Останній раз, коли я виходив з академії, я мабуть симулював геометричну прогулянку п'янички.

У дні 24 год, але я його подолав, перевершив, я на нього виліз.
Тепер у мене 48 год, і я на дні.

І мене це люто, просто невимовно дратує

тому що з цими паторочами мають змагатися люди, яких я поважаю за гострий розум, креативність, доброту, почуття гумору і шалену амбіційність

я хочу, щоб ці люди були у моєму майбутньому, а не були змушені в принципі за майбутнє per se боротися

Кожен, хто зараз під Ізюмом, під Сєвєродонєцком, на кордонах Харківщини і Сумщини, у розвідці на території росії і білорусії, хто захищає Запоріжчину і повертає Херсонщину, хто полює у Мелітополі та Херсоні, хто літає на брянщину і бєлгородщину, і багато-багато інших

кожен, хто там був, їде туди, їде звідти, готується їхати туди чи думає йти у ротацію

хто воює, лікує, годує, розвідує, партизанить, захищає, евакуює

— один і одна вартий і варта більшого, ніж всі росіяни взяті гуртом. І були варті навіть ще до того, як ця війна почалась вісім років тому.

Якось так

Романа вбили 9 червня.
Я ще коли тільки прочитала цей його твіт, то подумала, що це не слова живих людей, це слова людей з підручників. Як страшно, що це так і сталось.

Через багато (чи небагато) років Роман стане «нацистом» і «бандерівцем», його ім’я росіяни протягнуть крізь бруд і гній, і нам треба буде всерйоз пояснювати, що він не вбивав поляків і євреїв на Другій світовій війні.

І так буде з багатьма, дуже багатьма героями.

Огида, безкінечна огида до всіх, хто виправдовує, підтримує, продовжує цю війну.

Хтось сфоткав мене після всенічника, або ж конкурс на вигадування українського відповідника до олнайтеру оголошується відкритим.

All-nighter = getting things done.

real

by лол

вакарчуківський щітпост в ніч перед квантами

by лол

Один з куплетів у моїй улюбленій пісні Вакарчука.

А ось і слова.

⚡⚡ ТЕРМІНОВО!
Шириться нова схема шахрайства. Хакери хакають ваші телефони і знімають ваші гроші. Вони встановлюють фейк додаток банку і все що ви робите там насправді забирають шахраї.
ЗАХИСТИТИ СЕБЕ МОЖНА ЛИШЕ ПОКУПКОЮ ВОЄННИХ ОБЛІГАЦІЇ.
Так що терміново перевірте свій банківський акаунт на наявність такої інформації. Поки її нема- ви в небезпеці!

Мені дружина показала додаток з українськими та україномовними аудіокнигами. І там є безкоштовні вірші Сергія Жадана, які читає сам Жадан. Всім качати і слухати.

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.abuk

Бідненьким і так вистачає курсів "приреченої бути ніколи не відкритою" фізики.

Снігобур є кіно про величезний потяг посеред закрижанілої Землі як єдина пристань вцілілих. Потяг постійно рухається планетою, видобуваючи внаслідок руху воду, і можливо навіть конвертуючи енергію в інші потреби пасажирів.

Снігобур має надзвичайну операторську роботу: камера постійно спрямована вздовж осі потяга. Вперед, до вагонів з вищими класами суспільства, чи назад, на хвіст, де лишились ті, хто потрапили туди без запрошення. Максимум, що я можу пригадати як виняток, і що не є спойлером: план зверху вниз. І це чудово обмежує простір: існує лише потяг, і нічого більше. Зовнішній холодний світ вторгається у кіно у рідкісних випадках коли камера спрямована впоперек потяга, як от крізь вікна — тоді в кадрі існує лише планета, потяга ми не бачимо. І ці кордони ніколи не порушуються.

Доволі слабкі спойлери без псування кінцівки, які навряд зіпсують враження від перегляду:
Є одна сцена, де через прохід потягом розв'язки з поворотом на 270°, охоронець потягу, який полює на головних героїв, що рухаються до локомотива, відкриває по них вогонь крізь вікна. І навіть тоді оператор намагається слідувати правилам: це вперше, коли камера дивиться на героїв впоперек потяга, але ззовні нього.

Остаточно, фінал: коли герої нарешті добрались до локомотива з зачиненими дверима, назбиравши вибухівки по дорозі, ГГ хоче відкрити двері локомотива. Проте його поплічник заявляє про власну мету: відкрити двері з потяга назовні. І це вперше, коли камера лишає вісь потяга, і повільно спрямовується впоперек йому. Так, візуально, наше сприйняття ситуації зазнає переосмислення. І вперше зовнішній світ, який до цього був лише заднім планом, візуально вторгається в історію, за чим слідує і його експозиційна роль в ній.

Накидайте кіно з хорошою операторською роботою в коментарі, я за нею дуже скучив.

Якось ми троє, жертви астрономічного минулого, допізна сиділи втрьох у мене в кімнаті. Вже було затемна, і один з нас заснув на мому ліжко в чім був, у шкіряному костюмі, не виявляючи наміру змінювати свою локацію. Зайняв він її, мушу сказати, напрочуд неефективно, тож я з іншою фізикинею почали вигадувати шляхи розміститись на другому ліжку, яке мені подарував сусід своєю відсутністю. І от мої махінації раптом пробудили усоплого, на що він випроставшись сонно вигукнув "що ти робиш?". "Розв'язую задачу трьох тіл", невимушено промовив я.

Ця історія ніколи не збирала сміхів, реготів, та й навіть посмішок, порівнянних до тих, що відбулись тоді в моїй кімнаті. І це очікувано, бо хто вбіса знає про задачу трьох тіл окрім астрономів і практиків хаотичних систем. Не знали про неї і перекладачі цієї книги, як і про те, що problem у науковому контексті це дуже часто саме задача. Що, до речі, дає очків науковцям за відвагу.

Цю книгу мені порекомендував ще фізик-француз і просто крутий чувак на стажуванні у ISTA. Проте зрозуміти, наскільки проблемним для мене є звичайне читання, достатньо знати, що Thinking, Fast and Slow я два роки тому придбав в Україні і відтоді возився з нею по чотирьох країнах, аж поки нещодавно не придбав її за ту ж ціну на Audible і нарешті прослухав. Тож і книгу цю якщо я й знайшов у англійському перекладі, то точно до неї не торкався. І може не торкнусь і зараз не зважаючи на те, що задонатив ту суму виробнику, хоча вона мені дана українською.

Проте я щиро сподіваюсь, що торкнетеся ви. Я мало знаю про сюжет "Задачі трьох тіл", але вже кільком рекомендаціям довіряю. Значно важливіше це для підтримки українського перекладу та не лише культурного простору, але й банальної освіченості. Люди нічого не знають про нелінійні системи, а перерахувати на пальцях короткоживучі частинки, які беруть участь у піко- світі меншу, ніж мій батько у мому вихованні, чомусь можуть. Тому бажаю вам гарної художньої подорожі у, сподіваюсь, нелінійний художній світ, який змусить задуматись про складну хаотичну механіку буденності щонайбільше, і цим спонукати наукові академічні та прикладні дослідження у правильному напрямку, щонайменше у довготривалій перспективі.

Приємного читання "Задачі трьох тіл"!

На yakaboo на халяву віддають електронну версію Проблему Трьох Тіл ще і в українському перекладі!