Які ж умнічки!
Чудова команда аніматорів взяла персонажі відомих українських псевдонауковців та створила пізнавальне відео про те, чим псевдонаука шкідлива для суспільства.

Так-так, комусь може здатися, що генерація маячні - то особиста справа кожного, у нас свобода слова, думки, віросповідання, совісті і т.п., однак є декілька "але", коли мова точиться саме про спробу імітувати науку.

А взагалі шкірюся.
Хіба могла Лептонівна уявити, що за її участі існуватимуть мультики?

Інджой.

P.S. А ще мене зацікавив акумулятор космічної енергії. Треба десь собі придбати.
https://www.youtube.com/watch?v=zwGsqRL32do

І мені знову потрібні батьки, у яких діти в школі вивчають фізику.
Прочитайте цю новину.
Запропонуйте Вашому шкільному вчителю відвідати подію.

Подекуди навіть дуже розумні вчителі мають проблеми із донесенням матеріалу дітям або ж мають проблеми з демонстраційним обладнанням чи переповненістю класів.
Можливо, ця інформація буде їм в нагоді.

Допис Катерини Терлецької

https://www.facebook.com/100001445123449/posts/2573021442756001

Друзі-фізики, вчителі та всі зацікавлені! Під час шкільних канікул 31 жовтня 2019 р. о 13-00 ми запрошуємо на семінар-тренінг
«Експериментальні задачі на уроках фізики»
Доповідач Олександр Триліс
(заслужений вчитель України)
Інституті металофізики ім В.Г.Курдюмова НАН України,
Зала засідань Вченої ради

На семінарі буде показана можливість впровадження практичних, експериментальних, дослідницьких задач на звичайних шкільних уроках: при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, на контрольних. Будуть обговорені проблеми, які виникають при: переповнених та слабко мотивованих класах, нестачі обладнання, відсутності лаборанта, нестачі часу на підготовку.

#education #physics #семінар #science

Реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/1B_XTj_UFuwcVcY6s95xve4TVkEk5-I1mY-emCifPhl0/edit?usp=sharing_eil&ts=5db03b9b&urp=gmail_link

https://kau.org.ua/news/massmedia/351-31-10-2019?fbclid=IwAR2fGkYvFHTrWUul6ngPIeIIq-oPPGht9yGUWLEPlCPZ_rfOtNNL5gUknkI

Тидищ...

Мені, якщо чесно, таке навіть важко коментувати, бо коли активні науковці зустрічалися з очільниками МОН місяць тому (https://bit.ly/2melWfT) і висловлювали побажання щодо дебюрократизації наукової діяльності (грошей і так мало, а ще й стоси паперів готувати треба), то я не очікував, що покращення підвезуть так швидко.

Суть приголомшливої новини Ви можете прочитати за посиланням, однак я не втримаюсь і коротко розповім, звідки ця маячня взялася, що ми тепер так радіємо її скасуванню.

Був собі такий Арсеній Петрович Яценюк, який в грудні 2014 року стукав долонькою по столу і жалівся, що науковці в Україні не продукують нічого, окрім стосів паперів.

Він же з тодішнім Урядом вигадав 65 постанову "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету".
Там вони прописали стільки "економій", що робота бюджетних установ була сильно ускладнена.
Зрозуміло, війна, криза, падіння гривні і ВВП, але...

Щоб Ви розуміли ступінь маразматичності 65 постанови, науковці мали погоджувати кожне своє, навіть коротке, відрядження за кордон, навіть якщо є кошти за проектом, до якого ні у кого запитань не виникає - із цілим віце-прем'єром Кириленком.
Так, тим самим.
Щоби що?
Щоби він своїм розчерком вирішував, яка наукова тематика важлива, а яка - нє?
Уявляєте?
Ручне керування як воно є плюс генерація стосів паперів, на які Яценюк і жалівся.

Там було ще купа маячні, однак потім прийшов Уряд Гройсмана і скасував 65 постанову .... аби впровадити 710 "Про ефективне використання державних коштів".

Звісно, у владних кабінетах подекуди діє Закон збереження бюрократії: ніяке погодження нікуди не зникає, а якщо і зникає - то породжує два нових погодження.

Знаєте, в чому було покращення?
Тепер відрядження треба було погоджувати не з Кириленком, а з "з керівником органу державної влади, до сфери управління якого належить заклад".
Я особисто збирав стоси паперів, аби за місяць (!) їх подати в потрібні кабінети, аби на виборені мною кошти, за затвердженими договорами-проектами-планами, отримати додаткові папірці.
Чи радів від цього обов'язку керівник органу державної влади? Ні.
Навантаження на них зросло в рази, а ця погоджувальна діяльність була абсолютно зайвою.

Ми так багато балакали про євроінтеграцію, але бачили б Ви обличчя наших європейських колег, коли ми просили прислати нам запрошення за місяць-два, аби ми отримали дозвіл до них приїхати.

Тож тепер все.
Скасували.

Далі.
Нинішній склад МОН скасував обмеження щодо збільшення штату працівників в університетах та наукових установах.
Головна проблема науки нині - це брак коштів.
І раніше, якщо кошти таки з'являлися (виборов наукову тему чи грант), то винайняти компетентних фахівців, аби її виконати - було проблемою.
710 постанова це забороняла.
Тому що.

Скасовано.

Далі.
Прибрано обмеження про підготовку нових державних цільових науково-технічних програм.
Тобто ми як застрягли за своїми програмами у 2014 році, так і пленталися.
А світ динамічний і не стоїть на місці.

Скасовано.

Ну, і 117 постанова теж отримала багато покращень.
Я поки трохи не втямив, як це буде працювати, однак раніше всі невикористані протягом бюджетного періоду кошти на наукові дослідження мали повертатися до бюджету.
Тепер роботи можна продовжувати і в наступному році.
Плюс легше стане з тендерами і зі звітністю.

Отакий тидищ.

Якщо чесно - особисто мені тепер це все просто треба спокійно усвідомити.
Ми так довго жили з цими скляними стінами, що поки що не віриться, що їх немає.

І я ж нагадаю, що до цього МОН вже:

- скасував ідіотський Наказ 1112 "про 5 статей"(https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2697870486932083)
- скасував друк паперових оголошень про захист, який більше був схожий на корупційну оборудку (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2657896024262863)
- суттєво оновив і покращив склад Атестаційної колегії МОН доброчесними науковцями (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2662985197087279)

Мені більше нічого додати.

І я знову кажу дякую Anna Novosad, Єгор Стадний та Yuriy Polyukhovych за адекватність.

https://mon.gov.ua/ua/news/menshe-byurokratiyi-dlya-vchenih-pid-chas-stvorennya-novih-naukovih-proyektiv-mizhnarodnih-vidryadzhen-i-vikoristannya-byudzhetnih-koshtiv-rishennya-uryadu

Стежимо далі.

Її звільнили з кафедри, тому що вона стала пенсіонеркою і їй забракло навчального навантаження.
Вона навчилася комп'ютерній грамотності, а тепер викладає її іншим в лікувальних закладах.

Він займався наукою, однак зараз викладає у приватній школі, в гуртках і дистанційно - програмування, робототехніку і т.і. Усьому навчився самостійно.

Ще один Він захистив дисертацію, зрозумів, що не може прогодуватися на ту зарплатню, перевчився на фінанси і тепер працює фінансовим консультантом.

Ще одна Вона проштудіювала нюанси інформаційних воєн, критичного мислення, соціології і ... запустила найуспішніший кейс із тролінгу мурзілочних українських гуманітарних журналів типу науковою статтею, що насправді була нісенітницею від першого і до останнього рядка. І українські журнали її опублікували! (https://bit.ly/2pR8aBi).

Ще одна Вона - викладачка університету, що постійно "прокачує" свої знання і привчає до цього студентів.

Він, вона, він, вона...

Ці люди стояли посеред зали, спокійно розповідали історії свого успіху і спільне, що їх об'єднувало - це те, що нові знання вони в значній мірі почали опановувати завдяки онлайн-платформі Prometheus.

Я вже писав, що їй виповнилося 5 років, мільйон слухачів, понад 100 курсів, жодної копійки від держави чи бізнесу на старті... Неймовірний кейс.

Але одна справа оця суха статистика, а інша - на теплій ламповій вечірці слухати історії живих людей, котрі дякують команді за курси з права, підприємництва, програмування, бюджетування, децентралізації...
Де викладачі онлайн-курсів зі сльозами на очах розповідають, як їм за створені курси із ЗНО пишуть листи діти з маленьких містечок і сіл, в яких дякують і бажають здоров'я, адже в селах і містечках просто не вистачає хороших вчителів.

І ти слухаєш і усвідомлюєш, що теж причетний до цього дива.
Так, це я так пишаюсь.
Я ж, здається, ніколи спеціально не афішував, що приділив створенню курсів на Прометеусі купу своїх вечорів?)
Єдине, що завжди залюбки робив - розповідав про цікаві онлайн-курси, що незабаром стартують, бо напевне знав, що вони класні.

Просто так схотілося Вам передати те відчуття, коли тішишся, що завдяки в тому числі твоїм зусиллям люди змінили своє життя на краще.
Бо вони того схотіли і мали можливість.

Інколи не вистачає першого, подекуди - другого, а тут - все купи.

І, звісно, ніц не було б без команди однодумців: Івана Примаченка, Олексія Молчановського, Вікторії Примаченко, Нікіти Кукулевського, Андрія Пархоменка, Радміли Сегол і купи інших людей, що докладають усіх зусиль, аби кожен українець мав змогу вільно та якісно вчитися.

Д.я.к.у.ю.

Ну, і стежте за платформою.
Там скоро будуть бомбезні анонси.

Детектор брехні - бреше.

По-перше, детектора брехні взагалі не існує. Є поліграф.
А, по-друге... отут давайте розбиратися з точки зору науки.

Я не знаю, як Артем Албул ще липні передбачів хайповість теми перевірки людей на поліграфі, але в своєму сюжеті він розповідає, чому це такий само популізм, як і зарплатня вчителям по 4000 євро.

Чи можна однозначно задетектувати брехню?
Чи може чесна людина бути несправедливо звинуваченою?
Чи може злочинець обдурити поліграф?
Який відсоток вірного спрацювання поліграфу в реальності?
А як щодо "об'єктивності" приладу відносно людей з різним кольором шкіри?
Чи є конкретні кричущі випадки, коли поліграф помилився?
А по Україні?

Дивіться, дивуйтесь.
Прозрівайте.

Забігаючи наперед, скажу: віра в поліграф нічим не відрізняється від віри в Лептонного Бога.
І грець з тими політиками, що зара міряються, в кого стрічка поліграфа довша.
Мене відверто веселять компанії, що винаймають до себе співробітників з використанням поліграфа.
Інновації-шмонновації.

Підписуйтесь на Клятий раціоналіст (https://news.1rj.ru/str/klyatiy_rationalist)

https://www.youtube.com/watch?v=RPJzSiaAy9E

Інджой.

адпт. Вже коли зробив попередній допис, побачив, що і По той бік новин викотив своє детальне спростування віри в поліграф. Прекрасний матеріал, особливо щодо конкретних методів обману цього безглуздого пристрою.
https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/posts/:

“Детектор брехні: що не так?

Показова історія Гаррі Ріджвея — серійного вбивці зі США, який у 1984 році легко пройшов перевірку на поліграфі та був звільнений. У 1987 році в нього взяли зразки слини та волосся. Пізніше їх використали для ДНК тесту, який і довів його вину в злочинах. 2001 року Гаррі знову заарештували https://nyti.ms/2pSvD53

Володимир Зеленський вважає, що чиновники, які працюють з грошима, а також низка нардепів мають пройти перевірку на поліграфі — в народі «детекторі брехні». Якщо процедура кине на когось із них тінь — ними займуться антикорупціонери http://bit.ly/2MG9Q9P

Тобто, під підозру потраплять ті, на кого вкаже пристрій, що реєструє різні показники організму людини, коли їй ставлять питання. Отримані параметри — лише сухі цифри. Все залежить від того, як їх трактує поліграфолог. Але чи можна довіряти його висновкам? Наукові дослідження свідчать — не можна.

1. Тести на поліграфі - хибні у третині випадків загалом. До невинних людей вони ще більш нещадні — існує 50% шанс, що він скаже, що чесна людина бреше (половина хибнопозитивних результатів). У той час як досвідчені брехуни можуть легко їх «хакнути». Про це свідчать дослідження авторства професора психології та психіатрії університету Міннесоти Девіда Ліккена, який послідовно виступав проти використання поліграфів кадровиками та іншими https://go.nature.com/362SN9G, http://bit.ly/2PiGUXc

2. Чим чесніше і, як наслідок, спокійніше відповідати на «контрольні» питання, за якими поліграфолог «калібруватиме» решту параметрів, тим більше шансів провалити основні. І навпаки — брехуни можуть обдурити тест, якщо приховано посилять фізіологічні реакції на «контрольні» питання. Це можна зробити, наприклад, розв'язуючи подумки арифметичні задачі, думаючи над чимось хвилюючим і захопливим, затамовуючи дихання або просто кусаючи язика http://bit.ly/2BGCQba

3. Висновки Національної дослідницької ради США кажуть про те, що за весь час досліджень не знайдено жодних доказів достовірності поліграфа. Надмірна довіра до цих пристроїв при ухваленні державницьких рішень — це загроза національній безпеці. «Оскільки не існує особливої фізіологічної реакції людини на обман, не існує й надійного способу тестування для суджень про злочинну поведінку», — зазначає Леонард Сакс, доктор філософії з соціальної психології, дослідник поліграфу у Брандейському університеті http://bit.ly/2PfIiKb

4. Використання поліграфу не має сенсу при допиті людей, які щиро вірять у те, що кажуть, незалежно від того, наскільки правдивою чи адекватною є інформація. Тобто, якщо людина городить маячню чи брехню, в яку щиро вірить (як, наприклад, свідки НЛО), поліграф покаже, що вона каже правду http://bit.ly/342Ev7h

5. Накопичені на сьогодні докази не підтверджують точність, дієвість чи ефективність використання поліграфів у попередженні рецидивів у сексуальних злочинах. Про це свідчать дослідження Джефрі Роскі, доктора філософії з кримінального права та магістра з біометрики при університеті центральної Флориди http://bit.ly/2N8qpu1

6. Інші дослідження так оцінюють точність поліграфа:
— винних правильно визначає у 74...89% випадків
— винних хибно визначає як невинних у 1...13% випадків
— невинних правильно визначає у 59...83% випадків
— невинних хибно визначає як винних у 10...23% випадків
http://bit.ly/31H5GTp, http://bit.ly/32JnJK9

7. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз — перша і єдина державна установа в Україні, яка використовує поліграф в судовій експертизі. Щоб підкреслити точність своєї роботи, в інституті посилаються на Американську асоціацію поліграфологів. Мовляв, за їхніми даними, ефективність прилада — близько 97%.

Однак, дані цієї організації упереджені, оскільки її члени зацікавлені показати важливість своєї роботи. Про незалежні дослідження, які свідчать геть інше, в інституті не згадують http://bit.ly/3426RhE

8. У справі 1998 року Верховний Суд США вирішив, що відповідач не мав права долучати в якості доказів результати тестів поліграфа. Як зазначає Американська психологічна асоціація, рішення суду цитувало наукові дослідження про недостовірність таких тестів http://bit.ly/2qJ66Mn”