Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.38K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Вражений

Вся стрічка заповнена дописами розумних та активних людей про нового міністра освіти.
Всі в шоці.
Люди, нескінченно далекі від сфер освіти і науки, в розпачі.

Бо не треба бути вченим чи освітянином, аби розуміти, що протягувати плагіатора, ламати через коліно всіх - починаючи від верховної ради і закінчуючи думкою експертної спільноти - це дно.
І що такі рішення - це вирок системі.

Чи хтось плагіатора захищає?
О так.
Відзначився ресурс срана.юа, який написав, що це бунт соросят проти нового міністра, а також періодично бігають стрічками "науковці", що собі в профіль гугл-сколару (така база для вчених) для підняття рейтингу дописують чужі наукові роботи, або ж видають "науковий" журнал-мурзілку, де публікувалася лептонівна.

Яке тендітне єднання курв з лярвами.

Тим часом, студенти вже завтра організовують першу акцію протесту - 15.00, МОН на проспекті Перемоги
https://www.facebook.com/events/737493083491576/

А у вівторок ще одна - на 10.00 під Кабміном
https://www.facebook.com/events/357166865263985/

Люди, Ви прекрасні.
І як правильно зауважив Микола Скиба - легальність не означає легітимність.

Новий міністр - однозначно нелегітимний.
Люди з цінностями і спроможністю ці цінності втілювати у життя, а не просто базікати - це головний здобуток нормального суспільства, що мріє жити краще.
Головний його ресурс.

Із зміною керівництва міністерства освіти на плагіатора ми вже втратили Єгор Стадний.
Він іде з посади заступника міністра.
Я дякую йому за «зсунуті гори» і щиро пишаюся тим, що маю честь бути з ним особисто знайомим.

Поки що директорат науки лишається одним з останніх бастіонів притомності в цьому сюрреалізмі.
Юлія Безвершенко - людина, у якої з цінностями все гаразд і я точно знаю, що вона робитиме все, аби лярви якомога пізніше своїми корупційно-плагіатними руцями дісталися науки.

Зичу їй мужності і терпіння в королівстві кривих дзеркал, де пройдисвіти - професори, а нормальні вчені - ніхто.

Пост Юлії Безвершенко:

https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2789292691350292

«Післязавтра - 2 місяці з дня, коли я була призначена на посаду генерального директора директорату науки та інновацій МОН.

Якби в мене був особистий прес-секретар, я б щодня протягом цих двох місяців публікувала на ФБ про те, як це - ремонтувати літак під час польоту, одночасно керуючи ним в умовах нульової видимості.
Але прес-секретаря в мене нема. А умовно вільний час з'являється зазвичай після 12-ої ночі. Тоді сил щось писати вже немає, а роботи все ще багато.
Тому я порушую всі приписи щодо необхідності регулярно комунікувати і просто роблю надзвичайно цікаву і важливу роботу, сподіваючись написати завтра. Або вже у мемуарах.
А ще краще: не писати нічого , але, щоб були правильні результати.

Але сьогодні мушу висловитись.

Я вважаю, що ситуація довкола МОН, яка триває майже з початку року і досягла свого апогею сьогодні, - це вкрай погано і для науки, і для держави.

Відсутність артикульованих питань чи претензій до Ганни Новосад і Любомири Мандзій одночасно з нескінченним кастингом на посаду міністра освіти й науки, скандальне й провальне пропихування критично невдалої кандидатури.
Врешті-решт - криза легітимності призначеного на посаду в.о., нехтування при цьому думкою не лише проактивних спільнот, які творять зміни статусу-кво, а й решти владної команди, масштаби і системність виявленої академічної недоброчесності, відсутність артикульованої програми дій.
І попри цілковиту ясність щодо тимчасовості та технічності ухваленого сьогодні кадрового рішення, з точки зору побудови довіри суспільства до МОН та відчуття співтворення держави волонтерами-науковцями, сьогодні відбувся відкат, наслідки якого треба буде долати роками. Та й конктест ситуації вказує на те, що далі буде гірше. Що вже й казати про міжнародну репутацію країни, в якій може таке відбуватись.

Що буду робити я?

Моя посада не політична. Я - держслужбовець.
Мене наймає не міністр і фактично я не є його підлеглою. Тому й звільнити він мене не може.

Я маю чітке бачення, що потрібно робити і як. А коли не знаю, то багато консультуюсь із науковцями та експертами, зацікавленими у розвитку. За що їм величезне дякую.

Я маю команду, яку протягом двох місяців переорієнтовую в напрямку цього бачення та відповідних цінностей. Дякую за довіру і роботу.

Моє бачення необхідних кроків зафіксоване в програмі дій уряду на 2020 рік та в проєкті середньострокового плану дій уряду до 2023 року (є й такий оптимістично-фантастичний документ).
Якщо те, що там записане, буде реалізовуватись - у сфери науки й інновацій є шанс. І навпаки.

Дуже сумніваюсь, що людина, ціннісно перпендикулярна до мене й науки, зможе принаймні не заважати робити намічене. Але це стане зрозуміло достатньо швидко.
Можливо, вже завтра. Можливо, із часом.

Катапультуватись із цього дивного літака я готова в будь-який момент.

Навіть якщо програємо битву - війну виграємо все одно.
Дякую кожному, хто за це б'ється. У нас все вийде.
А наразі, як сказав один мій друг: якби я міг бути в штабі ворога, я б там був.

Далі буде.»
Ну що, друзі, сьогодні до мене в Інститут приходив куратор з СБУ.
Поспілкуватися про акцію протесту, що відбулася минулого четверга, проти вчорапризначеного міністра.
Тобто прийшов не минулої п'ятниці, не в понеділок, а на наступний день після призначення.
Звісно, це збіг.

Вибачте, далі писатиму дуже стримано, бо нічого дотепного в цьому не бачу, а пишу з двох причин:

1. Я не давав жодних розписок, що не можу повідомляти своїх друзів і колег про надцікаве спілкування зі службою безпеки у свій неробочий день (так, у нас чотириденний робочий тиждень).
2. Передбачаю, що подібні візити відбудуться до інших учасників акції, тому друзі, головне - знайте, що Ви не самі. Повідомляйте мене будь-яким зручним для Вас способом, що до Вас теж приходили чи хтось має намір з Вами поспілкуватися.
Незалежно від того, чи ми знайомі, чи не знайомі.

Отже.
Куратор виявився дуже доброзичливим, якими вони зазвичай і бувають.
Його цікавили питання хто організатор акції, чи не сплачувалися учасникам акції за це кошти, хто ще був на акції з мого Інституту?

На це я йому принагідно повідомив, що у свій неробочий день (у день акції я взяв відпустку за власний рахунок у зв'язку з сімейними обставинами) я маю повне право приходити на акції, щоб висловити свою громадянську позицію, а хто там був з мого Інституту - відповісти не можу, бо практично всі були у масках. Про що я відкрито писав на своїй сторінці у фейсбуці.
На питання про гроші я відверто і щиро посміхнувся - бо про такі випадки мені нічого не відомо.

Ба більше, він спитав, чи можу я йому показати сторінку події у фейсбуці, завядки якій я дізнався про акцію.
Я йому зауважив, що кожен має займатися своєю роботою, тому він може підписатися на мене у фейсбуці та погортати мою стрічку, і взагалі бути в курсі про всі цікавинки навколонаукового життя в країні, в т.ч. про сьогоднішню акцію протесту та акцію протесту у вівторок, про які я теж дізнався з соцмережі.

Також було питання про те, чому я вирішив прийти на акцію протесту проти.... за всю розмову він жодного разу не назвав прізвище нового міністра. Я теж не буду, може це якесь табу.
Довелось розповісти про академічну доброчесність, питання плагіату, що моя громадянська позиція не дозволяє мені з цим миритися.

Шановний пан намагався поспівчувати, що реформа науки не вдалася, на що я йому чітко відповів, що до вчорашнього дня з нею все було гаразд.
А потім зробив йому міні-огляд історії питання - про Національну раду з питань розвитку науки і технологій, Науковий комітет, Національний фонд досліджень, суть реформи.
Про сканувальну тунельну мікроскопію теж розповів, про молекули і те, як робляться дослідження.

Не впевнений, що йому було цікаво, але я намагався популяризувати науку навіть за таких умов.

Було й дуже дивне питання - для мене основним є наука чи... оце усе ...(не знаю, що малось на увазі).
Відповів, що звісно наука, а науку можна творити лише в умовах академічної доброчесності, тому це все мене так і непокоїть.

Були питання про мою співпрацю з Прометеусом і міжнародними організаціями, його цікавили деталі про моїх знайомих закордоном, що могли лишитися після роботи у Франції, чи є в мене допуск (до всяких секретних штук).
Було видно, що знає він про мене багато, але от з прізвищем мого наукового керівника, наприклад, він схибив.

Зі свого боку я поцікавився, чому такий інтерес до моєї персони?
Куратор відповів, що нічого такого, це просто його робота і вони перевіряють інформацію про акцію протесту і чи немає там складу злочину по статті якійсь (чесно, не запам'ятав), а йому сказали (мабуть у службі, тобто мене там читають) , що я є людиною, яка багато чого знає.

На що я йому знову порадив підписатися на мене у соціальних мережах, бо все, що я знаю - я намагаюсь висвітлювати, коли є час.
Тому я тут зазначу, що радий новому підписнику і сподіваюсь, що мої дописи допоможуть боронити незалежність України.

Резюме.

По-перше, я дуже прошу вибачення у всіх в Інституті, хто був свідком цього візиту і кого це змусило хвилюватися та згадувати часи тотального контролю спецслужб над наукою.

Вчені пам'ятають. Вчені відчули.
Вчені згадали. Вперше за не знаю скільки років.

Я бачив сьогодні їхні очі і розумів, що вони відчувають.
Той момент, коли мені перед ними було невимовно соромно, хоча я нічого такого не зробив.
Своїми діями чи бездіяльністю я жодним чином не хотів нікого змусити нервувати, але свою громадянську позицію висловлюватиму і надалі.
В неробочий час, звісно, та у відпустках за власний рахунок.

По-друге, вся ця ситуація - безвідносно до того, про що ми розмовляли, що мене запитували та що я відповідав - є жахливою сама по собі.
Сам факт, що у службі безпеки люди витрачають час на мою скромну персону свідчить про те, що щось в державі точно перескочило не на ті рейки.
Я зараз не буду давати жодних оціночних суджень, дякувати-дуже-дякувати і т.і.
Це все було смішно, допоки правила гри не змінилися.

Напрошується жарт про наукову інвестняню, але це не жарт.
Це нова реальність.

Тому, друзі.
Я дуже добра людина.
Всі, хто мене знає, можуть підтвердити, що я веселий, життєлюбний, хоча інколи в соцмережах я ще та скалка в одному місці.

Але.

Коли мій час забирають невідомо на що, витрачають нерви дорогих мені колег та друзів, а при цьому в державі повно більш серйозних проблем з компетенції служби безпеки (хоча не мені їх вчити, звісно) - це змушує мене максимально серйозно поставитися до потенційних загроз, як виникають для мого майбутнього у нашій країні.

Жартів більше не буде, шановні.
Хто і що б мені не казав - раніше такого не було.

Будемо.грати.за.новими.правилами.нової.реальності.

Тому, ще раз.
Повідомляйте про випадки "доброзичливого" спілкування з Вами, якщо спілкуєтесь - будьте максимально стриманими. Не забувайте про свої конституційні права на мирні акції протесту і не забувайте цим людям, які кажуть, що це просто їхня робота, популяризувати науку.
Якщо вони витрачають Ваш час даремно, то зробіть так, щоб хоча б вони збагатилися знаннями.

Схоже, настають ті найтемніші часи, за якими і буде світанок.
Загострення - це добре.
Ніхто не обіцяв, що буде просто.

Переможемо.
Я тепер навіть не знаю, що написати.
Мабуть, спочатку напишу слова вдячності за підтримку, а потім прокоментую коментар СБУ з приводу цієї всієї ситуації (так, їхня речниця вчора висловилася).

Друзі, я щиро вражений тією кількістю коментарів підтримки, які Ви залишили під постом про візит СБУ в мій Інститут фізики. Я обіцяв на них усі відреагувати - та де там. Їх стільки, що мені потрібно пару вихідних, аби їх лише прочитати.
Я вдячний підписникам, медіа, своїм колегам, які поширили історію, юристам, що запропонували допомогу будь-якого штибу, вдячний сусідам і геть незнайомим людям, що вчора до мене підходили і дякували, що не змовчав (як Ви взагалі в масці мене впізнаєте?).
Вдячний академікам НАН України, що шлють листи підтримки, а також усім друзям, що "обірвали" вчора телефон.

Окрім слів вдячності я читав коментарі і особисті повідомлення, з яких виходило, що нормальною вважається практика спілкування кураторів зі спецслужб з науковцями, які мають міжнародні науково-технічні проєкти, відрядження.
Є нормою приходити до них і доброзичливо (звісно, а як же ще) розпитувати, що вони досліджують, з ким спілкуються, про що тощо.

Я зараз не критикую СБУ, зрештою я не є спеціалістом в Нацбезпеці і потенційний відтік технологій треба якось відстежувати (чомусь СБУ, ймовірно, не вбачає загрози Нацбезпеці у відтоці науковців з наукової сфери, бо протидії цьому я не бачу).

Але.

Вчора завдяки 24-му каналу наштовхнувся на коментар їхньої речниці з приводу ситуації, що склалася, і мені стало геть сумно:

"Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська в коментарі 24 каналу наголосила, що функцій "кураторства" в Службі ніхто не виконує, і посад таких немає. Тож вона чесно зізналася, що не до кінця розуміє, про що мовилося."

Кожен інститут, що вміє в фізику, хімію чи якусь інженерію мав чи має спеціальні відділи, допуски, режими секретності, мав чи має практику, що його вчені мусять отримувати дозволи на публікацію своїх статей, звітують окремо про свої візити за кордон або ж про візити їхніх закордонних колег до них. .
І куратори - відома тема.
В багатьох інститутах такі "пильні товарищі" працювали на постійній основі.
Просто науковці про це не звикли говорити вголос, а для багатьох співгромадян це, виявляється, новина.

Інша справа - правильна назва посади.

Якщо дійсно посади "куратор" в СБУ немає, але людина з СБУ приходить і представляється "Доброго дня, я Ваш куратор", то подібні коментарі речниці СБУ особисто для мене виглядають чимось середнім між "але ж вони не мої армійські друзі" і "іхтамнєт" або "уволілісь заднім числом".

Тому легше від того, що за офіційною посадою куратор є умовним товаришем майором чи старшим спеціалістом з якогось науково-технічного співробітництва, не стає.

Далі гірше:
"Вона також зазначила, що про конкретний візит нічого не знає, але такий і справді міг бути через особливості функцій Служби безпеки. (о, тут дякую, не відхрещуються)

"Розумієте, СБУ проводить багато роботи з протидії тому, аби схожі акції використовували для дестабілізації ситуації в країні. Особливо багато людей, які в цьому зацікавлені, є за кордоном",– підкреслила Олена Гітлянська.
Вона пояснила, що дуже часто буває таке, що навіть коли збираються люди з благими намірами на різні акції, їх намагаються всіляко використовувати.
"Тому Служба безпеки веде багато такої профілактичної роботи. Я не можу сказати конкретно про цей випадок, але багато роботи спрямовано на те, щоб не допустити втручань в акції. Щоб усе проходило мирно й спокійно", – пояснила речниця СБУ.
https://24tv.ua/do-naukovtsya-antona-senenka-priyshli-sbu-use-shho-vidomo_n1368030"

Я був учасником багатьох акцій науковців - починаючи з часів Табачника, всіх акції проти ганебного фінансування науки, коли під кабмін виходили сотні вчених (може й під тисячу) упродовж 2015-2016 років, якісь пізніші акції, але ніколи такого не було, щоб до мене чи до моїх колег приходили спеціалісти служби безпеки, що непокояться про дестабілізацію, ще й підтримувану закордонням.
Ба більше, акція 19 червня була відверто маленькою, а листи-підтримки моїх колег, особливо старшого віку, які бачили на власні очі систему контролю в срср, лише утверджують мене в думці - те, що сталося вчора не може бути і не є нормальним.

Тому я особисто дякую Inna Sovsun за те, що вчора на СБУ пішов депутатський запит, аби вони розтлумачили, як це взагалі все стикується з їхніми прямими обов'язками.

Тому у вівторок, 30 червня на 10.00 я буду біля Кабміну, аби взяти участь у черговій акції протесту "СтопШкарлет: регіонал, корупціонер, плагіатор"
https://www.facebook.com/events/357166865263985/
Чесне слово, в мене не виходило, бо мав нагальні невідкладні інші справи, однак вчора зробив все можливе, аби звільнити цей час.
Дякую за мотивацію.

І про хороше, коротко.
1. За один вчорашній день у фейсбуці на мене підписалося додатково майже 3000 людей, і тут кілька.
Спасибі, це тішить, правда.
Але я наголошую, що я не єдиний в країні, хто намагається писати чи говорити про науку цікаво.
Перелік інших науково-популярних блогерів та ресурсів Ви можете побачити тут https://site.ua/anton.senenko/7571/.
Шукайте тематику собі до смаку і підписуйтесь на чудових людей.

2. Сьогодні о 13.00 мені випала честь модерувати дискусію між "фізиком" та "ліриком" на Фестивалі ідей 2020 - Олександрою Антонюк, докторкою фізико-математичних наук, старшим дослідником, Заступницею директора з наукової роботи в Інституті математики НАН України (так, це вона була реальним претендентом на посаду Міністра МОН) та Михайлом Мінаковим, філософом, дослідником історії модерності та пострадянських ідеологій, доктором філософських наук, керівником української дослідницької програми в Інституті Дж. Кеннана. (посилання на трансляцію буде десь тут https://www.facebook.com/events/648823632274868/).
Фестиваль ідей - це щорічна подія від Аспен-Інституту, де я мав задоволення навчатись, яка проходила в Одесі у серпні, але нині через коронавірус - відбудеться онлайн.
Фестиваль ідей - це місце, де в публічній розмові розумних людей народжуються сенси.

Щиро всіх запрошую.

Тож життя продовжується.
Про фінал історії зроблю окремий допис.
І вкотре прошу своїх колег - навіть не думайте мовчати, якщо доброзичливі люди мають спроби розпитати Вас про Вашу участь в акціях протесту.
Це дійсно може Вами сприйматися як тиск.
У спецслужб достатньо технічних можливостей, аби все перевірити, не втручаючись в реальне життя людей, які все життя проводять біля "мікроскопів".

Переможемо.
Українське радіо, якщо не помиляюсь, запустило сьогодні флешмоб - яка твоя улюблена стаття Конституції України.

Моя - 54-та, бо вона проголошує:

"Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості…
...Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством."

Гарантується та сприяє.

На мою думку, це - два ключових слова щодо науки в Україні.
Два ключові слова, які третій десяток років нівелюються жалюгідним фінансуванням науки та шаленою бюрократичною зарегульованістю.

Я вважав і вважаю, що у нас класна Конституція.
Так само, як у нас купа прекрасних та прогресивних законів. Тому просто дуже хочеться, аби в Україні усі тих законів і, особливо, Конституції України дотримувалися.

З Днем Конституції, шановні!
Переможемо!
Що ж, окремі засновниці окремих освітянських ГОшок почали адвокатувати тему, що із протестами проти нового міністра МОН "не все так однозначно", бо хтось-десь чув, що протести могли бути проплаченими (отут чи не варто СБУ поспілкуватися з хтось-десь?), а факт плагіату не доведено (факт академічного плагіату не потребує доведення у суді, як зараз намагаються це все переінакшити).

Це сором і ганьба.

Тому я принагідно зауважу, в т.ч. і для співробітників СБУ, підписаних на мою сторінку, що завтра по всій країні відбудуться акції протесту, до організації яких я теж не маю стосунку, але учасником однієї з них - стану із задоволенням.
Дніпро, Івано-Франківськ, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Сєвєродонецьк, Харків, Чернівці, Чернігів.
https://www.facebook.com/uasukraine/posts/970222326753912

Не проґавте, надсилайте хлопців із дротами у вухах, бо ж, з Вашої точки зору, дестабілізують ситуацію в країні саме протести, а не дивні призначення з ОП, проти яких ці протести і виникають.

Але я не був би собою, якби до цієї інформації не додав трохи корисної: наші науковці викотили черговий прогноз розвитку епідемії коронавірусу з 26 червня по 3 липня.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6577

Прошу звернути на нього увагу, бо тут є інформація на основі статданих ЦГЗ від 16 червня, зокрема, можна бачити, що серед померлих від коронавірусу 90% були госпіталізовані (ні, це не означає, що госпіталізація призводить до смерті, це означає, що люди в тяжких випадках таки не лишаютья поза стінами лікарень), а чверть з них були під ШВЛами, при цьому ШВЛ застосовувалися у 1% випадків, менше 2% захворівших були за кордоном і т.д.
Купа цікавих даних.

Цікаві дані і щодо молоді - існує неілюзорна імовірність бути госпіталізованим - від 15 до 17%. Так, хворіють не лише люди 50+, як це активно зараз розкручується на інфопомийках.

Особливо вражає те, що є люди, які хворіють вже 2 місяці і не одужали досі.

Є там дані і щодо діапазону настання смерті, і по тому, чи збільшується кількість безсимтомних хворих та чи падає кількість тих, хто підлягає госпіталізації.Дуже цікаво, читайте.


Висновки:
"1. Статистика по Україні демонструє стійку тенденцію до збільшення кількості нових інфікованих за день, хоча темпи розвитку епідемії знизилися порівняно з попереднім тижнем. Зокрема, Львівська і Закарпатська області показали динаміку, значно кращу за очікувану, хоча все одно вони залишаються серед лідерів за темпами поширенні інфекції. Виходячи з кількості тестувань на одного нового інфікованого (рис.11), головною причиною збільшення кількості нових інфікованих є збільшення контактів населення.

2. Аналіз первинних даних ЦГЗ МОЗ України показав, що з початку червня істотно зростає частка інфікованих, які не мали симптомів на момент звернення. На поточний момент частка інфікованих із незареєстрованими симптомами на момент звернення становить близько 60%. До того ж, зменшується частка нових інфікованих, які потребують госпіталізації, – на поточний момент вона становить близько 20%. Проведений аналіз свідчить про те, що серед нових інфікованих суттєво зросла ймовірність легкого перебігу хвороби. Про це також свідчить зменшення коефіцієнту летальності.

3. Порівняння даних із прогнозом від 19.06 показує, що темпи поширення епідемії зменшуються порівняно з прогнозними, але залишаються високими. У 17-ти регіонах України оцінки репродуктивного числа на поточний момент перевищують 1. Для України в цілому оцінка репродуктивного числа становить 1.2, що на 10% менше ніж за попередній тиждень, але все одно свідчить про високі темпи поширення."

Але вишенькою на тортік є оця фраза "Згідно із розглянутим сценарієм, кількість нових інфекцій на день може перевищити 2000 в кінці липня".

Тобто ми продовжуємо "злітати".

Бережіть себе.
Бо ті ж правоохоронні органи, яким виділяють додаткове фінансування, від нього Вас і не вбережуть.
Хочете - вірте, а хочете - ні, але за нового недоміністра МОН вже вписалися найбільш зашкварені персонажі.
Хоча вірити тут не потрібно, дивіться, що нарили:

1. Статтю на Вікіпедії про нього було створено ще 30 листопада 2017 року, коли ані я, ані Ви про нього ще не чули. Стаття була створена користувачем, який в основному редагує майже виключно 5 статей: про Табачника, його дружину, якийсь православний орден, держпремію з освіти, вигадану тим же Табачником, і про Шкарлєта. Дякую Олексію Болдирєву за таке відкриття, деталі тут
https://www.facebook.com/oleksiy.boldyriev/posts/10164256673750355

2. За Шкарлєта вписався сам Бондаренко, який за Табачника випустив злочинний наказ 1112 про 5 статей, після якого нормальні вчені і почали організовуватись та протестувати.
https://www.facebook.com/sci.junta/posts/2401711063463296
Саме після цього наказу в українській науці виникло купа приватних бізнесів-мурзілок, які забезпечували публікації "під ключ"
https://www.facebook.com/irynayegorchenko/posts/2757283947882217

3. Вписався за нього і директор установи, в якій випускається дуже дивний "журнал", в якому публікувалася Лептонівна - https://www.facebook.com/sci.junta/posts/2401586823475720

Це так, топчік.
Там ще є страна.уа, яка стверджує, що проти Шкарлєта - самі соросята, дивні російськомовні типу наукові блоги, та купа інших чортів.

Збіг? Не думаю.

Але щоб остаточно розставити крапки над і, бо дуже багато людей не розуміють, в чому така проблема плагіату, бо ж головне, щоб міністр був "менеджер хороший" - осьо Вам блискуча стаття Ірини Єгорченко.
https://greenpost.ua/blogs/akademichnyj-plagiat-ta-suspilstvo-i10007

Тут і про те, чому плагіатор не може бути гарним науковим менеджером, і про те, чому плагіат - чи не найстрашніша річ в науці - так само, як фінансова корупція в якомусь іншому секторі економіки, і про те, як два ідентичні тексти можуть не бути плагіатом, а різні - можуть (це не випадок Шкарлєта).

Загалом, дуже хочеться, аби наша країна була не країною переможного плагіату, а країною переможеного плагіату.

Пішов на акцію протесту. 10.00, Кабінет Міністрів України.
Штош...
Прийшов, аби зібрати матеріал для куратора з СБУ.

Встановив: гроші наче нікому не платили, але щоб переспілкуватися потім з усіма учасниками акції протесту, СБУ потрібно просити додаткове фінансування на додатковий кураторський полк.

Взагалі я щиро бажаю Володимиру Олександровичу, щоб йому підбирали водіїв, лікарів та охоронців так само, як він підібрав нам Міністра освіти.

І дуже добре, що є студентство (орги сьогодні - саме студенти), яке не згодне терпіти цей освітянський бєспрєдєл.

P.S. Поліція не пускає мітинг до офісу президента. Сидимо на асфальті.
Апдт. Пропускають.
Не чує баба студентів, освітян та науковців
Нечасто мене вдається відверто шокувати, щоб аж мову від подиву відібрало, однак це і є той момент

З одного боку, я не мав би поширювати цього листа, бо в мене тут очевидний конфлікт інтересів - дуже шановані (дуже - це дуже-дуже) українські вчені зі світовими іменами і бездоганним авторитетом написали листа на підтримку молодого науковця, тобто мене.

Я настільки приємно ошелешений, що ступінь моєї вдячності за сам факт відчуття підтримки "титанів", на яких і я в тому числі спираюся у своїх дослідженнях, важко висловити словами.
Можу лише сказати, що такі речі лише мотивують ще наполеглевіше працювати на ниві української науки, стійко тримати позиції і перемагати.

Однак для мене в цьому листі важливо інше.

Це надпотужна, надоперативна (в п'ятницю стався інцидент, а в перший робочий день вже з'явився лист), надавторитетна і абсолютно правильна реакція на призначення пана Шкарлета на посаду тимчасово виконуючого обов'язки Міністра освіти і науки.

Провладна команда проігнорувала думку експертної спільноти, активістів (яких поза очі називали соросятами та грантоїдами), комітету Верховної ради та народних депутатів, але це, вибачте, вже реакція геть іншого штибу: академіки Національної академії наук України, голова Ідентифікаційного комітету, члени Наукового комітету, директори інститутів, працівники університетів, представники Національного фонду досліджень - обурені безпардонністю призначення дивного пана на посаду Міністра.

І прямо пишуть
"Просимо Вас також припинити спроби призначення С.М. Шкарлета на високу посаду. Порушник норм етики і моралі таких посад обіймати не може."

Дійсно, часи змінилися.
Люди, ви чудові.
Всіх соціальнодистанційовано обіймаю.

Переможемо.

P.S. Шановний кураторе з СБУ.
Я до цього листа не маю анінайменшого стосунку.
Навіть якби я захотів такої підтримки - її не можливо ані "створити", ані "випросити", ані "придбати" за всі скарби світу.
Бо найцінніше для науковця - це його репутація.

Пост Сергія Шарапова https://www.facebook.com/100007938734579/posts/2602695720005027:

«Звернення представників наукової і освітянської спільноти до Президента України, Прем’єр-міністра України та Голови служби безпеки України.
Офіс Президента України Денис Шмигаль The Security Service of Ukraine.

Президенту України
В.О. ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Копія: Прем’єр-міністру України
Д.А. ШМИГАЛЮ
Голові служби безпеки України
І.Г. БАКАНОВУ
30.06.2020

Шановний пане Президенте!

Ми, представники наукової і освітянської спільноти України, які, запевняємо Вас, працюють виключно на благо держави та її авторитету в світі, глибоко стурбовані і обурені випадком, що стався 25 червня поточного року, коли до нашого колеги, талановитого молодого вченого, представника всесвітньовідомої вітчизняної школи з фізичної електроніки, старшого наукового співробітника Інституту фізики НАН України, кандидата фізико-математичних наук Антона Сененка у розпал робочого дня з’явився співробітник СБУ (його прізвище нам невідомо, але А.І. Сененку він представився) і вчинив йому допит, задавши купу незрозумілих, а також провокативних питань, на нашу думку, перевищивши свої повноваження.
Приводом до цього візиту була участь А.І. Сененка і кількох його колег у неробочий час в акції протесту проти обрання на посаду міністра освіти і науки України С.М. Шкарлета, особи, яку доказово визначено як плагіатора, порушника норм академічної доброчесності, що у науковому світі визнається тяжким злочином і тягне за собою, щонайменше, морально-етичну, а також іншу відповідальність, у тому числі і відповідно до Законів України. За цих обставин призначення С.М. Шкарлета, здійснене всупереч рішенню профільного комітету Верховної Ради України на високу посаду у Міністерстві освіти і науки України викликало хвилю обурення у наукових та освітніх колах, і молоді люди відкрито, у передбачений Конституцією України спосіб, висловили свою громадянську позицію, за що, навпаки, їм треба дякувати і ставити їхній вчинок прикладом для інших.