Ну і ось хороший грунтовний матеріал на ЛБ — для тих, хто зацікавився, але не розібрав моє мямлення.

https://lb.ua/culture/2018/02/21/390805_moy_predatelskiy_svet_opera.html

Фотографії Олени Субач (цикл «Жертвоприношення» та інші), 2015-2017

У квітні в Київ приїдуть з новим альбомом харківські електромольфари SOOM, які замішують на бруді і конопляному димі першосортний слїдж. Присутність обов'язкова: facebook.com/events/1024999054332554/

Давайте з такої нагоди у стотисячний раз переслухаємо їхню головну хітяру «Камінь». Попереджаємо неофітів: від головного рифа виростають гриби під пахвами. (Саму банду ця пісня настільки заїбала, що вони уже кілька років відмовляються грати її на концертах. Скучаємо.)

Конспект лекції чудесної Лесі Хоменко в КАМА. Про живопис і перфоманси, злет і падіння групи Р.Е.П., і взагалі про нелегкі шляхи уже-не-зовсім-молодого художника.

Дуже цікаво спостерігати, як Р.Е.П. з по-справжньому дикої і андергаундної тусовки на очах перетворився на той самий закостенілий мейнстрім, який уже пора би знести к хуям (і знесуть обов'язково, молодше покоління уже стукає в двері). З іншого боку, варто подякувати Богу і Соросу, що мейнстрім у нас ось такий; могло би бути значно нудніше і тупіше.

http://www.the-village.com.ua/village/knowledge/lecture/269753-lesya-homenko-ya-virishila-zalishitis-v-ukrayini-bo-tut-nabagato-tsikavishe

І ще стосовно мейнстріму. Треба ж написати про виставку молодих і перспективних у Пінчукарцентрі, бо як же ви проживете без моєї експертної думки.

А думка така, що середня температура по лікарні помітно піднялась, і це добре. Замість звичного концептуально-грантоїдського занудства (vcrc-стайл, іф ю ноу вот ай мін) нам показали купу прикольних атракціонів. Усе ще беззубо, але весело; це явно крок уперед. Залізти в шерстяну вагіну, пограти в комп'ютерну гру, помолитися на big data - це все точно веселіше, ніж на серйозних щщах вчитуватися в кураторську писанину.

А переможе нехай той чувак, що зробив металеву кубічну йобу з викройки військової форми. Якраз хороший баланс між занудством і спектакулярністю.

Вчора відкрилась крихітна, але потужна виставка Поліни Вербицької в Кощєї (@coschey). Кічуха в найкращому сенсі слова, скульптурний хорор категорії Б. Триватиме ще тиждень, рекомендую.

Ось тут можна роздивитися і купити багато її робіт. Є навіть голова Девіда Боуі: https://arts.in.ua/artists/salix6/

Василь Рябченко - "Сюзанна і старці", 1989

ВВ на обкладинці легендарного московського журналу ОМ, 1999 рік. Альбом «Музіка» вийшов зовсім недавно, «Весна» звучить в кожному генделику, шлях з підвалів у поп-кічуху тільки починається.

Симптоматично і дуже смішно, що ОМ поставив «Музіку» на дев'яте місце у своєму списку 50 найкращих російських альбомів. Крім ВВ, у рейтингу є ще одна група українського походження - вгадайте, яка. Нагадую, 99-й рік на дворі.