2010: Females avoid posting pics publicly on social media as creeps morph them

2015: Females started posting pics publicly for validation & reach

2016: OnlyFans launches, many females sell their pics

2019–20: GRWM + thirst traps go mainstream

2020–25: Pics sold everywhere on private apps, Instagram, you name it

2026: Grok makes females stop posting pics on social media

2026→: OnlyFans etc die when AI is free. Females look for real jobs.

GROK DID IT.

День прожив і ладно

Найбільш відомим є анекдот про Станчика та випадок на полюванні. 1533 року король Сигізмунд Старий отримав з Литви величезного ведмедя. Тварину випустили у лісі біля Нєполоміце (поблизу Кракова), щоб король міг пополювати на ведмедя. Під час полювання тварина атакувала короля, королеву та придворних, чим спровокувала паніку та хаос. Королева Бона впала з свого коня, що спровокувало викидень. Пізніше, король критикував Станчика за те, що той втік, замість того, щоб атакувати ведмедя. Розповідається, що блазень відповів словами: «дуже нерозумно випускати ведмедя, який був замкнений у клітці». Цю відповідь пояснюють алюзією на політику короля стосовно Пруссії, якій було завдано поразки, проте не інкорпоровано до складу Польського королівства.

Аватар 3 забутий. Загалом угарно що ці фільми збирають мільярдну касу з людей, а людям похуй кожен раз ніхто ніколи не згадує і не говорить про них. Що за прокляття?

Хоттейк: життя прекрасне (wonderful life)

Хочете попощу ваші канали, підписники? Типу шо мені сподобається, може іншим сподобається, отримаєте наплив фанатів і тд.

Цікаво

Сакральний та профанний світ у християнстві

Для античної свідомості міф не належав часу, він лежав у особливому вимірі, особливому часі, відірваному від повсякденного життя рядового грека чи римлянина і ставав актуалізованим лише під час ритуалів чи свят. Подібним можна назвати і світ античних містерій, які, проте, не належать профанному часу, проте й не стають історією. З християнством приходить злам - історія Спасіння є цілком історичною і не належить певному особливому виміру, який є недоступний людині.
До осмислення зламу цього поділу приходить і святий Август у своїх розмислах про гради Божий та Земний. Людина так чи інакше мусить зіткнутися із Земним градом, говорить Августин(Про град Божий XV, 1), приводячи в аргумент слова з Послання апостола - "Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. "(1 до коринтян 15:46). Проте мова тут зовсім не про втечу від граду Земного, град Божий проникає у Земний як Христос та Його Церква, він тут є паломником, про що нам говорить і сам Августин - "небесне місто, перебуваючи у стані паломництва, користується земним миром"(Про град Божий XIX, 17). Земний град та його історія, хоч і протиставляється Небесному, проте також і виступає простором для розвитку історії Спасіння.
Сакральне у християнстві не стає альтернативним виміром, який лише проявляється у окремі часи, історія Спасіння діє в історії Земного граду, очікуючи на повернення та остаточного розділення, яке відкладено есхатологічним очікуванням.