повернулася додому зі Львова, якась невдала поїздка цьогоріч. для мене фестиваль абсолютно вайблес, я не відчула радості, змучилася з дощем, зрештою хороші емоції пов'язані з кількома зустрічами і подругою, в якої зупинилася ❤️

сходила на подію по книжці "Оринин", було любо послухати про слобожанську говірку, it feels like home. забрала з собою думку про важливість спільноти, де почуваєшся своєю без додаткових зусиль. завжди злюсь на людей, які вимагають від інших уявної ідеальної української мови, це не поодинока ситуація.

на зворотному шляху дочитала "Американу", хороші враження лишилися від цієї книжки. після неї (дай боже здоров'я людям, що налагодили хороший вайфай в інтерсіті) глянула найбільш залайкані відгуки на гудрідзі: перший різко негативний (ну в інтернеті постійно хтось помиляється), а другий позитивний від нігерійки. от другий допомагає підсумувати думки, раджу.

сьогодні буду дивитися на дощ уже з київського вікна і складати книжковий вішлист на день народження, недарма ж узяла вихідний 😌

сьогодні у мене за розкладом світанкове читання оповідань Григіра Тютюнника на озері 😌

як і всі я вчила його в школі, але ні "Климка", ні "Три зозулі з поклоном", ясна річ, не пам'ятаю як слід, та й не дуже певна, що тоді могла належно оцінити авторський стиль 🤌🏻 пише він так добре, так по-справжньому, що майже фізично відчуєш доторк до краси, я вражена!

щоправда, у кінці майже кожного оповідання хочеться задушити себе від суму. з тих, що вже прочитала, найбільше мене вразила "Медаль", де йдеться про ветерана Другої Світової, який самотній, голодний і хворий, мусить йти до сільбуду, аби там йому вручили якусь нагороду, а потім знову шкутильгати по холоду назад 💔

ще я не знала деталей смерті Тютюнника, тож зацитую вам передмову Ростислава Семківа:

"Можна досі вичитати багато версій трагічного фіналу життя Григора Тютюнника - не оцінили належно, не дали Шевченківської премії (її присудять аж у 1989 році, посмертно), нашарувалися проблеми в особистому житті... Проте значно очевидніше промовляють слова передсмертної записки: "Домучуйте когось іншого, а моє, що в мене є, спаліть". Отже, в той чи той спосіб, він відчував тиск та зазнав переслідувань. Це й логічно, адже надворі закінчувалися 70-ті - час занепаду всіх надій"

аби не закінчувати на сумній ноті, то поділюсь з вами думкою, що Григір і Григорій Тютюнники - це Моне і Мане вдома 🤭

друзі, кілька підписників питали мене про книжковий вішлист до дня народження (20 жовтня), тому я вирішила, що можна його пошарити і публічно, зрештою я люблю подарунки і розпаковки 🥹

на майвішліст є опцій резервування подарунку для уникнення повторів, це буде видно іншим людям, але не видно мені, тому елемент сюрпризу все ще присутній. власне, адреса з'явиться після резервації, принаймні так це має працювати 😌

прикрашу цей допис Мухою, яка сидить в коробочці, де була одна дуже довгоочікувана книжка від Апріорі, вгадаєте яка?

https://mywishlist.online/w/vqnqul/darias-wishlist

ваші ставки, чи дочитаю «Памʼяті…» за сьогодні?

з одного боку дуже хочеться, відірватися майже неможливо, я торгувалася з собою, аби піти поїсти, а з іншого боку я боюсь, що всі вмруть 🥺 можливо, варто було зупинитися на 36 сторінці, де герої стояли на Лисячому мосту і ще все було майже добре 💔

по-перше, я вчора дочитала книжку Еліс Вінн 🚬🚬 це добре з дуже багатьох причин, але разом з тим абсолютно нестерпно 💔

по-друге, сьогодні я зняла відео про читане у вересні 😱 сподіваюсь, вийшло добре і вже скоро зможу його викласти, але у будь-якому разі нагадала собі, що мені подобається знімати відео 😌

https://youtu.be/h15OYOELgdc

а ось і відео, дуже тішуся, що нарешті змогла розповісти про прочитане, тим паче серед цих книжок є чудові ❤️

щоранку відкриваючи стрічку і дивлячись на нові анонси і передзамовлення, сумно відчуваю думку, що я ніколи це все не встигну прочитати, а як же хочеться 🥲

ти розлучена, бездомна і тимчасово працюєш у музеї, набитому стрьомними опудалами, псевдомагічними артефактами і всякою хтонню, яку назбирав дивакуватий дядечко? знаходиш у стіні загадкову діру, за якою бункер з трупаком і дверима, надійно закритими зсередини? відкриваєш ці двері і бачиш сотні підтоплених островів з іншими дверима? ЗВІСНО, ТРЕБА ЙТИ, хто б учинив інакше 😌

схоже, від кицюнічки Т.Кінґфішер я читатиму навіть горор, бо вона неймовірна ❤️ сподіваюсь, переклади уже незабаром

сама тут читаєш? 😏

дуже рада побачити, що книжка про відьом уже на передзамовленні у Віват, я була читала її у травні 2023, але досі маю дуже теплі і приємні враження ❤️

ось тут лишу вам свій повний відгук на цей роман, а сюди винесу перелік своїх улюблених елементів з нього:

🧶 рожевий джин
✨ собакесса Міки
🧶 озерце з карпами
✨ пряжа кольору фламінго
🧶 цитування Джейн Остін
✨ лав сторі з бібліотекарем
🧶 випічка
✨ уроки магії
🧶 зоряний пил
✨ третій четвер третього місяця
🧶 скелет у саду

у цьому році мала вийти наступна книга Санґу Манданни "A Witch's Guide to Magical Innkeeping", але з невідомих причин реліз відклався до 2025.

останніми днями мені було прям дуже сумно з певних причин - і я вирішила взяти Пратчетта, аби трохи підняти собі настрій.

і знаєте що? я катастрофічно невдало обрала книгу! от треба ж було взяти з полиці саме "Джинґо", де по суті описується початок війни (а може і сама війна, я не так багато прочитала) між Анк-Морпорком і Хапонією. от від Пратчетта я не чекала такої підстави 🥲 звісно, я могла прочитати анотацію, але я навіть не думала, що Дискосвіт вирішить мене добити, замість того аби підтримати.

але, на щастя, мій мелтдаун ніби більш-менш закінчився, я майже прийняла об'єктивну реальність, тож сідаю монтувати відео з розпаковкою подарунків до дня народження ❤️

нарешті дочитала, було захопливо, моторошно і смішно, я рада, що змогла переступити своє ставлення до жанру 😌

висновки, які я зробила? не варто жити в музеї, де купа опудал, а якщо вже так вийшло, що ти там живеш, то слід їх любити і поважати! також з просвітнього дізналася про існування гігантських амазонських видр, вони відносяться до хижаків найвищого рівня, дуже потужні 💪🏻 не заздрю героїні, що їй довелося мати з цим справу, але гігантські видри - не найгірші з монстрів, що тут трапляються 😼

будемо сподіватися, що і ця книжка Т.Кінґфішер рано чи пізно з'явиться українською 🙏🏻

чи будете ви читати щось лячне до Гелловіну?

почала "Список для читання" Сари Ніши Адамс, найшла смішну помилку в перекладі 🤭

"...зайшла в м'ясну крамницю по ісландську баранину..."

"...she'd picked up the frozen meat from Iceland Foods..."

справа у тому, що Iceland Foods - це британська мережа супермаркетів, що спеціалізується на заморожених продуктах, але вони не мають прямого стосунку до Ісландії як країни. більше того, уряд Ісландії судився з цими супермаркетами через назву.

чому я взагалі пішла дивитися як в оригіналі? усе через контекст: дівчина явно не з дуже багатої родини, у попередніх абзацах згадувалися макарони з бляшанки, навряд би вона мала забаганку обрати саме ісландську баранину у спеціальному магазині.

це супер дрібниця, яка взагалі жодним чином не впливає на сприйняття тексту, просто коли мені муляють такі речі, то завжди хочеться перевірити 😌

серед подарунків до Дня Народження був свіжесенький роман Фреї Марске, яку я дуже і дуже люблю. цьогоріч я перечитала і дочитала її трилогію Marvellous Light ❤️

нова її книжка вийшла лише 8 жовтня і, на мою вдачу, це нарешті стенделон 🙏🏻 вже почала її читати і не втрималася, зазирнула у відгуки на гудрідз. виявилося, що кільканадцять читачів почувають себе обманутими в очікуваннях. вони чекали на роментезі, а не отримали його. так, першу трилогію Фреї Марске справді варто віднести до цього жанру (якщо придиратися, то крім третьої частини A Power Unbound, там усе ж баланс романтика-сюжет помітно переважає на користь другого).

технічно, "Swordcrossed" реалізмом не є, події відбуваються у вигаданому світі, якого абсолютно ніколи не існувало, але і магії чи будь-якого іншого фентезійного елементу тут немає. власне, цитуючи один з відгуків "This story reads like a historical romance set in an emancipated foreign country you don’t know much about".

сама Фрея в інтерв'ю про створення світу книжки говорить наступне:

Події у Swordcrossed відбуваються у місті, де поєдналася історична естетика кількох реальних локацій – переважно Амстердама, Флоренції та Брюгге – і професії героїв: виробництво вовни чи фехтування – усе це теж цілком реальне. Отже, мені довелося чимало читати про історію вовняної індустрії та дуелянтства як роботи, правових поєдинків та хобі.

У цьому світі немає відвертої магії, тому розроблення світобудови переважно спиралося на соціальні та релігійні питання. Як широкий пантеон богів-покровителів існуватиме у суспільстві, де статус прив’язаний до торгівлі та професійних гільдій? Як підтримка родини може вплинути на бізнес? Я не могла вирішити проблеми своїх персонажів чарами, але точно могла створити чимало перешкод, помістивши їх у суспільство зі складними правилами та очікуваннями. І я насолодилася цим процесом.

наразі у книжки доволі висока оцінка, не дивлячись на розчарування деяких людей, цікаво чи зміниться це надалі. і чи вплине це на підхід до письма самої Фреї.

чи маєте ви жанрові очікування до авторів? чи розчаровувалися колись, не отримавши від них бажаного жанру?

поки перечікувала вранішні шахеди, то розібралася як зберігати собі місячну статистику у Fable. дуже прикро, що Goodreads не відчуває потреби авдиторії і стоїть на місці, дурачки.

але ось тепер можу показати прочитане за жовтень, усі книги хороші були, єдине "Часосховище" мене лишило з дуже mixed feelings, кортить обговорити його на клубі 😌

окремо хочу виділити "Книгу для дітей" - дуже масштабний твір, вау. і ця тема Першої Світової плавно перетекла в "Пам'яті...", прагну уникнути надмірного патосу, але після цього роману я кілька днів почувалася абсолютно розчавленою, справді вдалий дебют.

ще скажу хороше за "The Agency for Scandal", комфортна, трохи наївна, але цікава книжка. несподівано виявила, що інші книги цієї авторки вже виходять українською в Рідбері, то взяла собі одну з них, покажу в наступних покупках.

про "The Hollow Places" я вже і так порядно розказувала в попередніх постах, раджу ❤️ "Американа" - теж гідний твір, цікаво, що розмірковування про абсолютно чужі контексти можуть у чомусь так сильно пасувати і нашій реальності, хоча малоймовірно, що авторка це туди закладала.

а як минув ваш читацький жовтень?