Вчора з неабияким подивом дізнався, що не всі в курсі, що таке Фестиваль ідей, який нещодавно відбувся в Одесі.
Якщо дуже коротко: Фестиваль ідей - це популяризація інтелекту і критичного мислення.
Навіть конфуз із спробою пропаганди гомеопатії та антивакцинаторства одним із спікерів Фестивалю дуже вдало вписався у це моє лаконічне визначення.
Але про все по порядку.
Фестиваль - це понад 100 подій з купою крутих спікерів - науковців, освітян, діячів культури, волонтерів, бізнесменів, експертів з різного роду питань, політиків, держслужбовців - які на 6 тематичних потоках читають цікаві лекції, беруть участь у панельних дискусіях, а наприкінці всі бажаючі можуть взяти участь у обговоренні.
Що зацікавило особисто мене і змушувало бігати щогодини з однієї зали в іншу, аби не пропустити щось цікаве?
Співвласник видавництва Наш Формат - одного з основних гравців на ринку україномовної науково-популярної літератури в Україні - Антон Мартинов розповідав рецепти подолання примітивного мислення (на яке ми всі періодично страждаємо) та як не потонути у тому масиві інформації, що на нас щодня накочується.
Шалено цікава розповідь Бориса Давиденка (очолює редакцію Ліга.нет) про інформаційні віруси та епоху постправди, коли суспільство вимикає критичне мислення, кидається на тренди і не сприймає дійсно важливу інформацію.
Керівник ай-ті контори Chapps Дмитро Чута розповідав про дизайн майбутнього, Design Thinking vs Future Thinking та про людей, які звуться тренд-форкастерами (прогнозисти, наприклад, ті, що передбачають моду).
Я не з усім в його доповіді погоджуюсь, бо основна думка була така "Стоит только захотеть - можно в космос полететь", що не є застосовним до багатьох сфер в Україні внаслідок об'єктивних обставин, але я радий, що в Україні є такі ідейні люди і галузі, де такий підхід цілком здатен спрацювати.
Юлія Безвершенко зробила блискучу доповідь по Science-Based Ukraine - чому реформа науки важлива, власне,для науки, а наука - для країни. Я весь час про це теревеню, а у Юлі нещодавно вийшло інтерв'ю, яке я постив, тому не буду заглиблюватись.
Важливо наголосити, що саме тут на дискусії вперше виникло обговорення з одним зі спікерів Фестивалю - керівником медичної клініки - про те, що дарма відбуваються гоніння на гомеопатію, з вакцинацією не все так однозначно, і дарма Уляна Супрун "наїхала" на клініку Сінево, яка в рекламній брошурі розповсюджувала думки дивної особи про те, що образа викликає рак.
(Пост Уляни - https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2406916542926232
Детальний розбір польотів від Семена Єсилевського - https://site.ua/yesint/21745/).
Але і про це - трохи згодом.
Чудова Ірина Славінська розповідала "Навіщо нам потрібна культура?". Дуже перегукувалося з нашою проблематикою, коли носишся всюди з цією наукою і доводиш, що на хліб її намастити швидко не вийде, але потім воно нам буде ціннішим за всі скарби світу.
Мартин Брест - відомий військовий блогер, ветеран АТО, письменник, розповів про зародження блогерства в Армії, як посередника між офіційними повідомленнями Міноборони, подекуди перекрученою інформацією у ЗМІ та суспільством. Повен зал, аплодисменти, приголомшене мовчання після деяких фраз Олега (так, Мартіна звуть Олег).
А далі була цікавезна дискусія про "Майбутнє медицини", де Голова Національної служби здоров'я Олег Петренко, засновник учбового центру Рятунка Макс Трембачук та керівник медичної клініки біохакінгу SQLab Святослав Ханенко обговорювали питання, якою має бути медицина, реформу, лікарів, медосвіту тощо.
Якщо дуже коротко: Фестиваль ідей - це популяризація інтелекту і критичного мислення.
Навіть конфуз із спробою пропаганди гомеопатії та антивакцинаторства одним із спікерів Фестивалю дуже вдало вписався у це моє лаконічне визначення.
Але про все по порядку.
Фестиваль - це понад 100 подій з купою крутих спікерів - науковців, освітян, діячів культури, волонтерів, бізнесменів, експертів з різного роду питань, політиків, держслужбовців - які на 6 тематичних потоках читають цікаві лекції, беруть участь у панельних дискусіях, а наприкінці всі бажаючі можуть взяти участь у обговоренні.
Що зацікавило особисто мене і змушувало бігати щогодини з однієї зали в іншу, аби не пропустити щось цікаве?
Співвласник видавництва Наш Формат - одного з основних гравців на ринку україномовної науково-популярної літератури в Україні - Антон Мартинов розповідав рецепти подолання примітивного мислення (на яке ми всі періодично страждаємо) та як не потонути у тому масиві інформації, що на нас щодня накочується.
Шалено цікава розповідь Бориса Давиденка (очолює редакцію Ліга.нет) про інформаційні віруси та епоху постправди, коли суспільство вимикає критичне мислення, кидається на тренди і не сприймає дійсно важливу інформацію.
Керівник ай-ті контори Chapps Дмитро Чута розповідав про дизайн майбутнього, Design Thinking vs Future Thinking та про людей, які звуться тренд-форкастерами (прогнозисти, наприклад, ті, що передбачають моду).
Я не з усім в його доповіді погоджуюсь, бо основна думка була така "Стоит только захотеть - можно в космос полететь", що не є застосовним до багатьох сфер в Україні внаслідок об'єктивних обставин, але я радий, що в Україні є такі ідейні люди і галузі, де такий підхід цілком здатен спрацювати.
Юлія Безвершенко зробила блискучу доповідь по Science-Based Ukraine - чому реформа науки важлива, власне,для науки, а наука - для країни. Я весь час про це теревеню, а у Юлі нещодавно вийшло інтерв'ю, яке я постив, тому не буду заглиблюватись.
Важливо наголосити, що саме тут на дискусії вперше виникло обговорення з одним зі спікерів Фестивалю - керівником медичної клініки - про те, що дарма відбуваються гоніння на гомеопатію, з вакцинацією не все так однозначно, і дарма Уляна Супрун "наїхала" на клініку Сінево, яка в рекламній брошурі розповсюджувала думки дивної особи про те, що образа викликає рак.
(Пост Уляни - https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2406916542926232
Детальний розбір польотів від Семена Єсилевського - https://site.ua/yesint/21745/).
Але і про це - трохи згодом.
Чудова Ірина Славінська розповідала "Навіщо нам потрібна культура?". Дуже перегукувалося з нашою проблематикою, коли носишся всюди з цією наукою і доводиш, що на хліб її намастити швидко не вийде, але потім воно нам буде ціннішим за всі скарби світу.
Мартин Брест - відомий військовий блогер, ветеран АТО, письменник, розповів про зародження блогерства в Армії, як посередника між офіційними повідомленнями Міноборони, подекуди перекрученою інформацією у ЗМІ та суспільством. Повен зал, аплодисменти, приголомшене мовчання після деяких фраз Олега (так, Мартіна звуть Олег).
А далі була цікавезна дискусія про "Майбутнє медицини", де Голова Національної служби здоров'я Олег Петренко, засновник учбового центру Рятунка Макс Трембачук та керівник медичної клініки біохакінгу SQLab Святослав Ханенко обговорювали питання, якою має бути медицина, реформу, лікарів, медосвіту тощо.
І отут з'явилася перша серйозна проблема: ця панель особисто для мене чимось була схожа, якби двох астронавтів НАСА посадили на сцену поруч з прибічником теорії пласкої Землі і на повному серйозі вважали їх думки рівнозначними.
Зокрема, пан Святослав намагався і тут (так, на доповіді Безвершенко саме він піднімав питання гомеопатії і Супрун, однак я вважав, що він простий глядач) щось сказати про неоднозначність вакцинації.
На що пан Олег коротко відповів, що питання вакцинування - не є питанням для дискусій, бо науково обгрунтоване.
І я радий тому, що у нас поки що такий голова Нацслужби здоров'я.
Слідом йшла доповідь з провокаційною назвою "Продовження молодості: сучасна реальність та можливості".
Чесно кажучи, ми з Артем Албул завітали сюди, очікуючи почути якусь псевдонаукову маячню про вічне життя, однак узріли лише прекрасну лекцію з посиланнями на доказову медицину, викриттям сучасних методик введення в оману довірливих споживачів і викачування їхніх грошей з обіцянками жити вічно.
Загалом, я просто дуже раджу підписатися і читати доповідача, лікаря Василя Носа (https://www.facebook.com/vasyl.nosa).
Дуже крутий і дуже цікавий.
Ну, а далі... а далі був біохакінг від Святослава Ханенка. Коротка доповідь основною тезою містила, що для біохакінгу використовуються лише методи доказової медицини.
Клятий раціоналіст підняв руку і спитав, чому ж тоді в конкрентно його клініці використовуються бездоказові гомеопатія, акупунктура і нейрофідбек.
Відповіді особисто мене приголомшили:
- бо є нерозумним відкидати тисячолітню практику гомеопатії
- акупунктура хоч і не є доказовою, але викладається у вишах, тому ок
- нейрофідбек, якщо погуглити, широко використовується в розвинених країнах, тому очевидно, що це ок.
Аби не бути голослівним - ось тут запис усього його виступу на його ж сторінці https://www.facebook.com/slava.khanenko/videos/2734907289862973/
(я ж надаю максимально прозорий і об'єктивний погляд на ситуацію, так?)
Тут має бути невеличка ремарка: біохакінг від цієї клініки детально розбирав MED GOblin тут https://www.facebook.com/medgoblin/posts/726124764512271.
Там цікаво.
Але не вірте мені, йдіть за посиланнями і перевіряйте самостійно.
Шалено сподобалась доповідь Олександра Лінчевського про важливість медичної освіти в Україні, лікарські помилки, Нобелівські премії за лоботомію і корупцію в медичній сфері України.
Випала честь і мені зробити доповідь щодо популяризації науки і я був вражений кількістю людей, яким було не ліньки ввечері завітати до зали і послухати мою розповідь про науковців, що не лінуються зрозумілою мовою розповідати про свою роботу..
Також пощастило поговорити про майбутнє університетів разом з Юлею Безвершенко та Миколою Скибою.
Про що шкодую?
Що через паралельність подій не зміг потрапити на інші цікавезні доповіді (програму можна бачити тут https://www.ideasfest.in.ua/program/), а, зокрема, через пильну увагу до біохакінгу пропустив шалено круту (за відгуками) дискусію Бориса Давиденка, Ірини Славінської та Павла Казаріна про сучасні медіа та епоху постправди.
Що з того всього?
Фестиваль ідей - це любов.
Погодьтеся, що в країні дуже мало заходів, на яких збирається така кількість хороших розумних людей одночасно.
Інтелект тут пре з кожної щілини, а випадок з пропагандою псевдонауки виглядає як прекрасна практична робота по виробленню критичного мислення та неігнорування цього явища громадянським суспільством.
Тому, зауважте на наступний рік: Ви маєте там бути.
А якщо Вам є щось розповісти цікаве - Ви маєте спробувати податися спікером.
Дякую The Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa за цю мегакруту подію.
Зокрема, пан Святослав намагався і тут (так, на доповіді Безвершенко саме він піднімав питання гомеопатії і Супрун, однак я вважав, що він простий глядач) щось сказати про неоднозначність вакцинації.
На що пан Олег коротко відповів, що питання вакцинування - не є питанням для дискусій, бо науково обгрунтоване.
І я радий тому, що у нас поки що такий голова Нацслужби здоров'я.
Слідом йшла доповідь з провокаційною назвою "Продовження молодості: сучасна реальність та можливості".
Чесно кажучи, ми з Артем Албул завітали сюди, очікуючи почути якусь псевдонаукову маячню про вічне життя, однак узріли лише прекрасну лекцію з посиланнями на доказову медицину, викриттям сучасних методик введення в оману довірливих споживачів і викачування їхніх грошей з обіцянками жити вічно.
Загалом, я просто дуже раджу підписатися і читати доповідача, лікаря Василя Носа (https://www.facebook.com/vasyl.nosa).
Дуже крутий і дуже цікавий.
Ну, а далі... а далі був біохакінг від Святослава Ханенка. Коротка доповідь основною тезою містила, що для біохакінгу використовуються лише методи доказової медицини.
Клятий раціоналіст підняв руку і спитав, чому ж тоді в конкрентно його клініці використовуються бездоказові гомеопатія, акупунктура і нейрофідбек.
Відповіді особисто мене приголомшили:
- бо є нерозумним відкидати тисячолітню практику гомеопатії
- акупунктура хоч і не є доказовою, але викладається у вишах, тому ок
- нейрофідбек, якщо погуглити, широко використовується в розвинених країнах, тому очевидно, що це ок.
Аби не бути голослівним - ось тут запис усього його виступу на його ж сторінці https://www.facebook.com/slava.khanenko/videos/2734907289862973/
(я ж надаю максимально прозорий і об'єктивний погляд на ситуацію, так?)
Тут має бути невеличка ремарка: біохакінг від цієї клініки детально розбирав MED GOblin тут https://www.facebook.com/medgoblin/posts/726124764512271.
Там цікаво.
Але не вірте мені, йдіть за посиланнями і перевіряйте самостійно.
Шалено сподобалась доповідь Олександра Лінчевського про важливість медичної освіти в Україні, лікарські помилки, Нобелівські премії за лоботомію і корупцію в медичній сфері України.
Випала честь і мені зробити доповідь щодо популяризації науки і я був вражений кількістю людей, яким було не ліньки ввечері завітати до зали і послухати мою розповідь про науковців, що не лінуються зрозумілою мовою розповідати про свою роботу..
Також пощастило поговорити про майбутнє університетів разом з Юлею Безвершенко та Миколою Скибою.
Про що шкодую?
Що через паралельність подій не зміг потрапити на інші цікавезні доповіді (програму можна бачити тут https://www.ideasfest.in.ua/program/), а, зокрема, через пильну увагу до біохакінгу пропустив шалено круту (за відгуками) дискусію Бориса Давиденка, Ірини Славінської та Павла Казаріна про сучасні медіа та епоху постправди.
Що з того всього?
Фестиваль ідей - це любов.
Погодьтеся, що в країні дуже мало заходів, на яких збирається така кількість хороших розумних людей одночасно.
Інтелект тут пре з кожної щілини, а випадок з пропагандою псевдонауки виглядає як прекрасна практична робота по виробленню критичного мислення та неігнорування цього явища громадянським суспільством.
Тому, зауважте на наступний рік: Ви маєте там бути.
А якщо Вам є щось розповісти цікаве - Ви маєте спробувати податися спікером.
Дякую The Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa за цю мегакруту подію.
Бонус для тих, хто дочитав до цього місця.
Що то за фото?
Виявляється, що на базі Одеської національної академії харчових технологій діє чи не найкрутіший FabLab в Україні - Mechatronics ROBOT Laboratory.
3 поверхи і два десятки приміщень із найсучаснішим обладнанням - від 3D-принтерів різного штибу до роботизованих рук і стендів мехатроніки.
Окрім прекрасно оснащених майстерень тут навіть є банкомати та інша промислова електроніка, аби студенти мали змогу колупати реальні речі, а не роздивлятися креслення на дошці.
Набуті навички програмування вони відразу мають змогу застосувати до автоматизації пристроїв і механізмів.
Дуже нагадало лабораторію мехатроніки в Лінкольн Ком'юніті Коледж в Іллінойсі, США.
Дякую Дмитру Бірюкову та Віктору Єгорову за організацію екскурсії, а одеситам дуже раджу навідатись в ОНАХТ.
Переможемо.
P.S. До речі, одесити. За два роки, що мене у Вас не було, місто стало помітно чистішим, а на Ланжероні я побачив не недопалки з піском, а чистий пісок.
Моя Вам повага.
Мені дуже сподобалося.
Що то за фото?
Виявляється, що на базі Одеської національної академії харчових технологій діє чи не найкрутіший FabLab в Україні - Mechatronics ROBOT Laboratory.
3 поверхи і два десятки приміщень із найсучаснішим обладнанням - від 3D-принтерів різного штибу до роботизованих рук і стендів мехатроніки.
Окрім прекрасно оснащених майстерень тут навіть є банкомати та інша промислова електроніка, аби студенти мали змогу колупати реальні речі, а не роздивлятися креслення на дошці.
Набуті навички програмування вони відразу мають змогу застосувати до автоматизації пристроїв і механізмів.
Дуже нагадало лабораторію мехатроніки в Лінкольн Ком'юніті Коледж в Іллінойсі, США.
Дякую Дмитру Бірюкову та Віктору Єгорову за організацію екскурсії, а одеситам дуже раджу навідатись в ОНАХТ.
Переможемо.
P.S. До речі, одесити. За два роки, що мене у Вас не було, місто стало помітно чистішим, а на Ланжероні я побачив не недопалки з піском, а чистий пісок.
Моя Вам повага.
Мені дуже сподобалося.
Як-то кажуть, уау!
Навіжені вчені (о, як воно чудово римується) з molecula.club влітку створили 3 прекрасні короткі зрозумілі відео про фундаментальні молекулярно-генетичні механізми: аутофагію, протеасому та варіацію геному.
1. Власне, з першого відео Ви дізнаєтесь про суть аутофагії, що таке лізосоми, чому за вивчення цього процесу дали Нобелівську премію в 2016 році
https://www.youtube.com/watch?v=KW8NQZoqyK8
2. Протеасома (дуже влучне порівняння з клітинним шредером) - конститутивна, імуно- та тимопротеасома, знову Нобелівка та до чого тут рукавичка Таноса.
https://www.youtube.com/watch?v=-PWhQ6R1Km0
3. Генетичні варіації - про мутації, спадкові хвороби, варіювання в геномі, чим одне від іншого відрізняється, генетичніі патології, чутливість до фармпрепаратів тощо.
https://www.youtube.com/watch?v=DXmVR1puMbk
Відео розраховані на майбутніх лікарів і, запевняю, на деяких моментах можна "підвиснути", але загалом цей матеріал дає прекрасне уявлення про предмет.
Дуже дякую за створення цього прекрасного проекту Віктору Досенку, Алексу Володарському, Медичній лабораторії CSD, АЛТ Україна ЛТД, Василю Нагібіну, Денису Пашевіну та, мабуть, купа інших хороших людей.
Навіжені вчені (о, як воно чудово римується) з molecula.club влітку створили 3 прекрасні короткі зрозумілі відео про фундаментальні молекулярно-генетичні механізми: аутофагію, протеасому та варіацію геному.
1. Власне, з першого відео Ви дізнаєтесь про суть аутофагії, що таке лізосоми, чому за вивчення цього процесу дали Нобелівську премію в 2016 році
https://www.youtube.com/watch?v=KW8NQZoqyK8
2. Протеасома (дуже влучне порівняння з клітинним шредером) - конститутивна, імуно- та тимопротеасома, знову Нобелівка та до чого тут рукавичка Таноса.
https://www.youtube.com/watch?v=-PWhQ6R1Km0
3. Генетичні варіації - про мутації, спадкові хвороби, варіювання в геномі, чим одне від іншого відрізняється, генетичніі патології, чутливість до фармпрепаратів тощо.
https://www.youtube.com/watch?v=DXmVR1puMbk
Відео розраховані на майбутніх лікарів і, запевняю, на деяких моментах можна "підвиснути", але загалом цей матеріал дає прекрасне уявлення про предмет.
Дуже дякую за створення цього прекрасного проекту Віктору Досенку, Алексу Володарському, Медичній лабораторії CSD, АЛТ Україна ЛТД, Василю Нагібіну, Денису Пашевіну та, мабуть, купа інших хороших людей.
Мене дуже напружило зникнення Міністерства екології.
Ні, формально, воно влилося в Міністерство енергетики, але, якщо врахувати, що екологи мають бути балансирами і противагами енергетикам, то ясно, що на думку екологів ніхто тепер зважати не буде.
У пересічного громадянина ставлення до екологів різниться від "кляті інспектори, що своїми приписами заважають нормальному бізнесу працювати" до "активісти, що змушують всіх носити екоторби та відмовлятися від пластика".
У більш обізнаних громадян є багато претензій до бездіяльності Мінеко, можливих корупційних оборудок, коли дійсно приписами чинився тиск на бізнес і таке всяке.
Однак, куди ми подінемо помаранчево-рожеві дими металургійних підприємств Дніпра чи Маріуполя, і чи хтось цікавився реальною суттю проблем захисту довкілля, перш ніж ліквідувати Мінекології?
Насправді, історія про це міністерство - це історія про інституціональність і, тепер на жаль, її ліквідацію.
2013 року абсолютно так само можна було говорити про Міністерство оборони - неефективні, розпродують залишки озброєння, нащо вони треба.
А Міністерство охорони здоров'я?
Список можна продовжувати.
Однак нині всім зрозуміло, що інституційно - це потужні органи, що формують політику держави в тій чи іншій критично важливій сфері для держави.
Чиста вода та повітря або рекультивація земель - це важливі для держави питання?
Насправді ж Мінеко зі стогоном та скигленням реалізовувало купу важливих речей - про це й текст Atamas Natalia.
https://site.ua/atamas.natalia/22333-mi-zrobili-tse-razom-chomu-zlittya-minekologiyi-ta-minenergetiki-nikogo-ne-hvilyue/
Ще деталей про роботу Міністерства розписано у Ostap Yednak https://www.facebook.com/ostap.yednak/posts/10157463184089204.
Прочитайте.
Вжахнулися?
Ви впевнені, що тепер це буде робитися?
Я до чого веду.
Я не розумію, чому Наталка написала "Ми зробили це разом", бо треба "Вони зробили це разом".
Що саме?
Чи було обговорення з експертним середовищем чи якесь публічне обговорення кроку на злиття?
Ні.
Ми просто прокинулися одного ранку, а цілого Міністерства просто не стало.
Не стало інституції.
Роботу якої треба було налагодити, але без якої тепер незрозуміло як реалізовувати природоохоронну політику.
Пік-чпок - і немає.
І мене це достобіса лякає.
Мене.це.лякає.
Дивна епоха пік-чпок...
Ні, формально, воно влилося в Міністерство енергетики, але, якщо врахувати, що екологи мають бути балансирами і противагами енергетикам, то ясно, що на думку екологів ніхто тепер зважати не буде.
У пересічного громадянина ставлення до екологів різниться від "кляті інспектори, що своїми приписами заважають нормальному бізнесу працювати" до "активісти, що змушують всіх носити екоторби та відмовлятися від пластика".
У більш обізнаних громадян є багато претензій до бездіяльності Мінеко, можливих корупційних оборудок, коли дійсно приписами чинився тиск на бізнес і таке всяке.
Однак, куди ми подінемо помаранчево-рожеві дими металургійних підприємств Дніпра чи Маріуполя, і чи хтось цікавився реальною суттю проблем захисту довкілля, перш ніж ліквідувати Мінекології?
Насправді, історія про це міністерство - це історія про інституціональність і, тепер на жаль, її ліквідацію.
2013 року абсолютно так само можна було говорити про Міністерство оборони - неефективні, розпродують залишки озброєння, нащо вони треба.
А Міністерство охорони здоров'я?
Список можна продовжувати.
Однак нині всім зрозуміло, що інституційно - це потужні органи, що формують політику держави в тій чи іншій критично важливій сфері для держави.
Чиста вода та повітря або рекультивація земель - це важливі для держави питання?
Насправді ж Мінеко зі стогоном та скигленням реалізовувало купу важливих речей - про це й текст Atamas Natalia.
https://site.ua/atamas.natalia/22333-mi-zrobili-tse-razom-chomu-zlittya-minekologiyi-ta-minenergetiki-nikogo-ne-hvilyue/
Ще деталей про роботу Міністерства розписано у Ostap Yednak https://www.facebook.com/ostap.yednak/posts/10157463184089204.
Прочитайте.
Вжахнулися?
Ви впевнені, що тепер це буде робитися?
Я до чого веду.
Я не розумію, чому Наталка написала "Ми зробили це разом", бо треба "Вони зробили це разом".
Що саме?
Чи було обговорення з експертним середовищем чи якесь публічне обговорення кроку на злиття?
Ні.
Ми просто прокинулися одного ранку, а цілого Міністерства просто не стало.
Не стало інституції.
Роботу якої треба було налагодити, але без якої тепер незрозуміло як реалізовувати природоохоронну політику.
Пік-чпок - і немає.
І мене це достобіса лякає.
Мене.це.лякає.
Дивна епоха пік-чпок...
site.ua
Atamas Natalia: «Ми зробили це разом». Чому злиття Мінекології та Міненергетики нікого не хвилює.
стаття
Лише 3% людей на рік, що наважилися кинути палити, досягають своєї мети.
І оскільки Майкл Щур став на цей тернистий шлях, саме час запостити прекрасний матеріал про паління з точки зору науки.
Чому люди палять?
Які фізіологічні механізми відповідальні за виникнення тютюнової залежності?
Чому так важко кинути палити?
Чи безпечнішими є вейпи та електронні цигарки?
Інджой.
https://kunsht.com.ua/pohovai-mene-dym/
Але я зверну увагу, що цей матеріал вийшов 4 червня 2019 року, а про ймовірну першу смерть від використання електронного пристрою для паління повідомили 23 серпня 2019 року https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2421612474789972
Будьте здоровими.
І оскільки Майкл Щур став на цей тернистий шлях, саме час запостити прекрасний матеріал про паління з точки зору науки.
Чому люди палять?
Які фізіологічні механізми відповідальні за виникнення тютюнової залежності?
Чому так важко кинути палити?
Чи безпечнішими є вейпи та електронні цигарки?
Інджой.
https://kunsht.com.ua/pohovai-mene-dym/
Але я зверну увагу, що цей матеріал вийшов 4 червня 2019 року, а про ймовірну першу смерть від використання електронного пристрою для паління повідомили 23 серпня 2019 року https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2421612474789972
Будьте здоровими.
КУНШТ
Поховай мене дим: чи існує безпечна альтернатива сигаретам? – Куншт
З кожним роком в українських містах відкривається все більше вейп-шопів, електронні сигарети із засобу для боротьби з нікотиновою залежністю перетворюються на нове модне захоплення. Та чи справді вони настільки безпечні, як обіцяє реклама виробників?
В середині нульових я дізнався про компанію, яка налагодила продаж "режекторних фільтрів" - пристроїв, що фільтрували погане електомагнітне випромінювання від мобілок чи мікрохвильовок.
Вони влаштовували гучні презентації в регіонах, куди запрошували усю платоспроможну місцеву еліту.
Презентації супроводжувалися пафосними промовами і демонстрацією продукції.
Було кілька опцій:
- наліпки на мобільні телефони.
Так, натурально шматок паперу на клейкій основі. Стверджувалося, що інженери вмістили туди всередину якусь диво-електроніку, яка фільтрувала погані хвилі і не давала телефону скип'ятити Ваш мозок.
- шматок пластику під подушку.
Звісно, там теж всередині було щось типу вмонтоване.
Така штука робила Ваш сон повністю вільним від електромагнітних хвиль.
- великий шматок пластику загалом в оселю.
Якщо наліпка вартувала скількись там баксів і її міг дозволити собі навіть студент, кілька місяців відкладаючи стипендію, шматок пластику вже вартував інвестицій цілої родини, то "великий шматок пластику" могла собі дозволити тільки заможна людина.
Однак взамін вона отримувала гарантований захист домівки від всепроникного вбивчого випромінювання.
Це лайно дуже гарно виглядає, написи видовбані золотими літерами, всюди "бархат і рюшечки" і, Ви можете мені не вірити, але реальні люди це купують.
Одного разу на моє запитання до аудиторії, чи хтось чув про такі пристрої, один студент підняв руку, зняв кришечку зі своєї Нокії 1100 і продемонстрував наліпку на батареї (досі висловлюю йому повагу, що не знітився і продемонстрував, що гірше, ніж бути обдуреним шахраями, це нікому про шахраїв не розповісти).
Впевнений, що ця маячня майже відійшла у минуле (хоча Ви досі можете нагуглити ту компанію, просто вдряпавши в гуглі літери L&S, а на ютубі знайдете відео, де ці "пристрої" розбирають. Особливо тішать гнівні коментарі людей, що повелися на цей лохотрон і продовжують доводити, що "їм допомогло").
Тепер шахраї стали більш просунуті і морочать голову заможним людям "біохакінгом", але про те якось іншим разом.
Поки ж читайте прекрасний матеріал Семена Єсилевського про те, чому не варто роутер замотувати у фольгу, а мобільник на ніч ховати у холодильник.
https://expres.online/health/chi-takiy-strashniy-wi-fi-yak-yogo-malyuyut
Вони влаштовували гучні презентації в регіонах, куди запрошували усю платоспроможну місцеву еліту.
Презентації супроводжувалися пафосними промовами і демонстрацією продукції.
Було кілька опцій:
- наліпки на мобільні телефони.
Так, натурально шматок паперу на клейкій основі. Стверджувалося, що інженери вмістили туди всередину якусь диво-електроніку, яка фільтрувала погані хвилі і не давала телефону скип'ятити Ваш мозок.
- шматок пластику під подушку.
Звісно, там теж всередині було щось типу вмонтоване.
Така штука робила Ваш сон повністю вільним від електромагнітних хвиль.
- великий шматок пластику загалом в оселю.
Якщо наліпка вартувала скількись там баксів і її міг дозволити собі навіть студент, кілька місяців відкладаючи стипендію, шматок пластику вже вартував інвестицій цілої родини, то "великий шматок пластику" могла собі дозволити тільки заможна людина.
Однак взамін вона отримувала гарантований захист домівки від всепроникного вбивчого випромінювання.
Це лайно дуже гарно виглядає, написи видовбані золотими літерами, всюди "бархат і рюшечки" і, Ви можете мені не вірити, але реальні люди це купують.
Одного разу на моє запитання до аудиторії, чи хтось чув про такі пристрої, один студент підняв руку, зняв кришечку зі своєї Нокії 1100 і продемонстрував наліпку на батареї (досі висловлюю йому повагу, що не знітився і продемонстрував, що гірше, ніж бути обдуреним шахраями, це нікому про шахраїв не розповісти).
Впевнений, що ця маячня майже відійшла у минуле (хоча Ви досі можете нагуглити ту компанію, просто вдряпавши в гуглі літери L&S, а на ютубі знайдете відео, де ці "пристрої" розбирають. Особливо тішать гнівні коментарі людей, що повелися на цей лохотрон і продовжують доводити, що "їм допомогло").
Тепер шахраї стали більш просунуті і морочать голову заможним людям "біохакінгом", але про те якось іншим разом.
Поки ж читайте прекрасний матеріал Семена Єсилевського про те, чому не варто роутер замотувати у фольгу, а мобільник на ніч ховати у холодильник.
https://expres.online/health/chi-takiy-strashniy-wi-fi-yak-yogo-malyuyut
Експрес
Чи такий страшний Wi-Fi, як його малюють?
Про рак мозку від розмов по телефону, шкідливе для здоров'я випромінювання від роутера та інші міфи.
Щойно зауважив, що на каналі стало більше 1500 підписників.
Мав би вигадати щось дотепне типу "я не знаю, чому Ви читаєте цей канал, бо я сам його не читаю", однак скажу просто:
Дякую.
Дуже ціную те, що є півтори тисячі невідомих мені людей в Телеграмі, яким цікаво читати про науку.
Переможемо.
Мав би вигадати щось дотепне типу "я не знаю, чому Ви читаєте цей канал, бо я сам його не читаю", однак скажу просто:
Дякую.
Дуже ціную те, що є півтори тисячі невідомих мені людей в Телеграмі, яким цікаво читати про науку.
Переможемо.
Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій виклав бачення подальшого реформування наукової сфери України.
https://docs.google.com/document/d/1TlrCirheQlxcrVpXLTn_J3L_NpBUpLydselErgHawdA/edit?fbclid=IwAR1yUKrpiaarqSnMsFkL_TCFdU-l4ZbTly90YCr3u2sG1EgDN03bz_QmOhg
Цей документ мусить (не має, а мусить) бути цікавий усім вченим та може зацікавити усіх, кому небайдужа доля науки в нашій країні.
Звідси Ви дізнаєтесь про:
- затребувані обсяги фінансування науки
- частку базового та грантового фінансування
- контроль якості роботи окремих дослідників і підрозділів
- атестацію академічних та університетських наукових установ
- доплати за ступінь та звання
- стимулювання роботи вчених, модернізацію парку обладнання тощо
- реорганізацію академій педагогічних, правових, аграрних, медичних наук, академії мистецтв та загалом НАН України
- створення центрального органу виконавчої влади з питань науки (наскільки я розумію, щось типу Міністерства науки)
та багато інших питань.
Читайте, вивчайте, надавайте НК пропозиції.
(сторінка НК на фб - https://www.facebook.com/uasciencecops)
https://docs.google.com/document/d/1TlrCirheQlxcrVpXLTn_J3L_NpBUpLydselErgHawdA/edit?fbclid=IwAR1yUKrpiaarqSnMsFkL_TCFdU-l4ZbTly90YCr3u2sG1EgDN03bz_QmOhg
Цей документ мусить (не має, а мусить) бути цікавий усім вченим та може зацікавити усіх, кому небайдужа доля науки в нашій країні.
Звідси Ви дізнаєтесь про:
- затребувані обсяги фінансування науки
- частку базового та грантового фінансування
- контроль якості роботи окремих дослідників і підрозділів
- атестацію академічних та університетських наукових установ
- доплати за ступінь та звання
- стимулювання роботи вчених, модернізацію парку обладнання тощо
- реорганізацію академій педагогічних, правових, аграрних, медичних наук, академії мистецтв та загалом НАН України
- створення центрального органу виконавчої влади з питань науки (наскільки я розумію, щось типу Міністерства науки)
та багато інших питань.
Читайте, вивчайте, надавайте НК пропозиції.
(сторінка НК на фб - https://www.facebook.com/uasciencecops)
Google Docs
Реформа_науки_України_НК_серпень_2019_структ
Науковий комітет Національної Ради з питань розвитку науки і технологій Ключові положення реформування науки України (серпень 2019) Абревіатури: НДНТР - наукові дослідження та науково-технічні розробки ВВП – валовий внутрішній продукт ЗВО – заклад вищої…
Підвезли інформації про Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Кхм... колись я дізнався словосполучення "амбівалентні почуття", а тепер ще й "еклектичні враження":
- більшість у Слуги народу
- Голова комітету - Слуга народу
- заступник - звідти ж
- перший заступник - ОПЗЖ.
- Щодо Голови віднайдено інформацію про плагіат в його науковому доробку.
- По іншим членам комітету - поки що невідомо, але скоро дізнаємося.
А з дискусії про фактично купівлю публікацій в скопусівському журналі я взагалі проволав.
Сумно так проволав.
Тобто у проблемах наших імітаторів науки винні не ті, хто змушують імітувати науку, купувати дисертації та "підробляти" наукові публікації, а ті, хто вимагають якості, аби всі намагалися робити науку за стандартами академічної доброчесності, як і в усьому світі.
Цікаво, про який сміттєвий журнал велася мова, якщо його депортували зі Скопусу...
Після таких одкровень можна очікувати суттєвих послаблень вимог до вітчизняних вчених або ж до їх окремих прошарків.
Загалом, лячнувато так трошки.
Ні, якщо врахувати фон, на якому це все відбувається, то ще нічого.
Але суто з точки зору науки і освіти - поки лячно.
Як-то кажуть, будемо подивитися.
Юлія Безвершенко, дякую, що тримаєш в курсі.
Допис Юлії на фб https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2515684292044468
"Вчора було перше засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Чи здатний цей склад комітету генерувати рішення, що будуть сприяти розвитку відповідних сфер, або принаймні не заважати йому, покаже час.
Наразі враження досить еклектичні.
1. Змінилась назва комітету.
Тепер в ній є інновації. Але самих інновацій стало менше, бо питання інтелектуальної власності передали до відання іншого комітету.
2. Склад оновився майже повністю.
З попереднього скликання залишився лише депутат від БЮТ Іван Кириленко. Є один депутат, який був у цьому ж комітеті Ради 7-го скликання, - Ростислав Павленко (ЄС).
Дуже цікаве відчуття в мене було вчора. Шахова дошка не змінилась, правила плюс-мінус ті самі (принаймні, офіційна їх частина), а от набір шахових фігур інший.
І це, з одного боку, дає відчуття тимчасовості всього, що відбувається. А з другого - інші люди генерують зовсім іншу динаміку та якість дискусії. Зокрема, мене дуже обнадіюють представниці Голосу, які роблять її значно більш фаховою та гострою.
3. Більшість у Комітеті належить одній політичній силі - пропрезидентській фракції. З 12 членів комітету більшість (7) - із команди Президента. Невдовзі додасться ще одна депутатка, теж від СН.
І тут уже, власне, треба розуміти, що "против лома нет приема": якою б високою не була якість дискусії, якщо у СН буде політичне рішення чи домовленість - воно і ставатиме рішенням комітету.
До речі, в попередньому скликанні Комітет з питань науки і освіти складався із 7 членів (останніх півроку), які були представниками різних політичних сил.
4. Керівництво комітету в розрізі фракцій.
Голова - СН, перший заступник - ОПЗЖ, заступник - СН, секретар - депутатка від Голос Natalya Pipa.
Вчора на засіданні обирали голів підкомітетів.
Найцікавішою була дискусія щодо обрання голови підкомітету вищої освіти, на яку претендували Inna Sovsun (Голос) та Валерій Колюх (СН). Зокрема, Наталя Піпа задавала гострі питання про бачення кандидатів щодо розвитку науки в університетах та боротьби з академічною недоброчесністю. Хоча в раунді обговорення бачень обох претендентів Інна звучала значно більш фахово і переконливо, обрали пана Колюха. Таким чином, реалізувалась викладена в пункті 3 пересторога, що навіть висока якість дискусії не буде покращувати рішення комітету.
Підкомітетом науки ніхто від СН наразі не зацікавився. Подивимось, що буде наступного разу.
Кхм... колись я дізнався словосполучення "амбівалентні почуття", а тепер ще й "еклектичні враження":
- більшість у Слуги народу
- Голова комітету - Слуга народу
- заступник - звідти ж
- перший заступник - ОПЗЖ.
- Щодо Голови віднайдено інформацію про плагіат в його науковому доробку.
- По іншим членам комітету - поки що невідомо, але скоро дізнаємося.
А з дискусії про фактично купівлю публікацій в скопусівському журналі я взагалі проволав.
Сумно так проволав.
Тобто у проблемах наших імітаторів науки винні не ті, хто змушують імітувати науку, купувати дисертації та "підробляти" наукові публікації, а ті, хто вимагають якості, аби всі намагалися робити науку за стандартами академічної доброчесності, як і в усьому світі.
Цікаво, про який сміттєвий журнал велася мова, якщо його депортували зі Скопусу...
Після таких одкровень можна очікувати суттєвих послаблень вимог до вітчизняних вчених або ж до їх окремих прошарків.
Загалом, лячнувато так трошки.
Ні, якщо врахувати фон, на якому це все відбувається, то ще нічого.
Але суто з точки зору науки і освіти - поки лячно.
Як-то кажуть, будемо подивитися.
Юлія Безвершенко, дякую, що тримаєш в курсі.
Допис Юлії на фб https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2515684292044468
"Вчора було перше засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Чи здатний цей склад комітету генерувати рішення, що будуть сприяти розвитку відповідних сфер, або принаймні не заважати йому, покаже час.
Наразі враження досить еклектичні.
1. Змінилась назва комітету.
Тепер в ній є інновації. Але самих інновацій стало менше, бо питання інтелектуальної власності передали до відання іншого комітету.
2. Склад оновився майже повністю.
З попереднього скликання залишився лише депутат від БЮТ Іван Кириленко. Є один депутат, який був у цьому ж комітеті Ради 7-го скликання, - Ростислав Павленко (ЄС).
Дуже цікаве відчуття в мене було вчора. Шахова дошка не змінилась, правила плюс-мінус ті самі (принаймні, офіційна їх частина), а от набір шахових фігур інший.
І це, з одного боку, дає відчуття тимчасовості всього, що відбувається. А з другого - інші люди генерують зовсім іншу динаміку та якість дискусії. Зокрема, мене дуже обнадіюють представниці Голосу, які роблять її значно більш фаховою та гострою.
3. Більшість у Комітеті належить одній політичній силі - пропрезидентській фракції. З 12 членів комітету більшість (7) - із команди Президента. Невдовзі додасться ще одна депутатка, теж від СН.
І тут уже, власне, треба розуміти, що "против лома нет приема": якою б високою не була якість дискусії, якщо у СН буде політичне рішення чи домовленість - воно і ставатиме рішенням комітету.
До речі, в попередньому скликанні Комітет з питань науки і освіти складався із 7 членів (останніх півроку), які були представниками різних політичних сил.
4. Керівництво комітету в розрізі фракцій.
Голова - СН, перший заступник - ОПЗЖ, заступник - СН, секретар - депутатка від Голос Natalya Pipa.
Вчора на засіданні обирали голів підкомітетів.
Найцікавішою була дискусія щодо обрання голови підкомітету вищої освіти, на яку претендували Inna Sovsun (Голос) та Валерій Колюх (СН). Зокрема, Наталя Піпа задавала гострі питання про бачення кандидатів щодо розвитку науки в університетах та боротьби з академічною недоброчесністю. Хоча в раунді обговорення бачень обох претендентів Інна звучала значно більш фахово і переконливо, обрали пана Колюха. Таким чином, реалізувалась викладена в пункті 3 пересторога, що навіть висока якість дискусії не буде покращувати рішення комітету.
Підкомітетом науки ніхто від СН наразі не зацікавився. Подивимось, що буде наступного разу.
5. У складі комітету - 4 доктори наук (економічних, технічних, політичних, юридичних) і 2 кандидати наук (політичних та технічних). Скоро додасться ще один доктор юридичних наук.
Оскільки українські експертні спільноти з перерахованих вище наук часто толерують плагіат та інші види академічної недоброчесності є сенс перевірити дисертації усіх членів Комітету, щоб бути певними, що освітою та наукою опікуються ті, хто має адекватну систему цінностей. Крім дисертації голови комітету, адже її вже перевірили: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/05/29/237021/
У комітеті представники Національного університету харчових технологій, КНУ імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Могилянки, Київської школи економіки.
Є один член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.
6. Вчора була дуже показова дискусія. Вона може бути дзвіночком щодо майбутніх рішень комітету.
Коли Інна Совсун задала питання пану Колюху щодо його міжнародного досвіду, майбутній член Комітету Юлія Гришина дуже емоційно відреагувала: мовляв, міжнародний досвід, який має і на який спирається Інна, уже призвів до негативних наслідків. Зокрема, введені вимоги щодо рівня B2 і публікацій в Scopus фактично заблокували отримання вчених звань. Люди змушені за гроші купувати липові довідки щодо рівня знання англійської В2. Публікації в журналах, що входять до Scopus і Web of Science, всі платні і дуже дорогі. Її, пані Грішиної, кафедра (разом з нею?) скидалась грошима, щоб опублікувати статтю в платному журналі, що входить до Scopus, а згодом той журнал взагалі з цієї бази виключили.
Цей дискурс в таких формулюваннях та з такими причинно-наслідковими зв'язками від доктора наук та майбутнього члена комітету, в 2019 році, - історія вкрай сумна. Безперечно, вона відображає бачення багатьох людей з ряду наукових напрямів. Проблемних напрямів, з якими треба серйозно працювати. Можливо, їх представництво в комітеті має сенс для гарантування обізнаності з причинами проблем та їх конструктивного вирішення. Але воно має бути збалансоване іншим, успішним досвідом включеності в світову науку, розумінням передумов конкурентоздатності на міжнародному рівні, бажанням вникати в реальність того, чим насправді є наука поза місцевою бульбашкою.
Але з врахуванням того, що це позиція представниці більшості в комітеті та парламенті (і сили, що сформувала уряд), - є ризик, що це бачення стане визначальним, а тоді розвитку науки і підвищення якості вищої освіти нам ближчим часом не побачити.
Залишається сподіватись на фахову і конструктивну дискусію (зокрема, врахування аргументів тих членів комітету, які не належать до більшості), підвищення кваліфікації членів комітету, їх ознайомлення із кращими світовими практиками та залучення Наукового комітету.
Тоді рішення, спрямовані на розвиток науки і освіти, стануть можливими."
Оскільки українські експертні спільноти з перерахованих вище наук часто толерують плагіат та інші види академічної недоброчесності є сенс перевірити дисертації усіх членів Комітету, щоб бути певними, що освітою та наукою опікуються ті, хто має адекватну систему цінностей. Крім дисертації голови комітету, адже її вже перевірили: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/05/29/237021/
У комітеті представники Національного університету харчових технологій, КНУ імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Могилянки, Київської школи економіки.
Є один член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.
6. Вчора була дуже показова дискусія. Вона може бути дзвіночком щодо майбутніх рішень комітету.
Коли Інна Совсун задала питання пану Колюху щодо його міжнародного досвіду, майбутній член Комітету Юлія Гришина дуже емоційно відреагувала: мовляв, міжнародний досвід, який має і на який спирається Інна, уже призвів до негативних наслідків. Зокрема, введені вимоги щодо рівня B2 і публікацій в Scopus фактично заблокували отримання вчених звань. Люди змушені за гроші купувати липові довідки щодо рівня знання англійської В2. Публікації в журналах, що входять до Scopus і Web of Science, всі платні і дуже дорогі. Її, пані Грішиної, кафедра (разом з нею?) скидалась грошима, щоб опублікувати статтю в платному журналі, що входить до Scopus, а згодом той журнал взагалі з цієї бази виключили.
Цей дискурс в таких формулюваннях та з такими причинно-наслідковими зв'язками від доктора наук та майбутнього члена комітету, в 2019 році, - історія вкрай сумна. Безперечно, вона відображає бачення багатьох людей з ряду наукових напрямів. Проблемних напрямів, з якими треба серйозно працювати. Можливо, їх представництво в комітеті має сенс для гарантування обізнаності з причинами проблем та їх конструктивного вирішення. Але воно має бути збалансоване іншим, успішним досвідом включеності в світову науку, розумінням передумов конкурентоздатності на міжнародному рівні, бажанням вникати в реальність того, чим насправді є наука поза місцевою бульбашкою.
Але з врахуванням того, що це позиція представниці більшості в комітеті та парламенті (і сили, що сформувала уряд), - є ризик, що це бачення стане визначальним, а тоді розвитку науки і підвищення якості вищої освіти нам ближчим часом не побачити.
Залишається сподіватись на фахову і конструктивну дискусію (зокрема, врахування аргументів тих членів комітету, які не належать до більшості), підвищення кваліфікації членів комітету, їх ознайомлення із кращими світовими практиками та залучення Наукового комітету.
Тоді рішення, спрямовані на розвиток науки і освіти, стануть можливими."
Українська правда. Життя
Радник Зеленського з освіти, який назвав "реальною" зарплатню вчителя в $4 тисячі – плагіатор
За що люблю Довколаботаніку - за оперативну реакцію на маячню, що лунає з рота наших можновладців.
Цього разу - на жалісливу історію депутатки про те, як вимоги до якості наукових робіт змушують усією кафедрою скидатися на статтю у Скопусі (вчора був допис, гортайте вище).
Рисунок взято звідси (https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1308388579258897/2326207404143671)
Але, оскільки тут намальований кіт - дуже раджу почитати статтю MED GOblin про котів, токсоплазмоз і те, як він впливає на людину:
- підвищений ризик самогубств
- біполярних розладів
- аварій
https://www.facebook.com/medgoblin/posts/760822844375796
Інджой.
"Шок-контент!
Токсоплазмоз!
Сьогодні ми з вами, любі читачі, будем розкривати не якісь там змови фармацевтів. Ми поринемо в глибини ада, який ще називають «матінкою-природою». І ви не уявляєте, як буде цікаво.
Значить так:
- Бувають кицьки
- У кицьок в кишках живуть токсоплазми (дрібні створіння). Це єдине місце де вони можуть розмножуватись статево.
- Через кицячі какахи токсоплазмозом може заразитись хто завгодно. Зокрема пацюки і люди.
Звучить, як типовий життєвий шлях чергового паразіта. Але є 2 цікавих нюанса.
Щури, хворі на токсоплазмоз, змінюють поведінку. Нє, вони не приходять пізно додому і не слухають дивну музику.
Їм починає подобатись запах кицьок.
І вигляд кицьок. https://bit.ly/2m2kgG1
Токсоплазма, яка засіла в мозку, приваблює пацюка до кицьки. Що призводить, само собою, до швидшого поїдання гризуна. А паразит потрапляє в омріяну котячу кишку.
Одноклітинна гадіна пригнічує у хазяїна стоп-сигнали щодо ризикованої поведінки.
Тепер тримайтесь.
У людей, походу, відбувається те саме.
Пацієнти з вищим титром антитіл до токсоплазми мають в 1,5 рази вищий ризик вчинити самогубство
https://bit.ly/2k28hYh
Існує зв’язок між токсоплазмозом і деякими біполярними розладами
https://bit.ly/2km3123
Водії з токсоплазмозом частіше потрапляють в аварії
(Чехія 2002)
https://bit.ly/2lBbrCK
(Туреччина 2009)
https://bit.ly/2jZVIg4
Найсвіжіша робота на цю тему - США, 2016 рік.
https://bit.ly/2k5AgXa
Є зв’язок між токсоплазмозом та імпульсивною агресією до самого себе. Тобто, суїцидальною поведінкою. Зовсім, як у щурів.
Механізми цього не до кінця зрозумілі, але мабуть діло стосується дофаміна і тестостерона. https://bit.ly/2r9Uo9d
Там же можна почитати, як ця біда виникла (теоретично) в процесі еволюції.
Отаке. А ви кажете «ядєрная война».
Ха! Смерть людства прилетить не згори. Вона вже нас оточує. Своїми невидимими джгутиками направляє, як пацюків на вірну загибель.
Хорошої п’ятниці.
P.S. Видихніть, посміхніться, і усвідомте, що ви керуєте своїм життям дещо менше, ніж здається. І не дозволяйте, щоб вами маніпулювали ссавці. Досить того, що це вже роблять одноклітинні.
P.P.S. Якшо багато читати про паразитів, то можна стати ідіотом. Але це вже зовсім інша історія)
P.P.P.S. Мийте руки."
Цього разу - на жалісливу історію депутатки про те, як вимоги до якості наукових робіт змушують усією кафедрою скидатися на статтю у Скопусі (вчора був допис, гортайте вище).
Рисунок взято звідси (https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1308388579258897/2326207404143671)
Але, оскільки тут намальований кіт - дуже раджу почитати статтю MED GOblin про котів, токсоплазмоз і те, як він впливає на людину:
- підвищений ризик самогубств
- біполярних розладів
- аварій
https://www.facebook.com/medgoblin/posts/760822844375796
Інджой.
"Шок-контент!
Токсоплазмоз!
Сьогодні ми з вами, любі читачі, будем розкривати не якісь там змови фармацевтів. Ми поринемо в глибини ада, який ще називають «матінкою-природою». І ви не уявляєте, як буде цікаво.
Значить так:
- Бувають кицьки
- У кицьок в кишках живуть токсоплазми (дрібні створіння). Це єдине місце де вони можуть розмножуватись статево.
- Через кицячі какахи токсоплазмозом може заразитись хто завгодно. Зокрема пацюки і люди.
Звучить, як типовий життєвий шлях чергового паразіта. Але є 2 цікавих нюанса.
Щури, хворі на токсоплазмоз, змінюють поведінку. Нє, вони не приходять пізно додому і не слухають дивну музику.
Їм починає подобатись запах кицьок.
І вигляд кицьок. https://bit.ly/2m2kgG1
Токсоплазма, яка засіла в мозку, приваблює пацюка до кицьки. Що призводить, само собою, до швидшого поїдання гризуна. А паразит потрапляє в омріяну котячу кишку.
Одноклітинна гадіна пригнічує у хазяїна стоп-сигнали щодо ризикованої поведінки.
Тепер тримайтесь.
У людей, походу, відбувається те саме.
Пацієнти з вищим титром антитіл до токсоплазми мають в 1,5 рази вищий ризик вчинити самогубство
https://bit.ly/2k28hYh
Існує зв’язок між токсоплазмозом і деякими біполярними розладами
https://bit.ly/2km3123
Водії з токсоплазмозом частіше потрапляють в аварії
(Чехія 2002)
https://bit.ly/2lBbrCK
(Туреччина 2009)
https://bit.ly/2jZVIg4
Найсвіжіша робота на цю тему - США, 2016 рік.
https://bit.ly/2k5AgXa
Є зв’язок між токсоплазмозом та імпульсивною агресією до самого себе. Тобто, суїцидальною поведінкою. Зовсім, як у щурів.
Механізми цього не до кінця зрозумілі, але мабуть діло стосується дофаміна і тестостерона. https://bit.ly/2r9Uo9d
Там же можна почитати, як ця біда виникла (теоретично) в процесі еволюції.
Отаке. А ви кажете «ядєрная война».
Ха! Смерть людства прилетить не згори. Вона вже нас оточує. Своїми невидимими джгутиками направляє, як пацюків на вірну загибель.
Хорошої п’ятниці.
P.S. Видихніть, посміхніться, і усвідомте, що ви керуєте своїм життям дещо менше, ніж здається. І не дозволяйте, щоб вами маніпулювали ссавці. Досить того, що це вже роблять одноклітинні.
P.P.S. Якшо багато читати про паразитів, то можна стати ідіотом. Але це вже зовсім інша історія)
P.P.P.S. Мийте руки."