- Як дуже швидо покращити стан української науки?
- Зробити нормальне фінансування.
- Ну, це якось банально, тому не може покращити стан. Що ж робити?
- Зробити.нормальне.фінансування. Тільки так можна швидко, потім пункти 2, 3, ...1000, але без збільшення фінансування нічого інше просто не запрацює.
- Ні, зрозумій, ми маємо виробити стратегію покращення. Дорожню карту. І поступово впроваджувати. Фінансування - то не головне. З чого почати?
- З фінансування. Ось факт 1, 2, соцопитування молодих вчених, ось статистика а, бе, ве. Потім все решта.
- Шо ти сиплеш цими цифрами? Кому вони треба? Слухай, слід вийти зі своєї бульбашки і зрозуміти, що не в фінансуванні справа. Треба бути конструктивним. І з чогось починати, а не скиглити все життя про гроші.
- З фінансування. Починати з фінансування. Без грошей нема для кого що покращувати.
- От бачиш, українські вчені не хочуть реформ.

Сьогодні відбувалася звітна сесія Загальних зборів Національної академії наук України.
Виступало дуже багато людей, які говорили купу правильних речей.

Зокрема, була дуже цікава доповідь очільника НАН Анатолія Загородньго про результати за 2020 рік.
Про міжзоряну плазму, резонансну кругову хвилю в біореакторах, цирконієві сплави для оболонок тепловиділяючих збірок ядерних реакторів, епістолярій Тараса Шевченка.
Про циліндри низького тиску з супер-пупер титановими лопатками, які встановлюються в Угорщині на атомні станції.
Про американське ядерне пливо замість російського.
Про системи термостабілізації приладів, що встановлені на 250 штук європейських космічних апаратів (в України нема жодного просто).
Про клейові з'єднання для Антонова.
Про корпуси осколкових снарядів для ЗСУ, що не поступаються стандартам НАТО.
Про нові посухостійкі сорти пшениці.
І т.д. і т.п.

Багато фундаментальних та прикладних результатів напродукували вчені минулого року.

Також говорили про ліквідацію та оптимізацію (читай - скорочення) наукових установ, приватизацію держпідприємств, реформи, Національний фонд досліджень, еміграцію населення, зростання бідності і нерівності в суспільстві, боротьбу з коронавірусом тощо.

Конструктори авіадвигунів дякували за співпрацю і розповідали про неї.
Військові - дякували за розробки (про які можна розповідати) і жалілися, що дуже не вистачає робіт по створенню нових перспективних матеріалів.

Але з тієї всієї краси (яку, сподіваюсь, пресцентр якось опублікує, а я запощу) я витягнув оці чотири картінки.
Бо показові.

На першій ми бачимо, що за 10 років кількість молодих вчених в НАН України скоротилася вдвічі.
На другій - що кількість вчених відділення фізики та астрономії за 10 років зменшилась на 40% (дяка за картинку Вадиму Локтєву).

На наступних - видно причину цих явищ.
Адже третя показує середню зарплату по НАН.
Нині "брудними" це 9668 гривень (і то не є випадок про "один їсть м'ясо, а решта - капусту, то в середньому всі їдять голубці").

Четверта - головна - демонструє фінансування НАН в одиницях середньої річної зарплати по країні.
Ось він, фінал української науки.

Ця блискуча ідея - рахувати фінансування в середніх зарплатах по країні - вигадана Леонідом Яценко і наочно показує суспільству справжній рівень підтримки науки.
Те, що він низький - то очевидно.
Якщо навіть не брати абсолютні цифри, при європейських нормах фінансування науки від 1% ВВП, в Україні - усього 0,2%.
Але абсолютні цифри пересічним громадянам все одно здаються великими.

А от так - чітко видно, що поки в країні все наче зростає, на науку держава витрачає все менше і менше ресурсів.

В цьому вся суть і, до речі, мабуть, вперше, я не буду чіпати зелену владу.
Так, Шмигаль, звісно, проігнорував Загальні збори так само, як Гройсман свого часу поїхав відкривати поламаний дизель на Бориспіль замість засідання Нацради з науки і технологій.
Так, Шмигаль своїм урядом фактично блокував 3 місяці цього року роботу Нацфонду досліджень.

Але графік нам наочно показує пріоритети українських платників податків.
Хай через представницьку демократію і депутатів, але ж кореляція є.
Бо, впевнений, до 2014 року подібний графік для Збройних сил буде таким само.
І суспільна думка про непотрібність Армії - аж буяла.
Потім пошептало, еге?

А от графіки прокуратури, МВС, судів, офісу/адміністрації президента, впевнений, будуть геть протилежні.
Ну, як може платник податків відмовити таким поважним установам у щорічному зростанні апетитів?

Зрештою ж, в Верховну раду не обрали справжню вчену, зате обрали нинішнього без п'яти хвилин кандидата наук з держуправління Ківу, що жмакає прутня у залі засідань.

Тому українське суспільство, звісно, полюбляє звинувачувати в усьому владу.
Як і я.
Однак результат на табло.
10 років, різні влади, а тенденції однакові.

Загалом, ми підходимо до головного.

Якщо хтось десь колись розповідає, що не в фінансуванні справа і науковці з країни тікають світ-за-очі з інших причин - знайте, що це каже або дуже тупа людина, або дуже підла.
Якщо вона торочить, що грошей немає - дивимось на фінансування МВС та прокуратури.
І діагнози у людини ті самі.

Наука в країні системно і тягло нищиться.
Не без спроб окремих ентузазістів щось виправити.
Не без окремих променів світла, типу Нацфонду досліджень.
Але нищиться.

Бо оцю статистику НАН - установи, яка вносить левову частку (хай пробачать мене колеги з окремих університетів та інститутів іншого галузевого підпорядкування) в усі світові наукові рейтинги, в яких Україна досі присутня - можна спокійно поширити на решту науки в країні.
Ситуація буде та сама, як не гірша.

Коли нема воїнів, щоб захистити - помітно одразу.
Коли нема медиків, щоб вилікувати - біль миттєво про це нагадує.
Коли нема вчених, щоб винайти - країна просто поступово втрачає конкурентноздатність і тихо технологічно деградує.

Це як деменція.
Чим вона більше прогресує, тим менше шансів зрозуміти, що щось не так.

Але принамні поки про це є кому будувати графіки і розповідати - шанси є.
Невеликі, але є.

Майте гарний вечір.

Після мого посту про Загальні збори Національної академії наук України, де я опублікував шокуючу статистику по зникненню науки в Україні (https://news.1rj.ru/str/mouselab/3069), багацько людей в особистих повідомленнях спиталося, а де можна почитати, що Академія надосліджувала в 2020 році, де докладно дізнатися про розробки і детально повивчати статистичні графіки.

Сім-салабім, ось:

1. Власне, доповідь президента НАН України Анатолія Загороднього, де він коротко "пробігся" по найвагомішим дослідженням і розробкам
https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/05/210528154557112-303.pdf

2. Короткий звіт на 44 сторінки з картинками і графіками
https://files.nas.gov.ua/text/report/2020_ua.pdf

3. Повний звіт про діяльність на 592 сторінки
https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/04/210429141902475-324.pdf

За надану інформацію дякую прес-службі НАН України та Snizhana Mazurenko

До речі, отут можна почитати, кого наобирали в академіки та член-кореспонденти https://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7843

Вивчайте.
Майте гарний вечір.

Ви мене знаєте: дай мені привід і я з радістю відкоментую на сторінці офісу президента будь-яку новину.
Саркастично чи просто по ділу.

Але тут...
Всі носяться і жартують, що після президентського університету скоро відкриють президентський дитсадок та президентський ліфт.
Або що Ківа нарешті отримає свою кафедру.

А я не можу знайти слів.

Суцільний піар, інфоприводи, галас.
Від одних гучних заяв до інших.

То вибухнув будинок, всім до осені дадуть квартири - по факту купа родин досі не отримали житла.
То наближається коронавірус, ось вам мільйон тестів і українська вакцина - на ділі ми чи не останні в світі по вакцинації і з купою трупів.
То ми боротимемося з олігархами - по факту, вони лише збільшують свої статки.
То ми завершуємо війну на Донбасі, бо то ж бариги наживалися - реально ж війна триває, воїни гинуть.

Головне зібрати прес-конференцію чи форум, розвішати всюди синьо-жовті стрічки, і обіцяти-обісцяти-обіцяти.

Я був би радий, якби в Україні виник потужний університет, що входить в топ-100 світу.
Але якщо ми не можемо вивести хоча б один з кількох існуючих непоганих в ці рейтинги - годі сподіватися, що з нуля вдасться створити потужну освітню установу.
Це не патрульна поліція, та й з нею на перших етапах були проблеми.

Коли в 2019 році купа розумних людей казали - не можна обирати оцих профанів, бо обіцянки нереальних речей лише підкреслюють некомпетентність - ніхто не послухав.
Тепер ці невігласи вже навіть визнали, що з війною на Донбасі не все так просто і вони помилялися (на власні вуха чув від гетьманцева по радіо НВ), і що з економікою не все так очевидно, і місцями народ не такий (бач, не хоче вакцинуватися) і т.д.
І так в усьому.

Тренд нашого часу:
Пообіцяли - побігли далі.
Поламали - полагодили, похвалили себе (згадайте сторію з пакунком малюка).

Дитячий садок якйись.
Дитячий садок жаху.

Ніхто не підкаже, коли тут обід і манна каша?
Бо локшина на вухах вже не вміщується.

Всі носяться з мемами і кепкують з ідеї Презеленського університету.
Найбільш смішний, що я бачив - ось, про лабораторію астрофізики майбутнього навчального закладу (чесно поцуплений у Вадима Арістова звідси
https://www.facebook.com/vadim.aristov.75/posts/2894163640848890)

Якщо подивитися трошки глибше на якість презентованих матеріалів, то в групі науковців (https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160021524464113/) регочуть з наступної картинки.
Біс із тим, що так поспішали презентувати університет, що не змогли нормально розставити пункти (зверніть увагу на п.5).
Так вони ще й реально не розуміють значення слова "кампус" і очевидно плутають його з кластером.
Те, що перелік кампусів/кластерів дуже схожий на перелік кластерів російського Сколково - це, звісно, соупадєніє.

Але я хотів би, щоб ми ще дивилися глибше.
Василь Тарас написав настільки класний пост про те, шо воно за університет майбутнього, що для цього насправді слід зробити і наскільки це важко, що я матиму нахабство запостити його тут цілком.
https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160021632324113/

"УНІВЕРСИТЕТ МАЙБУТНЬОГО В УКРАЇНІ

(Майже) неможливо і ось чому.
Останні 3 роки я є якраз в комітеті, який так і називається, «Комітет Університету Майбутнього». Мій універ переживає, що з ним буде через 10-20-30 років і тому створив такий комітет і дав нам завдання проштудіювати питання і дати рекомендації, що робити, щоб не вийшло, що завтра ми проснемося і зрозуміємо, що У. Пн. Кароліни відстав від життя.
Тому перечитали купу книг, зустрілися з безліччю футуристів і експертів, провели сотні годин в дебатах.

Головний висновок – університет це не будівлі, не обладнання, і навіть не люди. Це частина індустріального кластера.
Якби сталося таке чудо, що Україні, приміром, повернули б «золото Полуботка» і на ті трильйони уряд України викупив Стенфорд і перевіз його зі всіма будівлями, обладнанням, і навіть професорами і студентами в Київ, універ би все одно загнувся за кілька років.

Універ – це три коні в одній упряжі: промисловість, науковці, і студенти. Один з конів випадає, два інші відразу ламають спину.
І якщо кращих науковців можна купити (як це зробили, приміром, в Сколково), кращих студентів притягти стипендіями (як це, приміром, роблять китайці), то створити промисловий кластер дуже важко.

Єдині ВУЗи, які були створені з нуля і які вибилися хоча б сотню кращих у світі всі були створені саме під індустріальні кластери.
Прикладами є кілька ВУЗів в Пд. Кореї, Китаю, Сингапуру.
Там були державні програми по розбудові цілих індустрій. Будувалися цілі виробничі комплекси, часто під експорт продукції. Ці індустріальні кластери вимагали як кадри, так і технічні рішення. Тому і на студентів був попит і студенти, по випуску, отримували добрі роботи, і на вчених, чиї розробки тут же запускали в виробництво.

В Канаді один ВУЗ теж був так злетів з нікому невідомого в рейтинг «Канадського МІТ», але лише коли біля нього створився цілий кластер на основі RIM. Не держ програма, а вдало склалися бізнес обставини.

Всякі стенфорди і гарварди так сильно стоять, бо вони є частиною цілої системи з тисяч компаній, наукових центрів, інвестиційних фондів, банків, think tanks, цілих галузей і інституцій. Іде постійний обмін, колообіг людей між елементами цих систем, де тисячі людей є то в ролі студента, то в ролі підприємця-роботодавця, то в ролі клієнта-замовника кадрів і технологій, то в ролі професора чи дослідника, то в ролі державного чиновника, то в ролі донора-мецената. Багато хто змінює ці ролі кожні кілька років: сьогодні студент, завтра співробітник, через день роботодавець, ще через день інвестор, потім знову студент, потім член якоїсь урядової ради, то професор, і так по колу. Всі один одному потрібні, всі один одного підживляють, всі один на одного створюють попит.
Якби, приміром, Каліфорнія "вигнала" Кремнієву Долину, чи як у випадку з канадським ВУЗом, RIM збанкрутувала і разом з нею канадська Кремнієва Долина, то і ВУЗ за кілька років нагнувся б без попиту на своїх студентів і технічні розробки.

Так от, я бачу як Україна може знайти ресурси на будівництво чергового набору навчальних корпусів і лабораторій.

Я сумніваюся, що Україні вдасться залучити серйозних вчених. Занадто високі зарплати і занадто важко буде заманити вчених зі світовим ім'ям в маловідому країну, без особливо гарного клімату чи якихось інших принад. Кілька альтруїстів приїде, але їх буде недостатньо.

Я також сумніваюся, що Україні вдасться зібрати досить студентів з потенціалом умовних цукербергів. Знову ж, українська освіта не має необхідного визнання в світі і малоймовірно, що кращі студенти зі всього світу почнуть подавати документи в новий, маловідомий ВУЗ в маловідомій країні. Хтось з місцевих подасться, але місцевих мізків не вистачить.

Але найбільша перешкода – це створення сильного індустріального кластера навколо цього ВУЗу, якому б потрібні були і студенти з цього ВУЗу, і науковці.

ІТ швидко розвивається в Україні, але більшість айтішників можуть освоїти ремесло і без дорого ВУЗу. Бізнес швидко розвивається в Україні, але нема ще ні інвестиційного сектору, ні культури підприємництва, та і легкості ведення бізнесу, як це є в інших точках світу. А інші сектори, як от хімічна промисловість, фінансові послуги, логістика, чи фармакологія – ці в Україні поки в зародку.

Тому, я бачу проблему зі всіма трьома конями і сумніваюся, що уряд України готовий запустити комплексний проєкт такого рівня.

АЛЕ!
Поплакавшись, скажу, що в теорії це можливо.
Це вдалося, як я казав, кільком ВУЗам Азії, приміром. То чому б не нам?
Гарно процес описано в книзі «Чому Азії Вдалося» (How Asia Works). Тому попри мій скептицизм, сподіваюся цього разу буде інакше."

Отаке, друзі.
Новий університет - це не про будівлі.

Звісно, пан Василь наприкінці висловлює сподівання, що "цього разу буде інакше".
Не буде.
Я ж вчора наводив приклади того, що "триндець всім сподіванням" на будь-які обіцянки чинної влади.

Новий університет збудувати - це не з будівлі адміністрації президента в український дім переїхати.
Ми добре пам'ятаємо, що з того вийшло.

Майте гарний день.

P.S. І це, підпишіться на Василя Тараса. Дуже розумні речі пише.

Щоб хоч якось розрадити новину про те, що дочка Кушнарьова перемогла на виборах ректора в Харківському нацуніверситеті, тримайте абсолютно прекрасну статтю про фізику балету.

В принципі, подібним чином можна було б розкласти фізику брейк-дансу. Теж було б цікаво.
Але наскільки ж круто розбиратися, які сили стоять за всіма цими arabesque, pirouette, grand jeté та fouetté.

Класно написано, починаючи з основ постави та рухів в балеті, і завершуючи лебединими озерами.
Особливо сподобалося про створення ілюзії польоту.

До речі, на нормальних шкільних уроках фізики фуете використовується у якості прикладу при вивченні моменту інерції та моменту імпульсу.

Загалом, раджу.

https://kunsht.com.ua/fizika-baletu/

Куншт, як завжди, молодець.
Майте гарний вечір.

Про цю ошелешуючу новину, як одна депутатська правка виводить з-під Прозорро 100 мільярдів гривень на розпил при будівництві Кільцевої дороги навколо Києва, не написав тільки лінівий.
Чому про це пишу я?
До чого тут наука?

З одного боку, ця історія дуже показова.
Коли вчені втрачають мільйони гривень, бо гроші надходять традиційно наприкінці року і просто немає часу провести всі тендери - ніхто їм процедури Прозорро не спрощує.
Бо це корупційно ризиковано, - кажуть чесні чиновники.
Науковці ж лишаються без приладів, гроші повертаються в бюджет (так сталося в 2020-му по кільком проєктам нацфонду досліджень).

Те саме, до речі, з митним чи податковим кодексом, перед якими всі рівні, але окремими абзацами вписані ті, з кого мита не беруться, а комусь податки менші.
Наукового обладнання і вчених в тих абзацах, звісно, немає.

І, як бачимо, якщо є потрібний депутат - то правка на 100 мільярдів приймається просто з голосу.
Я думаю, за всі роки незалежності в Україну не було завезено стільки наукового обладнання (джерело нейтронів нам будували американці на свої власні гроші, тому це не рахується).

Чесні чиновники тут чесно візьмуть "пад казирьок".
Чому з науковцями так не чинять?
Бікоз фак ю, зетс вай.
Бо науковці не мають такого депутата.
Молодець, чо тут.
Чи "молодець", чо там.

Але інший бік цієї історії ще більш цікавий.
Вчитайтеся в прізвище депутата, що подав цю ганебну правку.
Пушкаренко. Арсеній.
Я про нього писав.
https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3999880136731105

Так-так, це саме той пан, що:

1. Голосував за Шкарлєта на посаду міністра освіти і науки https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3795343237184797

2. У 2020 році розжився дорогезним джіпом https://youtu.be/iRtyRR9zCkA?t=489

3. Вніс в Верховну раду постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії "з питань розслідування фактів корупції, бездіяльності, доведення Національної академії наук України та її майнового комплексу до занепаду, а також втрати державних коштів, майна та земель, що належать Національній академії наук України"
(http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71287)

Можете сходити почитати, як пафосно цей гомосапієнс писав, нащо йому та ТСК і як він непокоїться за українську науку.
Ледве не просльозивсь.
Окрім купи пунктів "за все хороше-проти всього поганого" є й таке:

"- розробка та прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до законів України щодо розмежування наукових та управлінських функцій в НАН України» тощо."

Це тупа копія реформи російської академії наук, після якої вона, фактично, припинила своє існування.

А знаєте, кого він запропонував до складу тієї комісії?

Пушкаренка Арсенія Михайловича - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Кунаєва Артема Юрійовича - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Пашковського Максима Ігоровича - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Перебийноса Максима Вікторовича - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Драбовського Анатолія Григоровича - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Лічман Ганну Василівну - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Грищенко Тетяну Миколаївну - фракція політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
Потураєва Микиту Руслановича - фракція політичної партії «СЛУГА
НАРОДУ»;
Лукашева Олександра Анатолійовича - фракція Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»
Ніколаєнка Андрія Івановича - фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
Кубіва Степана Івановича - фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ
Макарова Олега Анатолійовича - Фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ГОЛОС»
Лубінця Дмитра Валерійовича - група «Партія «За майбутнє»
Бакунця Павла Андрійовича - група «ДОВІРА»

Мало того, що тут немає жодного депутата, який має стосунок до освіти/науки, так ще й більша частина з них голосувала за Шкарлєта.

Я б це назвав грою "Знайди мудила".

Пан встигає і за науку дбати, бо, цитата: "Основними завданнями Тимчасової слідчої комісії є розслідування фактів... втрати фундаментальних досліджень, розробок та наукових шкіл;".
Фундаментальні дослідження у нього потірялісь.

А тепер цей пан квапиться про кільцеву автодорогу думати.
Продуктивний.
І патріот.
Бо для фронту відремонтував власним коштом УАЗік.
І... барабанний дріб... от цитата з вікіпедії: "Нагороджений Відзнакою Служби безпеки України за «утвердження та зміцнення державної безпеки України»."
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
У скількох волонтерів є такі Відзнаки?
Ау, СБУ, а де глянуть весь список нагороджених?

Тому, шановні вчені.
Почитавши бюджетну декларацію на наступні 2022-2024, з якої чітко видно, що видатки на науку тільки зрізатимуться або ж зростатимуть на величину інфляції (https://www.facebook.com/khalavka/posts/10223007655452747), нам слід краще подумати про те, щоби скинутись і взяти в кредит або лізинг одного депутата, щоб просувати потрібні науці правки.

Думаю, цю ідею можна навіть запакувати під європейську програму Горизонт-Європа як проєкт "Підсилення спроможності наукових інституцій, розбудови інфраструктури та розвиток конкурентноздатності дослідників шляхом лобіювання інтересів науковців у владних структурах".

Гроші з програми - на депутата, а депутат нам гроші із бюджету на науку.
(Інколи мені здається, що я геній).

До речі, над прізвищем депутата можна і не розмірковувати особливо.
Думаю, що цей погодиться.

Якщо серйозно, блювати хочеться.
Дякую, дуже дякую.

Майте гарний вечір.

P.S. Дякую Агія Загребельська за висвітлення цього кошмару. Посилання на її пост https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1878411548986641&id=100004534422805

Неймовірна історія про те, як люди НЕ вбили змію, а запросили науковців проконсультувати, що робити далі.

Ситуація дійсно дивна, адже наш люд настільки нажаханий зміями, що інстинктивно вбиває навіть вужів.

Я таке спостерігав на власні очі, як в одному з дачних кооперативів два здоровані з переляканими зойками загамселили палицями вужа і викинули на подвір‘я.

Я спитав, а нашо вони це зробили, на що отримав надвзичайно чітку, але настільки ж надзвичайно тупу пітекантропічну відповідь: це ж змія!!!

Зверніть увагу, що в цій статті навіть журналісти все притомно описали.

Загалом, рідкісний випадок.
Настільки ж рідкісний, як мідянка.

https://transkarpatia.net/transcarpathia/our-news/144895-na-rahivschini-u-privatnomu-podvirji-vijavili-ridkisnij-vid-zmiji-zanesenij-do-chervonoji-knigi-ukrajini.html

Дякую Юрій Бенгус, що я це побачив.

Палання запорєбріка через футбольну форму української збірної - це цікаво.
Відмова американців зустрічатися з Зеленським - цілком очікувано і сумно.
А от новина про позбавлення кривавого диктатора Лукашенко звання почесного доктора Київського нацуніверситету - це дуже і дуже приємно.
Я нагадаю, що не так давно ми ходили на протести проти прийняття на якусь посаду в університет Портнова, а тепер сам навчальний заклад власними руцями "депортує" чортів зі своїх лав.

І тут важливо пам'ятати, хто почав лупати сю скелю.
10 місяців та 23 сторінки підписів.
Olena Nikulina у своєму пості розповідає історію боротьби небайдужої спільноти університету проти вусатого таргана.
Сходіть у неї на сторінці за лінком, погляньте на ті вражаючі списки людей.

https://www.facebook.com/100003968220468/posts/2119162741559313/

Я дякую Київському національному університету за прекрасний прецедент, який доводить, що "довічних" почесних - не буває.
Особливо якщо ці почесні - чорти.
Сподіваюсь, очищення триватиме.
І воно не обмежиться лише університетом Шевченка.

Майте гарний день.

Абсолютно неймовірне 28-хвилинне україномовне детальне відео про місії Спейс Шаттл.

Я навіть ніколи не замислювався, що човник літав на водні, чому він трохи відхилявся в бік при старті і чому робив легендарне сальто перед стикуванням.

Alpha Centauri зробила майже похвилинний (а подекуди і посекундний) розбір усіх процедур передстартової підготовки, старту і польоту.
Всі нюанси - загадковий туман на стартовому майданчику, яскраві іскри, твердопаливні прискорювачі, розбір трагедії Челенджера та Колумбії - все розповіли і проілюстрували з відео та схемами роботи.

Загалом, наливайте собі чайок, збирайтесь купи перед екранами та насолоджуйтесь.

Павло Поцелуєв, вогонь.
Робіть такі відео ще.
Дуже цікаво і пізнавально.
Аж ротяку відкрив від задоволення.

Майте гарний вечір.
https://www.youtube.com/watch?v=4VAxW_n8nPc