МНЯСОЇДИ або ХИЖІ ЗВІРІ
ЩО РОБИТЬСЯ у ВОЗДУСІ
ЯК РОСПІЗНАТИ ГРУНТ...
Це приклади просвітницьких та науково-популярних книжок українською мовою, виданих у Києві в 1870-х роках.
Якби не Емський указ 1876 року, такі книжки в російській імперії виходили б і далі.
Заборону на публікацію оригінальних і перекладних творів українською мовою там було знято лише після революції 1905 року.
І Літопис І
ЩО РОБИТЬСЯ у ВОЗДУСІ
ЯК РОСПІЗНАТИ ГРУНТ...
Це приклади просвітницьких та науково-популярних книжок українською мовою, виданих у Києві в 1870-х роках.
Якби не Емський указ 1876 року, такі книжки в російській імперії виходили б і далі.
Заборону на публікацію оригінальних і перекладних творів українською мовою там було знято лише після революції 1905 року.
І Літопис І
🔥33😢10👍7
Ось іще декілька прикладів навчальної літератури українською мовою для дітей:
Арихметика, або Щотниця (1863), Розмова про земні сили (1875), Домашня наука. Вищі початки (1861), Розмова про небо та землю (1874).
Емський указ заборонив видавати такі книжки.
І Літопис І
Арихметика, або Щотниця (1863), Розмова про земні сили (1875), Домашня наука. Вищі початки (1861), Розмова про небо та землю (1874).
Емський указ заборонив видавати такі книжки.
І Літопис І
❤46👍9🔥2
Даль порівнює зрозумілість української літературної мови і російської:
Луганский В. [Даль В.И.] Рецензия на книгу: Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком: кн. 1. Северная пчела, № 17-18, 1835
І Літопис І
Кроме этого, у нас, русских, простолюдин говорит одним языком; разговорный язык, пестрый, несвязный и не совсем ясный, другой, а книжный, разделяющийся еще, по слогу, на высокий, низкий, средний, шуточный, важный и прочее ‒ опять вовсе иной;
язык малороссов, напротив того, сохранил всю девственную простоту свою и силу, и всюду себе равен.
Трудно написать по-русски книгу, о каком бы то ни было предмете, чтобы ее понял каждый мужик, ясно, как то, что он сам говорит; таким языком у нас, доселе по крайней мере, ничего не написано: задача эта не разгадана.
Между тем, возьмите любое малороссийское письмо, читайте его чумакам, дивчатам, парубкам, кому хотите: если предмет не будет выходить из круга их понятий, то язык и смысл целого будет им понятен вполне.
Луганский В. [Даль В.И.] Рецензия на книгу: Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком: кн. 1. Северная пчела, № 17-18, 1835
І Літопис І
👍80❤1😁1🤔1
ЧОМУ НЕ ПРО́СТОЮ
Автор "Зерцала богословії" наводить дві причини, чому він написав свою книгу не повністю про́стою мовою, але й почасти церковнослов'янською:
Нагадую, що вѣдай читаємо як відай,
свѧтого — як святого,
моудрїй — як мудрий,
ꙗкости — як якости,
мнѡго — як много,
ꙗзыкꙋ — як язику.
Кирило Транквіліон Ставровецький. Зерцало богословії. Почаїв, 1618
І Літопис І
Автор "Зерцала богословії" наводить дві причини, чому він написав свою книгу не повністю про́стою мовою, але й почасти церковнослов'янською:
Вѣдай и то ласкавый чительникꙋ длѧчого покладалосѧ в той книзѣ простый ꙗзык и словенскїй, а не все попростꙋ.
та причина єст пословенскꙋ сѧ клали слова богословцѫв и доводы писма свѧтого.
а дрꙋгоє иж слова нѣкоторїи словенского ꙗзыкꙋ трꙋдныи на простый ꙗзык также нелацно понѧтыи ꙗко то качество або ꙗкости попростꙋ, и мнѡго таковых найдꙋєтсѧ, леч простакови все криво хотѧй и напростѣйше, а моудрїй и кривоє справити може.
Нагадую, що вѣдай читаємо як відай,
свѧтого — як святого,
моудрїй — як мудрий,
ꙗкости — як якости,
мнѡго — як много,
ꙗзыкꙋ — як язику.
Кирило Транквіліон Ставровецький. Зерцало богословії. Почаїв, 1618
І Літопис І
👍38
Максимально барокова обкладинка панегірика на честь київського митрополита Сильвестра Косова. Панегірик склали могилянці в 1658 році.
Столп цнот знаменитих в Богу зешлого ясне превелебного єго милости отца Сильвестра Косова. Київ, 1658
І Літопис І
Столп цнот знаменитих в Богу зешлого ясне превелебного єго милости отца Сильвестра Косова. Київ, 1658
І Літопис І
👍32❤8🔥1
Даль говорить очевидні речі:
В. Даль. О наречиях русского языка. СПб, 1852
І Літопис І
Вообще язык, которым говорит большинство, а тем более сословие образованное, язык письменный, принимается за образцовый, а все уклонения его за наречия. Спорить противу общего закона господства просвещения нельзя; но господство того либо другого наречия над прочими — дело случайное, и все они равно искажены и равно правильны.
Возьми у нас в былое время Новгород, Псков или Суздаль перевес над Москвою, и нынешний московский язык слыл бы местным наречием. Поэтому не было бы повода почитать московское наречие более чистым и правильным, чем мало- или белорусское, если бы это наречие не обратилось в язык правительства, письменности и просвещения.
В. Даль. О наречиях русского языка. СПб, 1852
І Літопис І
👍45❤1
СВАДЕБНЫЕ ОБРЯДЫ МАЛОРУССОВ СУДЖАНСКОГО УЕЗДА
В светлые, теплые вечера и белые летние ночи, молодежь обоего пола, окончив дневныя занятия, выходит на улицу. Дивчата садятся кучками на завалинах хат или где-нибудь на бревнах; смеются, резвятся и наконец принимаются петь песни [...].
Хлопцы, т.е. молодые ребята, присоединяются к певуньям; подшучивают над ними, острят и вообще наперерыв стараются смешить девок и любезничать с ними на сколько у кого достанет силы. Но любезность их проявляется в довольно грубых формах; она состоит в том, чтобы, например, подкравшись сзади, зажать рот поющей девке и броситься бежать, чтобы потом, подставив ногу, уронить эту девку, если она за ним погонится, — что доставляет всему обществу несказанную потеху. [...]
Таким образом дела продолжаются до самой осени, к исходу которой парни и девки нанимают в складчину где-нибудь просторную хату для досвиток, или посиделок, которые и начинаются со дня Покрова Пресвятой Богородицы (т.-е. 1-го октября).
Девки, или дивчата, собираются на эти досвитки часов с семи вечера и приносят, в первый раз: кто муки, кто масла, кто яиц, растапливают печь и принимаются, со смехом и шутками, печь блины. Хлопцы собираются позднее, и зажиточные приносят гостинцев, а бедняки являются — кто с трубкой, кто с гармонией, а кто и с пустыми руками. Дивчата угощают их блинами, которые истребляются тут с замечательной быстротой, целыми десятками.
Для оживления беседы, нередко раскупоривается и кварта горилки, в осушении которой принимают участие все, без различия пола. Надобно заметить, что все это происходит среди неумолкаемаго хохота и перекрестнаго огня шуток и каламбуров, часто вовсе не двусмысленных и приправленных крупной солью хохлацкого остроумия. [...]
Около полуночи, когда все несколько поугомонятся, одна из дивчат обходит с тарелкой в руках всех присутствующих, прося дать что-нибудь на олею, т. е. на масло. Каждый дает денег, сколько может по состоянию, и они поступают в распоряжение сборщицы, которая и покупает на них масла для ганца, и припасы для печенья блинов на следующий вечер.После того все укладываются спать вповалку.
А. Николаев. Свадебные обряды малоруссов Суджанского уезда. Москвитятин, 1854, ч. 2, № 7.
І Літопис І
🫡28👍17😁9❤7
Forwarded from ✙ Хроніка Руська ✙
Україна серед хороводу звільнених від турків країв, 1688 р.
Нижче, вона промовляє:
«Хоч так і трапилося, що я всупереч собі була забрана, Ви не змогли тоді надати мені допомогу, Але після того, як з їхніх лабет ваша рука мене врятувала, Я відновила від щирого серця свою першу любов»
—•—
#Гетьманщина
#Україна_очами_іноземців
#мистецтво
#гравюри
—•—
✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙
Нижче, вона промовляє:
«Хоч так і трапилося, що я всупереч собі була забрана, Ви не змогли тоді надати мені допомогу, Але після того, як з їхніх лабет ваша рука мене врятувала, Я відновила від щирого серця свою першу любов»
—•—
#Гетьманщина
#Україна_очами_іноземців
#мистецтво
#гравюри
—•—
✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙
👍42❤10🤯7🤬1
Учений німець прочитав Енеїду Котляревського і почав здогадуватися про існування української мови:
August Ludwig von Schlözer. Jeneida na Malorossijskij jazyk parelitziovannaja J. Kotliarevskim / Göttingische Anzeigen von gelehrten Sachen unter der Aufsicht der königl. Gesellschaft der Wissenschaften. 35. St. den 28. Febr. 1801, S. 350-351.
І Літопис І
Енеїда, травестована І. Котляревським простонародним малоросійським діалектом. З дозволу петербурзької цензури гарно надрукована у форматі in octavo на 72 сторінках коштом М. Парпури в 1798 році. Приписана [?] малоросійський нації. [Складається з] суцільних 20-рядкових строф. Крім поетичної, твір має також літературну цінність.
Те, що український або малоросійський діалект має чимало слів, запозичених у поляків, турків та ін., було відомо. Але що їх так багато і що цей діалект відрізняється від великоросійського навіть флексіями, не знали навіть там. Без доданого українського словника на 24 сторінках ці вірші були б мало кому зрозумілими.
August Ludwig von Schlözer. Jeneida na Malorossijskij jazyk parelitziovannaja J. Kotliarevskim / Göttingische Anzeigen von gelehrten Sachen unter der Aufsicht der königl. Gesellschaft der Wissenschaften. 35. St. den 28. Febr. 1801, S. 350-351.
І Літопис І
👍60🗿15❤7😁5🥰1🤬1🫡1
Касіян Сакович вчить нас по-філософськи ставитися до смерти:
Всім гарного понеділка 🤗
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича–Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
Смерти зась так великаѧ потꙋга єсть, же праве на вшиток родзай права ростѧгаєт, и жаднои речи так твердои, не ꙋжитои, и ѡкрꙋтнои нѣмаш, ꙗкѡ смерть,
єсть чим преломиш мармꙋр, єсть чим можеш змѧкчити дїамент, леч нѣчого такого не найдеш, чимбись могл преломити и змѧкчити смерть.
Длѧтои теды причины терпливѣ маєт быти зношона, частю, же трꙋдно сѧ єи оухоронити, частю же вшистким єсть посполита.
Всім гарного понеділка 🤗
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича–Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
😁17👍10
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зберегти історичний ареал Старокиївської гори чи віддати безцінні землі для будівництва чергового паркінгу? Це залежить від вас.
За 14 годин завершується підписання петиції проти забудови в районі Старокиївської гори. Забудовники, які втратили будь-які береги, хочуть забудувати історичне серце столиці і втулити туди пафосний паркінг.
Якщо петиція збере 6000 — зробити це чортам буде значно складніше.
Одна хвилина вашого часу на добру справу — треба підписати петицію в додатку Київ Цифровий за цим лінком https://kvd.page.link/7QeknakbseRy6XWz5
Дякуємо всім, хто рятує Київ від мародерів 21 століття
За 14 годин завершується підписання петиції проти забудови в районі Старокиївської гори. Забудовники, які втратили будь-які береги, хочуть забудувати історичне серце столиці і втулити туди пафосний паркінг.
Якщо петиція збере 6000 — зробити це чортам буде значно складніше.
Одна хвилина вашого часу на добру справу — треба підписати петицію в додатку Київ Цифровий за цим лінком https://kvd.page.link/7QeknakbseRy6XWz5
Дякуємо всім, хто рятує Київ від мародерів 21 століття
👍23🗿2
Невдовзі після скасування Емського:
В. Мазуренко. Про химію. СПб, 1908
І Літопис І
— Так ти, Андрій, тілько у цьому році скінчив свої науки... Чому ти так довго навчавсь? Я ж за той час уже три роки бідував у москалях, та от уже четвертий рік, як усюди вештаюсь, бурлакую. Був і на шахтах, і на Чорноморрі, і за Кавказом — аж у Тифлизі, а про тебе усе чутка: вчиться! Давно я вже хочу роспитати тебе, про що таке цікаве ти там дознавався?
— Це довго, Степане, говорити.
— Та дарма! Я довго й слухатиму. Може таки й я дізнаюсь, яка вона правда на світі. А то так собі волочусь, не знаючи, що й для чого... Заробиш — проїси... Оце усе твоє й життя. Нема тобі просвітку!.. Говори ж — слухатиму, — домагався Степан.
— Як ти вже маєш таку охоту, так ось що я тобі скажу: приходь до мене завтра увечері. Тепер ночі довгі, роботи мало, — отже коли хочеш, так я тобі буду щовечора оповідати про ті дивні речі, яких тілько сам дізнався. А поки прощай! Мені уже час до дому. Приходь же!
— Добре, прийду небезпременно. Прощай!
В. Мазуренко. Про химію. СПб, 1908
І Літопис І
👍43🔥11❤5