​​​​Вітаємо на каналі «КалендАРТ by esthète Газета».


В процесі роботи над кожним новим номером  esthète газети ми отримуємо силу-силенну анонсів та пресрелізів про найрізноманітніші мистецькі події та проєкти, якими ми б з радістю ділилися з читачами, але формат «квартальника» обмежує. Тому ми вирішили створити свій канал, де збиратимемо усе, що на думку редакції, варто подивитися, послухати, почитати і чому варто буде приділичи час. А ще тут будуть ексклюзивні тексти та візуальний контент про #українськемистецтво.


Запрошуємо до підписки!


Дисклеймер 😉: на каналі будуть оціночні судження, суб’єктивні думки редакційної команди і (наразі) ніякої проплаченої реклами.

​​​​​​​​​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:

🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського
Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського
(до 11.07.)

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)

🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)

🔸фотопроєкт «Вуличні діалоги 2.0»
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 10.07.)

🔸 «Відсвіт» Олени Іванишин
Галерея Львівського органного залу, вул. Степана Бандери, 8
(до 04.07.)

🔸виставковий проєкт «Art Resistentia. Візуальне мистецтво»
пл.Ринок, 42
(до 04.07.)

🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)

🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)

🔸« Міні монументи» Анни Атоян
галерея «Зелена Канапа»
(до 04.07.)

🔸 «Неспіймане» Христини Приймак
мистецька галерея «PM Gallery», вул. Коперника,17
(до 06.07.)

🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.07.)

🔸«Кадош» Катерини Кузів
галерея сучасного сакрального мистецтва
(до 11.07.)

🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6

🔶«дві кімнати» - фотопроєкт Тараса Бичка
«Квартира 35»
(до 04.07.)


Фото: фрагмент експозиції «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм» (надано НМЛ).

​​"Оглянув Париж. Чудово. Пишу вечорами вірші про паризькі речі у Люксембурзькому парку. Оглянув ґалереї, був у Люврі…"
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.

#уцейдень 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).

Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.

"Веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків». З листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.

Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.

Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися. «Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назал - сумнувато» - писав у листі Хмелюк. Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця. «Південна Франція притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.

За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.

Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.

до міжнародного дня поцілунків 💋

Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).

Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.

Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989