НАБУ повідомило,що проаналізує інформацію про факти корупції в оборонній сфері, викладену в журналістському розслідуванні Леся Иванова, та нададуть їй належну оцінку.

"Зазначимо, що підприємства, про які йдеться в матеріалі, вже є об'єктами розслідувань НАБУ, які тривають.
Загалом детективи розслідують корупцію на близько 15 підприємствах оборонно-промислового комплексу в межах кількох десятків кримінальних проваджень. По одному з таких підприємств — Львівському бронетанковому заводу — розслідування завершено і з липня 2018 року справа слухається в суді (детальніше про розслідування — https://nabu.gov.ua/novyny/spravu-roztraty-koshtiv-zsu-pid-chas-zakupivli-dvyguniv-na-lvivskomu-bronetankovomu-zavodi?fbclid=IwAR3RewxUaxRd3aHpAH1Rqa-s6jIs7SPIEoHgqp6b5Qwtp7rS_xTYuXjqEPQ).

Слід розуміти, що розслідування корупційних схем в оборонній сфері складні і мають свою специфіку, яка відрізняє їх від решти корупційних злочинів:

- часто закупівлі товарів здійснюються за закритими процедурами, без проведення конкурентних торгів, за відсутності чітко встановленої процедури визначення ціни закупівлі та переможця;
- частина документів, у тому числі тих, які можуть бути доказами, мають гриф секретності;
- відсутній ринок товарів військового та подвійного призначення, що ускладнює проведення товарознавчої експертизи, визначення ринкової ціни на підставі якої можна стверджувати про збитки, завдані корупційними схемами;
- з’ясування обставин вчинення злочину потребує отримання інформації з-за кордону, що триває від півроку і більше.''- зазначили у НАБУ.

Ред.: Ну внештатный сотрудник СБУ ,что тут не понятного😅

Заявник У Справі Про Хабар Судді За Півтора Місяці До Звернення 100 Разів Дзвонив СБУ

Базові станції на території ГУ СБУ в місті Києві та Київській області фіксували з’єднання за номером телефону заявника за півтора місяці до внесення відомостей до ЄРДР. Всього до офіційного звернення в #СБУ зафіксовано близько 100 з’єднань.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 18 лютого.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80045583

26 листопада 2018 року на виконання ухвали слідчого судді проведено допит Максима Святненка в якості свідка і заявника в кримінальному провадженні щодо одержання неправомірної вигоди суддею Подільського суду Києва Тетяною Войтенко. Під час допиту Святненко відмовився відповідати на запитання сторони захисту, чи спілкувався він за допомогою будь-яких засобів зв’язку із оперативним працівником ГУ СБУ у місті Києві та Київський області Бельдієм Ю.М., іншими оперативними співробітниками СБУ, прокурорами САП ГПУ.

З метою доведення провокації злочину і позапроцесуального спілкування заявника зі співробітниками правоохоронних органів адвокат через суд отримав доступ до даних трафіку номерів телефону, якими користувався Святненко.

Один із номерів не використовувався до 19 червня 2017 року. Очевидно, його було придбано та активовано з метою використання в цьому кримінальному провадженні. При цьому, активувавши номер та здійснюючи телефонні розмови, Святненко з метою конспірації та можливого приховування своїх протиправних дій, використовував мобільний телефон (термінал) із знищеним IMEI ідентифікатором – так званий «нульовий IMEI». Його абоненти також використовували телефони з нульовими IMEI.

Трафік за іншим номером показав, що 5 травня 2017 року базовою станцією на території ГУ СБУ в місті Києві та Київській області, фіксувались з’єднання. А дані до ЄРДР внесено тільки 20 червня. Всього з 5 травня по 19 червня базові станції на території ГУ СБУ в місті Києві та Київській області зафіксували більше 100 з’єднань за цим номером стільникового зв’язку.

Наразі адвокатом подано клопотання про отримання аналогічної інформації про телефонні номери абонентів, з якими спілкувався Святненко.

Нагадаємо, що суддя Подільського районного суду м. Києва Тетяна Войтенко підозрюється у тому, що в змові із заступником керівника апарату суду вчинила умисні дії щодо одержання $10 тис за вплив на прийняття рішення суддею Галиною Супрун, а саме щодо рішення на користь позивача у справі за позовом до ПрАТ«Агрофірма «Квіти України».

14 червня 2017 року Святненко скоїв ДТП на вулиці Хорива, поблизу Подільського суду Києва, зачепивши автомобіль заступника керівника апарату суду. Але після ДТП не викликав поліцію, а цілеспрямовано пішов до будівлі суду і почав шукати власника авто.

У перші хвилини знайомства із раніше невідомим йому заступником керівника апарату суду Святненко начебто розголосив конфіденційну інформацію свого клієнта, повідомивши про справу на розгляді в судді Супрун. І заступник керівника апарату суду нібито одразу почав обговорювати з ним питання неправомірної вигоди. Наступного дня була подана заява до правоохоронних органів.

Раніше Святненко брав участь у конкурсі на посаду «Начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками» НАБ України.

Адвокат вважає, що саме під час участі в конкурсі на вказану посаду в НАБУ Святненко почав співпрацювати з правоохоронними органами на конфіденційній основі, з метою створення штучних обставин злочину і штучних доказів.

Святненко також є заявником по справі судді Баришівського суду Київської області Олександра Лисюка, якому у вересні 2017 року передали $2500.

У Львові водій не погодився зі штрафом та напав на патрульного

Вчора, під час патрулювання на автодорозі державного значення у напрямку міста Пустомити, екіпаж патрульної поліції побачив транспортний засіб Chevrolet Evanda, водій якого порушив правила дорожнього руху. Його зупинили та попросили пред’явити документи.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, на водія винесли постанову. Проте чоловік відмовився отримати копію постанови та повідомив, що оскаржить її.

Після цього патрульні повідомили, що копія надійде йому на пошту та повернулися в службовий автомобіль, щоб прямувати на патрулювання. 50-річний порушник почав агресивно себе поводити та заблокував транспортний засіб поліції вставши за ним.

Попереду стояв автомобіль порушника, а тому інспектори не могли виїхати. Також на місце події прибула група людей, які ймовірно були знайомі з чоловіком. Патрульні вийшли з автомобіля та попросили особу відійти, щоб вони могли виїхати.
Однак водій не реагував, почав висловлюватися ненормативною лексикою та продовжив блокувати автомобіль. Раптово, чоловік завдав одному з офіцерів удар ногою в пахову зону та удар кулаком в груди. Нападника затримали та застосували до нього кайданки.

Порушника доставили до Пустомитівського відділу поліції, куди також викликали і швидку.

Після огляду поліцейського, лікар скерував його у травматологічне відділення, де поставили діагноз: забій грудної клітки та забій м’яких тканин в області паху.

Порушника передали слідчим, які відкрили за фактом події кримінальне провадження. Попередня кваліфікація – погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Дронов оскаржуватиме вирок, сторона Зайцевої визначається

Захист Геннадія Дронова готуватиме апеляцію на вирок, захист Олени Зайцевої визначиться після ознаймлення з ним. Сторона обвинувачення рішенням задоволена. Зайцева не слухала рішення, посеред оголошення їй стало погано, і її вивели до кінця засідання. Дронов назвав рішення несправедливим.

Сергій Перепелиця, захисник Дронова:

«Апеляційна скарга буде подана обов’язково, оскільки в судових дебатах ми просили виправдати Геннадія Дронова за тими пунктами обвинувачення, які містяться в обвинувальному акті. Оскільки той результат, бажаний, який ми би хотіли, ми не отримали, тому будемо намагатися встановити ці обставини і, на нашу думку, правду в суді апеляційної інстанції.

Обвинувальний акт дали зараз, під час оголошення судового вироку я не можу дати йому повну оцінку, оскільки я його не читав, тільки на слух сприймав. Для мене незрозуміло, яка швидкість все ж таки була автомобілів. Тобто, якщо суд казав, що Дніпровська експертиза є допустимим і належним доказом, то чому не використовуються положення цієї експертизи у вироку? Тобто я тільки тоді зможу це сказати, коли прочитаю вирок. На даний час те, чого ми хотіли, ми у вироку не побачили.

— Для вас шок?
Ні, я десь, в принципі, й очікував такий вирок.
— Чи спілкувались із Геннадієм Дроновим, як він?
Я його теж готував до гіршого у будь-якому разі, але ми не збираємося здаватись?
— Щодо пунктів порушення прояснилось? Суд визначив конкретні пункти…
Експерти сказали, що він порушив а) і е), а суд чомусь узяв тільки е). Тобто теж не зрозумілі всі ці дії, оскільки у експертів своє обвинувачення, у прокурора своє, у суду виявляється своє».

Юлія Козир, захисниця Зайцевої:

«Рішення щодо оскарження вироку ще не прийняте. Ми ще будемо узгоджувати дану позицію з обвинувачуваним. Вирок очікуваний. І Зайцевою Оленою, і мною. Все зрозуміло.

В черговий раз стало погано їй. Це ті ж самі симптоми — наслідки черепно-мозкової травми, які останні місяці вона відчувала, про які ми повідомляли і суд, і суспільство. Черговий такий напад.

— Ви вже сказали про вирок?
Безумовно.
— Як вона відреагувала?
Як я вже зазначила, вирок загалом очікуваний і для неї також.
— Щодо пом'якшення. Як ви оцінюєте, що суд їх не врахував?
Я думаю, що суд вичерпно виклав свою позицію правову, зазначив, що, незважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання, у зв'язку із дуже великим суспільним резонансом, у зв'язку із жахливими наслідками даного злочину, суд вирішив не застосовувати дані обставини.

Я думаю, що жодна особа не готова до такого вироку. Вирок дуже суворий. Однак, я повторююсь, це очікувано.
Щодо компенсацій: безумовно, сума дуже велика. Всі сьогодні почули, які суми були стягнуті. Безумовно, для Олени Зайцевої — це непосильні абсолютно суми. Але по можливості родина має в своїх планах допомагати».

Максим Блохін, прокурор:

«Перш за все хочу подякувати потерпілим, які мужньо пройшли весь цей шлях. Сьогоднішній вирок, він жодним чином не зменшить ту біль та страждання, які вони відчувають ті родини, які втратили своїх близьких. Але сьогоднішній вирок він означає, що зараз, щотижнево потерпілі знов і знов не будуть чути ті жахливі обставини тієї події, яка відбулась тієї страшної ночі. Прокуратура доводила крок за кроком провину обох обвинувачених протягом року, саме протягом цього часу і тривав судовий розгляд. Протягом цього року відбулось майже 60 судових засідань, було допитано 30 осіб. Прокуратура надала беззаперечні докази вини кожного з обвинувачуваних.

Сьогодні ви почули той вирок, який очікувала сторона обвинувачення. Ми орієнтували суд на міру покарання, яка була би відповідною діям та наслідкам кожного з обвинувачуваних. Як наслідок, судом призначено максимальну міру покарання, передбачену ст. 286 ч. 3 ККУ, а саме 10 років позбавлення волі та 3 роки додаткового покарання — позбавлення керування транспортними засобами.

Ми вважаємо, що вирок суду законний, об'єктивний та справедливий.

Суд надав оцінку кожному доказу у нарадчій кімнаті. Коментувати рішення суду я можу тільки зі сторони обвинувачення. Ми спромоглися, ми зробили, ми отримали».

Київський райсуд Харкова засудив Дронова і Зайцеву до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами протягом трьох років. Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене протягом 30 днів.

Джерело: mediaport.ua

Ред.: Цікаво,а що напишуть у наказі про звільнення,щоб цей слідчий ДБР не повернувся на посаду через суд?

Державне бюро розслідувань проведе перевірку дій слідчого #ДБР, щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення за керування автомобілем у нетверезому стані.

Так, 26 лютого о 1:30 в Києві екіпаж Національної поліції зупинив автомобіль, водієм якого виявився слідчий ДБР, який мав ознаки алкогольного сп’яніння.

Стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення з ч.1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

«Ми дочекаємося результатів перевірки, яку проведе Управління внутрішнього контролю, і після цього будемо приймати рішення стосовно цього працівника. Це не буде затягнуто у часі», – повідомив Директор ДБР Роман Труба.

При цьому він наголосив, що кожен працівник ДБР має пам’ятати про відповідальність перед суспільством:

«Ми – новий правоохоронний орган, який має стати прикладом для інших. Тому ніхто з наших працівників не має права на помилку, і ми нікого не будемо «прикривати»: не можна працювати в ДБР та порушувати закон. Кожен, хто буде це робити, має піти з Державного бюро розслідувань».

Ред.: Йдемо до успіху🤦‍♀️

Конституційний Суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення

Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості

Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це 26 лютого повідомляє «Українська правда», посилаючись на власні джерела.

У виданні зазначають, що чотири незалежні одне від одного джерела підтвердили інформацію про те, що суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості, оскільки зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення.

Повідомляється, що судовий розгляд ініційовано позовом від низки депутатів: 12 грудня 2017 року до суду на покарання за незаконне збагачення поскаржились 59 нардепів. Їхні інтереси у суді представляв парламентар від «Народного фронту» Павло Пинзеник. Підписи під поданням також поставили Дмитро Колєсніков та Ігор Шурма від «Опозиційного блоку», Максим Поляков і Євген Дейдей від «Народного фронту», Антон Кіссе від «Відродження» та інші.

Суд поки що інформацію не коментував, проте, за словами адвоката позивачів, рішення має бути опубліковане 27 лютого.

Варто також уточнити, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. НАБУ розслідує 50 кримінальних проваджень за вищезгаданою статтею. Зокрема, підозри за цією статтею повідомили екс-виконувачу обов'язків голови ДФС Мирославу Продану, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну та екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитру Сусу. Крім того, справи про можливе незаконне збагачення відкрито стосовно лідера Радикальної партії Олега Ляшка та Романа Насірова.