Forwarded from Залізний Хрест ✙ △
«Будь-яка культура незалежно від устрою в державі залишається на відповідному рівні 🎭і це жодним чином не варто ігнорувати....» — нарком юстиції і генпрокурор УРСР в 1927-1930 рр. та заступник голови⚠️ українського радянського (1930-1937) уряду Василь Порайко😇 в розмові з наркомом комунального господарства УСРР/УРСР (1935-1936) Миколою Межуєвим в лютому 1936 р. щодо суперечки яка з культур на Заході є краща🔥 🏰
Через рік, як Порайка, так і його опонента в цій суперечці розстріляють🔫 🔸 в Київській тюрмі 25 жовтня 1937 р.
Джерело: ГДА СБУ - Ф. 6. - АКС. № 45316-фп.😎 📄
#цитатиЗХ #архівиЗХ #репресіїЗХ
Ласкаво просимо, друже 🗞🫡
Через рік, як Порайка, так і його опонента в цій суперечці розстріляють
Джерело: ГДА СБУ - Ф. 6. - АКС. № 45316-фп.
#цитатиЗХ #архівиЗХ #репресіїЗХ
Ласкаво просимо, друже 🗞
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁19❤3🤯2👍1
Тимофій Калинський, зображення малоросійської селянки.
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще, собрано и сост. через труды А. Ригельмана 1785-86 года. Москва, 1847.
| Літопис |
❤27😁4❤🔥1
Ось так начебто виглядала церква Запорізької Січі в 1773.
Записки Одесского общества истории и древностей, Т. 4, от. 2-3, 1860, Одеса
Комент підписника, шо скинув матеріал:
| Літопис |
Записки Одесского общества истории и древностей, Т. 4, от. 2-3, 1860, Одеса
Комент підписника, шо скинув матеріал:
Купола - цибулини. Вєрім?
в книзі вказано, що це план 1773 року, а не а не фантазія автора в 1860. Але якось підозріло
| Літопис |
😁41👎2🗿2
Слово "негри" у творчості Тараса Шевченка трапляється лише один раз, у сатиричній поемі Кавказ:
18 листопада 1845, Переяслав,
зі збірки "Три літа"
| Літопис |
У нас! чого то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Французів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей... не негрів... а таких,
Таки хрещених... но простих.
Ми не гішпани; крий нас, боже,
Щоб крадене перекупать,
Як ті жиди. Ми по закону!..
18 листопада 1845, Переяслав,
зі збірки "Три літа"
| Літопис |
😁116❤17😎4👍2🤯2🥰1
UKRAINCY
PAYSANS d'UKRAЇNE | LANDLEUTE aus UKRAINE | INHABITANTS OF UKRAINE
(селяни/жителі України)
Ось так сприймалися українці в середині 19 століття в Європі.
З французького видання. На козаках форма приблизно 1841 року.
З правої сторони з собаками Лейб-Гвардія чорноморська сотня.
Спиною стоїть кінний козак Чорноморського Козацького Війська.
| Літопис |
❤65👍10🤯1
Цицьки з нами як мінімум 428 років
1596, словник Л. Зизанія:
1627, словник П. Беринди:
| Літопис |
1596, словник Л. Зизанія:
сосца, цицка.
1627, словник П. Беринди:
Сосец: цицок, цицка. Персь, грудь
| Літопис |
🥰110😁22👍11
Про створення землі:
Кирило Транквіліон-Ставровецький. Зерцало Богословії. Унів, 1692
| Літопис |
А̑́ бо̀ вѣ́м; тогды̀ землѧ̀ посре́дѣ во́дъ невѣдома, ꙗ̑́ко желто́к впосро́дкꙋ ꙗйца̀; но̀ повеле́нїеⷨ Бж҃іим, збѣ́глисѧ во́ды в низины̀, на є̑динѡ̀ мѣ́стѡ. Тогда̀ землѧ̀, ꙗ̑ви́ласѧ ꙗ̑́ко сꙋха́ѧ ре́ч꙽; че́рна, шпе́тна, ꙗ̑́ко нѣѧ́кое багни́ско. мо́кротна, на́га, и̑ не оу̑крашенна. а̑́жъ ю̑̀ слн҃це про́менѧми свое́го свѣта ѡ̑свѣти́ло: ѡ̑сꙋши́ло, и̑ загрѣ́лѡ.
Кирило Транквіліон-Ставровецький. Зерцало Богословії. Унів, 1692
| Літопис |
👍29🥰3
Forwarded from Часопис "Гетьманат"
The Kaiser and the Hetman of Ukraina Skoropadski 🇩🇪🇺🇦
Колектив Часопису "Гетьманат" вже протягом року намагається знайти маловідомі фотографії та кінохроніки нашої історії. Проте, як не дивно, наші пошуки у європейських архівах поки не приносять бажаних результатів.
Тому наша команда вирішила дати друге дихання тим матеріалам які вже у нас є. Одним з таких матеріалів є стара кінохроніка з Імператором Німеччини Вільгельмом II та Гетьманом України Павлом Скоропадським, що була знята під час осіннього візиту Гетьмана до Німеччини. Ці кадри переносять нас у часи, коли Україна ще тільки виборювала власну незалежність.
Реставрація такого відео — доволі важка справа, оскільки навіть сучасний штучний інтелект не здатен розпізнавати старовинну уніформу. Тому ми вирішили взяти справу у власні руки. Кожен кадр було колоризовано вручну з максимальною увагою до деталей, щоб глядач міг відчути настрій тієї епохи.
🎥 Переглянути відновлену кінохроніку можна за посиланням на Ютуб
Якщо вам до душі наші зусилля, будемо щиро вдячні за підтримку на Patreon. Там ми плануємо публікувати ще більше цікавих матеріалів.
Телеграм | Сайт | Patreon🇺🇦
Колектив Часопису "Гетьманат" вже протягом року намагається знайти маловідомі фотографії та кінохроніки нашої історії. Проте, як не дивно, наші пошуки у європейських архівах поки не приносять бажаних результатів.
Тому наша команда вирішила дати друге дихання тим матеріалам які вже у нас є. Одним з таких матеріалів є стара кінохроніка з Імператором Німеччини Вільгельмом II та Гетьманом України Павлом Скоропадським, що була знята під час осіннього візиту Гетьмана до Німеччини. Ці кадри переносять нас у часи, коли Україна ще тільки виборювала власну незалежність.
Реставрація такого відео — доволі важка справа, оскільки навіть сучасний штучний інтелект не здатен розпізнавати старовинну уніформу. Тому ми вирішили взяти справу у власні руки. Кожен кадр було колоризовано вручну з максимальною увагою до деталей, щоб глядач міг відчути настрій тієї епохи.
🎥 Переглянути відновлену кінохроніку можна за посиланням на Ютуб
Якщо вам до душі наші зусилля, будемо щиро вдячні за підтримку на Patreon. Там ми плануємо публікувати ще більше цікавих матеріалів.
Телеграм | Сайт | Patreon
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍38❤🔥8❤3🫡1
Спартанців було не 300, а 600
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
Описуючи мужність Петра Конашевича Сагайдачного, учень Київської братської школи порівнює гетьмана з царем Леонідом і вказує число спартанців:
Так як Спартанского Кроля Леонідеса,
Которий менжне Кроля воювал Ксеркеса.
Шестьсоть толко з собою Рицеров маючи.
Впал з ними ксерксово войско рубаючи:
Которого по пятькроть Стотисячний било,
Леч от шестех сот, двадцать тисячго убило:
Там же і тиє шестьсоть на плацу зостали,
Але ся живо поймать нікому не дали,
Которих мензтво будет так долго слинути,
Поки в своїх берегах Ніл будет плинути.
Таким способом Рицер Слави набиваєт,
Кгди ся з неприятелем менжне потикаєт.
- Петр Созонович Балика
Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного
Київ, 1622
| Літопис |
🔥53👍5😁3
У богословських джерелах 17 та 18 століть можна знайти вказівку на цікавий факт: вірянами однієї церкви на той час могли бути люди, які не обов'язково володіли якоюсь спільною мовою.
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
Ось що, наприклад, пише Ґалятовський православним вірянам щодо мови сповіді:
Єсли не єдиного язика сповідаючийся єст з сповідником, может и през толмача там же з ним будучого сповідатися
Те саме пізніше радять своїм вірянам католицькі священики східного обряду:
Той зась которий не умієт по-полску или по-руску, может сповідатися чрез тлумача.
Виходить, можна було належати до православної або католицької церкви східного обряду і при цьому говорити лише польською мовою.
Іоаникій Ґалятовський. Гріхи розмаїтиї. Чернігів, 1685.
Богословія нравоучительная. Почаїв, 1751.
| Літопис |
❤30👍9
Іоаникій Ґалятовський у передмові до своєї книги "Месія правдивий" чітко каже:
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
Написалем сію книгу малороссійським, польським і латинським діалектом
А росіяни видали переклад цього твору просто як
Перевод с иностранного.
Ще й назву змінили та ім'я автора не вказали.
Іоаникій Ґалятовський. Месія правдивий. Київ, 1669.
Разговор христианина с жидовином. Москва, 1803.
| Літопис |
👍30🤔8❤🔥4
Хєх
До речі, зверніть увагу, наголос в слові "русин" на перший склад.
Сурс мені не дали в пропонуйці, тож звиняйте.
| Літопис |
"Так иж, вшедши к вам арабчик чорный, выходит од вас рýсином білим."
До речі, зверніть увагу, наголос в слові "русин" на перший склад.
Сурс мені не дали в пропонуйці, тож звиняйте.
| Літопис |
❤25👍3
"Єжели удасися в лівую сторону, спочатку будеш міти дорогу простоанную гладкую, леч далей тернистую, скалистую, непроходимую. Єжели в правую, спочатку пойдеш тернистою, прикрою дорогою, леч далей знайдеш гладкую, і без жадних перешкод, тиє дороги доконд би били, латво ся домислити"
| Літопис |
👍30❤4
Литва квітне русчизною
Ян Казимір Пашкевич (помер 1635 чи 1636), русько-литовський поет, так окреслив у своєму вірші Литовську Русь:
| Літопис |
Ян Казимір Пашкевич (помер 1635 чи 1636), русько-литовський поет, так окреслив у своєму вірші Литовську Русь:
Полска квитнетъ лациною,
Литва квитнетъ русчызною:
Безъ той въ Полщє не пребудешъ,
Безъ сей въ Литвє блазнѣмъ будзешъ.
Той латина єзыкъ даєтъ,
Та безъ Руси не вытрваєтъ.
Ведзь же южъ, Русъ, ижъ тва хвала
По всємъ свєтє южъ дойзрала
Весели жъ се ты, русине,
Тва слава никгды не зкгине.
| Літопис |
❤40👍10