І так ледь не кожна вулиця

Не вірю своїм вухам.

По двох статтях виправдали, а третю, по якій пройшли строки давності — лишили, хоча суд сам же визнає, що покази потерпілого суперечливі. Але не можуть за нею покарати (всерівно сфабрикована) і на тому дякую.

Сьогодні хороший день.

Та ну йобаний ти ж рот

За ч. 1 ст. 263 ККУ мене також визнають винним. Тобто стартовий шумовий пістолет суд вважає вогнепальною зброєю🤦🏻‍♂️

Покарання за даною статтею передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Це якийсь опціон на засудження активіста тепер.

⚡️Суд засудив Стерненка до 3 років позбавлення волі за знайдений у нього один (!) бойовий патрон, але одразу ж звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком. Демчука виправдали

Це перемога (з невеликим присмаком зради).

Тобто Стерненка на зону не відправили, а дали іспитовий строк у 1 рік. Він буде жити як нормальна людина, але ходитиме час-від-часу відмічатись. Тепер Стерненко судимий. Якщо впродовж цього строку щось станеться - зможуть відправити на 3 роки.

- Засудили Стерненка саме за ч. 1 статті 263 ККУ: "Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами". У нього виявили один (!) бойовий патрон 5,45 мм. Щодо пістолета, його все ж визнали не бойовим, а ті 7 патронів - гумовими.

- У частині, де йдеться про "розбій за 300 грн" Стрененка і Демчука повністю виправдали.

- У частині, де йдеться про викрадення члена проросійської партії "Родіна" Щербіча, Стерненка з Демчуком визнали винним, але там закінчився строк давності для притягнення до відповідальності.

Пхахахах

​Мене засудили за 1 патрон.

Але ж насправді їх у мене 860!

https://www.patreon.com/sternenko

Optionality is antifragile. Part II

Наразі я у Австрії, попід Віднем, насолоджуючись місцевими краєвидами, передчікую початок стажування, який, до слова, вже завтра. Спогади про шалену бюрократію починають вивітрюватись та замінюватись організацією наступного стажування. Проте я хочу таки зафіксувати той треш, який зі мною відбувся наприкінці квітня, як мінімум заради хліба в видовищ. Перша частина розповіді доступна тут, або ж у реплаї. Задля освіження пам'яті, перенесемось у четвер обдзвонювального тижня, себто 22 квітня.

Зранку я дізнався про те, що у Любляні віза робитиметься настільки ж довго, тому цей варіант випав з розгляду. Натомість, після штурму єдиної ковідної телефонної лінії Мюнхена, яка хоч якось приймала дзвінки, я подав заявку на заліт без карантину у зв'язку з поважною причиною, і чекав схвалення. Поїздка вже потроху вимальовувалась перед очима, я написав кільком людям на AirBnB щодо житла, і навіть можливо почав налаштовуватись на чергові пригоди.

Як тут, в п'ятницю зранку, з Мюнхенського консульства приходить лист про те, що, зважаючи на надані мною документи, мені віза не треба. Це була 11:27, на що я миттєво написав "пані, ви впевнена? Орги запевняють, що треба". Відповідь була настільки ж блискавичною, наскільки вражаючою. У листі було написано, згідно з яким пунктом якого закону це правда, а сайт, на який посилалась працівниця консульства, НАЛЕЖАВ ОРГАНІЗАТОРАМ СТАЖУВАННЯ. Виходить, вони суперечили самі собі? Я вже знав, що о 12 ранку в п'ятницю до них буде ні дописатись, ні додзвонитись, але це не завадило мені обірвати їхній телефон вперше і надіслати аж два листи, другий з яких містив у темі "URGENT!!". Безуспішно. Так, мені довелось чекати інформації від OeAD (орги) аж до понеділка 26 квітня, притому що за такого розкладу вже десь 1 травня мав відбутись виліт у разі необхідності візи. Чому я чекав якихось підтверджень від організаторів? Бо я очманів, як мінімум. До того ж, у консульстві сказали, щоб я відписав, якщо орги наполягатимуть.

Понеділок почався з листа о 8:44, де якась працівниця якоїсь австрійської організації OeAD сказала, що працівниця консульства неправа, і візу я таки маю отримати у зв'язку з наявністю грошових виплат за роботу. Подальше недовге спілкування з консульством закінчилось тим, що вони прогнулись під оргів і урочисто сказали "так, подавайте у нас на візу". А об 11:27 мене ще й добив лист від коронаустанови Мюнхена, яка дозволила мені залетіти на подачу на візу без проходження карантину. Щоправда, до 9 травня, в той час вже заброньована візова зустріч була 11. Ось це я і називаю днем перемоги.

Я щойно ледь не запостив крінжу (напевно), тому натомість подивіться на це.

1) Вношу в календар monday talks, вихідні в передчікуванні
2) Проводжу неділю весь день прокрастинуючи, всю ніч ботаючи
3) Забуваю про, або ж ледве слухаю, вже mundane talks.

ААААААААААААА
Тим часом Кірбі скидається на Смерть куди більше, ніж Том на Морфея

Хоча моя рекомендація буде ось. Адже читати графічні новели в дорозі може бути не так зручно, аніж слухати їх.

Зараз буде вам тест з наукової етики абощо