єще в Монастиру Всемилостивого Спаса, под Новгородком Сіверским Ієромонах Антоній старий так, же болшей ніжели сто літ маєт
єще Тупичов єст село за чотири мили од Чернігова, в том селі старий чоловік Авдій Дорошович Полтораста літ маєт, дотого в Чернігові старий чоловік сто і десят літ маєт Максим Костомаха

в Чернігові Сила Динисович Бохня чоловік старий, которій близко

двохсот літ

маєт

Правила
як хранити здоров'є.

Як літом, так і зимою не одівайся і не прикривайся дуже гарячо; а старайся бути все на откритім воздусі і уживай оного кілько мож.
Зіпрівши не пий води і стережися простужі.
Не одівайся вузько, як кажуть в натяжку, від того походить не одна недуга.
Страви потребляй самой простої, а для пиття чистої води або доброго квасу. Кріпких же напитків, особливо горівки, зовсім не употребляй.
Не їж недостиглих плодів.
Кладися завчасу спати та й вставай вчасно, так для сохраненія здоров'я, як і для господарських вигід.
Вставши, вмийся студеною водою і полочи нею рот; студена вода укріпляє дясна і хранить зуби від гнилості.
Коли захоруєш, то вздерживайся від їженя і не лежи все в постелі, но старайся як можеш бути в движеню.
Провітривай часто хату і держи в ній чистоту, а коло себе опрятність, і переміняй часто твоє більє або шматьє.

— Перепрошую, українську розумієте?
— Я вообще... перевертень називається.
— Перевертень це як?
— Ну так... смесь. Дед у меня с бабкой украинцы — с Полтавы.

– Ми були українцями.
— Що ви говорите! А тепер ким ви стали?
— А тепер ми самі не знаєм, хто ми.
— Ну так хто ви, русскіє чи українці?
— Перевертні!

Встречалось также и самоназвание "перевертень". "Мы не русские и не украинцы, мы перевертни" — иногда можно услышать ещё и в настоящее время от местных жителей старшего поколения. Термин "перевертни", "перевертыши" бытовал в этих районах уже в начале ХХ века.

То были малороссияне, выродившиеся или, как их называли в насмешку, перевертни, успевшие усвоить себе от русских одни только пороки.

Они были настоящие великорусы; от них произошли, так называемые перевертни, т. е. смесь великорусскаюого народа с малорусским. Говорят, растягивая слова, как великоруссы, носят свиту и шапку малорусса, а рубаху великорусса, застегивая на боку и надевая поверх шаровар; волосы разбирают на боку; говорять по великорусски, часто вставляя малороссийские слова <...> или наоборот: встречаешь в школе мальчика, одетого по-малороссийски, начинаешь говорить с ним, он отвечает на великорусском языке.