Є в Україні хороша традиція: раз на пару років просити Ігора Ніколаєнка розповісти про журнал НАШ. Це як дідові байки про війну: щоразу наче одне і те саме, але все одно цікаво.
https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/art-direktor-zhurnala-nash.html
https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/art-direktor-zhurnala-nash.html
Bird In Flight
Арт-директор журнала «НАШ»: «Сегодня редакцию сожгли бы»
Днепропетровский журнал «НАШ» был в оппозиции к окружающей безвкусице и публиковал снимки бездомных и гонзо-репортажи с панк-фестивалей. Но самым главным его оружием были обложки, созданные Игорем Николаенко. Bird in Flight узнал у дизайнера, каково это —…
Forwarded from МСИО
Посетители музея незаметно подложили 0.5л «Кривоозерской» на стенд с реди-мэйд объектами акционистского движения «Арт-рейдеры» (художники создавали работы из предметов, найденных на одесской барахолке, там же их и выставляли).
Минералка простояла неделю, никто из администрации не убирал ее вплоть до закрытия выставки.
Минералка простояла неделю, никто из администрации не убирал ее вплоть до закрытия выставки.
На «Амнезії» вийшло інтерв’ю з Ігорем Цимбровським, який співав у 90х вражаючий зігафолк. Він видав півтора альбоми і зник з радарів — виявився надто серйозним для андеграунду і надто неземним для всього іншого.
Молодші покоління тим часом регулярно викопують із забуття його дебютник «Прийди янголе», охуєвають і закопують назад.
Любителям Аполлінера, бароко-попа та крихких чоловіків з потойбічними голосами — обов’язково ознайомитись.
http://bit.ly/amnesia-tsymbrovsky
Молодші покоління тим часом регулярно викопують із забуття його дебютник «Прийди янголе», охуєвають і закопують назад.
Любителям Аполлінера, бароко-попа та крихких чоловіків з потойбічними голосами — обов’язково ознайомитись.
http://bit.ly/amnesia-tsymbrovsky
amnesia.in.ua
Янгол у підпіллі. Інтерв'ю з Ігорем Цимбровським
Ігор Цимбровський зривав дахи своїм потойбічним фальцетом у 90-х. Однак, залишив мінімум доказів своєї активності і став тихою легендою для небагатьох.
«Врешті я не став добивати їх усіх. І так вже кисть руки одного з них валялася біля вхідних дверей — перелетіла через усю вітальню. Вхідні двері. Це нагадало мені — треба поспішати. Можуть бути й інші поліціянти».
Нову книгу Каті Лебедєвої з ілюстраціями Івана Штруделя уже можна замовити на сайті (або написати напряму в телеграм):
hyperthelia.com.ua/lebedeva-klauzura/
Нову книгу Каті Лебедєвої з ілюстраціями Івана Штруделя уже можна замовити на сайті (або написати напряму в телеграм):
hyperthelia.com.ua/lebedeva-klauzura/
«Но гляди, трупики сами вывалились из карманов — готовы первыми корешками ковырять землю. Что же, теперь в моих силах не так уж много, просто встану и пойду к средине травостоя. Меня там встретит пыльное божество, чью нору разрыли уставшие мужики. Тем более, давно не гулял здесь, под уже виденным небом, вдоль знакомых холмов. Из дождевых размывов пахнет земля, степь ухватилась за реку и тянет в стороны, примеряет новую ткань».
Нову книгу Ярослава Савченка з ілюстраціями Мар'яни Клочко уже можна замовити на сайті (або написати напряму в телеграм):
hyperthelia.com.ua/savchenko-late/
Нову книгу Ярослава Савченка з ілюстраціями Мар'яни Клочко уже можна замовити на сайті (або написати напряму в телеграм):
hyperthelia.com.ua/savchenko-late/
А ще у нас там новий шикарний логотип і кілька фоточок з презентації. Заходьте.
Київський артист Юрій Зморович писав вірші, створював скульптури з металічного брухту, влаштовував перфоманси-глосолалії у галереях, знімав кінцо, працював на телебаченні, джемив з різними дикими людьми типу Сергія Лєтова, і так далі, і так далі. Багатогранний, як стакан.
Просвітницький департамент Кощєя влаштовує в його честь фестиваль. Маестро буде присутній власною персоною: в суботу пошумить, в неділю влаштує груповий імпровізаційний перфоманс. Треба йти.
facebook.com/events/297175327751379/
Просвітницький департамент Кощєя влаштовує в його честь фестиваль. Маестро буде присутній власною персоною: в суботу пошумить, в неділю влаштує груповий імпровізаційний перфоманс. Треба йти.
facebook.com/events/297175327751379/
А ось, наприклад, сторінка про Зморовича на сайті Сергія Лєтова: www.letov.ru/zmorro.htm
«Робота називається "Ворота" хоча б тому, що цей об'єкт - це ніякі не ворота. Це залізна рама, яка на відміну від брами нічого не відкриває. Вмонтована в цю технічно картину символіка - це моя авторська редукція/репродукція парканно-брамних народних знаків: сонце, земля, вода».