Я забула підключити коментарі, але тепер все працює

Цей малий не розуміє, чому ми вже 5 годин не гуляємо і навіщо хазяйка весь день щось там стучить по клавіатурі

А я зробила невеличку презентацію форми додавання твору на UWRead.

Виявилося, що в твітер не можна додавати відео довші за 140 секунд, тому зараз я завантажую його на Ютуб. А поки воно там вантажиться, опублікую тут. Типу ексклюзив 😁

Фан факт про цей компонент. Я неіронічно намагалася кинути на тло символів відповідні прапори

Але виникло одразу декілька проблем.
1) видимість: коли на тлі є смужки, особливо білі, одразу дуже погано читалося.
2) Heterosexual-прапор взагалі чорно-білі смужки, що неочевидно і псує видимість символа
3) багато людей у нас не в курсі значення прапорів тому вони їм можуть бути незрозумілі

А ще це виявилося більш заморочливо реалізовувати чисто технічно.

Нарешті, якщо жанр не про стосунки, на місці цього прапорця планується символ жанру (наприклад жахи, детектив), і хочеться якоїсь єдності стилю і менше візуального шуму.

#щоденники_розробки

Страшенно сумую за написанням коду, бо в останні два тижні займаюся переважно організаційними задачами.

По-перше, тому що команда збільшилася. Фактично можна навіть сказати що команда повноцінно зʼявилася, і в нас потихеньку налагоджуються всі процеси.

Скільки ми всього автоматизуємо, ви б знали 🙈І все одно завжди можна більше і краще.

По-друге через всі гранти та акселератори, куди ми подаємося. Туди потрібно просто тонна документів, планів, презентацій. Я змела пилок з економічного диплому і згадую як воно все робиться.

Це точно не дає занудьгувати. Коли робиш свій стартап-сайт зусиллями малої команди встигаєш за тиждень побути програмістом, маркетологом, дизайнером, монтажером, публіцистом, економістом, рекламником і ким ще тільки не... хіба що до сантехніка і танцюриста ми не дійшли. 😁

#щоденники_розробки

Кажуть, зараз всім треба мати особистий бренд. Особливо, якщо ти щось робиш, особливо для людей. Зайшла от в інстраграм (зі мною буває), а там суцільна проявленість та щирість, психологи, письменники та власники інтернет-магазинів старанно постять 1-2 сторі на день. Я без засудження, люди молодці, працюють. Але як їм не страшно?

(От у кого немає проблем з брендом, це в Дарсі, він народжений бути зіркою)

Типу кажуть “будьте щирими, розповідайте про свої погляди на життя”. Знаєте, скільки в людей контраверсійних поглядів буває? Звісно, читачам контраверсійність скоріше за все буде цікава, я от велика любителька спостерігати за срачиками і підписана на декілька каналів, де “ріжуть правду-матку”. Вони популярні, так. Але чи їх поважають? Скільки є ситуацій, коли людина популярна, і зокрема за рахунок того, що “каже все що думає” (а як часто рекомендують саме це чи іншу версію на тему “будь собою”), і вона популярна, але поваги до неї немає. І інтернет завжди готовий розкопати щось в її минулому і поставити на ній хрест. Мені згадується Ілон Маск. От вже же еталон “кажу все як думаю”.

А з іншого боку є такі люди як Залужний. Вибачте за те що в рані колупаюся. Ну правда, людина не постить сторіз і взагалі мало говорить щось на публічний загал, уникає різких висловлювань. А має безумовну повагу сотень тисяч, якщо не мільйонів людей. Він мій приклад того, що не завжди треба більше розповідати і розкривати всі свої карти.

Тож… думаю. Чи треба займатися персональним брендом і якщо треба, то як саме? Що ви думаєте з цього приводу?

Мені декілька разів сказали що існуюча сторінка незрозуміла.

Пробую зробити зрозуміліше)

Чи стає?)

Фан факт, фігурний шрифт, яким я користуюся це Kharkiv Tone

https://www.behance.net/gallery/105478373/Kharkiv-Tone-Font

Бережу своє коріння, як то кажуть

Ми (вся команда) не будемо багатослівними - хоча письменники зазвичай мають слова, щоб поділитися тим, що болить.

Але ми не маємо слів. Лише біль.

Сьогодні ми хочемо подякувати всім нашим захисникам та захисницям, відомим та невідомим, представникам усіх професій, усіх націй, що боронять нашу землю від російської орди. Дякуємо.

Ще в 2022 році нарити бодай якусь статистику книжкового ринку було важко. Я памʼятаю як влітку 2022 перевертала інтернет що знайти поодинокі опитування читомо і майже більше нічого. Скільки книжок продають? Що читають? Таємниця.

І тут з 2023 року поперло. Нові книгарні, статті у Форбс, скандали, нове дослідження Українського Інституту книги…

Тенденція чудова. В серпні 2023 наприклад нарешті хтось опублікував цифри по розміру книжкового ринку — при чому в розрізі окремо книгарень і видавництв. (Так-так, це посилання на гордонюа, але дані наче коректні). За рік до того я ледь не зʼїхала з глузду поки намагалася хоч якось нашкребти ці цифри, прочісуючи Держкомстат (там нема), новини (там були субʼєктивні оцінки що відрізнялися одна від одної в 4 рази) і звіти видавництв (велика частина непублічні).

Якщо вам цікаво, в 2022 книжковий ринок оцінювали десь в 2.5 млрд гривень (65 млн доларів). А в 2020 році він був 135 млн доларів :(

Напевно навесні або знову в серпні цього року дізнаємося цифри за 2023 і зможемо вже розуміти, чи вилився той “книжковий бум” який ми бачимо наочно в грошове зростання доходів книгарень і видавництв.

https://gordonua.com/ukr/news/society/v-ukrajini-kniharni-2022-roku-odezhali-rekordnij-za-pjat-rokiv-pributok-1676534.html

Книгарні радо обговорюють як зросла цікавість до англомовної книги і як вони швидко розширюють свій асортимент.

Я не в такому захваті.

Коли я проводила читацькі інтервʼю і опитування, лейт-мотивом ішло те, що українські читачі між книгами двох невідомих їм авторів — українського або іноземного — скоріше оберуть іноземного.

Я двома руками за те щоб книги були доступні, різні. Але я також усвідомлюю наслідки: чим доступнішими будуть книги іноземних авторів, тим складніше нашим письменникам буде з ними конкурувати.

Подруга казала що в нас 60% книг, що продаються — це переклади. Для порівняння в ЄС 5%, в США взагалі десь 3%. Більше того, я знаю зі статистики вівату, що 60% це досягнення останнього року, до цього книгарні звітували стабільно про долю перекладів під 80%.

А хотілося б все ж таки і у нас таку любов до власних письменників, яка є в США, Франції чи хоча би в Польщі

Вітаємо всіх причетних з Днем Письменника!

Хай ріка читацької любові до вас завжди буде повноводна і бурхлива.

Цей тиждень нарешті повноцінно є можливість займатися кодом. І знаєте що? Одразу знайшовся вагон дрібних недоробок, повторів і "не забути це зробити в майбутньому".

Наприклад в одному місті фандоми зберігалися на сервері (це важливо щоб їх можна було додавати) а в іншому прописувалися вручну 🙈.

Здається, майбутнє настало.

З хорошого, через те що вся платформа автоматично тестується після кожної зміни, зміни було вносити приємно, і хоча б є розуміння що я не ламаю зараз все 🙈

Авторка українського бестселеру "Малечі про інтимні речі" поділилася тим, що не отримує роялті за книги і видавництво взагалі перед нею ніяк не звітує.

При цьому книжка була абсолютним лідером сегменту дитячої літератури в 2021 році і продавалася тоді по 82 книжки на день.

Одна з причин чому я вирішила робити сайт — це саме отака співпраця з видавництвами і та сама "продажа" АП на 5 років. Ні передумати ні поміняти умови після цього не можна. Хіба це добре для авторів?

Передивляюся Джулі і Джулію. Я обожнюю кіно про досягнення мети, про людей з пристрастю, про перешкоди, які вони долають і про цілеспрямованість. Інше кіно яке я дуже люблю: “Диявол носить Прада” (і теж з Меріл Стріп). Я знаю, що оригінальна книга створювалася як корпоративний жахастик, але екранізація вийшла навпаки дуже надихаючою, як ті відео в тіктоку, де люди охайно організують свою шафу або холодильник. На якісь хвилини ти зазираєш у світ де ідеал можна досягнути і щось буває зроблено охайно, вчасно і з душею.

А ще “Джулі і Джулія” про кулінарію, і дуже позитивне.

А яке кіно любите ви?

Я старалася тут не спамити просто рандомними думками, все ж таки ті, хто підписувались, напевно, чекають новин по сайту, а не спаму.

Новини будуть. Ми тут активно готуємо презентацію базового функціоналу (і вичищаємо помилки, які знаходимо). Я насправді думала що презентуємо щє минулого тижня, але зʼявилася додаткова організаційна робота. Все як завжди.

Взагалі правило планування: коли намагаєшся передбачити, скільки часу займе проєкт, візьми консервативну (пессимістичну) оцінку і помнож на два 😅

Повертаючись до теми, цей канал я все ж вирішила вести як більш персональний. Тому буде спам!

Офіційні новини все ще можна буде дізнатися в твітері
https://twitter.com/uwuread
та інстаграмі
https://www.instagram.com/uwuread

Перший спам-пост буде про соцмережі і просування в них.

Мене в минулому місяці десь десять людей розпитували про те, як вести інстаграм. У всіх приблизно схожа історія: вони пишуть книжки/малюють/ведуть блог і їм треба десь шукати підписників/читачів/зацікавлених людей, і всі сподіваються на магічну силу соцмереж.

А я, якщо чесно, досить песимістично оцінюю інстаграм в плані набору аудиторії. Та і не тільки його. В мене перед очима багато прикладів людей, хто ведуть свої соцмережі, стараються, контент-плани розробляють, а в результаті бьються як риба об лід і пишуть свої послання “в порожнечу”.

Тут в чому проблема. У віральності.

Якщо ви голодний художник в якого немає грошей на рекламу, то вам треба способи, як набирати підписників безкоштовно. (І навіть якщо гроші є, але це наприклад 5 тисяч на місяць, дуже легко можна залишитися і без грошей, і без підписників). Безкоштовно — це значить, що ваш контент, ваша сторінка мають показуватися новим людям, які на вас не підписані. І отут весь затик.

В телеграмі такого взагалі немає. Ваш канал, все що ви там пишете, ніколи не покаже комусь новому.

В інстаграмі майже те саме — з нюансом, що є пошук і рілси, де можуть бути рекомендації незнайомцям. Але щоб “залетіти” в одній з категорій, треба щоб ті підписники, яких ви вже маєте, активно взаємодіяли з вашим постом/рілсом, і якщо на вас підписані мама і кіт, діла не буде. А альтернатива — реклама.

Фейсбук і твітер тут більш перспективні. Чому саме там зазвичай якийсь скандальний пост може розповсюдитися зі швидкістю лісової пожежі? Бо там вам показуються пости людей, на яких підписані ваші друзі — або з якими вони будь-яким чином взаємодіяли. Правда, з тих пір як твітером заволодів Ілон Маск, вже ніхто не знає, як формується їхня стрічка “для вас”.

І нарешті Тікток (і Ютуб). Він заточений під те, щоб сам якось оцінювати ваш контент, проаналізувати смаки Антоніни 89 і зрозуміти що їй треба побачити саме ваш відос.

З огляду на це зрозуміло, чому саме ТікТок в США, наприклад, став головним майданчиком просування молодих маловідомих письменників. Та і взагалі всього.

І от якщо нас цікавить саме віральність, то може виявитися, що інстаграм не такий вже зручний. Що є скоріше сенс спробувати Тікток, Фейсбук або Твітер — якщо не як основні, то як генератори трафіку.

Правда, там свої приколи.

Є прогрес. Цього разу додавання розділу до книги і відображення розділів. С форматуванням.

Привідкриваючи завісу таємниці, створення красивого візуального що можна показати це десь 10-20% роботи.

А ще є:
- робота на сервері (щоб віддавати правильні дані)
- полірування деталей
- пошук де можуть виникати помилки і їх обробка
- залити все бетоном (обкласти тестами 😁)

Я не можу навіть описати, наскільки я шалено рада 🤩