⚡⚡⚡ НБУ знизив облікову ставку одразу на 4 п.п. - до 16%!

Інвестувати ➡️ отримати купон ➡️ реінвестувати ➡️ отримати погашення ➡️ реінвестувати все й докупити ще паперів — коли починаєш інвестувати, вже не можеш зупинитися 😍

🔁 Близько 70% інвесторів в державні облігації через ICU Trade реінвестують кошти після виплат, нарощуючи свої заощадження та продовжуючи підтримувати бюджет України в умовах повномасштабного вторгнення.

🇺🇦 Нагадаємо, що державні облігації — друге за обсягом джерело фінансування українського бюджету у 2023 році. Ці кошти допомагають виплачувати зарплати військовим, закуповувати озброєння та фінансувати відбудову й соціальні проекти.

​​НБУ знизив облікову ставку на 4 п.п. до 16%, але не змінив ставки за операціями з банками — чи дійсно це нічого не міняє й чого чекати далі?

📖 Почнемо з бази — про які ставки та операції йде мова?
а) за депозитними сертифікатами (овернайт та на 3 місяці) - це інструменти, в які банки можуть інвестувати надлишкові кошти й отримувати певний відсоток. Умовно, це депозити для банків від НБУ на день або три місяці. Регулятор зацікавлений, щоб банки залучали в населення кошти на довші строки, тому тримісячні депсертифікати дохідніші за овернайт - 20% проти 16% річних.
б) за кредитами рефінансування — це кошти, які банки у разі недостатньої ліквідності, можуть позичати в НБУ під певний відсоток. Ставка за ними наразі 22%.

🤔 Якою була ситуація до вчорашнього дня?
До вчора облікова ставка складала 20% й такою ж була ставка за (увага!) тримісячними депсертифікатами. За короткими овернайт інструментами ставка була складала 16%. Кредити рефінансу коштували 22% річних. Це була так звана система "коридору" (16%-20%-22%), посередині якого "стояла" облікова ставка 20%.

➡️ Що змінив Нацбанк?
Вчорашніми своїми рішеннями регулятор не змінив значення ставок в "коридорі", але змістив облікову ставку з середини до його "нижньої межі" в 16%. Тобто тепер облікова ставка дорівнює ставці за (увага!) овернайт сертифікатами. Це можна вважати ознакою повернення до норми, адже перед повномасштабним вторгненням облікова ставка відповідала саме ставці депсертифікатів овернайт.

🙋 То чи зміниться щось через таке зміщення?
У короткостроковій перспективі фактично ні. Якби НБУ знизив облікову ставку на 1%, але за попереднім форматом (наприклад зробив "коридор" 15%-19%-21%), ефект на вартість депозитів та кредитів був би відчутнішим. Можна вважати, що регулятор цього разу освіжив комунікаційні властивості облікової ставки. Вона тепер має краще відображати реальну вартість грошей на ринку без необхідності робити "в голові" додаткові арифметичні дії з віднімання-додавання в межах "коридору".

🧮 Чого чекати надалі в плані ставок?
Регулятор прогнозує зниження ставки в грудні ще на 1 п.п. до 15%, а упродовж 2024 року облікова ставка не змінюватиметься. Тобто має зупинитися й зниження ставок за фінансовими інструментами. Тож дохідність активів у гривні, як ОВДП та депозити, має бути вищою за прогнозовану інфляцію (9,8%) та можливу девальвацію гривні. Це буде стимулом для інвесторів залишатися в гривні, а не переходити у валюту.

Огляд нового операційного дизайну від Forbes з коментарями фінансового аналітика ICU @DemkivM читайте за посиланням: https://tinyurl.com/2p9adart

Підводимо риску під минулим фінансовим тижнем та робимо прогнози на тиждень майбутній:

💰 Валютні інтервенції НБУ залишаються помітно вищими за середньотижневі з початку року — чого чекати від контрольованої гнучкості надалі?
📊 НБУ прогнозує незмінну облікову ставку 15% впродовж 2024 року — як це вплине на ставки за інвестиціями?
🌐 Ринки акцій чутливіше реагують на негативні новини компаній та риторику регуляторів — в чому причина?

Це і більше — за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly301023

🧮 Друга світова війна коштувала США понад $350 млрд — це понад $5 трлн в сучасних грошах й вдесятеро більше за витрати на Першу світову. При цьому податки покривали лише близько половини потреб воєнного бюджету. То звідки ж Штати фінансували війну?

На відміну від багатьох країн того часу, які покривали воєнні витрати друком грошей, адміністрація Рузвельта вирішила залучати ресурси всередині країни через продаж військових облігацій населенню та бізнесу.

США активно переводили економіку на воєнні рейки й масово залучали в неї населення, мінімізуючи безробіття. Водночас досить суворо обмежувалося споживання. Тож всі американці могли заробляти, але варіантів витратити зароблене було не так багато. Саме "зайві" 10% кожної зарплати американця стали одним зі стовпів фінансування воєнних витрат.

Звісно не всі громадяни кинулися інвестувати свої 10% в перемогу над нацизмом, особливо на початку війни, коли перспективи успіху ще були мінливими. Уряд проводив масштабну промокампанію військових бондів на всіх можливих рівнях. Мільйони волонтерів популяризували облігації на вулицях, в медіа й навіть в попкультурі — заклики інвестувати без перебільшень лунали з кожної праски.

Така промоція зробила свою справу — за оцінками 85 мільйонів з тоді 130 мільйонів населення США придбали облігації. Фактично кожна родина хоч потрошки долучалася до фінансування витрат на війну. Всього бізнес та прості американці купили облігацій приблизно на $135 мільярдів. Це допомогло США не лише перемогти, а й вийти з війни без масштабних боргів, в яких загрузли, наприклад, Велика Британія чи Франція.

Як Капітан Америка та Бетмен допомагали популяризувати військові бонди та чиї облігації мають кращі умови — американські 1940-х років чи українські 2020-х, слухайте в спеціальному випуску історичного подкасту"Без оголошення війни", партнером якого стала ICU: https://podcasts.nv.ua/episode/26029.html

Ілюстрації — рекламні постери військових бондів різних часів.

Пані на літеру "П" завжди приходить неочікувано...

Зустріти її з гідністю допоможуть:
🧮 НПФ "Династія"
💰 НПФ "Турбота"

❓Що таке недержавний пенсійний фонд та як він працює: https://tinyurl.com/34shn4er
📊 Рейтинг найдохідніших НПФ на проміжку до 10 років: https://tinyurl.com/55arbvjf та у 2023 році: https://tinyurl.com/msy2kx6m