​​❓Питання №6:
Аборт є безумовним правом жінки. Погоджуєтесь?

✅Відповідь:

Не згоден.

Свобода і права людини завжди невід'ємно йдуть з відповідальністю та обов'язками.
На жаль, про це завжди забувають ліво-ліберальні пропагандисти і більшість активістів цієї течії, в тому числі феміністки. У своєму прагненні надати жінкам все більше і більше прав і свобод (хоча рівноправ'я було досягнуте ще в минулому сторіччі), феміністичний рух начисто забуває не тільки за вічні природні порядки, але й за власні ліберальні постулати.

З точки зору медицини та здорового глузду, аборт — це вбивство ненародженої дитини. Це вже жива людина, хай і не до кінця сформована.

І все ж, я визнаю, що у окремих випадках аборт є виправданим:
▪️Коли існує загроза життю матері.
▪️Коли зачаття відбулося у результаті зґвалтування.
▪️Коли плід було зачато дисгенічно або були виявлені дефекти розвитку ще до родів.

Знаєте, у чому проблема? Повальна більшість жінок робить аборти не через вищезазначені причини. У більшості проблема інша — "залєтєла". І навіть якщо користувались контрацептивами, це тебе не убезпечує від зачаття.

Народження дитини та продовження роду — це біологічна роль жінки.
Так само як роль чоловіка — воювати та годувати родину. Це не добре і не погано, а об'єктивна реальність. Ми не здатні відмовитись від своєї біологічної ролі, лише можемо противитись їй.

Очевидно, що народжувати дітей потрібно, коли будеш до цього готовим. Реальність інакша: як показує практика, більшість дітей зачинаються на п'янках чи просто через те, що пара жила разом і займалась сексом.
У мене до таких людей буде проста порада: не кохайтесь, якщо не готові нести відповідальність за результат кохання. Відділення сексу від дітонародження стало найбільшою скринькою Пандори в історії західної цивілізації. Сама думка про те, що можна кохатись і при цьому робити це тільки заради задоволення, а не заради створення сім'ї та продовження роду, породила цілий пласт сучасних проблем. Поширення венеричних хвороб, статистика розлучень, інфантилізм та нігілізм покоління Y та Z... Це вже тема для окремого поста.

В українських реаліях аборт — це злочин проти всієї Нації.
У нас наявна демографічна катастрофа, яку ніхто не збирається виправляти. Вільна абортивна політика відіграє далеко не останню роль у вимиранні українців. Жінка, яка має можливість народити здорову дитину без шкоди для власного здоров'я, але за егоїстичних мотивів ("Моє тіло — моє діло") проводить аборт, вчиняє злочин перед суспільством.

І поки цього не усвідомлять національні еліти (а разом з ними і всі українці), доти ми приречені йти у прірву.

#Питалогія

​​❓Питання №7:
Вживання легких наркотиків не має бути кримінально караним. Погоджуєтесь?

✅Відповідь:

Не погоджуюсь.
Наркотики — найбільша проблема постмодерного суспільства. Люди, які виросли у середовищі без жодної домінуючої ідеї, яка мала б слугувати їм дороговказом для розвитку, не мають потреби щодня боротись за своє виживання та пошуку сенсу життя. Очевидно, що вони почали займатись дурнею. Наприклад, вживати наркотики. Це — одна з найгірших віртуальних реальностей, яку собі створює сучасне покоління, оскільки вона передбачає пряму руйнацію особистості та організму.

Я не розділяю наркотики на легкі і сильні. Нема різниці, мало чи багато отрути ти вип'єш, ефект буде однаковий. Не бачу жодного резону толерувати продаж легких наркотиків у вільному доступі, адже за цим закономірно слідує перехід на новий рівень деградації, як від пива переходять до рому. Яскравий приклад — сучасна Західна Європа, у якій близько 60% обігу наркотичних речовин складають середні і тяжкі наркотики.

Інша проблема — боротьба з наркобізнесом. Як і завжди, одного кнута буде мало, проста боротьба поліції з наркотрафіком результату не дасть. Доки буде попит — буде пропозиція, і доки медіа створюють штучний попит — буде зростати пропозиція. Треба знищувати попит у самого громадянина та очистити медіа-поле. Будь тут дядько Тесак, сказав би, що потрібно запускати онлайн "Оккупай-Наркофіляй".

Проблема західних демократій у тому, що вони керуються принципом, який сформував Ленін: "Не можеш побороти — то очоль". Це веде прямо до деградації цивілізації, адже розвиток завжди йде всупереч людського "хочу" і заради сакрального "треба".
Альтернатива — розвиток великодержавної ідеї. Така метода успішно подолає відсутність орієнтирів розвитку молоді, створить парадигму цінностей, яка буде грати альтернативу деградації і самознищенню. Ця тема потребує окремого розбору, а поки просто і коротко в тезах.

#Питалогія

Вся країна чекає на наступні кроки влади по боротьбі з п'ятою колоною в Україні. Вимоги націоналістів такі:

- припинити мовлення каналів Zik, NewsOne та “112 Україна” у будь-якій формі;

- відкрити реальні кримінальні справи проти Медведчука і Козака;

- заборонити діяльність ОПЗЖ на території України;

- ухвалити закон про колаборантів – його час настав!

Звертаюся до кожного патріота, до всіх патріотичних організацій. Треба об'єднатися так, як ми це зробили у 2014 році, – і дотиснути їх разом!

@BiletskyAndriy

Коротка (ні) позиція по Стерненку

Маю зізнатись: колись він мені імпонував. З захопленням дивився його відосики і думав, що він дійсно з тих патріотів, яких можу вважати за "своїх". Так, я знав про його оборудки з наркопритонами в Одесі, знав про те, що він відлиняв від фронту, хоч був у ПС. Списував це все на те, що зараз від штовхає проукраїнську повістку в медіа-полі.

Не скажу, що якийсь аргумент "Проти" Стерненка для мене був фінальним. Їх було багато. То він Сороса почав виправдовувати (це те саме, що захищати Ахмєтова, тільки інтернаціонального); то впрягався за підор-ватніка (обидва слова вживаю у прямому сенсі), то назвав Традицію і Порядок "підруснявими ліваками". Одним словом, все як з алкоголем: людина стає пиятиком не одразу, а потихеньку.
І Серьожа Стерненко повільно, але впевнено опускався на лівацьку бутилку.

Чому він це робив? Адже ніби і в ПС був, і двіжував. Ба навіть справа, за яку його засудили: він викрав і провів виховну бесіду з прокремлівським чортом. За такий активізм не гріх і перед судом відповідати.
Я не берусь судити, що наштовхнуло його шавканутись. Може, він таким був від початку. Може, йому зробили пропозицію, від якої не відмовляються.

*хоча приклад Лідера показує: можна просидіти 3 роки у СІЗО і не мусарнутись*

У будь-якому разі, урок Стерненка показовий. Він відійшов від націоналістів і знайшов собі друзів серед лібералів та тих, хто сидить на західних грантах.
Чи врятували вони його від ув'язнення? Ні. Ставка не вигоріла.

А тепер відповідь на головне питання: що робити далі?

Скажу зразу: я дико не хочу виходити на будь-який протест, який пов'язаний з його ім'ям. Але важливо розуміти, що ми опинились в одному човні. Сьогодні засадили його, завтра засадять будь-кого з нас.

І тому я готовий протестувати. Готовий виходити проти мусарського свавілля, проти фальсифікованих судів та чортів у мантіях.

І так, мій любий фанат Стерненка. Якщо ти дочитав до цього моменту, то у мене зустрічне питання:
а ти готовий до протесту?

Ти готовий виходити і підтримувати харківських робінгудів? Готовий стояти на судах по справі Сивохо? Готовий писати довгі злісні пости про Іранця, якого також засудили за самооборону?

Якщо готовий – то тільки тоді ти, фанат Стерненка, маєш право критикувати мене і моїх однодумців за те, що ми його хейтимо.
У противному випадку твої воплі про "утиски патріота" й "розхитування човна" н***й нікому не здались.

@WikipedUa

Українські юнкершафти: заборонена лекція про заборонених українців

Що ми знаємо про історію Другої світової? Нам розповідають про три основні сторони протистояння в Україні: радянська РСЧА, німецький Вермахт й українська УПА. Все. Нам все ще розказують про мільйони українців, які служили у лавах РСЧА, забуваючи додати, що більшість загнали туди силоміць. Нам твердять, що єдиним шляхом патріотичного українця в той час було йти воювати у ліси, у лавах повстанців УПА.

Але вони забувають розповісти, що у українців був і третій шлях. Шлях обраних, яким скористались далеко не всі. Протягом війни біля 30 тисяч добровольців стали до лав української дивізії військ СС "Галичина". Ким вони були – українськими супергероями чи гарматним м'ясом на поводу у німців? Як вони навчались, про що думали і чим жили?

🗣 Про все це 12 березня розкаже відомий історик, дослідник Другої світової Роман Пономаренко.

❗️ Оскільки лекція таємна, про місце проведення ми повідомимо кожному, хто зареєструється.
🖇 Посилання на івент в ФБ

​​«Мир - це мрія. І зовсім не красива. А війна - це ланка в божественному світовому порядку. У ній розкриваються найблагородніші чесноти людини: мужність і зречення, вірність обов'язку і готовність піти на жертви, навіть з ризиком для власного життя. Без війни світ погрузнув би в матеріалізмі».

(С) Генерал-фельдмаршал Гельмут фон Мольтке

🔥 Бунтуй, кохай, патріархат не віддавай!

Наближається 8 березня, т. зв. "жіночий день". Хтось буде тишком вітати своїх мам та бабусь, хтось проведе цей день вдома з коханою людиною.
Але є ще біснуваті феміністкині, які завтра влаштують шабаш у центрі столиці. На вулиці вийдуть ідейні послідовники Клари Цеткін та Рози Люксембург. Вони будуть від імені ВСІХ українок заявляти, що їм мало прав і що вони хочуть знищити патріархат.

Ми хочемо сказати цьому "Досить!"
Ми – це українські жінки.
Нам не хочеться феміністичної шизофренії, яка навчає нас, як ненавидіти чоловіків. Ми любимо патріархат, який захищає та оберігає нас.
Ми вийдемо на захист української жінки, бо вважаємо, що ідейні марксист_кині не мають права говорити від нашого імені.

⏰ 12:30
📍 Михайлівська площа

🛡 Ставай на захист жіночності – захисти Україну від фемо-диктатури!

Нащадки НКВД вже у Телеграм

Сталась цікава подія. Я розкидав по різних чатах інфу про черговий висєр євреїв в Україні.
А вже через 5 хв через подані скарги мені заборонили писати у відкритих групах до 14 березня.

Звідки знаю, що це через "скарги"? Оскільки про це каже сам ТГ:
Dear Вікіпедія,
I’m afraid some Telegram users found your messages annoying and forwarded them to our team of moderators for inspection. The moderators have confirmed the report and your account is now limited until 14 Mar 2021, 14:00 UTC.

Одночасно і приємно, і огидно. Ну і факт на додачу: публічних срачів до Дня добровольця від мене не очікуйте :)

Якщо вам було цікаво, як виглядає "патріотичний куколд" – ось яскравий приклад.

Я повертаюсь у суспільну повістку. Так, я живий. І так, завтра для вас буде цікавий контент 👌🏻

⚡️Дебати

📝 Тема: "Міф vs прогрес"

📅 Дата: 25.04.2021 о 18:30 за Києвом.

👥 Учасники:
Гюнтер — лівий філософ, автор каналу "Забытые Записки".
Вікіпедія — націонал-традиціоналіст, автор каналу "WikipedUa".

⚜️ Місце: YouTube канал

А от і самі дебати:
https://www.youtube.com/watch?v=jseIbvbon1g

Скоро починаємо 😉

Ох, яка прєлєсть))
Все, тепер я зірка екрану. Щоправда, ватного — але то вже таке.

Отже, Шарій вирішив показати власну підлаштовану провокацію на марші, який ми провели на честь створення 14-ої ваффен-гренадерської дивізії SS "Галичина". Цього року марш вперше пройшов центром Києва. І це прекрасно — адже бійці дивізії завжди мріяли звільнити Україну та крокувати парадом у Києві. Ми здійснили їх мрію.

Але повернемось до петушарія. Він підіслав біснуватого комуніста, який почав щось волати про "фашизм". Стандартна методичка. Ну й я вирішив з цим біснуватим посперечатись. Вийшло весело. Звісно, жодного конструктиву там не було — тільки волання та лозунги.

Шкода тільки, що петушарій вирішив обрізати це відео на найцікавішому місці та показати вже іншу подію. Бо після того, як цей "прохожий" пояснив, що таке нацизм, він так і не зміг навести прикладів, де ж в українському націоналізмі він то побачив. А ще сказав, що "Націократію" написав Корчинський 😂

Одним словом, перший марш на честь Дивізії — completed.

І тепер хотів згадати ще пару слів за дебати, які минули на цьому тижні.

Коротка моя рефлексія: треба більше готуватись. Чудово розумію, що перехвилювався і через це не міг адекватно реагувати, як того потребувала ситуація. Але це був прекрасний досвід.
Щиро вдячний всім, хто висловив як захоплення, так і конструктивну критику. З такими підписниками ніколи не загубишся, щире дякую 👍🏻

Окрема подяка — Богдану з @RightSideStrongSide, який дуже допоміг у підготовці дебатів. Там у нього на каналі багато цікавих статей, рекомендую глянути.

​​Пам'яті Ореста Васкула

Це завжди дуже дивне відчуття. Коли з життя йде близька людина, розумом ти це розумієш, а серцем не можеш прийняти.

Ми називали його просто Дідом. Орест Васкул сьогодні помер на 93-ому році життя. Але поки був тут, серед живих, я у складі маленької групи людей ходив до нього у гості. Він не був мені рідним. Не певен, чи взагалі він мене пам'ятав чи упізнавав. Але за той час він став для мене Дідом, про якого я не міг і мріяти.

Орест Васкул був легендою. У 16 років записався до лав дивізії СС "Галичина", накинувши собі зайві два роки – був юнак високий і здоровий. До цього дня був єдиним живим бійцем легендарної групи "Баєрсдорф". Героїчно бився у котлі під Бродами, де попав у радянський полон. У нього не було шансів вижити у сталінській каральній системі – але вижив. Повернувся. І прожив гідне життя, про яке можна складати легенди.

Ми ходили до нього, як на сповідь. Щоразу з завмиранням серця слухали його розповіді про дні минувщини. Він часто повторював одну й ту ж історію, але бувало що розказував деталі, яких раніше не казав.

А ще він обожнював співати. Навіть у свої роки мав феноменальну пам'ять і пам'ятав навіть такі повстанські пісні, слів яких майже не знайти.
Обожнював, коли йому грали на сопілці.

І що найбільш показово – до кінця своїх днів не втрачав бойового духу. Здається, якби поправилось здоров'я – хоч би зараз брав автомата до рук і йшов боронити Україну.

Сьогодні не стало тіла Ореста Васкула. Але його Дух відправився до Праотців, туди, де він здобуде вічну славу в одному ряду зі своїми побратимами.

А ми будемо його пам'ятати. Він буде жити у наших серцях, буде надихати нас на подвиги та слугувати прикладом того, як прожити життя достойно.

Орест Васкул
28.05.1928 – 8.06.2021
Дякуємо за Чин!