Channel name was changed to «календАРТ by [esthète] Газета»
Вітаємо на каналі «КалендАРТ by esthète Газета».
В процесі роботи над кожним новим номером esthète газети ми отримуємо силу-силенну анонсів та пресрелізів про найрізноманітніші мистецькі події та проєкти, якими ми б з радістю ділилися з читачами, але формат «квартальника» обмежує. Тому ми вирішили створити свій канал, де збиратимемо усе, що на думку редакції, варто подивитися, послухати, почитати і чому варто буде приділичи час. А ще тут будуть ексклюзивні тексти та візуальний контент про #українськемистецтво.
Запрошуємо до підписки!
Дисклеймер 😉: на каналі будуть оціночні судження, суб’єктивні думки редакційної команди і (наразі) ніякої проплаченої реклами.
В процесі роботи над кожним новим номером esthète газети ми отримуємо силу-силенну анонсів та пресрелізів про найрізноманітніші мистецькі події та проєкти, якими ми б з радістю ділилися з читачами, але формат «квартальника» обмежує. Тому ми вирішили створити свій канал, де збиратимемо усе, що на думку редакції, варто подивитися, послухати, почитати і чому варто буде приділичи час. А ще тут будуть ексклюзивні тексти та візуальний контент про #українськемистецтво.
Запрошуємо до підписки!
Дисклеймер 😉: на каналі будуть оціночні судження, суб’єктивні думки редакційної команди і (наразі) ніякої проплаченої реклами.
Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:
🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського
Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського
(до 11.07.)
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸фотопроєкт «Вуличні діалоги 2.0»
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 10.07.)
🔸 «Відсвіт» Олени Іванишин
Галерея Львівського органного залу, вул. Степана Бандери, 8
(до 04.07.)
🔸виставковий проєкт «Art Resistentia. Візуальне мистецтво»
пл.Ринок, 42
(до 04.07.)
🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸« Міні монументи» Анни Атоян
галерея «Зелена Канапа»
(до 04.07.)
🔸 «Неспіймане» Христини Приймак
мистецька галерея «PM Gallery», вул. Коперника,17
(до 06.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.07.)
🔸«Кадош» Катерини Кузів
галерея сучасного сакрального мистецтва
(до 11.07.)
🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6
🔶«дві кімнати» - фотопроєкт Тараса Бичка
«Квартира 35»
(до 04.07.)
Фото: фрагмент експозиції «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм» (надано НМЛ).
🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського
Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського
(до 11.07.)
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸фотопроєкт «Вуличні діалоги 2.0»
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 10.07.)
🔸 «Відсвіт» Олени Іванишин
Галерея Львівського органного залу, вул. Степана Бандери, 8
(до 04.07.)
🔸виставковий проєкт «Art Resistentia. Візуальне мистецтво»
пл.Ринок, 42
(до 04.07.)
🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸« Міні монументи» Анни Атоян
галерея «Зелена Канапа»
(до 04.07.)
🔸 «Неспіймане» Христини Приймак
мистецька галерея «PM Gallery», вул. Коперника,17
(до 06.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.07.)
🔸«Кадош» Катерини Кузів
галерея сучасного сакрального мистецтва
(до 11.07.)
🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6
🔶«дві кімнати» - фотопроєкт Тараса Бичка
«Квартира 35»
(до 04.07.)
Фото: фрагмент експозиції «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм» (надано НМЛ).
👍1
"Оглянув Париж. Чудово. Пишу вечорами вірші про паризькі речі у Люксембурзькому парку. Оглянув ґалереї, був у Люврі…"
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.
#уцейдень 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).
Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.
"Веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків». З листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.
Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.
Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися. «Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назал - сумнувато» - писав у листі Хмелюк. Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця. «Південна Франція притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.
За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.
Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.
з першого паризького листа Василя Хмелюка братові, вересень1928 р.
#уцейдень 1903 року народився митець Василь Хмелюк. Він був з заможного козацького роду Хмелюків, що жили на території сучасної Вінничини. До Європи Василь потрапив у 17-річному віці (під час визвольних змагань в Україні старший брат Василя Ілько служив в Українській армії, і коли військові частини відступали з Поділля на захід, він забрав з собою Василя і так обоє 1920 року опинилися у Польщі).
Навчався мистецтву у Краківській академії мистецтв, потім в Українській студії Пластичного мистецтва у Празі (і паралельно на філософському факультеті Карлового університету), а після переїзду до Франції у 1928 році - у приватних мистецьких студіях Парижа.
"Веду життя як колись у Кракові. Малюю і вчуся цілий день і навіть у неділю. Через те не маю часу на дівчат. Захоплююся Веляскезом у Люврі, а ввечері ходжу вчитися рисунків». З листа Василя Хмелюка братові, листопад 1928.
Європейським поціновувачам мистецтва Хмелюка відкрив артдилер Амбруаз Воллар. Воллар, а через кілька місяців і колекціонер Сергій Щукін, закупили серію творів Хмелюка і дали йому рекомендації до топових паризьких артгалерей. 1943 року митець підписав контракт з відомою французькою галереєю Дюрана-Руеля, з якою співпрацював наступні 30 років, і яка закупляла майже всю його творчість. Дюран-Руель влаштовувала Хмелюку майже щорічні індивідуальні виставки у Парижі, а також закордоном - у Нью-Йорку, Женеві, Берні , Мюнхені, Кельні, Лондоні.
Хмелюк прожив решту свого життя у Парижі, їздив до друзів у Швейцарію та Італію. А от з Британією стосунки митця не склалися. «Британію недолюблюю, бо там і клімат строгіший і назал - сумнувато» - писав у листі Хмелюк. Після закінчення Другої світової війни митець щороку їздив на вакації на південь Франції. Сен-Поль де Венс, Вільфранш-сюр-Мер, Санарі - його улюблені місця. «Південна Франція притягує мене своїм ясним світлом, живими кольорами, тут все є грандіозне і часто з чудовим трагічним акцентом» - писав митець.
За весь час своєї малярської кар’єри В. Хмелюк дотримувався одного стилю - експресіонізму, він не пробував ні абстракціонізму, ні найновішого реалізму, не поплив широким руслом пост-імпресіонізму, як це сталося з багатьма українськими художниками, сучасниками Хмелюка.
Василь Хмелюк (1903 - 1986) - поет пристрасно захоплений кольорами, один з найсильніших і темпераментних колористів в українському та і в європейському живописі середини ХХ ст.
роботи Василя Хмелюка "Портрет жінки", "Портрет жінки в білому" 1930-ті рр. (колекція Національного музею у Львові ім. А. Шептицького), "Порт" 1948 & "Натюрморт" 1940 (Ukrainian art digest).
до міжнародного дня поцілунків 💋
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
Олександр Архипенко «Дослідження пластичної форми» (1913).
Робота була показана на Першому Німецькому Осінньому салоні у Берліні 1913 року. Організатором виставки був Герворт Волден (німецький експресіоніст, мистецтвознавець та популяризатор німецького авангарду, засновник і редактор артжурналу Der Sturm); поряд з Архипенковою скульптурою на салоні експонувалися роботи Роберта Делоне, Фернана Леже, Луї Маркуссіса, Франсіса Пікабіа та інших топових митців тогочасної Європи.
Фото: Альбом «Олександр Архипенко». Київ, «Мистецтво», 1989
Так багато митців, і так мало українських мисткинь 💔
#уцейдень 1903 року у Києві народилася мисткиня Людмила Морозова. ЇЇ студентські роки припали на турбулентні часи - революції 1917-1918 р., війна, окупації, кротка доба Української Державності та Центральної Ради. Людмила Морозова навчалася у Художньо-індустріальній професійній школі Києва та у Художньому інституті (до 1922 р. - Українська Академія мистецтв). Була ученицею Федора Кричевсьго та Костя Єлеви.
По закінченню навчання у складі експедиції професора Іпполіта Моргілеського була першою європейкою, що відвідала загадкову та ізольовану тоді країну Сванетію (1936). Звідти привезла багато етюдів та пейзажів з екзотичними краєвидами.
Переживши початок Другої світової та німецьку окупацію у Києві, 1943 року мисткиня переїздить жити до Львова. Стає активною учасницею українського мистецького життя. Кінець війни застає Морозову у Дрездені, де під час бомбардування, яке зруйнувало все місто, було втрачено майже весь тогочасний творчий доробок художниці (понад 100 одиниць). З палаючого Дрездена Морозова виривається до окупованої військами США частини Німеччини, що дозволяє їй згодом емігрувати до США.
По приїзді до Америки Людмила Морозова оселяється спочатку в Нью-Йорку, а згодом, переїздить до придбаного будинку у Кетскільських горах в Гантері. З 1952 по 1974 рр. вона викладала малярство в американській мистецькій школі в Queensborough Art Society та одночасно стала учасницею спілок Long Island Art League та American Artists Professional League. Одночасно стає членкинею новоствореного у США Об’єднання Мистців Українців а Америці. Приймає активну участь у всіх групових виставках спілки, влаштовує персональні виставки у Нью Йорку.
Відвідуючи багато європейських гелерей та улюблений Metropoliten Museum of Art у Нью Йорку, Морозова переосмислює свій попередній, довоєнний, творчий шлях. У її роботах «американського» періоду виявляються методи імпресіоністичного живопису, розвивається талант чуттєвої колористки.
Людмила Морозова - стала однією з нечисленних виразників імпресіоністичного напряму в українскому живописі.
#уцейдень 1903 року у Києві народилася мисткиня Людмила Морозова. ЇЇ студентські роки припали на турбулентні часи - революції 1917-1918 р., війна, окупації, кротка доба Української Державності та Центральної Ради. Людмила Морозова навчалася у Художньо-індустріальній професійній школі Києва та у Художньому інституті (до 1922 р. - Українська Академія мистецтв). Була ученицею Федора Кричевсьго та Костя Єлеви.
По закінченню навчання у складі експедиції професора Іпполіта Моргілеського була першою європейкою, що відвідала загадкову та ізольовану тоді країну Сванетію (1936). Звідти привезла багато етюдів та пейзажів з екзотичними краєвидами.
Переживши початок Другої світової та німецьку окупацію у Києві, 1943 року мисткиня переїздить жити до Львова. Стає активною учасницею українського мистецького життя. Кінець війни застає Морозову у Дрездені, де під час бомбардування, яке зруйнувало все місто, було втрачено майже весь тогочасний творчий доробок художниці (понад 100 одиниць). З палаючого Дрездена Морозова виривається до окупованої військами США частини Німеччини, що дозволяє їй згодом емігрувати до США.
По приїзді до Америки Людмила Морозова оселяється спочатку в Нью-Йорку, а згодом, переїздить до придбаного будинку у Кетскільських горах в Гантері. З 1952 по 1974 рр. вона викладала малярство в американській мистецькій школі в Queensborough Art Society та одночасно стала учасницею спілок Long Island Art League та American Artists Professional League. Одночасно стає членкинею новоствореного у США Об’єднання Мистців Українців а Америці. Приймає активну участь у всіх групових виставках спілки, влаштовує персональні виставки у Нью Йорку.
Відвідуючи багато європейських гелерей та улюблений Metropoliten Museum of Art у Нью Йорку, Морозова переосмислює свій попередній, довоєнний, творчий шлях. У її роботах «американського» періоду виявляються методи імпресіоністичного живопису, розвивається талант чуттєвої колористки.
Людмила Морозова - стала однією з нечисленних виразників імпресіоністичного напряму в українскому живописі.
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети pinned «Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень: 🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського (до 11.07.) 🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм» Львівський…»
Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)
🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)
🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6
🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)
🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)
🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)
🔸 фотовиставка «Чотири стихії»
сквер «На Валах»
(до 14.07.)
Фото: фрагмент експозиції «Ad Hominem» у Львівському палаці мистецтв
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)
🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)
🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6
🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)
🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)
🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)
🔸 фотовиставка «Чотири стихії»
сквер «На Валах»
(до 14.07.)
Фото: фрагмент експозиції «Ad Hominem» у Львівському палаці мистецтв
🌞ART РОМАНИ НА ЛІТО🌞 Зробили підбірку з 10 книг на сторінках яких захоплюючі сюжети переплітаються з мистецтвом.
ЧАСТИНА 1
🔸THE IMPROBABILITY OF LOVE. HANNAH ROTHSCHILD («Низька ймовірність кохання» Ханна Ротшильд)
Ханна Ротшильд – в минулому голова лондонської Національної галереї мистецтв та автор документальних фільмів про Пікассо, Френка Оербаха і Волтера Сікерта, нащадок всесвітньовідомої родини банкірів Ротшильдів. Сюжет роману закручений навколо (вигаданої) зниклої картини Жан-Антуана Ватто і найнесподіваніших персонажів: олігархів, реперів, хедж-фондових магнатів і шеф-кухаря Енні, яка придбала цю картину у секонд-хенд крамниці. «Не знаю, чому так мало авторів обирають артсвіт для бекґраунду своїх книг, – сказала міс Ротшильд в інтерв’ю The New York Times. – Це ж прекрасний світ, у якому є все: шалені гроші, скарби, лиходії і супергерої-рятівники, історія, таємниці, все що завгодно…».
🔸HEADLONG. MICHAEL FRAYN («Одержимий» Майкл Фрейн)
Письменник Майкл Фрейн, більш відомий своїми театральними п’єсами, став популярним романістом після виходу у світ його книг «Шпигуни» та «Ближче до завершення ранку». Його дев’ятий роман, «Одержимий», вийшов друком 1999 року і розповідає історію молодого науковця, який з усіх сил прагне довести, що знайдене ним полотно – це давно втрачена шоста частина Брейгелівської серії «Місяці». Для цього головному героєві доводиться йти на чимало ризикових кроків, перший з яких, – викрасти картину у її законних власників. Сюжет цієї історії розгортається у типовому для Фрейна-драматурга стилі: трохи фарсу, трохи комедії і трагедії, але все це на тлі добре дослідженого історичного наративу.
🔸WHAT’S BRED IN THE BONE. ROBERTSON DAVIES («Що закладено у кістках» Робертсон Девіс)
Друга частина так званої «Корнішської трилогії», до якої також входять романи «Бунтівні ангели» (1981) та «Ліра Орфея» (1988). Книга розповідає про сповнене пригод життя Френціса Корніша, від народження і аж до глибокої старості. Корніш – всесвітньо відомий поціновувач творів мистецтва та колекціонер, у студенські роки, перед початком Другої світової війни, він навчається реставрувати живопис у Німеччині, тоді і зав’язується головний сюжет роману. Його вербує британська розвідка, і головний герой опиняється ключовою фігугою у заплутаній секретній операції, що має на меті повернення вкрадених нацистами шедеврів європейського живопису.
🔸GIRL WITH A PEARL EARRINGЮ TRACEY CHEVALIER («Дівчина з перловою сережкою» Трейсі Шевальє)
Навіть ті, котрі не знаються на мистецтві, відразу упізнають «Дівчину з перловою сережкою», роботу голландського майстра живопису Яна Вермеєра. Авторка обрала дівчину з портрета героїнею свого роману. Події розвиваються у Делфті (17 століття). Ґріт – шістнадцятирічна служниця у домі Вермеєра, яка захоплюється творчістю художника. Митець помічає, що Ґріт також має мистецький хист, але розвивати його, звичайно ж, не має можливості. Він береться допомогти їй у цьому. Книга вийшла друком 1999 року, з того часу було продано понад 5 мільйонів примірників, вона перекладена 39 мовами. Українською книгу видало «Видавництво старого лева». 2003 року за мотивами роману вийшов одноіменний фільм.
🔸BEDLAM. JENNIFER HIGGIE («Бедлам» Дженніфер Хіггі)
1842 року британський художник Річард Дадд рушає у мандрівку Близьким Сходом. Він має малювати топографічні схеми і карти. Але у першому ж пункті призначення, Єгипті, у Дадда стається гострий психічний розлад.
З цього моменту і починається наратив біографічного роману австралійської письменниці Дженіффер Хіггі про британського митця Річарда Дадда, який більшість свого життя провів у лондонській психіатричній лікарні Bethlem Royal Hospital, яку в народі називали – Bedlam. У психлікарні він продовжує малювати. «Божевільний геній» – так говорили про нього сучасники. Його найвідоміша робота «Майстерний замах казкового лісоруба» (The Fairy Feller’s Master-Stroke), яку художник малював протягом 9 років, зараз висить у лондонському Tate.
ЧАСТИНА 1
🔸THE IMPROBABILITY OF LOVE. HANNAH ROTHSCHILD («Низька ймовірність кохання» Ханна Ротшильд)
Ханна Ротшильд – в минулому голова лондонської Національної галереї мистецтв та автор документальних фільмів про Пікассо, Френка Оербаха і Волтера Сікерта, нащадок всесвітньовідомої родини банкірів Ротшильдів. Сюжет роману закручений навколо (вигаданої) зниклої картини Жан-Антуана Ватто і найнесподіваніших персонажів: олігархів, реперів, хедж-фондових магнатів і шеф-кухаря Енні, яка придбала цю картину у секонд-хенд крамниці. «Не знаю, чому так мало авторів обирають артсвіт для бекґраунду своїх книг, – сказала міс Ротшильд в інтерв’ю The New York Times. – Це ж прекрасний світ, у якому є все: шалені гроші, скарби, лиходії і супергерої-рятівники, історія, таємниці, все що завгодно…».
🔸HEADLONG. MICHAEL FRAYN («Одержимий» Майкл Фрейн)
Письменник Майкл Фрейн, більш відомий своїми театральними п’єсами, став популярним романістом після виходу у світ його книг «Шпигуни» та «Ближче до завершення ранку». Його дев’ятий роман, «Одержимий», вийшов друком 1999 року і розповідає історію молодого науковця, який з усіх сил прагне довести, що знайдене ним полотно – це давно втрачена шоста частина Брейгелівської серії «Місяці». Для цього головному героєві доводиться йти на чимало ризикових кроків, перший з яких, – викрасти картину у її законних власників. Сюжет цієї історії розгортається у типовому для Фрейна-драматурга стилі: трохи фарсу, трохи комедії і трагедії, але все це на тлі добре дослідженого історичного наративу.
🔸WHAT’S BRED IN THE BONE. ROBERTSON DAVIES («Що закладено у кістках» Робертсон Девіс)
Друга частина так званої «Корнішської трилогії», до якої також входять романи «Бунтівні ангели» (1981) та «Ліра Орфея» (1988). Книга розповідає про сповнене пригод життя Френціса Корніша, від народження і аж до глибокої старості. Корніш – всесвітньо відомий поціновувач творів мистецтва та колекціонер, у студенські роки, перед початком Другої світової війни, він навчається реставрувати живопис у Німеччині, тоді і зав’язується головний сюжет роману. Його вербує британська розвідка, і головний герой опиняється ключовою фігугою у заплутаній секретній операції, що має на меті повернення вкрадених нацистами шедеврів європейського живопису.
🔸GIRL WITH A PEARL EARRINGЮ TRACEY CHEVALIER («Дівчина з перловою сережкою» Трейсі Шевальє)
Навіть ті, котрі не знаються на мистецтві, відразу упізнають «Дівчину з перловою сережкою», роботу голландського майстра живопису Яна Вермеєра. Авторка обрала дівчину з портрета героїнею свого роману. Події розвиваються у Делфті (17 століття). Ґріт – шістнадцятирічна служниця у домі Вермеєра, яка захоплюється творчістю художника. Митець помічає, що Ґріт також має мистецький хист, але розвивати його, звичайно ж, не має можливості. Він береться допомогти їй у цьому. Книга вийшла друком 1999 року, з того часу було продано понад 5 мільйонів примірників, вона перекладена 39 мовами. Українською книгу видало «Видавництво старого лева». 2003 року за мотивами роману вийшов одноіменний фільм.
🔸BEDLAM. JENNIFER HIGGIE («Бедлам» Дженніфер Хіггі)
1842 року британський художник Річард Дадд рушає у мандрівку Близьким Сходом. Він має малювати топографічні схеми і карти. Але у першому ж пункті призначення, Єгипті, у Дадда стається гострий психічний розлад.
З цього моменту і починається наратив біографічного роману австралійської письменниці Дженіффер Хіггі про британського митця Річарда Дадда, який більшість свого життя провів у лондонській психіатричній лікарні Bethlem Royal Hospital, яку в народі називали – Bedlam. У психлікарні він продовжує малювати. «Божевільний геній» – так говорили про нього сучасники. Його найвідоміша робота «Майстерний замах казкового лісоруба» (The Fairy Feller’s Master-Stroke), яку художник малював протягом 9 років, зараз висить у лондонському Tate.
🌞ART РОМАНИ НА ЛІТО🌞
ЧАСТИНА 2
🔸THE BOOK OF EVIDENCE. JOHN BANVILLE («Книга доказів» Джон Бенвілл)
«Книга доказів» – сьомий роман Бенвілла (1989) і перша частина його «Трилогії картинних рам». Він розповідає історію життя Чарльза Ст. Джона Вандервельдта Монтґомері, чоловіка, який стає одержимим картиною з колекції свого товариша.Чарльз вирішує викрасти портрет, але його на гарячому застає покоївка. Головний герой перебуває у такому розпачі, що без вагань вбиває жінку.
🔸GOERING'S MAN IN PARIS: THE STORY OF A NAZI ART PLUNDERER AN HIS WORLD. JONATHAN PETROPOULOS ("Людина Герінга в Парижі" Джонатан Петрополус)
Професор Джонатан Петрополус присвятив свою кар’єру дослідженню парадоксального, здавалося б, явища: німецькі нацисти, займаючись відвертим варварством у часи Другої світової, вважали себе висококультурними людьми і бережно ставилися до творів мистецва. Книга Петрополуса - це біографія персонального артагента Германа Герінга - Бруно Лозе (Bruno Lohse,1911-2007). Він працював у Парижі впродовж усього воєнного періоду. Робота Лозе полягала у нагляді за систематичними грабежами здебільшого єврейських родин з метою вилучення у них творів мистецтва. Він відбирав та відправляв найцінніших з них до Німеччини, де райхсмаршал Герінг збирав величезну персональну колекцію. Лозе свідчив на Нюрнберзькому процесі після війни, але уник покарання. Згодом Джонатан Петрополус записав серію інтерв’ю з Лозе, які і стали основою для книги.
🔸THE GOLDFINCH. DONNA TARTT («Щиголь» Донна Тартт)
Отямившись після вибуху у музеї, тринадцятирічний Тео ще не розуміє, що там, під уламками, залишилися його матір і його дитинство. Пробираючись до виходу повз каміння та тіла, він підбирає безцінну картину фламандського майстра Карела Фабріціуса «Щиголь», яку так любила його мати. Дивний старий, вмираючи, віддає йому свого персня та просить винести картину з музею... Тео буде поневірятися із родини в родину, із Нью-Йорка до Амстердама, із глибин відчаю до ейфорії. Викрадений «Щиголь» стане його прокляттям та надією на порятунок… Українською книгу випустило видавництво «Клуб сімейного дозвілля». Минулого року на екрани вийшла кіноадаптація книги з однойменною назвою. У головних ролях знялися Енсель Ельгорт та Ніколь Кідман.
🔸THE BURNT ORANGE HERESY. CHARLES WILLEFORD («Спалена помаранчера єресь» Чарльз Віллфорд)
Перед тим як стати фул-тайм письменником, Віллфорд воював у Другій світовій війні, потім був професійним боксером, актором, тренером з верхової їзди, а також вивчав мистецтво на півдні Франції та у Перу. Роман «Спалена помаранчева єресь» (1971) багато критиків називають найсильнішою літературною роботою Віллфорда. На початку 2020 на екрани вийшла кіноадаптація книги з Міком Джаґґуром в головній ролі. Сюжет розповідає про колекціонера (персонаж Міка Джаггера), який наймає арткритика фрілансера, щоб той викрав шедевр загадкового французького авангардиста. У фільмі, як і у книзі, ведеться багато сардонічних дискусій про мистецтво, митців, арттечії, меценатство та арткритику.
🔸THE VIVISECTOR. PATRICK WHITE («Вівісектор» Патрік Вайт)
Книга детально і з глибокою проникливістю описує внутрішній світ і характер художника. Подейкували, що життєпис головного героя, Хартла Даффілда, змальовує реальну біографію або сіднейського художника Джона Пасмора, або найкращого товариша автора – митця Сідні Нолана. Сам автор відкидав такі припущення, мовляв, стиль життя його ексцентричного, місцями навіть трохи схибленого і егоцентричного персонажа Даффілда – це те, як жили чи не усі найвідоміші митці 20 ст: Амадео Модільяні, Джекосн Поллак, Люсьєн Фройд та багато інших.
1973 року Патріка Вайта визнали «Людиною року» в Австралії («напевне, закінчилися всі плавці, тенісисти та яхтсмени,» – жартував сам Вайт) і присудили Нобелівську премію з літератури.
ЧАСТИНА 2
🔸THE BOOK OF EVIDENCE. JOHN BANVILLE («Книга доказів» Джон Бенвілл)
«Книга доказів» – сьомий роман Бенвілла (1989) і перша частина його «Трилогії картинних рам». Він розповідає історію життя Чарльза Ст. Джона Вандервельдта Монтґомері, чоловіка, який стає одержимим картиною з колекції свого товариша.Чарльз вирішує викрасти портрет, але його на гарячому застає покоївка. Головний герой перебуває у такому розпачі, що без вагань вбиває жінку.
🔸GOERING'S MAN IN PARIS: THE STORY OF A NAZI ART PLUNDERER AN HIS WORLD. JONATHAN PETROPOULOS ("Людина Герінга в Парижі" Джонатан Петрополус)
Професор Джонатан Петрополус присвятив свою кар’єру дослідженню парадоксального, здавалося б, явища: німецькі нацисти, займаючись відвертим варварством у часи Другої світової, вважали себе висококультурними людьми і бережно ставилися до творів мистецва. Книга Петрополуса - це біографія персонального артагента Германа Герінга - Бруно Лозе (Bruno Lohse,1911-2007). Він працював у Парижі впродовж усього воєнного періоду. Робота Лозе полягала у нагляді за систематичними грабежами здебільшого єврейських родин з метою вилучення у них творів мистецтва. Він відбирав та відправляв найцінніших з них до Німеччини, де райхсмаршал Герінг збирав величезну персональну колекцію. Лозе свідчив на Нюрнберзькому процесі після війни, але уник покарання. Згодом Джонатан Петрополус записав серію інтерв’ю з Лозе, які і стали основою для книги.
🔸THE GOLDFINCH. DONNA TARTT («Щиголь» Донна Тартт)
Отямившись після вибуху у музеї, тринадцятирічний Тео ще не розуміє, що там, під уламками, залишилися його матір і його дитинство. Пробираючись до виходу повз каміння та тіла, він підбирає безцінну картину фламандського майстра Карела Фабріціуса «Щиголь», яку так любила його мати. Дивний старий, вмираючи, віддає йому свого персня та просить винести картину з музею... Тео буде поневірятися із родини в родину, із Нью-Йорка до Амстердама, із глибин відчаю до ейфорії. Викрадений «Щиголь» стане його прокляттям та надією на порятунок… Українською книгу випустило видавництво «Клуб сімейного дозвілля». Минулого року на екрани вийшла кіноадаптація книги з однойменною назвою. У головних ролях знялися Енсель Ельгорт та Ніколь Кідман.
🔸THE BURNT ORANGE HERESY. CHARLES WILLEFORD («Спалена помаранчера єресь» Чарльз Віллфорд)
Перед тим як стати фул-тайм письменником, Віллфорд воював у Другій світовій війні, потім був професійним боксером, актором, тренером з верхової їзди, а також вивчав мистецтво на півдні Франції та у Перу. Роман «Спалена помаранчева єресь» (1971) багато критиків називають найсильнішою літературною роботою Віллфорда. На початку 2020 на екрани вийшла кіноадаптація книги з Міком Джаґґуром в головній ролі. Сюжет розповідає про колекціонера (персонаж Міка Джаггера), який наймає арткритика фрілансера, щоб той викрав шедевр загадкового французького авангардиста. У фільмі, як і у книзі, ведеться багато сардонічних дискусій про мистецтво, митців, арттечії, меценатство та арткритику.
🔸THE VIVISECTOR. PATRICK WHITE («Вівісектор» Патрік Вайт)
Книга детально і з глибокою проникливістю описує внутрішній світ і характер художника. Подейкували, що життєпис головного героя, Хартла Даффілда, змальовує реальну біографію або сіднейського художника Джона Пасмора, або найкращого товариша автора – митця Сідні Нолана. Сам автор відкидав такі припущення, мовляв, стиль життя його ексцентричного, місцями навіть трохи схибленого і егоцентричного персонажа Даффілда – це те, як жили чи не усі найвідоміші митці 20 ст: Амадео Модільяні, Джекосн Поллак, Люсьєн Фройд та багато інших.
1973 року Патріка Вайта визнали «Людиною року» в Австралії («напевне, закінчилися всі плавці, тенісисти та яхтсмени,» – жартував сам Вайт) і присудили Нобелівську премію з літератури.
☕️ як Ваша недільна ранкова кава?
Генрик Штренґ, Par jour centine. 1925
З виставки «Генрик Штренґ/Марек Влодарський і львівський модернізм» у НМЛ
Генрик Штренґ, Par jour centine. 1925
З виставки «Генрик Штренґ/Марек Влодарський і львівський модернізм» у НМЛ
Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:
🔸 «Перемога —тріумф—відпочинок» виставка Влади Ралко і Володимира Буднікова
Підгорецький замок
(до 15.08.)
🔸 «Політ у замкненому просторі» Ярослава Качмара
Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького
(25.07. - 29.08.)
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 Музейний кінозал: «Сюрреалісти зі Львова»- фільм про мистецьку групу artes
Центр міської історії і Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
(23.07.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)
🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)
🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)
🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)
Фото: фрагмент експозиції «Бажана площина» Лесі Хоменко у Львівський муніципальний мистецький центр
🔸 «Перемога —тріумф—відпочинок» виставка Влади Ралко і Володимира Буднікова
Підгорецький замок
(до 15.08.)
🔸 «Політ у замкненому просторі» Ярослава Качмара
Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького
(25.07. - 29.08.)
🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)
🔸 Музейний кінозал: «Сюрреалісти зі Львова»- фільм про мистецьку групу artes
Центр міської історії і Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
(23.07.)
🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)
🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)
🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)
🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)
🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)
🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)
🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)
🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)
🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)
🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)
🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)
Фото: фрагмент експозиції «Бажана площина» Лесі Хоменко у Львівський муніципальний мистецький центр