Окупанти свідомо застосовують тактику залякування та терору проти цивільного населення України.

Це не випадкові інциденти, а систематична стратегія, спрямована на деморалізацію, створення атмосфери страху. Метою є створення гуманітарної кризи для тиску на населення.
Б’ють по лікарнях, школах і енергетиці. Найбільше від цього страждають діти і літні люди.

Станом на сьогодні ООН верифікує 14,383 загиблих і 37,541 поранених цивільних.
Але навіть сама ООН визнає: ці цифри — мінімальні.

❗️ Чому вони занижені:

▸ Окуповані території: частина України під окупацією, де данні отримати майже неможливо. Те, що ми побачили після деокупації — катівні, підвали, масові могили — це повсякденна практика росіян.
▸ Непрямі смерті: тисячі людей гинуть від відключень електрики, води, відсутності медичної допомоги, зниклі без вісти.
▸ Методологія: ООН вимагає суворого підтвердження, тому багато випадків ігноруються навіть на підконтрольних Україні територіях.

Враховуючи ці фактори кількість загиблих в наслідок повномасштабної війни може сягати ~40,000–50,000, поранених ~100,000–130,000 людей.

Війна — жахлива річ, де люди стають цифрами в статистиці. Пам'ятаймо, що вбивство навіть однієї людини це трагедія. Сьогодні, руками росіян, жертви вираховуються десятками тисяч.

Це і є “рускій мір” — світ катівень і вбитих дітей. Але їхній терор не працює. Коли ракета падає в наш двір — ми не боїмося, ми стаємо ще злійшими. Поки існує фашистсько-рашистський режим — він не знатиме спокою.

Підписатися на канал аналітика фронту

Невидимий фронт - ПТСР у військових і цивільних

Після дуже сильного постійного напруження психіка перебудовується, намагаючись адаптуватися. Коли цей захисний механізм застрягає у "бойовому режимі" і не вимикається, виникає посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Насправді це може бути будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності.

Серед найчастіших причин – війна, важкі хвороби, стихійні лиха, аварії, сексуальне або фізичне насильство, втрата близької людини, полон, катування, та навіть свідчення страждань інших. Важливою є не сама подія, а відчуття загрози, яке вона викликає.

За різними оцінками, ПТСР може розвинутися у 12-20% людей, які пережили травматичну подію або були свідками такої. В Україні, через тривалі й інтенсивні воєнні дії цей показник може сягати 20–30% населення країни. Діти особливо вразливі, в Україні 44% дітей мають ознаки потенційного ПТСР.

🪖 У військових

Солдати живуть у постійній готовності до бою.
Організм вчиться реагувати блискавично: «бачиш загрозу — бий або ховайся».
Але після повернення до мирного середовища ця система не вимикається.

Серед симптомів:
▸ підвищена тривожність
▸ безсоння
▸ спалахи гніву
▸ замкнутість
▸ відчуття провини, особливо якщо хтось із побратимів загинув

Більшість військових навіть не називають це "ПТСР". Вони кажуть: «просто не можу спати», «все дратує», «не можу залишатися на місці».
Насправді це — нервова система, яка не розуміє, що війна вже позаду.

🏙 У цивільних

Цивільні теж отримують травму, тільки іншу.
Вони часто живуть у синдромі відкладеного болю: наче все добре, але десь всередині постійно стискає. Це може проявитися через місяці чи навіть роки, коли мозок нарешті 'дозволяє' собі відчути біль.

Тривоги, втрати, новини, страх за близьких — усе це теж запускає механізми ПТСР, просто повільніші.

Симптоми схожі:
▸ емоційна втома
▸ апатія
▸ відчуття, що "все втратило сенс"
▸ агресія до будь-яких «мирних» тем
▸ злість на себе за безсилля

💡 Важливо розуміти

У військових і цивільних різні тригери, але спільне коріння — війна, яка проникає у свідомість.

ПТСР — це не слабкість. Це — реакція здорового мозку на ненормальні події.

Якщо зламалася нога — її лікують травматологи і хірурги. Якщо поранена психіка — психотерапевти і психіатри. Піти за допомогою – не слабкість. Це зріле рішення дорослої людини.

Але лікування — це не тільки терапія. Це:
▸ підтримка оточення
▸ творчість або волонтерство
▸ рутина, режим дня, стабільність
▸ робота з тілом (спорт, дихання, йога, бойові мистецтва)
▸ спілкування з тими, хто розуміє

Психіка, як і м’яз, не відновлюється миттєво. На це потрібен час. Звертайтеся за допомогою якщо болить.

Війна, до якої треба готуватися вже зараз, — це війна за здорову психіку, за розуми людей. Від цього залежить, якою буде Україна майбутнього.
Війна змінює людину назавжди. Питання не в тому, чи залишаться шрами, а в тому — що ми з ними зробимо.

Підписатися на канал аналітика фронту

Покровський напрямок перенасичений застосуванням КАБів ворогом
На карті — динаміка застосування КАБів по місяцях.

Мета — захоплення Покровська та Костянтинівки для контролю логістики Донбасу.

Удари КАБами руйнують українські позиції що створює підґрунтя для просування ворожих піхотних груп. Наша задача працювати всіма можливими способами по авіації противника для зменшення інтенсивності.

Підписатися на канал аналітика фронту