Гравці в Ostriv на місці?

Тактик | Підписатись

Цікавий факт, найактивніший пост за реакціями, це пост де я написав, що ми не сексисти і в нас проблеми з жінками…

Я впевнений, що якийсь би соціолог або психолог міг би написати про це наукову роботу, за темою того, що така активна підтримка реакціями - говорить про те, що серед такого вузького прошарку людей є справжні труднощі з жінками і можливе хибне уявлення самих жінок щодо них

Думаєм ☝🏻

Тактики | Підписатись

Як практикуючий психолог, я розглядав би подібний пост не як «жарт» чи «провокацію», а як класичний соціально-психологічний тригер, що активує одразу кілька рівнів групової динаміки.

Почнімо з феномену аномально високої реактивності. Той факт, що саме цей допис отримав максимальну кількість реакцій, свідчить не про його інформативну цінність, а про емоційну релевантність для аудиторії. У перекладі з психологічної мови на людську: «зачепило». А якщо зачепило — значить, тема вже присутня в колективній психіці групи, хоч і не завжди усвідомлено.

Далі ми бачимо ефект колективного самовиправдання. Формула «ми не сексисти, просто маємо проблеми з жінками» є майже підручниковим прикладом когнітивного компромісу. Вона дозволяє зберегти позитивний образ себе («я нормальний, я не поганий») і водночас легалізувати власний досвід фрустрації. Група, активно реагуючи, ніби каже: «Так, у мене теж так. І дякую, що ти сказав це вголос першим».

Особливо цікавим є механізм безпечної ідентифікації. Лайк чи реакція — це мінімально ризикований спосіб приєднатися до твердження, не беручи на себе відповідальність за його пряме проголошення. Фактично, учасники групи отримують можливість визнати проблему, не визнаючи її публічно. Для багатьох — психологічно комфортний варіант.

Окремо варто згадати приховану амбівалентність щодо жінок. Активна підтримка таких формулювань часто свідчить не лише про «проблеми з жінками» як такими, а про внутрішній конфлікт між бажанням близькості та страхом відкидання, між ідеалізацією і розчаруванням. У таких випадках жінка в уявленні групи може одночасно виступати і об’єктом потягу, і джерелом загрози самооцінці.

З точки зору соціальної психології, ми маємо справу з групою, яка нормалізує власну вразливість, маскуючи її іронією. Це доволі адаптивний механізм: гумор і напівцинізм знижують тривогу та дозволяють говорити про болісне, не втрачаючи статусу «адекватного учасника спільноти».

Що ж до припущення про «хибне уявлення жінок щодо них», то воно виглядає як проєкція. Коли зворотний зв’язок із зовнішнім світом болісний або незрозумілий, психіка часто обирає простіше пояснення: «нас неправильно сприймають», а не «можливо, ми не до кінця усвідомлюємо, як виглядаємо ззовні». Це не звинувачення — це типовий захисний механізм.

Підсумовуючи: перед нами не «група сексистів» і не «група жертв жінок», а радше спільнота людей із колективно переживаною міжособистісною фрустрацією, яка шукає мову для її опису. І судячи з кількості реакцій, ця тема давно чекала на того, хто сформулює її достатньо безпечно, щоб можна було просто натиснути лайк — і трохи видихнути.

⏳ Без минулого немає майбутнього – провадить ґенерація істориків і доводить це своєю (не)науковою діяльністю.

Ви – студент-історик, гуманітарій, чи просто людина, яка прагне глибоко розуміти історію та розуміти її складні процеси?
Шукаєте затишний простір для вільного інтелектуального обміну?

Представляємо спільноту Львівського історичного Клубу!💫

🖋 На їхньому каналі Ви знайдете дописи на довільну тематику з історії світу та України, студентські та й не тільки наукові публікації, а також актуальні думки про наше сьогодення. Звичайно ж, не наукою єдиною - тут також можна знайти контент для душі й посміятись із мемів різної тематики.

✨Кліо подає знак підписатися✨

| Львівський історичний клуб |