А поки, ви є свідками судового процесу, в якому в якості прокурора виступає науковець Олена Фесенко (її питання цитую), в якості відповідача - Ваш покірний слуга.
Прокурор: яку саме наукову діяльність Ви там (у Центрі) здійснювали? На яких наукових приладах Ви працювали? Які дослідження проводили? Де можна ознайомитись з науковими дослідженнями центру та його досягненнями?
Відповідач: наукову роботу - кандидатську захистила в Москві в Інституті генетики в 1987, присвячена вона була мутагенезу, сестринським хроматидним обмінам, - експериментальне дослідження, яке, власне, крім боксу, відповідних реактивів і мікроскопу нічого особливо не вимагало. Тому могло проводитися на досить скромному обладнанні Центру на початку 80-тих. Перший раз взяла участь у міжнародному проекті 33 європейських країн - Genetic Serviсe in Europe. На початку 90-х почалася спільна робота нашого центру з американськими вченими, вона була пов'язана з аналізом маркерів материнської сироватки в сухих плямах крові для пренатальної діагностики хромосомної патології.
Прокурор: пані Світлана чи відомо Вам, що членами Національного комітету можуть бути лише науковці, лідери наукових напрямків, які проводять активну наукову діяльність?
Відповідач: Так, відомо. Я є лідером наукового напрямку – «пренатальна діагностика вроджених і спадкових захворювань". У мене є свідки - всі лікарі та науковці нашої країни, а також зарубіжні колеги, які працюють у цій галузі. Саме я брала участь у цілому ряді міжнародних досліджень, цитую, що про це пишуть відомі зарубіжні вчені: "Professor Arbuzova was among the first to launch and develop a prenatal screening service for chromosomal abnormalities and a wide range of hereditary disorders using second trimester maternal blood tests. Several of the best prenatal screening strategies and combinations of maternal blood markers, currently available in the first trimester have been developed by Professor Arbuzova. They are now universally accepted as the most efficient approach and have important public health consequences".
Відповідач: дозвольте продовжити. Прикладними дослідженнями моя наукова діяльність не обмежується. Фундаментальні: в рамках своєї докторської (1996р) я провела дослідження, яке було суто піонерським. Не те, що зазвичай можна зустріти в кожній дисертації: "вперше ...", а таки вперше - обґрунтувала, що до нерозходження хромосом у мейозі має відношення мітохондріальна ДНК. Виявила нові, які раніше не були описані, мутації в мтДНК. За ці роботи отримала міжнародну премію, досить пристойну суму. У декларації можете не шукати, тоді ще декларацію не заповнювала.
Слід зазначити, що саме після отриманих мною даних, стали вивчати мутації в мтДНК при різних анеуполоідіях, посилаючись на мене. Хочу продемонструвати, що дослідження не втратили своєї актуальності, наприклад, на публікації навіть 2001-2003 рр, де я перший автор, або зовсім без співавторів ще за 1998 році, аж до сьогоднішнього дня посилаються в найпрестижніших журналах. Частина досліджень проводилася мною в Німеччині, але пізніше і у нас в центрі з'явилося все необхідне сучасне обладнання, зокрема молекулярно-генетичне. Зазначу, що до війни у Центра була 4-поверхова будівля, з масою лабораторій, підрозділів, навчальним центром. У ньому пройшли навчання багато вітчизняних генетиків. Кращі з кращих вчених світу брали участь в конференціях, конгресах, які проводилися на базі нашого центру. Я неодноразово була "chairperson" на конгресах в Лондоні тощо. Знову цитата закордоних вчених:"I am delighted to recommend Professor Arbuzova as someone who is outstanding in medical genetics. She has boldly taken new ideas in her specialised spheres forward. Her work in an international setting has brought honour to the Ukraine".
Відчуваю певну сором'язливість, надаючи таку цитату, але буду щиро рада, пані прокурор, щоб хтось про вас написав подібне.
Прокурор: яку саме наукову діяльність Ви там (у Центрі) здійснювали? На яких наукових приладах Ви працювали? Які дослідження проводили? Де можна ознайомитись з науковими дослідженнями центру та його досягненнями?
Відповідач: наукову роботу - кандидатську захистила в Москві в Інституті генетики в 1987, присвячена вона була мутагенезу, сестринським хроматидним обмінам, - експериментальне дослідження, яке, власне, крім боксу, відповідних реактивів і мікроскопу нічого особливо не вимагало. Тому могло проводитися на досить скромному обладнанні Центру на початку 80-тих. Перший раз взяла участь у міжнародному проекті 33 європейських країн - Genetic Serviсe in Europe. На початку 90-х почалася спільна робота нашого центру з американськими вченими, вона була пов'язана з аналізом маркерів материнської сироватки в сухих плямах крові для пренатальної діагностики хромосомної патології.
Прокурор: пані Світлана чи відомо Вам, що членами Національного комітету можуть бути лише науковці, лідери наукових напрямків, які проводять активну наукову діяльність?
Відповідач: Так, відомо. Я є лідером наукового напрямку – «пренатальна діагностика вроджених і спадкових захворювань". У мене є свідки - всі лікарі та науковці нашої країни, а також зарубіжні колеги, які працюють у цій галузі. Саме я брала участь у цілому ряді міжнародних досліджень, цитую, що про це пишуть відомі зарубіжні вчені: "Professor Arbuzova was among the first to launch and develop a prenatal screening service for chromosomal abnormalities and a wide range of hereditary disorders using second trimester maternal blood tests. Several of the best prenatal screening strategies and combinations of maternal blood markers, currently available in the first trimester have been developed by Professor Arbuzova. They are now universally accepted as the most efficient approach and have important public health consequences".
Відповідач: дозвольте продовжити. Прикладними дослідженнями моя наукова діяльність не обмежується. Фундаментальні: в рамках своєї докторської (1996р) я провела дослідження, яке було суто піонерським. Не те, що зазвичай можна зустріти в кожній дисертації: "вперше ...", а таки вперше - обґрунтувала, що до нерозходження хромосом у мейозі має відношення мітохондріальна ДНК. Виявила нові, які раніше не були описані, мутації в мтДНК. За ці роботи отримала міжнародну премію, досить пристойну суму. У декларації можете не шукати, тоді ще декларацію не заповнювала.
Слід зазначити, що саме після отриманих мною даних, стали вивчати мутації в мтДНК при різних анеуполоідіях, посилаючись на мене. Хочу продемонструвати, що дослідження не втратили своєї актуальності, наприклад, на публікації навіть 2001-2003 рр, де я перший автор, або зовсім без співавторів ще за 1998 році, аж до сьогоднішнього дня посилаються в найпрестижніших журналах. Частина досліджень проводилася мною в Німеччині, але пізніше і у нас в центрі з'явилося все необхідне сучасне обладнання, зокрема молекулярно-генетичне. Зазначу, що до війни у Центра була 4-поверхова будівля, з масою лабораторій, підрозділів, навчальним центром. У ньому пройшли навчання багато вітчизняних генетиків. Кращі з кращих вчених світу брали участь в конференціях, конгресах, які проводилися на базі нашого центру. Я неодноразово була "chairperson" на конгресах в Лондоні тощо. Знову цитата закордоних вчених:"I am delighted to recommend Professor Arbuzova as someone who is outstanding in medical genetics. She has boldly taken new ideas in her specialised spheres forward. Her work in an international setting has brought honour to the Ukraine".
Відчуваю певну сором'язливість, надаючи таку цитату, але буду щиро рада, пані прокурор, щоб хтось про вас написав подібне.
Були гранти, цікаві проекти, один з них з італійськими вченими - першими особами в молекулярному світі, закінчився публікацією в Science. Частина досліджень проводилася в місці Падуа, від навантаження таки впала)) вийшла з ладу лише на добу, після чого італійські вчені стежили, щоб не залишалася в лабораторії вночі. Перед отриманням одного з грантів - Wellcome Trust Research Grant, приїжджав представник англійського офісу. Вам і не снилося, як ретельно він перевіряв матеріально-технічний і науковий потенціал Центру.
Прокурор: Скільки у Вас аспірантів? Скільки наукових працівників у Вашому центрі?
Відповідач: так, є, ваша честь, шість співробітників Центру захистили дисертації (докторські і кандидатські) під моїм керівництвом. Всі роботи виконані на базі Центру. Певною мірою практично всі співробітники з вищою медичною або біологічною освітою займалися науковою роботою - ретроспективні, популяційні дослідження, мета-аналізи, забезпечення системи контролю якості тощо. За останні три роки у мене є ще двоє докторантів, що захистилися, правда, не з числа співробітників Центру.
Я дійсно мала перерву з публікаційною активністю в журналах, які індексуються в Scopus/WoS, але, прошу внести до протоколу обставини, що пом'якшують мою провину. По-перше, як пані Фесенко нарахувала 13 років, не відомо - за період з 2004 по 2008 вийшло 5 монографій у співавторстві з найвідомішими науковцями світу, з яких "Fifty years of Human Genetics" з вченими, чиїми іменами названі гени, білки, генетичні синдроми. По-друге, за період з 2009 по 2013 маю низку статей у вітчизняних профільних журналах, 3 монографії та 2 навчальних посібники. Єдиний період, коли було не до наукової роботи - перші роки війни, моя активна діяльність була більше потрібна країні в іншому напрямку.
Проте, наукова діяльність триває. Останні дві публікації - стаття за 2016 рік в співавторстві з вченими Ізраїлю і США, в якій я перший автор, та колективна монографія теж англомовна, - все в базі WoS, їх вже надавали свідки, та й рані Фесенко, можливо, вже познайомилися з цією базою даних.
Ще я член-кор НАМНУ. Голова комісії при президії академії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень, але ця частина моєї роботи всім відома, на ній дозвольте не зупинятися.
Додам, можливо, представники МОН, що мають відношення до конкурсу або ІК, який вибрав мене до Наукового комітету, викладуть протокол, в якому є підтвердження ретельної перевірки моїх даних відповідності критеріям відбору.
Вибачте, колеги, як у відомому старому фільмі "Щось я занадто ідеальна вийшла", думаю, прокурор підправить таку несправедливість.»
Прокурор: Скільки у Вас аспірантів? Скільки наукових працівників у Вашому центрі?
Відповідач: так, є, ваша честь, шість співробітників Центру захистили дисертації (докторські і кандидатські) під моїм керівництвом. Всі роботи виконані на базі Центру. Певною мірою практично всі співробітники з вищою медичною або біологічною освітою займалися науковою роботою - ретроспективні, популяційні дослідження, мета-аналізи, забезпечення системи контролю якості тощо. За останні три роки у мене є ще двоє докторантів, що захистилися, правда, не з числа співробітників Центру.
Я дійсно мала перерву з публікаційною активністю в журналах, які індексуються в Scopus/WoS, але, прошу внести до протоколу обставини, що пом'якшують мою провину. По-перше, як пані Фесенко нарахувала 13 років, не відомо - за період з 2004 по 2008 вийшло 5 монографій у співавторстві з найвідомішими науковцями світу, з яких "Fifty years of Human Genetics" з вченими, чиїми іменами названі гени, білки, генетичні синдроми. По-друге, за період з 2009 по 2013 маю низку статей у вітчизняних профільних журналах, 3 монографії та 2 навчальних посібники. Єдиний період, коли було не до наукової роботи - перші роки війни, моя активна діяльність була більше потрібна країні в іншому напрямку.
Проте, наукова діяльність триває. Останні дві публікації - стаття за 2016 рік в співавторстві з вченими Ізраїлю і США, в якій я перший автор, та колективна монографія теж англомовна, - все в базі WoS, їх вже надавали свідки, та й рані Фесенко, можливо, вже познайомилися з цією базою даних.
Ще я член-кор НАМНУ. Голова комісії при президії академії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень, але ця частина моєї роботи всім відома, на ній дозвольте не зупинятися.
Додам, можливо, представники МОН, що мають відношення до конкурсу або ІК, який вибрав мене до Наукового комітету, викладуть протокол, в якому є підтвердження ретельної перевірки моїх даних відповідності критеріям відбору.
Вибачте, колеги, як у відомому старому фільмі "Щось я занадто ідеальна вийшла", думаю, прокурор підправить таку несправедливість.»
Ця обкладинка спецвипуску журналу Ukraїnext створювалася у мене на очах о 2-годині ночі в редакції НВ.
Почуття, що мене переповнюють, коли я на неї дивлюся, важко передати, адже за дві доби я зімкнув очі ледве на 3-4 години, однак я бачу результат колективної роботи команди прекрасних людей.
Ми це зробили.
Павло Новіков зібрав тимчасову редакцію, яка з абсолютного нуля практично за 24 години створила повноцінний випуск журналу про ... оце хороше питання, про що він.
Ймовірно, про Україну, якою ми б хотіли її бачити.
Проблема в тому, що у кожного своя правда, тому Україна майбутнього нині схожа на клаптики мрій і бажань.
В цьому випуску волонтери, журналісти, науковці, школярі, громадські активісти спробували дати відповідь на питання - як це все "зшити" докупи.
Зшити з точки зору освіти, культури, науки, медіа, оборони тощо.
Зрештою, кожен точно віднайде щось своє.
І моїм завданням було наповнити випуск точкою зору науки.
Так, я вперше в житті брав інтерв'ю та коментарі у науковців для повноцінного видання, вперше в житті спостерігав роботу редакційної "машини" зсередини, вперше в житті бачив, як народжується ідея номера і створюються статті, вперше в житті аплодував появі кінцево версії.
Було цікаво.
Думаю, може бути цікаво і Вам.
Піду відісплюся і завтра на обіді почитаю, що ж там накреативили інші автори.
http://bit.ly/Ukrainext2019
#ukrainext2019
апдт. До речі, з тих само технічних питань тут ще не повний випуск. Завтра туди додадуться статті.
Почуття, що мене переповнюють, коли я на неї дивлюся, важко передати, адже за дві доби я зімкнув очі ледве на 3-4 години, однак я бачу результат колективної роботи команди прекрасних людей.
Ми це зробили.
Павло Новіков зібрав тимчасову редакцію, яка з абсолютного нуля практично за 24 години створила повноцінний випуск журналу про ... оце хороше питання, про що він.
Ймовірно, про Україну, якою ми б хотіли її бачити.
Проблема в тому, що у кожного своя правда, тому Україна майбутнього нині схожа на клаптики мрій і бажань.
В цьому випуску волонтери, журналісти, науковці, школярі, громадські активісти спробували дати відповідь на питання - як це все "зшити" докупи.
Зшити з точки зору освіти, культури, науки, медіа, оборони тощо.
Зрештою, кожен точно віднайде щось своє.
І моїм завданням було наповнити випуск точкою зору науки.
Так, я вперше в житті брав інтерв'ю та коментарі у науковців для повноцінного видання, вперше в житті спостерігав роботу редакційної "машини" зсередини, вперше в житті бачив, як народжується ідея номера і створюються статті, вперше в житті аплодував появі кінцево версії.
Було цікаво.
Думаю, може бути цікаво і Вам.
Піду відісплюся і завтра на обіді почитаю, що ж там накреативили інші автори.
http://bit.ly/Ukrainext2019
#ukrainext2019
апдт. До речі, з тих само технічних питань тут ще не повний випуск. Завтра туди додадуться статті.
Зара мені потрібні майбутні абітурієнти та їхні батьки.
Prometheus запускає відразу два безкоштовні (тричі підкреслено) онлайн-курси для підготовки до ЗНО - з математики та з англійської мови.
Так, класні викладачі з Києво-Могилянки підтягнуть усіх охочих у сінусах-косінусах та в Лондонах із зе кепітелах.
Обіцяють, що окрім, власне, самого навчання особливу увагу звернуть на типові помилки, що допускаються під час тестування, та на процедуру самого ЗНО, аби абітурієнт був заздалегідь готовий і не сидів з округлими очима від переляку.
Отута-во Математика https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc/179
Отута-во Англійська https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc/180
Курси заплановані до старту 1 січня, тож реєструйтесь, аби не прогавити.
І дуже прошу - покажіть цю інформацію тим, кому треба, а особливо дітям з окупованих територій та анексованого Криму, які таки хочуть вступати в українські виші, але, очевидно, не мають нормальної змоги готуватися за програмами МОН України.
Ми не можемо їх втрачати.
Prometheus запускає відразу два безкоштовні (тричі підкреслено) онлайн-курси для підготовки до ЗНО - з математики та з англійської мови.
Так, класні викладачі з Києво-Могилянки підтягнуть усіх охочих у сінусах-косінусах та в Лондонах із зе кепітелах.
Обіцяють, що окрім, власне, самого навчання особливу увагу звернуть на типові помилки, що допускаються під час тестування, та на процедуру самого ЗНО, аби абітурієнт був заздалегідь готовий і не сидів з округлими очима від переляку.
Отута-во Математика https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc/179
Отута-во Англійська https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc/180
Курси заплановані до старту 1 січня, тож реєструйтесь, аби не прогавити.
І дуже прошу - покажіть цю інформацію тим, кому треба, а особливо дітям з окупованих територій та анексованого Криму, які таки хочуть вступати в українські виші, але, очевидно, не мають нормальної змоги готуватися за програмами МОН України.
Ми не можемо їх втрачати.
Якщо вже завів сьогодні мову про старт онлайн-курсів із ЗНО на Прометеусі, то скажу ще одну штуку.
Цього місяця цій платформі, що зросла з одного до 1 мільйона слухачів, а 3 курси перетворилися на понад сто - виповнюється 5 років.
І справа не в тому, що Прометеус робить для країни.
Безкоштовна освіта всім і кожному та й нехай ніхто не піде ображений - це ясно.
Справа не в тому, що на Прометеусі - або викладачі українських вищів, або знані фахівці/експерти своєї справи або ж найкращі адаптовані українською світові онлайн-курси.
Справа не в тому, що курси на платформі починаються від підготовки до ЗНО і програмування, і завершуються курсами з історії України та пульмонології.
Справа не в тому, що окрім міжнародних донорів платформу своєю копійкою підтримували тисячі вдячних слухачів на краудфандингу.
І навіть не в тому, що україномовні онлайн-курси Прометеуса, багато з яких відповідають програмам МОН - чи не остання зачіпка дітей Донбасу і Криму, аби зрештою вступити в українські виші.
На мою думку, важливо інше.
Прометеус є абсолютно успішним кейсом, який народився в буремному 2014-му і всі ці 5 років потужно розвивався, не змінивши своєму принципу: найкраща освіта усім охочим безкоштовно.
Наче проста штука, але мене особисто це ошелешує.
І ще Прометеус, окрім власне предмету навчання, вчить одній речі: неможливе - можливо.
Цей сертифікат, мій перший в житті та на даній платформі, після якої почалися ще й курсери та ідеікси, для мене особливо цінний.
Тривалий час я мріяв навчитися програмувати "на колінці".
Але ні грошей, ні часу відвідувати якісь офлайн-курси при моїй завантаженості не було.
Товстелезні книжки навіювали сум і подекуди заводили в глухі кути.
Вуа-ля! Звичайний викладач КПІ Нікіта Павлюченко створив онлайн-курс, над завданнями якого я подекуди замислювався на декілька днів, але який довів мені, що навчитися у пайтон - можна.
(Так, легендарний CS50 був набагато пізніше).
Ще більш цікаво, звідки я дізнався про існування онлайн-курсів та конкретно курсу по Пайтону.
Від мами моєї коханої дружини :)
Так, інколи цінна інформація надходить із зовсім неочікуваних джерел.
Prometheus, з Днем народження.
Іван Примаченко, Вікторія Примаченко, Олексій Молчановський, дякую.
Переможемо.
p.s. Якщо що - посилання на телеграм-канал Прометеуса отут https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc
Цього місяця цій платформі, що зросла з одного до 1 мільйона слухачів, а 3 курси перетворилися на понад сто - виповнюється 5 років.
І справа не в тому, що Прометеус робить для країни.
Безкоштовна освіта всім і кожному та й нехай ніхто не піде ображений - це ясно.
Справа не в тому, що на Прометеусі - або викладачі українських вищів, або знані фахівці/експерти своєї справи або ж найкращі адаптовані українською світові онлайн-курси.
Справа не в тому, що курси на платформі починаються від підготовки до ЗНО і програмування, і завершуються курсами з історії України та пульмонології.
Справа не в тому, що окрім міжнародних донорів платформу своєю копійкою підтримували тисячі вдячних слухачів на краудфандингу.
І навіть не в тому, що україномовні онлайн-курси Прометеуса, багато з яких відповідають програмам МОН - чи не остання зачіпка дітей Донбасу і Криму, аби зрештою вступити в українські виші.
На мою думку, важливо інше.
Прометеус є абсолютно успішним кейсом, який народився в буремному 2014-му і всі ці 5 років потужно розвивався, не змінивши своєму принципу: найкраща освіта усім охочим безкоштовно.
Наче проста штука, але мене особисто це ошелешує.
І ще Прометеус, окрім власне предмету навчання, вчить одній речі: неможливе - можливо.
Цей сертифікат, мій перший в житті та на даній платформі, після якої почалися ще й курсери та ідеікси, для мене особливо цінний.
Тривалий час я мріяв навчитися програмувати "на колінці".
Але ні грошей, ні часу відвідувати якісь офлайн-курси при моїй завантаженості не було.
Товстелезні книжки навіювали сум і подекуди заводили в глухі кути.
Вуа-ля! Звичайний викладач КПІ Нікіта Павлюченко створив онлайн-курс, над завданнями якого я подекуди замислювався на декілька днів, але який довів мені, що навчитися у пайтон - можна.
(Так, легендарний CS50 був набагато пізніше).
Ще більш цікаво, звідки я дізнався про існування онлайн-курсів та конкретно курсу по Пайтону.
Від мами моєї коханої дружини :)
Так, інколи цінна інформація надходить із зовсім неочікуваних джерел.
Prometheus, з Днем народження.
Іван Примаченко, Вікторія Примаченко, Олексій Молчановський, дякую.
Переможемо.
p.s. Якщо що - посилання на телеграм-канал Прометеуса отут https://news.1rj.ru/str/prometheusmooc
Ранкове мі-мі-мі.
Наші вчені, що нині перебувають на антарктичній станції Академік Вернадський надсилають прекрасні фото мам і дитинчат-тюленів :)
Та ще й детально описують, що, коли і чому відбувається і як вони відбирають зразки для аналізу.
Зверніть увагу на момент, що запліднена яйцеклітина самиці може ставати "на паузу" на кілька тижнів!
Життя - просто неймовірне.
Допис Оксани Савенко https://www.facebook.com/oksana.savenko.94/posts/3241067675964501
"На Аргентинських островах, поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський», кожної весни розмножуються тюлені Ведделла. Пік розмноження цих тюленів в наших водах припадає на другу половину вересня – першу половину жовтня. Цього року переважна більшість самиць народила дитинчат на льоді, в районі затишних проток Стелла і Скуа, а також на островах Вінтер і Скуа. Наразі ми виконуємо спостереження за 11 самицями з дитинчатами. На жаль, одна самиця втратила дитинча. Нам вдалося відібрати зразки тканин – пуповини і плаценти, для молекулярно-генетичних досліджень та з метою визначення вмісту в них стійких органічних забрудників. Також ми відбираємо зразки екскрементів тюленів, головним чином для дослідження їхнього живлення. Вага новонароджених дитинчат становить близько 25 кілограмів, а завдяки поживному молоку самиць вона дуже швидко збільшується. Період вигодовування дитинчат може тривати до двох місяців. Перші знайомства дитинчат з водним середовищем починають відбуватися вже за тиждень після народження. Ближче до завершення періоду лактації самиці стають здатними до запліднення. В районі перебування наших самиць з дитинчатами зустрічаються і самці-претенденти. Тюленям Ведделла властива ембріональна діапауза (затримана імплантація) – яйцеклітина самиці після запліднення досягає стадії бластоцисти і завмирає на деякілька тижнів – «стає на паузу», перш ніж імплантуватися у матку і знову почати рости. Така пауза дає можливість для самиці перечекати певний час після запліднення в «енергозберігаючому» режимі – відновитися після попередньої вагітності та періоду лактації і народити наступне дитинча в найбільш сприятливий період року."
Наші вчені, що нині перебувають на антарктичній станції Академік Вернадський надсилають прекрасні фото мам і дитинчат-тюленів :)
Та ще й детально описують, що, коли і чому відбувається і як вони відбирають зразки для аналізу.
Зверніть увагу на момент, що запліднена яйцеклітина самиці може ставати "на паузу" на кілька тижнів!
Життя - просто неймовірне.
Допис Оксани Савенко https://www.facebook.com/oksana.savenko.94/posts/3241067675964501
"На Аргентинських островах, поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський», кожної весни розмножуються тюлені Ведделла. Пік розмноження цих тюленів в наших водах припадає на другу половину вересня – першу половину жовтня. Цього року переважна більшість самиць народила дитинчат на льоді, в районі затишних проток Стелла і Скуа, а також на островах Вінтер і Скуа. Наразі ми виконуємо спостереження за 11 самицями з дитинчатами. На жаль, одна самиця втратила дитинча. Нам вдалося відібрати зразки тканин – пуповини і плаценти, для молекулярно-генетичних досліджень та з метою визначення вмісту в них стійких органічних забрудників. Також ми відбираємо зразки екскрементів тюленів, головним чином для дослідження їхнього живлення. Вага новонароджених дитинчат становить близько 25 кілограмів, а завдяки поживному молоку самиць вона дуже швидко збільшується. Період вигодовування дитинчат може тривати до двох місяців. Перші знайомства дитинчат з водним середовищем починають відбуватися вже за тиждень після народження. Ближче до завершення періоду лактації самиці стають здатними до запліднення. В районі перебування наших самиць з дитинчатами зустрічаються і самці-претенденти. Тюленям Ведделла властива ембріональна діапауза (затримана імплантація) – яйцеклітина самиці після запліднення досягає стадії бластоцисти і завмирає на деякілька тижнів – «стає на паузу», перш ніж імплантуватися у матку і знову почати рости. Така пауза дає можливість для самиці перечекати певний час після запліднення в «енергозберігаючому» режимі – відновитися після попередньої вагітності та періоду лактації і народити наступне дитинча в найбільш сприятливий період року."
Які ж умнічки!
Чудова команда аніматорів взяла персонажі відомих українських псевдонауковців та створила пізнавальне відео про те, чим псевдонаука шкідлива для суспільства.
Так-так, комусь може здатися, що генерація маячні - то особиста справа кожного, у нас свобода слова, думки, віросповідання, совісті і т.п., однак є декілька "але", коли мова точиться саме про спробу імітувати науку.
А взагалі шкірюся.
Хіба могла Лептонівна уявити, що за її участі існуватимуть мультики?
Інджой.
P.S. А ще мене зацікавив акумулятор космічної енергії. Треба десь собі придбати.
https://www.youtube.com/watch?v=zwGsqRL32do
Чудова команда аніматорів взяла персонажі відомих українських псевдонауковців та створила пізнавальне відео про те, чим псевдонаука шкідлива для суспільства.
Так-так, комусь може здатися, що генерація маячні - то особиста справа кожного, у нас свобода слова, думки, віросповідання, совісті і т.п., однак є декілька "але", коли мова точиться саме про спробу імітувати науку.
А взагалі шкірюся.
Хіба могла Лептонівна уявити, що за її участі існуватимуть мультики?
Інджой.
P.S. А ще мене зацікавив акумулятор космічної енергії. Треба десь собі придбати.
https://www.youtube.com/watch?v=zwGsqRL32do
YouTube
Псевдонаука в Україні
Щоб створювати більше відео, нам потрібна ваша підтримка: https://www.patreon.com/need_animation
Псевдонаука це весело! Якщо перечитати українські патенти на моделі вічних двигунів та акумуляторів космічної енергії.
Але якщо замислитись, що частина таких…
Псевдонаука це весело! Якщо перечитати українські патенти на моделі вічних двигунів та акумуляторів космічної енергії.
Але якщо замислитись, що частина таких…
І мені знову потрібні батьки, у яких діти в школі вивчають фізику.
Прочитайте цю новину.
Запропонуйте Вашому шкільному вчителю відвідати подію.
Подекуди навіть дуже розумні вчителі мають проблеми із донесенням матеріалу дітям або ж мають проблеми з демонстраційним обладнанням чи переповненістю класів.
Можливо, ця інформація буде їм в нагоді.
Допис Катерини Терлецької
https://www.facebook.com/100001445123449/posts/2573021442756001
Друзі-фізики, вчителі та всі зацікавлені! Під час шкільних канікул 31 жовтня 2019 р. о 13-00 ми запрошуємо на семінар-тренінг
«Експериментальні задачі на уроках фізики»
Доповідач Олександр Триліс
(заслужений вчитель України)
Інституті металофізики ім В.Г.Курдюмова НАН України,
Зала засідань Вченої ради
На семінарі буде показана можливість впровадження практичних, експериментальних, дослідницьких задач на звичайних шкільних уроках: при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, на контрольних. Будуть обговорені проблеми, які виникають при: переповнених та слабко мотивованих класах, нестачі обладнання, відсутності лаборанта, нестачі часу на підготовку.
#education #physics #семінар #science
Реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/1B_XTj_UFuwcVcY6s95xve4TVkEk5-I1mY-emCifPhl0/edit?usp=sharing_eil&ts=5db03b9b&urp=gmail_link
https://kau.org.ua/news/massmedia/351-31-10-2019?fbclid=IwAR2fGkYvFHTrWUul6ngPIeIIq-oPPGht9yGUWLEPlCPZ_rfOtNNL5gUknkI
Прочитайте цю новину.
Запропонуйте Вашому шкільному вчителю відвідати подію.
Подекуди навіть дуже розумні вчителі мають проблеми із донесенням матеріалу дітям або ж мають проблеми з демонстраційним обладнанням чи переповненістю класів.
Можливо, ця інформація буде їм в нагоді.
Допис Катерини Терлецької
https://www.facebook.com/100001445123449/posts/2573021442756001
Друзі-фізики, вчителі та всі зацікавлені! Під час шкільних канікул 31 жовтня 2019 р. о 13-00 ми запрошуємо на семінар-тренінг
«Експериментальні задачі на уроках фізики»
Доповідач Олександр Триліс
(заслужений вчитель України)
Інституті металофізики ім В.Г.Курдюмова НАН України,
Зала засідань Вченої ради
На семінарі буде показана можливість впровадження практичних, експериментальних, дослідницьких задач на звичайних шкільних уроках: при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, на контрольних. Будуть обговорені проблеми, які виникають при: переповнених та слабко мотивованих класах, нестачі обладнання, відсутності лаборанта, нестачі часу на підготовку.
#education #physics #семінар #science
Реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/1B_XTj_UFuwcVcY6s95xve4TVkEk5-I1mY-emCifPhl0/edit?usp=sharing_eil&ts=5db03b9b&urp=gmail_link
https://kau.org.ua/news/massmedia/351-31-10-2019?fbclid=IwAR2fGkYvFHTrWUul6ngPIeIIq-oPPGht9yGUWLEPlCPZ_rfOtNNL5gUknkI
Facebook
Кateryna Terletska
Друзі-фізики, вчителі та всі зацікавлені! Під час шкільних канікул 31 жовтня 2019 р. о 13-00 ми запрошуємо на семінар-тренінг
«Експериментальні задачі на уроках фізики»
Доповідач Олександр Триліс...
«Експериментальні задачі на уроках фізики»
Доповідач Олександр Триліс...
Тидищ...
Мені, якщо чесно, таке навіть важко коментувати, бо коли активні науковці зустрічалися з очільниками МОН місяць тому (https://bit.ly/2melWfT) і висловлювали побажання щодо дебюрократизації наукової діяльності (грошей і так мало, а ще й стоси паперів готувати треба), то я не очікував, що покращення підвезуть так швидко.
Суть приголомшливої новини Ви можете прочитати за посиланням, однак я не втримаюсь і коротко розповім, звідки ця маячня взялася, що ми тепер так радіємо її скасуванню.
Був собі такий Арсеній Петрович Яценюк, який в грудні 2014 року стукав долонькою по столу і жалівся, що науковці в Україні не продукують нічого, окрім стосів паперів.
Він же з тодішнім Урядом вигадав 65 постанову "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету".
Там вони прописали стільки "економій", що робота бюджетних установ була сильно ускладнена.
Зрозуміло, війна, криза, падіння гривні і ВВП, але...
Щоб Ви розуміли ступінь маразматичності 65 постанови, науковці мали погоджувати кожне своє, навіть коротке, відрядження за кордон, навіть якщо є кошти за проектом, до якого ні у кого запитань не виникає - із цілим віце-прем'єром Кириленком.
Так, тим самим.
Щоби що?
Щоби він своїм розчерком вирішував, яка наукова тематика важлива, а яка - нє?
Уявляєте?
Ручне керування як воно є плюс генерація стосів паперів, на які Яценюк і жалівся.
Там було ще купа маячні, однак потім прийшов Уряд Гройсмана і скасував 65 постанову .... аби впровадити 710 "Про ефективне використання державних коштів".
Звісно, у владних кабінетах подекуди діє Закон збереження бюрократії: ніяке погодження нікуди не зникає, а якщо і зникає - то породжує два нових погодження.
Знаєте, в чому було покращення?
Тепер відрядження треба було погоджувати не з Кириленком, а з "з керівником органу державної влади, до сфери управління якого належить заклад".
Я особисто збирав стоси паперів, аби за місяць (!) їх подати в потрібні кабінети, аби на виборені мною кошти, за затвердженими договорами-проектами-планами, отримати додаткові папірці.
Чи радів від цього обов'язку керівник органу державної влади? Ні.
Навантаження на них зросло в рази, а ця погоджувальна діяльність була абсолютно зайвою.
Ми так багато балакали про євроінтеграцію, але бачили б Ви обличчя наших європейських колег, коли ми просили прислати нам запрошення за місяць-два, аби ми отримали дозвіл до них приїхати.
Тож тепер все.
Скасували.
Далі.
Нинішній склад МОН скасував обмеження щодо збільшення штату працівників в університетах та наукових установах.
Головна проблема науки нині - це брак коштів.
І раніше, якщо кошти таки з'являлися (виборов наукову тему чи грант), то винайняти компетентних фахівців, аби її виконати - було проблемою.
710 постанова це забороняла.
Тому що.
Скасовано.
Далі.
Прибрано обмеження про підготовку нових державних цільових науково-технічних програм.
Тобто ми як застрягли за своїми програмами у 2014 році, так і пленталися.
А світ динамічний і не стоїть на місці.
Скасовано.
Ну, і 117 постанова теж отримала багато покращень.
Я поки трохи не втямив, як це буде працювати, однак раніше всі невикористані протягом бюджетного періоду кошти на наукові дослідження мали повертатися до бюджету.
Тепер роботи можна продовжувати і в наступному році.
Плюс легше стане з тендерами і зі звітністю.
Отакий тидищ.
Якщо чесно - особисто мені тепер це все просто треба спокійно усвідомити.
Ми так довго жили з цими скляними стінами, що поки що не віриться, що їх немає.
І я ж нагадаю, що до цього МОН вже:
- скасував ідіотський Наказ 1112 "про 5 статей"(https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2697870486932083)
- скасував друк паперових оголошень про захист, який більше був схожий на корупційну оборудку (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2657896024262863)
- суттєво оновив і покращив склад Атестаційної колегії МОН доброчесними науковцями (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2662985197087279)
Мені більше нічого додати.
Мені, якщо чесно, таке навіть важко коментувати, бо коли активні науковці зустрічалися з очільниками МОН місяць тому (https://bit.ly/2melWfT) і висловлювали побажання щодо дебюрократизації наукової діяльності (грошей і так мало, а ще й стоси паперів готувати треба), то я не очікував, що покращення підвезуть так швидко.
Суть приголомшливої новини Ви можете прочитати за посиланням, однак я не втримаюсь і коротко розповім, звідки ця маячня взялася, що ми тепер так радіємо її скасуванню.
Був собі такий Арсеній Петрович Яценюк, який в грудні 2014 року стукав долонькою по столу і жалівся, що науковці в Україні не продукують нічого, окрім стосів паперів.
Він же з тодішнім Урядом вигадав 65 постанову "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету".
Там вони прописали стільки "економій", що робота бюджетних установ була сильно ускладнена.
Зрозуміло, війна, криза, падіння гривні і ВВП, але...
Щоб Ви розуміли ступінь маразматичності 65 постанови, науковці мали погоджувати кожне своє, навіть коротке, відрядження за кордон, навіть якщо є кошти за проектом, до якого ні у кого запитань не виникає - із цілим віце-прем'єром Кириленком.
Так, тим самим.
Щоби що?
Щоби він своїм розчерком вирішував, яка наукова тематика важлива, а яка - нє?
Уявляєте?
Ручне керування як воно є плюс генерація стосів паперів, на які Яценюк і жалівся.
Там було ще купа маячні, однак потім прийшов Уряд Гройсмана і скасував 65 постанову .... аби впровадити 710 "Про ефективне використання державних коштів".
Звісно, у владних кабінетах подекуди діє Закон збереження бюрократії: ніяке погодження нікуди не зникає, а якщо і зникає - то породжує два нових погодження.
Знаєте, в чому було покращення?
Тепер відрядження треба було погоджувати не з Кириленком, а з "з керівником органу державної влади, до сфери управління якого належить заклад".
Я особисто збирав стоси паперів, аби за місяць (!) їх подати в потрібні кабінети, аби на виборені мною кошти, за затвердженими договорами-проектами-планами, отримати додаткові папірці.
Чи радів від цього обов'язку керівник органу державної влади? Ні.
Навантаження на них зросло в рази, а ця погоджувальна діяльність була абсолютно зайвою.
Ми так багато балакали про євроінтеграцію, але бачили б Ви обличчя наших європейських колег, коли ми просили прислати нам запрошення за місяць-два, аби ми отримали дозвіл до них приїхати.
Тож тепер все.
Скасували.
Далі.
Нинішній склад МОН скасував обмеження щодо збільшення штату працівників в університетах та наукових установах.
Головна проблема науки нині - це брак коштів.
І раніше, якщо кошти таки з'являлися (виборов наукову тему чи грант), то винайняти компетентних фахівців, аби її виконати - було проблемою.
710 постанова це забороняла.
Тому що.
Скасовано.
Далі.
Прибрано обмеження про підготовку нових державних цільових науково-технічних програм.
Тобто ми як застрягли за своїми програмами у 2014 році, так і пленталися.
А світ динамічний і не стоїть на місці.
Скасовано.
Ну, і 117 постанова теж отримала багато покращень.
Я поки трохи не втямив, як це буде працювати, однак раніше всі невикористані протягом бюджетного періоду кошти на наукові дослідження мали повертатися до бюджету.
Тепер роботи можна продовжувати і в наступному році.
Плюс легше стане з тендерами і зі звітністю.
Отакий тидищ.
Якщо чесно - особисто мені тепер це все просто треба спокійно усвідомити.
Ми так довго жили з цими скляними стінами, що поки що не віриться, що їх немає.
І я ж нагадаю, що до цього МОН вже:
- скасував ідіотський Наказ 1112 "про 5 статей"(https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2697870486932083)
- скасував друк паперових оголошень про захист, який більше був схожий на корупційну оборудку (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2657896024262863)
- суттєво оновив і покращив склад Атестаційної колегії МОН доброчесними науковцями (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2662985197087279)
Мені більше нічого додати.