Бонус для тих, хто дочитав до цього місця.
Що то за фото?
Виявляється, що на базі Одеської національної академії харчових технологій діє чи не найкрутіший FabLab в Україні - Mechatronics ROBOT Laboratory.
3 поверхи і два десятки приміщень із найсучаснішим обладнанням - від 3D-принтерів різного штибу до роботизованих рук і стендів мехатроніки.
Окрім прекрасно оснащених майстерень тут навіть є банкомати та інша промислова електроніка, аби студенти мали змогу колупати реальні речі, а не роздивлятися креслення на дошці.
Набуті навички програмування вони відразу мають змогу застосувати до автоматизації пристроїв і механізмів.
Дуже нагадало лабораторію мехатроніки в Лінкольн Ком'юніті Коледж в Іллінойсі, США.

Дякую Дмитру Бірюкову та Віктору Єгорову за організацію екскурсії, а одеситам дуже раджу навідатись в ОНАХТ.

Переможемо.

P.S. До речі, одесити. За два роки, що мене у Вас не було, місто стало помітно чистішим, а на Ланжероні я побачив не недопалки з піском, а чистий пісок.
Моя Вам повага.
Мені дуже сподобалося.

Як-то кажуть, уау!

Навіжені вчені (о, як воно чудово римується) з molecula.club влітку створили 3 прекрасні короткі зрозумілі відео про фундаментальні молекулярно-генетичні механізми: аутофагію, протеасому та варіацію геному.

1. Власне, з першого відео Ви дізнаєтесь про суть аутофагії, що таке лізосоми, чому за вивчення цього процесу дали Нобелівську премію в 2016 році
https://www.youtube.com/watch?v=KW8NQZoqyK8

2. Протеасома (дуже влучне порівняння з клітинним шредером) - конститутивна, імуно- та тимопротеасома, знову Нобелівка та до чого тут рукавичка Таноса.
https://www.youtube.com/watch?v=-PWhQ6R1Km0

3. Генетичні варіації - про мутації, спадкові хвороби, варіювання в геномі, чим одне від іншого відрізняється, генетичніі патології, чутливість до фармпрепаратів тощо.
https://www.youtube.com/watch?v=DXmVR1puMbk

Відео розраховані на майбутніх лікарів і, запевняю, на деяких моментах можна "підвиснути", але загалом цей матеріал дає прекрасне уявлення про предмет.

Дуже дякую за створення цього прекрасного проекту Віктору Досенку, Алексу Володарському, Медичній лабораторії CSD, АЛТ Україна ЛТД, Василю Нагібіну, Денису Пашевіну та, мабуть, купа інших хороших людей.

Мене дуже напружило зникнення Міністерства екології.
Ні, формально, воно влилося в Міністерство енергетики, але, якщо врахувати, що екологи мають бути балансирами і противагами енергетикам, то ясно, що на думку екологів ніхто тепер зважати не буде.

У пересічного громадянина ставлення до екологів різниться від "кляті інспектори, що своїми приписами заважають нормальному бізнесу працювати" до "активісти, що змушують всіх носити екоторби та відмовлятися від пластика".
У більш обізнаних громадян є багато претензій до бездіяльності Мінеко, можливих корупційних оборудок, коли дійсно приписами чинився тиск на бізнес і таке всяке.

Однак, куди ми подінемо помаранчево-рожеві дими металургійних підприємств Дніпра чи Маріуполя, і чи хтось цікавився реальною суттю проблем захисту довкілля, перш ніж ліквідувати Мінекології?

Насправді, історія про це міністерство - це історія про інституціональність і, тепер на жаль, її ліквідацію.

2013 року абсолютно так само можна було говорити про Міністерство оборони - неефективні, розпродують залишки озброєння, нащо вони треба.
А Міністерство охорони здоров'я?
Список можна продовжувати.

Однак нині всім зрозуміло, що інституційно - це потужні органи, що формують політику держави в тій чи іншій критично важливій сфері для держави.

Чиста вода та повітря або рекультивація земель - це важливі для держави питання?

Насправді ж Мінеко зі стогоном та скигленням реалізовувало купу важливих речей - про це й текст Atamas Natalia.
https://site.ua/atamas.natalia/22333-mi-zrobili-tse-razom-chomu-zlittya-minekologiyi-ta-minenergetiki-nikogo-ne-hvilyue/

Ще деталей про роботу Міністерства розписано у Ostap Yednak https://www.facebook.com/ostap.yednak/posts/10157463184089204.

Прочитайте.
Вжахнулися?
Ви впевнені, що тепер це буде робитися?

Я до чого веду.
Я не розумію, чому Наталка написала "Ми зробили це разом", бо треба "Вони зробили це разом".
Що саме?
Чи було обговорення з експертним середовищем чи якесь публічне обговорення кроку на злиття?
Ні.
Ми просто прокинулися одного ранку, а цілого Міністерства просто не стало.
Не стало інституції.
Роботу якої треба було налагодити, але без якої тепер незрозуміло як реалізовувати природоохоронну політику.

Пік-чпок - і немає.

І мене це достобіса лякає.
Мене.це.лякає.
Дивна епоха пік-чпок...

Твоє обличчя, коли з Майклом Щуром та Олексієм Коваленко типу жартома обговорюєш еміграцію на Марс в рамках Science Night Show.
Надія є :) (6 вересня, 18.30, Десятинна 12)

Лише 3% людей на рік, що наважилися кинути палити, досягають своєї мети.
І оскільки Майкл Щур став на цей тернистий шлях, саме час запостити прекрасний матеріал про паління з точки зору науки.

Чому люди палять?
Які фізіологічні механізми відповідальні за виникнення тютюнової залежності?
Чому так важко кинути палити?
Чи безпечнішими є вейпи та електронні цигарки?

Інджой.
https://kunsht.com.ua/pohovai-mene-dym/

Але я зверну увагу, що цей матеріал вийшов 4 червня 2019 року, а про ймовірну першу смерть від використання електронного пристрою для паління повідомили 23 серпня 2019 року https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2421612474789972

Будьте здоровими.

В середині нульових я дізнався про компанію, яка налагодила продаж "режекторних фільтрів" - пристроїв, що фільтрували погане електомагнітне випромінювання від мобілок чи мікрохвильовок.

Вони влаштовували гучні презентації в регіонах, куди запрошували усю платоспроможну місцеву еліту.
Презентації супроводжувалися пафосними промовами і демонстрацією продукції.

Було кілька опцій:
- наліпки на мобільні телефони.
Так, натурально шматок паперу на клейкій основі. Стверджувалося, що інженери вмістили туди всередину якусь диво-електроніку, яка фільтрувала погані хвилі і не давала телефону скип'ятити Ваш мозок.

- шматок пластику під подушку.
Звісно, там теж всередині було щось типу вмонтоване.
Така штука робила Ваш сон повністю вільним від електромагнітних хвиль.

- великий шматок пластику загалом в оселю.
Якщо наліпка вартувала скількись там баксів і її міг дозволити собі навіть студент, кілька місяців відкладаючи стипендію, шматок пластику вже вартував інвестицій цілої родини, то "великий шматок пластику" могла собі дозволити тільки заможна людина.
Однак взамін вона отримувала гарантований захист домівки від всепроникного вбивчого випромінювання.

Це лайно дуже гарно виглядає, написи видовбані золотими літерами, всюди "бархат і рюшечки" і, Ви можете мені не вірити, але реальні люди це купують.
Одного разу на моє запитання до аудиторії, чи хтось чув про такі пристрої, один студент підняв руку, зняв кришечку зі своєї Нокії 1100 і продемонстрував наліпку на батареї (досі висловлюю йому повагу, що не знітився і продемонстрував, що гірше, ніж бути обдуреним шахраями, це нікому про шахраїв не розповісти).

Впевнений, що ця маячня майже відійшла у минуле (хоча Ви досі можете нагуглити ту компанію, просто вдряпавши в гуглі літери L&S, а на ютубі знайдете відео, де ці "пристрої" розбирають. Особливо тішать гнівні коментарі людей, що повелися на цей лохотрон і продовжують доводити, що "їм допомогло").
Тепер шахраї стали більш просунуті і морочать голову заможним людям "біохакінгом", але про те якось іншим разом.

Поки ж читайте прекрасний матеріал Семена Єсилевського про те, чому не варто роутер замотувати у фольгу, а мобільник на ніч ховати у холодильник.

https://expres.online/health/chi-takiy-strashniy-wi-fi-yak-yogo-malyuyut

Щойно зауважив, що на каналі стало більше 1500 підписників.
Мав би вигадати щось дотепне типу "я не знаю, чому Ви читаєте цей канал, бо я сам його не читаю", однак скажу просто:
Дякую.
Дуже ціную те, що є півтори тисячі невідомих мені людей в Телеграмі, яким цікаво читати про науку.
Переможемо.

Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій виклав бачення подальшого реформування наукової сфери України.
https://docs.google.com/document/d/1TlrCirheQlxcrVpXLTn_J3L_NpBUpLydselErgHawdA/edit?fbclid=IwAR1yUKrpiaarqSnMsFkL_TCFdU-l4ZbTly90YCr3u2sG1EgDN03bz_QmOhg
Цей документ мусить (не має, а мусить) бути цікавий усім вченим та може зацікавити усіх, кому небайдужа доля науки в нашій країні.

Звідси Ви дізнаєтесь про:
- затребувані обсяги фінансування науки
- частку базового та грантового фінансування
- контроль якості роботи окремих дослідників і підрозділів
- атестацію академічних та університетських наукових установ
- доплати за ступінь та звання
- стимулювання роботи вчених, модернізацію парку обладнання тощо
- реорганізацію академій педагогічних, правових, аграрних, медичних наук, академії мистецтв та загалом НАН України
- створення центрального органу виконавчої влади з питань науки (наскільки я розумію, щось типу Міністерства науки)

та багато інших питань.

Читайте, вивчайте, надавайте НК пропозиції.
(сторінка НК на фб - https://www.facebook.com/uasciencecops)

Підвезли інформації про Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Кхм... колись я дізнався словосполучення "амбівалентні почуття", а тепер ще й "еклектичні враження":

- більшість у Слуги народу
- Голова комітету - Слуга народу
- заступник - звідти ж
- перший заступник - ОПЗЖ.
- Щодо Голови віднайдено інформацію про плагіат в його науковому доробку.
- По іншим членам комітету - поки що невідомо, але скоро дізнаємося.

А з дискусії про фактично купівлю публікацій в скопусівському журналі я взагалі проволав.
Сумно так проволав.
Тобто у проблемах наших імітаторів науки винні не ті, хто змушують імітувати науку, купувати дисертації та "підробляти" наукові публікації, а ті, хто вимагають якості, аби всі намагалися робити науку за стандартами академічної доброчесності, як і в усьому світі.

Цікаво, про який сміттєвий журнал велася мова, якщо його депортували зі Скопусу...

Після таких одкровень можна очікувати суттєвих послаблень вимог до вітчизняних вчених або ж до їх окремих прошарків.

Загалом, лячнувато так трошки.
Ні, якщо врахувати фон, на якому це все відбувається, то ще нічого.
Але суто з точки зору науки і освіти - поки лячно.

Як-то кажуть, будемо подивитися.

Юлія Безвершенко, дякую, що тримаєш в курсі.

Допис Юлії на фб https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2515684292044468

"Вчора було перше засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Чи здатний цей склад комітету генерувати рішення, що будуть сприяти розвитку відповідних сфер, або принаймні не заважати йому, покаже час.
Наразі враження досить еклектичні.

1. Змінилась назва комітету.
Тепер в ній є інновації. Але самих інновацій стало менше, бо питання інтелектуальної власності передали до відання іншого комітету.

2. Склад оновився майже повністю.
З попереднього скликання залишився лише депутат від БЮТ Іван Кириленко. Є один депутат, який був у цьому ж комітеті Ради 7-го скликання, - Ростислав Павленко (ЄС).
Дуже цікаве відчуття в мене було вчора. Шахова дошка не змінилась, правила плюс-мінус ті самі (принаймні, офіційна їх частина), а от набір шахових фігур інший.
І це, з одного боку, дає відчуття тимчасовості всього, що відбувається. А з другого - інші люди генерують зовсім іншу динаміку та якість дискусії. Зокрема, мене дуже обнадіюють представниці Голосу, які роблять її значно більш фаховою та гострою.

3. Більшість у Комітеті належить одній політичній силі - пропрезидентській фракції. З 12 членів комітету більшість (7) - із команди Президента. Невдовзі додасться ще одна депутатка, теж від СН.
І тут уже, власне, треба розуміти, що "против лома нет приема": якою б високою не була якість дискусії, якщо у СН буде політичне рішення чи домовленість - воно і ставатиме рішенням комітету.
До речі, в попередньому скликанні Комітет з питань науки і освіти складався із 7 членів (останніх півроку), які були представниками різних політичних сил.

4. Керівництво комітету в розрізі фракцій.
Голова - СН, перший заступник - ОПЗЖ, заступник - СН, секретар - депутатка від Голос Natalya Pipa.
Вчора на засіданні обирали голів підкомітетів.
Найцікавішою була дискусія щодо обрання голови підкомітету вищої освіти, на яку претендували Inna Sovsun (Голос) та Валерій Колюх (СН). Зокрема, Наталя Піпа задавала гострі питання про бачення кандидатів щодо розвитку науки в університетах та боротьби з академічною недоброчесністю. Хоча в раунді обговорення бачень обох претендентів Інна звучала значно більш фахово і переконливо, обрали пана Колюха. Таким чином, реалізувалась викладена в пункті 3 пересторога, що навіть висока якість дискусії не буде покращувати рішення комітету.
Підкомітетом науки ніхто від СН наразі не зацікавився. Подивимось, що буде наступного разу.

5. У складі комітету - 4 доктори наук (економічних, технічних, політичних, юридичних) і 2 кандидати наук (політичних та технічних). Скоро додасться ще один доктор юридичних наук.
Оскільки українські експертні спільноти з перерахованих вище наук часто толерують плагіат та інші види академічної недоброчесності є сенс перевірити дисертації усіх членів Комітету, щоб бути певними, що освітою та наукою опікуються ті, хто має адекватну систему цінностей. Крім дисертації голови комітету, адже її вже перевірили: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/05/29/237021/
У комітеті представники Національного університету харчових технологій, КНУ імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Могилянки, Київської школи економіки.
Є один член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.

6. Вчора була дуже показова дискусія. Вона може бути дзвіночком щодо майбутніх рішень комітету.
Коли Інна Совсун задала питання пану Колюху щодо його міжнародного досвіду, майбутній член Комітету Юлія Гришина дуже емоційно відреагувала: мовляв, міжнародний досвід, який має і на який спирається Інна, уже призвів до негативних наслідків. Зокрема, введені вимоги щодо рівня B2 і публікацій в Scopus фактично заблокували отримання вчених звань. Люди змушені за гроші купувати липові довідки щодо рівня знання англійської В2. Публікації в журналах, що входять до Scopus і Web of Science, всі платні і дуже дорогі. Її, пані Грішиної, кафедра (разом з нею?) скидалась грошима, щоб опублікувати статтю в платному журналі, що входить до Scopus, а згодом той журнал взагалі з цієї бази виключили.

Цей дискурс в таких формулюваннях та з такими причинно-наслідковими зв'язками від доктора наук та майбутнього члена комітету, в 2019 році, - історія вкрай сумна. Безперечно, вона відображає бачення багатьох людей з ряду наукових напрямів. Проблемних напрямів, з якими треба серйозно працювати. Можливо, їх представництво в комітеті має сенс для гарантування обізнаності з причинами проблем та їх конструктивного вирішення. Але воно має бути збалансоване іншим, успішним досвідом включеності в світову науку, розумінням передумов конкурентоздатності на міжнародному рівні, бажанням вникати в реальність того, чим насправді є наука поза місцевою бульбашкою.
Але з врахуванням того, що це позиція представниці більшості в комітеті та парламенті (і сили, що сформувала уряд), - є ризик, що це бачення стане визначальним, а тоді розвитку науки і підвищення якості вищої освіти нам ближчим часом не побачити.

Залишається сподіватись на фахову і конструктивну дискусію (зокрема, врахування аргументів тих членів комітету, які не належать до більшості), підвищення кваліфікації членів комітету, їх ознайомлення із кращими світовими практиками та залучення Наукового комітету.
Тоді рішення, спрямовані на розвиток науки і освіти, стануть можливими."

За що люблю Довколаботаніку - за оперативну реакцію на маячню, що лунає з рота наших можновладців.

Цього разу - на жалісливу історію депутатки про те, як вимоги до якості наукових робіт змушують усією кафедрою скидатися на статтю у Скопусі (вчора був допис, гортайте вище).
Рисунок взято звідси (https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1308388579258897/2326207404143671)

Але, оскільки тут намальований кіт - дуже раджу почитати статтю MED GOblin про котів, токсоплазмоз і те, як він впливає на людину:
- підвищений ризик самогубств
- біполярних розладів
- аварій

https://www.facebook.com/medgoblin/posts/760822844375796

Інджой.

"Шок-контент!

Токсоплазмоз!

Сьогодні ми з вами, любі читачі, будем розкривати не якісь там змови фармацевтів. Ми поринемо в глибини ада, який ще називають «матінкою-природою». І ви не уявляєте, як буде цікаво.

Значить так:
- Бувають кицьки
- У кицьок в кишках живуть токсоплазми (дрібні створіння). Це єдине місце де вони можуть розмножуватись статево.
- Через кицячі какахи токсоплазмозом може заразитись хто завгодно. Зокрема пацюки і люди.

Звучить, як типовий життєвий шлях чергового паразіта. Але є 2 цікавих нюанса.

Щури, хворі на токсоплазмоз, змінюють поведінку. Нє, вони не приходять пізно додому і не слухають дивну музику.
Їм починає подобатись запах кицьок.
І вигляд кицьок. https://bit.ly/2m2kgG1
Токсоплазма, яка засіла в мозку, приваблює пацюка до кицьки. Що призводить, само собою, до швидшого поїдання гризуна. А паразит потрапляє в омріяну котячу кишку.
Одноклітинна гадіна пригнічує у хазяїна стоп-сигнали щодо ризикованої поведінки.

Тепер тримайтесь.

У людей, походу, відбувається те саме.

Пацієнти з вищим титром антитіл до токсоплазми мають в 1,5 рази вищий ризик вчинити самогубство
https://bit.ly/2k28hYh
Існує зв’язок між токсоплазмозом і деякими біполярними розладами
https://bit.ly/2km3123
Водії з токсоплазмозом частіше потрапляють в аварії
(Чехія 2002)
https://bit.ly/2lBbrCK
(Туреччина 2009)
https://bit.ly/2jZVIg4

Найсвіжіша робота на цю тему - США, 2016 рік.
https://bit.ly/2k5AgXa
Є зв’язок між токсоплазмозом та імпульсивною агресією до самого себе. Тобто, суїцидальною поведінкою. Зовсім, як у щурів.

Механізми цього не до кінця зрозумілі, але мабуть діло стосується дофаміна і тестостерона. https://bit.ly/2r9Uo9d
Там же можна почитати, як ця біда виникла (теоретично) в процесі еволюції.

Отаке. А ви кажете «ядєрная война».
Ха! Смерть людства прилетить не згори. Вона вже нас оточує. Своїми невидимими джгутиками направляє, як пацюків на вірну загибель.

Хорошої п’ятниці.

P.S. Видихніть, посміхніться, і усвідомте, що ви керуєте своїм життям дещо менше, ніж здається. І не дозволяйте, щоб вами маніпулювали ссавці. Досить того, що це вже роблять одноклітинні.

P.P.S. Якшо багато читати про паразитів, то можна стати ідіотом. Але це вже зовсім інша історія)

P.P.P.S. Мийте руки."

Фотографую, як Майкл Щур фотографує кількість людей, що прийшли послухати про науку.
Кажуть, тут більше 1200 людей.
Просто неймовірно.
Science Night Show

Заступником Міністра освіти і науки буде Єгор Стадний, екс-очільник аналітичного центру CEDOS.
Я не в курсі, хто будуть інші заступники, але до Єгора у мене особливо високий кредит довіри - він є фахівцем, робота якого (а саме збір фактичного матеріалу, що не лишає місця підкилимним домовленостям та підмінам понять) може бути критично корисна для того, аби нарешті відділити освіту і науку в Україні від їх імітації.

Ні, я не маю рожевих окулярів і будемо бачити, чи є політична воля на такі дії, однак наразі МОН в мене викликає значно менше скепсису, аніж, скажімо, склад Комітету ВРУ з освіти, науки та інновацій.

Стежимо далі.
Успіхів, друже.

Пш... Г'юстон... пш... у нас Гайдемарі Стефанишин-Пайпер!

Якщо раніше американці роздавали на Майдані печеньки, то тепер возять астронавтів!
Візит Гайдемарі за своєю значущістю цілком співмірний з візитами Нобелівських лауреатів в Україну.
Тож зауважте, що наближається цілісінький тиждень Космосу, особливу увагу зверніть на 12 жовтня.

І я вкотре підкреслю: музей космонавтики в Житомирі за якістю експозиції та атмосферою взагалі не поступається аналогічному в Ле Бурже.
Тому якщо Ви там не були - маєте відвідати.

Інджой.

Допис Музею космонавтики https://www.facebook.com/cosmosmuseum/photos/a.292292610871139/1985779741522409/:
"Увага! Увага, Україно!
Маємо дві чудові новини!
Перша: ми оголошуємо підготовку до наймаштабнішої космічної події року - Всесвітнього тижня космосу. Лекції, зустрічі, презентації, концерти, шоу, майстер-класи – про будь-яку космічну подію можна розповісти з поширенням у понад 80 країнах світу, зареєструвавши її на сайті https://www.worldspaceweek.org/. Тема цього року: «Місяць: ворота до зірок».
Друга новина найбільш чудова! 12 жовтня за сприяння U.S. Embassy Kyiv Ukraine в рамках святкування Всесвітнього тижня космосу в нашому музеї відбудеться зустріч з американською астронавткою, українкою за походженням Гайдемарі Стефанишин-Пайпер (Heidemarie Stefanyshyn-Piper). Одна з найуспішніших, та 8-а жінка-астронавт NASA. На її рахунку 2 космічних польоти загальною тривалістю 27 діб, і 5 виходів у відкритий космос.
Святкуймо разом!
Національним координатором Всесвітнього тижня космосу в Україні є наш музей."

Є такий дуже жорстокий старий анекдот:

Стоять байкери біля своїх красивих хромованих мотоциклів. Довге волосся, шкіряні куртки, всюди написи Харлі-Девідсон.
До них на страшенній швидкості із гучними завиваннями та ричанням підлітає яскравий спортивний мотоцикл, з нього злізає парубок, підходить до байкерів і каже:
- Хлопці, дивіться, Ви - байкери, ми - теж байкери. Але якось ми не спілкуємося, не товаришуємо... Давайте дружити?
- Та ми ж тіки за, - відповідають ті, - але ж ви щотижня нові...

Підкреслюю, це - анекдот, тому не розводьте срачі на байкерську тематику, однак він прекрасно характеризує те, що відбулося минулого тижня в Комітеті Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій:

Реінкарнація розмов про публікацію статей у Скопусі/не у Скопусі.

Пересічним коротко поясню: в умовах розквіту в Україні лептонних богів і космічних педагогік за кошти бюджету (платників податків) дуже важливо, аби вчені звітували своїми результатами у журналах, що визнані міжнародною спільнотою, а не в місцевих мурзилках, які залюбки опублікують і квантово-орбітальну культурологію, і християнські цінності у вихованні підлітків Київської Русі.

Називайте це як хочете - вестернізація, європейська інтеграція, але це практика нормальних розвинених країн.

Суть у тому, що ці розмови точилися кілька років тому кілька років підряд у профільних спільнотах та органах.

І от з'являються депутатки, які з подивом питають - "а невже той Скопус сприяє підвищенню якості освіти і науки?"

Так, вибори. Так, щоразу нові. Так, треба щоразу терпляче пояснювати.

Тому оця стаття ще раз прекрасно розтлумачує, чому міжнародні бази - це важливо, чому місцеві мурзилки - це погано, звідки беруться "хижацькі" журнали, чому нам не обійти закордонний досвід тощо.

Однак є важливий сумний нюанс: питання ставив не просто новий "байкер".
Це була докторка юридичних наук і професорка.
Не весільний фотограф і не комбайнер.
Тобто людина, яка апріорі вже мала б розуміти, які мають бути вимоги до наукової діяльності та чому в розвиненому світі прийнято так, а не інакше.

Знаєте, зара прийнято постійно говорити про діджіталізацію, модернізацію, реформи тощо, але якраз підняття оцієї дискусії свідчить про регрес.
Це як заново піднімати питання доцільності вакцинації чи користі/некористі від гомеопатії.

Вжік-вжік...

Інджой.

P.S. Зауважу такий нюанс: піднімати будь-які питання можна і треба. Але у фахових спільнотах і без маніпуляцій типу "підвищені вимоги до якості науки змушують викладачів купувати довідки і статті!". Бо виникає спокуса послабити вимоги замість того, аби прибрати перепони на шляху до якості науки.
Про це напишу якось іншим разом, як дійдуть руки.
https://site.ua/taras.lyutyy/22544-chergoviyrazproscopus/

Повангую

Нові обличчя в Раді через власну необізнаність вже не тільки ставлять недолугі питання про те, чому науковці мають друкуватися у нормальних журналах, а не в смітниках.
Скоро знову настане черга спроби заборонити ГМО-продукти.

Бо вони викликають рак, безпліддя, містять ген медузи та отруйних павуків.
Вони спеціально створюються міжнародними корпораціями, аби очистити українську землю від українців.

Звісно, що все вищеозначене - висококласна хвороблива шизофренічна маячня, а депутати, що пропонують такі новації - прирікають на смерть мільйон інсулінозалежних людей.
(До речі, забороною вирощування ГМО-рослин в Україні вже поставлено у неконкурентноздатне становище вітчизняний агропромисловий комплекс).

Тому ще раз треба терпляче пояснювати, що таке ГМО-продукти, чим вони безпечні/небезпечні, чому до них така недовіра та чому більшість традиційних харчів на наших столах - і так мутанти.

Цікаве зауваження: так само, як продавці гомеопатії звинувачують вчених у потуранні фарммафії, а тим самим замовчують про мільярдні обсяги гомеопатичного ринку, противники ГМО грають на руку виробникам хімічних засобів для захисту рослин.

Тому тримайте прекрасну статтю від Оксани Півень
https://expres.online/health/morkva-yaku-vi-iste-tse-mutant

і окремо додам її цікавий коментар:

"майже все що ви хотіли знати (або вже знаєте про ГМО) і трохи додам тут про яблука, інформація що не увійшла до цієї публікації -

Наведу Вам іще один приклад – Арктичні яблука (Arctic® apple). Це перші ГМО яблука які було дозволено до продажу і відповідно до споживання людям у США у 2017 році. І у тому ж 2017 році на ринки Америки поступило аж 9 тисяч тон ГМО яблук. Розробила їх не Монсанта, не Баєр, а невеличка фірма Okanagan Specialty Fruits з Канади ще 12 років тому. Розробниками було модифіковано кілька поширених сортів яблук: Голден Делішес, Гранні Сміт.

Особливість ГМО яблук в тому, що вони зовсім не темнішають на зрізах, оскільки їх власний ген поліфенол оксидази частково репресований (приглушений). В нормі, коли ми нарізаємо яблука, вивільняються різні фенольні сполуки, які при доступі кисню полімеризуються за допомогою поліфенол оксидази. У результаті низки хімічних реакцій на поверхні свіжих зрізів яблук утворюється меланін (до речі, речовина подібна до того самого пігменту, який утворюється в нашій шкірі при засмаганні). ГМ-яблука меланін не утворюють, відповідно не темнішають. І такі яблука краще підходять для того щоб робити гарні «викладки» у магазинах, чи для сервірування бенкетів - вони довше зберігають свою «свіжість».

До речі, ви можете відвідати сайт компанії та почитати більше про самі яблука, про обсяги продажу і таке інше - https://www.arcticapples.com/

Цікаво також, що для того щоб рекламувати свої яблука компанія створила інформаційну кампанію для споживачів, запустила веб-сайт та поставила скановані QR-коди наклейки, розміщені на яблуках. Так кожен покупець міг одразу просканувати цей код та отримати усю інформацію про походження і особливості цих яблук а також про їхнє тестування та дослідження. І уявіть собі, що протягом 2018 року лише дві людини просканували цей код. За словами Ніла Картера президента компанії Okanagan Specialty Fruits, це свідчить про те що ми значно перебільшуємо негативне ставлення людей до ГМО продуктів і не усі потенційні споживачі налаштовані категорично проти.

Якщо ж вам цікаво подивитися детальніше які саме сорти рослин модифіковані і де та як вони вирощуються і у чому саме полягають зміни їхнього геному, прошу відвідати сайт організації ISAAA http://www.isaaa.org/gmapprovaldatabase, яка дуже ретельно відслідковує усі ГМ рослини."