Володимир Івасюк написав приблизно мільйон геніальних пісень, які співали і переспівували найрізноманітніші артисти. Але ніхто не вміє виконувати Івасюка так, як це робить сам Івасюк. У нього не найсильніший голос, він далекий від гучного маньєризму Яремчука або Зінкевича — і саме це створює неповторний шарм. Івасюк у виконанні Івасюка звучить затишно, інтимно і правдиво.

Найкращий твір Володимира Михайловича називається «Пісня буде поміж нас»:

А ось знаменита «Я піду в далекі гори». Послухайте, як Івасюк вимовляє слово «попрошу» в першому куплеті — просто вау. Лайк якщо чорноброва, репост якщо кароока.

І експонат номер три — «Залишені квіти» у супроводі ВІА «Карпати». Якість звуку жахлива, зате який дикий грув! Це запис 1969 року — послухайте і спробуйте сказати, що вони не вписалися би в один концерт з Джиммі Хендріксом чи Дженіс Джоплін.

ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС!

В Чистий четвер перед Великоднем ми зустрінемось, щоб послухати юних українських піснярів-експериментаторів і об'єднатися у весняному екстазі.

На сцені виступлять найяскравіші представники аутсайдерської естрадної пісні:

😱 ААААА (aka Олексій Подать)
❄️ Богдан Мороз
🦎 Мутафорія Лілі
☁️ Туча
💦 Ядовитая Собачья Слюна

Купуйте квитки, відмічайтесь на Фейсбуці, підписуйтесь в Інстаграмі, приносьте з собою квіти.

Буде голосно, красиво і діонісійно.

Також в рамках концерту буде маленька поп-ап виставка, про яку ми розповімо пізніше. Але вже можна натякнути, що будуть янголи, квіти і загадкові жінки у потойбічних водах; ви такого ще не нюхали.

Повідомляємо те, про що ви і самі вже здогадалися. Діонісійно-вокальний фестиваль «Пісня буде поміж нас» переноситься на невідому дату. Орієнтуємося поки що на травень, не панікуємо, миємо руки. Пісня буде! Але пізніше.

ВІДКРИТИЙ ПОКЛИК: ВИДІННЯ РАЮ

Що нам залишається, паралізованим і ув’язненим у своїх домівках? Тільки мріяти. Діу-видавництво «Гіпертелія» оголошує опен-колл для нового альманаху на тему «Видіння раю».

З нижнього світу ми переносимся в горішній; з граду земного — в град Божий. Надсилайте нам свої особисті утопії і домашні ікони, репортажі з найсміливіших сновидінь і гербарії з райських кущів, а також маніфести і плани захоплення світу. Розкажіть, як буде, коли все буде добре.

Приймаються малюнки, колажі, фотографії і тексти. Обов’язкова умова: роботи мають бути створенні під час карантину. Дедлайн: Вознесіння Господнє.

Переможці відкритого поклику будуть надруковані в зіні «Гіпертелії» і отримають авторський примірник.

Деталі: hyperthelia.com.ua/open-call-2020/

Референси: фрески Джотто; проповіді Святого Франциска; ілюстрації до журналів Свідків Єгови; радянські мозаїки; проекти колонізації Марсу; трансгуманістична порнографія; космогонічні міфи; вологі фантазії.

Українські балкони прекрасні. Не розумію людей, які обурюються стихійною балконною архітектурою. Вам не подобаються пластикові цар-балкони, які «спотворюють» фасади будівель? Пфф. Може вам прищі, волосня і шрами теж не подобаються? Принципи боді-позитивності мають розповсюджуватися і на будинки. Потворні балкони, засрані МАФи, вульгарні вивіски — це і є життя, в усій своїй стихійній красі.

Проект ААААА нарешті видав новий (другий) альбом — «Теория зависимости». За капслоком стоїть електронний музикант і чемпіон світу з медитації Олексій Подать. Під власним іменем він робить експериментальщину і жирні нойзи, які безвідмовно розплавлюють нанюхану рейв-тусовочку. ААААА — пісенний сайд-проект, нойз із вокалом, молитва-крик. Звучить він навіть екстремальніше, ніж «основні» експерименти Податя. В той же час, це ще й ідеальна попса.

Не в тому сенсі, що це якась проста чи легкодоступна музика — гіперфолк це вам не іграшки, непідготовлені вуха швидко замироточать. Але при уважнішому прослухуванні виявляється, що його пісні дуже навіть утилітарні. Як і будь-які правильні поп-шглягери, камлання Податя цілком relatable, їх легко одягати на свій досвід, їх можна наспівувати в душі, їх можна скидувати своїм коханкам. Поп-музика ж для цього і існує — щоб бути саундтреком до життя і поетизувати буденність. Пісня буде поміж нас.

Ну так, яка буденність — така і поп-музика. На «Теорії залежності» Подать співає про боротьбу з умовним (внутрішнім) ворогом, про співзалженість із ним, і нарешті про світлосумне примирення: «Тебе жаль, что никто не ответственен за печаль, что в тебе проросла». Возлюбіть ворогів своїх; благословляйте тих, хто вас проклинає.

https://podat.bandcamp.com/album/-

Лесь Лозовський - «Малахіт», 1919