​​​​Вітаємо на каналі «КалендАРТ by esthète Газета».


В процесі роботи над кожним новим номером  esthète газети ми отримуємо силу-силенну анонсів та пресрелізів про найрізноманітніші мистецькі події та проєкти, якими ми б з радістю ділилися з читачами, але формат «квартальника» обмежує. Тому ми вирішили створити свій канал, де збиратимемо усе, що на думку редакції, варто подивитися, послухати, почитати і чому варто буде приділичи час. А ще тут будуть ексклюзивні тексти та візуальний контент про #українськемистецтво.


Запрошуємо до підписки!


Дисклеймер 😉: на каналі будуть оціночні судження, суб’єктивні думки редакційної команди і (наразі) ніякої проплаченої реклами.

​​​​​​​​​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:

🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського
Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського
(до 11.07.)

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)

🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)

🔸фотопроєкт «Вуличні діалоги 2.0»
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 10.07.)

🔸 «Відсвіт» Олени Іванишин
Галерея Львівського органного залу, вул. Степана Бандери, 8
(до 04.07.)

🔸виставковий проєкт «Art Resistentia. Візуальне мистецтво»
пл.Ринок, 42
(до 04.07.)

🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)

🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)

🔸« Міні монументи» Анни Атоян
галерея «Зелена Канапа»
(до 04.07.)

🔸 «Неспіймане» Христини Приймак
мистецька галерея «PM Gallery», вул. Коперника,17
(до 06.07.)

🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.07.)

🔸«Кадош» Катерини Кузів
галерея сучасного сакрального мистецтва
(до 11.07.)

🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6

🔶«дві кімнати» - фотопроєкт Тараса Бичка
«Квартира 35»
(до 04.07.)


Фото: фрагмент експозиції «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм» (надано НМЛ).

​​"Оглянув Париж. Чудово. Пишу вечорами вірші про паризькі речі у Люксембурзькому парку. Оглянув ґалереї, був у Люврі…"
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.

#уцейдень 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).

Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.

"Веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків». З листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.

Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.

Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися. «Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назал - сумнувато» - писав у листі Хмелюк. Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця. «Південна Франція притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.

За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.

Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.

до міжнародного дня поцілунків 💋

Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).

Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.

Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989

​​​​​​​​Так багато митців, і так мало українських мисткинь 💔

#уцейдень 1903 року у Києві народилася мисткиня Людмила Морозова. ЇЇ студентські роки припали на турбулентні часи - революції 1917-1918 р., війна, окупації, кротка доба Української Державності та Центральної Ради. Людмила Морозова навчалася у Художньо-індустріальній професійній школі Києва та у Художньому інституті (до 1922 р. - Українська Академія мистецтв). Була ученицею Федора Кричевсьго та Костя Єлеви.

По закінченню навчання у складі експедиції професора Іпполіта Моргілеського була першою європейкою, що відвідала загадкову та ізольовану тоді країну Сванетію (1936). Звідти привезла багато етюдів та пейзажів з екзотичними краєвидами.
Переживши початок Другої світової та німецьку окупацію у Києві, 1943 року мисткиня переїздить жити до Львова. Стає активною учасницею українського мистецького життя. Кінець війни застає Морозову у Дрездені, де під час бомбардування, яке зруйнувало все місто, було втрачено майже весь тогочасний творчий доробок художниці (понад 100 одиниць). З палаючого Дрездена Морозова виривається до окупованої військами США частини Німеччини, що дозволяє їй згодом емігрувати до США.

По приїзді до Америки Людмила Морозова оселяється спочатку в Нью-Йорку, а згодом, переїздить до придбаного будинку у Кетскільських горах в Гантері. З 1952 по 1974 рр. вона викладала малярство в американській мистецькій школі в Queensborough Art Society та одночасно стала учасницею спілок Long Island Art League та American Artists Professional League. Одночасно стає членкинею новоствореного у США Об’єднання Мистців Українців а Америці. Приймає активну участь у всіх групових виставках спілки, влаштовує персональні виставки у Нью Йорку.

Відвідуючи багато європейських гелерей та улюблений Metropoliten Museum of Art у Нью Йорку, Морозова переосмислює свій попередній, довоєнний, творчий шлях. У її роботах «американського» періоду виявляються методи імпресіоністичного живопису, розвивається талант чуттєвої колористки.

Людмила Морозова - стала однією з нечисленних виразників імпресіоністичного напряму в українскому живописі.

підписники нашого каналу після публікації анонсу подій на тиждень 🏃🏻‍♀️🏃🏻‍♂️

«Гін», проєкт «Ad Hominem» Любомир Медвідь/Василь Ярич (Палац мистецтв, Львів)

​​​​​​​​​​​​​​​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)

🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)

🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)

🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)

🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)

🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)

🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)

🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6

🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)

🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)

🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)

🔸 фотовиставка «Чотири стихії»
сквер «На Валах»
(до 14.07.)

Фото: фрагмент експозиції «Ad Hominem» у Львівському палаці мистецтв

​​​​🌞ART РОМАНИ НА ЛІТО🌞 Зробили підбірку з 10 книг на сторінках яких захоплюючі сюжети переплітаються з мистецтвом.

ЧАСТИНА 1

🔸THE IMPROBABILITY OF LOVE. HANNAH ROTHSCHILD («Низька ймовірність кохання» Ханна Ротшильд)

Ханна Ротшильд – в минулому голова лондонської Національної галереї мистецтв та автор документальних фільмів про Пікассо, Френка Оербаха і Волтера Сікерта, нащадок всесвітньовідомої родини банкірів Ротшильдів. Сюжет роману закручений навколо (вигаданої) зниклої картини Жан-Антуана Ватто і найнесподіваніших персонажів: олігархів, реперів, хедж-фондових магнатів і шеф-кухаря Енні, яка придбала цю картину у секонд-хенд крамниці. «Не знаю, чому так мало авторів обирають артсвіт для бекґраунду своїх книг, – сказала міс Ротшильд в інтерв’ю The New York Times. – Це ж прекрасний світ, у якому є все: шалені гроші, скарби, лиходії і супергерої-рятівники, історія, таємниці, все що завгодно…».

🔸HEADLONG. MICHAEL FRAYN («Одержимий» Майкл Фрейн)

Письменник Майкл Фрейн, більш відомий своїми театральними п’єсами, став популярним романістом після виходу у світ його книг «Шпигуни» та «Ближче до завершення ранку». Його дев’ятий роман, «Одержимий», вийшов друком 1999 року і розповідає історію молодого науковця, який з усіх сил прагне довести, що знайдене ним полотно – це давно втрачена шоста частина Брейгелівської серії «Місяці». Для цього головному героєві доводиться йти на чимало ризикових кроків, перший з яких, – викрасти картину у її законних власників. Сюжет цієї історії розгортається у типовому для Фрейна-драматурга стилі: трохи фарсу, трохи комедії і трагедії, але все це на тлі добре дослідженого історичного наративу.

🔸WHAT’S BRED IN THE BONE. ROBERTSON DAVIES («Що закладено у кістках» Робертсон Девіс)

Друга частина так званої «Корнішської трилогії», до якої також входять романи «Бунтівні ангели» (1981) та «Ліра Орфея» (1988). Книга розповідає про сповнене пригод життя Френціса Корніша, від народження і аж до глибокої старості. Корніш – всесвітньо відомий поціновувач творів мистецтва та колекціонер, у студенські роки, перед початком Другої світової війни, він навчається реставрувати живопис у Німеччині, тоді і зав’язується головний сюжет роману. Його вербує британська розвідка, і головний герой опиняється ключовою фігугою у заплутаній секретній операції, що має на меті повернення вкрадених нацистами шедеврів європейського живопису.

🔸GIRL WITH A PEARL EARRINGЮ TRACEY CHEVALIER («Дівчина з перловою сережкою» Трейсі Шевальє)

Навіть ті, котрі не знаються на мистецтві, відразу упізнають «Дівчину з перловою сережкою», роботу голландського майстра живопису Яна Вермеєра. Авторка обрала дівчину з портрета героїнею свого роману. Події розвиваються у Делфті (17 століття). Ґріт – шістнадцятирічна служниця у домі Вермеєра, яка захоплюється творчістю художника. Митець помічає, що Ґріт також має мистецький хист, але розвивати його, звичайно ж, не має можливості. Він береться допомогти їй у цьому. Книга вийшла друком 1999 року, з того часу було продано понад 5 мільйонів примірників, вона перекладена 39 мовами. Українською книгу видало «Видавництво старого лева». 2003 року за мотивами роману вийшов одноіменний фільм.

🔸BEDLAM. JENNIFER HIGGIE («Бедлам» Дженніфер Хіггі)

1842 року британський художник Річард Дадд рушає у мандрівку Близьким Сходом. Він має малювати топографічні схеми і карти. Але у першому ж пункті призначення, Єгипті, у Дадда стається гострий психічний розлад.
З цього моменту і починається наратив біографічного роману австралійської письменниці Дженіффер Хіггі про британського митця Річарда Дадда, який більшість свого життя провів у лондонській психіатричній лікарні Bethlem Royal Hospital, яку в народі називали – Bedlam. У психлікарні він продовжує малювати. «Божевільний геній» – так говорили про нього сучасники. Його найвідоміша робота «Майстерний замах казкового лісоруба» (The Fairy Feller’s Master-Stroke), яку художник малював протягом 9 років, зараз висить у лондонському Tate.