Ну нарешті нормальне пацанське музло підвезли. Всім секс.

http://slukh.media/texts/interview/celoe/

Всі сміються з нашого прем’єра, який зненацька відвідав концерт праворадикальних гуртів «Сокира Перуна» і «Кому Вниз». В зв’язку з чим я пригадав ще одних героїв українського зігаметалу — «Сейтар». Точніше, знаменитий пранк, який мені недавно показав мій товариш гітлер @hirkyiguignol

Чувак дзвонить вокалісту «Сейтара» і ставить йому дуже важливе питання. Мовляв, крутий у вас гурт, пацани, я тільки одне не розумію: нахуя вам цей жид?

Діалог, достойний найкращого сіткома. Зацініть, там цілий сюжет розвивається. Я от переслуховую п’ятий раз і усцикаюсь як вперше.

Аудіозапису уже кілька років. За неперевіреними даними, сам пранкер зараз працює викладачем філософії. Чим зараз займаються «Сейтар», я не знаю; сподіваюся, продовжують боротьбу за чистоту білої раси.

Власне, «Сейтар» звучить ось так. Найзіговіші треки з Ютуба постійно видаляють, ясна річ, але скласти враження можна. Лайк, якщо ти білий; репост, якщо мрієш бути приборканим.

https://www.youtube.com/watch?v=dQWLEU8I2fk

Фільм Нарімана Алієва «Додому» справді такий неймовірний, як усі говорять (або мовчать, і правильно роблять). Чудово написаний, міцно зіграний, з об’ємними персонажами і кайфовою візуалкою. А ще, пробачте мою патріархальність, дуже чоловічий.

Батько везе тіло старшого сина з Києва у Крим, щоб похоронити його на рідній землі. На пасажирському сидінні — молодший син, у якого складні стосунки і з батьком, і з Кримом. Ось, власне, і весь сюжет, особливих твістів і несподіванок там не буде. Сім’я — кримсько-татарська, Крим — окупований, мрець — загинув на війні.

З подібними темами і настроями працює Жадан в романі «Інтернат». Але якщо герої Жадана виявляються безпорадними перед колесами Історії, то тут все навпаки: ніяка Історія не здатна зупинити відчайдушного батька; особисте перемагає політичне. Врешті, перемагає навіть саму смерть. Молодий Алієв (йому лише 26) зі своїм дебютним фільмом застрибує в такі глибини, до яких і близько не добирався талановитий фігляр Жадан.

При густій соціальній проблематиці (російська агресія, травматична депортація; кордони між країнами, етносами і релігіями) фільм виявився інтимним і людським. При цьому тут немає чорнухи і тупого вижимання емпатії (на відміну від «Донбасу» і «Племені», наприклад). Це страшне і жорстоке кіно, але в той же час надиво добре і піднесене, в невульгарному сенсі сімейне. Дуже важке і нестерпно легке — як грудка землі, яку кидаєш на труну близької людини.

Подивіться обов’язково. В прокаті з 7 листопада.

https://www.youtube.com/watch?v=HOGt6HqV3OQ

Голова — це зайвий орган, як апендикс. Одеський панк-дует «Ацефалы» («Безголові» по-нашому) нарешті залив свої волохаті демки на Бендкемп, давайте слухати!

«Я вижу тебя в окне, на моем лице акне», — співають «Ацефали», і одразу стає добре.

«Мы не просто жуки, супер жуки-пауки. Давно дружим мы с тобой, курим банки на постой», — співають «Ацефали», і хочеться залізти під стіл і там потанцювати.

https://acephals.bandcamp.com/album/--2

ГОВЕРЛА СТОЇТЬ
ДНІПРО РЕВЕ
ХТО НЕ ЇБЕТЬСЯ
ТОЙ НЕ ЖИВЕ

Вітальність, тілесність та неоціненні життєві соки в новій пісні найважливішого музичного гурту України — «Хамерман знищує віруси». Поки що лайв на «Радіо Аристократи», найближчим часом обіцяють студійну версію. Єбітеся, браття і сестри.

https://www.youtube.com/watch?v=PNrMKOzbie8

Над Києвом важкі хмари — це небо вітає співачку Тучу з дебютним міні-альбомом. Волохатий бас, потойбічний голос, синтезатор у білій гарячці — те що треба.

Всім зло: https://soundcloud.com/user-350073684/sets/zlo

Крім того, на днях альбом анонсували ще одні київські героїні-піснярки — дует «Ядовитая Собачья Слюна». Презентація відбудеться на дискотеці Freak Rave в пластикових джунглях. Там взагалі дуже крутий лайнап, зацініть: facebook.com/events/596135061125935/

Сподіваюся, що мене не глючить і я справді спостерігаю ренесанс пісенної форми в українській експериментальній музиці. Тинц-тинц-полотен, звукових ландшафтів і всякого шумового хуліганства у нас хоч відбавляй, а от пісень потрібно більше. І юні голоси їх починають доставляти. Олексій Дьячков, Богдан Мороз, ЯСС, Туча, Celoe. Хто там ще? Накидайте в лічку, бо я вже старий і не встигаю слідкувати за всіма.

І нехай привид Володимира Івасюка ніжно пестить ваші мигдалики і ясна. Пісню цю мені залиш на спомин, пісня буде поміж нас.

Поговорив з іще однією реп-легендою і дуже раджу уважно переслухати «Планове засідання» від початку до кінця. Альбом наче культовий і всім відомий, а все одно недооцінений. Там класні і несподівано сумні тексти з характерним ліричним героєм: меланхолік-планокур, який усвідомлює плинність і марність буття, але особливо цим не запарюється. Бо одяг сухий і вдосталь тиші, то хулі паритись? Згадуєм те, чого не було; гаємо час, що минає; йдемо далеко за ріки, далеко за гори подалі від всієї цієї метушні.

У Стьоганова є цікаве слово-паразит: «плавно». Максимально плавний дядя. Жодних зайвих рухів. Стьоганов - це козак Мамай.

​​Олександра Стьоганова можна упевнено назвати одним зі стовпів, на якому тримається український шоубіз, з усіма його плюсами і мінусами. За його участі палала «Червона Рута '95», починалася «Територія А» і гримів блінг-блінгами «М1» золотого періоду. Він доклав руку до величезної кількості поп-хітів, які десятиліттями сидять у наших мізках.

Ну а «Планове засідання» від «ВУЗВ» — це попросту один з найголовніших українських альбомів 90-х, на який рівняється уже третє покоління тутешніх реперів.

Читайте наше нове інтерв'ю про реп-фестивалі у рівненських ДК, продюсерів-контрабандистів і запах коноплі у гримерках: Батя українського хіп-хопу. Олександр Стьоганов про «ВУЗВ»

Отже, вівторок, 19:00, Майстерня. Експериментальна електроніка і дадаїстичні імпровізації. Пересувна пасіка і пошуки дощу. Нижній світ і серце пітьми. А також всілякі інші предмети.

Івент на фб: facebook.com/events/2474057776174675/

Дякую всім, хто вчора прийшов на презентацію! Ви охуєнні. В якості домашнього завдання даю кілька лінків.

1) https://www.youtube.com/watch?v=rPjoqwpo69g — трек з альбома Юрія Зморовича «Маразм буржуазної філософії». Запис 2002 року, але в мережу його вилили буквально пару днів тому. Вчора на нашому концерті дід навалював мало не клубняк, а тут звучить зовсім інша його сторона, джазова.

2) https://soundcloud.com/a5aaaaa/kolybelnaya-dlya-vraga — а це уже інша сторона Олексія Податя. Новий трек його сайд-проекту «ААААА». Вчора були нойзи, а тут ніжне камлання.

3) https://www.instagram.com/mutafory_lili/ — «Мутафорія» вже давно нічого нового не релізив, тому ось вам лінк на його інсту, можна наярювати йому в лічку і просити новий альбом.

4) https://www.instagram.com/zbroya.voronkova/ — а це інста Софії Воронкової, яка проілюструвала наш новий реліз «Пригоди бджіл». Напишіть їй щось хороше.

5) http://hyperthelia.com.ua/lower-world-artists/ — а це контакти всіх учасників нашого нового альманаху «Нижній світ». Напишіть їм щось погане.

6) @shshrk — а це моя лічка, куди ви можете поскидувати фоточки з учорашньої вечірки, бо про фотографа ми не подбали, як завжди. Ну і пишіть, щоб придбати нові і старі релізи «Гіпертелії». Їх залишилось не так багато.

Новий завоз!

Гіпертелія 15: НИЖНІЙ СВІТ. Свідчення двадцяти очевидців з серця пітьми. Компіляція фотографій, формат А5, 32 сторінки, тираж 100 штук. 100 гривень.

http://hyperthelia.com.ua/lower-world/

Гіпертелія 16: ПРИГОДИ БДЖІЛ. Антиутопія Катерини Лебедєвої про пересувну пасіку, пошуки дощу, секс і смерть. Ілюстрації Софії Воронкової. Формат А6, 20 сторінок, тираж 50 штук. 50 гривень.

http://hyperthelia.com.ua/bees/

Щоб замовити, пишіть мені в лічку: @shshrk

Величний гурт «Bomg» нарешті виліз зі своєї нори і видав новий альбом «Peregrination» (перекладається приблизно як «мандрівка» або навіть «паломництво»). Не впевнений, чи можна це назвати альбомом, тут краще підійде розмите слово «запис»: чотири звукових дороги по 40 хвилин кожна. В’язка, глибоководна і максимально наркоманська музика.

«Бомжів» пов’язують з традиціями стоунера і психоделічного дума, але я б скористався іншими тегами: «ковзна симетрія», «пульпа флотаційна», «газовий гігант».

Визнаю, новий реліз і близько не добирається до геніального дебютника «Polynseeds», за 5 років мовчання можна було написати щось внятніше. Але вам, наркоманам, все одно сподобається — головне не хапатися за реальність і віддатися цьому гудінню, як болоту чи сипучим піскам. Дай Боже, щоб у пацанів вистачило сил хоча б на кілька концертів. Хто не слухав «Бомжів» вживу — той життя не бачив.

https://bomg.bandcamp.com/album/peregrination

В 2015 році я сфотографував пузо вокаліста Bomg. Чистий секс.

Моє нове інтерв'ю на Амнезії! Продовжую викупати слова-паразити у своїх співрозмовників. Якщо у Стьоганова було «плавно», то Мілосердову усе «цікаво». Протести шахтарів? Московський путч ГКЧП? БТР-и шмаляють по Придністров’ю? «Було дуже цікаво».