Тимофій Калинський, зображення статечної малоросійської пані.
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
❤25👍2🤯2❤🔥1
И языкъ мой яко трость книжника скорописца.
Псалом 44.
Таблица сердца чловечаго. Львів, 1666.
| Літопис |
🤯41😁13👎1🗿1
Як Богдан Хмельницький московського царя жидом назвав:
Датовано 1656
Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными, Том 3
1854, СПб
| Літопис |
Пишут, что Московской Царь писал крепкие грамоты до Хмелницкого, мужиком его называючи, и росказал ему, чтоб до его митрополии Москвы становился и сказал бы, для чего 60 жолнеров Московских потерял, которых дал Царь против Поляков? Хмелницкий отказал великим сердцем и называючи Московского Царя жидом, и обещаеть, что имет прити до столицы, коли весна гораздо станет, co 100,000, чтоб только изволил подождать в своей столице Царь.
Датовано 1656
Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными, Том 3
1854, СПб
| Літопис |
😁94👍7❤3🔥1🥰1
Forwarded from Залізний Хрест ✙ △
«Будь-яка культура незалежно від устрою в державі залишається на відповідному рівні 🎭і це жодним чином не варто ігнорувати....» — нарком юстиції і генпрокурор УРСР в 1927-1930 рр. та заступник голови⚠️ українського радянського (1930-1937) уряду Василь Порайко😇 в розмові з наркомом комунального господарства УСРР/УРСР (1935-1936) Миколою Межуєвим в лютому 1936 р. щодо суперечки яка з культур на Заході є краща🔥 🏰
Через рік, як Порайка, так і його опонента в цій суперечці розстріляють🔫 🔸 в Київській тюрмі 25 жовтня 1937 р.
Джерело: ГДА СБУ - Ф. 6. - АКС. № 45316-фп.😎 📄
#цитатиЗХ #архівиЗХ #репресіїЗХ
Ласкаво просимо, друже 🗞🫡
Через рік, як Порайка, так і його опонента в цій суперечці розстріляють
Джерело: ГДА СБУ - Ф. 6. - АКС. № 45316-фп.
#цитатиЗХ #архівиЗХ #репресіїЗХ
Ласкаво просимо, друже 🗞
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁19❤3🤯2👍1
Тимофій Калинський, зображення малоросійської селянки.
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
❤27😁4❤🔥1
Ось так начебто виглядала церква Запорізької Січі в 1773.
Записки Одесского общества истории и древностей, Т. 4, от. 2-3, 1860, Одеса
Комент підписника, шо скинув матеріал:
| Літопис |
Записки Одесского общества истории и древностей, Т. 4, от. 2-3, 1860, Одеса
Комент підписника, шо скинув матеріал:
Купола - цибулини. Вєрім?
в книзі вказано, що це план 1773 року, а не а не фантазія автора в 1860. Але якось підозріло
| Літопис |
😁41👎2🗿2
Слово "негри" у творчості Тараса Шевченка трапляється лише один раз, у сатиричній поемі Кавказ:
18 листопада 1845, Переяслав,
зі збірки "Три літа"
| Літопис |
У нас! чого то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Французів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей... не негрів... а таких,
Таки хрещених... но простих.
Ми не гішпани; крий нас, боже,
Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди. Ми по закону!..
18 листопада 1845, Переяслав,
зі збірки "Три літа"
| Літопис |
😁116❤17😎4👍2🤯2🥰1
UKRAINCY
PAYSANS d'UKRAЇNE | LANDLEUTE aus UKRAINE | INHABITANTS OF UKRAINE
(селяни/жителі України)
Ось так сприймалися українці в середині 19 століття в Європі.
З французького видання. На козаках форма приблизно 1841 року.
З правої сторони з собаками Лейб-Гвардія чорноморська сотня.
Спиною стоїть кінний козак Чорноморського Козацького Війська.
| Літопис |
❤65👍10🤯1
Цицьки з нами як мінімум 428 років
1596, словник Л. Зизанія:
1627, словник П. Беринди:
| Літопис |
1596, словник Л. Зизанія:
сосца, цицка.
1627, словник П. Беринди:
Сосец: цицок, цицка. Персь, грудь
| Літопис |
🥰110😁22👍11
Про створення землі:
Кирило Транквіліон-Ставровецький. Зерцало Богословії. Унів, 1692
| Літопис |
А̑́ бо̀ вѣ́м; тогды̀ землѧ̀ посре́дѣ во́дъ невѣдома, ꙗ̑́ко желто́к впосро́дкꙋ ꙗйца̀; но̀ повеле́нїеⷨ Бж҃іим, збѣ́глисѧ во́ды в низины̀, на є̑динѡ̀ мѣ́стѡ. Тогда̀ землѧ̀, ꙗ̑ви́ласѧ ꙗ̑́ко сꙋха́ѧ ре́ч꙽; че́рна, шпе́тна, ꙗ̑́ко нѣѧ́кое багни́ско. мо́кротна, на́га, и̑ не оу̑крашенна. а̑́жъ ю̑̀ слн҃це про́менѧми свое́го свѣта ѡ̑свѣти́ло: ѡ̑сꙋши́ло, и̑ загрѣ́лѡ.
Кирило Транквіліон-Ставровецький. Зерцало Богословії. Унів, 1692
| Літопис |
👍29🥰3
Forwarded from Часопис "Гетьманат"
The Kaiser and the Hetman of Ukraina Skoropadski 🇩🇪🇺🇦
Колектив Часопису "Гетьманат" вже протягом року намагається знайти маловідомі фотографії та кінохроніки нашої історії. Проте, як не дивно, наші пошуки у європейських архівах поки не приносять бажаних результатів.
Тому наша команда вирішила дати друге дихання тим матеріалам які вже у нас є. Одним з таких матеріалів є стара кінохроніка з Імператором Німеччини Вільгельмом II та Гетьманом України Павлом Скоропадським, що була знята під час осіннього візиту Гетьмана до Німеччини. Ці кадри переносять нас у часи, коли Україна ще тільки виборювала власну незалежність.
Реставрація такого відео — доволі важка справа, оскільки навіть сучасний штучний інтелект не здатен розпізнавати старовинну уніформу. Тому ми вирішили взяти справу у власні руки. Кожен кадр було колоризовано вручну з максимальною увагою до деталей, щоб глядач міг відчути настрій тієї епохи.
🎥 Переглянути відновлену кінохроніку можна за посиланням на Ютуб
Якщо вам до душі наші зусилля, будемо щиро вдячні за підтримку на Patreon. Там ми плануємо публікувати ще більше цікавих матеріалів.
Телеграм | Сайт | Patreon🇺🇦
Колектив Часопису "Гетьманат" вже протягом року намагається знайти маловідомі фотографії та кінохроніки нашої історії. Проте, як не дивно, наші пошуки у європейських архівах поки не приносять бажаних результатів.
Тому наша команда вирішила дати друге дихання тим матеріалам які вже у нас є. Одним з таких матеріалів є стара кінохроніка з Імператором Німеччини Вільгельмом II та Гетьманом України Павлом Скоропадським, що була знята під час осіннього візиту Гетьмана до Німеччини. Ці кадри переносять нас у часи, коли Україна ще тільки виборювала власну незалежність.
Реставрація такого відео — доволі важка справа, оскільки навіть сучасний штучний інтелект не здатен розпізнавати старовинну уніформу. Тому ми вирішили взяти справу у власні руки. Кожен кадр було колоризовано вручну з максимальною увагою до деталей, щоб глядач міг відчути настрій тієї епохи.
🎥 Переглянути відновлену кінохроніку можна за посиланням на Ютуб
Якщо вам до душі наші зусилля, будемо щиро вдячні за підтримку на Patreon. Там ми плануємо публікувати ще більше цікавих матеріалів.
Телеграм | Сайт | Patreon
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍38❤🔥8❤3🫡1
Спартанців було не 300, а 600
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
Так як Спартанского Кроля Леонідеса,
Которий менжне Кроля воювал Ксеркеса.
Шестьсоть толко з собою Рицеров маючи.
Впал з ними ксерксово войско рубаючи:
Которого по пятькроть Стотисячний било,
Леч от шестех сот, двадцать тисячго убило:
Там же і тиє шестьсоть на плацу зостали,
Але ся живо поймать нікому не дали,
Которих мензтво будет так долго слинути,
Поки в своїх берегах Ніл будет плинути.
Таким способом Рицер Слави набиваєт,
Кгди ся з неприятелем менжне потикаєт.
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
🔥53👍5😁3
У богословських джерелах 17 та 18 століть можна знайти вказівку на цікавий факт: вірянами однієї церкви на той час могли бути люди, які не обов'язково володіли якоюсь спільною мовою.
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Єсли не єдиного язика сповідаючийся єст з сповідником, может и през толмача там же з ним будучого сповідатися
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Той зась которий не умієт по-полску или по-руску, может сповідатися чрез тлумача.
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
❤30👍9
Іоаникій Ґалятовський у передмові до своєї книги "Месія правдивий" чітко каже:
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
Написалем сію книгу малороссійським, польським і латинським діалектом
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Перевод с иностранного.
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
👍30🤔8❤🔥4