У квітні в Київ приїдуть з новим альбомом харківські електромольфари SOOM, які замішують на бруді і конопляному димі першосортний слїдж. Присутність обов'язкова: facebook.com/events/1024999054332554/

Давайте з такої нагоди у стотисячний раз переслухаємо їхню головну хітяру «Камінь». Попереджаємо неофітів: від головного рифа виростають гриби під пахвами. (Саму банду ця пісня настільки заїбала, що вони уже кілька років відмовляються грати її на концертах. Скучаємо.)

Конспект лекції чудесної Лесі Хоменко в КАМА. Про живопис і перфоманси, злет і падіння групи Р.Е.П., і взагалі про нелегкі шляхи уже-не-зовсім-молодого художника.

Дуже цікаво спостерігати, як Р.Е.П. з по-справжньому дикої і андергаундної тусовки на очах перетворився на той самий закостенілий мейнстрім, який уже пора би знести к хуям (і знесуть обов'язково, молодше покоління уже стукає в двері). З іншого боку, варто подякувати Богу і Соросу, що мейнстрім у нас ось такий; могло би бути значно нудніше і тупіше.

http://www.the-village.com.ua/village/knowledge/lecture/269753-lesya-homenko-ya-virishila-zalishitis-v-ukrayini-bo-tut-nabagato-tsikavishe

І ще стосовно мейнстріму. Треба ж написати про виставку молодих і перспективних у Пінчукарцентрі, бо як же ви проживете без моєї експертної думки.

А думка така, що середня температура по лікарні помітно піднялась, і це добре. Замість звичного концептуально-грантоїдського занудства (vcrc-стайл, іф ю ноу вот ай мін) нам показали купу прикольних атракціонів. Усе ще беззубо, але весело; це явно крок уперед. Залізти в шерстяну вагіну, пограти в комп'ютерну гру, помолитися на big data - це все точно веселіше, ніж на серйозних щщах вчитуватися в кураторську писанину.

А переможе нехай той чувак, що зробив металеву кубічну йобу з викройки військової форми. Якраз хороший баланс між занудством і спектакулярністю.

Вчора відкрилась крихітна, але потужна виставка Поліни Вербицької в Кощєї (@coschey). Кічуха в найкращому сенсі слова, скульптурний хорор категорії Б. Триватиме ще тиждень, рекомендую.

Ось тут можна роздивитися і купити багато її робіт. Є навіть голова Девіда Боуі: https://arts.in.ua/artists/salix6/

Василь Рябченко - "Сюзанна і старці", 1989

ВВ на обкладинці легендарного московського журналу ОМ, 1999 рік. Альбом «Музіка» вийшов зовсім недавно, «Весна» звучить в кожному генделику, шлях з підвалів у поп-кічуху тільки починається.

Симптоматично і дуже смішно, що ОМ поставив «Музіку» на дев'яте місце у своєму списку 50 найкращих російських альбомів. Крім ВВ, у рейтингу є ще одна група українського походження - вгадайте, яка. Нагадую, 99-й рік на дворі.

Правильно, вот еті рєбята:

Поки ми святили пасочки і смертю смерть долали, найважливіший фестиваль весни оголосив лайн-ап. Лайнапище! facebook.com/events/1986330495026499/

Зверніть особливу увагу на перший пункт в списку. Ці чарівні істоти вже приїжджали у Київ два роки тому, і виглядало це приблизно так:

https://www.youtube.com/watch?v=SgvIQzmp52U

Релігійний досвід.

Дуже симпатичний проект Вови Воротньова про стріт-арт. Не вистачає угарного нефігуративного деграданства в стилі СС/SUG, але вибірка загалом хороша: серед інших там 665, апл315, ну і звісно interesni kazki, куди ж без них.

Також це дуже правильний (і рідкісний у наших широтах) приклад того, як треба розводити жирні бренди на нормальну і дорогу нативну рекламу. Можуть же, якщо захочуть.

http://beveryspecial.com.ua/streetart

Вчора великий Міша Коптєв знову влаштував цирковий перфоманс haute couture, цього разу в Ізоляції. Багато прозорих тканин, багато плоті (в найширшому сенсі), божевільний грим, бризки шампанського.

Хорошого фотозвіту поки не знайшов, але ішла пряма трансляція, є відео: https://zboyko.ml/ (освітлення було не дуже зручне, якість картинки відповідна).

Коптєв стрімко канонізується, і це приємно. Шлях від незрозумілого луганського курйозу до справжньої гей-ікони і хіпстерського культу він пробіг бадьорим галопом. Зараз головне — не застрягати в обіймах хіпстерів і йти лякати широку публіку. В масштабах затишних арт-хабів він швидко задихнеться, йому треба в телевізор, там його фешн виглядатиме набагато природніше.

Гостем на якесь дебільне ранкове шоу, експертом в передачу «Поговоримо про секс» (о, він поговорить!), суддею в «Україна має талант». Щоб лоскотав Притулу і мацав за капелюшок Катю Осадчу. (Катя Осадча ще є в телевізорі? Чи хто там зараз головна світська вовчиця, я хз.) Обкладинка журналу Viva, реклама сухариків. А потім і третій номер в списку партії Батьківщина.

Ні, серйозно. Уявіть цього підара в мейнстрімі. Хто як не він підніме українську культуру з колін?

Картина Євгена Коршунова (це його мікровиставка була в цирку Коптєва)

КРОТ @breakonthrough записав подкаст з пітерським художником Григорієм Ющенком, важливим представником слов'янської чорнухи. Вимикайте своїх дудів і слухайте справжню проривну журналістику!

(До Ющенка у нас ніжна любов ще й тому, що він був одним з контрибуторів древнього паперового журналу «Необратимая Мясистость», з попелу якого і народилась «Гіпертелія»)

https://www.mixcloud.com/krotzine/lalafm-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9-%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B2-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85-%D1%83-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0/

Григорій Ющенко розповідає про інсталяцію, яку йому так і не вдалося створити. «Необратимая Мясистость» №2, осінь 2013.