Жінки Куліша, або головний ред флег ХІХ століття

Хоч в назві лекції імʼя чоловіка, вона буде не про нього, а про жінок, які мали такий вусатий «епізод» в своєму житті.

У багатьох з нас є оті підозрілі колишні-нарциси і якби Куліш жив зараз — він міг би бути одним з них (Не раджу такого кавалєра)

Тож, так! Це буде лекція-плітка, копирсання у нижній білизні та пацючинг. Але виключно з використанням надійних джерел, як завжди.

‼️На лекції не буде про великий внесок Куліша в українську літературу, тільки булінг😅

Тож про кого вона:
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська)
- Марко Вовчок
- Параска Глібова
- Леся Милорадович
- Ганна фон Рентель
- Маня де Бальмен

Коли: 6 листопада о 19:00
Тривалість: 1.5 год
Вартість: 400 грн
Формат: Онлайн з записом

Давайте поговоримо разом про одного з головних "розбивачів сердець" української класики ХІХ ст?😀

Складна і не зовсім книжкова розмова.

Налякалися? Якщо що, вона не з вайбом «нам треба серйозно поговорити» — більше про мої думки-відчуття щодо діяльності, а ще про гроші.

Почнемо з них!

Очевидно, що я намагаюся монетизувати свій канал і зробити так, аби він закривав мої базові потреби. (Я думаю, що очевидно)

✨Деякі речі вдаються краще — як-от книжковий клуб, із якого я щомісяця маю 100 доларів і афігенну спільноту.

✨Інші — через раз, як лекції. Не тільки у мене зараз стало більше проблем зі записами на такі формати і я у пошуку причини. Чи це загальна втома і виснаження інформацією, чи через проблеми зі світлом, чи просто людям стало тяжкіше з грошима — я точно не знаю. Підозрюю, що всього по трохи. Якщо у вас є ще ідеї — кажіть!

І я фантазую, чи можу я адаптувати продукти так, аби вирішити це? Що якщо додати більше «відпочинкового вайбу»? Або ж зробити формат без привʼязки до часу?

✨Для мене гроші, які я отримую дійсно важливі. Вони мотивують мене робити крутяцькі штуки. І це нормально, я сподіваюся у вас теж так!

Другий мій роздум

✨Я бачу, що мій канал потроху перетворюється з книжкового на більш літературознавчий (чи навіть культурологічний?). Мені подобається досліджувати й показувати себе як культурологиню. І все менше хочеться просто писати відгуки на книжки чи робити підбірки. Пані вже подавай розмови про сексуальність у творах Лесі чи про феміністів, які справді захищали права жінок сто років тому.

✨І я не завжди впевнена, чи цікаво то вам? Бо продавала я себе раніше не зовсім так!

Буду дуже рада почути ваш фідбек на ці дві теми, які не виходять у мене з голови. Дуже хочу краще зрозуміти вас. І, можливо, ви краще зрозумієте, що очікувати від мене ❣️

Я тільки що так активно офігіла від мультику з лего, який створив хлопець зі Львова.

✨Його звати Олесь і йому 14 років, а його робота про Стуса, катування, війну і свободу. Ще й англійською, аби презентувати це закордоном.

Ще й всі штуки з лего він сам придумав і зробив 😭

Це треба подивитися і вам!

Я все ще не розумію, чого таке "щастя" видали у видавництві "Школа" у 2010 році?

Чому там так багато про росіян, депутатів і якихось всратих людей. Чомуу?

В коментарях будуть "скарби" з "книги"🫥

Спіритична розмова: Софія Русова ✨

Нещодавно у мене виникла ідея “фейкових” інтерв’ю з нашими чудовими письменницями та діячками.
Фейкові — не через наповнення, а з тієї причини, що частина з них померли ще до мого народження.

‼️Для створення їхніх реплік я використовую цитати, щоденники, листи, спогади про них тощо.
Усі факти в інтерв’ю — правдиві, але форма частково змінена й відредагована мною.

Тож ходімо читати мою першу спіритичну “розмову” з Софією Русовою ✨

Як би ви описали себе в декількох словах людям, які про вас нічого не знають?

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, слухають рідну музику, музику своїх композиторів, свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій. Я робила все, аби досягти цієї цілі. Багато писала, в тому числі й “українську абетку”. Разом із сестрою я заснувала перший україномовний дитячий садок у Києві.

Ви багато пишете та працюєте з темою виховання, сім’ї, а яким було ваше дитинство?

Коли до нас у спадок перейшли речі мого дядька, то серед них були малюнки дуже тонкої праці, і річ, яка мене малою бавила особливо срібний кофейник-паротяг, що по срібних рейках пересувався по столі. Тож чується воно мені хорошим! Взагалі батьки мої були шляхотні, високо освічені люди з добрим серцем, але вони були пани з поглядами свого часу.

То ваша родина точно була заможня? Кофейник-паротяг і у 2025 звучить вражаюче

Так, от одна з історій з мого раннього дитинства: Памятаю, як приїхали ми до тітки Філатьєвої, моєї хресної мами в її чудовий маєток. Там їздили ми з тітками до ліса по гриби. Сідали на довгу лінейку, запряжену чотирма кіньми, й їхали дуже поволі. Тітки дивилися на траву через льорнетку і, побачивши гриба, казали зупинятись, якась »дівка« стрибала з лінейки й брала гриб.

А хто з вашої родини був найцікавішим для вас?

Брат моєї матери, гвардійський старшина Петро Жерве не міг пережити зради своєї нареченої, якоїсь княжни, покинув Петербург і пішов у манастир. Але там у манастирі почав на крилосі співати оперні арії замість церковних напівів і ченці скоро переконалися, що він психічно хворий і привезли його до нас на Чернигівщину, де він і прожив до 72 літ, так і не видужавши. Зранку до вечора писав свої думки, також мав чудову збірку книжок. Так за читанням і писанням пройшло життя цієї талановитої, але хворої людини.

Наша розмова може тривати і тривати, як думаєте, що треба для продовження?

Першочергово — мінімум 20 сердець та 5 відгуків на цей діалог. Знаєте як важко виходити на спіритичні сеанси, коли ти вже як 85 років покинула цей світ?

А хто я така, щоб сперечатися з такою пані, правда?🌸