Маю пораду
Інколи люди дуже полюбляють коуч-тренінги та семінари про успєшний успєх.
Є краща ідея.
Хороші лікарі, яким небайдужі існування критичного мислення в суспільстві, наукове підгрунтя медицини, боротьба з фуфломіцинами і пройдисвітами, що видають себе за докторів, організовують Форум доказової медицини.
З розповідями про медичні міфи, фуфломіцини і, власне, доказову медицину.
Ні, не безкоштовно, але воно того варте, на мою думку.
Тому якщо цікаво - йдіть.
https://www.facebook.com/events/472868766663769/
Інколи люди дуже полюбляють коуч-тренінги та семінари про успєшний успєх.
Є краща ідея.
Хороші лікарі, яким небайдужі існування критичного мислення в суспільстві, наукове підгрунтя медицини, боротьба з фуфломіцинами і пройдисвітами, що видають себе за докторів, організовують Форум доказової медицини.
З розповідями про медичні міфи, фуфломіцини і, власне, доказову медицину.
Ні, не безкоштовно, але воно того варте, на мою думку.
Тому якщо цікаво - йдіть.
https://www.facebook.com/events/472868766663769/
Facebook
Форум доказової медицини
Health event in Kyiv, Ukraine by M-Gate on Saturday, December 14 2019 with 2.1K people interested and 178 people going. 7 posts in the discussion.
Просльозились...
Робимо з Тарасом Микитюком експерименти при наднизьких температурах від світанку і до ночі.
Аж тут дружина привезла попоїсти.
Згадались розповіді старших колег про те, як семінари, що починалися о 10 ранку, не закінчувались і опівночі, тому рідня носила в інститути бутерброди.
Лептонний Боже, бережи Макдональдс!
Яке ж воно все смачне, хоч і не корисне :)
Робимо з Тарасом Микитюком експерименти при наднизьких температурах від світанку і до ночі.
Аж тут дружина привезла попоїсти.
Згадались розповіді старших колег про те, як семінари, що починалися о 10 ранку, не закінчувались і опівночі, тому рідня носила в інститути бутерброди.
Лептонний Боже, бережи Макдональдс!
Яке ж воно все смачне, хоч і не корисне :)
Я трохи відірвусь від своїх низькотемпературних експериментів і покажу Вам інтерв'ю адвокатки родин Небесної сотні - Євгенії Закревської.
Так, тієї, що зараз голодує.
Якщо кому незрозуміло чому - справи загиблих на Майдані системно валять. Причому валять вже зараз, за нової влади.
В статті детально розписано, яка поправка потрібна, і диву даєшся, як депутати це все ігнорують.
Але диву даєшся лише поки не вчитуєшся у системність протидії розслідуванню злочинів, скоєних владою в 2013-2014 роках.
Тут, як не дивно, і про Авакова, який "обрубує руки" правосуддю
"...керівництво відповідального департаменту змінилося, і нові керівники, на мою думку, повинні самі бути фігурантами кримінальних справ. Це для мене було критично. Я сказала: якщо Аваков залишається на своєму місці, то у мене просто обрубані руки."
(Не можу знову не згадати, що Супрун - не підійшла, а Аваков - прекрасно вписався в нову команду. Притомного пояснення цьому явищу я не почув до сьогодні ні від кого).
І про популізм щодо запрошення Закревської до роботи в прокуратурі.
І про альтернативну реальність в головах екс-беркутівців.
І про цілеспрямовані відстріли протестувальників, що не мали нічого спільного з охороною правопорядку.
І про можливу причетність одного депутата до справи викрадення науковця Вербицького, якого потім знайшли мертвим.
Про Клюєва і Попова (ви ж в курсі, що останній цьогоріч висувався в депутати?)
Читайте.
Логіка процесів підказує мені, що буде зроблено все для того, аби ці справи остаточно поховати і спустити на гальмах, однак без надії сподіваюсь, бо є Евгения Закревская.
Дякую їй.
І аби кров загиблих не потрапила на руки нової Верховної ради, депутатам слід ворушитися.
Слід ворушитися.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2826548-evgenia-zakrevska-advokat-simej-nebesnoi-sotni.html
Так, тієї, що зараз голодує.
Якщо кому незрозуміло чому - справи загиблих на Майдані системно валять. Причому валять вже зараз, за нової влади.
В статті детально розписано, яка поправка потрібна, і диву даєшся, як депутати це все ігнорують.
Але диву даєшся лише поки не вчитуєшся у системність протидії розслідуванню злочинів, скоєних владою в 2013-2014 роках.
Тут, як не дивно, і про Авакова, який "обрубує руки" правосуддю
"...керівництво відповідального департаменту змінилося, і нові керівники, на мою думку, повинні самі бути фігурантами кримінальних справ. Це для мене було критично. Я сказала: якщо Аваков залишається на своєму місці, то у мене просто обрубані руки."
(Не можу знову не згадати, що Супрун - не підійшла, а Аваков - прекрасно вписався в нову команду. Притомного пояснення цьому явищу я не почув до сьогодні ні від кого).
І про популізм щодо запрошення Закревської до роботи в прокуратурі.
І про альтернативну реальність в головах екс-беркутівців.
І про цілеспрямовані відстріли протестувальників, що не мали нічого спільного з охороною правопорядку.
І про можливу причетність одного депутата до справи викрадення науковця Вербицького, якого потім знайшли мертвим.
Про Клюєва і Попова (ви ж в курсі, що останній цьогоріч висувався в депутати?)
Читайте.
Логіка процесів підказує мені, що буде зроблено все для того, аби ці справи остаточно поховати і спустити на гальмах, однак без надії сподіваюсь, бо є Евгения Закревская.
Дякую їй.
І аби кров загиблих не потрапила на руки нової Верховної ради, депутатам слід ворушитися.
Слід ворушитися.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2826548-evgenia-zakrevska-advokat-simej-nebesnoi-sotni.html
www.ukrinform.ua
Євгенія Закревська, адвокат сімей Небесної сотні
Якщо кожну справу по Майдану будемо розглядати за звичайними стандартами, це займе 100 років — Укрінформ.
Штош...
Робоча група по реформі НАН та національних галузевих академій наук розпочала свою діяльність.
Так, це та реформа, відповідно до якої академії педнаук, аграрних наук та правових наук мають стати науковими громадськими організаціями, а їх "живі" дослідницькі установи мусять бути приєднані до НАН або університетів.
Так, це та реформа, в якій академія меднаук має перетворитися на щось, де сконцентрується тільки наука і дослідження, а все інше - перейти до МОЗ.
Ну, все це приправлене тотальною атестацією, інвентаризацією, аудитом і т.п.
Тобто, перша серія почалася і я пропоную стежити.
Буде цікаво.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2593771404235756
«У вівторок, 26.11, відбулось перше засідання робочої групи по реформі Національної академії наук та національних галузевих академій наук.
ЇЇ утворено відповідно до рішення Національної ради з питань розвитку науки і технологій від 5.11.2019.
Технічне завдання: напрацювати до 15 грудня бачення, необхідне для реформування системи національних академій наук відповідно до ключових пропозицій щодо реформування науки, розроблених Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Нагадаю, що до основних положень цих пропозицій в розрізі реформи академій належать:
• Проведення державної атестації наукових установ національних галузевих академій наук та НАН України.
• Проведення інвентаризації наукових ресурсів (майно, обладнання, кадри) зі створенням єдиної бази даних про діюче наукове обладнання.
• Проведення, з урахуванням результатів атестації та інвентаризації, реорганізації системи національних академій наук (потім - і галузевих дослідних установ).
• Перетворення Національної академії педагогічних наук, Національної академії аграрних наук та Національної академії правових наук на наукові громадські організації, а також приєднання їх дослідницьких установ та організацій за результатами атестації до відповідних відділень НАН України чи профільних закладів вищої освіти, передача до профільних міністерств, або (для установ з низьким науковим потенціалом) ліквідація.
• Перетворення Національної академії медичних наук за аналогом National Institute of Health - її установи мають концентруватися на проведенні наукових та клінічних досліджень, а ті підрозділи, що не займаються наукою і виконують суто лікувальні функції, мають бути передані в МОЗ.
• Передача дослідницьких установ Національної академії мистецтв в підпорядкування НАН України або профільним ЗВО, а також перетворення НАМ на мистецьку громадську організацію.
• Ще є опція укрупнення в окремі організаційні форми на кшталт Національних наукових центрів тощо з підпорядкуванням відповідно до профілю.
В цілому весь цей комплекс заходів направлений на те, щоб дати поштовх і створити умови для розвитку тому, що здатне розвиватись. Безумовно, він має підкріплюватися збільшенням базового фінансування на систему науки в цілому і найкращі установи зокрема.
===
Засідання робочої групи, звісно, було непростим. І я скажу відверто: просунулись ми недалеко, але сподіваюсь, що все ж просунулись.
По-перше, була дискусія, чи скоріше незгода представників окремих академій із формулюванням технічного завдання для робочої групи.
Не всі згодні з ключовими пропозиціями НК, що природньо.
Галузеві академії не хочуть втрачати статус головних розпорядників бюджетних коштів і не хочуть, щоб їхні установи перепідпорядковувались НАН України чи міністерствам.
Разом з тим, протокольне рішення Нацради одноголосно підтримали не лише члени Наукового комітету, а й члени Адміністративного комітету, серед яких і очільники національних галузевих академій наук. Тому робота має базуватись на ключових пропозиціях НК і бути зосередженою довкола розробки конкретних інструментів їх реалізації. Крапка.
По-друге, варто розуміти, що причиною опору є страх.
І це теж природньо. І цілком обгрунтовано в умовах України, з одного боку, та враховуючи науковий рівень окремих установ, з іншого.
Робоча група по реформі НАН та національних галузевих академій наук розпочала свою діяльність.
Так, це та реформа, відповідно до якої академії педнаук, аграрних наук та правових наук мають стати науковими громадськими організаціями, а їх "живі" дослідницькі установи мусять бути приєднані до НАН або університетів.
Так, це та реформа, в якій академія меднаук має перетворитися на щось, де сконцентрується тільки наука і дослідження, а все інше - перейти до МОЗ.
Ну, все це приправлене тотальною атестацією, інвентаризацією, аудитом і т.п.
Тобто, перша серія почалася і я пропоную стежити.
Буде цікаво.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2593771404235756
«У вівторок, 26.11, відбулось перше засідання робочої групи по реформі Національної академії наук та національних галузевих академій наук.
ЇЇ утворено відповідно до рішення Національної ради з питань розвитку науки і технологій від 5.11.2019.
Технічне завдання: напрацювати до 15 грудня бачення, необхідне для реформування системи національних академій наук відповідно до ключових пропозицій щодо реформування науки, розроблених Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Нагадаю, що до основних положень цих пропозицій в розрізі реформи академій належать:
• Проведення державної атестації наукових установ національних галузевих академій наук та НАН України.
• Проведення інвентаризації наукових ресурсів (майно, обладнання, кадри) зі створенням єдиної бази даних про діюче наукове обладнання.
• Проведення, з урахуванням результатів атестації та інвентаризації, реорганізації системи національних академій наук (потім - і галузевих дослідних установ).
• Перетворення Національної академії педагогічних наук, Національної академії аграрних наук та Національної академії правових наук на наукові громадські організації, а також приєднання їх дослідницьких установ та організацій за результатами атестації до відповідних відділень НАН України чи профільних закладів вищої освіти, передача до профільних міністерств, або (для установ з низьким науковим потенціалом) ліквідація.
• Перетворення Національної академії медичних наук за аналогом National Institute of Health - її установи мають концентруватися на проведенні наукових та клінічних досліджень, а ті підрозділи, що не займаються наукою і виконують суто лікувальні функції, мають бути передані в МОЗ.
• Передача дослідницьких установ Національної академії мистецтв в підпорядкування НАН України або профільним ЗВО, а також перетворення НАМ на мистецьку громадську організацію.
• Ще є опція укрупнення в окремі організаційні форми на кшталт Національних наукових центрів тощо з підпорядкуванням відповідно до профілю.
В цілому весь цей комплекс заходів направлений на те, щоб дати поштовх і створити умови для розвитку тому, що здатне розвиватись. Безумовно, він має підкріплюватися збільшенням базового фінансування на систему науки в цілому і найкращі установи зокрема.
===
Засідання робочої групи, звісно, було непростим. І я скажу відверто: просунулись ми недалеко, але сподіваюсь, що все ж просунулись.
По-перше, була дискусія, чи скоріше незгода представників окремих академій із формулюванням технічного завдання для робочої групи.
Не всі згодні з ключовими пропозиціями НК, що природньо.
Галузеві академії не хочуть втрачати статус головних розпорядників бюджетних коштів і не хочуть, щоб їхні установи перепідпорядковувались НАН України чи міністерствам.
Разом з тим, протокольне рішення Нацради одноголосно підтримали не лише члени Наукового комітету, а й члени Адміністративного комітету, серед яких і очільники національних галузевих академій наук. Тому робота має базуватись на ключових пропозиціях НК і бути зосередженою довкола розробки конкретних інструментів їх реалізації. Крапка.
По-друге, варто розуміти, що причиною опору є страх.
І це теж природньо. І цілком обгрунтовано в умовах України, з одного боку, та враховуючи науковий рівень окремих установ, з іншого.
Підсумовуючи нашу розмову, можу виділити такі основні загрози, які бачать у запропонованому плані галузеві академії наук:
- ризик розгубити науковий потенціал,
- ризик того, що держава не буде готова прийняти і фінансувати їх наукові установи в реальному статусі (наприклад, установи Національної академії правових наук як установи, в першу чергу, експертні, насправді супутні діяльності Інституту законодавства ВРУ, Головного юридичного управління ВРУ тощо, або установи Національної академії мистецтв як, скоріше, центри вивчення і осмислення мистецтва),
- ризик механічних рішень, коли установи передаватимуть без врахування необхідної для їхньої діяльності екосистеми (наприклад, установу НААН – без дослідної ділянки),
- ризик бути приєднаними до міністерств і виявитись непотрібними у форматі наукових установ, а стати придатком до адміністративної частини.
Які я бачу виклики?
Перше. Інструмент державної атестації наукових установ не є досконалим. М’яко кажучи.
До нього було і є багато зауважень. І ми, на жаль, не знаємо наскільки він якісний. З іншого боку, його неякісність, скоріше, передбачає не те, що хороші установи отримають низьку оцінку, а навпаки. Тому, скоріш за все, можна вважати результати цієї державної атестації першою ітерацією відділення науки від її імітації.
Друге. Ухвалення організаційних рішень за результатами атестації є найбільш нетривіальним питанням.
Установи НАПН, НАПрН та Національної академії мистецтв категорій «А» та «Б» мають бути приєднані або до профільних міністерств, або до НАН (або до закладів вищої освіти). По кожній установі – окреме рішення.
Виникають питання:
(а) Хто має ухвалювати такі рішення і за якими процедурами? Чи матимуть ці люди достатній масштаб бачення (і достатню кількість даних), щоб зрозуміти, який варіант оптимальний? Чи здатні наразі міністерства сформулювати свій запит до наукових установ? Чи здатна НАН вписати в свою структуру приєднані наукові установи?
(б) На основі чого мають ухвалюватись такі рішення? Чи здатні будуть установи артикулювати власне бачення свого розвитку? Чи зможуть міністерства, які їх прийматимуть, або НАН України узгодити бачення з цими установами та створити їм відповідні умови?
Третє. Життя після закінчення першого етапу. Чи паралельно з ним. Як зробити систему управління та розподілу фінансування в НАН України більш ефективною та націленою на розвиток? Це окрема дуже непроста історія.
На мою думку, чітка артикуляція загроз і викликів дозволяє предметно проаналізувати їх та відповісти на них при формуванні рішень.
Попереду – багато роботи.
#робоча_група_НРНТ»
- ризик розгубити науковий потенціал,
- ризик того, що держава не буде готова прийняти і фінансувати їх наукові установи в реальному статусі (наприклад, установи Національної академії правових наук як установи, в першу чергу, експертні, насправді супутні діяльності Інституту законодавства ВРУ, Головного юридичного управління ВРУ тощо, або установи Національної академії мистецтв як, скоріше, центри вивчення і осмислення мистецтва),
- ризик механічних рішень, коли установи передаватимуть без врахування необхідної для їхньої діяльності екосистеми (наприклад, установу НААН – без дослідної ділянки),
- ризик бути приєднаними до міністерств і виявитись непотрібними у форматі наукових установ, а стати придатком до адміністративної частини.
Які я бачу виклики?
Перше. Інструмент державної атестації наукових установ не є досконалим. М’яко кажучи.
До нього було і є багато зауважень. І ми, на жаль, не знаємо наскільки він якісний. З іншого боку, його неякісність, скоріше, передбачає не те, що хороші установи отримають низьку оцінку, а навпаки. Тому, скоріш за все, можна вважати результати цієї державної атестації першою ітерацією відділення науки від її імітації.
Друге. Ухвалення організаційних рішень за результатами атестації є найбільш нетривіальним питанням.
Установи НАПН, НАПрН та Національної академії мистецтв категорій «А» та «Б» мають бути приєднані або до профільних міністерств, або до НАН (або до закладів вищої освіти). По кожній установі – окреме рішення.
Виникають питання:
(а) Хто має ухвалювати такі рішення і за якими процедурами? Чи матимуть ці люди достатній масштаб бачення (і достатню кількість даних), щоб зрозуміти, який варіант оптимальний? Чи здатні наразі міністерства сформулювати свій запит до наукових установ? Чи здатна НАН вписати в свою структуру приєднані наукові установи?
(б) На основі чого мають ухвалюватись такі рішення? Чи здатні будуть установи артикулювати власне бачення свого розвитку? Чи зможуть міністерства, які їх прийматимуть, або НАН України узгодити бачення з цими установами та створити їм відповідні умови?
Третє. Життя після закінчення першого етапу. Чи паралельно з ним. Як зробити систему управління та розподілу фінансування в НАН України більш ефективною та націленою на розвиток? Це окрема дуже непроста історія.
На мою думку, чітка артикуляція загроз і викликів дозволяє предметно проаналізувати їх та відповісти на них при формуванні рішень.
Попереду – багато роботи.
#робоча_група_НРНТ»
Навчився економити сімейний бюджет і Вам знижок приніс до оспіваної в маркетингових бібліях чорної п'ятниці
Щороку в Україні відбувається найнобелітетніша подія - Nobilitet.
Тут з невеличкої сцени круті вчені та фахівці людською мовою і в цікавому форматі пояснюють, за що ж цьогоріч присудили Нобелівські премії з фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру.
Ніколи сюди не ходив.
А цьогоріч Андрій Філатов розповідатиме про екзопланети і космологію, Tетяна Древицька - про гіпоксію, Олег Фея - про літій-йонні батареї, Богдана Романцова - аж про дві Нобелівки з літератури, Володимир Вахітов - про боротьбу зі злиднями, а Іван Яковина - про конфлікт між Еритреєю та Ефіопією.
А тепер піду.
Знаєте чому?
Я міг би написати, що мені дуже цікаво те все послухати (особливо про літературу, економіку та мир, бо в тому не тямлю) і це буде щирою правдою.
Але основне - для мене вхід вільний!
Бо... я погодився бути ведучим заходу!
(підстрибує від радощів).
Так, вартість квитків - чимала, особливо для науковців.
Але.
Організатори під дуже скромного мене зробили спеціальний промокод до знижок чорної п'ятниці - 10% (це додаткова знижка до тієї, що там вже є) - SEN2019.
Користуйтесь на здоров'я, якщо таки приймете рішення завітати.
Буду радий бачити.
Послухаємо разом.
Посилання на подію - тут https://www.facebook.com/events/791985431218856/
P.S. Ні, я не маю відсотка з квитків, не маю міноритарних долей в організації заходу і в мене не забирали паспорт.
А, ще - будьте уважні, знижка діє тіки завтра. Тому якщо таки надумаєте - не проґавте.
Щороку в Україні відбувається найнобелітетніша подія - Nobilitet.
Тут з невеличкої сцени круті вчені та фахівці людською мовою і в цікавому форматі пояснюють, за що ж цьогоріч присудили Нобелівські премії з фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру.
Ніколи сюди не ходив.
А цьогоріч Андрій Філатов розповідатиме про екзопланети і космологію, Tетяна Древицька - про гіпоксію, Олег Фея - про літій-йонні батареї, Богдана Романцова - аж про дві Нобелівки з літератури, Володимир Вахітов - про боротьбу зі злиднями, а Іван Яковина - про конфлікт між Еритреєю та Ефіопією.
А тепер піду.
Знаєте чому?
Я міг би написати, що мені дуже цікаво те все послухати (особливо про літературу, економіку та мир, бо в тому не тямлю) і це буде щирою правдою.
Але основне - для мене вхід вільний!
Бо... я погодився бути ведучим заходу!
(підстрибує від радощів).
Так, вартість квитків - чимала, особливо для науковців.
Але.
Організатори під дуже скромного мене зробили спеціальний промокод до знижок чорної п'ятниці - 10% (це додаткова знижка до тієї, що там вже є) - SEN2019.
Користуйтесь на здоров'я, якщо таки приймете рішення завітати.
Буду радий бачити.
Послухаємо разом.
Посилання на подію - тут https://www.facebook.com/events/791985431218856/
P.S. Ні, я не маю відсотка з квитків, не маю міноритарних долей в організації заходу і в мене не забирали паспорт.
А, ще - будьте уважні, знижка діє тіки завтра. Тому якщо таки надумаєте - не проґавте.
В Києві з‘явився найсучасніший в Україні лінійний прискорювач медичного призначення (для опромінення онко).
Так, я на власні очі побачив мегакрутий корпус клініки Оберіг, в який вгепали 1 мільярд гривень.
Вражений архітектурою, начинням, операційними та палатами.
Та що там вражений - приємно шокований (на світлині від Ірини Андрейців видно).
На вихідних розпишу.
А прискорювач - це просто мімімі.
Так, я на власні очі побачив мегакрутий корпус клініки Оберіг, в який вгепали 1 мільярд гривень.
Вражений архітектурою, начинням, операційними та палатами.
Та що там вражений - приємно шокований (на світлині від Ірини Андрейців видно).
На вихідних розпишу.
А прискорювач - це просто мімімі.
Мені, звісно, ніхто не повірить, але я ніколи не звертав уваги на те, що все життя спостерігав два види горобців, однак не замислювався, що вони по-різному виглядають.
Впевнений, що багато хто з Вас теж.
Взагалі, дуже цікавий і корисний текст про те, чим можна і чим НЕ МОЖНА годувати птахів.
З року в рік спостерігаю, як люди з «благими намірами» підкидають крилатим солоне сало чи смажене насіння.
Чи хліб.
Навіть не уявляючи, яке лихо коять.
Добре, що є орнітологи, що вчасно ̶ш̶а̶н̶д̶а̶р̶а̶х̶н̶у̶т̶ь̶ ̶т̶а̶б̶у̶р̶є̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶ ̶г̶о̶л̶о̶в̶і̶ напишуть просвітницький текст 🙂
Інджой.
Майте гарний день.
https://kunsht.com.ua/xlibom-ne-goduj-shho-їdyat-ptaxi-xto-prilitaye-godivnic/
Впевнений, що багато хто з Вас теж.
Взагалі, дуже цікавий і корисний текст про те, чим можна і чим НЕ МОЖНА годувати птахів.
З року в рік спостерігаю, як люди з «благими намірами» підкидають крилатим солоне сало чи смажене насіння.
Чи хліб.
Навіть не уявляючи, яке лихо коять.
Добре, що є орнітологи, що вчасно ̶ш̶а̶н̶д̶а̶р̶а̶х̶н̶у̶т̶ь̶ ̶т̶а̶б̶у̶р̶є̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶ ̶г̶о̶л̶о̶в̶і̶ напишуть просвітницький текст 🙂
Інджой.
Майте гарний день.
https://kunsht.com.ua/xlibom-ne-goduj-shho-їdyat-ptaxi-xto-prilitaye-godivnic/
КУНШТ
Хлібом не годуй: що їдять птахи і хто прилітає до годівниць
Не вся їжа корисна для птахів. А деяка – дуже шкідлива.
Імітація перепису населення за мільярд гривень замість повноцінного перепису населення?
Я кілька разів робив дописи, де радів, що наступного року в Україні нарешті відбудеться загальнонаціональний перепис населення і ми нарешті наблизимося до розуміння, в якій країні живемо.
Нагадаю, що минулий перепис відбувся 2001 року, а плановий 2010-го був скасований, очевидно, для зручності фальсифікацій на виборах.
Я залюбки наводив інтерв'ю фахівців у справі соціології, зокрема Елли Лібанової, де вона розповідала чому, як, що і навіщо.
І от я побачив оцей допис пана Дубілєта, де він каже, що повноцінного перепису не буде, а буде математична модель. (https://www.facebook.com/dubilet/posts/10157959342323552)
Він стверджує, що залучає до розробки математиків і соціологів, чисельність абонентів мобільних операторів, дані РАЦСів, пенсіонерів, калібруючі соціологічні опитування, а далі починаються фрази типу:
"Ці дані будуть, можливо, більш точними..." - можливо!
"Звісно, цей метод не дає відповіді на більш спеціалізовані питання (другий тип). Однак я вважаю, що для них, коли вони виникнуть, можна придумати точкові та більш дешеві способи дослідження. " - можна буде придумати!
Загалом, читайте самі.
Найгірше в його дописі - це дві маніпуляції.
Перша - точно свідома:
"Перепис — це важливий захід. Ось тільки нас не покидало відчуття, що в такому форматі це — недозволена розкіш для України".
Коли Вам починають розповідати про розкіш якихось речей, але не згадують, наприклад, про збільшення фінансування Офісу Президента чи Генпрокуратури (це не розкіш?) - Вами точно маніпулюють.
Друга - маніпуляція невідомої мотивації:
"Я мав під сотню зустрічей і дзвінків з різними потенційними користувачами. Я провів інтерв’ю з міністрами, директорами департаментів, представниками регіонів, соціологами (включаючи неперевершену Еллу Лібанову)."
Те, що не тільки мені здалося з цього абзацу, що Елла Лібанова підтримала ідею математичної моделі замість нормального перепису, я побачив з численних коментарів інших користувачів фейсбуку.
Вирішив почекати, що ж скаже сама пані Лібанова.
Вона - категорично проти - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1389824161197933&id=100005110866442:
"...оцінка чисельності населення, проведена з величезною кількістю припущень, їх не може замінити. За відсутності надійної інформації про генеральну сукупність (про все населення країні і його розміщення по території) неможливо забезпечити належну репрезентативність вибіркових (соціологічних) обстежень. "
Нащо ж Дубілет написав пост так, як він написав - лишається загадкою.
Тобто, з гаслом економії коштів платників податків, держава планує фактично витратити кошти на незрозуміло що.
Як на мене - це непрофесіоналізм.
Минулі уряди ігнорували соціологію і враховували лише рейтинги+популізм.
Змушений констатувати, що і тут те саме.
Плюс мільярд гривень невідомо куди.
Ну, а детально ще раз почитати, чому аргументи "технократів" - не аргументи, чому тільки перепис і за якими показниками дає тверезий погляд на країну - можна з інтерв'ю пані Лібанової.
І дуже добре, що вона в останньому абзаці теж наголосила на маніпуляції з приводу економії грошей.
https://dt.ua/interview/perepis-lyudey-chi-pidrahunok-pogoliv-ya-331424_.html
P.S. Взагалі, в інтерв'ю є ще один цікавий момент, де Лібанова скаржиться, що її в Уряді ніби чують, але все одно роблять по-своєму.
Я сам ловив себе на цій думці після неодноразового спілкування з деякими людьми з нинішньої провладної команди.
Вони вдають, що чують, але, на мою думку, це просто ввічливість.
А далі два варіанти: або тотальна некомпетентність і невміння зрозуміти, кого з експертів чи "експертів" треба слухати, або просто реалізація своїх "планів" під ширмою типу спілкування з громадськістю.
Імітація.
Мене огортає непозбувна бентега.
Несемось далі.
Я кілька разів робив дописи, де радів, що наступного року в Україні нарешті відбудеться загальнонаціональний перепис населення і ми нарешті наблизимося до розуміння, в якій країні живемо.
Нагадаю, що минулий перепис відбувся 2001 року, а плановий 2010-го був скасований, очевидно, для зручності фальсифікацій на виборах.
Я залюбки наводив інтерв'ю фахівців у справі соціології, зокрема Елли Лібанової, де вона розповідала чому, як, що і навіщо.
І от я побачив оцей допис пана Дубілєта, де він каже, що повноцінного перепису не буде, а буде математична модель. (https://www.facebook.com/dubilet/posts/10157959342323552)
Він стверджує, що залучає до розробки математиків і соціологів, чисельність абонентів мобільних операторів, дані РАЦСів, пенсіонерів, калібруючі соціологічні опитування, а далі починаються фрази типу:
"Ці дані будуть, можливо, більш точними..." - можливо!
"Звісно, цей метод не дає відповіді на більш спеціалізовані питання (другий тип). Однак я вважаю, що для них, коли вони виникнуть, можна придумати точкові та більш дешеві способи дослідження. " - можна буде придумати!
Загалом, читайте самі.
Найгірше в його дописі - це дві маніпуляції.
Перша - точно свідома:
"Перепис — це важливий захід. Ось тільки нас не покидало відчуття, що в такому форматі це — недозволена розкіш для України".
Коли Вам починають розповідати про розкіш якихось речей, але не згадують, наприклад, про збільшення фінансування Офісу Президента чи Генпрокуратури (це не розкіш?) - Вами точно маніпулюють.
Друга - маніпуляція невідомої мотивації:
"Я мав під сотню зустрічей і дзвінків з різними потенційними користувачами. Я провів інтерв’ю з міністрами, директорами департаментів, представниками регіонів, соціологами (включаючи неперевершену Еллу Лібанову)."
Те, що не тільки мені здалося з цього абзацу, що Елла Лібанова підтримала ідею математичної моделі замість нормального перепису, я побачив з численних коментарів інших користувачів фейсбуку.
Вирішив почекати, що ж скаже сама пані Лібанова.
Вона - категорично проти - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1389824161197933&id=100005110866442:
"...оцінка чисельності населення, проведена з величезною кількістю припущень, їх не може замінити. За відсутності надійної інформації про генеральну сукупність (про все населення країні і його розміщення по території) неможливо забезпечити належну репрезентативність вибіркових (соціологічних) обстежень. "
Нащо ж Дубілет написав пост так, як він написав - лишається загадкою.
Тобто, з гаслом економії коштів платників податків, держава планує фактично витратити кошти на незрозуміло що.
Як на мене - це непрофесіоналізм.
Минулі уряди ігнорували соціологію і враховували лише рейтинги+популізм.
Змушений констатувати, що і тут те саме.
Плюс мільярд гривень невідомо куди.
Ну, а детально ще раз почитати, чому аргументи "технократів" - не аргументи, чому тільки перепис і за якими показниками дає тверезий погляд на країну - можна з інтерв'ю пані Лібанової.
І дуже добре, що вона в останньому абзаці теж наголосила на маніпуляції з приводу економії грошей.
https://dt.ua/interview/perepis-lyudey-chi-pidrahunok-pogoliv-ya-331424_.html
P.S. Взагалі, в інтерв'ю є ще один цікавий момент, де Лібанова скаржиться, що її в Уряді ніби чують, але все одно роблять по-своєму.
Я сам ловив себе на цій думці після неодноразового спілкування з деякими людьми з нинішньої провладної команди.
Вони вдають, що чують, але, на мою думку, це просто ввічливість.
А далі два варіанти: або тотальна некомпетентність і невміння зрозуміти, кого з експертів чи "експертів" треба слухати, або просто реалізація своїх "планів" під ширмою типу спілкування з громадськістю.
Імітація.
Мене огортає непозбувна бентега.
Несемось далі.
DT.ua
Перепис людей чи підрахунок поголів'я?
У четвер 28 листопада міністр Кабміну Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Фейсбук поділився баченням, як наступного року на переписі населення можна заощадити 2–3 млрд грн.
Я дуже обережно ставлюся до Китаю.
По-перше, він натурально вивозить наші розуми цілими лабораторіями.
Це не я сказав, а екс-голова Наукового комітету на одному з перших засідань Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Та й багацько моїх колег в Китаї зараз проводять більше часу на рік, ніж в Україні.
Їм потрібні фізики, матеріалознавці, хіміки.
Їм потрібні авіадвигуни, металеві сплави, напівпровідники тощо тощо тощо.
Це те, що бачу я.
По-друге, один хороший вчений, який востаннє був в Китаї наприкінці 80-х, пару років тому їздив туди по різних інститутах та університетах.
Його враження про Китай полягали у округлених очах і незмозі вимовити ані слова - у нього в голові не вкладалося, як Китай за 30 років набудував купу лабораторій, інститутів та підприємств (так, це поки у нас розповідали про непотрібність виробництв і вирізали дослідно-конструкторські підприємства на метал. Подекуди, майже нові верстати ще в мастилі різали відправляли на брухт).
Але, по-третє, це все з лишком перекривається порушенням прав людини і складною екологічною ситуацією.
Тим не менш, Китай є прикладом країни, в якій колективна держава розуміє, що шлях до світового панування - то бути на передньому краї усіх можливих технологій.
Порахуйте, що у Вашій хаті чи взагалі в житті вироблено не в Китаї і ретроспективно порівняйте якість того, що Піднебесна робила 20 років тому і нині.
І оця стаття мене відверто лякає.
Біс із тим, що на мій хлопський розум китайській капіталізм не має нічого спільного з "вільнориночним капіталізмом", і тому державна ЧемЧайна купує Сингенту за захмарні 43 мільярди баксів, бо так треба.
Тому, поки Європа буде стагнувати від прирівнювання технології CRISPR до ГМО, Китай вирветься в світові лідери, бо чхати він хотів на етику та заборони.
Бо, знову ж таки, так треба.
Ви почитайте все інше - кількість інвестицій у генетичні дослідження, вирощування свиней та мавп для трансплантації органів і тестування лікування хвороб т.п.
Це, на мою скромну некомпетентну думку, той випадок, коли кількість одного дня перетвориться на якість.
Дійсно, Тигр, що прокидається.
https://kunsht.com.ua/kitajska-revolyuciya/
По-перше, він натурально вивозить наші розуми цілими лабораторіями.
Це не я сказав, а екс-голова Наукового комітету на одному з перших засідань Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Та й багацько моїх колег в Китаї зараз проводять більше часу на рік, ніж в Україні.
Їм потрібні фізики, матеріалознавці, хіміки.
Їм потрібні авіадвигуни, металеві сплави, напівпровідники тощо тощо тощо.
Це те, що бачу я.
По-друге, один хороший вчений, який востаннє був в Китаї наприкінці 80-х, пару років тому їздив туди по різних інститутах та університетах.
Його враження про Китай полягали у округлених очах і незмозі вимовити ані слова - у нього в голові не вкладалося, як Китай за 30 років набудував купу лабораторій, інститутів та підприємств (так, це поки у нас розповідали про непотрібність виробництв і вирізали дослідно-конструкторські підприємства на метал. Подекуди, майже нові верстати ще в мастилі різали відправляли на брухт).
Але, по-третє, це все з лишком перекривається порушенням прав людини і складною екологічною ситуацією.
Тим не менш, Китай є прикладом країни, в якій колективна держава розуміє, що шлях до світового панування - то бути на передньому краї усіх можливих технологій.
Порахуйте, що у Вашій хаті чи взагалі в житті вироблено не в Китаї і ретроспективно порівняйте якість того, що Піднебесна робила 20 років тому і нині.
І оця стаття мене відверто лякає.
Біс із тим, що на мій хлопський розум китайській капіталізм не має нічого спільного з "вільнориночним капіталізмом", і тому державна ЧемЧайна купує Сингенту за захмарні 43 мільярди баксів, бо так треба.
Тому, поки Європа буде стагнувати від прирівнювання технології CRISPR до ГМО, Китай вирветься в світові лідери, бо чхати він хотів на етику та заборони.
Бо, знову ж таки, так треба.
Ви почитайте все інше - кількість інвестицій у генетичні дослідження, вирощування свиней та мавп для трансплантації органів і тестування лікування хвороб т.п.
Це, на мою скромну некомпетентну думку, той випадок, коли кількість одного дня перетвориться на якість.
Дійсно, Тигр, що прокидається.
https://kunsht.com.ua/kitajska-revolyuciya/
КУНШТ
Китайська революція - КУНШТ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Ботанік назвав директора міжнародної IT-компанії лопухом у студії вечірнього шоу, а президента країни порівняв з ... не буду продовжувать, аби цим відео не зацікавилось ДБР і гостю шоу в півшостої ранку не виламали двері з обшуком.
Лептонний Боже, я ледве вивчив, що кавун - це ягода, а виявилося, що - ні, це тотальна брехня загальносвітового рівня.
А горіх - зовсім не горіх, а якась кістянка, а от гречка - це горішок.
АААААА!!!
Як жити далі?
Жити далі можна, якщо подивитися ОСТАННІЙ випуск першого сезону Вечірнього раціоналіста.
Сюди запросили одного з найкрутіших офлайн-популяризаторів та крутого онлайн-популяризатора України Олексія Коваленка.
Так, саме він відповідальний за натовпи дітей, що бігають з кактусами коридорами Національного науково-природничого музею, а також за гумористичний науковий паблік Довколаботаніка.
Непересічна особистість ез із.
Ну, і з цього випуску Ви дізнаєтесь ще кілька дахозривних речей, типу що кров може текти у яремній вені в протилежному напрямку!
P.S. Артем Албул, па краю ходіш, парніша. То фейкові приватні біохакерські клініки тролиш, то перших осіб...
Молодець.
Іди обійму. :)
https://www.youtube.com/watch?v=LUtD7zL9Txo
Лептонний Боже, я ледве вивчив, що кавун - це ягода, а виявилося, що - ні, це тотальна брехня загальносвітового рівня.
А горіх - зовсім не горіх, а якась кістянка, а от гречка - це горішок.
АААААА!!!
Як жити далі?
Жити далі можна, якщо подивитися ОСТАННІЙ випуск першого сезону Вечірнього раціоналіста.
Сюди запросили одного з найкрутіших офлайн-популяризаторів та крутого онлайн-популяризатора України Олексія Коваленка.
Так, саме він відповідальний за натовпи дітей, що бігають з кактусами коридорами Національного науково-природничого музею, а також за гумористичний науковий паблік Довколаботаніка.
Непересічна особистість ез із.
Ну, і з цього випуску Ви дізнаєтесь ще кілька дахозривних речей, типу що кров може текти у яремній вені в протилежному напрямку!
P.S. Артем Албул, па краю ходіш, парніша. То фейкові приватні біохакерські клініки тролиш, то перших осіб...
Молодець.
Іди обійму. :)
https://www.youtube.com/watch?v=LUtD7zL9Txo
YouTube
Кавун - НЕ ЯГОДА, користь сперми та нова космічна загроза | Вечірній раціоналіст
У третьому випуску "Вечірнього раціоналіста" розказую про нові загрози життю космонавтів, вплив сперми на мух та чому НАСПРАВДІ лід слизький. Також спілкуюся з кандидатом біологічних наук, науковим співробітником ботанічного відділу національного науково…
Знаєте, це настільки круто, що я не можу цього не поширити.
Справа не в тому, що в цій само хімічній аудиторії за тими ж бюретками для титрування мене вчили небайдужі викладачі терпінню, точності і вірі в те, що все вийде, якщо робити все правильно.
Просто дуже круто, що репости дописів в фейсбуці долучають дітей з палаючими очима до науки.
Бо одна справа, коли немає можливості займатися наукою, а інша - коли є і реактиви, і обладнання, і приміщення, і кваліфіковані хіміки, однак діти з їхніми батьками про це не знають.
Тож, полтавці, зауважте, що при моєму рідному ПолтНТУ, який нині зветься Полтавською політехнікою, діє отакий гурток.
Підписуйтесь, аби не проґавити заняття і гоу-гоу-гоу.
Допис Department of Chemistry, Poltava NTU https://www.facebook.com/pntuchem/posts/1269299583272227:
"Перші кроки…
Так хочеться назвати це перше фото, на якому учень 6 класу Малишев Богдан. Він став членом гуртка МАН «Фізична хімія. Експериментальні дослідження». Завдяки поширенню у facebook інформації про гурток МАН на базі кафедри хімії Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» завідувачем кафедри хімії Дмитром Олексійовичем Стороженком два тижні тому вони з мамою Мариною Олександрівною прийшли вперше на заняття гуртка. Хочеться побажати, щоб таких кроків у Богдана було дуже багато, і щоб вели вони його у цікавий світ науки. А завдяки таким батькам, яких уособлює мама Богдана, є надія на достойне наукове майбутнє нашого суспільства.
Приємно відзначити, що гуртківці, які вже почуваються досвідченими експериментаторами, щиро ділилися своїми знаннями з наймолодшим колегою. І хоча більшість з них – це учні 9-х класів, ними вже отримані досить цікаві результати. Це Карпов Артем (саме він на фото навчає юного дослідника) і Ташкінов Микита, Тараканов Роман, Проскура Денис. Розієва Майя виявила значні перевищення нітрат-іонів у питних водах шахтних колодязів, яку населення вживає з питною метою. Матяш Деніс і Матвієнко Аліна – цьогорічні випускники, теж працюють надзвичайно наполегливо.
Наприкінці року в період захисту наукових проектів, олімпіад і конкурсів хочеться побажати усім юним науковцям значних здобутків і перемог!"
Справа не в тому, що в цій само хімічній аудиторії за тими ж бюретками для титрування мене вчили небайдужі викладачі терпінню, точності і вірі в те, що все вийде, якщо робити все правильно.
Просто дуже круто, що репости дописів в фейсбуці долучають дітей з палаючими очима до науки.
Бо одна справа, коли немає можливості займатися наукою, а інша - коли є і реактиви, і обладнання, і приміщення, і кваліфіковані хіміки, однак діти з їхніми батьками про це не знають.
Тож, полтавці, зауважте, що при моєму рідному ПолтНТУ, який нині зветься Полтавською політехнікою, діє отакий гурток.
Підписуйтесь, аби не проґавити заняття і гоу-гоу-гоу.
Допис Department of Chemistry, Poltava NTU https://www.facebook.com/pntuchem/posts/1269299583272227:
"Перші кроки…
Так хочеться назвати це перше фото, на якому учень 6 класу Малишев Богдан. Він став членом гуртка МАН «Фізична хімія. Експериментальні дослідження». Завдяки поширенню у facebook інформації про гурток МАН на базі кафедри хімії Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» завідувачем кафедри хімії Дмитром Олексійовичем Стороженком два тижні тому вони з мамою Мариною Олександрівною прийшли вперше на заняття гуртка. Хочеться побажати, щоб таких кроків у Богдана було дуже багато, і щоб вели вони його у цікавий світ науки. А завдяки таким батькам, яких уособлює мама Богдана, є надія на достойне наукове майбутнє нашого суспільства.
Приємно відзначити, що гуртківці, які вже почуваються досвідченими експериментаторами, щиро ділилися своїми знаннями з наймолодшим колегою. І хоча більшість з них – це учні 9-х класів, ними вже отримані досить цікаві результати. Це Карпов Артем (саме він на фото навчає юного дослідника) і Ташкінов Микита, Тараканов Роман, Проскура Денис. Розієва Майя виявила значні перевищення нітрат-іонів у питних водах шахтних колодязів, яку населення вживає з питною метою. Матяш Деніс і Матвієнко Аліна – цьогорічні випускники, теж працюють надзвичайно наполегливо.
Наприкінці року в період захисту наукових проектів, олімпіад і конкурсів хочеться побажати усім юним науковцям значних здобутків і перемог!"