Поки в фейсбуках точаться баталії про косоворотку, я продовжую пильно стежити за виборами ректора в Харківському національному університеті ім. Каразіна, що відбудуться 26 травня.
Причина проста - там балотується дочка Євгена Кушнарьова, про що я писав отуточки (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3002)

Так от є дві новини.

Почнемо з гарної.

Аж три кандидати - з фізичного факультету, фізико-технічного факультету та факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем - підписали меморандум про, по суті, чесні передвиборчі перегони, а також про гармнонійний подальший розвиток університету незважаючи на те, хто переможе (https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3016206728592261&id=100006088903827)

Що сказати, фізики :)
Обійняв, підняв, поставив на місце.
Молодці.

А кепська новина така, що у одного кандидата незрозуміло чому виникли технічні складнощі з проведенням відкритої зустрічі з колективом університету, він про це зробив допис у фейсбуці, через що голова оргкомітету тепер вимагає принести вибачення чи позиватиметься до суду (https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=114758510736176&id=100066060832780)
Про це вже навіть у ЗМІ понеслося
https://kh.depo.ua/ukr/kh/vibori-rektora-khnu-bakirov-vimagae-sprostuvannya-zakidiv-i-pogrozhue-sudovim-pozovom-mozhlivomu-nastupniku-202105201323206

Для мене загадка, чому екс-ректор є і головою оргкомітету виборів ректора і чи немає тут якогось конфлікту інтересів, але оптимізму це не додає.

Тримаємо руку на пульсі і сподіватимемося, що переможе найдостойніший у чесній боротьбі.

А боротьба триває.

Майте гарний день.

Колись інтернетами ходив приблизно такий мем:

- Лом прекрасно тоне
- Але лом в ртуті буде прекрасно плавати
- Однак якщо лом виготовити з урану, то він потоне і в ртуті
- Знаєш, сам намагайся втопити уранові ломи в ртуті

Так от прямо зараз в одній з доповідей кандидатів-фізиків в дійсні члени НАН України почув десь таку річ:

«І Ви не зможете досягнути подібного ефекту, навіть якщо розмістите соленоїд у водневій бомбі».

Фізики страшні люди :)

Одну з будівель Інституту фізіології таки віддали силовикам.

Але з декількома Але:
Але не Авакову, а управлінню державної охорони.
Але не висотну, а трохи меншу споруду.
Але не назавжди, а на 10 років в оренду за ... 1 гривню на рік.

Як це сталося?

Про цю історію я дізнався кілька тижнів тому і досі притомної відповіді на питання, чому попередня дирекція на завершенні своєї каденції (ага, нині там вже новообрана) наче добровільно віддала будівлю в центрі міста в оренду за смішні гроші - я не знайшов.

Можу мати тільки версії: або слово добровільно було в лапках, або це багатоходовочка з метою вберегтися від ще потужніших наїздів (про що я писав тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/2935) або ще що ще більш цікаве.

Всі деталі з документами можна почитати у Віктора Досенка https://www.facebook.com/100002482674475/posts/4028367937255922/

Факт у тому, що завтра вчені вийдуть на акцію протесту під УДО
https://fb.me/e/7jFT22Fa4

Я з об‘єктивних причин не зможу там бути.
Але.
Мені здається, це була б прекрасна тема для журналістського розслідування.
Був би вдячний медіа, які поколупали паличкою цю історію.

Буду стежити та інформуватиму.
Майте гарний день.

Не розумію, чого ці активісти обурюються.
Якщо у нас міністром освіти може стати затятий плагіатор, то чому ректором Харківського університету - не може стати плагіаторка?

Так, друзі, чуйка (є, до речі, український замінник?) не підвела.
Коли я побачив, що дочка самого Євгена Кушнарьова має амбіції, щоби обійняти ректорський пост одного з найкращих вищів України - питання було лише в тому, де саме зашквар.

В принципі, Ліга прекрасно розписала як бекграунд кандидатки, так і загальну атмосферу виборів.
https://life.liga.net/istoriyi/news/v-rabote-kandidata-na-doljnost-rektora-hnu-imkarazina-nashli-plagiat

І що характерно - на моїй пам'яті більшість плагіатних історій базуються на тупому переписуванні російських першоджерел.
Що це за такий фєтіш - біс його знає.

Що ще цікаво - якщо перейти в статті за оцим посиланням https://zn.ua/ukr/EDUCATION/na-porozi-zmin.html, можна дізнатися, що сама кандидатка має чудову колегу по факультету - нинішню генпрокурорку Вєнєдіктову.

Якось все так кучно і скучно.

Загалом, нічого нового.
Сподіваюсь, що харківські викладачі тримають голови холодними.

Майте гарний вечір.

Про Смарагдову мережу я вперше почув від вченої Наталки Атамась роки 2 тому.
Тут сама по собі назва дуже інтригує, а коли починаєш розбиратися, розумієш, що це - надзвичайно важлива штука для охорони довкілля, для науки і для економіки.

Так-так, багатьом людям через брак знань та розуміння здається, що збереження пєстіков-тичінок-головастиків прямо протирічить економічному розвитку.
Бо або бетон і промисловість, або дикі ліси і зубожіння.

Насправді, все геть не так.
Дмитро Сімонов вкотре в своєму матеріалі піднімає надзвичайно важливу тему, котра тримає нас у списку розвинених країн.
Так, ми в ньому не завдяки економіці, котра шкутильгає.
Не завдяки боротьбі з корупцією, бо вона фактично відсутня.
Не завдяки судам, прозорості, правоохоронній системі, інтелектуальним здібностям керманичів країни тощо.

А саме завдяки в тому числі участі в проєкті "Смарагдова мережа".

Що воно за фрукт, чим корисне, як воно сприяє створенню робочих місць та зростанню економіки - у статті.

Майте гарний вечір.

https://hromadske.ua/posts/smaragdova-merezha-ta-inshi-bagatstva-yak-ukrayina-mozhe-zaroblyati-na-ohoroni-svoyeyi-prirodi-i-chomu-dosi-cogo-ne-robit

P.S. Принагідно напишу про вибори ректора ХНУ Каразіна та академіків в НАН України.

Дочка Євгена Кушнарьова взяла перше місце, але наче буде другий тур https://www.facebook.com/sapronov.yuri/posts/3955626361152024
Тобто це, з одного боку, тішить тим, що не все втрачено, а з іншого - просто дивуєшся кількості людей з ватою в голові.

В НАН України паралельно ці дні відбувалися вибори членів-кореспондентів та академіків.

Мені важко говорити за всю академію, бо а) я не знаю всіх прізвищ б) я був присутнім лише на засіданні Відділення фізики та астрономії.

Але по ньому балотувалась дуже велика кількість потужних науковців і багато гідних людей здобули перемогу.
Особливо виокремлю нового академіка Олександра Кордюка (очільник Київського академічного університету) та члена-кореспондента Олексія Колежука (очільник Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій).
Це для мене знакові люди, діяльність яких точно піде Академії на користь.

На жаль, по іншим відділенням я не побачив перемоги багатьох достойних людей.
Така була воля тамтешніх вчених.
Дивна воля, та яка є.
Зате сьогодні узрів програш кількох дивних персонажів, проти яких буквально повстали фізики.

Короткий підсумок - перемога могла б бути кращою, але зради точно немає.

Зичу новообраним членам-кореспондентам та дійсним членам наснаги.
Вона їм знадобиться.

Майте гарний вечір.

- Як дуже швидо покращити стан української науки?
- Зробити нормальне фінансування.
- Ну, це якось банально, тому не може покращити стан. Що ж робити?
- Зробити.нормальне.фінансування. Тільки так можна швидко, потім пункти 2, 3, ...1000, але без збільшення фінансування нічого інше просто не запрацює.
- Ні, зрозумій, ми маємо виробити стратегію покращення. Дорожню карту. І поступово впроваджувати. Фінансування - то не головне. З чого почати?
- З фінансування. Ось факт 1, 2, соцопитування молодих вчених, ось статистика а, бе, ве. Потім все решта.
- Шо ти сиплеш цими цифрами? Кому вони треба? Слухай, слід вийти зі своєї бульбашки і зрозуміти, що не в фінансуванні справа. Треба бути конструктивним. І з чогось починати, а не скиглити все життя про гроші.
- З фінансування. Починати з фінансування. Без грошей нема для кого що покращувати.
- От бачиш, українські вчені не хочуть реформ.

Сьогодні відбувалася звітна сесія Загальних зборів Національної академії наук України.
Виступало дуже багато людей, які говорили купу правильних речей.

Зокрема, була дуже цікава доповідь очільника НАН Анатолія Загородньго про результати за 2020 рік.
Про міжзоряну плазму, резонансну кругову хвилю в біореакторах, цирконієві сплави для оболонок тепловиділяючих збірок ядерних реакторів, епістолярій Тараса Шевченка.
Про циліндри низького тиску з супер-пупер титановими лопатками, які встановлюються в Угорщині на атомні станції.
Про американське ядерне пливо замість російського.
Про системи термостабілізації приладів, що встановлені на 250 штук європейських космічних апаратів (в України нема жодного просто).
Про клейові з'єднання для Антонова.
Про корпуси осколкових снарядів для ЗСУ, що не поступаються стандартам НАТО.
Про нові посухостійкі сорти пшениці.
І т.д. і т.п.

Багато фундаментальних та прикладних результатів напродукували вчені минулого року.

Також говорили про ліквідацію та оптимізацію (читай - скорочення) наукових установ, приватизацію держпідприємств, реформи, Національний фонд досліджень, еміграцію населення, зростання бідності і нерівності в суспільстві, боротьбу з коронавірусом тощо.

Конструктори авіадвигунів дякували за співпрацю і розповідали про неї.
Військові - дякували за розробки (про які можна розповідати) і жалілися, що дуже не вистачає робіт по створенню нових перспективних матеріалів.

Але з тієї всієї краси (яку, сподіваюсь, пресцентр якось опублікує, а я запощу) я витягнув оці чотири картінки.
Бо показові.

На першій ми бачимо, що за 10 років кількість молодих вчених в НАН України скоротилася вдвічі.
На другій - що кількість вчених відділення фізики та астрономії за 10 років зменшилась на 40% (дяка за картинку Вадиму Локтєву).

На наступних - видно причину цих явищ.
Адже третя показує середню зарплату по НАН.
Нині "брудними" це 9668 гривень (і то не є випадок про "один їсть м'ясо, а решта - капусту, то в середньому всі їдять голубці").

Четверта - головна - демонструє фінансування НАН в одиницях середньої річної зарплати по країні.
Ось він, фінал української науки.

Ця блискуча ідея - рахувати фінансування в середніх зарплатах по країні - вигадана Леонідом Яценко і наочно показує суспільству справжній рівень підтримки науки.
Те, що він низький - то очевидно.
Якщо навіть не брати абсолютні цифри, при європейських нормах фінансування науки від 1% ВВП, в Україні - усього 0,2%.
Але абсолютні цифри пересічним громадянам все одно здаються великими.

А от так - чітко видно, що поки в країні все наче зростає, на науку держава витрачає все менше і менше ресурсів.

В цьому вся суть і, до речі, мабуть, вперше, я не буду чіпати зелену владу.
Так, Шмигаль, звісно, проігнорував Загальні збори так само, як Гройсман свого часу поїхав відкривати поламаний дизель на Бориспіль замість засідання Нацради з науки і технологій.
Так, Шмигаль своїм урядом фактично блокував 3 місяці цього року роботу Нацфонду досліджень.

Але графік нам наочно показує пріоритети українських платників податків.
Хай через представницьку демократію і депутатів, але ж кореляція є.
Бо, впевнений, до 2014 року подібний графік для Збройних сил буде таким само.
І суспільна думка про непотрібність Армії - аж буяла.
Потім пошептало, еге?

А от графіки прокуратури, МВС, судів, офісу/адміністрації президента, впевнений, будуть геть протилежні.
Ну, як може платник податків відмовити таким поважним установам у щорічному зростанні апетитів?

Зрештою ж, в Верховну раду не обрали справжню вчену, зате обрали нинішнього без п'яти хвилин кандидата наук з держуправління Ківу, що жмакає прутня у залі засідань.

Тому українське суспільство, звісно, полюбляє звинувачувати в усьому владу.
Як і я.
Однак результат на табло.
10 років, різні влади, а тенденції однакові.

Загалом, ми підходимо до головного.

Якщо хтось десь колись розповідає, що не в фінансуванні справа і науковці з країни тікають світ-за-очі з інших причин - знайте, що це каже або дуже тупа людина, або дуже підла.
Якщо вона торочить, що грошей немає - дивимось на фінансування МВС та прокуратури.
І діагнози у людини ті самі.

Наука в країні системно і тягло нищиться.
Не без спроб окремих ентузазістів щось виправити.
Не без окремих променів світла, типу Нацфонду досліджень.
Але нищиться.

Бо оцю статистику НАН - установи, яка вносить левову частку (хай пробачать мене колеги з окремих університетів та інститутів іншого галузевого підпорядкування) в усі світові наукові рейтинги, в яких Україна досі присутня - можна спокійно поширити на решту науки в країні.
Ситуація буде та сама, як не гірша.

Коли нема воїнів, щоб захистити - помітно одразу.
Коли нема медиків, щоб вилікувати - біль миттєво про це нагадує.
Коли нема вчених, щоб винайти - країна просто поступово втрачає конкурентноздатність і тихо технологічно деградує.

Це як деменція.
Чим вона більше прогресує, тим менше шансів зрозуміти, що щось не так.

Але принамні поки про це є кому будувати графіки і розповідати - шанси є.
Невеликі, але є.

Майте гарний вечір.

Після мого посту про Загальні збори Національної академії наук України, де я опублікував шокуючу статистику по зникненню науки в Україні (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3069), багацько людей в особистих повідомленнях спиталося, а де можна почитати, що Академія надосліджувала в 2020 році, де докладно дізнатися про розробки і детально повивчати статистичні графіки.

Сім-салабім, ось:

1. Власне, доповідь президента НАН України Анатолія Загороднього, де він коротко "пробігся" по найвагомішим дослідженням і розробкам
https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/05/210528154557112-303.pdf

2. Короткий звіт на 44 сторінки з картинками і графіками
https://files.nas.gov.ua/text/report/2020_ua.pdf

3. Повний звіт про діяльність на 592 сторінки
https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/04/210429141902475-324.pdf

За надану інформацію дякую прес-службі НАН України та Snizhana Mazurenko

До речі, отут можна почитати, кого наобирали в академіки та член-кореспонденти https://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7843

Вивчайте.
Майте гарний вечір.

Ви мене знаєте: дай мені привід і я з радістю відкоментую на сторінці офісу президента будь-яку новину.
Саркастично чи просто по ділу.

Але тут...
Всі носяться і жартують, що після президентського університету скоро відкриють президентський дитсадок та президентський ліфт.
Або що Ківа нарешті отримає свою кафедру.

А я не можу знайти слів.

Суцільний піар, інфоприводи, галас.
Від одних гучних заяв до інших.

То вибухнув будинок, всім до осені дадуть квартири - по факту купа родин досі не отримали житла.
То наближається коронавірус, ось вам мільйон тестів і українська вакцина - на ділі ми чи не останні в світі по вакцинації і з купою трупів.
То ми боротимемося з олігархами - по факту, вони лише збільшують свої статки.
То ми завершуємо війну на Донбасі, бо то ж бариги наживалися - реально ж війна триває, воїни гинуть.

Головне зібрати прес-конференцію чи форум, розвішати всюди синьо-жовті стрічки, і обіцяти-обісцяти-обіцяти.

Я був би радий, якби в Україні виник потужний університет, що входить в топ-100 світу.
Але якщо ми не можемо вивести хоча б один з кількох існуючих непоганих в ці рейтинги - годі сподіватися, що з нуля вдасться створити потужну освітню установу.
Це не патрульна поліція, та й з нею на перших етапах були проблеми.

Коли в 2019 році купа розумних людей казали - не можна обирати оцих профанів, бо обіцянки нереальних речей лише підкреслюють некомпетентність - ніхто не послухав.
Тепер ці невігласи вже навіть визнали, що з війною на Донбасі не все так просто і вони помилялися (на власні вуха чув від гетьманцева по радіо НВ), і що з економікою не все так очевидно, і місцями народ не такий (бач, не хоче вакцинуватися) і т.д.
І так в усьому.

Тренд нашого часу:
Пообіцяли - побігли далі.
Поламали - полагодили, похвалили себе (згадайте сторію з пакунком малюка).

Дитячий садок якйись.
Дитячий садок жаху.

Ніхто не підкаже, коли тут обід і манна каша?
Бо локшина на вухах вже не вміщується.

Всі носяться з мемами і кепкують з ідеї Презеленського університету.
Найбільш смішний, що я бачив - ось, про лабораторію астрофізики майбутнього навчального закладу (чесно поцуплений у Вадима Арістова звідси
https://www.facebook.com/vadim.aristov.75/posts/2894163640848890)

Якщо подивитися трошки глибше на якість презентованих матеріалів, то в групі науковців (https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160021524464113/) регочуть з наступної картинки.
Біс із тим, що так поспішали презентувати університет, що не змогли нормально розставити пункти (зверніть увагу на п.5).
Так вони ще й реально не розуміють значення слова "кампус" і очевидно плутають його з кластером.
Те, що перелік кампусів/кластерів дуже схожий на перелік кластерів російського Сколково - це, звісно, соупадєніє.

Але я хотів би, щоб ми ще дивилися глибше.
Василь Тарас написав настільки класний пост про те, шо воно за університет майбутнього, що для цього насправді слід зробити і наскільки це важко, що я матиму нахабство запостити його тут цілком.
https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160021632324113/

"УНІВЕРСИТЕТ МАЙБУТНЬОГО В УКРАЇНІ

(Майже) неможливо і ось чому.
Останні 3 роки я є якраз в комітеті, який так і називається, «Комітет Університету Майбутнього». Мій універ переживає, що з ним буде через 10-20-30 років і тому створив такий комітет і дав нам завдання проштудіювати питання і дати рекомендації, що робити, щоб не вийшло, що завтра ми проснемося і зрозуміємо, що У. Пн. Кароліни відстав від життя.
Тому перечитали купу книг, зустрілися з безліччю футуристів і експертів, провели сотні годин в дебатах.

Головний висновок – університет це не будівлі, не обладнання, і навіть не люди. Це частина індустріального кластера.
Якби сталося таке чудо, що Україні, приміром, повернули б «золото Полуботка» і на ті трильйони уряд України викупив Стенфорд і перевіз його зі всіма будівлями, обладнанням, і навіть професорами і студентами в Київ, універ би все одно загнувся за кілька років.

Універ – це три коні в одній упряжі: промисловість, науковці, і студенти. Один з конів випадає, два інші відразу ламають спину.
І якщо кращих науковців можна купити (як це зробили, приміром, в Сколково), кращих студентів притягти стипендіями (як це, приміром, роблять китайці), то створити промисловий кластер дуже важко.

Єдині ВУЗи, які були створені з нуля і які вибилися хоча б сотню кращих у світі всі були створені саме під індустріальні кластери.
Прикладами є кілька ВУЗів в Пд. Кореї, Китаю, Сингапуру.
Там були державні програми по розбудові цілих індустрій. Будувалися цілі виробничі комплекси, часто під експорт продукції. Ці індустріальні кластери вимагали як кадри, так і технічні рішення. Тому і на студентів був попит і студенти, по випуску, отримували добрі роботи, і на вчених, чиї розробки тут же запускали в виробництво.

В Канаді один ВУЗ теж був так злетів з нікому невідомого в рейтинг «Канадського МІТ», але лише коли біля нього створився цілий кластер на основі RIM. Не держ програма, а вдало склалися бізнес обставини.

Всякі стенфорди і гарварди так сильно стоять, бо вони є частиною цілої системи з тисяч компаній, наукових центрів, інвестиційних фондів, банків, think tanks, цілих галузей і інституцій. Іде постійний обмін, колообіг людей між елементами цих систем, де тисячі людей є то в ролі студента, то в ролі підприємця-роботодавця, то в ролі клієнта-замовника кадрів і технологій, то в ролі професора чи дослідника, то в ролі державного чиновника, то в ролі донора-мецената. Багато хто змінює ці ролі кожні кілька років: сьогодні студент, завтра співробітник, через день роботодавець, ще через день інвестор, потім знову студент, потім член якоїсь урядової ради, то професор, і так по колу. Всі один одному потрібні, всі один одного підживляють, всі один на одного створюють попит.
Якби, приміром, Каліфорнія "вигнала" Кремнієву Долину, чи як у випадку з канадським ВУЗом, RIM збанкрутувала і разом з нею канадська Кремнієва Долина, то і ВУЗ за кілька років нагнувся б без попиту на своїх студентів і технічні розробки.

Так от, я бачу як Україна може знайти ресурси на будівництво чергового набору навчальних корпусів і лабораторій.

Я сумніваюся, що Україні вдасться залучити серйозних вчених. Занадто високі зарплати і занадто важко буде заманити вчених зі світовим ім'ям в маловідому країну, без особливо гарного клімату чи якихось інших принад. Кілька альтруїстів приїде, але їх буде недостатньо.

Я також сумніваюся, що Україні вдасться зібрати досить студентів з потенціалом умовних цукербергів. Знову ж, українська освіта не має необхідного визнання в світі і малоймовірно, що кращі студенти зі всього світу почнуть подавати документи в новий, маловідомий ВУЗ в маловідомій країні. Хтось з місцевих подасться, але місцевих мізків не вистачить.

Але найбільша перешкода – це створення сильного індустріального кластера навколо цього ВУЗу, якому б потрібні були і студенти з цього ВУЗу, і науковці.

ІТ швидко розвивається в Україні, але більшість айтішників можуть освоїти ремесло і без дорого ВУЗу. Бізнес швидко розвивається в Україні, але нема ще ні інвестиційного сектору, ні культури підприємництва, та і легкості ведення бізнесу, як це є в інших точках світу. А інші сектори, як от хімічна промисловість, фінансові послуги, логістика, чи фармакологія – ці в Україні поки в зародку.

Тому, я бачу проблему зі всіма трьома конями і сумніваюся, що уряд України готовий запустити комплексний проєкт такого рівня.

АЛЕ!
Поплакавшись, скажу, що в теорії це можливо.
Це вдалося, як я казав, кільком ВУЗам Азії, приміром. То чому б не нам?
Гарно процес описано в книзі «Чому Азії Вдалося» (How Asia Works). Тому попри мій скептицизм, сподіваюся цього разу буде інакше."

Отаке, друзі.
Новий університет - це не про будівлі.

Звісно, пан Василь наприкінці висловлює сподівання, що "цього разу буде інакше".
Не буде.
Я ж вчора наводив приклади того, що "триндець всім сподіванням" на будь-які обіцянки чинної влади.

Новий університет збудувати - це не з будівлі адміністрації президента в український дім переїхати.
Ми добре пам'ятаємо, що з того вийшло.

Майте гарний день.

P.S. І це, підпишіться на Василя Тараса. Дуже розумні речі пише.

Щоб хоч якось розрадити новину про те, що дочка Кушнарьова перемогла на виборах ректора в Харківському нацуніверситеті, тримайте абсолютно прекрасну статтю про фізику балету.

В принципі, подібним чином можна було б розкласти фізику брейк-дансу. Теж було б цікаво.
Але наскільки ж круто розбиратися, які сили стоять за всіма цими arabesque, pirouette, grand jeté та fouetté.

Класно написано, починаючи з основ постави та рухів в балеті, і завершуючи лебединими озерами.
Особливо сподобалося про створення ілюзії польоту.

До речі, на нормальних шкільних уроках фізики фуете використовується у якості прикладу при вивченні моменту інерції та моменту імпульсу.

Загалом, раджу.

https://kunsht.com.ua/fizika-baletu/

Куншт, як завжди, молодець.
Майте гарний вечір.