«Вдыхаю воздух, пахнущий... чем-то смешанным. Гарью, принесённой непонятно откуда; пылью, разогретой резиной, выхлопными газами. И чуть-чуть — землёй и зеленью. Совсем чуть-чуть, но мне хватает. Я иду и представляю, что это запах весны, а ещё думаю о том, что строчки "дим зі згарищ повзе містами та просотує кожен подих" я написал, когда в Киеве ещё не пахло гарью».
Полный текст телеграфируем.
Эрик Искра
23.03.22
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Эрик Искра
23.03.22
#голоснароду
👍4
Розкажи-но мені, де немає війни. Де новини не страшні, де наші стіни міцні, де в печах лиш вогні, де попереду дні, в яких ми не самі, в яких всі на землі.
Розкажи-но про те, сонце де золоте світить не на пусте, а на сад, що цвіте; десь пшениця росте; де тихий наш степ, де у серці святе ще вирує, проте.
Розкажи — я засну; і дай Бог, щоб прокинулась не від тривог.
Літературовідьма
23.03.2022
#голоснароду
Розкажи-но про те, сонце де золоте світить не на пусте, а на сад, що цвіте; десь пшениця росте; де тихий наш степ, де у серці святе ще вирує, проте.
Розкажи — я засну; і дай Бог, щоб прокинулась не від тривог.
Літературовідьма
23.03.2022
#голоснароду
❤4
До Василівки прибула гуманітарна допомога
«Вперше за 36 важких днів війни ми отримали гуманітарну допомогу від Запорізької обласної державної адміністрації. Вся гуманітарна допомога у вигляді квасолі, перлівки, гороху, арнаутки, хлібців та макарон буде роздана громадянам, що перебувають на обслуговуванні у відділені соціальної допомоги вдома».
Замість епіграфа, витримка із новин.
Повний текст телеграфуємо.
Black Jackal
28.03.2022
#голоснароду
«Вперше за 36 важких днів війни ми отримали гуманітарну допомогу від Запорізької обласної державної адміністрації. Вся гуманітарна допомога у вигляді квасолі, перлівки, гороху, арнаутки, хлібців та макарон буде роздана громадянам, що перебувають на обслуговуванні у відділені соціальної допомоги вдома».
Замість епіграфа, витримка із новин.
Повний текст телеграфуємо.
Black Jackal
28.03.2022
#голоснароду
Telegraph
Моє 26 березня, або як василівці колону рятували
Замість епіграфа, витримка із новин. Минулого разу казали — «пиши ще», то я і пишу, бо набралось вже багато і назовні рветься. Отже, друга серія Василівських Веселих Історій (перша була тут). Якщо чесно, моє рідне місто мене ніколи особливо не радувало. Зрозумійте…
❤4🔥3
Настали часи, коли ховатись по норах перестало бути дивацтвом.
І де твоє «в наступний вівторок точно спробую пляцки»?
Тепер, аби їсти, не чекатимеш рекламної павзи,
Тепер — аби сісти, а не в багнюку під вибух упасти.
Кажуть «війна!», а війні як-не-як вісім років.
Тільки зараз ми вже готові до чужинських підступних кроків.
Тільки зараз ми вже знаємо ваше обличчя,
Хоча й зараз комусь лицемірство все так же личить.
Мені кажуть: занадто спокійна, а там бомблять Київ.
А я знаю: повернусь додому; в нас-бо повно джавелінів.
Настане котрийсь із вівторків, ми підемо по пляцки...
А зараз несемо нашим міцні жилети і каски.
***
валить сніг пінопластом, але ним не впакують двохсоті
ненави... ненапа... не на часі, а що йому зробиш?
що вже є — загуде, загубить в переповненій соті
як наріжеш салат, не забудь додати укропу
зріжу квіти, мо' в полі знайдеться ще щось під ніж —
перший сніг не збудує будинки, та вкриє багато
головне — коли треба, спи, коли треба, їж
перший блін, як то кажуть, завжди вийде матом
Ліза Маслова
05.03.2022
08.03.2022
#голоснароду
І де твоє «в наступний вівторок точно спробую пляцки»?
Тепер, аби їсти, не чекатимеш рекламної павзи,
Тепер — аби сісти, а не в багнюку під вибух упасти.
Кажуть «війна!», а війні як-не-як вісім років.
Тільки зараз ми вже готові до чужинських підступних кроків.
Тільки зараз ми вже знаємо ваше обличчя,
Хоча й зараз комусь лицемірство все так же личить.
Мені кажуть: занадто спокійна, а там бомблять Київ.
А я знаю: повернусь додому; в нас-бо повно джавелінів.
Настане котрийсь із вівторків, ми підемо по пляцки...
А зараз несемо нашим міцні жилети і каски.
***
валить сніг пінопластом, але ним не впакують двохсоті
ненави... ненапа... не на часі, а що йому зробиш?
що вже є — загуде, загубить в переповненій соті
як наріжеш салат, не забудь додати укропу
зріжу квіти, мо' в полі знайдеться ще щось під ніж —
перший сніг не збудує будинки, та вкриє багато
головне — коли треба, спи, коли треба, їж
перший блін, як то кажуть, завжди вийде матом
Ліза Маслова
05.03.2022
08.03.2022
#голоснароду
❤6🔥1
«Боже великий, єдиний, нам Україну храни...»
Ви бачили лице Бога?
Його лиця не видно за маскою і тепловізором тихою українською ніччю.
Його усміхнене обличчя бачиш на заповненій людьми кухні, звідки їжа поїде на пункт тероборони та на фронт.
Стомленим, але впертим поглядом Він окидає щойно загашену пожежу. Чужими вустами Він промовляє: «Будинки падають, а ми стоїмо».
Він сидить поряд у бомбосховищі. Він накладає джгута на рану та заносить поранених до машини швидкої допомоги.
Він відносить речі у пункт збору для біженців.
Він дивиться на вас із дзеркала.
Ми хранимо Україну.
Helgi
28.03.22
#голоснароду
Ви бачили лице Бога?
Його лиця не видно за маскою і тепловізором тихою українською ніччю.
Його усміхнене обличчя бачиш на заповненій людьми кухні, звідки їжа поїде на пункт тероборони та на фронт.
Стомленим, але впертим поглядом Він окидає щойно загашену пожежу. Чужими вустами Він промовляє: «Будинки падають, а ми стоїмо».
Він сидить поряд у бомбосховищі. Він накладає джгута на рану та заносить поранених до машини швидкої допомоги.
Він відносить речі у пункт збору для біженців.
Він дивиться на вас із дзеркала.
Ми хранимо Україну.
Helgi
28.03.22
#голоснароду
🔥8
Хорошей музыки много не бывает.
Так что в рамках нашей рубрики публикуем трек группы Forgotten Shadows, в которой играет одна из постоянных авторок нашего журнала, Алина Ларионова.
И от неё же предыстория композиции:
«Я и наш гитарист давно договорились с друзьями из других групп поехать в Карпаты и там записать „карпатский блэк-метал“. Поездку назначили на конец февраля. Выезжая в Карпаты, тупо каждый из нас боролся с чувством, что непонятно, когда он снова вернётся домой — у меня ещё никогда не было таких морально тяжёлых сборов.
Работа над музыкой шла тяжело, но трек мы таки записали, и даже сняли карпатско-колдунский видеоряд для клипа. Песню прямо в домике свели, отпраздновали всё вкусным глинтвейном с мясом на гриле. Утром меня в 5 утра разбудило очень тяжёлое чувство. Я полезла в новости и прочитала, что рашка начала войну.
Через пару дней, когда мы уже отошли от первого шока, мы переслушали трек и поняли, что он оказался пророческим. Все ранее типа-абстрактные чувства теперь чётко встали на свои места, а особенно — ненависть к рашистам, разрушающим наши города. Я набрала военных хроник, где кацапы уничтожали мирные дома, музеи, электростанции, равняли с землёй хатки... В общем — всё, что показывало их скотские лживые морды с первой секунды, пока они врали, что «ювилирна точна бьют па ваенным абиектам», и за два вечера в крохотной кухне, где мы все ютились, смонтировала новый клип».
https://www.youtube.com/watch?v=G7MjahOiKtE
#голоснароду
Так что в рамках нашей рубрики публикуем трек группы Forgotten Shadows, в которой играет одна из постоянных авторок нашего журнала, Алина Ларионова.
И от неё же предыстория композиции:
«Я и наш гитарист давно договорились с друзьями из других групп поехать в Карпаты и там записать „карпатский блэк-метал“. Поездку назначили на конец февраля. Выезжая в Карпаты, тупо каждый из нас боролся с чувством, что непонятно, когда он снова вернётся домой — у меня ещё никогда не было таких морально тяжёлых сборов.
Работа над музыкой шла тяжело, но трек мы таки записали, и даже сняли карпатско-колдунский видеоряд для клипа. Песню прямо в домике свели, отпраздновали всё вкусным глинтвейном с мясом на гриле. Утром меня в 5 утра разбудило очень тяжёлое чувство. Я полезла в новости и прочитала, что рашка начала войну.
Через пару дней, когда мы уже отошли от первого шока, мы переслушали трек и поняли, что он оказался пророческим. Все ранее типа-абстрактные чувства теперь чётко встали на свои места, а особенно — ненависть к рашистам, разрушающим наши города. Я набрала военных хроник, где кацапы уничтожали мирные дома, музеи, электростанции, равняли с землёй хатки... В общем — всё, что показывало их скотские лживые морды с первой секунды, пока они врали, что «ювилирна точна бьют па ваенным абиектам», и за два вечера в крохотной кухне, где мы все ютились, смонтировала новый клип».
https://www.youtube.com/watch?v=G7MjahOiKtE
#голоснароду
YouTube
Forgotten Shadows - Бачу Смерть (I See Death)
Пісня і відео створені учасниками київських гуртів N[]O, X.Kernel та Stechanka. | The song is made by members of Ukrainian bands N[]O, X.Kernel, and Stechanka
"24 лютого 2022 року Росія розпочала відкриту війну проти України. Посеред ночі вони атакували…
"24 лютого 2022 року Росія розпочала відкриту війну проти України. Посеред ночі вони атакували…
❤5
Місто-фортеця зустрічає тебе кам'яним обличчям.
В обіймах ховає людей, дерева, кущі.
Здається,
Що навіть дерева — то громадяни міста,
Їм треба платити податки на землю,
Ховатись на ніч в фортеці будинків,
Зачиняти вікна.
Люди привітні — фортеці воїни.
Вони вже століття живуть на кістках,
Своїх чи чужих,
Загарбників, захисників,
Кістки ті вже стали частиною стін фортеці,
Привиди — частиною примарного воїнства.
Місто-фортеця в камені своїх обійм ховає
Те, що ще можна зберегти,
Пам'ять, мрії та сни.
Всіх громадян від примар до дерев.
Всіх містян своїх.
Місто-фортеця стоїть.
І навіть
Кров її — річка, що розкреслює берегами,
Що тече з півдня на північ, чи із заходу на схід,
Має присмак каміння, заліза та пороху.
Місто-фортеця встоїть.
Її не підкорить ні чума,
Ні війна.
Ні смерть її не скорить.
***
Наш Бог ходить серед людей.
Він митець, філософ, учитель.
Він завжди з нами,
Рівний.
Вчить нас бути рівними самим собі,
Поважати, любити та зберігати.
Він навчає нас слову та вірі.
У себе.
Він, босоногий, дивиться в очі,
Всміхається своїм дітям як рідним,
Він завжди охочий
До розмови.
В серці його добро до нас та віра в нас.
Хай би якими би ми не були,
Добрими чи злими, але ми його діти.
Свої.
А ви свого бога закували в каміння.
У скло, бетон і залізо.
Він мертвий сидить на троні.
Гниє.
Хай би ви знали, що його очі
Ненавидять вас та хижо спостерігають,
Як конаєте ви на нашій землі.
Потвори.
Ви, безбожні та покинуті,
Мерці, що не знають, що вмерли.
Прийшли вбити нас і нашого Бога.
Кривдники.
Та марно це, бо наш бог не просто нам рівний.
Він кожному з нас дав каміння,
Серце незламне, що тримає нас купи,
Сталить.
Зерно, що тримаємо в кулаці, стає кулями.
Серпа заносимо на жатву мерців,
І на жнива нового зерна.
Живі.
Ми, живі, знаємо, що кожен з нас на своїй землі.
Вартий самого себе і нашого Бога.
Його слова, його довіри та його правди.
Вільні.
CaerRynn T'ar
30.03.2022
#голоснароду
В обіймах ховає людей, дерева, кущі.
Здається,
Що навіть дерева — то громадяни міста,
Їм треба платити податки на землю,
Ховатись на ніч в фортеці будинків,
Зачиняти вікна.
Люди привітні — фортеці воїни.
Вони вже століття живуть на кістках,
Своїх чи чужих,
Загарбників, захисників,
Кістки ті вже стали частиною стін фортеці,
Привиди — частиною примарного воїнства.
Місто-фортеця в камені своїх обійм ховає
Те, що ще можна зберегти,
Пам'ять, мрії та сни.
Всіх громадян від примар до дерев.
Всіх містян своїх.
Місто-фортеця стоїть.
І навіть
Кров її — річка, що розкреслює берегами,
Що тече з півдня на північ, чи із заходу на схід,
Має присмак каміння, заліза та пороху.
Місто-фортеця встоїть.
Її не підкорить ні чума,
Ні війна.
Ні смерть її не скорить.
***
Наш Бог ходить серед людей.
Він митець, філософ, учитель.
Він завжди з нами,
Рівний.
Вчить нас бути рівними самим собі,
Поважати, любити та зберігати.
Він навчає нас слову та вірі.
У себе.
Він, босоногий, дивиться в очі,
Всміхається своїм дітям як рідним,
Він завжди охочий
До розмови.
В серці його добро до нас та віра в нас.
Хай би якими би ми не були,
Добрими чи злими, але ми його діти.
Свої.
А ви свого бога закували в каміння.
У скло, бетон і залізо.
Він мертвий сидить на троні.
Гниє.
Хай би ви знали, що його очі
Ненавидять вас та хижо спостерігають,
Як конаєте ви на нашій землі.
Потвори.
Ви, безбожні та покинуті,
Мерці, що не знають, що вмерли.
Прийшли вбити нас і нашого Бога.
Кривдники.
Та марно це, бо наш бог не просто нам рівний.
Він кожному з нас дав каміння,
Серце незламне, що тримає нас купи,
Сталить.
Зерно, що тримаємо в кулаці, стає кулями.
Серпа заносимо на жатву мерців,
І на жнива нового зерна.
Живі.
Ми, живі, знаємо, що кожен з нас на своїй землі.
Вартий самого себе і нашого Бога.
Його слова, його довіри та його правди.
Вільні.
CaerRynn T'ar
30.03.2022
#голоснароду
❤5👍1
What you see is my home. It is pretty indeed
With its greenery grinning whenever you need,
With the toll of the bells for the lost and the born,
For the times that will come and the sprite of before.
Built in blissful content, forged in fire and blood,
What you see is the land that was left and forgot.
Through the arms of the past and the freshly peeled bones
We have opened again the discovered once roads
To the roots and the sprouts we are coming in arms
Just like we were supposed yet were made to discard.
Through the poems and rhymes, through the gunpowder smoke
Once again we will rise, for all those of before,
For all fallen and born, who had left and had stayed,
Who had fire at heart and a head in dismay.
For the ones proud in fight and the thriving in need
I am no one, was silent my plead
To leave me by the roots of which I here was born,
Give me chance to do good in the times that are wrong.
Like a beggar I stand with my tears on the sleeve,
Hand in hand with despair to forgive, to believe,
To forget how it felt without coppery taste
On my teeth and the salt on my lips that had stayed.
I am said it is fine, I will have to rebuild,
But the tremble of shame will remind of the guilt.
What you see is my home. I'll once see it again
When it's finally peace under sanctifying rain.
Morrigan S. Crows
31.03.2022
#голоснароду
With its greenery grinning whenever you need,
With the toll of the bells for the lost and the born,
For the times that will come and the sprite of before.
Built in blissful content, forged in fire and blood,
What you see is the land that was left and forgot.
Through the arms of the past and the freshly peeled bones
We have opened again the discovered once roads
To the roots and the sprouts we are coming in arms
Just like we were supposed yet were made to discard.
Through the poems and rhymes, through the gunpowder smoke
Once again we will rise, for all those of before,
For all fallen and born, who had left and had stayed,
Who had fire at heart and a head in dismay.
For the ones proud in fight and the thriving in need
I am no one, was silent my plead
To leave me by the roots of which I here was born,
Give me chance to do good in the times that are wrong.
Like a beggar I stand with my tears on the sleeve,
Hand in hand with despair to forgive, to believe,
To forget how it felt without coppery taste
On my teeth and the salt on my lips that had stayed.
I am said it is fine, I will have to rebuild,
But the tremble of shame will remind of the guilt.
What you see is my home. I'll once see it again
When it's finally peace under sanctifying rain.
Morrigan S. Crows
31.03.2022
#голоснароду
❤3🔥1
Говорят, реки наполнятся кровью,
Земля поглотит кости и мясо,
Говорят, те, кто сейчас стреляют,
Небесному воинству
Не смогут сдаться.
Цуцики роются в требухе несвежего трупа,
Изувеченный дом смотрит на мёртвых хозяев.
Господи, Господи, мой отче,
На кого же ты нас оставил?
Но суд будет справедливым и скорым,
И за теми, кто в морды коней целился
Из автомата
Придут совсем другие, зубастые кони,
Из речки Ирпень выйдут другие кони,
Из вод Днепра выйдут другие кони —
Для Бога нет мифологии, всё — реальность.
И для тех, кто выбивал в твоём доме окна,
Приготовлена баня княгини Ольги.
И тем, кто в плену держал Мариуполь,
Предстоит познакомится с Посейдоном.
У него трезубец в руке, вы помните?
Все твари — видимые и невидимые,
От домового до ангела ветхозаветного,
Будут судить тех, кого мы ненавидим.
За нашу землю, за наших людей и за наши реки.
Джанни Цюрупа
03.04.2022
#голоснароду
Земля поглотит кости и мясо,
Говорят, те, кто сейчас стреляют,
Небесному воинству
Не смогут сдаться.
Цуцики роются в требухе несвежего трупа,
Изувеченный дом смотрит на мёртвых хозяев.
Господи, Господи, мой отче,
На кого же ты нас оставил?
Но суд будет справедливым и скорым,
И за теми, кто в морды коней целился
Из автомата
Придут совсем другие, зубастые кони,
Из речки Ирпень выйдут другие кони,
Из вод Днепра выйдут другие кони —
Для Бога нет мифологии, всё — реальность.
И для тех, кто выбивал в твоём доме окна,
Приготовлена баня княгини Ольги.
И тем, кто в плену держал Мариуполь,
Предстоит познакомится с Посейдоном.
У него трезубец в руке, вы помните?
Все твари — видимые и невидимые,
От домового до ангела ветхозаветного,
Будут судить тех, кого мы ненавидим.
За нашу землю, за наших людей и за наши реки.
Джанни Цюрупа
03.04.2022
#голоснароду
❤5🔥5
«...Он курил в подворотне, уже немного потухшим взглядом наблюдая, как по дороге катятся русские танки. На какие-то мгновения в нём даже зажглась искорка надежды, что они сваливают наконец и оставят их в покое. Но какая-то горечь не давала ему даже этой искоркой утешиться».
Полный текст телеграфируем.
Di Piligrimm
03.04.2022
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Di Piligrimm
03.04.2022
#голоснароду
Telegraph
Мне хотелось это сказать
Тебе этого понять не удастся. Это и в мою голову не влазит, хотя я относительно близко к......Когда всё понеслось — было страшно, дико. Когда всё началось, хотелось говорить. Сейчас... Сейчас, наверное, НУЖНО говорить. Но вот — первые горькие победы, и мы…
❤2😢1
***
Не ходи-но, моя доле, випаленим полем, сивим смутним полем. Не дивись-но, моя доле, на людськеє горе, на страшнеє горе. Не гляди-но, моя доле, в оченьки неволі, гіркої неволі.
Ходить-бродить моя доля страшним чорним полем, близ людського горя, на очах в неволі. Я піду, піду ганяти долю, неслухняну, вольну, випалену болем, за далекі гори, неслухняну долю.
Не піде неслуха-доля за високі гори, від степу, де воля, від людського горя. Не ходила б моя воля та спаленим полем, як не мала б горя від чужой неволі, була б гарна доля.
Ти ходи, злая неволе, у свої-бо доли, у свої-бо гори. Нам не бачить б того горя, спаленого поля, та гіркого болю, не прийшла б по наші долі, чорная неволе, жерти вольну волю.
Ти загинь, злая неволе, з горем і тим болем.
Ти цвіти, благая доле, на полі привольнім.
Болем
ту неволю
й горе
задля долі
й волі
і у полі
й там, де гори
й доли,
зборем.
Літературовідьма
01.04.2022
#голоснароду
Не ходи-но, моя доле, випаленим полем, сивим смутним полем. Не дивись-но, моя доле, на людськеє горе, на страшнеє горе. Не гляди-но, моя доле, в оченьки неволі, гіркої неволі.
Ходить-бродить моя доля страшним чорним полем, близ людського горя, на очах в неволі. Я піду, піду ганяти долю, неслухняну, вольну, випалену болем, за далекі гори, неслухняну долю.
Не піде неслуха-доля за високі гори, від степу, де воля, від людського горя. Не ходила б моя воля та спаленим полем, як не мала б горя від чужой неволі, була б гарна доля.
Ти ходи, злая неволе, у свої-бо доли, у свої-бо гори. Нам не бачить б того горя, спаленого поля, та гіркого болю, не прийшла б по наші долі, чорная неволе, жерти вольну волю.
Ти загинь, злая неволе, з горем і тим болем.
Ти цвіти, благая доле, на полі привольнім.
Болем
ту неволю
й горе
задля долі
й волі
і у полі
й там, де гори
й доли,
зборем.
Літературовідьма
01.04.2022
#голоснароду
❤4😢1
Вона — свята. Кривава.
Змучена тишею сна.
Руками своїми холодними
Немовля до грудей пригорта.
Хай боже його прийме,
Втішить ті сльози гіркі.
Хай стелить йому врем'я
Перини свої пухові.
Там тиша і світло стишене,
Там мати твоя чека.
Не буде ні болю, ні холоду,
Не буде того гріха.
Відпускає вона малого — хай спить.
Де тривога кричала круками — знову тиша стоїть.
Де кати — вже нема нікого, земля їх гноїть.
Все, що скоєно — перемелено. Із золою летить.
CaerRynn T'ar
07.04.2022
#голоснароду
Змучена тишею сна.
Руками своїми холодними
Немовля до грудей пригорта.
Хай боже його прийме,
Втішить ті сльози гіркі.
Хай стелить йому врем'я
Перини свої пухові.
Там тиша і світло стишене,
Там мати твоя чека.
Не буде ні болю, ні холоду,
Не буде того гріха.
Відпускає вона малого — хай спить.
Де тривога кричала круками — знову тиша стоїть.
Де кати — вже нема нікого, земля їх гноїть.
Все, що скоєно — перемелено. Із золою летить.
CaerRynn T'ar
07.04.2022
#голоснароду
👍3😢2
Сьогоднішній текст — це есей, а не художній твір чи щоденник. Ми публікуємо його, бо редакція вважає важливою тему, яка тут висвітлюється, і ще — бо ця війна йде, в тому числі, між пригніченням та свободою в глобальному сенсі.
«Дисклеймер: цим висловлюванням я не "перетягую на себе ковдру" і не стверджую, що проблеми моїх соціальних груп важливіші за загальноукраїнські проблеми. Однак разом з цим я не можу дозволити собі забути про те, що, хоча настання "русского мира" однозначно дорівнювало б посиленню проблем моїх соціальних груп, — перемога України, на жаль, не буде автоматично дорівнювати їхньому вирішенню».
Повний текст телеграфуємо.
Ерік Іскра
04.04.2022
#голоснароду
«Дисклеймер: цим висловлюванням я не "перетягую на себе ковдру" і не стверджую, що проблеми моїх соціальних груп важливіші за загальноукраїнські проблеми. Однак разом з цим я не можу дозволити собі забути про те, що, хоча настання "русского мира" однозначно дорівнювало б посиленню проблем моїх соціальних груп, — перемога України, на жаль, не буде автоматично дорівнювати їхньому вирішенню».
Повний текст телеграфуємо.
Ерік Іскра
04.04.2022
#голоснароду
Telegraph
Вони нас ненавидять
Всі, мабуть, вже бачили той текст про денацифікацію. Комусь не вистачило нервів або VPN на те, щоб прочитати його повністю, але принаймні уривки бачили, думаю, майже всі. Я з певною цікавістю спостерігаю за тим, як люди реагують на цей текст. Жах, огида…
🔥9
«Також хочу згадати про питання-приказку «ти шо, мавок ходив ловити?». Воно використовується в зверненні до того, хто дуже довго виконує якесь доручення».
Повний текст телеграфуємо.
Ліза Різер
06.04.2022
#голоснароду
Повний текст телеграфуємо.
Ліза Різер
06.04.2022
#голоснароду
Telegraph
Про мавок
Відомо, що мавки надають перевагу уникненню прямих конфліктів і мають багато способів це робити. При спробі переслідувати їх мавки цілими поселеннями здатні переміщуватись все далі вглиб свого середовища існування, яким може бути ліс, річка, лиман та інше.…
🥰4❤2👍1
«— У нас самый нормальный алкоголь — украинский, — жалуется мне девушка из Белгорода. — За чем-то приличным приходится в Харьков мотаться. Да и цены у вас в три раза ниже».
Полный текст телеграфируем.
Сэмар
18.03.2022
Дополненный текст этой же статьи доступен на авторском Патреоне.
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Сэмар
18.03.2022
Дополненный текст этой же статьи доступен на авторском Патреоне.
#голоснароду
Telegraph
россия. Взгляд изнутри
Так получилось, что я очень много путешествовал по российским просторам. Путешествовал автостопом, жил у случайных людей, заезжал в города, посёлки и сёла, общался с самыми разными слоями населения. В результате этих путешествий сложилась определённая картина…
👍8
« — Я хочу у тебя спросить кое-что. Мне важно знать, — начинаю я, и каждое слово ощущается новым шагом по битым стёклам. — Как ты чувствуешь себя, как ты справляешься... Я про бабушку».
Полный текст телеграфируем.
Вечный Встречный
08.04.2022
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Вечный Встречный
08.04.2022
#голоснароду
Telegraph
Зарисовка 44-го дня
08.04.2022 — Папа, а ты не будешь считать меня предателем, если я уеду? Это ещё один вопрос, который я ему не задал из-за кома в горле, из-за жгучей печали, из-за того, что я знаю ответ. Мы сидим на пустом полу, одни в комнате, не считая кошки. Когда он…
👍5❤1
Весна не подкрадывается. Весна наступает. Весна приходит. Безотвратно, непреодолимо, вопреки всему. Она кажется невозможной, нереальной. Но она проникнет всюду. Травы покроют землю, зелень покроет ветви, цветами покроется всё, чему суждено цвести, и их аромат пробьётся сквозь твою страшную поволоку, сквозь пелену ужаса и боли, укрывшую твою душу. Гроза прорежет смрад дыма озоном. На какие-то мгновения твоё сердце замрёт не от страха, а от красоты. Весна — самый великолепный сорт неотвратимости.
Di Piligrimm
11.04.2022
#голоснароду
Di Piligrimm
11.04.2022
#голоснароду
🔥5
Я говорю собі: «Йди лягай спати,
очі заплющуй і спи.
Спи!»
Як там казали:
«Щоб швидше заснути,
слід рахувати...» Рахую...
Рахую
дні без числа.
Безсоннії ночі.
Сирени й відбої.
Холодні пальці.
Вдих. Видих.
Колись була мрія —
опинитись самій в місті тихім й безлюднім...
Та більше не хочу.
Я хочу затори,
гомін траси,
юрбу,
щоб тісно в вагоні.
Щоб знов було місто
справжнє,
живе... Серед мертвої ночі
лежу,
лежу...
Як печуть мені очі, коли довго плачу, і як пече серце, коли забуваю.
Вдих.
Видих...
Змокла подушка. Перевертаю.
Рахую, рахую
сльози,
пальці,
години,
вдихи і видихи...
Ранок жевріє крізь затулені штори.
Ось і ще один день. Я його порахую.
Вдих... Видих...
Рахую.
Рахую...
Анна Ліндберг
12.04.2022
#голоснароду
очі заплющуй і спи.
Спи!»
Як там казали:
«Щоб швидше заснути,
слід рахувати...» Рахую...
Рахую
дні без числа.
Безсоннії ночі.
Сирени й відбої.
Холодні пальці.
Вдих. Видих.
Колись була мрія —
опинитись самій в місті тихім й безлюднім...
Та більше не хочу.
Я хочу затори,
гомін траси,
юрбу,
щоб тісно в вагоні.
Щоб знов було місто
справжнє,
живе... Серед мертвої ночі
лежу,
лежу...
Як печуть мені очі, коли довго плачу, і як пече серце, коли забуваю.
Вдих.
Видих...
Змокла подушка. Перевертаю.
Рахую, рахую
сльози,
пальці,
години,
вдихи і видихи...
Ранок жевріє крізь затулені штори.
Ось і ще один день. Я його порахую.
Вдих... Видих...
Рахую.
Рахую...
Анна Ліндберг
12.04.2022
#голоснароду
😢7❤4
«Говорят, если спрятаться за несущими стенами квартиры подальше от комнат и окон, то есть шансы, что ты выживешь при попадании снаряда в дом. Руководствуясь этими рекомендациями, мы собрались в коридоре, обложившись рюкзаками с техникой».
Полный текст телеграфируем.
Padmanima
26.03.2022
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Padmanima
26.03.2022
#голоснароду
Telegraph
Я не могу плакать.
Мы не видели, как ракета попала в нефтебазу, лишь ощутили толчок. Виталик первым заметил гарь и уже беспокойным голосом выдернул меня из мыслей: — «Вы видели?! Попали! Горит!!!» — после чего все члены нашего маленького коллектива побежали к окну. От внешнего…
❤2😢1
«Под умирающим небом разрушается мой мир. Земля в неровном чуждом свете кажется чёрной. Вдали слышен грохот опадающих карточными домиками высоток. Иногда ангельскими трубами гудят лопающиеся провода».
Полный текст телеграфируем.
Morrigan S. Crows
14.04.22
#голоснароду
Полный текст телеграфируем.
Morrigan S. Crows
14.04.22
#голоснароду
🔥5