​​Олексій Ковжун організовував рок-концерти, знімався разом з Цоєм у фільмі «Кінець канікул», вів музичну програму «Пост», а потім зайнявся політичним консалтингом.

Він влаштував київський виступ Sonic Youth у 1989, працював над іміджем Юлії Тимошенко, а також випадково спровокував бунт у жіночій колонії.

Про це та багато іншого — у нашому інтерв'ю: Олексій Ковжун про концерти 80-х, телебачення 90-х і політику 00-х

Всі на DIYство!

В четвер у Києві стартує велетенський діу-фестиваль різноманітних діу-активностей. Мільйон локацій (зокрема, обіцяють різні секретні поп-ап сквоти), мільярд учасників (від поетів і зіноробів до голандських нойзерів), трильйон перформансів (радіоп'єса! тату-фестиваль!) - контента настільки багато, що я в ньому геть заплутався і просто мовчки пускаю бульбашки.

Так що спробуйте самі розібратися. Ду іт йоселф, ага: facebook.com/events/346152559370454/

Побазарив з втіленням М1 золотого періоду - репером Вовою, котрий зі Львова. Не скажу, що це найцікавіше моє інтерв'ю, але точно найінтимніше. І досить несподіване в плані типажа героя: я очікував зустріти, умовно кажучи, Містера Пінатбаттера, а зустрів дуже навіть Принцесу Керолайн. Коли доля возюкає вас обличчям об неструганий стіл - будьте як Вова.

​​Артиста і телеведучого Вову зі Львова можна сміливо назвати обличчям україномовного репу 2000-х - його галицько-волинський флоу, стильний шмот і однойменне хіп-хоп-шоу на М1 наробили багато галасу у свій час. Останні кілька років Володимир провів у США, але зараз він знову вривається на українську сцену з новим міні-альбомом.

Володимир розповів нам про дитячі мрії, перші кроки в шоубізі, роботу на телебаченні, нові пісні і плани на майбутнє: Сихів, М1, Каліфорнія. Історія Вови зі Львова

Ну нарешті нормальне пацанське музло підвезли. Всім секс.

http://slukh.media/texts/interview/celoe/

Всі сміються з нашого прем’єра, який зненацька відвідав концерт праворадикальних гуртів «Сокира Перуна» і «Кому Вниз». В зв’язку з чим я пригадав ще одних героїв українського зігаметалу — «Сейтар». Точніше, знаменитий пранк, який мені недавно показав мій товариш гітлер @hirkyiguignol

Чувак дзвонить вокалісту «Сейтара» і ставить йому дуже важливе питання. Мовляв, крутий у вас гурт, пацани, я тільки одне не розумію: нахуя вам цей жид?

Діалог, достойний найкращого сіткома. Зацініть, там цілий сюжет розвивається. Я от переслуховую п’ятий раз і усцикаюсь як вперше.

Аудіозапису уже кілька років. За неперевіреними даними, сам пранкер зараз працює викладачем філософії. Чим зараз займаються «Сейтар», я не знаю; сподіваюся, продовжують боротьбу за чистоту білої раси.

Власне, «Сейтар» звучить ось так. Найзіговіші треки з Ютуба постійно видаляють, ясна річ, але скласти враження можна. Лайк, якщо ти білий; репост, якщо мрієш бути приборканим.

https://www.youtube.com/watch?v=dQWLEU8I2fk

Фільм Нарімана Алієва «Додому» справді такий неймовірний, як усі говорять (або мовчать, і правильно роблять). Чудово написаний, міцно зіграний, з об’ємними персонажами і кайфовою візуалкою. А ще, пробачте мою патріархальність, дуже чоловічий.

Батько везе тіло старшого сина з Києва у Крим, щоб похоронити його на рідній землі. На пасажирському сидінні — молодший син, у якого складні стосунки і з батьком, і з Кримом. Ось, власне, і весь сюжет, особливих твістів і несподіванок там не буде. Сім’я — кримсько-татарська, Крим — окупований, мрець — загинув на війні.

З подібними темами і настроями працює Жадан в романі «Інтернат». Але якщо герої Жадана виявляються безпорадними перед колесами Історії, то тут все навпаки: ніяка Історія не здатна зупинити відчайдушного батька; особисте перемагає політичне. Врешті, перемагає навіть саму смерть. Молодий Алієв (йому лише 26) зі своїм дебютним фільмом застрибує в такі глибини, до яких і близько не добирався талановитий фігляр Жадан.

При густій соціальній проблематиці (російська агресія, травматична депортація; кордони між країнами, етносами і релігіями) фільм виявився інтимним і людським. При цьому тут немає чорнухи і тупого вижимання емпатії (на відміну від «Донбасу» і «Племені», наприклад). Це страшне і жорстоке кіно, але в той же час надиво добре і піднесене, в невульгарному сенсі сімейне. Дуже важке і нестерпно легке — як грудка землі, яку кидаєш на труну близької людини.

Подивіться обов’язково. В прокаті з 7 листопада.

https://www.youtube.com/watch?v=HOGt6HqV3OQ

Голова — це зайвий орган, як апендикс. Одеський панк-дует «Ацефалы» («Безголові» по-нашому) нарешті залив свої волохаті демки на Бендкемп, давайте слухати!

«Я вижу тебя в окне, на моем лице акне», — співають «Ацефали», і одразу стає добре.

«Мы не просто жуки, супер жуки-пауки. Давно дружим мы с тобой, курим банки на постой», — співають «Ацефали», і хочеться залізти під стіл і там потанцювати.

https://acephals.bandcamp.com/album/--2

ГОВЕРЛА СТОЇТЬ
ДНІПРО РЕВЕ
ХТО НЕ ЇБЕТЬСЯ
ТОЙ НЕ ЖИВЕ

Вітальність, тілесність та неоціненні життєві соки в новій пісні найважливішого музичного гурту України — «Хамерман знищує віруси». Поки що лайв на «Радіо Аристократи», найближчим часом обіцяють студійну версію. Єбітеся, браття і сестри.

https://www.youtube.com/watch?v=PNrMKOzbie8

Над Києвом важкі хмари — це небо вітає співачку Тучу з дебютним міні-альбомом. Волохатий бас, потойбічний голос, синтезатор у білій гарячці — те що треба.

Всім зло: https://soundcloud.com/user-350073684/sets/zlo

Крім того, на днях альбом анонсували ще одні київські героїні-піснярки — дует «Ядовитая Собачья Слюна». Презентація відбудеться на дискотеці Freak Rave в пластикових джунглях. Там взагалі дуже крутий лайнап, зацініть: facebook.com/events/596135061125935/

Сподіваюся, що мене не глючить і я справді спостерігаю ренесанс пісенної форми в українській експериментальній музиці. Тинц-тинц-полотен, звукових ландшафтів і всякого шумового хуліганства у нас хоч відбавляй, а от пісень потрібно більше. І юні голоси їх починають доставляти. Олексій Дьячков, Богдан Мороз, ЯСС, Туча, Celoe. Хто там ще? Накидайте в лічку, бо я вже старий і не встигаю слідкувати за всіма.

І нехай привид Володимира Івасюка ніжно пестить ваші мигдалики і ясна. Пісню цю мені залиш на спомин, пісня буде поміж нас.

Поговорив з іще однією реп-легендою і дуже раджу уважно переслухати «Планове засідання» від початку до кінця. Альбом наче культовий і всім відомий, а все одно недооцінений. Там класні і несподівано сумні тексти з характерним ліричним героєм: меланхолік-планокур, який усвідомлює плинність і марність буття, але особливо цим не запарюється. Бо одяг сухий і вдосталь тиші, то хулі паритись? Згадуєм те, чого не було; гаємо час, що минає; йдемо далеко за ріки, далеко за гори подалі від всієї цієї метушні.

У Стьоганова є цікаве слово-паразит: «плавно». Максимально плавний дядя. Жодних зайвих рухів. Стьоганов - це козак Мамай.

​​Олександра Стьоганова можна упевнено назвати одним зі стовпів, на якому тримається український шоубіз, з усіма його плюсами і мінусами. За його участі палала «Червона Рута '95», починалася «Територія А» і гримів блінг-блінгами «М1» золотого періоду. Він доклав руку до величезної кількості поп-хітів, які десятиліттями сидять у наших мізках.

Ну а «Планове засідання» від «ВУЗВ» — це попросту один з найголовніших українських альбомів 90-х, на який рівняється уже третє покоління тутешніх реперів.

Читайте наше нове інтерв'ю про реп-фестивалі у рівненських ДК, продюсерів-контрабандистів і запах коноплі у гримерках: Батя українського хіп-хопу. Олександр Стьоганов про «ВУЗВ»

Отже, вівторок, 19:00, Майстерня. Експериментальна електроніка і дадаїстичні імпровізації. Пересувна пасіка і пошуки дощу. Нижній світ і серце пітьми. А також всілякі інші предмети.

Івент на фб: facebook.com/events/2474057776174675/

Дякую всім, хто вчора прийшов на презентацію! Ви охуєнні. В якості домашнього завдання даю кілька лінків.

1) https://www.youtube.com/watch?v=rPjoqwpo69g — трек з альбома Юрія Зморовича «Маразм буржуазної філософії». Запис 2002 року, але в мережу його вилили буквально пару днів тому. Вчора на нашому концерті дід навалював мало не клубняк, а тут звучить зовсім інша його сторона, джазова.

2) https://soundcloud.com/a5aaaaa/kolybelnaya-dlya-vraga — а це уже інша сторона Олексія Податя. Новий трек його сайд-проекту «ААААА». Вчора були нойзи, а тут ніжне камлання.

3) https://www.instagram.com/mutafory_lili/ — «Мутафорія» вже давно нічого нового не релізив, тому ось вам лінк на його інсту, можна наярювати йому в лічку і просити новий альбом.

4) https://www.instagram.com/zbroya.voronkova/ — а це інста Софії Воронкової, яка проілюструвала наш новий реліз «Пригоди бджіл». Напишіть їй щось хороше.

5) http://hyperthelia.com.ua/lower-world-artists/ — а це контакти всіх учасників нашого нового альманаху «Нижній світ». Напишіть їм щось погане.

6) @shshrk — а це моя лічка, куди ви можете поскидувати фоточки з учорашньої вечірки, бо про фотографа ми не подбали, як завжди. Ну і пишіть, щоб придбати нові і старі релізи «Гіпертелії». Їх залишилось не так багато.

Новий завоз!

Гіпертелія 15: НИЖНІЙ СВІТ. Свідчення двадцяти очевидців з серця пітьми. Компіляція фотографій, формат А5, 32 сторінки, тираж 100 штук. 100 гривень.

http://hyperthelia.com.ua/lower-world/

Гіпертелія 16: ПРИГОДИ БДЖІЛ. Антиутопія Катерини Лебедєвої про пересувну пасіку, пошуки дощу, секс і смерть. Ілюстрації Софії Воронкової. Формат А6, 20 сторінок, тираж 50 штук. 50 гривень.

http://hyperthelia.com.ua/bees/