Шановні, про поліомієліт, останнє.
Бо якщо цього не знав я і дуже здивувався, то існує висока імовірність того, що цього не знали і Ви.
Вчора та сьогодні під коментарями про захворілу на поліомієліт дитину, яку тупі батьки не щепили через релігійні переконання (до речі, усього в родині виховується 10 дітей, у 6 з них лікарі теж підтвердили наявність штаму вірусу. Бідні діти), я побачив кілька коментарів про "залізні легені".
Пристрій, що колись давно допомагав захворілим на поліомієліт дітям дихати.
Ніколи про таке не чув, поліз в гугл і отетерів.
Виявляється, під час страшних епідемій поліомієліту в минулому сторіччі, коли діти мерли цілими класами та дитсадковими групами, або лишалися паралізованими на все життя, багацько малюків спочатку втрачали змогу ходити, потім взагалі рухатися, а потім у них відмовляли і м'язи, що відповідали за дихання.
Тобто дихати дитина теоретично може, але її тіло не здатне робити потрібні рухи, аби легені втягували повітря.
Тож в розвинених країнах для таких дітей використовували величезні труби, де спеціальний насос створював позитивний/негативний тиск і, таким чином, змушував легені дітей працювати.
Ось Вам історія останньої людини, що дожила до наших днів і користується цим апаратом.
67 неймовірно важких, але сповнених, наскільки це можливо, років.
https://mors.in.ua/people/3672-cey-cholovik-vzhe-67-rokiv-zhyve-v-aparati-shtuchnogo-dyhannya-zalizni-legeni-video.html
Дуже рекомендую подивитися відео у тексті.
Цей мужній чоловік є живим свідченням того, наскільки важлива вакцинація від поліомієліту.
Бо він "не дотягнув" до винайдення вакцини усього пару років.
У нас же таких наочних прикладів немає і, підозрюю, не було.
Бо хто буде будувати купу дорогезних апаратів, аби люди могли просто жити.
Уявляю, якою б була його реакція, якби йому розповіли, що от є Україна, де вакцина безкоштовна і доступна, є люди, які наражають своїх дітей на небезпеку.
Дивний світ, еге?
Загалом, якщо Ваші діти з певних міркувань досі не вакциновані від поліо - робіть це.
І не слухайте кретинських антиваксів.
Коли біда прийде на поріг - вони ж будуть ні до чого.
Ну, а ті рівненські батьки - максимальні йолопи.
Їх би в палату мір і ваг.
Майте гарний день.
Бо якщо цього не знав я і дуже здивувався, то існує висока імовірність того, що цього не знали і Ви.
Вчора та сьогодні під коментарями про захворілу на поліомієліт дитину, яку тупі батьки не щепили через релігійні переконання (до речі, усього в родині виховується 10 дітей, у 6 з них лікарі теж підтвердили наявність штаму вірусу. Бідні діти), я побачив кілька коментарів про "залізні легені".
Пристрій, що колись давно допомагав захворілим на поліомієліт дітям дихати.
Ніколи про таке не чув, поліз в гугл і отетерів.
Виявляється, під час страшних епідемій поліомієліту в минулому сторіччі, коли діти мерли цілими класами та дитсадковими групами, або лишалися паралізованими на все життя, багацько малюків спочатку втрачали змогу ходити, потім взагалі рухатися, а потім у них відмовляли і м'язи, що відповідали за дихання.
Тобто дихати дитина теоретично може, але її тіло не здатне робити потрібні рухи, аби легені втягували повітря.
Тож в розвинених країнах для таких дітей використовували величезні труби, де спеціальний насос створював позитивний/негативний тиск і, таким чином, змушував легені дітей працювати.
Ось Вам історія останньої людини, що дожила до наших днів і користується цим апаратом.
67 неймовірно важких, але сповнених, наскільки це можливо, років.
https://mors.in.ua/people/3672-cey-cholovik-vzhe-67-rokiv-zhyve-v-aparati-shtuchnogo-dyhannya-zalizni-legeni-video.html
Дуже рекомендую подивитися відео у тексті.
Цей мужній чоловік є живим свідченням того, наскільки важлива вакцинація від поліомієліту.
Бо він "не дотягнув" до винайдення вакцини усього пару років.
У нас же таких наочних прикладів немає і, підозрюю, не було.
Бо хто буде будувати купу дорогезних апаратів, аби люди могли просто жити.
Уявляю, якою б була його реакція, якби йому розповіли, що от є Україна, де вакцина безкоштовна і доступна, є люди, які наражають своїх дітей на небезпеку.
Дивний світ, еге?
Загалом, якщо Ваші діти з певних міркувань досі не вакциновані від поліо - робіть це.
І не слухайте кретинських антиваксів.
Коли біда прийде на поріг - вони ж будуть ні до чого.
Ну, а ті рівненські батьки - максимальні йолопи.
Їх би в палату мір і ваг.
Майте гарний день.
«Морс» — Розважально-інформаційний журнал
Цей чоловік вже 67 років живе в апараті штучного дихання «залізні легені» (відео) » «Морс» — Розважально-інформаційний журнал
Ритмічний гул і гуркіт можна почути протягом дня в домі адвоката Пола Александра. Шум виходить з величезної металевої труби, з якої визирає тільки голова 73-річного чоловіка. Ця труба - апарат штучної вентиляції легенів, так звані "залізні легені". І Пол…
Шановні, от і завершився Нобелівський тиждень, а отже визначені всі переможці у галузях фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури та премії миру.
Отут, нагадаю, я постив прекрасну статтю, що докладно розповідає про Нобелівку з фізіології - https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/4642130019172777
Але я обіцяв, що знайду для Вас щось цікаве та зрозуміле з фізики та хімії.
Штош, тримайте.
1. Цьогорічна Нобелівська премія з фізики присуджена за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем».
Колись давно я дізнався про "ефект метелика" , коли нібито помах крила метелика на одному континенті може призвести до зміни погоди на іншому.
Потім я дізнався про емерджентність... якщо просто - коли сума якостей складових частин не дорівнює якості цілого. Наприклад, запчастини автомобіля самі по собі значно менш корисні і цінні, аніж ціле авто.
Таких термінів і означень багато.
І всі вони стосуються складних систем, які і роблять наше життя складним (вибачте за тавтологію) і непідвладним офісам простих рішень.
Вони потребують років навчань та вивчень, карколомної математики... і зрештою, їхнє розуміння робить наше життя легшим.
Прогноз погоди - тому приклад.
Максим Ціж, написав, як мені здається, прекрасну статтю для науково-популярного видання Куншт, присвячену всім означеним питанням і доніс основні ідеї трьох вчених, яких так високо оцінили в нобелівському комітеті.
Приємного перегляду
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-fizika-prixovani-paterni-v-klimati-ta-inshix-skladnix-yavishhax/
2. Хімія. За розвиток асиметричного органокаталізу.
Тут я вагаюся між двома прекрасними матеріалами.
Перший - написаний чудовим науковим журналістом Дмитром Симоновим.
Сама назва матеріалу "Велике відкриття, якого ми не помітили. Як цьогорічна Нобелівська премія з хімії стала важливою частиною нашого життя", як на мене, вже дуже точно відображає реальність, в якій ми живемо: наука так сильно відірвалася від пересічних громадян, що навіть коли вона круто покращує їхнє життя, вони цього не помічають і сприймають, як належне.
Дмитро у своїй статті неспішно проведе Вам екскурсію від найпростіших каталізаторів та ферментів, розтлумачить, в чому ж цінність слова "асиметричний" в назві нагороди та розповість про практичну цінність досліджень хімічних лауреатів.
Смачного.
https://hromadske.ua/posts/shvidka-reakciya-nobelivsku-premiyu-z-himiyi-vruchili-za-charivnu-palichku-sho-vidkrila-novi-gorizonti-u-virobnictvi-likiv
Кому ж треба ще детальніше почитати про важливість асиметрії молекул в хімії (в тому числі про відому трагедію, що сталася через препарат Талідомід) - прошу читати класну статтю Володимир Саркісян також на Куншті
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-ximiya-revolyuciya-u-molekulyarnomu-budivnictvi/
3. І, сюрприз-сюрприз, але я лишу Вам посилання на Нобелівку з літератури.
Я в цьому геть не тямлю, але побув одного разу на Nobilitet, де послухав спіч Богдани Романцової про тодішню премію з літератури і зрозумів, що хоч трохи і за такими штуками варто стежити.
Тримайте статтю з її коментарями.
Тим більше, що це цілий Forbes Ukraine!
https://forbes.ua/news/laureat-nobelevskoy-premii-po-literature-abdulrazak-gurna-neozhidannyy-pobeditel-literaturoved-obyasnyaet-pochemu-on-poluchil-premiyu-i-kakie-ego-romany-stoit-prochitat-08102021-2554
Ну, і майте на увазі, що 4 грудня відбудеться Nobilitet 2021 pre-party вручення Нобелівки, де можна буде послухати крутих спікерів, що в доступній формі розкажуть про цьогорічні Нобелівські премії (https://facebook.com/events/s/nobilitet-2021-pre-party-%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5/1063236867761716/)
Я потім ще раз колись нагадаю, аби не забули.
Майте гарні вихідні.
Тримайте ноги в теплі.
Носіть масочки і вакцинуйтеся.
Отут, нагадаю, я постив прекрасну статтю, що докладно розповідає про Нобелівку з фізіології - https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/4642130019172777
Але я обіцяв, що знайду для Вас щось цікаве та зрозуміле з фізики та хімії.
Штош, тримайте.
1. Цьогорічна Нобелівська премія з фізики присуджена за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем».
Колись давно я дізнався про "ефект метелика" , коли нібито помах крила метелика на одному континенті може призвести до зміни погоди на іншому.
Потім я дізнався про емерджентність... якщо просто - коли сума якостей складових частин не дорівнює якості цілого. Наприклад, запчастини автомобіля самі по собі значно менш корисні і цінні, аніж ціле авто.
Таких термінів і означень багато.
І всі вони стосуються складних систем, які і роблять наше життя складним (вибачте за тавтологію) і непідвладним офісам простих рішень.
Вони потребують років навчань та вивчень, карколомної математики... і зрештою, їхнє розуміння робить наше життя легшим.
Прогноз погоди - тому приклад.
Максим Ціж, написав, як мені здається, прекрасну статтю для науково-популярного видання Куншт, присвячену всім означеним питанням і доніс основні ідеї трьох вчених, яких так високо оцінили в нобелівському комітеті.
Приємного перегляду
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-fizika-prixovani-paterni-v-klimati-ta-inshix-skladnix-yavishhax/
2. Хімія. За розвиток асиметричного органокаталізу.
Тут я вагаюся між двома прекрасними матеріалами.
Перший - написаний чудовим науковим журналістом Дмитром Симоновим.
Сама назва матеріалу "Велике відкриття, якого ми не помітили. Як цьогорічна Нобелівська премія з хімії стала важливою частиною нашого життя", як на мене, вже дуже точно відображає реальність, в якій ми живемо: наука так сильно відірвалася від пересічних громадян, що навіть коли вона круто покращує їхнє життя, вони цього не помічають і сприймають, як належне.
Дмитро у своїй статті неспішно проведе Вам екскурсію від найпростіших каталізаторів та ферментів, розтлумачить, в чому ж цінність слова "асиметричний" в назві нагороди та розповість про практичну цінність досліджень хімічних лауреатів.
Смачного.
https://hromadske.ua/posts/shvidka-reakciya-nobelivsku-premiyu-z-himiyi-vruchili-za-charivnu-palichku-sho-vidkrila-novi-gorizonti-u-virobnictvi-likiv
Кому ж треба ще детальніше почитати про важливість асиметрії молекул в хімії (в тому числі про відому трагедію, що сталася через препарат Талідомід) - прошу читати класну статтю Володимир Саркісян також на Куншті
https://kunsht.com.ua/nobelivka%e2%80%922021-ximiya-revolyuciya-u-molekulyarnomu-budivnictvi/
3. І, сюрприз-сюрприз, але я лишу Вам посилання на Нобелівку з літератури.
Я в цьому геть не тямлю, але побув одного разу на Nobilitet, де послухав спіч Богдани Романцової про тодішню премію з літератури і зрозумів, що хоч трохи і за такими штуками варто стежити.
Тримайте статтю з її коментарями.
Тим більше, що це цілий Forbes Ukraine!
https://forbes.ua/news/laureat-nobelevskoy-premii-po-literature-abdulrazak-gurna-neozhidannyy-pobeditel-literaturoved-obyasnyaet-pochemu-on-poluchil-premiyu-i-kakie-ego-romany-stoit-prochitat-08102021-2554
Ну, і майте на увазі, що 4 грудня відбудеться Nobilitet 2021 pre-party вручення Нобелівки, де можна буде послухати крутих спікерів, що в доступній формі розкажуть про цьогорічні Нобелівські премії (https://facebook.com/events/s/nobilitet-2021-pre-party-%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5/1063236867761716/)
Я потім ще раз колись нагадаю, аби не забули.
Майте гарні вихідні.
Тримайте ноги в теплі.
Носіть масочки і вакцинуйтеся.
Мені важко це коментувати.
Хоча… ні, не важко, адже влада і так постійно не виконує своїх зобов‘язань стосовно науки в Україні, паралельно запитуючи то про вакцини, то про нобелівських лауреатів.
Але тут ще цікавіше.
Під гаслами євроінтеграції, селфіками з Брюсселя, обіцянками покращень, виявляється, що Україна не тільки системно відштовхує купу можливостей для співпраці, що надає їх нам Європа в рамках Європейського дослідницького простору.
Ми ще й ризикуємо зірвати вже підписані спільні угоди через постійне недофінансування науки.
В принципі, Шмигаль, як голова Національної ради з питань розвитку науки і технологій, навіть не згадує про цю свою функцію.
Засідання тупо не відбуваються.
Але і найближчий саміт Україна-ЄС 12 жовтня ризикує перетворитися на обговорення чого завгодно, але не науки.
І - імітація.
Читайте, прозрівайте.
Олексій Колежук, Світлана Арбузова, Володимир Вахітов, дякую за позицію.
Майте гарну ніч.
https://www.pravda.com.ua/columns/2021/10/9/7309932/
Хоча… ні, не важко, адже влада і так постійно не виконує своїх зобов‘язань стосовно науки в Україні, паралельно запитуючи то про вакцини, то про нобелівських лауреатів.
Але тут ще цікавіше.
Під гаслами євроінтеграції, селфіками з Брюсселя, обіцянками покращень, виявляється, що Україна не тільки системно відштовхує купу можливостей для співпраці, що надає їх нам Європа в рамках Європейського дослідницького простору.
Ми ще й ризикуємо зірвати вже підписані спільні угоди через постійне недофінансування науки.
В принципі, Шмигаль, як голова Національної ради з питань розвитку науки і технологій, навіть не згадує про цю свою функцію.
Засідання тупо не відбуваються.
Але і найближчий саміт Україна-ЄС 12 жовтня ризикує перетворитися на обговорення чого завгодно, але не науки.
І - імітація.
Читайте, прозрівайте.
Олексій Колежук, Світлана Арбузова, Володимир Вахітов, дякую за позицію.
Майте гарну ніч.
https://www.pravda.com.ua/columns/2021/10/9/7309932/
Українська правда
Чи дочекаємося “Великого Дослідництва?”
Україна проходить повз ці можливості, фактично відмовляється всерйоз використовувати їх для розвитку власної науково-інноваційної сфери.
Шановні, тут у мене для Вас дві класні статті - про Нобелівку з хімії цього року, а також про легендарний маніпулятор, що встановлений на Міжнародній космічній станції.
1. Так, я знаю, що про Нобелівку вже писав. Але тут під'їхала крутецька стаття з коментарями українських співавторів Нобелівських лауреатів.
Тобто тут не тільки розказано про внесок нобелівських лауреатів в розвиток асиметричного органокаталізу, а й надано, скажімо так, український погляд на цю актуальну проблему - від Igor V. Komarov та Олександр Григоренко.
Про проблеми синтезу, каталізатори та ліки, що можуть лікувати чи навпаки шкодити - читайте тут
https://life.liga.net/poyasnennya/article/nobelevka-po-himii-za-organokataliz-pri-chem-zdes-ukraintsy-obyasnyaem-prostym-yazykom
2. Про те, що у Спейс Шаттлів є роботизована рука, якою вони хапають супутники на орбіті, я чув давно.
Але найбільше мене вразило, що Canadarm - так називалася рука - вироблялася в Канаді.
От якось свого часу у мене не клеїлося в голові - де Канада, а де космос.
На МКС стоїть її більш просунута версія.
І тут на Alpha Centauri підїхала ошелешуюча докладна стаття з відео і фоточками про те, наскільки це крутий і високотехнологічний апарат.
https://thealphacentauri.net/100644-canadarm2/
Вражає не тільки те, що вона може переміщуватися зовні по корпусу станції, а й конструкція механізму, що захоплює космічні кораблі і таке всяке.
Я ж то думав, що там звичайні клешні.
Ага, не все так просто :)
Приємного перегляду і майте гарний вечір.
1. Так, я знаю, що про Нобелівку вже писав. Але тут під'їхала крутецька стаття з коментарями українських співавторів Нобелівських лауреатів.
Тобто тут не тільки розказано про внесок нобелівських лауреатів в розвиток асиметричного органокаталізу, а й надано, скажімо так, український погляд на цю актуальну проблему - від Igor V. Komarov та Олександр Григоренко.
Про проблеми синтезу, каталізатори та ліки, що можуть лікувати чи навпаки шкодити - читайте тут
https://life.liga.net/poyasnennya/article/nobelevka-po-himii-za-organokataliz-pri-chem-zdes-ukraintsy-obyasnyaem-prostym-yazykom
2. Про те, що у Спейс Шаттлів є роботизована рука, якою вони хапають супутники на орбіті, я чув давно.
Але найбільше мене вразило, що Canadarm - так називалася рука - вироблялася в Канаді.
От якось свого часу у мене не клеїлося в голові - де Канада, а де космос.
На МКС стоїть її більш просунута версія.
І тут на Alpha Centauri підїхала ошелешуюча докладна стаття з відео і фоточками про те, наскільки це крутий і високотехнологічний апарат.
https://thealphacentauri.net/100644-canadarm2/
Вражає не тільки те, що вона може переміщуватися зовні по корпусу станції, а й конструкція механізму, що захоплює космічні кораблі і таке всяке.
Я ж то думав, що там звичайні клешні.
Ага, не все так просто :)
Приємного перегляду і майте гарний вечір.
Шановні, маю новини, які особисто мене дуже засмучують і бентежать.
І, думаю, Ви теж маєте бути в курсі.
В одній з найкращих наукових установ України - Інституті фізіології (так, тому самому, у якого силовики намагалися віджати під себе цілий корпус), нещодавно відбулися вибори директора.
Ми зараз не обговорюємо переможця, це суто справа колективу Інституту, кого вони воліють бачити на чолі установи.
Мова про основну конкурентку на виборах - надзвичайно круту вчену Нану Войтенко.
Виявляється, невдовзі після виборів її звільнили.
А тепер, схоже, розпочинаються системні проблеми у тих, хто її на виборах підтримав.
Я не можу і не буду йти повз такий стан речей, тому що:
а) Пані Нана є дійсно класною вченою і, не побоюсь цього слова, золотим фондом України, що підтверджується, наприклад, участю її команди в проєкті Горизонт 2020.
б) я не сумніваюся в її доброчесності.
І, віддати їй належне, вона винесла всю цю ганьбу в публічну площину вже на етапі судових позовів та засідань з приводу її звільнення.
Тобто все це спливло не заради хайпу.
Ось її два дописи:
https://www.facebook.com/nana.voitenko/posts/10159414095124598
Тут, власне, про її звільнення і як це сталося, про спробу перехопити у неї Горизонтівський проєкт, звільнення викладачів кафедри КАУ, дивні вибори нової Вченої ради інституту та дивне призначення тимчасово виконуючого обов'язки відділу, де пані Нана працювала.
2. https://www.facebook.com/nana.voitenko/posts/10159414806269598
А отут, власне, про суд і це найбільша ганьба.
Щодо свідків, які могли б свідчити на користь пані Нани у суді, на їхніх робочих місцях (де вони не могли бути, оскільки пішли в суд), створили комісію, що склала акт про прогул.
Повірте, мені взагалі не в кайф про це писати.
Волів би краще зробити репост про вчорашній саміт Україна-ЄС і підписання договорів щодо науки (зроблю це пізніше).
Однак знайте, що подекуди класні вчені тікають з української науки чи взагалі з країни не лише через брак фінансування чи щось таке.
Подекуди це геть дивні та обурливі підкилимні ігри.
Із втратою Нани Войтенко Академія дуже втратить.
Майте гарний день.
І, думаю, Ви теж маєте бути в курсі.
В одній з найкращих наукових установ України - Інституті фізіології (так, тому самому, у якого силовики намагалися віджати під себе цілий корпус), нещодавно відбулися вибори директора.
Ми зараз не обговорюємо переможця, це суто справа колективу Інституту, кого вони воліють бачити на чолі установи.
Мова про основну конкурентку на виборах - надзвичайно круту вчену Нану Войтенко.
Виявляється, невдовзі після виборів її звільнили.
А тепер, схоже, розпочинаються системні проблеми у тих, хто її на виборах підтримав.
Я не можу і не буду йти повз такий стан речей, тому що:
а) Пані Нана є дійсно класною вченою і, не побоюсь цього слова, золотим фондом України, що підтверджується, наприклад, участю її команди в проєкті Горизонт 2020.
б) я не сумніваюся в її доброчесності.
І, віддати їй належне, вона винесла всю цю ганьбу в публічну площину вже на етапі судових позовів та засідань з приводу її звільнення.
Тобто все це спливло не заради хайпу.
Ось її два дописи:
https://www.facebook.com/nana.voitenko/posts/10159414095124598
Тут, власне, про її звільнення і як це сталося, про спробу перехопити у неї Горизонтівський проєкт, звільнення викладачів кафедри КАУ, дивні вибори нової Вченої ради інституту та дивне призначення тимчасово виконуючого обов'язки відділу, де пані Нана працювала.
2. https://www.facebook.com/nana.voitenko/posts/10159414806269598
А отут, власне, про суд і це найбільша ганьба.
Щодо свідків, які могли б свідчити на користь пані Нани у суді, на їхніх робочих місцях (де вони не могли бути, оскільки пішли в суд), створили комісію, що склала акт про прогул.
Повірте, мені взагалі не в кайф про це писати.
Волів би краще зробити репост про вчорашній саміт Україна-ЄС і підписання договорів щодо науки (зроблю це пізніше).
Однак знайте, що подекуди класні вчені тікають з української науки чи взагалі з країни не лише через брак фінансування чи щось таке.
Подекуди це геть дивні та обурливі підкилимні ігри.
Із втратою Нани Войтенко Академія дуже втратить.
Майте гарний день.
Я обіцяв Вам репост важливої новини щодо науки і освіти на саміті Україна-ЄС, що трапився цього тижня.
Ну, власне от.
Українські дослідники отримали змогу брати участь у крутецькій грантовій програмі на десятки мільйонів євро.
Звісно, якщо угоду ратифікують і якщо в бюджеті закладуть кошти на внески.
Це серйозний позитив.
Головне, щоб через відтік мізків на програму було кому подаватися.
Це вже залежить від базового фінансування, з яким, як відомо, не дуже.
Будемо бачити.
Майте гарний вечір.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/3175491142730443/
«Скористаюсь тим, що живу в минулому (у Стенфорді все ще 12 жовтня) і приверну увагу до майбутнього.
Сьогодні, 12.10.2021, підписано угоду про долучення України до Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" (2021-2027) та комплементарної програми Євратом.
Це означає, що:
- Україна залишається в клубі країн, які утворюють (як процес і як результат) Європейський дослідницький простір,
- євроінтеграція у сфері науки та інновацій має шанс не лише на продовження, а й на посилення,
- українські вчені, інноватори, середній та малий бізнес, громадські організації можуть у співпраці з європейськими колегами отримувати кошти на реалізацію своїх ідей та проєктів (7 років, 95.5 млн євро в рамках Горизонту).
Оскільки Україна ще минулого року висловила свій інтерес щодо приєднання до програми, ЄС застосував до нас ретроспективний підхід. А отже, українці могли подаватись на конкурси програми з самого її початку, тобто з першої половини 2021 року, і можуть подаватись зараз, хоча угода ще не ратифікована обома сторонами.
Так, попереду ратифікація. І я закликаю колег з інших міністерств якомога швидше погодити МОН проєкт відповідного нормативного акту, а народних депутатів - невідкладно проголосувати за ратифікацію.
Також вкрай важливо вже зараз в проекті Держбюджету на 2022 рік передбачити всю суму внеску (наразі це не зроблено).
Також необхідно погодити паспорт програми 2201380, щоб можна було розбудовувати інфраструктуру підтримки участі України в Горизонті, врахувавши помилки, допущені на policy рівні на початку і в процесі попередньої програми.
Переговори щодо Горизонту були, мабуть, найбільш цікавим і нетривіальним викликом за час моєї роботи в МОН. Ми фіналізували їх 02.09, тому я змогла звільнитись 3 вересня, будучи впевненою, що далі все буде добре.
Дуже вдячна людям, які зробили це можливим: Viktoria Gaidar (неймовірно віддана справі людина 🧡) та Григорій Мозолевич, з якими можна було предметно обговорювати списану формулами дошку, готуючись до переговорів, Dasha Bovkun і Elena Kharina, які дуже допомогали нам з Вікою і Григорієм, Олегу Андрійовичу Хименку за моральну та організаційну допомогу, а також Alexey Shkuratov за те, що з перших днів перебування на посаді серйозно взявся за цю справу і веде її до успішного завершення.
Дякую тим, хто під час підготовки до переговорів та під час них допомагав і підтримував, в тому числі з боку Європейської комісії. Всіх не перерахую, але дякувала і ще подякую вам особисто.
В попередній рамковій програмі Україна була в топ-10 асоційованих країн за результатами участі (кількість проєктів, обсяг залучених коштів). Разом з тим, з точки зору інтеграції до ЄДП, вивчення досвіду країн-ЄС та проактивності України точно є що покращувати.
Дуже сподіваюсь, що нашій країні за ці 7 років вдасться наростити спроможність, впровадити нові важливі політики, спрямовані на створення кращих умов для науки та її служіння суспільству, виправити помилки минулого, стати лідером серед країн Східного партнерства і увійти до топ-5 асоційованих країн.
Наразі вітаю нас усіх. Це важливий день.»
Ну, власне от.
Українські дослідники отримали змогу брати участь у крутецькій грантовій програмі на десятки мільйонів євро.
Звісно, якщо угоду ратифікують і якщо в бюджеті закладуть кошти на внески.
Це серйозний позитив.
Головне, щоб через відтік мізків на програму було кому подаватися.
Це вже залежить від базового фінансування, з яким, як відомо, не дуже.
Будемо бачити.
Майте гарний вечір.
Допис Юлії Безвершенко
https://www.facebook.com/100008087651306/posts/3175491142730443/
«Скористаюсь тим, що живу в минулому (у Стенфорді все ще 12 жовтня) і приверну увагу до майбутнього.
Сьогодні, 12.10.2021, підписано угоду про долучення України до Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" (2021-2027) та комплементарної програми Євратом.
Це означає, що:
- Україна залишається в клубі країн, які утворюють (як процес і як результат) Європейський дослідницький простір,
- євроінтеграція у сфері науки та інновацій має шанс не лише на продовження, а й на посилення,
- українські вчені, інноватори, середній та малий бізнес, громадські організації можуть у співпраці з європейськими колегами отримувати кошти на реалізацію своїх ідей та проєктів (7 років, 95.5 млн євро в рамках Горизонту).
Оскільки Україна ще минулого року висловила свій інтерес щодо приєднання до програми, ЄС застосував до нас ретроспективний підхід. А отже, українці могли подаватись на конкурси програми з самого її початку, тобто з першої половини 2021 року, і можуть подаватись зараз, хоча угода ще не ратифікована обома сторонами.
Так, попереду ратифікація. І я закликаю колег з інших міністерств якомога швидше погодити МОН проєкт відповідного нормативного акту, а народних депутатів - невідкладно проголосувати за ратифікацію.
Також вкрай важливо вже зараз в проекті Держбюджету на 2022 рік передбачити всю суму внеску (наразі це не зроблено).
Також необхідно погодити паспорт програми 2201380, щоб можна було розбудовувати інфраструктуру підтримки участі України в Горизонті, врахувавши помилки, допущені на policy рівні на початку і в процесі попередньої програми.
Переговори щодо Горизонту були, мабуть, найбільш цікавим і нетривіальним викликом за час моєї роботи в МОН. Ми фіналізували їх 02.09, тому я змогла звільнитись 3 вересня, будучи впевненою, що далі все буде добре.
Дуже вдячна людям, які зробили це можливим: Viktoria Gaidar (неймовірно віддана справі людина 🧡) та Григорій Мозолевич, з якими можна було предметно обговорювати списану формулами дошку, готуючись до переговорів, Dasha Bovkun і Elena Kharina, які дуже допомогали нам з Вікою і Григорієм, Олегу Андрійовичу Хименку за моральну та організаційну допомогу, а також Alexey Shkuratov за те, що з перших днів перебування на посаді серйозно взявся за цю справу і веде її до успішного завершення.
Дякую тим, хто під час підготовки до переговорів та під час них допомагав і підтримував, в тому числі з боку Європейської комісії. Всіх не перерахую, але дякувала і ще подякую вам особисто.
В попередній рамковій програмі Україна була в топ-10 асоційованих країн за результатами участі (кількість проєктів, обсяг залучених коштів). Разом з тим, з точки зору інтеграції до ЄДП, вивчення досвіду країн-ЄС та проактивності України точно є що покращувати.
Дуже сподіваюсь, що нашій країні за ці 7 років вдасться наростити спроможність, впровадити нові важливі політики, спрямовані на створення кращих умов для науки та її служіння суспільству, виправити помилки минулого, стати лідером серед країн Східного партнерства і увійти до топ-5 асоційованих країн.
Наразі вітаю нас усіх. Це важливий день.»
І знову про Нобелівські премії
Ірина Єгорченко написала не просто огляд практично всіх нобелів, що були присуджені цього року.
Вона наочно продемонструвала декілька речей:
- всюди потрібна оця незрозуміла штука, що зветься математикою. І саме математика, якою написана книга Всесвіту, яку так завзято "читають" науковці, допомагає зрозуміти складність цього світу і поставити її на службу усьому людству.
А потім ще й отримати багато грошей.
- Нобелівські премії - це про багаторічні спокійні дослідження в прекрасних фінансованих наукових середовищах без обіцянок негайних чи ошелешуючих результатів.
Відчуйте, як-то кажуть, різницю з українськими реаліями.
- навіть якщо здається, що Нобелівська премія з фізики цього року присуджена з політичних мотивів (бо, бач, за роботи у сфері клімату), то саме кропітка праця і математика, закладені у ці дослідження, свідчать про зворотнє.
Хороша стаття.
Гарної обідньої кави.
https://zn.ua/ukr/science/za-lashtunkami-nobelivskoji-premiji-vidkrittja-politika-i-matematika-.html
Ірина Єгорченко написала не просто огляд практично всіх нобелів, що були присуджені цього року.
Вона наочно продемонструвала декілька речей:
- всюди потрібна оця незрозуміла штука, що зветься математикою. І саме математика, якою написана книга Всесвіту, яку так завзято "читають" науковці, допомагає зрозуміти складність цього світу і поставити її на службу усьому людству.
А потім ще й отримати багато грошей.
- Нобелівські премії - це про багаторічні спокійні дослідження в прекрасних фінансованих наукових середовищах без обіцянок негайних чи ошелешуючих результатів.
Відчуйте, як-то кажуть, різницю з українськими реаліями.
- навіть якщо здається, що Нобелівська премія з фізики цього року присуджена з політичних мотивів (бо, бач, за роботи у сфері клімату), то саме кропітка праця і математика, закладені у ці дослідження, свідчать про зворотнє.
Хороша стаття.
Гарної обідньої кави.
https://zn.ua/ukr/science/za-lashtunkami-nobelivskoji-premiji-vidkrittja-politika-i-matematika-.html
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
За лаштунками Нобелівської премії: відкриття, політика і математика
Про що свідчить вибір Нобелівського комітету
Штош, поки Україна впевнено увійшла в трійку світових лідерів по добовим смертям від коронавірусу, давайте поглянемо, що ж тим часом роблять розвинені країни.
Хочу привернути Вашу увагу до однієї космічної місії, що стартувала 16 жовтня і має на меті дістатися Юпі... ні, навіть не Юпітера, а його троянських астероїдів.
Чесно скажу, що до цього моменту ніколи про існування таких і не чув.
Чув про пояс астероїдів, пояс Койпера, але про астероїди біля найбільшої планети Сонячної системи та ще й якісь троянські - невер.
Основна мета, як би це простіше сказати... якщо уявити, що колись давно планети нашої системи будувалися з окремих брил та цеглинок, то троянські астероїди - це той будівельний матеріал, що повипадав з "кузовів вантажівок" і протеліпався на узбіччі усі ці мільярди років.
Їхнє вивчення дозволить краще зрозуміти, як утворилася Сонячна система.
Місія називається Lucy, планувати її почали ще 2015-го, а триватиме аж до 2033.
Ось Вам пречудовий текст Dmytro Simonov про те, чому астероїди троянські, чому назвали саме "Люсі" та навіщо на борту понаписували цитат нобелівських лауреатів та популяризаторів науки
https://hromadske.ua/posts/kapsuli-chasu-i-lsd-dlya-chogo-nasa-zapuskaye-pershu-v-istoriyi-misiyu-do-troyanskih-asteroyidiv-yupitera
А отут вже прекрасна відеовізуалізація місії в українському перекладі від Alpha Centauri Ukraine, її наукового інструменту, траєкторій руху та, власне, детальний опис астероїдів, які станція відвідає.
https://www.youtube.com/watch?v=fVvCbmBbYMs
Прикольно те, що з цього відео цілком стає зрозумілим, що таке гравітаційний маневр та чому космічний апарат, який запустили зараз, за рік вже знову повернеться до Землі.
Приємного перегляду.
Майте гарний вечір.
Хочу привернути Вашу увагу до однієї космічної місії, що стартувала 16 жовтня і має на меті дістатися Юпі... ні, навіть не Юпітера, а його троянських астероїдів.
Чесно скажу, що до цього моменту ніколи про існування таких і не чув.
Чув про пояс астероїдів, пояс Койпера, але про астероїди біля найбільшої планети Сонячної системи та ще й якісь троянські - невер.
Основна мета, як би це простіше сказати... якщо уявити, що колись давно планети нашої системи будувалися з окремих брил та цеглинок, то троянські астероїди - це той будівельний матеріал, що повипадав з "кузовів вантажівок" і протеліпався на узбіччі усі ці мільярди років.
Їхнє вивчення дозволить краще зрозуміти, як утворилася Сонячна система.
Місія називається Lucy, планувати її почали ще 2015-го, а триватиме аж до 2033.
Ось Вам пречудовий текст Dmytro Simonov про те, чому астероїди троянські, чому назвали саме "Люсі" та навіщо на борту понаписували цитат нобелівських лауреатів та популяризаторів науки
https://hromadske.ua/posts/kapsuli-chasu-i-lsd-dlya-chogo-nasa-zapuskaye-pershu-v-istoriyi-misiyu-do-troyanskih-asteroyidiv-yupitera
А отут вже прекрасна відеовізуалізація місії в українському перекладі від Alpha Centauri Ukraine, її наукового інструменту, траєкторій руху та, власне, детальний опис астероїдів, які станція відвідає.
https://www.youtube.com/watch?v=fVvCbmBbYMs
Прикольно те, що з цього відео цілком стає зрозумілим, що таке гравітаційний маневр та чому космічний апарат, який запустили зараз, за рік вже знову повернеться до Землі.
Приємного перегляду.
Майте гарний вечір.
Шановні, тут для магістрів та аспірантів є цікава можливість постажуватися з непоганою стипендією.
European Microwave Association запустила програму стажувань на 4500 євро протягом як мінімум 3 місяців в 16 дуже крутих наукових інститутах, університетах або ж індустріях:
Нідерланди: TNO, THALES
Франція: IEMN Lille, XLIM
Німеччина: Ferdinand-Braun-Institute (FBH), Fraunhofer FHR, Karlsruhe Institute of Technology (KIT), Leibniz Institute for Innovative Microelectronics (IHP) таUniversity of Stuttgart
Швеція: Chalmers University of Technology
Польща: Warsaw University of Technology
Великобританія: University of Glasgow, Manchester Metropolitan University
Італія: Universiy of Pavia, Università di Bologna
Ізраіль: School of Electrical and Computer Engineering Ben-Gurion University of the Negev
Дедлайн подачі заявок - 28 листопада 2021 року.
Детальна інформація - отутаво https://www.eumwa.org/en/euma/innovation-team/euma-internship-award.html
Дякую за сповіщення Daryna Pesina (https://www.facebook.com/daryna.pesina)
До речі, якщо будуть питання - можете до неї звертатися.
Майте гарний вечір.
European Microwave Association запустила програму стажувань на 4500 євро протягом як мінімум 3 місяців в 16 дуже крутих наукових інститутах, університетах або ж індустріях:
Нідерланди: TNO, THALES
Франція: IEMN Lille, XLIM
Німеччина: Ferdinand-Braun-Institute (FBH), Fraunhofer FHR, Karlsruhe Institute of Technology (KIT), Leibniz Institute for Innovative Microelectronics (IHP) таUniversity of Stuttgart
Швеція: Chalmers University of Technology
Польща: Warsaw University of Technology
Великобританія: University of Glasgow, Manchester Metropolitan University
Італія: Universiy of Pavia, Università di Bologna
Ізраіль: School of Electrical and Computer Engineering Ben-Gurion University of the Negev
Дедлайн подачі заявок - 28 листопада 2021 року.
Детальна інформація - отутаво https://www.eumwa.org/en/euma/innovation-team/euma-internship-award.html
Дякую за сповіщення Daryna Pesina (https://www.facebook.com/daryna.pesina)
До речі, якщо будуть питання - можете до неї звертатися.
Майте гарний вечір.
Шановні, тут дуже приємна новина для середовища українських фізиків.
Колишній наш співвітчизник Емануїл Йосипович Рашба отримав престижну відзнаку від Американського фізичного товариства - Премію Олівера Баклі.
Це випадок саме того науковця, дослідження якого стали настільки важливими для світу, що його іменем вже названо однойменний ефект https://en.wikipedia.org/wiki/Rashba_effect
Важко простою мовою пояснити, що означає та спін-орбітальна взаємодія в кристалах, за яку він отримав таку високу нагороду, але якщо спробувати, то десь так: для сучасної електроніки важлива наявність потоку електронів в розетці.
А для електроніки майбутнього - зокрема, спінтроніки - важливий також спін електронів (пам'ятаєте, на уроках хімії малювали спін вгору або вниз? Ото десь воно).
І от дуже важливо знати, як ті спіни впливають на рух електрону, в яких матеріалах як саме і що ми з того матимемо.
Тобто, щоб створювати ще більш ефективні пристрої - вчені ще глибше закопуються в суть спостережуваних ефектів і вивчають все більш тонкі структури.
Менш із тим, до чого тут Україна?
Рашба давно емігрував в Сполучені Штати і останнім часом спокійно працював в Гарвардському університеті.
Чого наші фізики так зраділи?
Тому що всі ці важливі речі він в більшості зробив у Києві, зокрема в нашому Інституті фізики.
Дякую Газеті "Світ", що не оминули увагою цю прекрасну новину.
Майте гарний день.
Допис Газети Світ https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/178040991169600
"ПРЕСТИЖНА АМЕРИКАНСЬКА ПРЕМІЯ З ФІЗИКИ - КОЛИШНЬОМУ КИЯНИНУ
Чому можуть вважати себе іменинниками і вчені Інституту фізики та Інституту напівпровідників НАН України?
Українські фізики тепло привітали свого колегу – відомого вченого фізика-теоретика Емануїла Йосиповича Рашбу (Гарвардський університет) з отриманням однієї з найважливіших у США премій Американського фізичного товариства в галузі фізики твердого тіла «Buckley Prize»:
https://aps.org/programs/honors/prizes/prizerecipient.cfm?first_nm=Emmanuel&last_nm=Rashba&year=2022
Він отримав її разом із Джином Дресельгаузом (Массачусетський технологічний інститут) за піонерські роботи з дослідження ролі спін-орбітальної взаємодії у напівпровідниках.
Особлива приємність полягає у тому, що Емануїл Йосипович – наш земляк. Учений народився в Києві 30 жовтня 1927 року, багато років пропрацював в академічних інститутах України. Розпочинав свої дослідження він працівником Інституту фізики АН УРСР, потім – новоствореного Інституту напівпровідників АН УРСР. Головні роботи, за які було присуджено премію АФТ, було виконано ще в «київський» період, до того, як учений перейшов до московського Інституту теорфізики, а наприкінці 1990-х років виїхав до США. Частину з них опубліковано в співавторстві з іншим талановитим київським теоретиком Валентином Шекою. Як зазначив відомий фізик і перший голова Державного комітету України з питань науки і технологій Сергій Рябченко, в ІФНП НАНУ збереглися «гілки» теоретичного відділу, очолюваного нині учнем легендарного академіка Соломона Пекара, членом-кореспондентом НАНУ В’ячеславом Кочелапом, що продовжували і продовжують розвиток цієї тематики і внесли до неї суттєвий доробок. Тож можна сказати, що ця премія є й премією фізиків НАН України.
Доєднуючись до привітань, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень НАНУ член-кореспондент НАН України Володимир Сугаков, прокоментував повідомлення так:
- Я добре знаю красиві роботи Рашба з молекулярних кристалів з домішками, виконаними в Інституті фізики. Вони були підтверджені в спільних роботах Рашба з експериментаторами групи Броуде і значно підсилили авторитет Інституту фізики в світовій науці. Я колись продовжував ці роботи і спілкувався з Рашбою з приводу результатів.
Протягом останніх років мені дуже часто зустрічались статті з посиланнями на роботи Рашба по спін-орбітальній взаємодії в напівпровідниках. Настільки часто, що відчувалось, що визнання повинне прийти. Вітаю Інститут фізики і Інститут фізики напівпровідників: все зародилось у них.
Газета "Світ", № 39 - 40, жовтень 2021 р."
Колишній наш співвітчизник Емануїл Йосипович Рашба отримав престижну відзнаку від Американського фізичного товариства - Премію Олівера Баклі.
Це випадок саме того науковця, дослідження якого стали настільки важливими для світу, що його іменем вже названо однойменний ефект https://en.wikipedia.org/wiki/Rashba_effect
Важко простою мовою пояснити, що означає та спін-орбітальна взаємодія в кристалах, за яку він отримав таку високу нагороду, але якщо спробувати, то десь так: для сучасної електроніки важлива наявність потоку електронів в розетці.
А для електроніки майбутнього - зокрема, спінтроніки - важливий також спін електронів (пам'ятаєте, на уроках хімії малювали спін вгору або вниз? Ото десь воно).
І от дуже важливо знати, як ті спіни впливають на рух електрону, в яких матеріалах як саме і що ми з того матимемо.
Тобто, щоб створювати ще більш ефективні пристрої - вчені ще глибше закопуються в суть спостережуваних ефектів і вивчають все більш тонкі структури.
Менш із тим, до чого тут Україна?
Рашба давно емігрував в Сполучені Штати і останнім часом спокійно працював в Гарвардському університеті.
Чого наші фізики так зраділи?
Тому що всі ці важливі речі він в більшості зробив у Києві, зокрема в нашому Інституті фізики.
Дякую Газеті "Світ", що не оминули увагою цю прекрасну новину.
Майте гарний день.
Допис Газети Світ https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/178040991169600
"ПРЕСТИЖНА АМЕРИКАНСЬКА ПРЕМІЯ З ФІЗИКИ - КОЛИШНЬОМУ КИЯНИНУ
Чому можуть вважати себе іменинниками і вчені Інституту фізики та Інституту напівпровідників НАН України?
Українські фізики тепло привітали свого колегу – відомого вченого фізика-теоретика Емануїла Йосиповича Рашбу (Гарвардський університет) з отриманням однієї з найважливіших у США премій Американського фізичного товариства в галузі фізики твердого тіла «Buckley Prize»:
https://aps.org/programs/honors/prizes/prizerecipient.cfm?first_nm=Emmanuel&last_nm=Rashba&year=2022
Він отримав її разом із Джином Дресельгаузом (Массачусетський технологічний інститут) за піонерські роботи з дослідження ролі спін-орбітальної взаємодії у напівпровідниках.
Особлива приємність полягає у тому, що Емануїл Йосипович – наш земляк. Учений народився в Києві 30 жовтня 1927 року, багато років пропрацював в академічних інститутах України. Розпочинав свої дослідження він працівником Інституту фізики АН УРСР, потім – новоствореного Інституту напівпровідників АН УРСР. Головні роботи, за які було присуджено премію АФТ, було виконано ще в «київський» період, до того, як учений перейшов до московського Інституту теорфізики, а наприкінці 1990-х років виїхав до США. Частину з них опубліковано в співавторстві з іншим талановитим київським теоретиком Валентином Шекою. Як зазначив відомий фізик і перший голова Державного комітету України з питань науки і технологій Сергій Рябченко, в ІФНП НАНУ збереглися «гілки» теоретичного відділу, очолюваного нині учнем легендарного академіка Соломона Пекара, членом-кореспондентом НАНУ В’ячеславом Кочелапом, що продовжували і продовжують розвиток цієї тематики і внесли до неї суттєвий доробок. Тож можна сказати, що ця премія є й премією фізиків НАН України.
Доєднуючись до привітань, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень НАНУ член-кореспондент НАН України Володимир Сугаков, прокоментував повідомлення так:
- Я добре знаю красиві роботи Рашба з молекулярних кристалів з домішками, виконаними в Інституті фізики. Вони були підтверджені в спільних роботах Рашба з експериментаторами групи Броуде і значно підсилили авторитет Інституту фізики в світовій науці. Я колись продовжував ці роботи і спілкувався з Рашбою з приводу результатів.
Протягом останніх років мені дуже часто зустрічались статті з посиланнями на роботи Рашба по спін-орбітальній взаємодії в напівпровідниках. Настільки часто, що відчувалось, що визнання повинне прийти. Вітаю Інститут фізики і Інститут фізики напівпровідників: все зародилось у них.
Газета "Світ", № 39 - 40, жовтень 2021 р."
Я Вас, можливо, здивую, але знову зроблю репост газети «Світ».
Не знаю, що там змінилося, але останнім часом тут виходять цікаві матеріали.
Я давно і багато разів казав, що головне питання, на яке Україна має знайти відповідь щодо науки - нащо їй та наука взагалі?
Не в сенсі - потрібна чи ні.
Потрібна.
А в сенсі - куди ми сунемо?
Чого хочемо досягти?
Це, до речі, не мої думки, а рефрен виру думок купи розумних вчених та організаторів від науки.
В тому числі, ці тези лунають в свіжесенькому інтерв‘ю голови Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій Alexei Kolezhuk.
Тут і про фінансування науки на наступний рік (спойлер - жалюгідне).
І про конкурси наукових досліджень.
І про атестацію наукових установ.
І про взаємодію економіки з наукою.
І про те, як МОН не полишає спроб вбити реформу науки, фактично підпорядкувавши собі Національний фонд досліджень (я про це писав влітку).
Допомагає тримати руку на пульсі.
Дуже і дуже раджу.
Майте гарну ніч.
https://www.facebook.com/103443265296040/posts/179301607710205/
«Голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК:
УКРАЇНІ ПОТРІБНА ПРОГРАМА «ВЕЛИКОГО НАУКОВОГО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ»
У Верховній Раді України продовжується обговорення проєкту закону «Про державний бюджет України на 2022 рік». Яке фінансування можна очікувати на науку в наступному році? Чи ефективним є його розподіл? Як вдосконалити стратегію фінансування досліджень і розробок? І найважливіше – що потрібно для того, щоб плани економічного розвитку в Україні були прямо пов’язані з наукою? На ці та інші запитання відповідає голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК.
– Нещодавно у Верховній Раді презентовано проєкт держбюджету на 2022 рік. Щороку наукова спільнота очікує ухвалення цього документу з великими (хоча й ірраціональними) сподіваннями. Звісно, до ухвалення в цілому ще далеко, але все ж – на що можна сподіватися в бюджеті на науку на наступний рік?
– Ні приємних, ні неприємних несподіванок у науковій частині проєкту держбюджету немає. Все майже без змін – фінансування науки залишається на дуже низькому рівні, близько 0.28 відсотка ВВП. У цілому на наукову сферу заплановано 13.8 мільярда гривень, приблизно на 10 відсотків більше, ніж у 2021 році. На жаль, велика частка цього зростання є компенсацією інфляції. Суттєво збільшиться фінансування лише Національного антарктичного наукового центру, адже потрібно оснащувати й утримувати дослідницьке судно, яке купили у цьому році.
– Уявімо, що фінансування на науку передбачено (і гроші є!). Чи ефективна система його розподілу?
– Система розподілу в основі своїй залишається старою, тобто гроші направляються у відомства, а звідти – в установи, де в основному фінансуються дослідження, які були розпочаті раніше.
Є декілька «острівців» конкурсного фінансування: це конкурси Міністерства освіти і науки («Наука в університетах» і конкурс розробок за держзамовленням), конкурси Національної академії наук (програма 1230) та конкурси Національного фонду досліджень України. Загалом через ці канали має бути розподілено приблизно 2.2 мільярда гривень. Також є Фонд Президента, який повинен запрацювати у 2022 році (це ще пів мільярда). Звісно, конкурсні канали фінансування – це дуже добре, але є величезна проблема – в Україні де-факто відсутня наукова стратегія, а пріоритетні напрями є суто формальними. За цими напрямами не стоять реальні гроші, реальні програми розвитку технологій – ні від держави, ні від промисловості чи бізнесу. Тому в основному наукові групи пропонують тематику досліджень, виходячи з власних можливостей і наукового бекграунду. І, в кращому разі, ми отримуємо окремі острівці excellent science (передової науки), які не здатні вплинути на наш технологічний рівень, бо немає кому скористатися результатами таких розробок.
– Останніми роками докладено багато зусиль, щоб «острівці» конкурсного фінансування стали більшими.
Не знаю, що там змінилося, але останнім часом тут виходять цікаві матеріали.
Я давно і багато разів казав, що головне питання, на яке Україна має знайти відповідь щодо науки - нащо їй та наука взагалі?
Не в сенсі - потрібна чи ні.
Потрібна.
А в сенсі - куди ми сунемо?
Чого хочемо досягти?
Це, до речі, не мої думки, а рефрен виру думок купи розумних вчених та організаторів від науки.
В тому числі, ці тези лунають в свіжесенькому інтерв‘ю голови Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій Alexei Kolezhuk.
Тут і про фінансування науки на наступний рік (спойлер - жалюгідне).
І про конкурси наукових досліджень.
І про атестацію наукових установ.
І про взаємодію економіки з наукою.
І про те, як МОН не полишає спроб вбити реформу науки, фактично підпорядкувавши собі Національний фонд досліджень (я про це писав влітку).
Допомагає тримати руку на пульсі.
Дуже і дуже раджу.
Майте гарну ніч.
https://www.facebook.com/103443265296040/posts/179301607710205/
«Голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК:
УКРАЇНІ ПОТРІБНА ПРОГРАМА «ВЕЛИКОГО НАУКОВОГО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ»
У Верховній Раді України продовжується обговорення проєкту закону «Про державний бюджет України на 2022 рік». Яке фінансування можна очікувати на науку в наступному році? Чи ефективним є його розподіл? Як вдосконалити стратегію фінансування досліджень і розробок? І найважливіше – що потрібно для того, щоб плани економічного розвитку в Україні були прямо пов’язані з наукою? На ці та інші запитання відповідає голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК.
– Нещодавно у Верховній Раді презентовано проєкт держбюджету на 2022 рік. Щороку наукова спільнота очікує ухвалення цього документу з великими (хоча й ірраціональними) сподіваннями. Звісно, до ухвалення в цілому ще далеко, але все ж – на що можна сподіватися в бюджеті на науку на наступний рік?
– Ні приємних, ні неприємних несподіванок у науковій частині проєкту держбюджету немає. Все майже без змін – фінансування науки залишається на дуже низькому рівні, близько 0.28 відсотка ВВП. У цілому на наукову сферу заплановано 13.8 мільярда гривень, приблизно на 10 відсотків більше, ніж у 2021 році. На жаль, велика частка цього зростання є компенсацією інфляції. Суттєво збільшиться фінансування лише Національного антарктичного наукового центру, адже потрібно оснащувати й утримувати дослідницьке судно, яке купили у цьому році.
– Уявімо, що фінансування на науку передбачено (і гроші є!). Чи ефективна система його розподілу?
– Система розподілу в основі своїй залишається старою, тобто гроші направляються у відомства, а звідти – в установи, де в основному фінансуються дослідження, які були розпочаті раніше.
Є декілька «острівців» конкурсного фінансування: це конкурси Міністерства освіти і науки («Наука в університетах» і конкурс розробок за держзамовленням), конкурси Національної академії наук (програма 1230) та конкурси Національного фонду досліджень України. Загалом через ці канали має бути розподілено приблизно 2.2 мільярда гривень. Також є Фонд Президента, який повинен запрацювати у 2022 році (це ще пів мільярда). Звісно, конкурсні канали фінансування – це дуже добре, але є величезна проблема – в Україні де-факто відсутня наукова стратегія, а пріоритетні напрями є суто формальними. За цими напрямами не стоять реальні гроші, реальні програми розвитку технологій – ні від держави, ні від промисловості чи бізнесу. Тому в основному наукові групи пропонують тематику досліджень, виходячи з власних можливостей і наукового бекграунду. І, в кращому разі, ми отримуємо окремі острівці excellent science (передової науки), які не здатні вплинути на наш технологічний рівень, бо немає кому скористатися результатами таких розробок.
– Останніми роками докладено багато зусиль, щоб «острівці» конкурсного фінансування стали більшими.
На сьогодні є два основні підходи до відбору: за висновками експертизи (НФДУ) і за формальними показниками (МОН). Наскільки вони ефективні? Що потрібно зробити, щоб було «ок»?
– У конкурсах МОН усі проєкти також проходять експертизу, просто вага формальних показників в експертній оцінці суттєво вища. Бали за ці показники експерт повинен ставити у жорсткій відповідності до кількості публікацій, монографій, премій тощо. Тобто у конкурсах МОН свободи інтерпретації в експерта немає (а в НФДУ – є).
В обох підходів (відбору за результатами експертизи чи за формальними показниками) є свої плюси й мінуси. Підхід МОН влаштований так, щоб мінімізувати вплив особистої думки експерта на результат, тобто він більш стійкий до неякісних експертів. З іншого боку, він дуже формальний, бо враховує кількість, а не якість, і дуже чутливий до формули оцінювання. (З недосконалістю формули ми вже зіштовхнулися у 2020 році, коли в результаті непродуманих змін багато хороших наукових груп в університетах залишилися без фінансування).
Підхід НФДУ до експертизи більш гнучкий і ближчий до стандартів західних фондів; зате він чутливий до недобросовісності експертів. Я впевнений, що треба використовувати саме підхід Нацфонду, залучати іноземних експертів і підвищувати якість роботи українських.
Культуру експертизи в Україні потрібно виховувати. Варто навчати, як робити якісний експертний висновок і, одночасно, застосовувати жорсткі санкції до учасників процесу, які діють недоброчесно – наприклад, позбавляти права участі в конкурсах.
– А як щодо базового фінансування? Довіра до нього, на жаль, підірвана... Як це можна виправити? І як подолати кризу довіри?
– Я бачу єдиний вихід – потрібно створювати систему дійсно незалежного оцінювання, на основі якого повинне розподілятися базове фінансування. Це важко зробити силами тільки українських експертів, адже «на кону» – корпоративні інтереси. Саме тому до державної атестації наукових установ і ЗВО потрібно залучати іноземних експертів. Для цього потрібні кошти і зусилля, але, на мою думку, витратити п’ять мільйонів гривень, щоб справедливо розподілити мільярд – непогане вкладення грошей.
До сьогодні цього не зроблено, і що ми маємо? Велика частка установ уже пройшла атестацію, й цілком очікувано майже всі атестовані є «відмінниками» й «хорошистами». Не дивно, що держава не поспішає роздавати гроші.
Хоча навіть така атестація – це крок уперед, і державі варто було б стимулювати переможців. Те, що на базове фінансування науки у закладах вищої освіти в проєкті держбюджету-2022 закладено лише 105 мільйонів гривень – нонсенс! Базове фінансування не може складати лише десять відсотків від загального, це профанація ідеї.
– Ви сказали, що пріоритетні напрями науки є суто формальними. Чи можна (і як саме) вдосконалити стратегію фінансування досліджень і розробок?
– Сучасний стан, коли пріоритети де-факто включають все, є, звісно, нонсенсом, але причину легко зрозуміти: держава фактично махнула на науку рукою, тобто ніяк не пов’язує плани економічного розвитку з науковим прогресом. Якоїсь послідовної стратегії фінансування досліджень просто не існує. В цих умовах державі немає сенсу імітувати ще й визначення якихось наукових пріоритетів, бо вона наперед ставиться до науки як до декорації. Наука ж у таких умовах «закуклюється» (замикається в собі) і деградує. Держава ніби й розуміє, що це недобре, але існує певне зачароване коло: криза науки викликає деградацію академічних стандартів, що, своєю чергою, викликає кризу довіри урядовців до вітчизняної науки. Щоб змінити (точніше, виробити) стратегію, треба вислухати поради експертів – але немає експертів, яким «замовник» (уряд) довіряв би.
Простого рішення, на жаль, не існує, з боку науковців і держави має початися рух назустріч. На політичному рівні драйвером змін може стати амбітне прагнення здійснити технологічний «ривок» у напрямах, де Україна має хороші стартові позиції. Звісно, для його реалізації потрібне фінансування наукових досліджень, які потрібні для «ривка».
– У конкурсах МОН усі проєкти також проходять експертизу, просто вага формальних показників в експертній оцінці суттєво вища. Бали за ці показники експерт повинен ставити у жорсткій відповідності до кількості публікацій, монографій, премій тощо. Тобто у конкурсах МОН свободи інтерпретації в експерта немає (а в НФДУ – є).
В обох підходів (відбору за результатами експертизи чи за формальними показниками) є свої плюси й мінуси. Підхід МОН влаштований так, щоб мінімізувати вплив особистої думки експерта на результат, тобто він більш стійкий до неякісних експертів. З іншого боку, він дуже формальний, бо враховує кількість, а не якість, і дуже чутливий до формули оцінювання. (З недосконалістю формули ми вже зіштовхнулися у 2020 році, коли в результаті непродуманих змін багато хороших наукових груп в університетах залишилися без фінансування).
Підхід НФДУ до експертизи більш гнучкий і ближчий до стандартів західних фондів; зате він чутливий до недобросовісності експертів. Я впевнений, що треба використовувати саме підхід Нацфонду, залучати іноземних експертів і підвищувати якість роботи українських.
Культуру експертизи в Україні потрібно виховувати. Варто навчати, як робити якісний експертний висновок і, одночасно, застосовувати жорсткі санкції до учасників процесу, які діють недоброчесно – наприклад, позбавляти права участі в конкурсах.
– А як щодо базового фінансування? Довіра до нього, на жаль, підірвана... Як це можна виправити? І як подолати кризу довіри?
– Я бачу єдиний вихід – потрібно створювати систему дійсно незалежного оцінювання, на основі якого повинне розподілятися базове фінансування. Це важко зробити силами тільки українських експертів, адже «на кону» – корпоративні інтереси. Саме тому до державної атестації наукових установ і ЗВО потрібно залучати іноземних експертів. Для цього потрібні кошти і зусилля, але, на мою думку, витратити п’ять мільйонів гривень, щоб справедливо розподілити мільярд – непогане вкладення грошей.
До сьогодні цього не зроблено, і що ми маємо? Велика частка установ уже пройшла атестацію, й цілком очікувано майже всі атестовані є «відмінниками» й «хорошистами». Не дивно, що держава не поспішає роздавати гроші.
Хоча навіть така атестація – це крок уперед, і державі варто було б стимулювати переможців. Те, що на базове фінансування науки у закладах вищої освіти в проєкті держбюджету-2022 закладено лише 105 мільйонів гривень – нонсенс! Базове фінансування не може складати лише десять відсотків від загального, це профанація ідеї.
– Ви сказали, що пріоритетні напрями науки є суто формальними. Чи можна (і як саме) вдосконалити стратегію фінансування досліджень і розробок?
– Сучасний стан, коли пріоритети де-факто включають все, є, звісно, нонсенсом, але причину легко зрозуміти: держава фактично махнула на науку рукою, тобто ніяк не пов’язує плани економічного розвитку з науковим прогресом. Якоїсь послідовної стратегії фінансування досліджень просто не існує. В цих умовах державі немає сенсу імітувати ще й визначення якихось наукових пріоритетів, бо вона наперед ставиться до науки як до декорації. Наука ж у таких умовах «закуклюється» (замикається в собі) і деградує. Держава ніби й розуміє, що це недобре, але існує певне зачароване коло: криза науки викликає деградацію академічних стандартів, що, своєю чергою, викликає кризу довіри урядовців до вітчизняної науки. Щоб змінити (точніше, виробити) стратегію, треба вислухати поради експертів – але немає експертів, яким «замовник» (уряд) довіряв би.
Простого рішення, на жаль, не існує, з боку науковців і держави має початися рух назустріч. На політичному рівні драйвером змін може стати амбітне прагнення здійснити технологічний «ривок» у напрямах, де Україна має хороші стартові позиції. Звісно, для його реалізації потрібне фінансування наукових досліджень, які потрібні для «ривка».
Якщо «зсув» у ставленні до науки справді відбудеться, якщо держава започаткує серйозну програму технологічного «переозброєння» (умовно кажучи, «Велике дослідництво»), то виникне стимул і для приватних гравців взяти в цьому участь.
Доцільно було б також максимально використати можливості наукового співробітництва, які дає Україні Угода про асоціацію з ЄС, – адже багато технологічних викликів є спільними.
– Вище ми говорили про важливість конкурсного фінансування. Скажіть, будь ласка, а яка причина того, що НФДУ і досі не є головним розпорядником бюджетних коштів?
– Є проста відповідь: бо загальний підхід Міністерства фінансів полягає в тому, щоб зменшити кількість головних розпорядників (і, в ідеалі, залишити такими тільки центральні органи виконавчої влади).
Водночас є й інші фактори. За чинним законодавством, управління Нацфондом здійснюють два органи, які є повністю виборними: наукова рада, яку обирає Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій, і наглядова рада НФДУ, якою є Науковий комітет. Таким чином, фонд є повністю незалежним і від МОН, і від НАНУ, і від галузевих національних академій наук. Єдиною «ниточкою» залежності наразі залишається те, що головним розпорядником коштів для НФДУ є МОН. На слуханнях влітку цього року, які проводив парламентський комітет з питань науки, освіти та інновацій, було яскраво видно, що незалежність фонду є «червоною ганчіркою» для багатьох впливових «гравців», і в першу чергу для самого МОН. Зокрема, заявлена на слуханнях позиція МОН полягала в бажанні змінити спосіб формування наглядової ради фонду у такий спосіб, щоб фактично взяти її під свій контроль. До речі, попри негативну реакцію з боку депутатів ВР та багатьох науковців на слуханнях, позиція МОН не змінилася – нещодавно Науковий комітет отримав від МОН проєкт змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», де пропонується, щоб персональний склад наглядової ради НФДУ повністю формувався МОН. При цьому повноваження наглядової ради пропонується розширити так, щоб вона впливала на умови і тематику конкурсів. Тож тут бачимо цілком прозорі наміри прибрати до рук успішний проєкт.
– Свого часу Науковий комітет розробив рекомендації щодо реформування науки, серед яких була й рекомендація створити центральний виконавчий орган, який займався б саме наукою (щось на кшталт міністерства науки). Ця рекомендація актуальна й сьогодні?
– Думаю, ця рекомендація не втратила актуальності. Сьогодні МОН займається всім: від дитсадків до наукових досліджень. Зрозуміло, що питання шкільної й дошкільної освіти є більш чутливими для суспільства (і вагомими з електоральних міркувань). На них завжди витрачається чимало коштів. А наука і вища освіта залишаються дещо в тіні… Але окремий орган – не самоціль, мова про те, що для управління наукою й вищою освітою потрібно більше ресурсів та фахових кадрів, потрібна політична стабільність, якої, можливо, легше було б досягти в рамках окремого органу.
– Органом, який формує державну наукову політику, в тому числі щодо фінансування, повинна була стати Нацрада з питань розвитку науки і технологій. Чому вона не стала справді дієздатним органом?
– Тут є кілька факторів. По-перше, Нацрада – консультативно-дорадчий орган з дуже великим переліком функцій і дуже маленькими ресурсами. Де-факто, зараз активно працює лише половина Нацради – Науковий комітет. Адміністративний комітет, наскільки я знаю, збирався лише два рази безпосередньо перед засіданнями Нацради, що не дивно, адже його члени є високопосадовцями і мають дуже багато обов’язків. Нацрада працює на громадських засадах, весь її «апарат» складається з трьох референтів, які зайняті діловодством, юридичним і комунікаційним супроводом. Таким чином, немає кому забезпечувати її незалежною аналітикою. Нацрада мала б стати міжвідомчим майданчиком, де б вироблялася стратегія на рівні, вищому за інтереси окремих «гравців» (національних академій наук, міністерств тощо). Насправді ж активну роль у Нацраді грає лише одне міністерство – МОН, всі інші залишаються пасивними спостерігачами.
Доцільно було б також максимально використати можливості наукового співробітництва, які дає Україні Угода про асоціацію з ЄС, – адже багато технологічних викликів є спільними.
– Вище ми говорили про важливість конкурсного фінансування. Скажіть, будь ласка, а яка причина того, що НФДУ і досі не є головним розпорядником бюджетних коштів?
– Є проста відповідь: бо загальний підхід Міністерства фінансів полягає в тому, щоб зменшити кількість головних розпорядників (і, в ідеалі, залишити такими тільки центральні органи виконавчої влади).
Водночас є й інші фактори. За чинним законодавством, управління Нацфондом здійснюють два органи, які є повністю виборними: наукова рада, яку обирає Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій, і наглядова рада НФДУ, якою є Науковий комітет. Таким чином, фонд є повністю незалежним і від МОН, і від НАНУ, і від галузевих національних академій наук. Єдиною «ниточкою» залежності наразі залишається те, що головним розпорядником коштів для НФДУ є МОН. На слуханнях влітку цього року, які проводив парламентський комітет з питань науки, освіти та інновацій, було яскраво видно, що незалежність фонду є «червоною ганчіркою» для багатьох впливових «гравців», і в першу чергу для самого МОН. Зокрема, заявлена на слуханнях позиція МОН полягала в бажанні змінити спосіб формування наглядової ради фонду у такий спосіб, щоб фактично взяти її під свій контроль. До речі, попри негативну реакцію з боку депутатів ВР та багатьох науковців на слуханнях, позиція МОН не змінилася – нещодавно Науковий комітет отримав від МОН проєкт змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», де пропонується, щоб персональний склад наглядової ради НФДУ повністю формувався МОН. При цьому повноваження наглядової ради пропонується розширити так, щоб вона впливала на умови і тематику конкурсів. Тож тут бачимо цілком прозорі наміри прибрати до рук успішний проєкт.
– Свого часу Науковий комітет розробив рекомендації щодо реформування науки, серед яких була й рекомендація створити центральний виконавчий орган, який займався б саме наукою (щось на кшталт міністерства науки). Ця рекомендація актуальна й сьогодні?
– Думаю, ця рекомендація не втратила актуальності. Сьогодні МОН займається всім: від дитсадків до наукових досліджень. Зрозуміло, що питання шкільної й дошкільної освіти є більш чутливими для суспільства (і вагомими з електоральних міркувань). На них завжди витрачається чимало коштів. А наука і вища освіта залишаються дещо в тіні… Але окремий орган – не самоціль, мова про те, що для управління наукою й вищою освітою потрібно більше ресурсів та фахових кадрів, потрібна політична стабільність, якої, можливо, легше було б досягти в рамках окремого органу.
– Органом, який формує державну наукову політику, в тому числі щодо фінансування, повинна була стати Нацрада з питань розвитку науки і технологій. Чому вона не стала справді дієздатним органом?
– Тут є кілька факторів. По-перше, Нацрада – консультативно-дорадчий орган з дуже великим переліком функцій і дуже маленькими ресурсами. Де-факто, зараз активно працює лише половина Нацради – Науковий комітет. Адміністративний комітет, наскільки я знаю, збирався лише два рази безпосередньо перед засіданнями Нацради, що не дивно, адже його члени є високопосадовцями і мають дуже багато обов’язків. Нацрада працює на громадських засадах, весь її «апарат» складається з трьох референтів, які зайняті діловодством, юридичним і комунікаційним супроводом. Таким чином, немає кому забезпечувати її незалежною аналітикою. Нацрада мала б стати міжвідомчим майданчиком, де б вироблялася стратегія на рівні, вищому за інтереси окремих «гравців» (національних академій наук, міністерств тощо). Насправді ж активну роль у Нацраді грає лише одне міністерство – МОН, всі інші залишаються пасивними спостерігачами.
По-друге, Нацрада – інструмент, який можна було б використати, якби держава мала амбіції реформувати наукову сферу і були політики, які б ці амбіції реалізовували. Поки таких амбіцій немає, інструмент лежить без діла, бо всі основні гравці, представлені в Адмінкомітеті – зацікавлені в збереженні статус-кво, їм невигідно своїми руками розбудовувати новий центр впливу, де можуть ухвалюватися неприємні для них рішення.
– Дедалі частіше можна почути думку, що для поступу науки важливі два фактори: суспільний запит і ефективність системи управління. Чи є надія, що ці фактори «проростуть», зміцніють і що зрушення в науці відбудуться у найближчому майбутньому?
– Насправді немає «суспільного запиту» на науку з абстрактних міркувань. Він виникає тоді, коли є запит в економіці, коли суспільство починає бачити плоди наукових досліджень. Тоді підвищується престиж наукових професій, з’являється готовність витрачати на дослідження більше коштів тощо.
Але система почне працювати, лише коли наука «з’єднається» з економікою. Тоді ж почне оптимізуватися й управління, бо з’являться конкретні зрозумілі завдання. Самі по собі ці фактори не «проростуть», – потрібні стимули з боку держави. Це як запуск двигуна – потрібен стартер. Потрібно створювати платформи для взаємодії промисловості і бізнесу з наукою, на кшталт товариства Фраунгофера, створювати амбітні державні програми з серйозним фінансуванням, до яких могли б долучатися приватні фірми. Паралельно потрібно створювати конкурентне середовище, в якому науковець був би високооплачуваним. Але фінансувати – тільки excellent science (передову науку)! Псевдонаукові компіляції нікому не потрібні, недоброчесність повинна автоматично означати кінець кар’єри.
Якщо все це робити, то так, надія є.
Спілкувалася Світлана ГАЛАТА
"Газета "Світ", №39 -40, жовтень, 2021 р.»
– Дедалі частіше можна почути думку, що для поступу науки важливі два фактори: суспільний запит і ефективність системи управління. Чи є надія, що ці фактори «проростуть», зміцніють і що зрушення в науці відбудуться у найближчому майбутньому?
– Насправді немає «суспільного запиту» на науку з абстрактних міркувань. Він виникає тоді, коли є запит в економіці, коли суспільство починає бачити плоди наукових досліджень. Тоді підвищується престиж наукових професій, з’являється готовність витрачати на дослідження більше коштів тощо.
Але система почне працювати, лише коли наука «з’єднається» з економікою. Тоді ж почне оптимізуватися й управління, бо з’являться конкретні зрозумілі завдання. Самі по собі ці фактори не «проростуть», – потрібні стимули з боку держави. Це як запуск двигуна – потрібен стартер. Потрібно створювати платформи для взаємодії промисловості і бізнесу з наукою, на кшталт товариства Фраунгофера, створювати амбітні державні програми з серйозним фінансуванням, до яких могли б долучатися приватні фірми. Паралельно потрібно створювати конкурентне середовище, в якому науковець був би високооплачуваним. Але фінансувати – тільки excellent science (передову науку)! Псевдонаукові компіляції нікому не потрібні, недоброчесність повинна автоматично означати кінець кар’єри.
Якщо все це робити, то так, надія є.
Спілкувалася Світлана ГАЛАТА
"Газета "Світ", №39 -40, жовтень, 2021 р.»
Увага, шок-контент.
Підведіть до екранів дітей, підлітків, студентів, вагітних і пласкоземельників.
ГРАВІТАЦІЯ - ЦЕ НЕ СИЛА!!!!
Так-так, всі зі школи звикли, що F=mg, яблуко падає на голову Ньютона, планети літають орбітами і таке всяке.
То, виявляється, що ніякої сили у гравітації не існує.
І яблуко нікуди не падає.
Це Земля "летить" йому на зустріч, а воно спокійнісінько очікує, поки вона у нього бемцнеться.
І перш ніж Ви встигнете відкрити рота від здивування озвученій очевидній маячні, нагадаю Вам ще одну цікаву штуку.
Пам'ятаєте, як в шедеврі світового кіно "Інтерстеллар" головні герої висадилися на планету, що розташовувалася поблизу величезної чорної діри Гаргантюа?
Провівши на планеті ледве годину, вони виявили, що у решті світу минуло пару десятиліть.
Чому так стається?
І ще:
Яким чином здогадки відомого вченого аж ціле століття тому допомагають нині працювати глобальній системі позиціонування?
Шановні, на каналі Цікава наука вийшло прекрасне відео про Загальну теорію відносності.
І нині у Вас є дійсно хороша можливість нарешті зрозуміти, що таке ЗТВ, що таке простір-час та як він викривлюється, до чого тут дуууууууже масивні об'єкти, чому гравітація - не сила, чому сповільнюється-пришвидшується плин часу, як це все підтверджено експериментально та до чого тут гравітаційні хвилі.
Просто, коротко, ясно і за якихось 12 хвилин.
https://www.youtube.com/watch?v=nW1fz2zwNnU
Ба більше, коли я це відео переглядав, раптом згадав, що рівно рік тому на цьому ж каналі виходило ще одне прекрасне відео, яке ще більш наочно розкриває суть гравітації та її стосунків з людським розумом
https://www.youtube.com/watch?v=uJ-PxAUJiec
Тож якщо щось залишиться незрозумілим з першого відео - в другому точно буде дорозтлумачене.
Я це гарантую.
Приємного перегляду і майте гарну ніч.
Підведіть до екранів дітей, підлітків, студентів, вагітних і пласкоземельників.
ГРАВІТАЦІЯ - ЦЕ НЕ СИЛА!!!!
Так-так, всі зі школи звикли, що F=mg, яблуко падає на голову Ньютона, планети літають орбітами і таке всяке.
То, виявляється, що ніякої сили у гравітації не існує.
І яблуко нікуди не падає.
Це Земля "летить" йому на зустріч, а воно спокійнісінько очікує, поки вона у нього бемцнеться.
І перш ніж Ви встигнете відкрити рота від здивування озвученій очевидній маячні, нагадаю Вам ще одну цікаву штуку.
Пам'ятаєте, як в шедеврі світового кіно "Інтерстеллар" головні герої висадилися на планету, що розташовувалася поблизу величезної чорної діри Гаргантюа?
Провівши на планеті ледве годину, вони виявили, що у решті світу минуло пару десятиліть.
Чому так стається?
І ще:
Яким чином здогадки відомого вченого аж ціле століття тому допомагають нині працювати глобальній системі позиціонування?
Шановні, на каналі Цікава наука вийшло прекрасне відео про Загальну теорію відносності.
І нині у Вас є дійсно хороша можливість нарешті зрозуміти, що таке ЗТВ, що таке простір-час та як він викривлюється, до чого тут дуууууууже масивні об'єкти, чому гравітація - не сила, чому сповільнюється-пришвидшується плин часу, як це все підтверджено експериментально та до чого тут гравітаційні хвилі.
Просто, коротко, ясно і за якихось 12 хвилин.
https://www.youtube.com/watch?v=nW1fz2zwNnU
Ба більше, коли я це відео переглядав, раптом згадав, що рівно рік тому на цьому ж каналі виходило ще одне прекрасне відео, яке ще більш наочно розкриває суть гравітації та її стосунків з людським розумом
https://www.youtube.com/watch?v=uJ-PxAUJiec
Тож якщо щось залишиться незрозумілим з першого відео - в другому точно буде дорозтлумачене.
Я це гарантую.
Приємного перегляду і майте гарну ніч.
Штош, поки наші чемпіони по боротьбі з коронавірусом думають, звідки ж возити кисень та труни новозбудованими автодорогами, подивимось у бік наших найближчих сусідів - Польщі.
Взагалі, Польща, якщо порівнювати з нами, це країна, якій вдалося.
Звісно, слід робити знижку на те, що Польща не перебувала під настільки великим гнітом комуністів, як населення України, тож вона почала раніше "дорослішати" та "набиратися розуму", однак нині відмінності - дуже разючі.
В економіці - само собою.
Річ не тільки в тім, що ми тішимося якісними польськими трамваями.
Не тільки тому, що куплений ними у нас для виробництва Дозор-Б - кращий, власне, за наші зразки і тепер ми у них купуємо ці Дозори під польською назвою Oncilla.
І не тому, що між двома вантузами, один з яких польський, а інший український, руця тягнеться до польського, бо ціна така сама, а якість поляка вища.
А тому, що це не вони до нас їздять на роботу, а ми до них.
А от що у них там з пандемією?
Вакцинацією?
Члени робочих груп щодо COVID-19 Польської академії наук (ПАН) і Національної академії наук України (НАН України) викотили міні-звіт по схожим і відмінним рисам коронавірусної епопеї в наших країнах.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8337
Зверну увагу - в Польщі вже вакциновано повністю 52% населення.
В Україні - близько 20%.
Мабуть тому, що у нас чемпіони по інформаційним кампаніям серед населення через ютьюб і відосики.
Також зверну увагу, що на графіках у статті логарифмічна шкала.
Порівнюйте.
Сором. Сором. Сором.
І майте гарний день.
Взагалі, Польща, якщо порівнювати з нами, це країна, якій вдалося.
Звісно, слід робити знижку на те, що Польща не перебувала під настільки великим гнітом комуністів, як населення України, тож вона почала раніше "дорослішати" та "набиратися розуму", однак нині відмінності - дуже разючі.
В економіці - само собою.
Річ не тільки в тім, що ми тішимося якісними польськими трамваями.
Не тільки тому, що куплений ними у нас для виробництва Дозор-Б - кращий, власне, за наші зразки і тепер ми у них купуємо ці Дозори під польською назвою Oncilla.
І не тому, що між двома вантузами, один з яких польський, а інший український, руця тягнеться до польського, бо ціна така сама, а якість поляка вища.
А тому, що це не вони до нас їздять на роботу, а ми до них.
А от що у них там з пандемією?
Вакцинацією?
Члени робочих груп щодо COVID-19 Польської академії наук (ПАН) і Національної академії наук України (НАН України) викотили міні-звіт по схожим і відмінним рисам коронавірусної епопеї в наших країнах.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8337
Зверну увагу - в Польщі вже вакциновано повністю 52% населення.
В Україні - близько 20%.
Мабуть тому, що у нас чемпіони по інформаційним кампаніям серед населення через ютьюб і відосики.
Також зверну увагу, що на графіках у статті логарифмічна шкала.
Порівнюйте.
Сором. Сором. Сором.
І майте гарний день.
www.nas.gov.ua
COVID-19 крізь кордони
Спільна заява робочих груп Національної академії наук України та Польської академії наук
"Зеленський хоче за 5-10 років відродити науково-дослідний флот і мати 36 спецсуден"
https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/29/7312116/
Як науковець, я мав би зрадіти такій гарній новині.
Тим більше після того, як Україна реально придбала у Британії криголам, а від Бельгії отримала повноцінне науково-дослідницьке судно (до речі, криголам найменували "Ноосфера", а "Бельгіку" - в "Борис Александров" на честь очільника Інституту морської біології НАН України, що загинув в пожежі 2019-го року).
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3341633-noosfera-ukraina-perejmenuvala-kuplenij-u-britanii-krigolam.html
Але насправді, до цієї новини слід ставитися абсолютно спокійно.
Бо це - звичайний популізм.
Популізм, що прикривається іменем науки.
Популізм штибу "дам мільйон доларів українським вченим за розробку вакцини від коронавірусу", "посаджу мільярд дерев", запущу супутник до 30-річчя Незалежності.
По-перше, я сподіваюся, що у Зеленського немає ніяких 5-10 років.
Країна просто цього не переживе.
По-друге, слід розуміти, що при всьому "Дякую" вольовому рішенню президента Зеленського з приводу придбання криголама - його купівля відбулася не на порожньому місці і, що важливіше, не на порожнє місце.
Це результат ефективного багаторічного перетворення Національного антарктичного наукового центру на притомну структуру та наслідок самовідданої роботи багатьох людей, долучених до процесів не тільки купівлі криголама, а й пошуку відповідей на питання "Нашо він нам?" і "Як його утримувати?".
Бо, по-третє, слід ще уважно подивитися, чи зможе Україна "перетравити" криголам і тягло та самовіддано забезпечити його фінансуванням, аби він не перетворився на іржаву нерухомість біля причалу, як це сталося, власне, із науковим флотом України, що дістався їй у спадок від СРСР.
Адже в країні, де в тебе міністом освіти є плагіатор, саме міністерство системно прагне позбавити незалежності Національний фонд досліджень, де Ківа - вчений, а справжні науковці працюють неповний робочий тиждень, отримуючи зарплатню нижчу за кур'єра піци, опалення в інститутах вмикають тільки коли температура вже геть нижче нуля, а самі дослідники цілими натовпами знімаються та емігрують в Туреччину та Китай, існує високий ризик, що в якийсь з років гроші на утримання судна не знайдуться.
Ні, я не хочу сказати, що в бюджеті бракне грошей платників податків.
Їх повно.
На мільйонні компенсації суддям, кратне зростання фінансувань МВС та прокуратури, заливання мільярдами картельних змов на дорожньому будівництві чи компенсації структурам фірташів-ахметових.
Але от грошей платників податків (підкреслено) на науку хронічно роками чомусь не вистачає.
В тому числі за каденції нинішнього Президента.
Тому дуже добре, що затягнули Ноосферу та Бориса Александрова в наші гавані і за це я чесно, без сарказму та щиро дякую.
Але мені, як науковцю і громадянину, хотілось би розуміти, що флот - який завгодно: науковий, авіаносний, космічний міжзоряний - розбудовується не заради хайпу та "самольоти літят, будім всіх бомбіть" - а бо дійсно є і потреба, і можливість.
За це ж, наче, боровся президент Зеленський?
Щоб відкриття були не під урочисті дати, держдачі - дітям, літаки - продати і т.д?
Судова реформа, інвестиційний клімат, розвиток економіки, науковці не в драних штанях і з обладнанням - є тим базисом, що дозволить не напхати гавані порожніми бляшанками, а забезпечити їхнє існування сенсом.
А так - це якийсь дикий карго-культ.
Бо Ви тіки вчитайтесь, чому саме Зеленський прагне купити саме 36 суден:
"...Саме стільки суден становив науковий флот України у 1991 році. Коли я став президентом, наукових суден в Україні залишилося аж нуль. За всі 30 років ми втратили всі 36 кораблів."
"Дядя Пєтя, ти дурак?" (с)
Президенту слід знати, що в часи, коли в Україні базувались і працювали 36 науково-дослідних суден, вчені не животіли, а грошей на науку виділялося дуже багато.
Дуже.
https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/29/7312116/
Як науковець, я мав би зрадіти такій гарній новині.
Тим більше після того, як Україна реально придбала у Британії криголам, а від Бельгії отримала повноцінне науково-дослідницьке судно (до речі, криголам найменували "Ноосфера", а "Бельгіку" - в "Борис Александров" на честь очільника Інституту морської біології НАН України, що загинув в пожежі 2019-го року).
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3341633-noosfera-ukraina-perejmenuvala-kuplenij-u-britanii-krigolam.html
Але насправді, до цієї новини слід ставитися абсолютно спокійно.
Бо це - звичайний популізм.
Популізм, що прикривається іменем науки.
Популізм штибу "дам мільйон доларів українським вченим за розробку вакцини від коронавірусу", "посаджу мільярд дерев", запущу супутник до 30-річчя Незалежності.
По-перше, я сподіваюся, що у Зеленського немає ніяких 5-10 років.
Країна просто цього не переживе.
По-друге, слід розуміти, що при всьому "Дякую" вольовому рішенню президента Зеленського з приводу придбання криголама - його купівля відбулася не на порожньому місці і, що важливіше, не на порожнє місце.
Це результат ефективного багаторічного перетворення Національного антарктичного наукового центру на притомну структуру та наслідок самовідданої роботи багатьох людей, долучених до процесів не тільки купівлі криголама, а й пошуку відповідей на питання "Нашо він нам?" і "Як його утримувати?".
Бо, по-третє, слід ще уважно подивитися, чи зможе Україна "перетравити" криголам і тягло та самовіддано забезпечити його фінансуванням, аби він не перетворився на іржаву нерухомість біля причалу, як це сталося, власне, із науковим флотом України, що дістався їй у спадок від СРСР.
Адже в країні, де в тебе міністом освіти є плагіатор, саме міністерство системно прагне позбавити незалежності Національний фонд досліджень, де Ківа - вчений, а справжні науковці працюють неповний робочий тиждень, отримуючи зарплатню нижчу за кур'єра піци, опалення в інститутах вмикають тільки коли температура вже геть нижче нуля, а самі дослідники цілими натовпами знімаються та емігрують в Туреччину та Китай, існує високий ризик, що в якийсь з років гроші на утримання судна не знайдуться.
Ні, я не хочу сказати, що в бюджеті бракне грошей платників податків.
Їх повно.
На мільйонні компенсації суддям, кратне зростання фінансувань МВС та прокуратури, заливання мільярдами картельних змов на дорожньому будівництві чи компенсації структурам фірташів-ахметових.
Але от грошей платників податків (підкреслено) на науку хронічно роками чомусь не вистачає.
В тому числі за каденції нинішнього Президента.
Тому дуже добре, що затягнули Ноосферу та Бориса Александрова в наші гавані і за це я чесно, без сарказму та щиро дякую.
Але мені, як науковцю і громадянину, хотілось би розуміти, що флот - який завгодно: науковий, авіаносний, космічний міжзоряний - розбудовується не заради хайпу та "самольоти літят, будім всіх бомбіть" - а бо дійсно є і потреба, і можливість.
За це ж, наче, боровся президент Зеленський?
Щоб відкриття були не під урочисті дати, держдачі - дітям, літаки - продати і т.д?
Судова реформа, інвестиційний клімат, розвиток економіки, науковці не в драних штанях і з обладнанням - є тим базисом, що дозволить не напхати гавані порожніми бляшанками, а забезпечити їхнє існування сенсом.
А так - це якийсь дикий карго-культ.
Бо Ви тіки вчитайтесь, чому саме Зеленський прагне купити саме 36 суден:
"...Саме стільки суден становив науковий флот України у 1991 році. Коли я став президентом, наукових суден в Україні залишилося аж нуль. За всі 30 років ми втратили всі 36 кораблів."
"Дядя Пєтя, ти дурак?" (с)
Президенту слід знати, що в часи, коли в Україні базувались і працювали 36 науково-дослідних суден, вчені не животіли, а грошей на науку виділялося дуже багато.
Дуже.
Українська правда
Зеленський хоче за 5-10 років відродити науково-дослідний флот і мати 36 спецсуден
Президент Володимир Зеленський доручив міністру освіти та науки Сергію Шкарлету розробити програму відродження науково-дослідного флоту України за 5-10 років. Фото.
Прибери з міністерства плагіатора.
Спрямуй бюджети від олігархів на решту економіки.
Прибери рішал і забезпеч нормальні правила гри.
Рости ВВП.
Виконуй Закон про науку і фінансуй її на 1,7% ВВП, а не 0,28%, як зараз.
І все, не чіпай, саме запрацює без прес-конференцій та перерізання стрічок.
Припини хайпувати, бо міфічний науковий флот рейтинг не підніме.
Ось, що я про це думаю.
А знаєте, що найстрашніше?
В оточенні Зеленського не знайшлося жодної живої душі, яка б мала клепку чи сміливість сказати, що ця маячня про 36 суден - просто маячня.
Вакцинуйтеся.
Носіть масочки.
Фільтруйте лайно з екранів.
Майте гарний вечір.
Спрямуй бюджети від олігархів на решту економіки.
Прибери рішал і забезпеч нормальні правила гри.
Рости ВВП.
Виконуй Закон про науку і фінансуй її на 1,7% ВВП, а не 0,28%, як зараз.
І все, не чіпай, саме запрацює без прес-конференцій та перерізання стрічок.
Припини хайпувати, бо міфічний науковий флот рейтинг не підніме.
Ось, що я про це думаю.
А знаєте, що найстрашніше?
В оточенні Зеленського не знайшлося жодної живої душі, яка б мала клепку чи сміливість сказати, що ця маячня про 36 суден - просто маячня.
Вакцинуйтеся.
Носіть масочки.
Фільтруйте лайно з екранів.
Майте гарний вечір.
Шановні вчителі, батьки, школярі міста Києва
Зараз дуже уважно, бо це той момент, коли "хто перший прибіг - того і капці".
У Вас є реальна можливість замовити лекцію справжніх науковців для свого класу.
Онлайн це теж можливо.
Громадський бюджет міста Києва подарував чудову можливість проєкту Дійсна наука зібрати команду прекрасних лекторів-науковців, що за попередньою домовленістю можуть прочитати школярам цікаві лекції з Біології, Географії, Математики, Астрономії, Фізики та Хімії.
Тобто для шкіл та слухачів - це безкоштовно.
Коло висвітлюваних тем - неймовірне:
Від діяльності мозку та еволюції до генетично-модифікованих організмів та раку (того, що хвороба), від птахів і архезоології до темної матерії і екзопланет, від теорії ігор і стовбурових клітин до теореми Ейлера та криптосистем, від квантових технологій і сну до математичних головоломок і побутової хімії.
Лектори - знані і відомі в Україні та світі біологи, фізіологи, фізики, математики, хіміки, про яких я весь час пишу у соцмережах чи на яких посилаюся в своїх розповідях.
Це абсолютно незбагненна можливість, яка на моїй пам'яті реалізується вперше.
Але врахуйте, що загальна кількість лекцій обмежена, бо бюджет не безлімітний.
Поки що всі позиції доступні.
Поспішайте.
Деталі - тут http://realscience.org.ua/
Майте гарний вечір.
P.S. І так, якщо маєте ідею кому розповісти про таку можливість - вперед.
Зараз дуже уважно, бо це той момент, коли "хто перший прибіг - того і капці".
У Вас є реальна можливість замовити лекцію справжніх науковців для свого класу.
Онлайн це теж можливо.
Громадський бюджет міста Києва подарував чудову можливість проєкту Дійсна наука зібрати команду прекрасних лекторів-науковців, що за попередньою домовленістю можуть прочитати школярам цікаві лекції з Біології, Географії, Математики, Астрономії, Фізики та Хімії.
Тобто для шкіл та слухачів - це безкоштовно.
Коло висвітлюваних тем - неймовірне:
Від діяльності мозку та еволюції до генетично-модифікованих організмів та раку (того, що хвороба), від птахів і архезоології до темної матерії і екзопланет, від теорії ігор і стовбурових клітин до теореми Ейлера та криптосистем, від квантових технологій і сну до математичних головоломок і побутової хімії.
Лектори - знані і відомі в Україні та світі біологи, фізіологи, фізики, математики, хіміки, про яких я весь час пишу у соцмережах чи на яких посилаюся в своїх розповідях.
Це абсолютно незбагненна можливість, яка на моїй пам'яті реалізується вперше.
Але врахуйте, що загальна кількість лекцій обмежена, бо бюджет не безлімітний.
Поки що всі позиції доступні.
Поспішайте.
Деталі - тут http://realscience.org.ua/
Майте гарний вечір.
P.S. І так, якщо маєте ідею кому розповісти про таку можливість - вперед.
🥰1
Апдейт до попереднього посту, який попросили зробити автори лекторію. Пост викликав просто купу замовлень лекторів за оцю одну ніч. Тому дві важливі тези:
Перше. Звертаю увагу, що оскільки це Громадський бюджет Києва, то програма розрахована виключно на школи Києва.
Друге - не більше двох лекцій на школу.
Перше. Звертаю увагу, що оскільки це Громадський бюджет Києва, то програма розрахована виключно на школи Києва.
Друге - не більше двох лекцій на школу.
Хроніки трешу з освітянсько-наукової сфери.
1. Пам'ятаєте, як НАЗЯВО (Нацагентство з забезпечення якості вищої освіти) знайшло в наукових працях нинішнього очільника МОН Шкарлєта плагіат? (https://www.bbc.com/ukrainian/news-54118779)
Шкарлєт ще оскаржував те все у суді і той самий ОАСК сказав, що НАЗЯВО не мало права у Шкарлєта шукати плагіат в роботах (тобто присутність плагіату оскаржена не була) https://life.liga.net/poyasnennya/news/shkarlet-protiv-nazyavo-reshenie-okrujnogo-adminsuda-poyavilos-v-edinom-gosreestre
Виявляється, нині триває конкурсний конкурсний відбір членів НАЗЯВО.
І знаєте, хто туди подається?
Екс-очільник патронатної служби Шкарлєта, нинішній держсекретар МОН Сергій Захарін.
Так, той самий, щодо якого "Суд встановив, що Захарін незаконно використовував обкладинку і назву наукового журналу Modern Science - Moderní věda".
Тобто в структуру, що має протидіяти тому ж плагіату і академічній недоброчесності, суне людина, яку я б на гарматний постріл не підпускав до контролю якості освіти і науки.
Епічно, правда?
Вангую, що він пройде.
Всі деталі нинішнього сюру в освітній сфері дуже добре розібрали на складові журналісти Радіо Свобода тут https://www.radiosvoboda.org/a/vidbir-novykh-chleniv-nazyavo-i-derzhsekretar-zakharin/31446543.html
Читайте. Млійте, як і я.
Але ж це не всі новини, хехе.
2. НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Шкарлета за 2020 рік: міністр не пояснив походження деяких коштів та автомобіля
https://censor.net/ua/n3297154
Чесно кажучи, важко сказати, чого НАЗК причепилося до цієї святої людини.
Ну і шо, шо він купив Mitsubishi Pajero Wagon за 49 тисяч гривень. Можливо, побачив десь на барахолці та й взяв.
Чи взяв геть гнилий і переварював у перервах між продуктивною науковою діяльністю.
А про зайві 280 тисяч гривень взагалі смішно.
Впевнений, у кожного є такі гроші, якщо пошкрести дріб'язок, що попадав за трюмо.
3. А тепер вишенька на пліснявому зеленому торті:
"Очільником одного з директоратів МОН може стати соратник Табачника"
https://nus.org.ua/news/konkurs-na-ochilnyka-odnogo-z-dyrektorativ-mon-vygrav-soratnyk-tabachnyka-zmi/
"Єресько відомий тим, що разом з екскерівницею УЦОЯО Іриною Зайцевою “редагував” програми ЗНО з історії України. У результаті звідти зникли згадки про видатних історичних особистостей, які боролися за незалежність, та поняття “національна ідея”."
А тепер уважно почитайте у статті, як ця третя новина пов'язана із Захаріним, що в першій.
А все ж почалося тоді, коли Зеленський привів у Міністерство Шкарлєта.
А звідки взявся Зеленський, не нагадаєте?
Здобули.
Дякую.
Кстаті, все забуваю спитать: з часів президентських виборів була популярною думка, що "хоч поржом".
Коли вже починати реготати?
Майте гарний вечір.
1. Пам'ятаєте, як НАЗЯВО (Нацагентство з забезпечення якості вищої освіти) знайшло в наукових працях нинішнього очільника МОН Шкарлєта плагіат? (https://www.bbc.com/ukrainian/news-54118779)
Шкарлєт ще оскаржував те все у суді і той самий ОАСК сказав, що НАЗЯВО не мало права у Шкарлєта шукати плагіат в роботах (тобто присутність плагіату оскаржена не була) https://life.liga.net/poyasnennya/news/shkarlet-protiv-nazyavo-reshenie-okrujnogo-adminsuda-poyavilos-v-edinom-gosreestre
Виявляється, нині триває конкурсний конкурсний відбір членів НАЗЯВО.
І знаєте, хто туди подається?
Екс-очільник патронатної служби Шкарлєта, нинішній держсекретар МОН Сергій Захарін.
Так, той самий, щодо якого "Суд встановив, що Захарін незаконно використовував обкладинку і назву наукового журналу Modern Science - Moderní věda".
Тобто в структуру, що має протидіяти тому ж плагіату і академічній недоброчесності, суне людина, яку я б на гарматний постріл не підпускав до контролю якості освіти і науки.
Епічно, правда?
Вангую, що він пройде.
Всі деталі нинішнього сюру в освітній сфері дуже добре розібрали на складові журналісти Радіо Свобода тут https://www.radiosvoboda.org/a/vidbir-novykh-chleniv-nazyavo-i-derzhsekretar-zakharin/31446543.html
Читайте. Млійте, як і я.
Але ж це не всі новини, хехе.
2. НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Шкарлета за 2020 рік: міністр не пояснив походження деяких коштів та автомобіля
https://censor.net/ua/n3297154
Чесно кажучи, важко сказати, чого НАЗК причепилося до цієї святої людини.
Ну і шо, шо він купив Mitsubishi Pajero Wagon за 49 тисяч гривень. Можливо, побачив десь на барахолці та й взяв.
Чи взяв геть гнилий і переварював у перервах між продуктивною науковою діяльністю.
А про зайві 280 тисяч гривень взагалі смішно.
Впевнений, у кожного є такі гроші, якщо пошкрести дріб'язок, що попадав за трюмо.
3. А тепер вишенька на пліснявому зеленому торті:
"Очільником одного з директоратів МОН може стати соратник Табачника"
https://nus.org.ua/news/konkurs-na-ochilnyka-odnogo-z-dyrektorativ-mon-vygrav-soratnyk-tabachnyka-zmi/
"Єресько відомий тим, що разом з екскерівницею УЦОЯО Іриною Зайцевою “редагував” програми ЗНО з історії України. У результаті звідти зникли згадки про видатних історичних особистостей, які боролися за незалежність, та поняття “національна ідея”."
А тепер уважно почитайте у статті, як ця третя новина пов'язана із Захаріним, що в першій.
А все ж почалося тоді, коли Зеленський привів у Міністерство Шкарлєта.
А звідки взявся Зеленський, не нагадаєте?
Здобули.
Дякую.
Кстаті, все забуваю спитать: з часів президентських виборів була популярною думка, що "хоч поржом".
Коли вже починати реготати?
Майте гарний вечір.