюзією. Недарма страхові пенсійні програми та пенсійні фонди часто жорстко обмежують доступ вкладників до їх пенсійних заощаджень. Пенсія — це про системність та дисципліну, а не про емоційні чи неочікувані витрати.

Ці reality checks можуть здатися елементарними, але часто саме такі базові патерни стримують людей від першого кроку до свого пенсійного капіталу.

Нам тут саме час згадати, що ми керуємо недержавними пенсійними фондами 😉. Але ми будемо щиро раді, якщо ви просто розірвете для себе зачароване коло міфів та ілюзій й почнете заощаджувати на пенсію так, як ви вважаєте за потрібне. Чим більше людей так робитимуть, тим швидше ця здорова практика пошириться й українці будуть більше впевнено й менш тривожно дивитися у віддалене майбутнє.

Корисні посилання:
❓Що таке НПФ та як він працює: https://tinyurl.com/34shn4er
📝 Чому Україні потрібна пенсійна реформа: https://bit.ly/pension-reformNOW
📊 Рейтинг найдохідніших НПФ на проміжку до 10 років: https://tinyurl.com/55arbvjf та у 2023 році: https://tinyurl.com/msy2kx6m

Коротко й по суті про головне на фінансових ринках минулого тижня:

⚖️ офіційна гривня трохи ослабла попри зростання інтервенцій НБУ, а готівковий ринок продовжив заспокоюватися
📉 світові ринки падають через страх тривалих високих ставок ФРС й ескалації конфлікту на Близькому Сході
⬇️ невизначеність щодо фінансової допомоги від США тисне на ціни українських єврооблігацій

Детально — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly231023

​​Як НБУ варто знижувати облікову ставку, щоб гривневі інструменти залишалися привабливими для інвесторів — ключова дилема чергового опитування #ICUбарометр: https://tinyurl.com/ymuacfj3

📉 Темпи падіння інфляції (7.1% у вересні) дуже недвозначно натякають, що облікова ставка має бути нижчою за 20%. Але наскільки? Поточний макропрогноз НБУ передбачає поступове зниження ставки до 18% на кінець року й до 16% на кінець 2024 року. Але чи не заповільно це, враховуючи швидшу динаміку зниження інфляції?

💰 Водночас варто пам'ятати, що важливим аспектом нової контрольованої гнучкості курсу є збереження привабливості гривневих інструментів. Регулятор має на меті, щоб ставки в гривні наступного року випереджали не лише темпи зростання цін, а й можливу девальвацію національної валюти. А нижча облікова ставка тягнутиме за собою зниження ставок за інвестиціями в гривні.

➡️ Як, на вашу думку, НБУ збалансує своє рішення в таких умовах, і як ви б вчинили на місці регулятора — голосуйте за посиланням.

У традиційному бонусному блоці запитань запрошуємо вас спрогнозувати офіційні курси гривні до кінця цього та наступного року.

Дякуємо всім, хто допомагає формувати ринкові очікування!

⬇️ НБУ відійде від свого попереднього прогнозу й сьогодні знизить облікову ставку відразу до 18% - таке рішення очікують майже 70% респондентів опитування #ICUбарометр.

🤝 На місці регулятора більшість фінансової спільноти теж вчинила б так само, хоча в цьому гіпотетичному сценарії ми традиційно бачимо більше голосів за рішучіше зниження на 3-4 п.п.

💵 Щодо курсу гривні до кінця 2023 року чіткого тренду не зафіксовано, але загалом очевидно, що спільнота очікує, що гривня коливатиметься в уже знайомих ринку межах біля колишнього фіксованого курсу.

📉 А от у перспективі кінця 2024 року очікування є окресленішими. Більш ніж половина опитаних розділилася між діапазонами ослаблення гривні у 4%-8% (38-39.5 грн/$) та 8%-12% (39.5-40.9 грн/$) від екс-фіксованого курсу. Ще менше третини опитаних більш песимістично чекають, що курс зросте на 12%-16% (40.9-42.2 грн/$). Загалом очікування відповідають попереднім прогнозам регуляторів та ринкових аналітиків.

Рішення НБУ щодо облікової ставки та новий макропрогноз традиційно будуть оголошені сьогодні о 14:00.

Вдячні всім за участь в опитуванні!

⚡⚡⚡ НБУ знизив облікову ставку одразу на 4 п.п. - до 16%!

Інвестувати ➡️ отримати купон ➡️ реінвестувати ➡️ отримати погашення ➡️ реінвестувати все й докупити ще паперів — коли починаєш інвестувати, вже не можеш зупинитися 😍

🔁 Близько 70% інвесторів в державні облігації через ICU Trade реінвестують кошти після виплат, нарощуючи свої заощадження та продовжуючи підтримувати бюджет України в умовах повномасштабного вторгнення.

🇺🇦 Нагадаємо, що державні облігації — друге за обсягом джерело фінансування українського бюджету у 2023 році. Ці кошти допомагають виплачувати зарплати військовим, закуповувати озброєння та фінансувати відбудову й соціальні проекти.

​​НБУ знизив облікову ставку на 4 п.п. до 16%, але не змінив ставки за операціями з банками — чи дійсно це нічого не міняє й чого чекати далі?

📖 Почнемо з бази — про які ставки та операції йде мова?
а) за депозитними сертифікатами (овернайт та на 3 місяці) - це інструменти, в які банки можуть інвестувати надлишкові кошти й отримувати певний відсоток. Умовно, це депозити для банків від НБУ на день або три місяці. Регулятор зацікавлений, щоб банки залучали в населення кошти на довші строки, тому тримісячні депсертифікати дохідніші за овернайт - 20% проти 16% річних.
б) за кредитами рефінансування — це кошти, які банки у разі недостатньої ліквідності, можуть позичати в НБУ під певний відсоток. Ставка за ними наразі 22%.

🤔 Якою була ситуація до вчорашнього дня?
До вчора облікова ставка складала 20% й такою ж була ставка за (увага!) тримісячними депсертифікатами. За короткими овернайт інструментами ставка була складала 16%. Кредити рефінансу коштували 22% річних. Це була так звана система "коридору" (16%-20%-22%), посередині якого "стояла" облікова ставка 20%.

➡️ Що змінив Нацбанк?
Вчорашніми своїми рішеннями регулятор не змінив значення ставок в "коридорі", але змістив облікову ставку з середини до його "нижньої межі" в 16%. Тобто тепер облікова ставка дорівнює ставці за (увага!) овернайт сертифікатами. Це можна вважати ознакою повернення до норми, адже перед повномасштабним вторгненням облікова ставка відповідала саме ставці депсертифікатів овернайт.

🙋 То чи зміниться щось через таке зміщення?
У короткостроковій перспективі фактично ні. Якби НБУ знизив облікову ставку на 1%, але за попереднім форматом (наприклад зробив "коридор" 15%-19%-21%), ефект на вартість депозитів та кредитів був би відчутнішим. Можна вважати, що регулятор цього разу освіжив комунікаційні властивості облікової ставки. Вона тепер має краще відображати реальну вартість грошей на ринку без необхідності робити "в голові" додаткові арифметичні дії з віднімання-додавання в межах "коридору".

🧮 Чого чекати надалі в плані ставок?
Регулятор прогнозує зниження ставки в грудні ще на 1 п.п. до 15%, а упродовж 2024 року облікова ставка не змінюватиметься. Тобто має зупинитися й зниження ставок за фінансовими інструментами. Тож дохідність активів у гривні, як ОВДП та депозити, має бути вищою за прогнозовану інфляцію (9,8%) та можливу девальвацію гривні. Це буде стимулом для інвесторів залишатися в гривні, а не переходити у валюту.

Огляд нового операційного дизайну від Forbes з коментарями фінансового аналітика ICU @DemkivM читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2p9adart

Підводимо риску під минулим фінансовим тижнем та робимо прогнози на тиждень майбутній:

💰 Валютні інтервенції НБУ залишаються помітно вищими за середньотижневі з початку року — чого чекати від контрольованої гнучкості надалі?
📊 НБУ прогнозує незмінну облікову ставку 15% впродовж 2024 року — як це вплине на ставки за інвестиціями?
🌐 Ринки акцій чутливіше реагують на негативні новини компаній та риторику регуляторів — в чому причина?

Це і більше — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly301023

🧮 Друга світова війна коштувала США понад $350 млрд — це понад $5 трлн в сучасних грошах й вдесятеро більше за витрати на Першу світову. При цьому податки покривали лише близько половини потреб воєнного бюджету. То звідки ж Штати фінансували війну?

На відміну від багатьох країн того часу, які покривали воєнні витрати друком грошей, адміністрація Рузвельта вирішила залучати ресурси всередині країни через продаж військових облігацій населенню та бізнесу.

США активно переводили економіку на воєнні рейки й масово залучали в неї населення, мінімізуючи безробіття. Водночас досить суворо обмежувалося споживання. Тож всі американці могли заробляти, але варіантів витратити зароблене було не так багато. Саме "зайві" 10% кожної зарплати американця стали одним зі стовпів фінансування воєнних витрат.

Звісно не всі громадяни кинулися інвестувати свої 10% в перемогу над нацизмом, особливо на початку війни, коли перспективи успіху ще були мінливими. Уряд проводив масштабну промокампанію військових бондів на всіх можливих рівнях. Мільйони волонтерів популяризували облігації на вулицях, в медіа й навіть в попкультурі — заклики інвестувати без перебільшень лунали з кожної праски.

Така промоція зробила свою справу — за оцінками 85 мільйонів з тоді 130 мільйонів населення США придбали облігації. Фактично кожна родина хоч потрошки долучалася до фінансування витрат на війну. Всього бізнес та прості американці купили облігацій приблизно на $135 мільярдів. Це допомогло США не лише перемогти, а й вийти з війни без масштабних боргів, в яких загрузли, наприклад, Велика Британія чи Франція.

Як Капітан Америка та Бетмен допомагали популяризувати військові бонди та чиї облігації мають кращі умови — американські 1940-х років чи українські 2020-х, слухайте в спеціальному випуску історичного подкасту"Без оголошення війни", партнером якого стала ICU: https://podcasts.nv.ua/episode/26029.html

Ілюстрації — рекламні постери військових бондів різних часів.