на жаль, мій візит на цю Книжкову країну був дуже короткий, але встигла придбати собі книжку для клубу і відвідати розмову про "Мотанку". під час обговорення цієї збірки мене дуже здивувала заява однієї з авторок (на жаль, не розгледіла кого саме, але вона говорила, що її оповідання про русалок), що "в Україні річки називають іменами жіночого роду, а чоловічими струмочки". можливо, варто було глянути на мапу, тоді б вийшло не забути про Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Псел, Кальміус, Збруч, Стир, Сейм, Хорол etc, і обійтися без нісенітниць 🤭

прикро, але не знайшла «Чудернацької антикварної крамниці» Макура Курама, мене вчора надзвичайно розчулило послання авторки до українських читачів, просто я отака сиділа 🥹🥹🥹 і тепер мені обов'язково треба це видання!

ще встигла зустрітися з прекрасною Настею з каналу Брунатні сторінки, вона подарувала мені ДРАКОНА 😱 я в захваті, покажу вам пізніше, дуже гарно, сама собі заздрю!

сподіваюсь, якщо вам вдалося відвідати КК, то враження теж хороші. хваліться покупками 🤭

поскладала нові книжки за вересень, солідно вийшло, буквально дві вежі 🫣 вгадаєте щось?

лиличок від Українського центру реабілітації рукокрилих, я їх люблю і підтримую, бо нам точно потрібні прекрасні міські сумашедші, що заберуть кажанів з балконів і поможуть їм перезимувати 🫶🏻

о, ну все, похолодало і моя читацька компаньйонка знову поруч 😌

показуйте своїх звірів у коментарях!

нарешті дочитала "Книгу для дітей" А.С. Баєтт, треба визнати, це була дуже тривала пригода, але я тішуся за себе, загалом воно було того варте 😌

і як завжди з такими великими книгами, коли дочитуєш, то відчуваєш і радість від закінченої справи, і сум, що ця історія закінчується 💔 чекатиму тепер на наступні переклади цієї авторки!

дуже органічно перейшла від "Книги для дітей", що закінчується Свинцевою добою (тобто, WWI), до "Пам'яті..." Еліс Вінн, де книга розпочинається з 27 червня 1914 року. буквально згадуються імена тих самих публічних людей, наче я читаю продовження, ще одну історію ще однієї англійської родини.

на цю книжку в першу чергу мою увагу звернула подруга кілька років тому, я вже була думала читати англійською, але за цей час її встигли видати українською.

можливо, опісля перечитаю ще трилогію "Slippery Creatures" K.J.Charles (боже, як же я її люблю), там як раз перші повоєнні роки, хоча вмовити себе виділити час на перечитування буває важкувато 🤭

я: ну в дорогу візьму тільки кіндл, не хочеться тягнути на собі важке

теж я: ну 600 сторінок до клубу самі себе не прочитають 😌

повернулася додому зі Львова, якась невдала поїздка цьогоріч. для мене фестиваль абсолютно вайблес, я не відчула радості, змучилася з дощем, зрештою хороші емоції пов'язані з кількома зустрічами і подругою, в якої зупинилася ❤️

сходила на подію по книжці "Оринин", було любо послухати про слобожанську говірку, it feels like home. забрала з собою думку про важливість спільноти, де почуваєшся своєю без додаткових зусиль. завжди злюсь на людей, які вимагають від інших уявної ідеальної української мови, це не поодинока ситуація.

на зворотному шляху дочитала "Американу", хороші враження лишилися від цієї книжки. після неї (дай боже здоров'я людям, що налагодили хороший вайфай в інтерсіті) глянула найбільш залайкані відгуки на гудрідзі: перший різко негативний (ну в інтернеті постійно хтось помиляється), а другий позитивний від нігерійки. от другий допомагає підсумувати думки, раджу.

сьогодні буду дивитися на дощ уже з київського вікна і складати книжковий вішлист на день народження, недарма ж узяла вихідний 😌

сьогодні у мене за розкладом світанкове читання оповідань Григіра Тютюнника на озері 😌

як і всі я вчила його в школі, але ні "Климка", ні "Три зозулі з поклоном", ясна річ, не пам'ятаю як слід, та й не дуже певна, що тоді могла належно оцінити авторський стиль 🤌🏻 пише він так добре, так по-справжньому, що майже фізично відчуєш доторк до краси, я вражена!

щоправда, у кінці майже кожного оповідання хочеться задушити себе від суму. з тих, що вже прочитала, найбільше мене вразила "Медаль", де йдеться про ветерана Другої Світової, який самотній, голодний і хворий, мусить йти до сільбуду, аби там йому вручили якусь нагороду, а потім знову шкутильгати по холоду назад 💔

ще я не знала деталей смерті Тютюнника, тож зацитую вам передмову Ростислава Семківа:

"Можна досі вичитати багато версій трагічного фіналу життя Григора Тютюнника - не оцінили належно, не дали Шевченківської премії (її присудять аж у 1989 році, посмертно), нашарувалися проблеми в особистому житті... Проте значно очевидніше промовляють слова передсмертної записки: "Домучуйте когось іншого, а моє, що в мене є, спаліть". Отже, в той чи той спосіб, він відчував тиск та зазнав переслідувань. Це й логічно, адже надворі закінчувалися 70-ті - час занепаду всіх надій"

аби не закінчувати на сумній ноті, то поділюсь з вами думкою, що Григір і Григорій Тютюнники - це Моне і Мане вдома 🤭

друзі, кілька підписників питали мене про книжковий вішлист до дня народження (20 жовтня), тому я вирішила, що можна його пошарити і публічно, зрештою я люблю подарунки і розпаковки 🥹

на майвішліст є опцій резервування подарунку для уникнення повторів, це буде видно іншим людям, але не видно мені, тому елемент сюрпризу все ще присутній. власне, адреса з'явиться після резервації, принаймні так це має працювати 😌

прикрашу цей допис Мухою, яка сидить в коробочці, де була одна дуже довгоочікувана книжка від Апріорі, вгадаєте яка?

https://mywishlist.online/w/vqnqul/darias-wishlist

ваші ставки, чи дочитаю «Памʼяті…» за сьогодні?

з одного боку дуже хочеться, відірватися майже неможливо, я торгувалася з собою, аби піти поїсти, а з іншого боку я боюсь, що всі вмруть 🥺 можливо, варто було зупинитися на 36 сторінці, де герої стояли на Лисячому мосту і ще все було майже добре 💔

по-перше, я вчора дочитала книжку Еліс Вінн 🚬🚬 це добре з дуже багатьох причин, але разом з тим абсолютно нестерпно 💔

по-друге, сьогодні я зняла відео про читане у вересні 😱 сподіваюсь, вийшло добре і вже скоро зможу його викласти, але у будь-якому разі нагадала собі, що мені подобається знімати відео 😌

https://youtu.be/h15OYOELgdc

а ось і відео, дуже тішуся, що нарешті змогла розповісти про прочитане, тим паче серед цих книжок є чудові ❤️

щоранку відкриваючи стрічку і дивлячись на нові анонси і передзамовлення, сумно відчуваю думку, що я ніколи це все не встигну прочитати, а як же хочеться 🥲

ти розлучена, бездомна і тимчасово працюєш у музеї, набитому стрьомними опудалами, псевдомагічними артефактами і всякою хтонню, яку назбирав дивакуватий дядечко? знаходиш у стіні загадкову діру, за якою бункер з трупаком і дверима, надійно закритими зсередини? відкриваєш ці двері і бачиш сотні підтоплених островів з іншими дверима? ЗВІСНО, ТРЕБА ЙТИ, хто б учинив інакше 😌

схоже, від кицюнічки Т.Кінґфішер я читатиму навіть горор, бо вона неймовірна ❤️ сподіваюсь, переклади уже незабаром

сама тут читаєш? 😏