Монополія на ринку лікарських засобів: ТОВ “Бадм” і СП “Оптіма-Фарм ЛТД”

Маємо ситуацію, коли на вищому щабелі влади умисно прикривають мільярдну монополію у сфері медзакупівель.

Фармацевтична дистрибуція контролюється двома гігантами, які разом утримують понад 90% ринку.
Власник "Оптіми" Андрій Губський, брат політика Богдана Губського, проживає за кордоном. Серед трьох співвласників компанії "Бадм" — родини Суходольських і Олександра Дитятковського — останній звалив.

За останні три роки середній розмір націнки дистрибʼюторів зріс у 2,5 рази — з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му.

АМКУ спочатку взявся за розслідування фармацевтичного ринку через високу концентрацію. Обидві компанії ризикують отримати багатомільярдні штрафи: для "Оптіми" сума може скласти 5,4 млрд грн, а для "Бадму" — 6 млрд грн. Примітно, що їхні власники вже встигли терміново вивести значні суми дивідендів: "Оптіма" — майже 2,9 млрд грн, а "Бадм" — понад 2,3 млрд грн. Такий крок свідчить про спробу зменшити активи компаній перед потенційними штрафами.

Але потім новина про це зникла з сайту АМКУ. Нагадаємо, що комітет контролює материй корупціонер Павло Кириленко. Йому допомагає Ірина Верещук.

Цікаво, що лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко ініціювала створення тимчасової слідчої комісії, яка має зупинити корупційні схеми монополістів-посередників. Однак в звіті ТСК ви не знайдете нічого про монополістів та програму «доступні ліки».. Тобто Юля теж "прикурила" від цієї теми.

Головою громадської ради при Держлікслужбі є Тетяна Котляр - людина, яка на зарплатні від Суходольського. Тому ніхто і не чіпає дистриб'юторів.


💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись
☑ info@absolutionlab.com

🕵️‍♂️ ДБР розкрило масштабну корупційну схему, яка призвела до розтрати понад 1,54 млрд грн на закупівлю неякісних харчів для ЗСУ через ДП «Державний оператор тилу» Міноборони.

За даними слідчих, службові особи МОУ та ДП «ДОТ» у змові з керівництвом ТОВ «Буський консервний завод» організували протиправний механізм збагачення через закупівлю неякісних харчів за завищеними цінами.

Посилаючись на відсутність учасників тендеру на платформі Prozorro, посадовці 10 березня 2024 року діяли в «ручному режимі», уклавши два контракти на 1,48 млрд грн:

✔️№3-03-24-ХП на 1,251 млрд грн (з ПДВ)
✔️№4-03-24-ХП на 227,52 млн грн (з ПДВ).

Ціна за одиницю товару (113,76 грн без ПДВ) виявилася завищеною, а сам «БКЗ» не мав достатніх потужностей для виконання умов договорів. Зокрема, розслідування виявило зриви постачання в одному з регіонів, на що службові особи «ДОТ» не відреагували належним чином.

У травні та грудні 2024 «ДОТ» Арсена Жуділова уклало з «БЗК» додаткові угоди на 5,82 млрд грн, з яких 1,54 млрд грн уже перераховано на рахунки підприємства. Ці договори охоплюють постачання комплектів продуктів для особового складу та штатних тварин військових частин. Наприклад:

✔️№68-05-24-ХП від 30.05.2024 на 717,6 млн грн (6,5 млн комплектів по 92 грн без ПДВ).
✔️№113-12-24-ХП від 12.12.2024 на 1,417 млрд грн (10 млн комплектів по 118,10 грн без ПДВ).
✔️№120-12-24-ХП від 16.12.2024 на 2,859 млрд грн (21,2 млн комплектів по 112,40 грн без ПДВ)

Кожен із цих договорів супроводжувався численними додатковими угодами (від 1 до 8), що дозволяло змінювати умови постачання, обсяги та ціни, ускладнюючи контроль за виконанням.

ДБР виявила 4 основні способи, якими службові особи та «Буський консервний завод» привласнювали бюджетні кошти:

📌Зменшення ваги продуктових наборів. Під час прийому-передачі на території в/ч вага наборів була меншою, ніж в документах.
📌Поставка неякісної продукції. Продукти не відповідали технічним умовам (ТУ) та державним стандартам (ДСТУ), що підтверджено протоколами лабораторії безпечності харчових продуктів Міноборони.
📌Підміна продукції. Замість затверджених у специфікаціях товарів постачалися дешевші аналоги за завищеними цінами.
📌Маніпуляції з каталогом. Використовувався каталог із понад 400 найменувань продуктів, хоча фактично поставлялося лише кілька десятків, що дозволяло продавати дешеву продукцію за високими цінами.

🚫 Попри 176 виявлених порушень у виконанні контрактів, зафіксованих під час зустрічі 21 серпня 2024 року, ДП «ДОТ» не вжило заходів для розірвання договорів чи притягнення постачальника до відповідальності.

Розслідування також встановило, що «Буський консервний завод» використовував пов’язані компанії для легалізації отриманих коштів та ухилення від сплати податків.

Зокрема, завод співпрацював із ТОВ «Макі-Трейд», ТОВ «Українська компанія «Овочевий світ»», ТОВ «Чорноморський бурячок», ТОВ «Торгова компанія «Агропродпром-сервіс»», ТОВ «Добродар КО», ТОВ «Фрутленд» та ПП «Ініціатива плюс». Ці компанії брали участь у фіктивних операціях, формуючи фіктивний податковий кредит. Аналітичне дослідження ДПС підтвердило, що через ці схеми було розтрачено 54,6 млн грн (включно з ПДВ).

За даними єдиного реєстру податкових накладних, «БКЗ» продав ДП «ДОТ» 23 млн комплектів продуктів на суму 2,82 млрд грн, отримавши аванс у розмірі 243,81 млн грн за 2,58 млн комплектів.

🗝 Головна роль у схемі відводиться партнеру бізнесмена Ігоря Гринкевича – це Олександр Вячеславович Лапшин. Він, а також Вячеслав Дмитрович Лапшин та Євдокія Григорівна Лапшин – були співвласниками компанії. Наразі фірму оформили на мешканку Житомирщини Муранову Олену Вячеславівну.

Держаудитслужба розпочала моніторинг закупівель за договорами від 12 та 16 грудня 2024. Проте відсутність реакції з боку ДП «ДОТ» на порушення викликає питання щодо ефективності внутрішнього контролю в МОУ.

💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись
☑ info@absolutionlab.com