З'явилися дві класні науково-популярні штуки

Тут Кирило Безкоровайний подарував нашому малому власноруч написану з Дарією Скибченко дитячу книгу про темну матерію.
Марк Антонович читати ще не вміє, але я - цілком, то зміг зацінити і кажу: класна.
Історія зовсім дитяча і тому буде зрозуміла дітям (може і не тільки їм :) )
В ній немає підступу, як в "Грі престолів" чи загадок, як в "Справжньому детективі", тому можна просто насолоджуватись.
Важливо, що книга - неймовірно красива.
От просто красива.
Її хочеться гортати, роздивлятися малюнки, дивуватися їхній глибині та деталізації.
Ба більше, вони є напрочуд інформативними.
Загалом, дуже раджу.

Але це не все.
Команда бомбезного науково-популярного ресурсу Куншт запустила серію подкастів "Пост правди" про псевдонауку, маніпуляції та медіаграмотність.
Вже доступні аж 7 епізодів.

Журналісти та науковці об'єдналися заради того, аби Вам розповісти про лиходія-доктора Пі, придуркуваті гордонівські пірамідки Юшинсе, розіп'ятого хлопчика в трусіках, діпфейки і порнофільми, стенфордський тюремний експеримент та кризу відтворюваності експериментів, інформаційні бульбашки, вагітність, про яку не знають батьки, але знає супермаркет, плагіат, фальсифікацію досліджень та багато чого іншого.

Не знаю, як вони це зробили, але до проєкту вони долучили як зірок медіасфери, так і зірок наукової ниви.
Тож, коли прямуєте на роботу чи додому, чи просто маєте вільну хвилину - вантажте, слухайте, розумнішайте.

https://we.fo/1525200875

Майте гарний вечір.

Поки фокін пукає ротом, що між Україною та росією немає війни, а кандидатка на посаду мера Києва Верещук вєщаєт про електричні тролейбуси на дизельному паливі, поговоримо про щось неідіотське - про два класні науково-популярні відео і одну бомбезну новину.

1. Коли ми з дружиною лишень готувалися до появи сина, в пологовому побачили рекламу приватного банку пуповинної крові.
Я щось десь чув, що пуповинна кров та стовбурові клітини можуть у майбутньому бути дуже корисними малому при можливій появі якихось захворювань, але достеменно цим питанням не цікавився.
Але спокуса скористатися послугами - була дуже великою.

Виявляється, оці всі банки пуповинної крові - це просто бізнес по зароблянню грошей на людях, котрі не розбираються у питанні так само, як на цьому не розумілися і ми (апдт.Мова саме про Україну).

І от у останньому відео Телебачення Торонто цілий MED GOblin популярно пояснив, чому з наукової точки зору те, що роблять в Україні з пуповинною кров'ю - просто шахрайство.
https://www.youtube.com/watch?v=ByFcpJHoVV0

Подивіться та покажіть тим, хто скоро народжуватиме.
Мо буде корисним (з 18:40).

2. Цікава наука переклала прекрасне відео про найсферичніший об'єкт у світі.
Заголовок дуже клікбейтний, але наповнення - реально круте.

Кремнієва куля, лише сировина для виготовлення якої коштувала цілий мільйон баксів - це Вам не Зеленський зі своїм сраним мільйоном доларів за вітчизняну вакцину від коронавірусу.

Навіщо вона, до чого тут Велика Французька Революція, чому кілограм в системі СІ має приставку Кіло і що взагалі коїться - в шикарній українській озвучці тут
https://www.youtube.com/watch?v=fp8PuFAvGpM

3. Я забув подякувати.
Нещодавно я Вас агітував віддати голоси на Громадському бюджеті Києва за Дні науки, Наукові пікніки в Україні / Science Picnics in Ukraine та лекторій Дійсна наука.
Ви це зробили.
Ви протягнули ці проєкти і наступного року в Києві будуть усі ці мікроскопи в парках, громадяни - в лабораторіях, і цікавезні лекції всюди, де тільки можна.

Так, я ще агітував за Науковий сквер, але, як завжди, шкільний лінолєум переміг і скверу з чудернацькими скульптурами, що демонструють закони фізики і які є в столицях чи не всіх розвинених країн, в Києві не буде.

Майте гарний вечір.

І тут я заволав

Пам'ятаєте ж, як активні вчені віднайшли у нинішньої імітації міністра освіти і науки купу плагіату у статтях та докторській дисертації?
Пам'ятаєте, як комітет з питань етики агентства з якості вищої освіти (типу НАБУ в освіті і науці) теж знайшов в роботах Шкарлєта плагіат?

Так от, Шкарлєт же до нинішньої своєї посади очолював Чернігівський державний технологічний університет.
Так-так, той, для якого він купив дорогезний джіп ака вантажівку і комісія з якого потім видала йому довідку, що у нього плагіату немає.

І що тепер?
Обурені маси трудящих написали відкритого гнівного листа, що не годиться отаке всяке про їхнього екс-ректора писати.
Тобто вони плагіату не бачать, але іншим про це говорити - теж зась.

Але проволав я не з цього.
Пані та панове, що підписалися під листом, потрапили в поле зору активних вчених і ті почали копирсати їхні дисертації і наукові статті
Ну, треба ж бачити, які авторитети вітчизняної наукової думки "вписуються" за любителя чужих ідей.

Парадокс у тому, що дехто з них свій науковий доробок, зроблений за бюджетний кошт, вже оперативно закрив для доступу.
Тим не менш, дещо вдалося вже насмикати.

Можете сходити в коментарі до оригінального допису, але я висмикнув смачні від Oleksiy Boldyriev:

""Наведено результати дослідження позитивного впливу спеціальної (антистатичної) обробки наелектризованість пальтових вовняних тканин із вмістом синтетичних волокон. Підтверджено доцільність використання такої обробки для усунення електризованості цих тканин."
Тобто проведене дослідження (в іншому місті -- в Київ їздила), яке доводить, що антистатики запобігають накопиченню статичної електрики. Тобто людина старалася, але власне науки в цій статті в журналі "Товари і ринки" небагацько."

""Розглянуто філософські основи соціальної роботи у дискурсі проблеми архетипів, здійснено спробу аналізу архетипів світоустрою та світовідношення як світоглядно-культурних чинників різноманітності методологічних орієнтацій соці­альної роботи."
Мені зрозуміла проблема архетипів і важливість соціальної роботи.
Але як у 6 сторінок знаменитого журналу "Гілея" влізли "філософські студії М.Бердясва, М.Вебера, Ж .-П . Сартра, Л.Шестова, О.Шпенглера... конфуціанство в Китаї, стоїцизм в Європі... архетип світоустрою давніх слов’ян «Добро-Зло» у світлі якого весь світ людського буття уявлявся нашими прапіурами ареною боротьби між Добром (Білобогом) і Злом (Чорнобогом)... основи вчення про оволодіння світом, закладе­ні античними західноєвропейськими філософами - піфагорійцями, Сократом, Платоном та ін" -- я зрозуміти не можу."

Ох, відчуваю, може так статися, що вийде серія розслідувань про еліту цілого регіонального університету, якому не пощастило стати кузнею міністерських кадрів.

Клоуни мають працювати в цирку.

Будемо стежити.

Допис Світлани Арбузової https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10159344971434113/:

"Лист трудящих

«Колектив Національного університету "Чернігівська політехніка" обурений рішенням Комітету з питань етики Національного агентства від 11 вересня 2020 року за скаргами на порушення академічної доброчесності в наукових роботах колишнього ректора нашого університету Шкарлета С.М.» https://www.stu.cn.ua/news_view/3571/

Уявіть собі, товариші обурені не тим, що їх колишній ректор, а зараз, прости Господи, в.о. міністра МОН – плагіатор, а тим, що хтось сміє про це прямо заявляти.

А який же знайомий «народный слог» у зверненні до Прем'єр-міністра! «Повеяло, – писав Салтиков-Щедрін, – старым добрым времечком», коли «...от имени и по поручению…....». А пафос-то який, почитайте, отримаєте задоволення:
- "заходи, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації як окремих науковців, так і колективу науково-педагогічних працівників НУ "Чернігівська політехника" загалом»;
- "ставлять під сумнів професіоналізм колегіальних органів вищої освіти, принижують честь, гідність та ділову репутацію окремих науковців";
- "Поширення в інформаційному полі недостовірної інформації може негативно вплинути на імідж, престижність та гудвіл нашого університету".

Впізнаваний стиль.
Почуйте знайоме, дуже знайоме відлуння радянського дна з цькування Солженіцина і Сахарова: «Мы выражаем свое возмущение, решительно осуждаем деятельность, порочащую честь и достоинство советского ученого». Для більш гучного звучання незапам'ятних часів та ще більш яскравої демонстрації вашої безсоромності вам, товариші, слід було б закликати на допомогу складальників-механіків, бригадирів, газозварників і всіляких героїв соціалістичної праці вашого міста. Читаючи заключний акорд вашого гнівного листа, важко не згадати й крик душі теплотехніка об'єднання "Таджікатлас" – «От себя лично и моих товарищей требую принятия самых строгих мер согласно нашим законам".

Цікаво, що не всі члени Вченої ради Національного університету "Чернігівська політехніка" підписали цей лист, хоча переважна більшість виявилася в числі підписантів. Може й непросто знайти заклад, в якому зовсім не було б недоброчесних науковців. Справа в їх кількості та кліматі – сприятливому або ні для таких проявів.
Судячи з коментарів під усілякими спробами захистити плагіатора, в цьому закладі ще залишилися одиниці тих, кому набридли неподобства університету, в якому прогнило майже все. Ніхто, напевно, і не зацікавився б вашим болотом, якби ваш колишній ректор у міністри не подався. І це ж НАЗЯВО ще не всю творчість Шкарлета розглянула.

А ось члени двох комісій з академічної доброчесності НАНУ та НАМНУ не пошкодували свого часу, провели незалежний аналіз так званих публікацій Шкарлета, ретельно проаналізували й експертизу комісії ЧНТУ та Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності. Все викладено на сайті http://false-science.ucoz.ua/. Тому, якщо комусь хочеться назвати чорне білим, – не вийде, бо докази в наявності. Жодний факт академічного плагіату, жодні порівняльні таблиці, де були доведені крадіжки, не були спростовані.

Але ми дійсно в боргу перед університетом "Чернігівська політехніка", бо якось зосередилися лише на особистості Шкарлета, а співробітникам закладу, мабуть, прикро, що про їхню «честь, гідність та ділову репутацію» широка громадськість ще недостатньо знає. Ігор Дзеверін, Victor Dosenko, Oleksiy Boldyriev, Ірина Єгорченко, Олег Смирнов, Sergei Sharapov, Антон Сененко – нам потрібно виправити таку несправедливість. Ось, наприклад, у своєму листі група товаришів з гордістю згадує власну комісію з академічної доброчесності, мовляв, їхню думку в НАЗЯВО проігнорували. Якось і справді не добре, що ми залишили без належної уваги своїх колег з однойменної комісії. Варто почати з перевірки саме членів цієї комісії, які вважають себе «експертами з доброчесності».

Загалом, роботи з аналізом наукової продукції співробітників цього університету чимало. Попередній скринінг дисертацій, захищених в університеті "Чернігівська політехніка", публікацій співробітників закладу показав, що ретельна перевірка їхньої творчості виявить такий «імідж, престижність та гудвіл закладу», що розфарбовані розпусниці у порівнянні з ними виглядатимуть як зразок добропорядності.
Допомагайте, науковці! Це не Національним агентством автори звернення незадоволені, це плюють в обличчя нам всім."

От курча

Коли я писав, що за посаду Президента Національної академії наук (замість покійного Бориса Патона) з 5 кандидатів фактично змагаються 3, бо 1 виявився навіженим, якому Бог на вухо щось нашіптує, а інший тупо "вмикнув задню передачу", я й не знав, що все ще гірше.
https://news.1rj.ru/str/mouselab/2640

Отже, задньопередачний Данилишин запропонував усім кандидатам зняти свої кандидатури, бо вибори якісь не такі, але сам при цьому лише допускав зняття своєї кандидатури.

Коли ж він втямив, що його "хитрий" план не спрацював, а 3 кандидати ведуть нормальну передвиборчу агітацію, їздять науковими установами та спілкуються з колективами Інститутів - тупо подав до суду на скасування виборів.

Аргументація - дика.
З одного боку, коронавірус, що загрожує виборцям (а нащо тоді рознесення виборчих дільниць?).
З іншого боку - неготовність керівного складу академії до змін (а вибори тоді нащо?)
З третього, треба омолодження керівного складу (та як же ж, холєра, це без виборів зробити?)
https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/danilishin-zablokuvav-vibori-hlavi-nanu-pozov-v-sudi.html
Читайте самі.

Мене дико вкурвлює, що один з кандидатів у випадку неілюзорного свого програшу, може спокійно руками найчеснішого українського суду відібрати у виборців право демократичним шляхом вперше в історії обрати собі очільника.

От Данилишин розумний, а всі інші науковці - тупі, бо ж галочку вліплять не за нього.
Як власну приватну думку скажу, що він, мабуть, хоче, аби його персону просто призначили... хто? найвеличніший лідер сучасності?
Сюр.

Але прикольно.
Принаймні, ці вибори ще чимось запам'ятаються.
Якщо, звісно, відбудуться.

Слід нагадати одну важливу річ.

Зеленський - це не лише зрадники на чолі офісу президента, мразоти на чолі Міністерства внутрішніх справ чи відверті самовпевнені дебіли на чолі Міністерства охорони здоров'я.
Це ще й плагіатори та нездари на чолі Міністерства освіти і науки.

3 місяці тому депутати відмовились призначати на посаду міністра пана Шкарлєта, бо він був зашкварений з усіх боків.
Тому його призначили тимчасово виконуючим обов'язки.
3 місяці випробувального терміну минуло і... тиша.
0 гривень з ковідного фонду на освіту, беззахисні вчителі та викладачі, протистояння з НАЗЯВО, плагіат у наукових роботах - Зеленському все до вподоби.

Студенти зібралися влаштувати під Офісом Президента в цю суботу акцію протесту проти такого стану речей.
https://www.facebook.com/events/331424704943507/

На жаль, з об'єктивних причин я не зможу цю подію відвідати, але закликаю всіх небайдужих прийти і підтримати студентів, що не бажають мати своїм очільником шахрая.

Майте гарний вечір.

Нарешті з'явилися переконливі докази, що Земля дійсно може бути пласкою.
Ніхто такого не очікував.
Варто лишень перейти за посиланням.

Якщо серйозно, то всі пам'ятають шкільний курс фізики, де вивчалася теорія відносності і розповідалася історія двох братів-бизнюків, один з яких лишився удома, а інший полетів зі швидкостями, близькими до швидкості світла, мандрувати Всесвітом.
Коли брати зустрілися знов - один з них був старшим за іншого.

Ця фантастична історія, що мала на меті пояснити , як саме час може текти інакше, в сучасному світі отримала залізобетонні реальні наукові підтвердження.

Як частинка, що "живе" дуже мало може долати вражаючі відстані?

Дослід з мюонами, прекрасно і зрозуміло описаний у відео, свого часу мене дуже вразив.
Дуже.
І якщо я не помиляюся, його повторювали навіть в Києві в Інституті ядерних досліджень.

Тож беріть дітей, дізнавайтесь, дивуйтесь.

І, так, про пласку Землю - це був геть не жарт.
Але дивіться самі.
https://www.youtube.com/watch?v=nusyrYcoBjM

"Глянь, кращі учені з усієї країни обісцяли всю підлогу.
Плями сечі навіть на стелі. Звідки вони взялися?
Уяви, якого розміру мішені їм потрібні" - прибиральниця на секретному об'єкті з одного голівудського фільму.

Я дуже сміявсь, коли читав цей допис Леоніда.
Історія про створення спеціальних текстів з маячнею, аби перевірити якість рецензування журналів - не нова.
Пишеш будь-який наукоподібний текст з купою незрозумілих слів - і маєш шанс не тільки опублікувати "наукову" статтю, а й захистити дисертацію доктора наук, отримати надбавки до посадових окладів, визнання в держструктурах, рєспєкт і уважуху в оточенні таких само марнославних невігласів.

Але потім стало геть сумно.
Справа не в тому, що в країні існують допи-гепи-лептонні богині, що імітують наукову діяльність та в очах платників податків називаються так само науковцями, як і Шарапови, на котрих посилаються Нобелівські лауреати.

Справа в тому, що є ціла галузь - судові експертизи - де псевдовчені своїми "висновками" калічать долі людям.
Я вже колись репостив допис про експерта, що надавав свою цінну думку у справі Шеремета.

От тепер почитайте про ще одного.

Добре, що Володимир Зеленський вважає, що із розслідуванням цієї справи під керівництвом дуже потужного міністра все гаразд.

Допис Леоніда Маслова https://www.facebook.com/leonid.masl0v/posts/3613419935383382:

"У 2005 році вчені з Массачусетського технологічного інституту (Jeremy Stribling, Max Krohn, Dan Aguayo) скоріш заради розваги, ніж певного плану створили програму SCIgen - генератор паперу, який використовує безконтекстну граматику для випадкового генерування нісенітниць, які імітують науково-дослідницькі роботи. Це виявило повну відсутність уваги до матеріалів наукових статей і конференцій.
Першим експериментом Стріблінга, Крона і Агайо було номінування і розміщення статті Rooter: A Methodology for the Typical Unification of Access Points and Redundancy, як номінанта на престижній конференції WMSCI, але запрошені "автори" розкрили свою аферу, публічно розповівши про неї та розмістили ще декілька подібних статей. Наслідком стало припинення фінансування конференції спонсорами.

Стаття також у 2008 році була перекладена на російську мову і опублікована як наукова в російському «Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов» під назвою «Корчеватель: алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности», що під ім'ям вигаданого автора Михайла Жукова.

Згодом генератор став використовуватися, головним чином китайськими "науковцями", щоб створити велику кількість шахрайських матеріалів конференцій, що призвело у подальшому до відкликання з наукових журналів 122 статей, створених SCIgen, і створення програмного забезпечення для виявлення для боротьби з його використанням.

Ще раніше, у 1994 році, професор фізики Алан Сокал з Нью-Йоркського університету написав сатиричну статтю з претензійною назвою «Переступаючи межі: До питання про трансформативну герменевтику квантової гравітації» (англ. «Transgressing the Boundaries: Towards a Transformative Hermeneutics of Quantum Gravity»). Стаття була майстерно написаною пародією на сучасні філософські міждисциплінарні дослідження постмодерністського спрямування і була позбавлена будь-якого сенсу. Стаття мала великий успіх. Містифікація була розкрита самим Сокалом в статті в травневому номері іншого журналу. Він пояснив, що його стаття в «Social Text» була «рясно приправленою повною нісенітницею» і, на його думку, була опублікована тільки тому, що добре виглядала і відповідала «ідеологічним упередженням» редакторів. Після розкриття справжнього змісту статті (точніше, відсутності змісту), головний редактор журналу втратив роботу, а Сокала редактори записали в чорний список авторів, чиї твори надалі не публікуватимуть.

Провокація Сокала викликала тривалі і бурхливі дискусії в науковому середовищі. Метою публікації було оголити відсутність необхідності будь-якого змісту в текстах, за умови дотримання певного стилю мови.

В суспільствах, де мільйони людей заряджають перед телевізорами банки з водою і обирають у владу недоучок, де міністри списують дисертації, Гепи є кандидатами наук, а Допи - докторами, там де публікуються параноїдальні теорії лептонних богів, з великою долею ймовірності народжуюся цілі осередки псевдовчених-шарлатанів, такі собі кластери, сформовані зі злегка освічених ублюдків - імітаторів наукових текстів. Вони, подібно рекламщикам, чітко засвоїли, що основою попиту тупого споживача є не якість продукта, а УЯВА про таку якість. Якщо відсутнє наукове середовище, здатне організувати рецензійну критику і контроль над їхнім словоблуддям, вони починають вдавати з себе "вчьоних" шляхом публікацій з безглуздих наборів незрозумілих слів.

Ці шарлатанські кластери ствоюються як замкнені кола виробників, тестувальників і авторів відгуків щодо гнилого смердючого продукта. Головне - забезпечити продукту обгортку незрозумілості і не дати споживачу-чужинцю ззовні втрутитися в затишне середовище самопроголошених знавців і понюхати чим тхне з-під обгортки.

Головною зброєю цих бандюків є створення уяви про свою недоступність для пересічного розуміння споживача. Як у казці про голого короля, споживач має боятися навіть припустити, що через закордонні слова він не розуміє сенсу параноїдальної маячні, яку верзуть в своїх "працях" ці виробники королівських суконь.

Особливу когорту шарлатанів складають так звані вчьоні-самозванці від різноманітних державних інститутів судових експертиз (суто радянська живуча клоака), оскільки їхні псевдонаукові роботи рецензують виключно такі само самозванці з їхніх кіл, а споживчий контроль якості їхньої продукції здійснюють в основному невігласні мусора або тупі бидлуваті судді. З цими категоріями шахраям найлегше працювати. Достатньо, щоб в резолютивній частині їхніх "робіт" зрештою містився зрозумілий і потрібний мусору висновок. А всередину можна напхати бо зна що, бо ані прокруор, суддя вищої інстанції ані адвокат ні за що не зізнається, що не розуміє значення слів, які шарлатан напхав в середину.

Нижче я навожу лише одну наукову (!) роботу доктора наук, професора, якого колеги-шарлатани з рувінарника (КНДІСЕ) вважають світилом всесвітньої експертної діяльності. Стаття присвячена тому, як виставляти рахунки за експертизу в залежності від ступеня складності дослідження.

Початок цитати
Онтология понятий «простота» и «сложность» локализована в соответствии с современными философскими воззрениями в пространстве языка[1] . Поэтому было проанализировано их семантическое наполнение в базовых словарях[2] . Как следует из исследованных данных[3] , и простота, и сложность одновременно описывают и определенное состояние некоего объекта, и степень необходимости приложения усилий для его познания – интеграции – преобразования, т. е. онтология исследуемых понятий дуальна – объектна и в тоже время деятельностна.
…
Гносеология понятия сложности задается прежде всего наличием иерархической компоненты структурной организации, при этом связи между уровнями определяются случайностью и независимостью. При этом, как вытекает из анализа онтологии исследуемых понятий, наиболее перспективным является рассмотрение их в паре: «простота – сложность». В таком ракурсе они конкретизируют отдельную сторону процесса познания, обобщая процессы, происходящие независимо от нашего сознания, одновременно выступая сокращением некоего множества чувственно, эвристически воспринимаемых явлений и выполняя определенные логические функции, будучи формой мышления об объекте, являются по сути вторичной парной диалектической категорией. Действительно, в ходе движения познания от явления к сущности происходит детализация объекта познания, требующая наращивания интеллектуальных
усилий в ходе перехода от явления к сущности[6] ,что приводит к актуализации разных категорий (простота и сложность), репрезентирующих различные уровни познания[1]. Категория «простота-сложность» отражает уровни объекта познания применительно к целям его познания, т.е. является атрибутивной, репрезентирующей одну из сторон диалектического закона развития[2].
В соответствии с концепцией четырехуровневой сложности (простая, средняя, сложная и особо сложная) каждый из определяющих критериев должен иметь четырехстепенную градацию. Кроме того, целесообразно изменение названий, поскольку часть их имеет семантически-снижающий
характер (например, «простые»), вводя в заблуждение неосведомленных лиц. Предлагаем именовать через изменяемое числительное, которое выступит логико-семантическим предикатом, и базовый терм «категория сложности», соответственно: первая, вторая, третья, четвертая категории сложности.
Кінець цитати

(Владислав Седнев, Головний експерт "Генеральної прокуратури ДНР", псевдонауковець, мразота і подонок. Стаття від 2012 року опублікована на сайті Харківського інституту судових експертиз у 2012 році)
https://www.hniise.gov.ua/user_files/File/sbornik/2012/Sednev.pdf
Уявіть собі, ця словникова діарея, цей пронос присвячений питанню: як розвести лоха коли ставиш йому рахунок. Краще нее писати проста чи складна екпертиза, давайтие писати 1,2,3,4,5. Теоретик судової експертизи... гносеолог ДНРівський...

31 серпня 2020 року експерт-шарлатан з питань "особливостей кінематичної і диннамічної рухової моторики діагностично значимих ознак конгруентності маркерів невербальної поведінки" Юрій Боримсович Ірхін (рувінарнік) висловиться про Седнева так
"... це дуже видатний психолог видатний експерт видатний вчений, доктор юридичних наук, доктор медичних наук, має дуже багато праць з теорії судової експертизи...
Ні мені нічого не заважає, я не сприймаю його як ворога народу за як запроданця. Ні, він вчений, який має результати своєї вченої праці на чому в принципі я його наукові роботи, які він зробив ДНР. Справа в тому що ми разом з ним працювали над темою психологічного портретування..."

Про творчість доктора Сєднєва і його друга доктора філософії Ірхіна у справі Шеремета читайте тут
https://sense.ua/sprava-sheremeta-materiali-ekspertizi-identifikacii-andriya-antonenka"

Так, я знаю, що зараз триває Нобелівський тиждень і вже відомі лауреати з фізіології і медицини. Обіцяю зробити підбірку найцікавіших пояснень їхнього внеску трохи згодом.

Але.
Якщо Ви вважали, що в Україні, аби бути переслідуваним активістом, потрібно боротися із незаконною забудовою, викривати розмовами на плівках топ-посадовців чи просто боротися з корупцією - то Вам не все відомо.

Координаторка ініціативи Дисергейт - Світлана Благодєтєлєва-Вовк - та сама ініціатива, що відшукує плагіат у наукових роботах топ-посадовців, після, чомусь так співпало, викриття плагіату у роботах імітації міністра освіти і науки Шкарлєта, почала піддаватися регулярним дивним і ганебним переслідуванням.

Те, що її через день банять у фейсбуці за абсолютно ідіотськими приводами - всі звикли.
А от те, що вона отримує жахливі погрози - геть інша річ.

https://www.facebook.com/events/3092514207519174/

Завтра о 13.30 вона розповість, що відбувається.
До події можна буде приєднатися онлайн.

Сьогодні відбудуться вибори нового Президента НАН України

Сидимо і дистанційно слухаємо виступи кандидатів.

Першим вийшов одіозний академік Гончарук, чиї думки в одному з інтерв’ю про вік Землі в 15 тисяч років і те, що з ним говорить Бог, викликали бурхливу реакцію фізиків і хіміків.

Виступав російською. На Украінє. Продолжіть традіціі наукі украінской соціалістічєской рєспублікі.
Повторив тези про 15 тисяч років.
І що не розуміє, чому інші науковці так погано почали до нього ставитися.

Звісно, науковці своїми питаннями його тепер розпинають, але пан стверджує, що його ідеї нормально сприйняли в США, Німеччині, Австрії тощо, але не в Україні.
Хвалився позитивними відгуками якогось американського професора.

Я так розумію, що він мав на увазі психіатричні клініки США, Німеччини, Австрії і відгук лікаря-психіатра.

З усього видно (оціночне судження), що в академіка геть «протік дах» плюс осіннє загострення.

Що робити в такому випадку, хто і як має визнати його недієздатним, подякувати і відправити сапати огірочки - загадка.

З іншого боку, висунення відверто навіженого на вибори свідчить, що жодних перепон для цього демократичного процесу немає.

І дуже круто, що він усього-навсього фрік-академік без шансів на перемогу, а не, скажімо, президент України, що переміг.

Балотувався б - мав би шанси.
Це тупо факт.

Спостерігаю далі.
Якщо цікаво почитати, що воно за вибори, хто балотується і які тут інтриги - ось Радіо Свобода зібрало все до купи

https://www.radiosvoboda.org/a/vybory-prezydenta-nanu/30878931.html

Майте гарний день.

Так, вибори нового очільника НАН прикольні.
Якщо відмінусувати навіженого академіка Гончарука і не враховувати Данилишина, що в останній момент зняв свою кандидатуру, приємно бачити, як троє кандидатів - Загородній, Комісаренко і Семиноженко - стійко зносять питання від делегатів зборів і вступають в дискусії.

Вже можна впевнено говорити, що з цими виборами, які мають всі ознаки змагальності, в НАН почався новий період.
Цікаво, що буде далі.

Анатолій Загородній - новий очільник Національної академії наук України.
637 виборців.
634 бюлетені виявлено в скриньках.
Гончарук - 3
Загородній - 426
Комісаренко - 68
Семиноженко - 130
Проти всіх - 2
Недійсні - 5

Успіху.

Отже, майже 67% учасників Загальних зборів віддали свої голоси за нового Президента НАН України фізика-теоретика Анатолія Загороднього.
Пересічні громадяни запитують мене - це зрада чи перемога?

1. Сам факт проведення вільних конкурентних виборів в Національній академії наук, де кандидати мандрували інститутами, зустрічалися з колективами, пояснювали свої програми, ламали списи в дискусіях, висловлювали своє бачення розвитку Академії зокрема і науки в Україні загалом, де їм міг поставити запитання будь-хто, а процес волевиявлення був таємним - це вже перемога.

2. У бюлетенях був пункт "Проти всіх". 2 особи з 637-ми виборців висловилися за нього і це показово.

3. Кандидати висувалися або колективами інститутів, або самовисуванням. Нікого нізвідки ніким не призначали.

4. Окрім академіків та член-кореспондентів НАН України у виборах брали участь делегати від трудових колективів інститутів. Таке право вони отримали завдяки реформі науки від 2015-го року.

5. До фінішу з 5 кандидатів дійшло 4 (Данилишин сам знявся), причому один був явно неадекватний (Гончарук, той, що стверджує, що Землі 15 тисяч років). За останнього віддало голоси 3 виборці (цікаво, хто ще ті два) - і це теж ознака.
Тобто, наукова спільнота в Академії - цілком притомна. В той час, як цілі академії (їх же в Україні декілька, пам'ятаєте?) та університети толерують лептонних богів чи студентів на молебнях, встромивши свої язики поглибше в стоси паперів, науковці Національної академії регулярно намагаються протистояти маячні, псевдонауці, мороку і публічно висловлюють свою позицію. В тому числі і щодо "своїх". Так було і тут.

6. З трьох адекватних кандидатів - Загороднього, Комісаренка та Семиноженка - всі троє хороші науковці та мають управлінський досвід. Вони провели справжні передвиборчі кампанії і особисто я до кінця не міг передбачити, хто переможе.

7. Прикрий мінус - під час виступу дуже адекватного академіка Комісаренка були проблеми зі зв'язком на окремих дільницях. Очевидно, що кардинально хід перегонів це змінити не могло, але він дуже і дуже крутий.
Достатньо сказати, що він був першим послом України в Великій Британії. Це окрім того, що він потужний вчений.

8. Вік. Так, Загородньому 69 років, Комісаренку - 77 років, Семиноженку - 70 років. Коли хтось починає закидати Академії за вік академіків - особисто мене це засмучує. Бо це роблять ті ж самі люди, які через свої податки віддають десятки мільярдів на дороги та Авакова, але на науку видають рівно стільки, щоб молодий вчений отримував 6 тисяч гривень на місяць за умови 5-денного робочого тижня, а насправді грошей вистачає на 4 робочих дні.
В 90-ті виїхало одне покоління зрілих вчених, що мали б підхопити управління.
Зараз відїжджає вже друге покоління.
Допоки платники податків не змінять свої пріоритети - молоді в науці не буде і нікому буде приходити на зміну старшим.
Тут головне інше - всі три кандидати є адекватними і тверезо мислять.
На відміну від, скажімо, парубка, якому йде 43-й рік.

9. Загородній.
Його науковий доробок вражає і до нього немає запитань ані у вітчизняних, ані у закордонних вчених. Це не дутий академік, не імітатор і не, прості лептонний боже, копія міністра-плагіатора.
Має управлінський досвід.
Я особисто був свідком, як він проводить перемовини з урядовцями, бачив на ділі, як він ставиться до реформування науки.
Думаю, цього достатньо, а решту нехай доводить він сам, реалізовуючи свою передвиборчу програму.

10. Головний пункт.
200 виборців віддали голоси не за Загороднього.
У них інша думка. І цю думку Загородній має враховувати і зважати на неї.
Він має розуміти, що має лише 5 років (це дуже мало на фоні попередніх десятиліть незмінного керівництва), аби змінити Академію - з одного боку, не дозволивши її доконати, а з іншого - покращити.
Не впорається? Вибори продемонстрували, що посада Президента НАН України - цілком виборна і змінна.

Тому, так, у третини науковців до Загороднього можуть бути запитання, застереження, незгода.
Але це внутрішня справа наукоців, які обирали серед достойних кандидатів.
І якщо у когось ззовні є особливо цінна думка про те, що кандидати якісь не такі, переможець - не канонічний, то я можу лише поспівчувати.

Самоврядність науки - це в першу чергу про незалежність процесу наукового пізнання від політичної кон'юнктури, кулуарних вітрів і самодурства окремих некомпетентних урядовців.

Головний факт лишається фактом - вільні вибори є неабиякою ознакою початку нового етапу в житті Національної академії наук.

Будемо бачити, що буде далі.

Ну, а тепер вирішуйте, зрада це чи перемога.

Але ми переможемо.

Ранкове засідання Загальних зборів Відділення фізики та астрономії почалося не з кави, а з селфі з новим Президентом НАН України Анатолієм Загороднім.