Але мушу сказати, що пишаюся графічним тропом "поля покрутить правець". Це як ніби я живий, і такий взяв і просто це написав, живою рукою й живими мізками, ух!
#мемуаразми
#мемуаразми
🔥8❤🔥1👏1
Так. Пішла #проза нова. Попередження: це містика, бадігоррор, лімінальні простори й лютий дрімкор/вірдкор #Міжземелля (хто чекав черговий текст про всесвіт чудовиька на ймення #замок? Ви дочекалися).
Тут аж 15 сторінок! Якби в мене було сто років, це був би роман чи бодай повість із циклу, а так це лише дивне оповідання. Йохохо, погнали!
https://telegra.ph/El%D1%96-El%D1%96-n%D1%96koli-tudi-ne-p%D1%96de-10-07
Тут аж 15 сторінок! Якби в мене було сто років, це був би роман чи бодай повість із циклу, а так це лише дивне оповідання. Йохохо, погнали!
https://telegra.ph/El%D1%96-El%D1%96-n%D1%96koli-tudi-ne-p%D1%96de-10-07
Telegraph
Елі (Елі ніколи туди не піде)
Вздовж будівлі поволі наближаються білі халати, й Елі втискається в стіну. Руки намацують раму відчиненого вікна за спиною, мить — і Елі вже всередині, відступає в темряву й подумки благає власну тінь: хай мене не помітять. Вранці Елі викинули з громади.…
🔥5
Одна знайома особистість мені сказала, що в Києві пряний, перчений вітер і повітря взагалі.
І таки справді це так. Дуже важко жити без цих сновидних прянощів.
#мемуаразми
І таки справді це так. Дуже важко жити без цих сновидних прянощів.
#мемуаразми
❤🔥5🔥3🤔1
Я дещо надумав. Сезон жахастиків уже почався, але поки не скінчився, тож я вирішив потішити вас дуже короткими — по 300 слів кожне — горрор-історіями на кожен день. Оскільки сьогодні вже дев'яте, сьогодні історій буде кілька, а далі побачимо. Робоча назва цієї серії — "Ключі від усіх дверей". Погнали!
#проза #ключі
https://telegra.ph/1-Tisha-10-09
#проза #ключі
https://telegra.ph/1-Tisha-10-09
Telegraph
#1 Тиша
Коли я повертаюся в рідне місто, крім власне дому на мене вже ніхто не чекає. Когось забрали хвороби, когось доля, когось з'їла наркота. Я й сам не думав, що лишуся останнім. Тріснута чашка на кухні, що я ніколи не міг відмити. Ззовні — темно, крім порідких…
🔥4
(Якщо в поважної публіки буде бажання, я можу записати аудіоверсії до цих малих історій)
🔥6❤🔥2
Мене несе далі. Хоча, чи це горрор? Вирішувати вам, тримайте четверте оповідання:
https://telegra.ph/4-D%D1%96tyam-potr%D1%96ben-batko-10-09
#проза #ключі
https://telegra.ph/4-D%D1%96tyam-potr%D1%96ben-batko-10-09
#проза #ключі
Telegraph
#4 Дітям потрібен батько
Відколи мужчини повернулися додому, працювати Майя не могла. Про кращу снайперку загону швидко забули. В містечку про жінок в армії пускали чутки — часом жінки, навіть колишні армійки. Її шкільна подруга переконала поліцію, що Майя була по той бік фронту…
🔥4💔1
Це не зовсім горрор, зате сил ця історія відібрала значно більше за попередні.
https://telegra.ph/6-YA-Gelen-10-09
#проза #ключі
https://telegra.ph/6-YA-Gelen-10-09
#проза #ключі
Telegraph
#6 Я, Гелен
Буде темно, коли я вийду на палацовий балкон. Над берегом моря реготатимуть чайки: туди викине тіло дельфіна їм на поживу. Я побачу це наосліп, як ті кораблі, що за кілька днів вріжуться в береги Пріамового царства. Ляскіт зброї. Я вдихатиму сосни й сіль…
❤🔥2🔥2👏1
Поки є зв'язок (сьогодні непроста ніч для київських ТЕЦ), держіть іще одну історію. Трохи фольклору, баді-горору й бюрократичного абсурду.
https://share.google/UndnCpu9G3JX2mWzP
#проза #ключі
https://share.google/UndnCpu9G3JX2mWzP
#проза #ключі
Telegraph
#7 За свої гріхи
В перший день літа на порозі будиночка пані Ецуко Танаки хтось делікатно покашляв, повідомляючи про свій прихід. Пані Танака, яка вже зачекалася чоловіка з термінової поїздки, поспішила відчинити бамбукові двері. Чоловіка на порозі не було. Там сидів, підібгавши…
🔥3👏2
Перериваю вашу стрічку для маленької простої пісеньки.
Одного разу в надвечір'я у незвіданих краях,
Де тільки демони край неба бережуть,
Зійшлися смертний і безсмертний – не з мечами, не в боях:
Посперечатись, в кого гірша й важча путь.
Cm A-dur (6 лад)
F G# G
G# F
E-dur G Cm
Сказав один: живу я, поки повний сонця небокрай,
Зима і літо – мов назирцях два вовки.
А инший мовив: вільний ти від пастки часу, так і знай,
А я лишивсь в його лещатах на віки.
Сказав один: я – одноденка, й як завзято б не летів,
Не встигну за життя дістатися мети!
А другий мовив: смертним важко, а безсмертним – поготів,
Ми – очевидці, що не в змозі помогти.
В одного – вічний біль і клопіт, смерть щоранку за столом,
Де там любити й ненавидіти коли!
А инший вже своє віджив, його неначе й не було:
Запопелів, забрали зорі на бали.
Один сказав: я не побачу, як впадуть мої міста,
І чи колись їх відбудує мій народ!
А инший: для свого народу я мов клятий ідол став,
Брехню про мене п'ють у храмах замість вод.
І крикнув перший: ти потвора, що не має співчуття!
Тобі зі смертним сперечатись чи не встид?
Всміхнувся другий: вічність всю я проміняв би на життя,
Де б жив і вмер, щоб занесли вітри мій слід.
І перший плакав: те безсмертя ненадовго б хоч мені,
Щоб я все виправив і потім лиш сконав.
А другий застеріг: цей вибір бачу я в страшному сні...
Ти зрозумієш все, коли прийде весна.
І так, допоки ватра сіє вкола світло і тепло,
Тривав між ними дивний довгий діялог.
І як взоріло, світ побачив зранку не добро й не зло:
Із дзеркалом своїм вів суперечку бог.
#вірші_стиха
Одного разу в надвечір'я у незвіданих краях,
Де тільки демони край неба бережуть,
Зійшлися смертний і безсмертний – не з мечами, не в боях:
Посперечатись, в кого гірша й важча путь.
Cm A-dur (6 лад)
F G# G
G# F
E-dur G Cm
Сказав один: живу я, поки повний сонця небокрай,
Зима і літо – мов назирцях два вовки.
А инший мовив: вільний ти від пастки часу, так і знай,
А я лишивсь в його лещатах на віки.
Сказав один: я – одноденка, й як завзято б не летів,
Не встигну за життя дістатися мети!
А другий мовив: смертним важко, а безсмертним – поготів,
Ми – очевидці, що не в змозі помогти.
В одного – вічний біль і клопіт, смерть щоранку за столом,
Де там любити й ненавидіти коли!
А инший вже своє віджив, його неначе й не було:
Запопелів, забрали зорі на бали.
Один сказав: я не побачу, як впадуть мої міста,
І чи колись їх відбудує мій народ!
А инший: для свого народу я мов клятий ідол став,
Брехню про мене п'ють у храмах замість вод.
І крикнув перший: ти потвора, що не має співчуття!
Тобі зі смертним сперечатись чи не встид?
Всміхнувся другий: вічність всю я проміняв би на життя,
Де б жив і вмер, щоб занесли вітри мій слід.
І перший плакав: те безсмертя ненадовго б хоч мені,
Щоб я все виправив і потім лиш сконав.
А другий застеріг: цей вибір бачу я в страшному сні...
Ти зрозумієш все, коли прийде весна.
І так, допоки ватра сіє вкола світло і тепло,
Тривав між ними дивний довгий діялог.
І як взоріло, світ побачив зранку не добро й не зло:
Із дзеркалом своїм вів суперечку бог.
#вірші_стиха
🔥6❤🔥1
Продовжуймо наш міні-марафон горорів.
Цю історію дехто чекав, гадаю (так я теж кричу, нормально)).
https://telegra.ph/Plodi-niv-nashih-10-11
#проза #ключі
Цю історію дехто чекав, гадаю (так я теж кричу, нормально)).
https://telegra.ph/Plodi-niv-nashih-10-11
#проза #ключі
Telegraph
#8 Плоди нив наших
Коли інспектора Миколаєнка самого відрядили в Стародоли шукати тамтешнього голову сільради, він думав: дарма. Коли-не-коли там хтось однаково безслідно зникав. “Переп'ють із почарківцями й топляться десь у канаві!” Стародоли, зелені навіть у листопаді, колись…
🔥1
Друга половина цього року (ну або перша половина наступного, хто як править) для мене – сезон розвіртуалізації з неймовірними особистостями, переважно з Харкова (і це додатковий плюс). Це честь і радість для мене.
#мемуаразми
#мемуаразми
🔥7❤🔥1
Я, звісно, знав, що 31-го жовтня гурт ZWYNTAR планує щось неймовірне, але сьогодні зрозумів масштаб, коли побачив таргетовану рекламу на станції метро "Майдан Незалежності" 😂.
P. S.: Центр реабілітації рукокрилих попереджений; за словами працівника станції, кажанці часом прилітають на станцію з тунелів.
#груші #мемуаразми #фото
P. S.: Центр реабілітації рукокрилих попереджений; за словами працівника станції, кажанці часом прилітають на станцію з тунелів.
#груші #мемуаразми #фото
🔥9❤🔥1
P.P.S.: Щойно отримав дзвінок від ЦРР. Якісь инші небайдужі люди кажанчика впіймали й передадуть волонтерам Центру^^
👍10
Оновлено: я плюнув, і тепер це оповідання номер 9. А текст зараз буде. Можливо, лише один, але... Хто зна!
Я винен вам сьогодні щонайменше іще два тексти. Чи ж не добре це?
А поки — тримайте коротеньку космофантастику (мабуть, адже це в першу чергу горор).
https://telegra.ph/9-Poslannya-10-13
#проза #ключі
Я винен вам сьогодні щонайменше іще два тексти. Чи ж не добре це?
А поки — тримайте коротеньку космофантастику (мабуть, адже це в першу чергу горор).
https://telegra.ph/9-Poslannya-10-13
#проза #ключі
Telegraph
#11. Послання
Всередині було порожньо. Cталагміти колон, холод кам’яних стін. Крізь розбите склепіння падали порідкі сніжинки. - Перший зайшов, прийом! - Я база, прийнято. Продовжуйте. В небо відлунювали кроки й дзижчання мініботів. - Чи помічена органіка? - Те ж, що на…
🔥2👏1
Я обіцяв вам текстів. І, оскільки з передбачених (кхе-кхе) текстів для місячного марафону міні-горор-оповідань, який я сам же собі й придумав, написано вже 9, я вирішив завершити цю десятку чимось довшим. Не 300 слів на текст, а повноцінний тисячник. Інтерлюдія, де вам, можливо, зустрінуться деякі персонажі з попередніх дев'яти текстів. Ласкаво прошу до читання, й хай не обміліють води.
https://telegra.ph/%D0%86nterlyud%D1%96ya-%D0%86-Kap%D1%96tan-zolotogo-korablya-10-13
#проза #ключі
https://telegra.ph/%D0%86nterlyud%D1%96ya-%D0%86-Kap%D1%96tan-zolotogo-korablya-10-13
#проза #ключі
Telegraph
Інтерлюдія І. Капітан золотого корабля
Небо довкола Омталиди затягло крижаними хмарами, над ними загрозливо-ліниво сяяв жовтий гігант Питон. Вже котрий підцикл Еванта зі своєї келії над храмом спостерігала, як вітри носять долиною між гір кольорові тумани: в північній півкулі Клеродельтів почалося…
❤🔥3